Матеріали з рубрикою «Свобода слова»

Одеська обласна організація Комітету виборців України вкрай обурена діями групи депутатів фракції Партії регіонів Котовської міської ради, які 15 червня під час спільного засідання депутатських комісій напали на Анатолія Тіору, журналіста газети «ИзбирКом».

Обласна організація КВУ неодноразово заявляла про найгрубіші систематичні порушення Котовською міською радою прав представників ЗМІ. Журналістів під різними приводами систематично не допускали на засідання сесій та постійних комісій, а також на засідання виконавчого комітету Котовської міської ради. За всіма цими випадками журналісти подавали відповідні звернення в МВС і прокуратуру, однак правоохоронні органи, по суті, залишали всі заяви без належної уваги.

У переддень професійного свята Національна спілка журналістів України вже вп’яте оприлюднила список посадовців, які своїми діями перешкоджають роботі журналістів. Свій антирейтинг «Вороги преси» оприлюднили також Інститут масової інформації спільно з Незалежною медіа-профспілкою.

Соромно за Одесу, адже у цих списках є як місцеві посадовці, так і вихідці з Одещини, що займають нині владні кабінети у столиці. Прикро й те, що прізвища одеситів з’являються у цих списках щороку, і це промовисто свідчить, наскільки люди, делеговані нами у владу й утримувані за наші податки, шанують право кожного з нас (не тільки журналістів, а кожного громадянина) на інформацію, на свободу слова, висловлення думки.

Антирейтинг ворогів преси, який традиційно презентували Інститут масової інформації (ІМІ) та Незалежна медіа­профспілка у Всесвітній день свободи преси (3 травня), вирішено оприлюднити в День журналіста (6 червня).

«Тенденції зі станом свободи слова такі, що ми знову повертаємося до протистояння преси і влади. Тому що ті порушення, які ми фіксуємо, найбільше стосуються представників органів влади або тих людей, які утримуються з держбюджету», — відзначила виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар. Вона підкреслила, що якраз ті люди, які мали б забезпечувати права журналістів, дуже часто є головними порушниками їхніх прав: «Працівники міліції, силових структур, УДО... Вони забороняють знімати кортежі чиновників, не пускають на територію відкритих зон, скажімо заповідних, чинять перешкоди у висвітленні резонансних судових процесів, акцій протестів. Випадків побиття стало надзвичайно багато. Ми змушені говорити про те, що журналістам потрібен фізичний захист».

«S.O.S. Дорогі друзі! — Так починалася заява, яку напередодні свят поширив заступник головного редактора журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський, сповіщаючи про те, що 26 квітня на редакцію було вчинено рейдерський напад. — У результаті 83-річний шеф-редактор опинився в лікарні. Рейдери вимагали негайно звільнити приміщення на вул. М. Грушевського, 34/1, яке офіційно належить ТОВ «Видавничий дім «Всесвіт»... Були погрози розправи. Було викликано міліцію. Але, як сказали рейдери, це нічого не дасть, за цим нападом начебто стоїть «регіонал», депутат Харлім... Про це сказали самі рейдери. Приходив якийсь пан Клименко С.Д. з якимись юристами-амбалами, які ломилися в усі кімнати, вибивали двері, прагнули знищити документи й отримати підпис, що приміщення передано їм. Рейдери обіцяли повернутися і насильно не допустити редакцію до своїх робочих місць...»

Після рейдерської атаки редакція найстарішого українського часопису, який існує з 1925 року (біля витоків «Всесвіту» — Василь Еллан-Блакитний, Микола Хвильовий та Олександр Довженко), підготувала звернення до Президента, а також до світової громадськості з проханням захистити журнал і його історичне приміщення (а воно розташоване в самому центрі Києва, навпроти Маріїнського парку, за кілька сотень метрів від Верховної Ради України та Кабінету Міністрів), аби «Всесвіт» міг і надалі поєднувати Україну зі світовою культурою.

Боротьба одеських чиновників різних рангів з найстарішою і єдиною україномовною газетою регіону — «Чорноморськими новинами» — справа не одного року. Ще у 2008-у Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор’я» намагалося через Господарський суд Одеської області позбавити редакцію приміщення, в якому вона працює вже майже 40 років. Тоді ухвала суду була на користь газети.

Ще через два роки — 2010-го — новопризначений голова Одеської обласної державної адміністрації Едуард Матвійчук підписав розпорядження про вихід ОДА зі складу співзасновників «Чорноморських новин». У результаті такого кроку, починаючи з липня 2010-го, єдину україномовну газету позбавили державної підтримки в сумі 800 тисяч гривень на рік. З одного боку, процес роздержавлення ЗМІ — необхідний, але це — не справа одного дня й одного безкомпромісного рішення.

У вівторок, 27 березня, в Господарському суді Одеської області слухалися аж дві справи, учасником яких, не з доброї волі, стала редакція громадсько-політичної газети «Чорноморські новини».

Чергове засідання у справі №5/17-5021-2011 за позовом комунального підприємства «Видавництво «Чорномор’я» (третя особа — управління обласної ради з майнових відносин) про стягнення з редакції «ЧН» заборгованості за комунальні та експлуатаційні витрати було призначене на 11.30. Однак ні позивач, ні третя особа на це засідання, як, до речі, і на попереднє, не з’явилися, хоч і були належним чином повідомлені. Більше того, КП «Чорномор’я» так і не надало необхідних документів, які вимагав суд на підтвердження позову. Відтак суддя К.Ф. Погребна оголосила ухвалу про те, щоб залишити позовну заяву КП «Видавництво «Чорномор’я» до редакції газети «Чорноморські новини» без розгляду.

У  хід  пішли  «ініціативні  групи»

Минулої п’ятниці, 16 березня, за дві години до закінчення робочого дня нарочний доставив редакторам газет «Чорноморські новини» та «Юг» листи однакового змісту з міського управління ГУ МВС України в Одеській області.

У листах зазначалося: «У зв’язку з розглядом звернення ініціативної групи територіальної громади сіл, селищ, міст Одеської області (вх. №122-кол від 7.03.2012 року) на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію» та положення «Про державну службу боротьби з економічною злочинністю» прошу вас надати на нашу адресу наступну інформацію та копії документів:

— завірені належним чином копії документів, які стали підставою для реєстрації Редакції газети «Чорноморські новини» (відповідно — ТОВ «Незалежна «Юг») за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1;
— завірені належним чином копії документів, які дають право знаходження та користування Редакції газети «Чорноморські новини» (відповідно — ТОВ «Незалежна газета «Юг») приміщеннями за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1;
— списки орендарів приміщень за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1;
— іншу інформацію та копії документів, необхідність у яких виникне.

У зв’язку з обмеженим терміном розгляду матеріалів відповідь прошу надати в строк до 19.03.2012 року нарочно співробітнику ВДСБЕЗ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, виконавцю запиту.

Заступник начальника управління О. М. Вдовиченко».

Здивувала швидкість, з якою вимагалося надати документи — до понеділка, дев’ятнадцятого березня, а сімнадцяте і вісімнадцяте березня — вихідні дні.

Як ми уже повідомляли, у вівторок група працівників ЗМІ Одещини побувала у Києві, де вручила дипломатам, акредитованим в Україні, та іноземним медійникам звернення до міжнародного співтовариства з проханням звернути увагу на факти утисків свободи слова та перешкоджання професійній діяльності журналістів.

На жаль, мусимо констатувати, що останнім часом у нашому краї відчутно посилюється тиск на тих журналістів і ЗМІ, що не погодилися «підспівувати» осанну «регіоналам» та корумпованим чиновникам, залишилися вірними таким поняттям, як професійна етика та свобода слова, обрали своїм пріоритетом служіння суспільству, а не прислужництво владі. Звісно, у своїх заявах з трибун та доповідних «на гору» «вертикаль професіоналів» і словом не згадує про такі факти, навпаки чуємо запевнення, що ЗМІ — захищають, свобода слова — процвітає... Аби у Києві почули іншу точку зору, звернули увагу на наші реалії, й відбулася дещо спонтанна поїздка групи медійників до столиці.

Як нам стало відомо з конфіденційних джерел, на Київських пагорбах таки звернули увагу на ситуацію в Одесі і вже цікавилися у керівництва області: що ж у нас коїться.

Як ми вже повідомляли в попередньому номері газети, з понеділка у кабінетах редакції, і не тільки нашої, стовпчик термометра опустився нижче нульової позначки. «Глючить» офісна техніка, позамерзала вода в чайниках, пляшках, які тримали для поливу квітів. Теплолюбні кімнатні рослини загинули...

Через такі екстремальні умови не вийшов четверговий номер газети «Юг». Ми, замерзаючи (без верхнього одягу та рукавиць холод вмить проймає до кісток), все ж підготували номери і на четвер, і на суботу. Але сьогодні змушені звернутися до вас, наші дорогі читачі, поставитися з розумінням до ситуації, а відтак не ображатися на те, що наступного четверга газета не вийде. У приміщенні видавництва, яке всілякими способами зазіхає і на кабінети редакції (наступного тижня нас чекають два судові засідання з цього приводу), вже частково розморожено опалювальну систему, виключено подачу води, і через це, даруйте за натуралізм, навіть у туалет сходити неможливо.

Головного редактора газети «Сегодня» Ігоря Гужву звільнено з посади, а генеральний директор видавничого холдингу «Сьогодні мультимедіа» Олена Громницька написала заяву «за власним бажанням». Про це йдеться у заяві наглядової ради видавничого холдингу «Сьогодні мультимедіа», зробленій за результатами внутрішнього розслідування скандалу, який спалахнув у колективі газети «Сегодня» («ЧН» про це повідомляли 10 грудня).

У заяві зазначається, що розслідування, яке тривало з 13 грудня по 17 січня, показало необхідність підвищення прозорості ухвалення рішень всередині «Сьогодні мультимедіа», але cистемних порушень не виявлено. (Нагадаємо, екс-редактор газети та частина співробітників звинуватили Олену Громницьку в запровадженні цензури та корупційних схем).

Верховна Рада відкликала Андрія Шевченка з посади голови Комітету з питань свободи слова та інформації. За відповідну постанову 13 січня проголосували 245 депутатів. Із них: 187 — представники фракції Партії регіонів, 20 — Народної партії, 10 — позафракційні, 2 — «Нашої України — Народної самооборони», 25 — Комуністичної партії, 1 — «Реформи заради майбутнього».

Після голосування депутат з Партії регіонів Олександр Єфремов запевнив, що більшість готова підтримати сьогодні кандидатуру, запропоновану опозицією. Представники «БЮТ — Батьківщина» знову запропонували кандидатуру Андрія Шевченка. Спікер Володимир Литвин пообіцяв поставити її на голосування, коли будуть вичерпані інші питання порядку денного.

Якось художник Рафаель дав грошей своєму слузі і відправив його в лавку — за пензлями і фарбами. Коли слуга приніс те, що було потрібно, Рафаель написав свою знамениту «Сікстинську мадонну». А прикажчик лавки, у яку художник відправляв слугу, поспішив оголосити власником рафаелівського шедевру... кого б ви думали... самого себе! Адже без пензлів і фарб не було б картини, міркував він, а таку «сумнівну» (нині б сказали — «віртуальну») субстанцію, якою є творче осяяння Рафаеля, — до справи не підшиєш! Звідси, в уявленні торговця, — і «справедливий» поділ на головне і другорядне, себто на базис і надбудову.
На жаль, наведена історія цитується нами аж ніяк не заради репертуарної допомоги популярному артистові гумористичного жанру для його естрадного або телевізійного виступу. Її, історію цю, довелося пригадати в зв’язку із значно буденнішими справами, що відбуваються нині у відомому всій Одесі будинку, що на площі Незалежності, й часто називається Будинком преси, а в офіційних документах — видавництвом «Чорномор’я».

Перед редакціями двох обласних газет — «Чорноморські новини» та «Юг», погрожуючи виселенням, поставили вимогу: до 15 грудня відмовитися від приміщень, які вони займають.

У зв’язку з цим ми виступаємо зі спільною заявою про спробу знищити дві газети, які мають сміливість критикувати бездарну всезагребущу владу, та про чиюсь спробу заволодіти державним майном, яке ще у 1992 році у законний спосіб було передано на баланс редакцій.

Шановні наші друзі-читачі!
Повірте, хто найбільше зацікавлений, аби «Чорноморка» коштувала якнайдешевше, — то сама редакція. Ми дуже хотіли б, щоб кожен, без особливих втрат для його бюджету, міг передплатити нашу газету на весь наступний рік. І щоб коло читачів «Чорноморських новин» ставало дедалі ширшим.
Утім знаємо й про те, які нині в людей статки. Більшості з їхніх заробітків чи пенсій вистачає хіба що на їжу, ліки та квартплату, а хтось і взагалі змушений обмежувати себе в найнеобхіднішому. На жаль, такі реалії. І що завтра настане «цвєтущая жізнь» — теж годі сподіватися. Все ж бо влада робить навиворіт: купка багатіїв з кожним днем іще більше багатіє (нині ці товстосуми здатні всіх нас разом з бебехами купити), а «пересічного» українця уже так обсікли-обтесали, що він — хто молодший — думає, як би куди у світи на заробітки вибратися, кому 40 — 50 — як би до пенсії дотягнути, а ті, хто удостоївся тої державної подачки, — як на неї відміряного віку дожити. Тим часом Микола Янович обіцяє собі й обіцяє: не всі, каже, реформи запустили, а як запустимо — Європу переженемо. Тільки знову ж таки: на кого запрацюють ті реформи? На простий люд, а чи, як досі, на вітчизняних олігархів?