Матеріали з рубрикою «Вітання»

Переглядів: 879

«Я вибрала Долю собі сама»

З нагоди ювілею заслуженої журналістки України Ольги Сірої

Якось у розмові з викладачем факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (а тоді в «Чорноморку» якраз приїхала на практику студентка цього вишу) я зауважив: «Сильна у Львові журналістська школа. І сам колись там навчався, і за Ольгу Сіру — велика дяка. Журналістка найвищого ґатунку». На цей комплімент пан професор відповів по-львівськи гонорово: «Та в нас усі такі. Баласту серед випускників немає». І вдоволено усміхнувся кутиками вуст, радіючи за похвалу на адресу своєї вихованки.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.

Переглядів: 565

Журналістська максима Олександра Галяса

Нашому колезі Олександрові Галясу сповнилося 70. Понад 40 років крокує він непростою медійною дорогою. Тисячі статей у газетах, журналах та онлайн-виданнях України, США, Німеччини, Естонії, Данії та інших країн, більше десятка цікавих проєктів, 15 книжок, переважно у жанрі нон-фікшн, загалом 120 з доважком нагород на журналістських конкурсах та літературних фестивалях — вагомий творчий здобуток.

Утім, сам ювіляр своїм найбільшим досягненням вважає те, що свого часу зміг розгледіти іскру непересічного обдарування у багатьох початківцях та допоміг їм зробити перші кроки у сфері медіа. Зараз деякі його вихованці вже самі стали знаними журналістами та редакторами, володарями чималої кількості відзнак та премій. І завжди добрим словом згадують свого першого наставника.

Переглядів: 839

Най так і буде!

У важких умовах війни побачила світ десята книжка із серії «Мемуари професора» — «Чиновники, припиніть ганьбити державу» — авторства відомого вченого, завідувача кафедри історії та етнографії України Національного університету «Одеська політехніка» Григорія Гончарука (про що «ЧН» уже повідомляли у номері за 28-30 липня. — Прим. ред.).

Видання, загальним обсягом 104 сторінки, складається із передмови, п’яти розділів: «До Міністерства: почуйте нас», «Хам-українофоб — опора ректорського режиму», «Пане Міністре, а скільки це коштує?», «Розправа», «Подарунок аспіранта» та післямови під заголовком «Дві тенденції або висновки». Книжку доповнено ілюстративними документальними матеріалами.

Переглядів: 852

Все тільки починається

Невдовзі, 10 серпня, письменникові та громадському діячеві Сергієві Мартинюку сповниться шістдесят років.

Знаю його вже майже 15 літ. Познайомилися на обласній конференції Української народної партії. На лацкані піджака у Сергія тоді виблискував значок депутата районної ради. На відміну від інших промовців, його короткий виступ складалася не із загальних фраз, а торкався справ у вихованні національної свідомості молоді, звертав увагу на засилля сепаратизму серед священників московського патріархату. Тоді ж я отримав у подарунок книжку «Горжусь, что я украинец».

Переглядів: 672

Зі славним ювілеєм, побратиме!

У громадського патріотичного руху Одещини є приємна нагода висловити повагу і захоплення нашому побратимові Геннадієві Мечиславовичу Чекановичу — нещодавно, 11 червня, йому сповнилося 85 років.

Цей ювілей цілком закономірно називають ювілеєм мудрості, життєвого досвіду, часом аналізу пройденого й створеного. Це, так би мовити, найвища атестація людини й фахівця.

Переглядів: 311

З ювілеєм, професоре!

Народився ювіляр 28 квітня 1947 року в мальовничому українському селі на Тернопільщині. У семилітньому віці з родиною опинився на Одещині. Багато успішних, шанованих людей виплекав цей великий і потужний рід, що розсіявся всією Великою Україною, але його найбільшою гордістю, безумовно, є Ярослав Ілліч Лепіх.

Після закінчення в 1965-у із золотою медаллю школи він вступив на інженерно-фізичний факультет Одеського політехнічного інституту. Потім була аспірантура в академіка АН СРСР Ю.В. Гуляєва й успішний захист дисертації на звання кандидата фізико-математичних наук. У 2001-у, після закінчення докторантури в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук. У 2006-у отримав вчене звання професора.

Переглядів: 318

Лицар служіння Слову

Сьогодні, 24 лютого, Олекса Різників — талановитий поет, прозаїк, педагог, мовознавець, громадський діяч, в’язень сумління — святкує свій 85-літній ювілей.

Він має за плечима неординарне життя, багате складними подіями та поворотами, позначене не лише низкою творчих здобутків, а й освітлене участю у боротьбі проти тоталітарного режиму, палкою любов’ю до України, послідовним відстоюванням права українського народу на власну культуру, власну мову, що «була списана, призначена на злам».

Переглядів: 1026

Анатолій АРТЕМЕНКО: «Земля — наша матір, а матір’ю не торгують»

Свій 55-й день народження, що припадає на 19 січня, фермер, член правління Всеукраїнської аграрної ради Анатолій Іванович Артеменко уже вп’ятнадцяте відсвяткував у «йордані».

Водохрещенське дійство традиційно відбулося на території бази відпочинку «Садиба на Кодимі», на березі однойменної річки. Церемонію освячення провів настоятель Ясенівської церкви Покрови Пресвятої Богородиці, благочинний храмів Балтського округу, протоієрей Роман Іванюта. З вірою у силу Хрещення першим у крижану купіль пірнув ювіляр. На думку Анатолія Артеменка, занурення у воду, що символізує початок всього живого, дозволяє позбутися неприємнощів-негараздів та хвороб, а ще — укріпитися на хліборобську та інші добрі справи на весь рік. Загалом тієї одухотвореної ночі разом з іменинником прийняли «йорданську» купіль більше півсотні його родичів, друзів, соратників, жителів околишніх сіл, Любашівки та гостей з Одеси.

Переглядів: 200

Журналістика — його життя

Це сьогодні на журналістів вчать чи не в кожному виші. Часом навіть щиро переймаєшся: і де ті одипломлені випускники потім працевлаштуються, бо ж стільки ЗМІ, щоб усиновити-вдочерити їх, в Україні просто нема?!

Тоді ж, у радянській країні, в якій випало жити й опановувати професію і нинішньому ювілярові, заслуженому журналістові України Йосипові Олександровичу Бурчо, й авторові цих рядків, усе було інакше. Мова не про краще чи гірше, а про те, що журналістський фах був дуже престижним і вступити на профільний факультет було ой як непросто. З першого разу мало й кому вдавалося. Особливо після школи. Конкурс — захмарний. Перевага — тим, хто відслужив в армії чи мав трудовий стаж, закінчив відповідне підготовче відділення або — найголовніший козир — встиг обзавестися партійним квитком. А журфаків не так, як зараз — майже в кожному місті, а в деяких, зокрема і в Одесі, аж три чи чотири, а лише два на всю Україну — у Києві та Львові.

Сільський хлопець із Берегівщини, що на Закарпатті, обрав Львів. Аргумент простий: додому ближче. Хоча, якщо бути до кінця відвертим, у їхньому Квасовому казали: для них, закарпатців, усе, що по той бік гір, у тому числі й Львів, — то чужина, Московія. І творчий доробок подав вагомий, й іспити склав добре, однак, не маючи жодної з названих вище переваг, конкурсний відбір не пройшов. Але треба знати вже тоді цілісну й цілеспрямовану Йосипову натуру: якщо є мета, омріяна, ретельно зважена і, так би мовити, взята до виконання, ніщо не може завадити її досягти. Бо ж усе залежить від тебе самого, твоєї самодисципліни й самовіддачі. Попрацювавши рік на меблевому комбінаті, наступного, 1969-го він таки став студентом факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Переглядів: 813

Перо для журналіста — за меч і булаву

Вельмишановний Іване Володимировичу!

Щиро вітаємо Вас зі славним 60-річним ювілеєм. Передусім бажаємо міцного козацького здоров’я і потужного імунітету, якого боялися б усі віруси на світі. Бажаємо Вам сімейного затишку, підтримки з боку друзів і побратимів, до числа яких маємо честь належати. Бажаємо натхнення і Божого благословення! А ще зичимо непохитного життєвого оптимізму та невичерпної творчої наснаги у Вашій надзвичайно важливій і шляхетній місії служіння українському слову, українській культурі, літературі, журналістиці на високому й відповідальному посту редактора наших славних «Чорноморських новин», які ось-ось відзначать 104-у річницю неперервного літописання життя нашого краю і нашої держави.

Відразу після закінчення у 1983-у факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка і по сьогодні, тобто майже 40 років, Ви працюєте в «Чорноморці» на посадах кореспондента, власного кореспондента, завідувача відділу, заступника редактора, а з вересня 2002-го — редактора газети.

Ваш талант і Ваша самовіддана робота гідно оцінена колегами-журналістами, керівництвом міста та області. Знаємо Вас як члена правління Національної спілки журналістів України, достойника звання «Заслужений журналіст України» і відзнаки НСЖУ «Золота зірка української журналістики», Почесної відзнаки голови Одеської облдержадміністрації, почесних відзнак Одеського міського голови «Подяка» та «Трудова слава», численних грамот. Ваш внесок в утвердження духовних цінностей пошанований орденом Православної церкви України Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня. Послідовна популяризація красного письменства, а передусім — літераторів Одещини, що не має нині аналогів серед регіональної періодики України, удостоєна премією імені Степана Олійника. Та найбільша Ваша нагорода — це шанування і подяка від тисяч читачів «Чорноморки» як у нашій області, так і в усій Україні. Ми були і є свідками самовідданої, буквально героїчної праці очолюваної Вами редакції, попри всі несприятливі політичні, соціальні, фінансові та моральні умови, в яких доводиться видавати газету, не кажучи вже про утиски колишньої злочинної влади «регіоналів».

Переглядів: 702

Ґенеза щастя

/_f/2015/073-2.jpg Що таке щастя? Хто, скажіть, не шукав відповіді на це питання?..

Роман Кракалія, з притаманними йому моральною оголеністю, надтактовністю й надтолерантністю, намацує свою ґенезу щастя. Через сумнів, через досвід-випробовування, через самоусвідомлення й самовтілення. Дотик — спомин — відчуття, іще дотик — спомин… Слово до слова, шкіц до шкіца, а поміж ними (чи в них!), мов той маленький з гір потічок, біжить-струменить думка…

У грубці потріскують соснові дрова. Живий дух згораючої живиці. Розкриті перед усіма долоні. І зранене од любові — до світу, до землі рідної і до дружини вірної — серце…

Дорогий наш Романе Тарасовичу! Щиро вітаємо Вас зі славним ювілеєм і зичимо, щоб у вашому серці й у вашій оселі ще багато-багато років яскраво пломеніли свічі Миру, Любові, Надії і Віри!

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua