Матеріали з рубрикою «Проблема»

Україна відчуває на собі наслідки глобальних кліматичних змін. Дані Гідрометцентру свідчать, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останнє десятиліття, тоді як у сусідніх країнах — 0,47 — 0,59°С, а в північній півкулі та Європі — 0,34 і 0,47°С відповідно. Отже швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.

Дедалі більшої загрози через посухи, які стають все частішими та інтенсивнішими, зазнає басейн Дунаю. Це негативно впливає на водні ресурси, загрожує екосистемам та ускладнює життя людей, які залежать від цієї ріки. До того ж, цей регіон стикається з викликами, пов’язаними з інтенсивними і частими повенями. На жаль, прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценарію, ніж на позитивну тенденцію.

Мало нам лиха, яке через постійні атаки ворожими дронами і ракетами сиплеться на наші голови, то ми ще й самі примудряємося палити нашу багатостраждальну землю.

Одні пішли собі на шашлички (бо що їм війна — у них вихідний), та й висипали жар на траву. Вигоріли схили на морі. Знищена рослинність, фінансові збитки через застосування сил і засобів для гасіння, дим, яким і ті горе-відпочивальники, і всі ми мусимо дихати.

Одеса опинилася серед основних осередків незаконної торгівлі червонокнижними осетровими

Всесвітній фонд дикої природи оприлюднив звіт, згідно з яким браконьєрство та незаконна торгівля становлять серйозну загрозу для виживання зникаючих осетрових видів риб у басейні Нижнього Дунаю.

Згідно з дослідженням WWF, із 2016-го по 2023 рік у Болгарії, Румунії й Україні зафіксовано 395 випадків браконьєрства та незаконної торгівлі осетровими (144 — у Болгарії, 157 — у Румунії та 94 — в Україні), що призвело до загибелі 1031 особини цих цінних риб. Ці дані підтверджують тривожну тенденцію: незаконна діяльність продовжує створювати критичну загрозу для існування чотирьох видів осетрових, що залишилися в Дунаї.

Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10—12 млрд доларів США. Такі дані FATF — Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми співмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.

Відходи, зазначається на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (https://mepr.gov.ua), зазвичай мають від’ємну вартість — підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди навколишньому середовищу. Тому деякі компанії експортують їх в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно захоронюють чи утилізують.

У 2020 році були внесені зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у якому фахівці знайшли багато недоліків. Закон діє, як і його руйнівна сила. Деякі громадські організації опинилися під загрозою втрати приміщень і навіть зникнення. Про одну з таких із застережливо-болісною назвою «Постраждалі від політичних репресій» ідеться у цій статті.

18 липня у Господарському суді Одеської області відбудеться чергове засідання у справі виселення цієї організації, яке, ймовірно, стане фінальним.

Що робити з чотирилапими безхатьками?

Безпритульні тварини є нашими співмешканцями. Та чи мирне наше співіснування на одній території? Як захистити людей від нападу тварин, а тварин — від жорстокості людей?

Відповіді на ці та інші питання намагалися знайти учасники «круглого столу» на тему «Проблема безпритульних тварин у містах. Шляхи її розв’язання». Захід відбувся в Балтській публічній бібліотеці, зібравши активістів та фахівців для обговорення цієї болючої теми.

Половину території Каховського водосховища вже вкрили вербові ліси

Як впливає війна на довкілля Херсонщини, чи справдилися песимістичні прогнози екологів щодо наслідків підриву Каховської ГЕС і чи потрібно відновлювати електростанцію — про це у розмові «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) з членом правління Української природоохоронної групи, завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іваном МОЙСІЄНКОМ.

Він разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам’янська Січ». На цій території проводили експедиції й одразу після деокупації, і після трагедії на ГЕС. Нацпарк був створений указом президента від 11 квітня 2019 року на площі 12261,14 га в Бериславському районі Херсонської області і став першим цілковито степовим серед усіх національних природних парків України.

(Закінчення. Початок у номерах за 30 листопада та 7 грудня)

Звільнити землі

— Навіщо нам потрібне біорізноманіття? — укотре намагається пояснити Анна Куземко. — Не тому, що воно нам подобається чи що таке гарне, квітуче або, навпаки, не квітуче. Є механізм, кожна його деталь має роль. Якщо щось одне випадає з екосистеми, щось інше подібне може виконати функцію того, що випало. Але якщо в механізмі залишається кілька однотипних деталей, то це так більше не працює. І через якийсь фактор впливу він просто зламається.

За кілька останніх століть більш ніж 37 тисяч видів флори і фауни люди заселили поза межі їх природних ареалів. Майже десята частина з них стали інвазійними і шкодять новим домівкам. Чужорідні рослини і тварини — одна з головних причин, чому скорочується біорізноманіття на планеті, вони негативно впливають на продовольчу безпеку й загрожують здоров’ю людини. Щорічні збитки для світової економіки через це оцінюють у $420 млрд. Такі дані можна знайти у вересневому звіті Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття й екосистемних послуг для ООН.

Тоді як одні держави борються з поширенням агресивних чужинців, в Україні спочатку запроваджують, а за кілька місяців скасовують заборону використовувати 13 інвазійних видів дерев для відновлення лісів. Цей документ науковці називали одним з небагатьох справді природоохоронних здобутків останнього року.

Нинішнього літа науковці зафіксували найменшу кількість льоду в Антарктиді за останні 45 років, пише CNN.

Щороку кількість морського льоду на білому континенті зменшується до найнижчого рівня впродовж літа, а потім за зиму він знову накопичується. Але в цьому році, за спостереженнями вчених, ситуація змінилася і стала критичною: кількість льоду не повернулася до очікуваного рівня. Це найменший показник для цієї пори за останні 45 років. За інформацією Національного центру даних про сніг і лід (NSIDC), площа криги в Антарктиді приблизно на 1,6 мільйона квадратних кілометрів менша за попередній зимовий рекорд, встановлений у 2022-у.

Жахи «пластикових» альбатросів атола Мідвей

Коли у вересні 2009 року фотограф Кріс Джордан уперше вирушив на атол Мідвей, крихітну оазу у Тихому океані, він не підозрював, що його моторошний знімок мертвого пташеняти альбатроса стане вірусним і змінить реакцію світу на проблему пластикового забруднення, пише https://www.bbc.com/ukrainian.

Атол Мідвей лежить у західній частині Гавайських островів. Ця оаза з незайманими піщаними пляжами відома тим, що там мешкає велика кількість рідкісних птахів. Атол також сумно відомий тим, що став місцем скупчення пластикового сміття. Птахи ковтають його, думаючи, що це їжа, і гинуть.

Щоб утворився сантиметр чорнозему, природі знадобиться не менше ста років. Відповідно, щоб родючий шар ґрунту добрався метра, треба вичекати не менше 10 тисяч років. А ось на знищення такого шару вистачить миті, якщо вибухне потужний снаряд чи ракета.

Ґрунти — одна із найуразливіших екосистем. Сьогодні бойові дії проходять там, де природа тисячоліттями старалася, вкриваючи глинисті та кам’янисті місцини родючим шаром, який нищиться на очах. І йдеться не про якийсь клапоть, а практично про п’яту частину наших земель, де ведуться активні бої або ж території зазнали ушкоджень.

Попри війну і тотальну заборону полювання на дичину, дехто з горе-мисливців свідомо бере в руки рушницю і під покровом ночі, немов якийсь хижак, вирушає незаконно вбивати беззахисну звірину.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах, з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання. Нині ж, під час дії воєнного стану, в Україні заборонене будь-яке полювання.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну на узбережжі Чорного моря з’явилося набагато більше, ніж зазвичай, мертвих дельфінів та інших морських ссавців. Учені стверджують, що причина цього — активність російського військового флоту, йдеться у статті на https://www.bbc.com.

Щоранку на світанку Іван Русєв прогулюється берегом Чорного моря на південному заході України. Восени він спостерігав, як мільйони перелітних птахів вирушили на південь. Останні пелікани відлетіли в кінці вересня і повернуться лише у березні. Птахи мігрують, але в ритм їхнього існування, як і в ритм життя інших видів дикої природи грубо втрутилася російська війна.

Російські загарбники не бережуть ні людське життя, ні природу. На початку го-строї фази війни на Одещині панувала нічим не пояснена впевненість, що тут ворог шкодити не буде. Однак дуже скоро ця сліпа віра зникла. Росія не тільки забирає життя мирних людей, нищить інфраструктуру, а й закладає екологічну бомбу на кілька поколінь уперед.

Наслідки відчують на собі мешканці всієї Європи та планети, адже Одесу з ними пов’язує Чорне море, міграційні шляхи птахів та спільне повітря, яким ми дихаємо. Про наслідки війни для екології Одещини — у матеріалі від «Еко.Району» (Район.in.ua).

За даними Головного управління ДСНС України в Одеській області, лише за одну добу на території нашого краю сталося 55 пожеж в екосистемах, загальна площа яких сягнула майже 80 гектарів.

Пожежі в екосистемах зафіксовані на територіях таких ра-йонів: Подільський — 19 загорань, Роздільнянський та Ізмаїльський — по 11; Березівский — 6; Болградський та Одеський — по 4. І це лише за одну добу!

Працівники приватної вірусологічної лабораторії виявили в Одесі двох осіб, інфікованих коронавірусним штамом «Омікрон».

Це перший факт зараження жителів області новим штамом, про що заступник директора міського департаменту охорони здоров’я Надія Гончаренко повідомила 10 січня на апаратній нараді в мерії.

З-поміж листів, які надходять до Південноукраїнської екологічної спілки, є і такого змісту:

«Протягом багатьох років в алтестівській землі, недалеко від кафе «Родничок», зберігається шкідлива й небезпечна для всього живого речовина — дуст. У минулому столітті була спроба його вивезти, але закінчилася вона невдало. Відтоді ніхто цим питанням не займається, і ДДТ продовжує труїти нашу землю та воду. Цьогоріч був опублікований аналіз риби з Хаджибейського лиману на токсини. Вміст у ній дусту перевищує всі норми і робить її неїстівною.

У 2020 році у Світовий океан потрапило 1,6 мільярда одноразових масок.

Під час пандемії COVID-19 колосально зросло виробництво одноразових захисних масок, що, в свою чергу, призвело до збільшення кількості сміття, яке потрапляє у Світовий океан, пише Visual capitalist.

В Одесі, на жаль, уже традиційно для останніх років, настала пора «цвітіння» Чорного моря.

Прибережна смуга міських пляжів забарвилася в зелений колір, і це відбувається, переважно, у напівзакритих акваторіях, які відділені від моря хвилерізами.

Незабаром розпочнеться туристичний сезон. На Одещину приїдуть гості з усієї України, оскільки можливості відпочинку за кордоном все ще обмежені. Чи готові ми їх приймати? У якому стані морська та лиманська вода, чи не засмічені узбережжя, наскільки чисте повітря і куди зливаються каналізаційні стоки?

Про екологічні загрози в Одеській області та можливості їх усунення спільними зусиллями екологів і територіальних громад йшлося цими днями у пресцентрі «Одеса-медіа».

Липнева спека, пандемія і пора відпусток, здавалося б, не залишають часу для великої політики. На перших шпальтах українських друкованих видань та у фокусі інформаційних сайтів як новини почала з’являтися «свіжа інформація» про день народження слонихи у Київському зоопарку (22 роки) та річницю падіння «Тунгуського метеорита» (1908-й). Але так тривало недовго.

Незвичайний злочинець

Уперше за багато років в Україні сталася подія, яку можна охарактеризувати як терористичний акт, описаний у підручниках для фахівців. Відповідність того, що трапилося в Луцьку 21 липня, зі сценарієм «класичного» теракту була такою повною, що нагадувала театральну постановку. Якщо зважити, що на чолі нашої держави більше року перебуває колишній артист і команда менеджерів шоу-бізнесу, у таких міркувань підстави є. Але не варто поспішати з висновками.

На сьогодні із 2,2 млн гектарів зрошуваних земель в Україні поливається навіть менше, ніж 500 тис. гектарів. Тим часом у світі площі зрошення щороку збільшуються. Відтак вітчизняна галузь потребує нових підходів для розвитку та інвестицій.

На цьому наголосив перший заступник голови Держводагентства Олексій Кузьменков, перебуваючи цими днями на Херсонщині, де взяв участь у «круглому столі» з обговорення стратегії розвитку системи зрошення в Україні.

Щороку у світі при зберіганні від комірних шкідників губиться до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості. Загалом планетарні втрати хлібних запасів оцінюються у 5 млн тонн, інформує SuperAgronom.com.

До слова, головними винуватцями втраченого збіжжя ми визнаємо мишей, хоча зібраний урожай псують понад 400 видів комірних шкідників, 116 видів з яких виявлені в Україні. Тішить бодай  те, що повний набір ніколи не присутній в одному господарстві одночасно. У більшості випадків дошкуляють 4–5 видів.

Водойми Одещини: проблеми, перспективи збереження та відновлення

У перший спекотний день нинішнього літа, 6 червня, у день свого професійного свята група журналістів відвідала південно-західну частину Одещини — найпосушливіший регіон області. Маршрут проліг дорогами Овідіопольського, Білгород-Дністровського, Саратського, Арцизького, Татарбунарського, Кілійського, Ізмаїльського та Ренійського районів і територією Республіки Молдова поблизу села Паланка.

Українська Бессарабія — регіон, який природно має низький рівень забезпечення питною водою та водою для господарських і побутових потреб населення, тому є найвразливішим під час посухи. Об’єктами нашої уваги були річки, озера та водосховища краю.

Ініціювала поїздку Лілія Гричулевич, начальник Басейнового управління річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю. Вона розповідала про роботу водогосподарської галузі, показувала об’єкти, знайомила з працівниками. На Одещині у цій сфері задіяні майже 1800 фахівців. Ця велика армія господарників забезпечує подачу води в домівки людей та на поля.

Пандемія коронавірусу, яка котиться світом і не втрачає згубної сили, породила екологічну прикрість: люди використали і викинули мільярди штук одноразових масок і рукавичок.

Тоннами вони вже плавають навіть у Світовому океані. Оскільки ж задля безпеки ми їх носитимемо до відміни карантину (а доки ті обмеження триватимуть наразі ніхто не береться достеменно прогнозувати), то людству загрожує нове нашестя небезпечних відходів.

Пожежа, яка забрала життя 16 людей (тіла 11 загиблих відправлені на генетичну експертизу, що триватиме не менше двох тижнів), сталася на вулиці Троїцькій в Одесі у коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу 4 грудня близько десятої ранку.

Як ми вже зазначали, це вже третя цьогоріч вогняна трагедія (горіли готель «Токіо» і психлікарня), як забрала життя багатьох людей.

Займання сталося на третьому поверсі 6-поверхового навчального корпусу. Орієнтовна площа пожежі сягнула 4 тисяч квадратних метрів. Через тривалий час вогонь вдалося локалізувати, а потім повністю загасити.

Якби про займання повідомили вчасно, трагедії, принаймні таких масштабів, можна було б уникнути. Під час попереднього розслідування правоохоронці з’ясували, що завідувачка відділення коледжу першою помітила вогонь у своєму кабінеті на третьому поверсі, але злякалася, розгубилася, зачинила приміщення і побігла шукати директорку.

Студенти розповідають, що про пожежу спочатку не знали, що ніхто не давав вказівок покинути задимлене приміщення.

У малих міст Одещини уряд забрав понад 70% субвенцій

Кабінет Міністрів втричі зменшив субвенцію місцевим бюджетам Одеської області на соціально-економічний розвиток територій. Відповідне рішення ухвалене на засіданні уряду 4 грудня. За рахунок цієї субвенції фінансуються дуже важливі для громад проєкти: благоустрій вулиць, прокладання водогонів, ремонт шкіл та дитячих садків, повідомляють в Одеському регіональному відділенні Асоціації міст України.

Згідно з рішенням, були внесені зміни до розпорядження Кабміну від 10 липня 2019 року № 500-р, якими змінено розподіл субвенції між місцевими бюджетами на соціально-економічний розвиток та зменшено на 1,7 млрд грн їх загальний обсяг по Україні.

Щодо Одещини, то із загального обсягу субвенції в сумі 113,2 млн грн (у редакції розпорядження від 10 липня) уряд залишив райцентрам і містам лише 32,3 млн грн. Тобто місцеві бюджети 14 міст і містечок нашої області втратили 80,9 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток.

Внаслідок пожежі, яка спалахнула у середу в старовинній будівлі, що на розі Троїцької та Пушкінської вулиць, загинуло (за даними на момент здачі цього номера у друк) четверо осіб. Ще одинадцятеро — у списках зниклих безвісти.

Як інформує офіційний портал мерії, до медичних закладів Одеси звернулися 32 постраждалих, з-поміж яких 17 неповнолітніх та 15 дорослих, зокрема семеро співробітників ДСНС. Двоє пацієнтів — у важкому стані.

Про розмір матеріальних втрат, яких зазнала не тільки Одеса й Україна, але й світ (бо ж у будівлі, окрім знищеного вогнем коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, розташовувався також Інститут морської біології НАНУ, а відтак згоріли матеріали досліджень, цінні колекції), дізнаємося вже після проведення пошукових робіт і слідчих дій.

Близько третини українських підлітків уже цього року ставали жертвами цькування в інтернеті (кібербулінгу). Такі дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), у якому взяли участь понад 170 тисяч осіб від 13 до 24 років із 30 країн світу. В Україні до опитування долучився 6791 респондент через SMS та сервіси миттєвих повідомлень.

«В Україні 29% опитаних підлітків стали жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це навіть шкільні заняття», — йдеться у звіті організації.

Більшість опитаних зазначають, що кібербулінг найпоширеніший у соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.

Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголошує, що варто враховувати: — булінг не закінчується після навчання в школі, а в житті молоді трапляється і офлайн, й онлайн.

Більше половини з опитаних українців вважають, що вирішувати проблему кібербулінгу має сама молодь. Відповідальність на державні органи покладає кожен п’ятий підліток. Ще частина переконана, що необхідно залучати школу, а 12% за залучення інтернет-провайдерів, які б стежили за порядком у мережі.