Матеріали з рубрикою «Ракурс»

Переглядів: 99

«Ой не однаково мені», або Чому нам потрібна «своя правда», щоби була «своя воля»

Ще з античності відомий вислів, що історія є вчителькою життя. Нині більш популярною є думка, що військову справу маємо вивчати, щоби давати відсіч ворогу, а історію — щоби знати, хто є наш ворог.

Сьогодні історія і її трактування стає ще одним полем бою. Пригадаймо хоча б виступи кремлівських пропагандистів на чолі з путіним, їхні недолугі спекуляції на історичну тематику, очевидні для нас фейки та відверті маніпуляції. І ми впевнені, що жодна тверезо мисляча людина не може в це повірити. Але ж автори цієї очевидної брехні мають досвід — і не лише власний — як переконати інших і... їм це вдається. І не лише своїх затуманених громадян та світ, але й багатьох в Україні. Навіть тих, хто зі зброєю в руках воює з московським агресором.

Переглядів: 249

Культура, премії та скандали

Тема війни поки що домінує в політичних оглядах. Іноді вона витісняє все, що заслуговує на увагу. У більшості випадків війна затінює значущі події, в гіршому — спотворює їх до непізнаваності або й примітиву. Так зараз відбувається з віковою українською культурою. Політики хочуть її вбудувати в ситуацію, адаптувати в поточний момент.

Як це було в Америці

Бажання підпорядкувати культуру політиці — вічний сюжет. Охопити його навряд чи здатна монографія, не те що огляд чи коментар. Але іноді подивитися на культурну подію в політичному контексті необхідно. Це стосується премії «Оскар» 2023 року. Американська академія кіномистецтва присудила перший приз за «Кращий повнометражний документальний фільм» стрічці «Навальний» канадця Даніеля Роера. Я не беруся судити про художні достоїнства фільму або про те, наскільки адекватно в ньому представлена історія «хорошего русского». Завдавати ударів людині, яка сидить у в’язниці, соромно, незалежно від того, як ця людина ставиться до України.

Переглядів: 404

Українська перемога: як ми її бачимо?

Далеко не всі війни закінчуються ясною й однозначною перемогою чи поразкою. Навпаки, після Другої світової війни багато воєн закінчувалися дуже невизначеними результатами, які дозволяли висловлювати десятки інтерпретацій на тему, хто переміг, а хто — програв.

Поширені приклади — це заморожені чи напівзаморожені воєнні конфлікти без договорів про мир чи навіть перемир’я, коли лінія фронту перетворюється у квазістабільну лінію, яка може існувати у такому стані десятиріччями.

Переглядів: 345

Колір кішки

«Неважливо, якого кольору кішка — важливо, щоб вона ловила мишей». Це китайське прислів’я стало символом економічних реформ, які провів у Китаї фактичний засновник сучасної держави Ден Сяопін. Колишній генеральний секретар ЦК Компартії Китаю саме цією нехитрою думкою доводив можливість існування ринкової економіки у соціалістичній країні. Підхід Ден Сяопіна — повний контроль над політичним життям та інформацією, але ринкові механізми в економіці — вважається вдалою альтернативою підходам Михайла Горбачова. Колишній генеральний секретар ЦК КПРС, як відомо, погоджувався із можливістю «гласності» та суспільної дискусії, але так і не наважився на ринкові реформи.

Не лише політичні експерти, а й звичайні люди вважають Ден Сяопіна жорстким прагматиком, а Горбачова — романтиком-невдахою. Але насправді жорстким прагматиком був Михайло Сергійович. Він чудово розумів, що ринкова економіка не залишає простору для безроздільної влади. А ось «гласність» у суспільстві, де нема власності, творить необхідну ілюзію свободи. Ринок рано чи пізно створює вільних людей, свобода слова без власності зберігає залежність людей від держави і дає хіба що можливість випустити пару.

Переглядів: 266

Все в процесі

Критична маса має прикру здатність вибухати у найнесподівані-ший момент. І ніякі аутотренінги та медитації не допоможуть підготуватися — однаково рвоне зненацька.

Навколовійськове тижня

Історія із закупівлями продуктів для ЗСУ за завищеними цінами (ті самі «яйця Резні-кова» по 17 гривень штука) перейшла в стадію «очікування смерті гірше за саму смерть». Протягом останніх днів поінформовані про все на світі інсайдерські джерела переконували посполитих, що новим міністром оборони стане керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов, а чинного шефа МО Олексія Резнікова відправлять керувати Міністерством стратегічних галузей промисловості замість Павла Рябікіна чи в Мін’юст на місце Дениса Малюськи. Про продуктовий скандал згадували делікатно, хоча сам Олексій Юрійович стимулював процес, плутаючись, як рахують курячі яйця — поштучно чи кілограмами.

Переглядів: 231

На полігонах перемог не буває

Сповна відтворити хід думки частини обивателів (на захід від Карпат і за океаном), зрозуміло, не вдасться. Але пам’ятайте: нам співчувають. Нашим перемогам радіють. Як чудово воюють за нас українці!

Друзі на нашому боці. Але із застереженнями

Як швидко вчаться стріляти з наших гаубиць! Як ефективно використовують наші системи залпового вогню! Не за місяці, а за тижні освоюють управління нашими «Леопардами», «Абрамсами» і «Челленджерами»! І ще платять за навчання. Ми б дали їм винищувачі F-16 сьогодні і багато іншої зброї, але страшно. Раптом переможуть, і росія, не дай Боже, розвалиться. Або капітулює, а «ядерна валізка» потрапить не в ті руки. А путін застрелиться на Красній площі. І доведеться годувати мільярдними кредитами нових єльциних, абрамовичів і чубайсів.

Переглядів: 230

У підпорядкуванні РПЦ

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію указом Президента України від 1 грудня 2022-го, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті у двомісячний термін забезпечила проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською православною церквою).

Для виконання цього завдання було створено експертну групу, до складу якої увійшли п’ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук — фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я, котрі мають фахові наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження східного православ’я зокрема.

Переглядів: 228

Те, що робить нас слабшими

У понеділок, 6 лютого, Верховна Рада схвалила законопроєкт №8228-1 щодо державної підсумкової атестації та вступної компанії 2023 року.

Цим законом депутати скасували цьогорічну Державну підсумкову атестацію та затвердили нові правила вступу до навчальних закладів. Зокрема, як і торік, вступ проводитимуть за результатами національного мультипредметного тесту. Новація, яку запропонувало профільне міністерство і підтримали народні обранці, — вилучення з обов’язкових предметів тесту з історії України.

Переглядів: 403

Клептократія як стратегічна загроза

У результаті російського вторгнення в Україну демократичні держави значно збільшили свої зусилля у боротьбі з міжнародними кримінальними мережами корумпованих політиків, які обкрадають свої країни та ховають гроші переважно на Заході.

Але й клептократи стали винахідливішими, тим більше, що деякі країни «не ставлять зайвих запитань», кажуть експерти.

Переглядів: 387

«Гуртування довкола прапора»

(Закінчення. Початок у номері за 26 січня).

Янукович перекинув цю дошку, наївно вважаючи, що перемога на виборах є тим мандатом від більшості, який дозволяє ігнорувати меншість. Дарма, що та меншість становила приблизно половину населення і не раз уже демонструвала здатність компенсувати свою меншинність пасіонарністю та політичною мобілізованістю. Як сказав під час Євромайдану один із Януковичевих прихильників (закликаючи вжити силу супроти протестувальників): «Теперь президенту просто нужно выполнить свой долг, помня, что Запад Украины живет по призыву, а Восток — по приказу». Попри характерну для цього середовища есенціалізацію «Сходу» і «Заходу», суть проблеми тут схоплено досить точно: «Захід» (не конче географічний, радше «психологічний» — майже за Хвильовим) діє за покликом, за покликанням; «Схід» (знову ж таки не конче географічний, радше ціннісний, гомо-совєтікусний) діє за наказом, за розпорядженням начальства.

Переглядів: 327

«Гуртування довкола прапора»

В останні дні лютого й перші тижні березня 2022 року українці здивували не лише цілий світ, а й самих себе, зупинивши в боях під Києвом «другу найкращу» (як вважалося) армію світу, а згодом і змусивши її ганебно відступити.

Те, що українці чинитимуть спротив, було відомо задовго до вторгнення. Усі соціологічні опитування з року в рік показували, що більшість населення готова взятися за зброю або ж долучитися до інших форм опору в разі зовнішньої агресії.

Переглядів: 320

На пороховій бочці, або Демонтаж російської федерації

(Продовження. Початок у номері за 5-7 січня)

Ерзянський національний конгрес зібрався у вигнанні в естонському місті Отепя 30 вересня 2022 року для розгляду питання про посилення репресій у російській федерації. Делегати після обговорення ухвалили важливі резолюції щодо нових цілей і завдань національного руху, серед яких — боротьба за незалежність Ерзі та відокремлення ерзянської території від рф.

Ерзя — один з найчисленніших фіно-угорських народів рф, що проживає на Поволжі. У всеросійських переписах ерзян часто записують під екзонімом «мордва», об’єднуючи їх в одну національну групу з мокшанами. Така уніфікація ускладнює розрахунок ерзян. Загальна їх чисельність — близько 500 тисяч. Ерзянська мова — угро-фінська мова фіно-волзької групи, одна з трьох державних мов Республіки Мордовія, поряд з мокшанською та російською. Ерзяни сповідують християнство (православ’я і лютеранство), а також традиційну національну релігію — інешкипазію.

Переглядів: 747

«Електрики нема і невідомо»

У першому огляді 2023 року хочу звернути увагу не на тему гарячу (певна річ, це війна), а на тему холодну — на відсутність світла в квартирах співгромадян. І підійти до питання не глобально, як-от винен агресор й особисто путін, а конкретно. З точки зору простих людей. Нам не гірше від інших відомо, що українська енергосистема зруйнована бомбардуваннями. І якби не героїчна — без лапок — робота працівників ДТЕК і комунальних служб, блекаут надовго накрив би не одну область нашої країни.

Дефіцит як спосіб життя

Отже, слава героям, але не про них зараз мова. А мова про те, що електроенергія як під час війни, так і під час миру є товаром, який можна продати і купити. Знову ж купити і продати або за законами ринку (з урахуванням попиту і пропозиції), або, як за радянської і частково вже української влади, — за розподілом планових і регулюючих органів. Роботи гігантів у Києві — «Укренерго», НКРЕ, Кабінету Міністрів і парламенту — я, як обіцяв, не торкатимуся. А в рамках цього огляду згадаю про одне поняття, з моєї точки зору, недостатньо висвітлене економістами.

Переглядів: 742

На пороховій бочці, або Демонтаж російської федерації

Калмики (ойрати) — монгольський народ, що оселився в Поволжі на початку XVII ст. За віросповіданням вони переважно буддисти. За переписом 2010 року в російській федерації їх налічується майже двісті тисяч. Ще чотириста тисяч проживають за межами рф. Республіка Калмикія розташована в найвіддаленішій частині південно-східної Європи. За назвою вона є автономною республікою у складі рф. Остання незалежна держава калмиків була ліквідована указом катерини II 19 жовтня 1771-го.

2—9 липня 1920 року відбувся I Всекалмицький з’їзд Рад трудового калмицького народу, який проголосив утворення державності у формі автономної області у складі ррфср. У ньому взяли участь делегати від усіх калмицьких улусів Астраханської і Ставропольської губерній, калмиків, що проживають на Дону і Тереку, в Киргизстані, на Уралі і в Оренбурзькій області.

Переглядів: 404

«Ти знаєш, що ти — людина?»

До 74-ї річниці Загальної декларації прав людини

10 грудня 1948-го Генеральна асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Відтоді щороку відзначаємо Міжнародний день прав людини, вшановуємо мужніх українців, які в часи окупаційного тоталітарного комуністичного режиму боролися за людські й національні права рідного народу. Ризикуючи свободою, здоров’ям і життям. Пам’ятаємо життєвий подвиг Левка Лук’яненка, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола і сотень, тисяч їхніх побратимів.

Декларація стала першим в історії людства міжнародно-правовим документом, який проголошує основні права і свободи кожної особи — незалежно від місця народження і проживання, громадянства, статі, раси, національності, віросповідання, мови, освіти, соціально-го статусу, віку, здоров’я тощо. Вона є і назавжди залишиться золотим ядром усієї системи людських прав.

Переглядів: 512

Громадська думка і національна консолідація

Промова виголошена в рамках «круглого столу» «Національна єдність під час і після війни», організованого Інститутом лідерства та управління Українського католицького університету за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Існує така публіцистична теза, що українці не можуть об’єднатися. Насправді історія незалежної України показує принаймні три великі події, коли українці продемонстрували здатність до об’єднання. Вперше — це створення Народного руху України і сам шлях до незалежності, другий момент — це Помаранчева революція і втретє українці об’єдналися під час Революції Гідності. А приклади зміни у поглядах та переоцінки тих цінностей, які побутували в політичному і соціальному полі українців, знаходимо ще далі в історії. У цьому контексті фантастичним зразком трансформації ідеології є Третій надзвичайний великий збір ОУН у 1943 році, який засвідчує переоцінку ідеологічної платформи ОУН, та створення Української головної визвольної ради у 1944-у, що демонструє принаймні спробу відкритості до представників інших по-літичних поглядів. Це історичні приклади об’єднання українців і переоцінки цінностей.

Переглядів: 806

Росію доб’є українська байдужість

(Закінчення. Початок у номері за 17-19 листопада)

— Отже, з одного боку, йдеться про те, щоби дистанціюватися від росіян. З іншого — виникає потреба зануритися в російський контекст, вишукувати тріщини, підбирати попутників тощо. Хіба то не взаємовиключні процеси?

— Я розумію: поки йде війна, ми не можемо бути байдужими повністю. Ми на все реагуємо із сильними емоціями. Але загалом це нормально, що під час війни держава використовує пропагандистські інструменти. Її ціль — розколювати ворога, впливати на нього. І це треба сприймати як питання тактики. А стратегія — дистан-ціюватися.

Переглядів: 583

Перезавантаження Конгресу

Остаточний результат виборів до Конгресу США, що відбулися 8 листопада, досі невідомий. Але деякі підсумки підбити вже можна. Це насамперед те, що очікуваного розгрому демократів не сталося.

Як пройшли американські вибори і чого чекати Україні — у матеріалі «РБК-Україна» (https://www.rbc.ua).

Переглядів: 572

Росію доб’є українська байдужість

В Україні палають бурхливі суперечки про колективну й індивідуальну відповідальність росіян, про те, чи варто у росії вишукувати «правильних» або «корисних» русскіх, про те, чи нам, українцям, треба обмежувати себе в ненависті. Бо є така теза, що коли дозволити собі забагато ненависті, то після війни, після перемоги, вона почне пожирати нас самих.

Відповіді Романа Кечура, психіатра, президента Української конфедерації психоаналітичних психотерапій, завідувача кафедри психології і психотерапії Українського католицького університету, на ці питания — складні. Пан Роман зізнається, що пропонує «складні рецепти», і попереджає, що для перемоги над ворогом нам доведеться вдаватися до рішень, які на тактичному рівні можуть виглядати взаємовиключними. Зі стратегічними ж рішеннями розбіжностей нема — мур, рів, вогонь.

Переглядів: 1286

Формула влади і вибори в Україні

Хто ми є з погляду нашої багатотисячолітньої історії — нащадки рабів чи вільних людей? Тисячі років тому останніх на Землі було не так багато. Вибори — це певний тест на нашу ментальність, на наш генотип. Наскільки ми близькі або далекі від більшості братніх нам народів Європи?

Тут ми проаналізуємо лише президентські вибори в незалежній Україні. Я вважаю, що реальну доказову базу мають лише твердження, які спираються на неспростовний і доказовий фундамент математики. Вибори в Україні дають цілком міцну основу для математичного моделювання деяких аспектів нашої ментальності.

Переглядів: 1344

Одеса в ЮНЕСКО: відповідальність, а не подарунок

Одеса претендує на включення історичного центру міста в Список всесвітньої спадщини. Це викликало хвилю невдоволень: починаючи з того, що через прискорену процедуру не відбулися громадські обговорення (автори заявки аргументують це надзвичайною ситуацією в країні), і закінчуючи версією, що все це зроблено з єдиною метою — зберегти пам’ятник Катерині II.

Одеситка і співкураторка платформи культури пам’я-ті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», докторка філософських наук Оксана Довгополова проаналізувала 265 сторінок номінаційного досьє, яке оцінюватиме комітет ЮНЕСКО, і пояснює, чому, незважаючи на проблеми, це важливий шанс для Одеси й України.

Переглядів: 747

Хто ми є

Це з’явилося не вчора, не 24 лютого, не 2014 року. Жорстокість російського насильства проти України, цей імперський культ садизму і приниження, були тут давно, століттями. Росія діяла у Східній Європі як нахабна рабовласниця, яка вважає свободу головною аномалією. Яка випалює землю, перетворюючи життя на смерть, свободу на рабство, енергію на байдужість. Стираючи, знищуючи, пожираючи будь-які свідчення, що проти неї повставали.

І навпаки: впертий, безстрашний спротив України проти цієї агресії має глибоке коріння. Він жив тут століттями, час від часу проявляючись у повстаннях та спротиві. Це коріння зарите в українському чорноземі аж до серця цієї землі. Воно зарите в пам’яті тих, хто загинув, але не зламався. Цей спротив живе у їхньому диханні, яке досі можна відчути у повстанських піснях.

Переглядів: 898

Карибська криза і наш час

Шістдесят років тому, 16 жовтня 1962-го, холодна війна могла перерости в гарячу. Ядерну. Політичну і військову кризу того далекого жовтня називають Кубинською або Карибською. Вона дала тодішнім лідерам і всім нам кілька уроків. Засвоївши ці уроки, людство навчилося сяк-так долати гострі кризи. І вижило.

На піку холодної війни

Шістдесят років здавалося, що та наука засвоєна добре. До фатальної межі — самогубства земної цивілізації — ми ніколи не наблизимося. А виявилося — ні. Нинішня глобальна криза за багатьма показниками гостріша  за карибську, а уроки минулого геть забуті. Насамперед це стосується причин кризи. Операція «Анадир», приховане транспортування морем на Кубу радянських ракет, військовослужбовців і термоядерних боєголовок, була розроблена за особистої участі першого секретаря ЦК КПРС голови Ради міністрів СРСР Микити Сергійовича Хрущова.

Переглядів: 886

Великі проблеми малої громади

Як живуть територіальні громади Одещини в умовах воєнного часу?

Щоб на власні очі побачити, як вони справляються з новими викликами, група журналістів вирушила у Лиманську сільську ОТГ.

Переглядів: 844

«Православний шахідизм» і неоязичницька теологія війни московського патріарха Кіріла

У своїй новій антиєвангельській «теології війни» московський патріарх Кіріл Гундяєв щоразу по-новому «пробиває дно». Хоча здається, що нижче вже нікуди, але за останні півроку на кожній новій проповіді цей «жрець язичницького бога війни» вражає новими й новими перлами свого скочування в язичництво чи навіть сатанізм.

Ось і цього разу, виправдовуючи мобілізацію в росії на війну проти України та українського народу, московський патріарх озвучив антихристиянські тези, які з точки зору православної теології підпадають під поняття «єресь».

Переглядів: 571

Маркер «русского мира»: що буде з пам’ятником Катерині ІІ в Одесі?

В Одесі дискутують про долю пам’ятника Катерині ІІ, який стоїть уже 15 років. Нинішня масштабна війна росії проти України лише додала пристрастей у суперечку, бо для багатьох сам монумент «Засновникам Одеси» є символом «русского мира», агресивна реалізація концепції якого нинішнім кремлем призводить, у тому числі, до ракетних і повітряних ударів по Одесі та області. Історики ж, з якими спілкувалося «Радіо «Свобода» (www.radiosvoboda.org), вказують на негативну роль імператриці Катерини ІІ в долі України та козацтва.

Після масштабного нападу росії на Україну і дуже частих обстрілів Одещини активізувалися ті, хто вважає, що сама присутність Катерини ІІ у місті дає підстави кремлю не визнавати південь України Україною і говорити про відтворення новоросії. У російській стратегічній концепції передбачалося захоплення Одеси, яка мала б стати частиною сухопутного коридору з окупованого Криму та півдня України до Придністров’я.

Переглядів: 587

Пора ставати просто Європою

У рамках проєкту Інституту центральноєвропейської стратегії Re:Open Ukraine у Буковинському медіацентрі Belle Vue (Чернівці) відбулася публічна розмова Олександра БОЙЧЕНКА (яка в підсумку виявилася досить далекою від запланованої) з істориком, професором Українського католицького університету Ярославом ГРИЦАКОМ на тему можливої ролі нової України в Центральній Європі та світі.

— …Славко приїхав до нас зі своєю найновішою на сьогодні книжкою «Подолати минуле: глобальна історія України», виданою наприкінці 2021 року. Але наша зустріч — це не презентація книжки. З іншого боку, якщо книжка тут є, то чому б її не згадати. Отож перше питання до автора: що це означає — подолати минуле? Чи не було б найпростіше подолати його, взагалі нічого про нього не знаючи? Ніхто нічого не пам’ятає, не знає, хто з ким воював, хто кого вбивав, відтак ніхто ні до кого не має претензій, і всі спільно будують щасливе майбутнє…

Переглядів: 1022

«Задивленість на москву»?

У День Незалежності України, 24 серпня, коли рф своїми ракетами по-звірячому обстріляла мирних жителів на станції у селищі Чаплине, що на Дніпропетровщині (25 загиблих, серед них — двоє дітей. — Ред.), Папа Франциск, виступаючи на щотижневій загальній аудієнції, відзначився черговою скандальною заявою. Цього разу понтифік назвав дарію дугіну — дочку ідеолога «русского міра», питомого українофоба олександра дугіна, яку було підірвано під москвою, — однією з «невинних» жертв війни. «Божевілля війни… Маю на думці бідолашну дівчину, що злетіла в повітря у москві від бомби, закладеної під сидінням автомобіля. За війну платять невинні, невинні», — сказав Папа.

Звісно, українці обурилися: «А тисячі вбитих, закатованих і зґвалтованих рашистами наших жінок, дітей, літніх людей, а тисячі українських полеглих воїнів — це що «винні жертви»?».

Переглядів: 1213

Про цілі та засоби

Тридцять з гаком років тому на фронтоні артилерійської академії міста Леніна красувалося гасло «Наша мета — комунізм». Тоді це викликало посмішку. Із жовтня 1993-го по комунізму не доводилося стріляти з танків та гармат. Але російським курсантам знадобилися набуті навички. Більше півроку вони їх використовують, щоб вбивати українців і руйнувати українські села та міста.

Безконтактна війна і її головна проблема

Із часів винаходу гармат воєначальники мріяли про безконтактну війну, коли доля наземних операцій залежить від числа і правильного використання артилерійських одиниць, кількості та якості боєприпасів і засобів коригування вогню. Усе це тепер вдосконалюється, і настане той день, коли місця людей на полі бою займуть роботи. Втім, роботи не здатні утримати завойовані території з населенням. А в сучасній війні — це проблема номер один.

Переглядів: 948

Суголосність думок і дій

Подати ці нотатки до газети мене спонукала майже випадковість. Нещодавно, читаючи отриману в бібліотеці книгу «Антологія української готичної прози. Том 2», у новелі «У Святої Софії» нині забутого (принаймні відомого небагатьом знавцям історії української літератури) письменника Мирослава Капія (1888 — 1949), я натрапив на опис деяких подій та думки автора, неабияк суголосні нинішнім подіям і думкам українців щодо боротьби з рашистськими загарбниками.

Словами героя новели — поручника армійського підрозділу УНР Карасевича — письменник ділиться спогадами «недавніх часів з перед двадцяти літ, коли в Україні ревіли наші гармати»,«було це в тих лютневих днях, коли то знову, вдруге, сунула зі сходу московська орда на нашу землю, коли знову курився тамерланський шлях, полишаючи тільки згарища, кров і сльози за собою. Коли знову довелося нам покидати нашу столицю, залишаючи її безборонну на поталу наїзника, що з червоним прапором у руках ніс нам загибель і неволю…».

Сторінка 1 з 1212345»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua