Матеріали з рубрикою «Освіта»

Світ стрімко змінюється: розвиваються технології, з’являються нові професії, постають нові вимоги до кадрів. Чимало країн змінюють зміст освіти, особливо старшої школи, щоб відповідати сучасним реаліям.

Без сумніву, завжди потрібно думати про майбутнє наших дітей, навіть під час війни. Саме зараз — час впроваджувати «Нову українську школу».

До 1 вересня 2027 року має завершитися створення мережі профільних ліцеїв на базі нинішніх закладів старшої школи. Сам процес трансформації старшої школи в профільні ліцеї складається з кількох етапів. Наразі ми лише починаємо цей шлях — триває підготовка планів формування мережі навчальних закладів, яка має завершитися до вересня 2024-го. Для обговорення прогнозів і ризиків, а також уже наявних практик у цій сфері експерти U-LEAD організували інформаційну сесію «Освітня діяльність громад у літній період», до якої долучилися і фахівці Одещини.

— Я вважаю, що з офіційним затвердженням мережі ліцеїв поспішати не варто, краще дочекатися 1 вересня 2024 року. Є висока ймовірність змін у законодавстві, що регулює питання профільної освіти. Але формування мережі ліцеїв на рівні громади варто розпочати вже цього літа, якщо ви досі цього не зробили, — зазначив Сергій Дятленко, експерт U-LEAD з освіти.

Понад 14,5 мільйона українців через війну змушені були покинути свої домівки та переїхати до інших країн, а близько 5 мільйонів наших співвітчизників втратили роботу. Вони зіткнулися з багатьма викликами, серед яких — незнання англійської мови або страх спілкуватися нею.

Команда програми ENGin, яка з 2020 року безкоштовно допомагає українцям покращити навички розмовної англійської, повною мірою відчула нагальну потребу української молоді. До початку 2022-го програма поєднала шість тисяч українських студентів із понад п’ятьма тисячами волонтерів зі США та інших країн. Але в один день війна зруйнувала амбітні плани.

У понеділок, 3 квітня, розпочалася реєстрація для участі в цьогорічному національному мультипредметному тесті (НМТ). Триватиме вона до 3 травня. Український центр оцінювання якості освіти забезпечить її в безпаперовій формі.

Щоб зареєструватися, потенційному вступнику/потенційній вступниці потрібно за допомогою спеціального сервісу на вебсайті Українського центру створити персональний кабінет (зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, дані документа, що посвідчує особу) і виконати в ньому такі дії:

Українські освітяни створили навчальну платформу — комп’ютерну гру для школярів про важливі та визначні факти про Україну.

Агресія росії відкрила світу Україну, українців стали ідентифікувати як окрему самостійну націю, а про українське авторство наукових і культурних досягнень, винаходів, відомих музичних творів, картин та страв дізналися в усіх куточках планети. Україна має чим пишатися, а українці змалку мають бути обі-знаними і володіти знаннями та важливими, визначними фактами про країну, завдяки яким можуть відчувати гордість за неї.

Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 3 серпня затвердило, надавши гриф «Рекомендовано МОН», оновлені навчальні програмам для 6 — 9-х та 10 — 11-х класів.

Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти — це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, повідомляється на сайті міністерства.

29 липня розпочалося приймання заяв для здобуття вищої освіти від най-більшої аудиторії вступників — випускників 11-х класів (на основі повної загальної середньої освіти).

Вони можуть подати заяви на бюджетну чи контрактну форми здобуття освіти до: 8 серпня (18.00) — для вступу за результатами індивідуальної усної співбесіди, а також творчих конкурсів, складених 1—18 липня (бюджет і контракт); 23 серпня (18.00) — для вступу за результатами НМТ (ЗНО), а також творчих конкурсів, складених 9—16 серпня (контракт). Після цього заяви прийматимуться тільки на контрактну форму здобуття освіти.

На період вступної кампанії (24 червня — 9 вересня) працює консультативна телефонна лінія Міністерства освіти і науки «Вступна кампанія 2022 року» за номером 0 (800) 50-45-70. У цей же період приймаються також звернення громадян за адресою електронної пошти (vstup2022@mon.gov.ua).

Експертні консультації надаватимуться задля забезпечення належного контролю за проведенням вступної кампанії, організації особистого прийому громадян та оперативного реагування на можливі факти порушень.

Міністерство охорони здоров’я України запрошує випускників загальноосвітніх шкіл та коледжів вступати до державних медичних університетів. Наші медичні виші пишаються своїми випускниками, які в мирний час і в години воєнного стану довели високу якість підготовки, рятуючи співвітчизників.

Загалом до сфери управління МОЗ належать 15 університетів та дві академії.

До 7 червня (включно) триватиме етап підтвердження участі у складанні національного мультипредметного тесту.

Для цього потрібно заповнити спеціальну форму, розміщену на інформаційній сторінці у вкладці «Підтвердження участі в НМТ»:

• вибрати із запропонованого переліку спочатку країну чи регіон України, потім — населений пункт, у якому або поблизу якого учасник планує перебувати в період основної сесії тестування (18 липня — 4 серпня);

Цими днями за участю міністра освіти і науки Сергія Шкарлета відбувся онлайн-брифінг щодо вступної кампанії-2022 в умовах війни та подолання її наслідків.

Спікерами заходу також були народні депутати України, представники Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак (голова), Сергій Колебошин (заступник голови), Юлія Гришина (голова підкомітету з питань вищої освіти), а також генеральний директор директорату фа-хової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров.

За підтримки Офісу президента в Україні заснували Ukrainian Global University (UGU), в якому наші співвітчизники зможуть отримувати якісну освіту та проводити дослідження за кордоном. Ініціаторами проєкту виступили технологічний університет SET University, УКУ, KSE та ще низка українських вишів.

Президентка SET University Ірина Вольницька розповідає, що UGU є неприбутковою ініціативою, яка надасть українським студентам, стипендіантам, науковцям та викладачам доступ до найкращих навчальних закладів по всьому світу, а також нових стипендій та програм постдокторантури. Головна умова — подальше повернення додому та участь у відбудові України після руйнівних наслідків російської агресії. «Зараз, як ніколи, українські студенти та дослідники повинні бути частиною світової академічної спільноти й мати доступ до найкращих світових практик і досвіду. Це дасть змогу ініціативі UGU стимулювати розвиток повоєнної України, зміцнювати її економіку, надаючи найкращим талантам якісну освіту, яку вони зможуть застосувати для відбудови своєї країни», — зазначила вона.

Міністерство юстиції зареєструвало ухвалені Міністерством освіти і науки нові умови вступу до вишів. Планується, що основний етап вступної кампанії-2022 відбудеться у звичні терміни — у липні.

Що ж до змін, то важливими нова-ціями є:

• розширення можливості для додаткового набору на контракт бакалаврів за денною формою здобуття освіти;

• удосконалення розподілу обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими, підгалузевими групами;

Може, й не аксіома, та все ж думка ця підтверджена багатьма прикладами з життя, незалежно від предмета викладання.

Двічі на тиждень ця затишна класна кімната перетворюється на художню майстерню, або ж на мистецьку робітню, що одне й те саме. І річ не в тім лише, що по периметру на стінах та стендах виставлено мистецькі твори, тут же й створені — без цього неможливо уявити собі справдешню майстерню художника. Вірніше, не лише в цьому. А в тому, передовсім, що двічі на тиждень цю кімнату заповнюють юні художники. І починають творити. Адже кожна дитина в душі є творцем, художником: пізнаючи світ, вона водночас і творить його, часом — підправляючи своєю уявою, підсвідомо (бо ж знаємо, який він недосконалий, а діти все бачать і розуміють, це вже потім, дорослішаючи, вони все менше завважують всі ті недоліки, стаючи такими ж, як дорослі в часі їхнього дитинства, тому так важливо зберегти в їхній душах оте неспотворене бачення світу, навколишньої дійсности). Й саме тут, у цьому класі й на цих уроках творчости, вони отримують те, чого не дасть жоден інший шкільний предмет. Двічі на тиждень тут розквітає творча уява, багата фантазія. Хоч далеко не факт, що всі вони стануть мистцями, але цей дотик до творення зродить у їніх душах порив до прекрасного, розуміння краси та гармонії.

На початку березня на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України були представлені результати дослідження «Що думають про якість роботи школи і якість освіти директори шкіл, учні, їхні батьки та освітні експерти».

«Директор школи є управлінцем, а отже й відповідальним за все, що відбувається в закладі, зокрема щодо результатів, яких досягають учні та вчителі. Однак реальність інша: лише 32% директорів вказали на свою вирішальну роль у забезпеченні якості освітньої діяльності школи, а 39% взагалі переклали її на вчителів. Отже, у школах потрібно дійти спільного розуміння якості освіти, визначивши стратегічну функцію директора як партнера вчителя, учнів, їхніх батьків в освітньому процесі», — зазначив голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Учителька початкових класів Гвоздавського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів —дитсадок» Тетяна Сергіївна Тоніна добрий десяток літ навчає дітей людяності та сіє поміж ними добре, вічне, мудре. Щедро засіває в душі малюків перші зерна знань, поваги, справедливості, які допоможуть знайти їм правильну дорогу в житті.

Сільська вчителька Нової української школи походить з простої родини. Тетяна Тоніна (дівоче прізвище Сирота) з’явилася на світ Божий 1988 року в славному місті Гайворон, що на Кіровоградщині. У перший клас пішла на Миколаївщині, коли її родина переїхала в село Сирове, а дев’ятирічку закінчувала вже на Одещині, в нашій Іванівці. З дитинства допитлива Тетянка визначилася зі своєю майбутньою професією. Коли її перша вчителька запитала, хто ким мріє стати, дівчинка відверто сказала: як ви — вчителькою, бо хочу бачити радісні й щасливі дитячі очі.

Нова українська школа — це одна з ключових реформ МОН, яка реалізується й завдяки всебічній підтримці міжнародних партнерів, наголосив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет під час зустрічі з керівником програм співробітництва Європейського Союзу в Україні Стефаном Шльойнінгом.

«У серпні оприлюднено результати першого етапу дослідження ефективності впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу. Дослідження показало, що у пілотних школах, порівняно з не пілотними, учні мають вищі показники за наскрізними вміннями, а реформу підтримують як батьки учнів, так і вчителі та керівники шкіл», — зазначив Сергій Шкарлет.

У 2021 році зовнішнє незалежне оцінювання пройде з 21 травня по 16 липня, й обов’язковою стане державна підсумкова атестація з математики, повідомив на брифінгу очільник Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко, зауваживши, що наразі не йдеться про зміну дат ЗНО з огляду на поширення COVID-19.

Особливістю ЗНО-2021, за його словами, є те, що кожен учасник матиме можливість обирати не чотири, а п’ять предметів. Чотири обов’язкових предмети тепер входять до державної підсумкової атестації для всіх здобувачів повної загальної середньої освіти: українська мова, математика, історія України або іноземна мова (на вибір) та один предмет з переліку (історія України, біологія, географія, фізика, хімія, іноземні мови). Валерій Бойко зазначив, що норма щодо обов’язковості ДПА закріплена не тільки наказом МОН, а й відображена в указі Президента про запровадження в 2020/2021 навчальному році Року математики. «Одним з пунктів заходів, які мають бути здійснені впродовж цього навчального року, аби покращити рівень математичної освіти, передбачена обов’язкова державна підсумкова атестація у формі ЗНО з цього предмета», — зауважив Валерій Бойко.

Шістьом юним ренійцям, випускникам місцевих гімназії, ліцею та ЗОШ №3, які продемонстрували глибокі знання предметів й отримали високі бали зі ЗНО (понад 190), вручені грошові премії від районної ради.

Артур Білобров отримав 194 бали з математики. Глибокі знання української мови й літератури засвідчили Софія Матей — 192,5 бала, Анастасія Гаджій — 192, Антон Гуцу — 191 і Любов Корнацька —190 балів. Лідеркою ж стала Анастасія Пумня, яка отримала 193 бали з української мови та літератури, стільки ж — з історії України та 189 балів — з англійської мови.

Уже другий рік поспіль студенти і курсанти, які мають найкращі показники у навчанні та відомі своєю активною громадянською позицією, отримуватимуть упродовж навчального року стипендії на честь десяти наймолодших Героїв Небесної Сотні. Відповідний наказ МОН підписаний 10 серпня.

«Стипендії імені Героїв Небесної Сотні — це шана тим наймолодшим і найсміливішим учасникам Революції Гідності, які відстоювали майбутнє України. Загалом визначені 43 стипендіати. Крім активної громадської, наукової та спортивної діяльності, вони мають високі навчальні результати — посідають позиції в межах перших 10% за рейтингом або є першими в рейтингах вишів», — зазначив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Основна сесія цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання якості осві-ти уже стала історією. До участі у ній зголосилося 379493 особи, але не всі з них прибули у вказаний час до місць проведення тестування. Втім, як запевнили в Міністерстві освіти і науки, ЗНО-2020 пройшло без суттєвих порушень і з дотриманням правил епідеміологічної безпеки.

На пресбрифінгу щодо попередніх результатів ЗНО та початку вступної кампанії у міністерстві повідомили, що загалом було проведено 913995 тестувань — це 74,5 % від запланованої кількості. «Традиційно найпопулярнішими навчальними предметами стали українська мова і література, історія України та математика. Також цьогоріч учасники активно обирали географію, англійську мову та біологію. Менше зареєстрованих було з фізики, хімії, іспанської, німецької та французької мов», — зазначив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Експертна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти на засіданні, що відбулося 23 липня, визначила порогові бали «склав/не склав» для ЗНО з української мови і літератури, історії України, біології, англійської, німецької, французької, іспанської мов.

За результатами роботи комісії визначено такі порогові бали:

• українська мова і література — 22, поріг «склав/не склав» не подолали 8,32% учасників тестування,

• історія України — 25, поріг не подолали 13,19%,

У зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови і літератури, яке відбулося у вівторок, 30 червня, взяла участь 275081 особа.

«Тестування з української мови та літератури, як і перше ЗНО з математики, відбулося у безпечних умовах і згідно з рекомендаціями головного державного санітарного лікаря України. Традиційно ЗНО з української мови і літератури є найчисельнішим з-поміж усіх тестувань. І те, що його вдалося провести в безпечних умовах, свідчить про готовність МОН, УЦОЯО та пунктів тестування дбати про здоров’я учасників і педагогів протягом всієї основної та додаткової сесій ЗНО», — зазначила заступник міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Коли до справи свого життя ставишся творчо і з любов’ю — тоді все вдається. Саме такий підхід до викладання сповідує вчителька української мови та літератури ліцею «Фонтанський» Інна Миколаївна Шумовецька. Працюючи у цьому навчальному закладі вже 33 роки, вона відкрила яскраві грані рідної мови для багатьох її вихованців. Саме про те, як розкриваються таланти дітей, що пізнають красу українського слова, — наша розмова з педагогом.

— Інно Миколаївно, стати вчителькою — це ваша дитяча мрія чи усвідомлений вибір?

— Як влучно сказала Ліна Костенко: «Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, — у мене жодних претензій нема до Долі — моєї обраниці...».

Думаю, що на моїй життєвій стежині все це поєдналося, переплелося — дитяча мрія спонукала зробити усвідомлений вибір. Змалечку мені дуже хотілося стати актрисою. Мама, переконана у тому, що є лише дві найповажніші професії — вчитель і лікар, усе ж до моєї заповіт-ної мрії поставилася поблажливо. А батько, пригорнувши, сказав: учитель — це теж актор, в якого щодня — нова роль. І його слова надихнули!

На його уроках фізики учні не помістяться не те що в одному класі, а й на великому стадіоні. Бо їх — десятки тисяч.

Заслужений учитель України, переможець всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2009» Павло Віктор почав викладати свої уроки у Ютуб із 2014-го, й відтоді їх переглянули вже понад 20 мільйонів осіб, причому під час карантину інтерес до каналу стрибнув угору в рази.

У ЗОШ №57 пройшов навчальний семінар для керівників шкіл, ліцеїв і гімназій Одеси «Педагогічний маркетинг у діяльності «Нової української школи».

Модераторка заходу — кандидат педагогічних наук, доцент, старша викладачка кафедри філософії та освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (Київ), тренерка Британської Ради в Україні Марина Фарухшина розповіла директорам загальноосвітніх навчальних закладів про основні принципи й ціннісні орі-єнтації педагогічного маркетингу у «Новій українській школі». Окремо зупинилася на інструментах педагогічного маркетингу в діяльності школи (бренбук, SWOT-аналіз, біла книга, вірусний маркетинг, сторітелінг, блогінг, трайвертазинг тощо) та використанні цих інструментів в організації освітнього процесу (практичний кейс).

«Медіаграмотність сучасного вчителя історії» — навчальний семінар на таку тему пройшов в ОНВК №90 ім. О.С. Пушкіна під егідою департаменту освіти й науки Одеської міськради та міської організації ВГО «Громадська рада освітян та науковців України».

На думку методиста Одеського методичного центру освітніх ініціатив Сергія Пеняєва, в умовах пропагандистсько-психологічних викликів українське суспільство потребує ширшого вироблення навичок формування медійної та інформаційної грамотності. Освітні заклади — саме ті інституції, які мають усі можливості долучатися до формування медіаграмотного споживача. Медіаграмотність — найважливіший комплекс певних знань та вмінь, необхідних як учителеві, так і учневі в сучасному інформаційному просторі.

За словами модератора — старшого викладача кафедри суспільно-гуманітарної освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Дениса Левчишина, мета семінару — надати вчителям історії певний інструментарій, який вони зможуть використовувати, щоб сформувати медіаграмотність в учнів, їхні наскрізні вміння (критичне мислення, здатність аргументувати власну позицію тощо), а також позначити певні закономірності функціонування історії у публічному просторі — яким чином позиціюється історія в медіасфері.

Уже майже півтора року, як втілюється у життя масштабна освітня реформа — «Нова українська школа» (НУШ). У зв’язку з цим і держава, й батьки покладають чимало сподівань на педагогів. Про це — наша розмова з директоркою Одеської загальноосвітньої школи №63 Іриною САНЧЕНКО.

— Ірино Михайлівно, чи легкою була ваша стежка на освітянській ниві?

— Ще зі студентських років, коли навчалася на механіко-математичному факультеті ОДУ імені І.І. Мечникова, закохалася у «царицю наук» і зрозуміла, що бути вчителькою математики — моє покликання, омріяна стежина на все життя. Тепер свою любов до предмета намагаюся передати учням.

Реєстрація на пробне зовнішнє незалежне тестування триватиме із 3 по 24 січня, повідомляє Український центр оці-нювання якості освіти.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 28 березня.

У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник (реєстрація та інформація про вартість послуги — на сайтах регіональних центрів) може пройти тест з одного навчального предмета.

Під егідою департаменту освіти та науки Одеської міської ради в загальноосвітній школі №56 пройшов семінар для вчителів, соціальних педагогів та шкільних психологів на тему «Як навчати цікаво. Вплив емоційного освітнього середовища на пізнавальний процес», організований обласною організацією Громадської ради освітян і науковців.

Модераторка семінару — кандидатка психологічних наук, доцент ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (Київ) Ярослава Швень провела майстер-клас з інноваційної інтегрованої методики «Rory’s Story Cubes» (кубики історій) для розвитку творчо-пізнавальної діяльності особистості та життєвих умінь. Навички, які педагоги отримали під час його проведення, сприятимуть підвищенню професійно-педагогічної компетентності та вдосконаленню майстерності вчителя, підштовхнуть до пошуку нестандартних рішень та розвитку ключових життєвих умінь ХХІ століття — спілкування, співпраці, критичного мислення та креативності.

Під час семінару йшлося про теоретичні засади створення і функціонування інноваційної інтегрованої методики «Rory’s Story Cubes» та її застосування у педагогічній і психологічній практиці.

— За допомогою гри у кубики історій ми виконуємо цілу низку важливих завдань, — наголосила Ярослава Швень. — Наприклад, можемо працювати у напрямку глибинного навчання. Кубики історій — це цікавий формат, схожий на вже звичний «ЛЕГО», але вищого рівня, які зараз використовуються у Новій українській школі (НУШ) як освітня методика. І це не дивно, адже вони мають ширші можливості та варіації.

Пані Ярослава запропонувала низку методик, розповіла, як їх можна застосовувати під час уроків, виховної діяльності — для розвитку емоційно-сенсетивної сфери, для згуртування учнівського колективу, для співпраці школярів… Ця методика апробована, проведено вебі-нар, розроблено онлайн-курс, наразі триває марафон «прокачування здібностей» учителів, який проходить на порталі «Всеосвіта». Тобто йде систематична робота з інтеграції методики в освітній простір.