Матеріали з рубрикою «Проблема»

Близько третини українських підлітків уже цього року ставали жертвами цькування в інтернеті (кібербулінгу). Такі дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), у якому взяли участь понад 170 тисяч осіб від 13 до 24 років із 30 країн світу. В Україні до опитування долучився 6791 респондент через SMS та сервіси миттєвих повідомлень.

«В Україні 29% опитаних підлітків стали жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це навіть шкільні заняття», — йдеться у звіті організації.

Більшість опитаних зазначають, що кібербулінг найпоширеніший у соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.

Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголошує, що варто враховувати: — булінг не закінчується після навчання в школі, а в житті молоді трапляється і офлайн, й онлайн.

Більше половини з опитаних українців вважають, що вирішувати проблему кібербулінгу має сама молодь. Відповідальність на державні органи покладає кожен п’ятий підліток. Ще частина переконана, що необхідно залучати школу, а 12% за залучення інтернет-провайдерів, які б стежили за порядком у мережі.

У рамках робочого візиту до Ізмаїла перший заступник голови Одеської обласної ради Вадим Шкарівський (на знімку) разом з начальником відділу з питань природокористування апарату облради Олександром Харлашиним провели спільну нараду щодо забезпечення Придунайського регіону водою та запобігання екологічної катастрофи.

До обговорення запросили голів і депутатів Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Рені-йської районних рад, керівників райдержадміністрацій цих районів, Дунайського басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, представників наукових організацій, очільників районних управлінь водних господарств. У нараді взяли участь також депутати обласної ради Юрій Маслов і Володимир Чумаченко.

Як відомо, майже 100 тисяч жителів Ренійського, Болградського, Ізмаїльського та Кілійсь-кого районів зіштовхнулися з такими серйозними проблемами, як погіршення водопостачання, критичний стан питної води, загроза поширення епідемічних захворювань, зниження врожайності. Якщо не вжити заходів для підвищення рівня води в системі придунайських водосховищ та поліпшення ситуації з водопостачанням, це може призвести до екологічної катастрофи.

Нинішня ситуація із станом ґрунтів в Україні є вкрай складною, адже 70—80% ґрунтових ресурсів нашої країни потерпають від нестачі поживних речовин та мінеральних добрив.

Таку думку висловив академік Національної академії аграрних наук України, директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. А.Н. Соколовського» Святослав Балюк під час сьомого Одеського агрохімічного форуму, що відбувся у нашому місті й зібрав близько 300 фахівців цієї галузі.

Чорнозем — це цар-ґрунт, це сила і водночас беззахисність, адже сьогодні, наголошувалося на форумі, ґрунти швидко деградують: із року в рік в українських ґрунтах так званого середнього гранулометричного складу знижується вміст гумусу.

У ніч на суботу, 17 серпня, в готелі «Токіо Стар», що в Одесі на Водопровідній, 1а, сталася трагедія. Полум’я спалахнуло близько 1.30, за попередніми даними — у пральні на другому поверсі. На приборкання вогню, що хазяйнував на площі до тисячі квадратних метрів, рятувальники витратили щонайменше три години.

Готель «Токіо Стар», який серед людей набув слави «притону», розташований в одній з будівель міського трамвайного депо і був серед найдоступніших за вартістю проживання. Більшість його номерів — геть крихітної площі, а деякі кімнатки не мали навіть вікон, відтак десь за 350 гривень можна було винайняти тимчасове помешкання.

Власником готелю є одеський бізнесмен Вадим Чорний.

У кількох локаціях Одещини оголошено сорокаденний карантин через африканську чуму свиней

У Дунаї поблизу міста Рені 3 серпня місцеві жителі виявили дві туші мертвих свиней, яких за попередніми даними, потоком принесло з Румунії, де нині вирує АЧС.

На місце події виїхали фахівці Держпродспоживслужби, які взяли необхідні зразки на дослідження і спалили туші тварин.

Питання профілактики та організації лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом, стали темою брифінгу головного лікаря Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Івана Фучижи (на знімку).

Фахівець розповів, що впродовж минулого року спеціалісти обласної служби зареєстрували 12833 пацієнтів, які захворіли через незахищені статеві стосунки. Загалом по Україні таких виявлено понад 96 тисяч. Підхоплюють інфекції, які передаються статевим шляхом, у рівній кількості чоловіки й жінки. У віковому розрізі — це переважно ті, кому від 16 до 30 років.

Найпоширенішим венеричним захворюванням залишається сифіліс. Торік у нас було зареєстровано 226 пацієнтів з таким діагнозом (2,5 тисячі в усій державі, причому першими у загальнодержавному списку — Київська, Кіровоградська, Житомирська та Одеська області).

В Одесі стався скандал з вихователькою дитячого садка, яка силоміць годувала малюків.

Директорка департаменту освіти та науки міськради Олена Буйневич розповіла: «Після отримання скарг від батьків, що вихователька однієї з груп дитсадка №78 впливає на дітей не- педагогічними методами, туди скерували комісію. З’ясувалося, що скарги у цілому відповідають дійсності».

Як повідомила чиновниця, вихователька поводилася «досить непедагогічно щодо малечі», зокрема підвищувала голос, примушувала дітей їсти проти їхньої волі. Після перевірки виховательку звільнили з роботи.

Стан житлово-комунального господарства в Україні завжди був незадовільним. Мешканці багатоквартирних будинків скаржилися на те, що, справно сплачуючи рахунки за комунальні послуги, належної якості обслуговування від ЖЕКів не отримували. Люди прямо звинувачували систему ЖКГ у фінансовій непрозорості, тоді як її керівництво виправдовувалося недостатнім забезпеченням галузі та боргами самих мешканців за спожиті послуги.

Із 1992 року в Україні діє закон про приватизацію житлового фонду, за яким усі багатоквартирні будинки фактично належать їх жителям. Цивільний кодекс, схвалений у 2003-у, зазначає, що мешканцям багатоповерхівки належать не лише їхні квартири та нежитлові приміщення, а й будинок у цілому. Не лише свої квадратні метри, а й підвали, коридори, сходи, ліфти, системи водопостачання, каналізації та все інше господарство. Все це — власність жителів будинку, а відтак його експлуатація та обслуговування — їхня ж турбота. Щоб остаточно розв’язати цю проблему, у 2015-у Верховна Рада прийняла закон №417-VIII «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках», де прописані три форми управління таким будинком: співвласниками (без створення ОСББ), найнятим керуючим чи ОСББ (об’єднанням співвласників). До 1 липня 2016 року потрібно було визначитися з новою формою управління, інакше міська влада отримувала право обрати керуючого на конкурсі й укладати з ним договір на послугу з управління будинком.

Впродовж кількох останніх років зберігається тенденція до скорочення сільського населення України, яка загрожує демографічною кризою, підкреслив старший науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Валерій Чопенко.

Із 2016-го чисельність сільського населення зменшилася на 1,2% і на початок 2018-го складала 13015,4 тис. осіб. Найбільше скорочення відбулося у Чернігівській (-3,3%), Сумській (-2,7%), Вінницькій (-2,4%), Кіровоградській (-2,3%) та Харківській (-2,2%) областях.

Перш за все, зменшення чисельності сільського населення відбувається через його природне скорочення, пояснив науковець. Нині смертність у сільській місцевості в середньому по Україні майже в 1,8 раза перевищує народжуваність: у 2017 році коефіцієнт народжуваності становив 9,9 особи, тоді як коефіцієнт смертності — 17,3 особи на 1000 осіб наявного населення.

Новий аналіз, проведений компанією Boston Consulting Group (BCG), показав, що глобальні харчові відходи до 2030 року збільшаться на 30 з лишком відсотків, якщо не вжити заходів для їх зменшення.

Учені підрахували, що через 10 років люди викидатимуть у вигляді відходів близько 66 тонн продуктів у секунду. Зараз ця цифра приблизно вдвічі менша, але також вражає.

Кожен другий підліток у світі зазнає насильства від однолітків у школі

За даними нового звіту, представленого нещодавно ЮНІСЕФ, кожен другий учень або учениця віком від 13 до 15 років — приблизно 150 мільйонів дітей у світі — повідомляють, що зазнавали насильства з боку однолітків у школах або поблизу них.

У звіті «Щоденний урок:

#ЗУПИНИТИнасильство у школах» підкреслюється, що насильство з боку однолітків є розповсюдженою практикою. Показник такого насильства визначається кількістю дітей, які повідомляють, що стали жертвами булінгу (цькування) протягом останнього місяця або брали участь у бійках упродовж останнього року. Насильство негативно впливає на навчання і добробут учнів однаково у багатих та бідних країнах.

Минулого тижня в Генуї буквально як лист паперу склався і завалився міст заввишки 45 метрів. Загинули понад 40 осіб, ще кілька десятків – покалічилися.

Однією з причин трагедії влада Італії називає помилку в проектуванні, попри це визнаючи, що зведений у 1967 році міст таки потребував ремонту. У країні одразу ж закрили ще один міст, який також вважається небезпечним.

Цими днями на апаратному засіданні міськвиконкому виконувач обов’язків директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Віталій Денисов доповідав про стратегічні напрямки та першочергові заходи в сфері охорони навколишнього природного середовища та розвитку рекреаційних зон Одеси.

За його словами, одна із серйозних екологічних і техногенних проблем — стан системи водовідведення. Каналізація, побудована понад 100 років тому в центрі міста, сьогодні є застарілою й фізично зношеною, а відтак не в змозі забезпечити нормальну роботу водостоку, особливо коли за день випадає місячна норма дощів. Внаслідок корозії і терміну експлуатації (з 1903 року) ресурс двох колекторів по Деволанів-ському спуску повністю вичерпаний. У південній частині міста відведення зливових стоків здійснюється без очищення через закриті мережі у Чорне море трьома випусками — в Аркадії і на 10-й та 16-й станціях Великого Фонтану. З північного боку — зливові стоки житлового масиву Котовського від-водяться через Крижанівську балку у море. Для вирішення цієї проблеми розроблено техніко-економічне обґрунтування каналізування Крижанівської балки і проект будівництва системи водовідведення стоків Чорноморської балки.

У Міністерстві інфраструктури 20 липня відбулася нарада щодо тарифів «Укрпошти». За зверненням Національної спілки журналістів України, відповідно до урядового доручення, учасники розмови (переважно представники НСЖУ й поштового відомства) шукали шляхи розв’язання гострих проблем, що реально загрожують існуванню друкованих ЗМІ.

Нагадаємо, нещодавно НСЖУ звернулася до глави уряду Володимира Гройсмана з листом, у якому наголошувала на тому, що нинішнє балансування преси на межі виживання обмежує інформаційну безпеку держави. На думку редакторів, видавців, рішення ПАТ «Укрпошта» вчергове підвищити тарифи на доставку періодики матиме вкрай негативні наслідки. Як відомо, у 2014—2018 роках обсяги передплати друкованих ЗМІ в Україні зменшилися на 46%, а відтак руйнувати ринок передплати й далі — неприпустимо, тим більше, що для значної частини населення, особливо сільського, місцеві газети є, по суті, основним джерелом інформації. Практика показала прямий зв’язок між збільшенням тарифів на доставку (а вони сягають уже 50% загальної вартості передплати для населення) і зменшенням читацької аудиторії.

Я колись несправедливо образила колегу, недобре відреагувавши на те, що той найняв жінку з медичною освітою для догляду за тяжко хворою дружиною. Дорікнула, що є син, невістка, дорослі онуки, зрештою, він сам при здоров’ї, то чому всі разом гідно не догледіли найріднішу людину, яка жила для них, а спихнули святий свій обов’язок на сторонню особу?

Нехай вибачить, бо не знала, що кажу. Зрозуміла його лише тоді, коли практично чотири місяці доглядала за паралізованою мамою. Ні, не в тягар було її обходити. Довелося покинути роботу, коло звичних родинних обов’язків, кардинально поміняти плани, зрештою, втратити заробіток, на який жила, щоб бути біля неї.

Уже кілька років поспіль Україна входить до ТОП-5 найбільших світових виробників та експортерів меду. Тому цьогорічна загибель тисяч бджолосімей стала великим ударом для пасічників. Факти отруєння фіксувалися й раніше, але втрати ще ніколи не були такими масштабними.

Що призвело до такої масової загибелі бджіл, скільки постраждало бджолярів та які масштаби втрат, «Громадське» (https://hromadske.ua) розпитало президента Спілки пасічників України Володимира СТРЕТОВИЧА. Нижче — головні тези розмови.

— Скільки пасічників постраждало?

— На превеликий жаль, ми не маємо ні точної кількості пасічників в Україні, ні точної кількості бджолосімей — нема ніякого перепису.

На завтра, 24 листопада, заплановане засідання комісії щодо закінчення карантину у селі Василівка Біляївського району, запровадженого у жовтні через спалах африканської чуми свиней.

У другій половині грудня спливає і термін карантину, запровадженого через ту ж таки АЧС у селі Криничне Болградського району.

В обох населених пунктах, щоб зупинити поширення вірусу, здійснено комплекс оздоровчих заходів, затверджених рішеннями державних надзвичайних протиепізоотичних комісій. Усього за період карантину у Біляївському районі було ліквідовано 254 свині, у Болградському — 79. 

«Мешканцям та підприємцям, які втратили поголів’я, відшкодують втрати. У Болградському районі підготовлений пакет документів, яким передбачено відшкодування у розмірі більше 115 тисяч гривень. Їх виплатять із резервного фонду районного бюджету. Причиною спалаху стало занесення вірусу з інших областей. Зараз ми встановлюємо транспорт, який «пройшов» через наші пости і «зайшов» на територію», — зауважив перший за-ступник голови Одеської облдержадміністрації Олександр Терещук.

Цього року 735 людей із 15 регіонів України захворіли на кір. Більшість із них — діти. Ріст захворюваності, як інформує МОЗ, насамперед пов’язаний з низьким рівнем вакцинації. Торік лише 45% дітей зробили планові щеплення від кору, а повторну дозу вакцини отримали тільки 30%.

Кір, нагадують медики, — вкрай небезпечне вірусне захворювання, що є однією з основних причин дитячої смертності у світі. Захворювання надзвичайно швидко поширюється — вірус передається при кашлі, чханні чи тісному контакті з недужим. Одна інфікована дитина може стати вірусною бомбою для всього дитячого садочка чи класу. У тому числі й для вчителів.

Одеських вуличних котів і кішок збираються визнати частиною екосистеми міста.

З відповідним зверненням до голови комісії з питань екології і надзвичайних ситуацій міськради Олександра Іваницького звернулися громадські організації та ініціативні групи допомоги тваринам.

Малиновський відділ поліції, проаналізувавши склад та причини злочинів, скоєних на території району, встановив, що до значної кількості з них причетні особи, залежні від наркотичних засобів. Для того щоб роздобути гроші на чергову дозу, вони і вдаються до правопорушень.

Задля профілактики скоєння таких злочинів повторно та з нагоди Міжнародного дня боротьби зі зловживанням наркотиками і незаконним їх обігом на базі Одеського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді було проведено тематичний захід за участі працівників сектора превенції Малиновського відділу поліції та Малиновського районного сектора з питань пробації, психолога Юлії Аль та голови молодіжного реабілітаційного центру «Ніка» Антона Грибцова.

Якщо пригадуєте, то у Радянському Союзі багато чого «поганого» не водилося, в тому числі не було й психічно хворих людей. Насправді вони були, вони є й сьогодні, однак про їх існування воліли не згадувати. Нині згадують переважно зі скандальних причин.

На пам’яті  сумнозвісний Новосавицький будинок-інтернат у Великомихайлівському районі, де санітари забивали до смерті тяжко хворих людей. То виходить, що тільки якась трагедія змушує порушувати глибоко занурену у забуття тему, бодай на мить сколихнути громадську думку, а потім — знову тихо?

В Україні сьогодні діє понад півтори сотні психоневрологічних інтернатів для людей із тяжкими психічними розладами, які здебільшого не можуть жити самостійно, а рідня, у кого вона є, не бере на себе тягар доглядати їх. Чимало серед хворих і таких, хто не має ні рідні, ні власного кутка. Зокрема, в нашій області працює 10 будинків-інтернатів, у стінах яких перебуває 1950 підопічних, 529 з них — діти з інвалідністю. 

Ці люди — часто забуті й безпорадні, відірвані від рідних, буквально відгороджені від самого життя, адже суспільство саме відгородилося від них відстанями, височенними парканами, довічними штампами «спец-» та «психо-».

Кількома рядками з історії питання. Після Другої світової війни міста, особливо великі, були переповнені інвалідами-жебраками, до яких загал ставився переважно презирливо.  Серед інвалідів були люди не лише з фізичними вадами, а й психічно хворі. У розбитій війною країні, в умовах повної відсутності системи надання соціальних та медичних послуг вони залишалися наодинці зі своїми недугами. Тоді влада розв’язала проблему надзвичайно просто, швидко і дешево: інвалідів ешелонами відправили подалі від міст, щоб ніхто їх більше не бачив, поселивши в непристосованих бараках, на виживання.

Практично те ж саме, тепер знаємо, було зроблено і перед Олімпіадою-80, коли з великих міст колишнього СРСР примусово повивозили не лише повій та злодіїв, але й людей з інва-лідністю, поставивши між ними практично знак рівності.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на дитячих майданчиках щорічно відбуваються десятки тисяч нещасних випадків. Кожен десятий закінчується смертельним результатом.

Найважчих травм завдають гойдалки. Нерідкісні випадки, коли дитина, гойдаючись, падає, піднімає голову й отримує удар по потилиці або в обличчя металевим сидінням чи трубою, на якій воно тримається. Іноді діти, самі не помічаючи того, підходять дуже близько до гойдалок, і ті їх збивають з ніг.

Найнебезпечнішими вважаються гойдалки старого зразка, де й опора, і рухливі частини, до якких кріпиться сидіння, виготовлені з важких металевих труб. Сидіння у таких гойдалок теж масивне і важке.

Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано майже 7 мільйонів позовів до суду на стягнення аліментів, а кількість матерів-одиначок за останні 15 років зросла у 20 разів.

«Кожне третє звернення, яке нині надходить до офісу Уповноваженого з прав дитини, стосується стягнення аліментів, вирішення спорів між батьками. Сьогодні ми маємо майже 7 міль-йонів позовів до суду щодо стягнення аліментів. Точної цифри нема, але, думаю, це мільярди гривень заборгованості, і це, перш за все, заборгованість перед дітьми», — про це на брифінгу заявив Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба.

Він відзначив, що проблема несплати аліментів стоїть дуже гостро. Про цю гостроту свід-чить, зокрема, і така статистика: за останні 10—15 років кількість жінок, які самі виховують дітей, зросла у 20 разів.

Микола Кулеба повідомив, що згідно з прийнятим 17 травня Верховою Радою законом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання (законопроект №4928), відтепер власником аліментів визначено не особу, яка є представником дитини, а саму дитину. «Важливо те, що в цьому законі вперше визначено, що власником аліментів є дитина, а не її дорослий законний представник. Дорослі, з якими проживає дитина, можуть розпоряджатися алі-ментами», — цитує «Укрінформ» Миколу Кулебу.

Зараз тривають напрацювання щодо закріплення в законодавстві можливості трансформації заборгованості аліментів у право власності дитини на нерухоме майно за спрощеною процедурою. Розробляється і механізм успадкування аліментів, тобто у випадку смерті платника аліментів дитина отримує право на частку майна, як продовження сплати аліментів. Крім того, розглядається можливість залучення неплатника аліментів до громадських робіт.

В останні дні квітня екологи та спеціалісти «Міськзелентресту» взялися за комплексну боротьбу з мінуючою міллю — комахою, яка завдає великої шкоди каштанам. А ці дерева, як і платани та акації, є справжньою окрасою Одеси.

Хто бував у Європі чи бодай у Києві, неодмінно звернув увагу на жалюгідний стан каштанів з покрученим пожовтілим листям. То «старається» мінуюча міль, яка вже добралася й до Одеси. Знищуючи листя та цвіт, комаха поступово призводить до загибелі навіть міцних дерев, адже попсовані нею крони не забезпечують достатнього накопичення поживних речовин, що взимку призводить до їх вимерзання. Шкода, завдана цими шкідниками, у Європі обчислюється сотнями мільйонів євро на рік, що навіть ставить питання про доцільність культивування кінського каштана у містах.

Більше 200 тисяч дітей, тобто кожна четверта, у двох областях на сході України потребують термінової та постійної психосоціальної підтримки для подолання травм, які з’явилися у них за більше ніж три роки конфлікту.

200 тисяч дітей, яким потрібна невідкладна підтримка, проживають у межах 15-кілометрової зони з обох сторін лінії конфлікту, яка розділяє підконтрольні і непідконтрольні уряду райони у Донецькій та Луганській областях, і де тривають найінтенсивніші бойові дії.

Навмисні підпали минулорічної сухої трави частішають з кожним днем. Палають степи, очерет на річках (ставках, озерах), а разом з ними — лісосмуги і ліси...

Через такі протизаконні дії істотної шкоди зазнають узлісся та підліски, гинуть у полум’ї молоді деревця. Іноді підпали стають причиною масштабних лісових пожеж, у яких гинуть не тільки зелені масиви, такі цінні для нашого степового краю, а й звірі, птахи, корисні комахи і бактерії, які там мешкають. Знищує вогонь і сам ґрунт, його найродючіший шар.

Потерпають від підпалів і люди, адже разом із сухою травою та листям згорають солі важких металів, що осіли на тому сухостої, перетворюючи дим на справжню отруту.

Маємо пам’ятати, що торішня трава, очерет — це не сміття, а частина екосистем, створених самою природою. Ті ж, хто стверджує, що спалювати сухостій корисно, помиляються самі і вводять в оману інших.

Через шість років після ядерної катастрофи на АЕС «Фукусіма-1» у Японії жителі, які покинули свої будинки після аварії, збираються повернутися додому. Уряд очистив від радіації чотири міста у префектурі Фукусіма, і вони абсолютно безпечні для людей. Але на шляху до повернення стоїть величезна перешкода — тисячі радіоактивних диких кабанів.

У тілах кабанів, які поїдали заражені рослини і менших за розміром тварин після ядерної катастрофи, рівень радіоактивного цезію-137 у 300 разів перевищує безпечну норму. Тамтешню ситуацію ЗМІ порівнюють з місцевістю навколо Чорнобиля, звідки після аварії у 1986 році пішли люди і де нині повноправно хазяйнують вовки, олені, ведмеді та сови. Але в околицях Фукусіми ситуація, зокрема показники забруднення води і ґрунту, поступово нормалізується, тож багато хто вже зголосився повертатися додому. А тут — кабани. Вони не тільки завдають величезної шкоди фермерським угіддям, а й перестали боятися людей і можуть проявляти агресію. «Насправді не зрозуміло, хто зараз господар — люди чи дикі кабани», — каже мер покинутого містечка Наміє Тамоцу Баба.

Наркозалежні, як і секс-працівниці, залишаються «зручною» категорією, за рахунок якої правоохоронці звітують про «високі показники» своєї діяльності, але чи впливає такий підхід на реальну боротьбу проти наркобізнесу?

Про справжню ситуацію з наркозлочинами, а також про унікальний механізм розслідування порушень прав вразливих спільнот з боку поліції говорили правозахисники та правоохоронці у «Терміналі 42» (вул. Рішельєвська, 33). Під час «круглого столу» презентовано дослідження Експертного центру з прав людини (ЕЦПЛ) «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів» та результати роботи Одеської регіональної команди з протидії порушенням прав вразливих груп.

До обговорення долучилися: Віктор Чупров, проектний менеджер ГО «Експертний центр з прав людини», Костянтин Тарасенко, начальник відділу уповноважених голови Національної поліції з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності, Євген Попов, керівник Південноукраїн-ського представництва Міжнародного фонду «Відродження», Сергій Чеботаренко, регіональний представник управління забезпечення прав людини Національної поліції України в Одеській області.

Не було б печалі, якби не озеро в підвалі

У селі Гаївка у ці дні можна спостерігати незвичну картину: прямо на подвір’ї одного з будинків із підґрунтових вод утворилося озерце, в якому розкошують домашні гуси. Птиці — втіха, людям — прикрість.

Якщо вода заливає подвір’я та городи, то підвали — й поготів. Зокрема, кореспондент побував на обійсті Михайла Юр’єва, в підвалі якого вода піднялася близько метра.

— І так чи не кожної весни, — бідкається Михайло Петрович. — Торік я підняв підвал на два камені-черепашники, але це не допомогло. Вже й не знаю, як зарадити лиху. — І гірко жартує: — Хоч бери та рибу розводь…

Місцева влада здійснює моні-торинг ситуації. Так, нещодавно було проведено виїзне обстеження зон, яким загрожує підтоплення. До складу комісії увійшли: головний спеціаліст з питань цивільного захисту райдержадміністрації Сергій Біндасов, начальник міськрайонного відділу ГУ ДСНС Сергій Кузьменко, начальник управління розвитку та інвестицій РДА Ігор Романенко, провідний інженер відділу використання водних ресурсів Одеської гідрогеологомеліоративної експедиції з охорони водних ресурсів Анатолій Реклізон, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Сергій Кожухар та начальник сектора превенцій Роздільнянського відділу поліції ГУНП Андрій Кириленко.

Через конфлікт, який з різною інтенсивністю триває у східній Україні вже три роки, мільйон дітей нині потребують невідкладної гуманітарної допомоги — майже вдвічі більше, ніж торік, наголошує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Таке збільшення — а йдеться про ще 420 тисяч дівчат і хлопців — пов’язане з бойовими діями та постійним погіршенням умов життя у східній Україні, звідки до інших регіонів держави вимушено переїхали близько 1,7 мільйона осіб, багато сімей втратили джерела доходу і доступ до соціальної допомоги та охорони здоров’я, а вартість життя різко зросла.

«Це невидимий надзвичайний стан — криза, про яку більшість світу вже забула, — зауважує Джованна Барберіс, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні. — Впродовж останніх трьох років діти на сході України живуть у постійному страху непередбачуваних бойових дій та обстрілів. Їхні школи були зруйновані, а самі вони були змушені залишити свої домівки і втратили доступ до таких базових благ, як тепло і вода».

Сотні випадків порушення режиму припинення вогню щодня збільшують ризики для фізичної безпеки і психологічного благополуччя дітей. Ця ситуація особливо гостра для приблизно 200 тисяч дівчат і хлопців, які проживають у межах 15 кілометрів з обох сторін від лінії конфлікту — лінії, що розділяє підконтрольні та непідконтрольні уряду території, і де бойові дії найінтенсивніші. 19 тисяч дітей у цій зоні наражаються на загрозу постраждати від мін та нерозірваних боєприпасів, а 12 тисяч живуть у населених пунктах, що зазнають обстрілів щонайменше раз на місяць. Тисячам неповнолітніх доводиться регулярно шукати сховок в імпровізованих бомбосховищах.