Матеріали з рубрикою «Освіта»

Академія Військово-морських сил України ім. П. С. Нахімова, яку передислокували з окупованого Криму в Одесу, оголосила про початок вступної кампанії. Цього року держзамовлення на студентів збільшено вдвічі. Очікується 87 першокурсників.

Особливістю цьогорічної вступної кампанії стало те, що академія імені Нахімова тимчасово перестала існувати як самостійний навчальний заклад. Передислоковану із Севастополя її трансформували у військово-морський факультет при Одеській національній морській академії. Про це повідомив заступник начальника колишньої академії, капітан другого рангу Аркадій Степанченко, пояснивши, що з часом факультет може знову вирости в академію, але для цього потрібно чимало часу — мінімум два роки на відновлення бази закладу.

Одеський центр оцінювання якості освіти посилив контроль за учасниками зовнішнього незалежного оцінювання. Про це на спеціальній прес-конференції журналістам розповів Анатолій Анісімов, директор ОРЦОЯО.

Уже 3 червня стартує основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. В Одесі на неї, крім місцевих абітурієнтів, зареєструвалися 27 кримчан і 4 донеччан. Ті, хто не встиг, мають змогу перереєструватися на додаткову.

Міністерство освіти ухвалило рішення про перенесення терміну вступної кампанії, аби забезпечити можливість вступу абітурієнтів з Донецької та Луганської областей.

Як зазначається у повідомленні МОН, прийом документів буде розпочато 11 липня, а завершено — 7 серпня.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт повідомив, що зараз триває пошук механізму, який буде застосований при нарахуванні додаткових балів під час подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів.

«Спершу ми оголосили, що зменшимо вагу атестата до 12 балів. Але дискусія триває. Тому є пропозиція від освітян при вступі до ВНЗ збільшити вагу атестата про повну загальну середню освіту за коефіцієнтом «5» до 60 балів», — зазначив міністр під час експертного обговорення змін умов вступу до вищих навчальних закладів у 2014 році, що відбулося в урядовому контактному центрі.

5 березня завершилася реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, що тривала два місяці. Сьогодні випускники, які хочуть вступати до ВНЗ, непокояться: чи буде проводитися ЗНО, чи нічого не зміниться у зв’язку з подіями в країні?

Минулого четверга відбулася прес-конференція директора Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти, кандидата педагогічних наук Анатолія Анісімова, який запевнив, що, ЗНО — поза політикою, і висловив сподівання, що події в Україні не зашкодять його якісному проведенню.

Учора, 5 березня, закінчився термін, відведений на подання документів на реєстрацію для проходження ЗНО. Отож усі, хто мав бажання цьогоріч стати абітурієнтом, але не зареєструвався, шанс на складання тестів втратив.

Станом на ранок 5 березня, за інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, вже зареєстровано 250430 абітурієнтів. Найактивніші — майбутні вступники Донецької (20642), Львівської (15141) та Одеської (13639) областей.

Завершився обласний етап Всеукраїнського конкурсу на звання «Вчитель року», який проводиться з 1991-го.

Попередній відбіковий етап пройшов у п’яти номінаціях: «Директор школи», «Географія», «Світова література», «Молодші класи», «Трудове навчання» та обласний конкурс «Кращий вчитель болгарської мови». У фінальний тур, який став відбірковим на всеукраїнський конкурс, вийшло 6 педагогів: директор одеської загальноосвітньої школи №44 І—ІІІ ступенів Олена Буйневич, вчитель початкових класів іллічівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 3 Ольга Дем’янова, вчитель російської мови та світової літератури Старокозацького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — гімназія» Білгород-Дністровського району Юрій Швачка, вчитель географії одеської загальноосвітньої школи №80 І—ІІІ ступенів Ірина Левченко, вчитель трудового навчання Нерубайського навчально-виховного комплексу Біляївського району Ольга Бухтій та вчитель болгарської мови Багатянскої загально­освітньої школи І—ІІІ ступенів Ізмаїльського району Світлана Радолова.

Інформація про зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) в 2014 році та тестові пробні завдання, які так масово «гуляють» в інтернеті, — не відповідають дійсності. Винятком є лише дані з офіційних сайтів Міністерства освіти та Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Про це майбутніх абітурієнтів на тематичній прес-конференції попередив директор Одеського регіонального ЦОЯО Анатолій Анісімов.

Для когось — новорічні приготування, а в майбутніх абітурієнтів — купа клопотів: із 3 січня розпочнеться реєстрація на ЗНО, яка триватиме до 5 квітня. Треба не тільки не забути про це за прикрашанням ялинки й поїданням святкових салатів, але ще й правильно оформити свою персональну веб-сторінку на сайті УЦОЯО та вислати поштою до центру оцінювання чималий пакет документів.

Побачити
у малому велике

Якщо хтось дивився на зоряне небо 14 листопада, то не міг не помітити, як на ньому яскраво засяяла нова зірка, що ознаменувала появу нового свята — Дня аспіранта (з латини — той, хто до чогось прагне).

Не секрет: у наш час наука потерпає від постійного безгрошів’я — фінансування витрат на виконання наукових і науково-дослідних робіт за рахунок державного бю­джету в рази менше, ніж передбачено законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Отже, бодай моральна винагорода для людей, які стали на тернистий шлях науки, багато важить.

Цими днями приймальні комісії вищих навчальних закладів оприлюднили списки абітурієнтів, рекомендованих на навчання за державний кошт. Тисячі молодих людей по всій країні остаточно визначаються, до якого вишу нести оригінали документів. Вітати б таких щасливців. Однак...

Активісти кампанії захисту зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) «Проти деградації освіти» інформують майбутніх студентів, з якими неприємними несподіванками вони можуть зустрітися.

П’ять українських вищих навчальних закладів не отримали жодної заяви на вступ від абітурієнтів.

За повідомленням прес-служби Міністерства освіти і науки України, абітурієнти не подали вступних заяв до ТОВ «Поліцейська фінансово-правова академія», у приватний виш «Міжрегіональна академія бізнесу і права ім. Н.Кручиніної», до Південнослов’янського інституту вищого навчального закладу «Київський славістичний університет», до коледжу «Слов’янсько-грецький колегіум» (Київський славістичний університет), а також до Севастопольського економіко-правового коле­джу приватного ВНЗ «Кримський інститут економіки та господарського права».

Сонячно, затишно й урочисто було цього дня на шкільному подвір’ї навчально-виховного комплексу ім. В’ячеслава Чорновола (україномовна середня школа № 4 м. Южного). Велика дружна родина — учні, їхні батьки та вчителі – зібралися відзначити свято останнього дзвоника, підсумувати навчальний рік.

Це своєрідна підготовка до відповідальних жнив зразу ж після свята, що визначать подальшу дорогу юнаків, дівчат та малюків. Одні перейдуть до наступного класу рідної школи, а випускники, мов птахи із міцними крильми, вилетять із свого гнізда у невідоме, віритимемо, щасливе життя.

На українську систему освіти не нарікав хіба лінивий. Ні для кого не секрет, що за гроші можна «покращити» бал у заліковці, а з дипломом поповнити ряди безробітних, адже вітчизняне освітнє життя часто далеке від суспільних потреб. Чимало молодих людей, не дочекавшись змін, штурмують західні виші — польські, чеські… Франція у цьому списку числиться рідше. А, між тим, вища освіта цієї країни не лише одна з найпрестижніших у Європі, а й переважно більш доступна, ніж у багатьох столичних університетах України. Адже більшість витрат там бере на себе держава.

На батьківщину Вольтера й Руссо

Франція завжди пишалася своєю системою освіти з її багатовіковими традиціями. Батьківщина Вольтера і Руссо вважає цю систему одним з найважливіших демократичних завоювань нації. Прийом студентів з інших країн — одна з найстаріших традицій, для збереження якої французи докладають великих зусиль. Після того, як Великобританія обігнала Францію, остання займає третє місце в світі за прийомом студентів-іноземців.

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», Український клуб Одеси у День української писемності та мови (9 листопада), оголосив про старт другого Конкурсу педагогів-україністів середніх загальноосвітніх навчальних закладів Одещини.

Цього разу конкурс проводитиметься для двох категорій педагогів — учителів української мови та літератури, а також історії України. Змагання освітян та їхніх учнів триватиме до кінця навчального року 2012/2013. Його результати будуть підсумовані 16 вересня, коли школярі знову повернуться за парти. Тоді ж відбудеться нагородження переможців.

Закінчився другий (обласний) тур всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2013», у якому  взяли участь 63 педагогічні працівники Одещини.

Переможцями у відповідних номінаціях стали:

«Фізика» — Володимир Євгенович Степушин, учитель комунального закладу «Рішельєвський ліцей» Одеської обласної ради;

В Україні триває прийом реєстраційних документів від осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання в 2013 році (нагадаємо всім, хто має намір вступати цьогоріч до вишів, що документи прийматимуться до 5 березня).

А тим часом освітянсько-науково-політичними колами шириться обурення щодо змін, внесених Міносвіти до програми зовнішнього оцінювання з історії України. Деякі новації торкнулися і біології, програми з інших предметів міністерство вирішило не змінювати.

Звечоріло… Закінчивши всі справи, сім’я заходить до хати. Повечерявши, кожен займається своєю справою. Дідусь щось стругає, ми, дітлахи, вовтузимося на печі. А бабуся сідає до столу, біля образів, дістає заполоч і вишиває. І розквітають на тканині маки, троянди, волошки…

Мені стає цікаво і я запитую:

— Як гарно! Бабусю, що вишиваєте?

Бабуся гладить мою голову шорсткою долонею:

— Це для тебе оберіг. Ось вишию гарні квіти на рушникові, і ніяка біда тобі не буде страшна.

Колись у кожній хаті на рушниках, скатертинах, сорочках квітли яскраві маки, оспівана калина, дубове листя. Дуб був священним деревом слов’ян. Червона калина уособлювала молоду дівчину. Її кетяги є символом нашої рідної України.

Найстарішій україномовній школі Суворовського району — 50! На ювілей 44-ї зібралися вчителі, батьки, випускники і почесні гості. За час свого існування площа школи збільшилася вдвічі, з-за парт цього навчального закладу вийшло понад 7 тисяч випускників, а педколектив дбайливо береже, примножує і передає молодим вчителям кращі освітянські традиції.

Хоч і біжить життєвий шлях вперед, але завжди повертає кожного з нас до двох рідних порогів: батьківського і шкільного, до двох сімей — тієї, що зростила, і тієї, що дала знання. І якщо ваша доля торкнулася крилом 44-ї, ви повертатиметеся до неї знову і знову…

У великому актовому залі — гучна музика і сміх. ЗОШ №44, що на Героїв Сталінграда, 36, відзначає свій «золотий» ювілей.

За прогнозами вчених, під впливом процесу глобалізації до кінця ХХІ століття може назавжди зникнути більше половини з нині існуючих етнічних мов, а з ними — і теперішнє етнічне та національне розмаїття, адже саме мова — націєтворчий чинник, ключ до духовних та культурних цінностей нації. З огляду на це, уроки рідної мови у школі, до певної міри, є вихованням національної самосвідомості. Відтак конкурс для вчителів-україністів, заснований Українським клубом Одеси та Фондом Романа Чайчука, — своєчасний і доречний…

Важливість професії вчителя-україніста беззаперечна, адже від учителя рідної мови залежить, чи отримає учень доступ до знань, необхідних для підтримки національної самосвідомості — до національної літератури, культури загалом. Однак сьогодні ця важливість, на жаль, у грошовому еквіваленті державою не виражається. Не зарплаті шкільного вчителя молоді філологи віддають перевагу, а, скажімо, окладу менеджера у приватних структурах. З боку влади це, можна вважати, несвідоме (чи свідоме?) вихолощення професії педагога-україніста і, як наслідок, історії та культури свого народу.

Недобір на технічні спеціальності — головна ознака цьогорічної вступної кампанії. За її ходом на Одещині, як і торік, спостерігала Одеська обласна організація «Комітету виборців України» (в рамках всеукраїнського моніторингу громадської мережі «ОПОРА»).

У полі зору спостерігачів були основні ВНЗ області: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеський національний політехнічний університет та Одеська національна юридична академія. Остання зібрала найбільше нарікань, точніше — миколаївська філія вузу, де приймальна комісія вимагала від абітурієнтів оригінали документів чи нотаріально завірені копії, що протизаконно. Приховування кількості бюджетних місць та торгування контрактними місцями — і таке бувало під час вступної кампанії в «альма-матер» Сергія Ківалова.

День знань не скасовується, а от початок занять у школах переноситься. Учні Одещини сядуть за парти не 1 вересня, яке припадає на суботу, а в понеділок, 3 вересня. Про це повідомила під час апаратної наради в ОДА начальник обл-управління освіти та науки Тетяна Лазарева. За словами чиновниці, Перше вересня має стати символічним святом для першачків, тож ніяких занять цього дня не буде.

Освітяни Одещини входять у новий навчальний рік зі збільшеними окладами для працівників дошкільних закладів та новими шкільними автобусами, які продовжують надходити у сільську місцевість. Але й це не всі новини. Чи не вперше школярі перших та одинадцятих класів отримають повний комплект нових підручників.

Цього року 1 вересня вперше за шкільну парту сядуть близько 9 тисяч маленьких одеситів, що майже на півтисячі більше, ніж торік. Чи готові школи до нового навчального року?

За словами заступника начальника управління освіти та науки Одеської міської ради Вікторії Іщенко, 80% запланованих ремонтних робіт в навчальних закладах сьогодні вже виконані, і до Дня знань капітальні та поточні ремонти будуть повністю завершені.

Під новий навчальний рік Міністерство освіти та науки України оголосило про нові стандарти у сфері освіти на всіх етапах навчання: зміни відбудуться у дошкільній підготовці, початковій, середній та старшій школі. Однак впроваджувати нові правила планується поетапно.

Новий державний стандарт базової та повної середньої освіти складається із семи освітніх галузей: «Мова та література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я та фізична культура». Документ формувався з твердження про необхідність прибрати дублювання предметів та змінити програми з фізкультури. Тепер дисципліни, що пізніше будуть ви-кладатися в університетах, у школах поглиблено не вивчатимуть, а фізичні нормативи змінені.

Полянецька школа, що у Савранському районі, на перший погляд, така, як й інші. Але ж ні. Бо кожна з них — не просто будівля зі стінами та вікнами (які, на жаль, майже скрізь потребують ремонту). Не про ремонт мова. У цих стінах, поряд із отриманням знань, дитина ще й зростає як особистість. Завдяки шкільним «вікнам» вона пізнає світ, формує власний світогляд, на основі якого згодом ступить на стежку дорослого життя. Тож є у полянецької школи свій особистий характер і дух, є тут власна, неповторна енергетика.

Педагогічний колектив Полянецького НВК намагається відповідально і творчо підходити до тих принципів, які задекларовані у самій назві цього закладу — навчально-виховний комплекс. Вчителі вважають: якщо навчати — то не тільки знанням з програмних предметів, а й самому життю, яке, до речі, не стоїть на місці. Якщо виховувати людські якості — то не лишень дисциплінованість, а й творчість та ініціативність, без яких сама по собі працьовитість (а цьому гарно вчить сільська сім’я) не дасть максимальної віддачі.

Інтелектуальні змагання серед учнів сільських шкіл-2012

Щороку на Одещині проводяться різноманітні заходи для учнівської молоді, які спрямовані на виявлення обдарованих дітей, їх підтримку та розвиток творчих здібностей. Це олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, інші інтелектуальні змагання.

Крім змагань, які стали вже традиційними (Всеукраїнські олімпіади І — III етапи, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт МАН, турніри юних фізиків, хіміків, математиків, істориків, винахідників та раціоналізаторів), починаючи з 1999 року з метою пошуку та підтримки обдарованих учнів сільських шкіл з ініціативи обласного інституту вдосконалення вчителів та за сприяння облдержадміністрації на Одещині проводяться інтелектуальні змагання серед учнів сільських шкіл із 7 базових дисциплін: математика, фізика, хімія, біологія, географія, історія, українська мова та література, а з 2006-го — ще й англійська мова.

17 травня Кабінет Міністрів затвердив Державне замовлення на підготовку фахівців науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікацій та перепідготовку, післядипломну освіту, в тому числі для державних потреб, у 2012 році.

Як повідомив на брифінгу міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, здобути кваліфікаційний рівень «бакалавр» за цьогорічним держзамовленням матимуть змогу 127 тисяч 200 осіб (майже 108 тисяч — за денною формою навчання).

З вівторка стартує найвідповідальніше пора для цьогорічних абітурієнтів — зовнішнє незалежне оцінювання.

УЦОЯО нагадує, що на вході до пункту тестування абітурієнт повинен пред’явити:

сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання;

паспорт або інший документ, серія та номер якого зазначені в сертифікаті;
запрошення-перепустку для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

У разі відсутності одного з цих документів або пред’явлення їх копій абітурієнт до пункту тестування не допускається.

У вівторок, 15 травня, в Україні стартує зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти. Напередодні цієї відповідальної пори для абітурієнтів журнал «Фокус» провів таке-собі тестування з-поміж навчальних закладів України, проаналізувавши результати ЗНО 2011-го із 12 предметів.

Найбільше шкіл, учні яких успішно склали зовнішнє незалежне оцінювання, відтак могли вступити у найпрестижніші виші країни, виявилося у Києві та Львові. Прикро, але Одещина в цьому рейтингу явно пасе задніх.

Перше місце у списку посів Львівський фізико-математичний ліцей. Торік одразу 20 його випускників отримали максимальну кількість балів у ЗНО. Такими результатами не може похвалитися жодна українська школа.

У зв’язку з проведенням «Євро-2012» звичайний роз­клад іспитів для учнів старших класів і студентів змінився. Так, «останній дзвоник» для одинадцятикласників пролунав уже 3 травня.

Випускники Одеської школи-гімназії № 8 вирішили його відзначити як «день дитинства», з яким вони прощаються, а відтак на свій «останній дзвоник» прийшли з улюбленими іграшками.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

В Одеській юнацькій бібліотеці ім. В.В. Маяковського відбулася зустріч десятикласників середньої школи №82 (вчитель історії О.О. Кравченко) з Лідією Всеволодівною Ковальчук — викладачем ОНУ ім. І.І. Мечникова, директором Одеського академічного центру, одним з упорядників першого тому 27-томного всеукраїнського видання науково-документальної серії «Реабілітовані історією. Одеська область. Том 1».

У цьому виданні вміщені архівні документи, спогади, біографічні нариси, статті про репресованих, інформація щодо пошуку місць розстріляних та інший дуже цікавий і маловідомий матеріал, який охоплює період 1918 — 1991 років. Йдеться, зокрема, про червоний терор у час становлення радянської влади (1918 — 1920), НЕПу (1921 — 1929), колективізації та індустріалізації (1930 — 1936), «великого терору» (1937 — 1938), напередодні і на початку Другої світової війни, «політичні чистки» під час приєднання Південної Бессарабії (1939 — 1941), репресії наприкінці Другої світової війни та у повоєнні роки (1944 — 1953), репресивну та реабілітаційну роботу «хрущовської відлиги» і системну кризу тоталітарного ладу (середина 1950-х — кінець 1980-х років).