Справа

В Одесі відбувся Всеукраїнський ветеранський форум, який об’єднав ветеранів, батьків загиблих воїнів, представників громадських організацій, профільних державних і муніципальних служб із різних куточків країни.

Це зібрання організоване за ініціативи начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака спільно з департаментом міськради у справах ветеранів.

27 листопада у Захарівській багатопрофільній лікарні відбулася подія, яка визначає майбутнє медичного закладу на багато років уперед. Тут офіційно відкрили новозбудовану гібридну сонячну електростанцію (СЕС) — сучасний енергетичний об’єкт, що дозволить лікарні працювати стабільно навіть у періоди тривалих відключень електроенергії, повідомляє https://novynar.city.

Гібридна СЕС — результат масштабної й злагодженої роботи між кількома партнерами: благодійним фондом «Енергетична дія для України» (Energy Act for Ukraine), Норвезькою радою у справах біженців (NRC), Захарівською селищною радою та самою Захарівською БПЛ.

Знаменитий український шеф-кухар, ресторатор і громадський діяч Євген Клопотенко відкрив для себе гольмянську ковбасу — гастрономічну легенду Одещини.

Під час візиту у село Гольма Балтської громади він уперше скуштував легендарну тутешню ковбасу. Ця автентична страва стала для нього справжнім відкриттям.

Уже на початку 2026 року на Одещині запрацює стратегічне підприємство з виробництва харчової та технічної солі. Новий солезавод не лише покриє половину потреб ринку України у цьому продукті, а й долучиться до відновлення Куяльницького лиману — забиратиме надлишкову сіль з водойми.

Як відомо, єдиний масовий виробник солі в країні — «Артемсіль» — перебуває на тимчасово окупованій території. Через це Україна вимушено багато її імпортує. Саме тому ТОВ «Чорноморський солезавод» будує підприємство з виробництва харчової та технічної солі в Одеській області.

Минулого четверга в Одесі — одному із найкулінарніших міст України — відбулася презентація кампанії «Смачно, бо на дрони!» від Фонду «Сучасна Україна». До неї долучилися понад 20 рестораторів міста, які ознайомилися з умовами проведення кампанії та приєднання до збору на дрони на підтримку Головного управління розвідки.

Одним із перших в Одесі до збору «Смачно, бо на дрони!» приєднався заклад «Ржавий краб». Подружжя Сергія та Валентини Павлових зазначає, що акція одразу відгукнулася у їхніх серцях, адже вона — про допомогу нашим захисникам. Тож одеський бургер-клаб одним із перших в Україні зібрав на перший комплект SECRET BOX із FPV-дронами, і впевнено рухається до збору на другий.

У рамках втілення політики із забезпечення доступної та якісної медицини у найвіддаленіших громадах Одещини відбувся перший виїзд мобільного діагностичного пункту для мешканців Любашівської громади.

Жителі мали змогу безоплатно пройти комплексні обстеження, отримати консультації хірурга та гінеколога, зробити УЗД, ЕКГ і лабораторні дослідження. Послугою вже скористалися 72 людини, 25 із них отримали адресну допомогу медикаментами, вітамінами й засобами гігієни.

У перший день листопада Одеська обласна федерація самбо провела дитячо-юнацькі змагання на честь заслуженого тренера України, майстра спорту України міжнародного класу, чинного чемпіона України з боротьби самбо серед майстрів спорту-ветеранів Миколи Пасічника.

У турнірі взяли участь понад півтори сотні юних спортсменів Одещини у різних вагових категоріях, зокрема й десятеро вихованців Миколи Антоновича. Емоції борців і глядачів створили справжню спортивно-святкову атмосферу. Після завершення змагань наш богатир відзначив переможців та призерів, ну і, звісно, продемонстрував кілька своїх показових вправ зі здорового способу життя, «коронна» з яких — за-в’язування у вузол 200- і 150-міліметрових цвяхів.

«Війна дронів» — це словосполучення дедалі частіше лунає в закордонних та вітчизняних медіа в контексті агресії росії проти України. Нинішнє протистояння постає як поєднання старих і нових методів ведення війни, серед яких саме безпілотні літальні апарати (БпЛА) стали тим засобом, який докорінно змінює театр бойових дій.

Дрони використовуються у дуже широкому спектрі завдань: від розвідки та коригування вогню до безпосеред-нього ураження цілей. Безперечно, вони є незамінним озброєнням, що наближує нашу перемогу, допомагаючи Збройним силам України, але не варто забувати, що ворог також активно застосовує цю технологію: російські БпЛА стали найбільшою небезпекою для наших захисників.

Як відповідь на цей непростий виклик 2 жовтня в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбувся майстер-клас з плетіння антидронових сіток. Захід провели Марина Хом’якова і Наталія Лінговська — волонтерки фонду «МереживоUA», благодійної ініціативи, яка з перших днів війни об’єднує небайдужих громадян для виготовлення сіток та перфотентів.

Історія «Вільних воїнів» з Одеси

Ветерани, учасники «Ігор Нескорених» Ілля Пилипенко та Арсен Рябошапко заснували громадську організацію з розвитку адаптивного спорту для ветеранів та ветеранок «Вільні воїни».

«Ідея з’явилася під час підготовки та участі в Invictus Games у Канаді. Тоді ми відчули, наскільки спорт допомагає відновлюватися та знаходити внутрішню силу. Водночас зрозуміли, наскільки в Одесі обмежені можливості для занять адаптивним спортом. Поєднання цих факторів і надихнуло нас створити умови, де ми та інші ветерани могли б тренуватися, розвиватися і соціалізуватися», — розповів Ілля Пилипенко, співзасновник ГО «Вільні воїни».

Історія Наталії Єршової, фахівчині із супроводу ветеранів

Кожна історія фахівця із супроводу — унікальна і водночас про одне: про відповідальність бути поруч із тими, хто повернувся з війни, та їхніми родинами. Хтось приходить у цю професію зі сфери соціальних послуг, хтось — із медицини чи психології. А Наталія Єршова — з юриспруденції. Її вибір став результатом особистої втрати та внутрішньої сили.

«Мій чоловік — військовий. На початку повномасштабного вторгнення він вирішив: іде захищати Батьківщину. Коли ми повернулися з військкомату, повідомив про це батькам. Мій батько відповів, що не залишить його самого, і того ж дня теж пішов до військкомату. Із березня 2022 року вони разом стали до лав однієї бригади та служили поруч до останнього, — згадує Наталія. — Під час виконання завдань на передовій батько наполягав, що не хоче, аби небезпека лягала на молодших, і поїхав сам. У березні 2024-го він загинув, виконуючи бойове завдання».

Цими днями сповнилося два роки, відколи в умовах повномасштабної війни росії проти нашої держави запрацював український морський коридор.

За даними Адміністрації морських портів України, за цей час ним пройшли понад 5300 суден, що перевезли більш як 137 мільйонів тонн вантажів. З них понад 84 мільйони тонн — це продукція, вирощена українськими аграріями.

Поромний комплекс «Орлівка» відзначає свою п’яту річницю

З нуля і в чистому полі — так п’ять років тому на самому півдні Одещини була збудована поромна переправа, яка відіграє історичну та стратегічну роль у логістиці не тільки регіону, але й усієї України. І вже впродовж п’яти років якихось десять хвилин, а іноді й менше, витрачають подорожні, аби дістатися з Орлівки, що на українському березі Дунаю, до Ісакчі на румунському.

Про ідею створення переправи, її становлення і сьогодення — у матеріалі наших колег з агенції «Південь сьогодні» (https://yug.today).

Упродовж січня-червня в українські водойми випустили вже 712 тисяч мальків. До кампанії зариблення долучилися 13 областей — від Харківської на сході до Львівської на заході.

«Системна робота з відтворення водних біоресурсів важлива як для розвитку рибного господарства, так і для покращення екологічного стану наших водойм. Цього року ми запровадили новий механізм фінансування зариблення — від надходжень з аукціонів на промисловий вилов. Завдяки цьому на зариблення водойм уже буде спрямовано понад 15 млн грн», — зазначив голова Держрибагентства Владислав Невеселий.

12 червня під орудою декана факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, доктора історичних наук, професора В’ячеслава Кушніра відбулася заохочувальна поїздка за участі студентів-старшокурсників та аспірантів цього факультету до селища Миколаївка Березівського району. Її мета — налагодження співпраці на ниві історичного краєзнавства та обмін думками з тамтешніми жителями щодо перспектив розвитку місцевого сільського зеленого туризму під патронатом голови Миколаївської селищної ради Віктора Купченка, а також огляд цікавих пам’яток історії та культури.

Ініціаторами та модераторами поїздки виступили автор цих рядків і завідувачка сектору культури відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської селищної ради Анжела Острікова. Ми спільно визначили найцікавіші об’єкти огляду та попередньо узгодили дату і маршрут поїздки.

На Одещині встановлено перший модульний будинок для родини, яка втратила дім через війну

Улітку 2024 року під час дронової атаки будинок Ольги й Олександра було зруйновано. Уламки розлетілися по всій оселі, знищивши дах, вікна, двері.

«Це сталося вночі. Чоловік був удома, а я залишилася у доньки. Все сталося настільки швидко, що він навіть не встиг нічого зрозуміти — опинився на вулиці з пораненнями. Отримав контузію», — розповідає Ольга.

«Ігри ветеранів» — це всеукраїнський спортивні змагання, які об’єднують ветеранів і ветеранок,  військовослужбовців  та осіб, звільнених із військової служби або служби у правоохоронних органах через травми, поранення чи захворювання, отримані під час виконання службових обов’язків у зоні бойових дій.

Основна мета проєкту — допомогти відновитися фізично й ментально, а також популяризувати спорт і здоровий спосіб життя серед ветеранів та ветеранок.

У Молодіжненському ліцеї Великодолинської громади відкрили сучасне укриття, розраховане на 700 учнів.

Це повноцінний навчальний простір, безпечний під час тривог, із класами, кінотеатром, студією, ігровими зонами та майбутнім краєзнавчим музеєм.

У селищі Авангард завершилося будівництво нової амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Цей сучасний медичний заклад є частиною мережі із шести амбулаторій, що обслуговують жителів не лише Авангарда, а й Хлібодарського, «Сьомого неба», «Арт-Вілю», а також Прилиманського і Нової Долини — загалом більше 42 тисячі жителів громади., з-поміж яких понад 5100 внутрішньо переміщених особіб.

Як українка у США створює сучасну медіаосвіту

Якщо раніше телевізійна студія чи друкований журнал були єдиним входом у професію, то сьогодні ви можете створити власне шоу з ноутбука — з віртуальними ведучими, музику написати через ШI, змонтувати відео в кілька кліків, а за день зібрати тисячі переглядів. Це не фантазія — це щоденність Катерини Микитюк, української креативної редакторки, журналістки, креативниці та засновниці освітнього руху Almighty Content у США.

Катерина приїхала до Лос-Анджелеса з величезним бекграундом у журналістиці та креативній індустрії, але без жодного контакту в новій країні. І почала з нуля. Вона фільмувала, знімала фото, писала, будувала бренди — і все це з головним інструментом: контентом. Її підхід — стратегічний, естетичний і завжди емоційний. Вона вірить у силу історії, в силу візуальної мови та в здатність контенту змінювати реальність.

Згодом почала працювати з міжнародними брендами, створюючи кампанії для Netflix, Amazon Music, Armani Beauty, J’Adore Les Fleurs, Coach, Clarins, MAC Cosmetics, Diptyque та багатьох інших. Її роботи потрапляли у Vogue, Elle, Harper’s Bazaar. Але справжній прорив стався тоді, коли вона побачила потенціал штучного інтелекту.

Креативна імперія в США від українки

Як знайти свій голос у світі штучного інтелекту (ШІ) і не втратити себе? Катерина Микитюк — контент-редакторка, продюсерка, експертка зі ШІ та засновниця двох креативних брендів у США — розповідає свою історію успіху.

— Катерино, з чого почалася твоя історія у США?

— Свобода — це можливість обирати. І для мене цей вибір був творчим. Я приїхала до США, маючи за плечима роки роботи в медіа, на телебаченні, у креативі. І почала все з нуля. У новій країні, без зв’язків, без системи. Але з чітким внутрішнім відчуттям, що я тут — щоб створювати.

Мій шлях починався з маленьких зйомок, коротких відео, створення брендованого контенту. Писала, знімала, редагувала, формувала візуальну мову брендів, які тільки-но зароджувалися або шукали новий голос. І поступово побачила, як ця здатність — бачити історію там, де її ще нема — стала моєю суперсилою.

— Розкажи більше про свої проєкти. Що зараз для тебе найважливіше?

— Сьогодні я керую двома проєктами. Перший — це The Flowers, бутик флористики й креативної продукції в Малібу, з клієнтами світового рівня. Цей бренд виріс без жодного бюджету на рекламу — тільки завдяки контенту. Ми створювали історії з квітів, і ці історії розліталися інтернетом. Квіти для мене — це мова без слів. Вони можуть передати настрій, емоцію, стиль — і саме це я транслюю через свої зйомки.

Минулої суботи, 12 квітня, у Чорноморську святкували День міста, якому сповнилося 52 роки. Це стало гарною нагодою для місцевого люду допомогти Збройним силам України.

З ініціативи міського голови Василя Гуляєва того дня організували благодійний ярмарок «Незламний Південь», а всі зібрані під час його проведення кошти спрямували на потреби наших захисників.

Літня спека стає справжнім випробуванням для містян. Тож, щоб створити комфортні умови, влада і комунальники Балти розробляють різні рішення для охолодження простору та забезпечення доступу до питної води.

Так, КП «Балтаводоканал», готуючись до спекотного сезону, встановлює у громадських місцях питні фонтанчики. Перший такий фонтанчик уже з’явився у парку, відтак жителі й гості міста зможуть освіжитися там під час прогулянки. Най-ближчим часом нові точки з чистою водою облаштують і на інших найвідвідуваніших лока-ціях. Це не лише зручно, а й сприятиме зменшенню використання одноразових пластикових пляшок, що позитивно вплине на екологію.

На Одещині триває проєкт з медичного обстеження жінок мобільними гінекологічними бригадами. Впродовж цього року фахівці планують здійснити близько 240 виїздів у громади області.

До складу мобільних бригад входять лікарі-гінекологи та медичні сестри. У більшості є також фахівці терапевтичного профілю. Залежно від умов, людей приймають у ФАПах, амбулаторіях, пунктах здоров’я або безпосередньо в обладнаному автомобілі. Регіональні медичні координатори повідомляють громадам про виїзди бригад, а представники громад поширюють цю інформацію через місцеві оголошення, чати чи «сарафанне радіо», завдяки чому пацієнтки дізнаються про можливість запису на консультацію.

14 нових сучасних автомобілів екстреної медичної допомоги, переданих за сприяння Фундації Олени Зеленської, тепер працюватимуть на Одещині.

Карети «швидкої», оснащені як реанімобілі, розподілені між підстанціями та станціями КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф». Найближчим часом вони рятуватимуть людські життя по всій області.

 Два реабілітаційних відділення та чотири центри ментального здоров’я з’являться на базі лікарень Одещини за підтримки французької організації Expertise France та Французького агентства розвитку (AFD).

У рамках підписаних Одеською ОВА та французькою стороною меморандумів будуть реалізовані проєкти зі створення центрів ментального здоров’я за програмою першої леді в Арцизькій центральній опорній лікарні, Білгород-Дністровській міській багатопрофільній лікарні, Одеській обласній дитячій клінічній лікарні та Роздільнянській багатопрофільній лікарні. Орієнтовне фінансування — до 200 тисяч євро на один заклад.

Мінветеранів та МОЗ запускають експериментальний проєкт, який розширює перелік безоплатних послуг первинної медичної допомоги для ветеранів війни. Кабінет Міністрів ухвалив відповідну постанову.

Що зміниться?

Тепер ветерани, які підписали декларації з сімейним лікарем, зможуть отримати: додаткові обстеження та лікування, відновлення після травм та захворювань і лікування травм опорно-рухового апарату, розширену психологічну підтримку.

Нещодавно вихованці «Школи лідерів» Центру позашкільної освіти м. Чорноморська завітали до молодіжного простору «Vibehub». Це була дружня зустріч з менторами хабу Володимиром Сліпцем і Марією Охват, під час якої обговорювали плани, проєкти та можливості для учнівської молоді Чорноморської громади.

«Vibehub» — один з найбільших молодіжних просторів, розташований на території Чорноморського ліцею №7 і діє під егідою управління освіти міста. Він був створений за підтримки ГО «Потрібні тут» і за кошти UNICEF. Окрім Чорноморська, такі молодіжні центри працюють у Баштанці, Вознесенську та Миколаєві. Цей хаб не просто місце відпочинку, а й простір для реалізації власних проєктів. Завдяки його сучасній матеріально-технічній базі молодь має змогу втілювати у життя свої найсміливіші ідеї.

На Різдво, 25 грудня, до Гончаренко-центру Теплодара разом зі своїм керівником та членами батьківського комітету завітали юні колядники з громадської організації «Міжнародна академія літератури та журналістики» (ГО «МАЛіЖ»).

Вихованці виконали три колядки: «Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся...», «Нова радість стала...» та «Під віконцем горличка співала...».

12 січня стало днем яскравих пригод для юних членів Теплодарського відділення ГО « МАЛіЖ».

Завдяки засновникові мережі Гончаренко-центрів, народному депутатові України Олексієві Гончаренку, головному партнерові, директору Гончаренко-центру у Теплодарі Михайлу Жовніру діти отримали унікальну можливість відвідати новорічну виставу в Одеському державному цирку. За допомогу в організації безкоштовного проїзду велика дяка від дітей та їхніх батьків Андрієві Сурженку, Володимирові Кирничанському, Сергієві Ліснику та Володимирові Мошняцькому.

Цими днями по всій Україні відбулися вручення житлових сертифікатів ветеранам війни та членам їхніх сімей. Ще до кінця нинішнього року вони отримають кошти для придбання власних осель за житловими програмами Мінветеранів. На Одещині вручено 52 таких сертифікати.

«Загалом за цей рік в Одеській області держава, яку ціною свого здоров’я та життя боронять наші воїни, забезпечила житлом 338 захисників на суму майже 800 мільйонів гривень, — зазначив голова ОВА Олег Кіпер і додав: — у 2025-у пріоритетом також залишиться реалізація державних програм «єОселя» та «Доступні кредити 5-7-9», аби забезпечити власним житлом та справою наших громадян. Також за програмою Одеської ОВА й надалі надаватиметься компенсації 3% річних за іпотечними кредитами для бійців Сил оборони. Сьогодні така компенсація виділяється на більш ніж 350 квартир, придбаних нашими воїнами та їхніми сім’ями».