Матеріали з рубрикою «Освіта»

Уже майже півтора року, як втілюється у життя масштабна освітня реформа — «Нова українська школа» (НУШ). У зв’язку з цим і держава, й батьки покладають чимало сподівань на педагогів. Про це — наша розмова з директоркою Одеської загальноосвітньої школи №63 Іриною САНЧЕНКО.

— Ірино Михайлівно, чи легкою була ваша стежка на освітянській ниві?

— Ще зі студентських років, коли навчалася на механіко-математичному факультеті ОДУ імені І.І. Мечникова, закохалася у «царицю наук» і зрозуміла, що бути вчителькою математики — моє покликання, омріяна стежина на все життя. Тепер свою любов до предмета намагаюся передати учням.

Реєстрація на пробне зовнішнє незалежне тестування триватиме із 3 по 24 січня, повідомляє Український центр оці-нювання якості освіти.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 28 березня.

У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник (реєстрація та інформація про вартість послуги — на сайтах регіональних центрів) може пройти тест з одного навчального предмета.

Під егідою департаменту освіти та науки Одеської міської ради в загальноосвітній школі №56 пройшов семінар для вчителів, соціальних педагогів та шкільних психологів на тему «Як навчати цікаво. Вплив емоційного освітнього середовища на пізнавальний процес», організований обласною організацією Громадської ради освітян і науковців.

Модераторка семінару — кандидатка психологічних наук, доцент ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (Київ) Ярослава Швень провела майстер-клас з інноваційної інтегрованої методики «Rory’s Story Cubes» (кубики історій) для розвитку творчо-пізнавальної діяльності особистості та життєвих умінь. Навички, які педагоги отримали під час його проведення, сприятимуть підвищенню професійно-педагогічної компетентності та вдосконаленню майстерності вчителя, підштовхнуть до пошуку нестандартних рішень та розвитку ключових життєвих умінь ХХІ століття — спілкування, співпраці, критичного мислення та креативності.

Під час семінару йшлося про теоретичні засади створення і функціонування інноваційної інтегрованої методики «Rory’s Story Cubes» та її застосування у педагогічній і психологічній практиці.

— За допомогою гри у кубики історій ми виконуємо цілу низку важливих завдань, — наголосила Ярослава Швень. — Наприклад, можемо працювати у напрямку глибинного навчання. Кубики історій — це цікавий формат, схожий на вже звичний «ЛЕГО», але вищого рівня, які зараз використовуються у Новій українській школі (НУШ) як освітня методика. І це не дивно, адже вони мають ширші можливості та варіації.

Пані Ярослава запропонувала низку методик, розповіла, як їх можна застосовувати під час уроків, виховної діяльності — для розвитку емоційно-сенсетивної сфери, для згуртування учнівського колективу, для співпраці школярів… Ця методика апробована, проведено вебі-нар, розроблено онлайн-курс, наразі триває марафон «прокачування здібностей» учителів, який проходить на порталі «Всеосвіта». Тобто йде систематична робота з інтеграції методики в освітній простір.

Уже другий навчальний рік освітяни працюють у реаліях «Нової української школи». Чимало назрілих змін відбувається завдяки реформі. Зокрема, учні десятих класів двічі на тиждень вивчають новий предмет «Громадянська освіта», який презентує основи демократії та розбудови громадянського суспільства, а також навчає критичному мисленню та загальнолюдським цінностям.

Утім, цей предмет — украй непростий, незважаючи на, здавалося б, відсутність формул та рівнянь. Тож у педагогів виникає чимало запитань щодо методики викладання і, головне, оцінювання успіхів школярів з цієї навчальної дисципліни. Почути відповіді на них одеські освітяни змогли під час семінару-тренінгу «Методичні аспекти навчання учнів курсу «Громадянська освіта», який пройшов за сприяння Одеського методичного центру освітніх ініціатив та обласної організації «Громадська рада освітян і науковців» у загальноосвітній школі №118.

Про головні аспекти теоретичних та практичних питань щодо викладання цього курсу розповіла модератор семінару — кандидат педагогічних наук, завідувачка відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Тетяна Олексіївна РЕМЕХ:

— Оскільки я не лише науковець, а ще й учитель громадянської освіти, дуже тішуся з того, що можу допомогти колегам і теоретичними, й практичними порадами. Курс — новий, непростий за змістом і за методикою викладання, тож учителі постійно мають обмінюватися досвідом, удосконалювати педагогічну майстерність.

Уже восьмий рік поспіль у ці вересневі дні в Одесі проводиться конкурс педагогів імені Романа Чайчука, Вчителя з великої літери, який у повоєнні роки відроджував у нашому місті шкільну освіту. Мета творчого змагання, організатором якого виступив благодійний фонд родини Чайчуків, – підтримати вчителів, відзначити кращих з тих, хто, навчаючи дітей, виховує з них і патріотів.

Цьогоріч конкурс проходив на базі ЗОШ № 82. Ця школа – з російською мовою викладання, однак, як переконалися члени журі, тут на належному рівні вивчають і шанують українську, виховують справжніх патріотів нашої держави.

Директорка закладу Наталія Леонідівна Костікова розповідає:

– Я дуже вдячна, що нашим вчителям була надана така можливість – проявити свою творчість, креативність, особисті якості. Незважаючи на те, що школа – російськомовна, ми потроху переходимо на українську мову навчання, набираємо українські класи. Наші учні досить часто отримують перемоги в конкурсах, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді. Цього року, скажімо, здобули друге місце серед шкіл Київського району міста Одеси у змаганні «Сокіл» («Джура»), і на обласному етапі отримали перше місце в конкурсі на знання історії козацтва – загалом посіли 14-е місце, і це був непоганий результат. А головне – наші діти навчаються спілкуватися українською у повсякденному житті, набувають нових навичок.

Минулої неділі завершилися теоретичні навчальні модулі у рамках програми «Ромська школа громадської та політичної активності» для представниць і представників Ізмаїльського, Кілійського, Татарбунарського, Арцизького, Березівського та Лиманського районів Одещини.

Навчання, організоване для переможців конкурсного відбору, тривало три місяці і включало чотири модулі. Тренери — а це юристи та правозахисники — проводили заняття з питань лідерства і громадської діяльності, захисту прав людини, протидії дискримінації та захисту прав вразливих категорій, із системи органів влади в Україні, реформи децентралізації, участі громадян у бюджетному процесі, виборів, проведення адвокаційних кампаній, зовнішньої комунікації та роботи зі ЗМІ.

Під час четвертого, вересневого, модулю учасниці й учасники засвоїли основи інформаційної грамотності та критичного мислення, ознайомилися з інструментами ефективної комунікації й спробували себе у написанні прес-релізів та проведенні пресконференцій у вигляді ділової гри.

Цими днями на базі Одеського міського центру зайнятості вперше відбувся інтер-активний профорієнтаційний захід «Місто майстрів», до участі в якому запросили старшокласників шкіл-інтернатів, гімназій та інших загальноосвітніх навчальних закладів обласного центру.

Щоб зацікавити учасників, провели його у форматі пригодницької гри про робітничі професії, адже сьогодні вони стали великим дефіцитом: непросто знайти висококваліфікованого теслю, швачку чи токаря, які, до речі, можуть заробляти набагато більше, ніж люди з вищою освітою.

Вісім команд по п’ять учасників отримали завдання пройти територією уявного містечка майстрів за маршрутним листом і долучитися до ознайомчих майстер-класів. Так, на уявній зупинці «Кондитер» майстер запропонував юним гравцям навчитися прикрашати кондитерські вироби солодкою мастикою, на зупинці «Кухар» — спеціальним ножем вирізати візерунки на овочах і фруктах, а на зупинці «Майстер нігтьового сервісу» — намалювати візерунки. На інших зупинках учасники гри вчилися пришивати ґудзики, збирати і встановлювати кухонний кран, укладати плитку. Це такі прості, здавалося б, речі, які, однак, потребують певних навичок і знань, відповідних творчих здібностей і які для когось можуть стати професією.

Які  нововведення  чекають  на  учнів

Із 1 вересня в українських школах заплановано чимало новацій. Звісно, якщо їх не скасує нова влада. Зміни, зокрема, стосуються дрес-коду, харчування, оцінок тощо.

Без співбесіди

Конкурсний набір дітей до 1-го класу, як це було раніше, відмінили. Малечу до школи повинні зараховувати за місцем її реєстрації, незалежно від того, чи спеціалізована ця школа, чи загальноосвітня. Вибрати інший навчальний заклад можна за умови вільних місць — у такому випадку конкурс можливий.

Ситуація, коли вчителі не викладають належним чином предмет для того, щоб учні приходили до них на додаткові платні заняття, є неприпустимою, наголосила в інтерв’ю «Високому замку» міністр ос-віти і науки Лілія Гриневич.

«Іноді вчитель не працює як належить на уроці, аби діти приходили до нього на індиві-дуальні платні заняття. Це ганебне явище! Ми підготували листи Міністерства освіти й розіслали їх по школах. Це непедагогічно і це порушення. Тобто вчитель, який безпосередньо навчає дитину в школі, не може бути репетитором — це конфлікт інтересів», — підкреслила посадовець.

Минулого навчального року розпочалася масштабна реформа «Нова українська школа» (НУШ). Про те, як втілюють освітні новації в Одеській ЗОШ №65, наша розмова з її директоркою Наталією Олександрівною ЗАВОЙКО.

— Пролунав останній дзвоник… Школярі насолоджуються омріяними літніми канікулами, у випускників — відповідальний період складання ЗНО та вступу до вишів, коледжів й училищ, а для нас, педагогів, — це добра нагода проаналізувати те, що зробили впродовж навчального року — року початку реформи шкільної освіти.

Є у нас певні здобутки, однак ще треба добре попрацювати, аби відповідати високим стандартам «Нової української школи». І це стосується всіх: учителів, адміністрації школи, державних структур та громадських організацій, які опікуються втіленням освітніх змін.

Учитель має стати партнером для учня, аби разом іти шляхом цікавих відкриттів до Країни знань. Лише відчувши та зрозумівши одне одного, вони зможуть подолати цей шлях і досягти мети — виховання нового громадянина України, який вільно орієнтуватиметься у сучасному світі, де стрімко розвиваються інформаційні технології. Недарма міністр освіти й науки Лілія Гриневич зауважила, що всі країни, які хочуть посилити свій інноваційний потенціал, вводять обов’язковий іспит з математики, адже базові математичні навички необхідні кожній людині. Тож не дивно, що всі випускники українських шкіл із 2021 року складатимуть обов’язковий іспит і з математики. У цьому питанні підтримую позицію міністра — математика розвиває в дитини здатність до аналізу, синтезу, застосування цих знань у різних сферах. Тому всі цікаві інновації ми маємо впроваджувати не лише для першачків, а й для тих, хто пішов до школи ще до початку реформи.

Під егідою департаменту освіти та науки Одеської міськради, Одеського методичного центру освітніх ініціатив та за підтримки міської організації ВГО «Громадська рада освітян та науковців України» у загальноосвітній школі №57 відбувся семінар-тренінг з розвитку креативності педагогічних працівників.

Про основні завдання освітнього заходу розповіла його модераторка — кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та освіти дорослих державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту осві-ти» Національної академії педагогічних наук України Марина Ілляхова:

— Один з основних компонентів успішної освіти дорослих — постійна реінтеграція когнітивної та емоційної сфер, де знання — відкрита система, постійно оновлювана множинністю альтернатив та потоків інформації. Саме тому метою проведення тренінгу креативності для педагогічних працівників є розвиток їхніх навичок нестандартного, креативного ухвалення рішень, здатності до самоактуалізації, самоорганізації, самодетермінації та практичного оволодіння динамікою власних креативних можливостей, продукування нешаблонних ідей.

Шість українських вишів потрапили до рейтингу 1000 найкращих університетів світу за версією The QS World University Rankings.

Згідно з рейтингом, опублікованим на сайті QS TopUniversities, 481-у позицію посідає Харківський університет ім. Каразіна (торік — на 401—410-й).

На позиції 531—540 — Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (у 2018-у — на 411—420-й).

Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського» обійняв 601—650-у позицію (торік — 501—550-а).

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», як і в 2018-у на 701—750-й позиції.

Цього року до рейтингу увійшов Львівський політехнічний національний університет, який разом із Сумським державним університетом розділили 751—800-у позиції. У 2018-у Сумський виш посідав 801—1000 позицію.

Нещодавно у столиці Румунії — Бухаресті — відбувся міжнародний конкурс комп’ютерних проектів «INFOMATRIX-2019», в якому 785 учнів із 36 країн світу представили 347 проектів у сфері інформатики та інформаційних технологій. Серед переможців престижного комп’ютерного змагання — учні Одеської загальноосві-тньої школи № 65.

Про те, як креативні ідеї дітей можна поєднати із сучасними інформаційними технологіями, — наша розмова з учителем інформатики цієї школи, котрий, власне, й готував вихованців до конкурсу, Олегом Пустовойтом.

— Якби мені колись сказали, що працюватиму вчителем у школі, та ще й в Одесі, — не повірив би. Адже до того 17 років віддав роботі у системі позашкі-льної освіти міста Донецька. Моє життя, як багатьох інших мешканців східної України, круто змінилося у 2014-у. Переїхавши до Одеси, почав викладати інформатику в загальноосвітній школі № 65. Тут, думаю, стався той випадок, коли «професія сама мене знайшла».

Учителювання мені приносить радість, задоволення, творчу реалізацію… Тож вирішив здобути другу вищу освіту, педагогічну, адже за першим дипломом я математик. Кілька місяців тому отримав диплом магістра, закінчивши Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.

Масштабна освітня реформа «Нова українська школа» торкнулася не лише першачків. Цього навчального року учні десятих класів почали вивчати новий предмет «Громадянська освіта», який презентує основи демократії й розбудови громадянського суспільства, а також навчає критичному мисленню та загальнолюдським цінностям.

Оскільки предмет новий, то у педагогів з різних куточків України виникає чимало запитань щодо викладання та оцінювання успіхів учнів з цієї навчальної дисципліни. Аби знайти відповіді на них та обмінятися досвідом з колегами, у готелі «Центральний» за сприяння Одеського методичного центру освітніх ініціатив відбувся семінар «Громадянська освіта у школі. 3D Демократії: Думаємо. Дбаємо. Діємо».

Для першочергового зарахування дитини в перший клас використовувати лише один спосіб підтвердження її місця проживання — місце реєстрації — є неприпустимим обмеженням. Підтвердити місце проживання можна також низкою інших документів. Про це йдеться в листі МОН, розісланому в усі школи та місцеві органи влади 9 квітня.

«Торік відповідно до вимог нового закону «Про освіту» ми змінили порядок зарахування дітей у перші класи. Тепер кожна дитина може піти в школу, найближчу до її місця проживання, закріплену за цією територією, — без жодних тестів, співбесід чи інших випробувань. Для першочергового зарахування треба тільки підтвердити місце проживання одним з документів. Їх перелік ми закріпили в постанові КМУ №684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів». Але вже зараз маємо звернення батьків, що для підтвердження місця проживання школи вимагають винятково відповідну реєстрацію. Хочу наголосити, що це неприпустиме обмеження прав дитини на першочергове зарахування», — повідомив перший заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Масштабний освітній проект «Нова українська школа» (НУШ), стартувавши цього навчального року, ставить амбітну мету — створити школу, в якій буде приємно навчатися, де учням даватимуть не лише ґрунтовні знання, а й уміння застосовувати їх у житті. У досягненні цієї мети ключову роль відіграє керівник навчального закладу, адже саме він повинен створити всі умови для успішного втілення цієї освітньої ініціативи.

Про те, чи завжди все вдається та з якими проблемами доводиться стикатися, розповідає директорка Одеської загальноосвітньої школи №55 Ірина Миколаївна Бадюк:

— Директор Нової української школи завжди має бути енергій-ним, активним, небайдужим та доброзичливим. Саме його добрий настрій робить «погоду» у шкільній домівці, створюючи творчу та дружню атмосферу. Тоді учень чи вчитель не чекають зустрічі з тобою як якогось покарання. Буває, посміхнешся, похвалиш за якісь, навіть маленькі, успіхи дитину або педагога, і потім увесь день людина випромінює радість. А якщо є натхнення — будь-які нововведення сприймаються з цікавістю. З учителями завжди обговорюємо наші напрацювання, разом шукаємо шляхи вирішення проблемних питань. Прагну заохотити колектив саме до творчого пошуку та зробити все можливе, щоб навчання відкривало дітям досі невідомий, але такий захоплюючий світ. Адже школа — це живий організм, який росте, розвивається, а директор підтримує його у тонусі та підживлює своїм прагненням до вдосконалення.

У суботу, 23 березня, ті, хто мріє стати цьогоріч студентом і завчасу записався на пробне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), зможуть перевірити свої знання з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії чи іноземних мов.

Ті ж, хто вже пройшов пробне ЗНО з української мови та літератури, завтра довідаються про результати. До речі, як поінформував директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олександр Лончак, на Одещині таке тестування пройшли понад 11,5 тисячі випускників.

На базі Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання (що на Тінистій, 4) відкрився освітній простір — Brobots Space Odessa, де діти можуть займатися електронікою, програмуванням, мейкерством (творенням) та робототехнікою.

Як зазначив заступник голови ОДА Сергій Колебошин, це був старт: «У рамках нашого проекту STEM-освіти та позашкільної освіти цьогоріч відкриється п’ять таких просторів у різних районах Одещини». На базі вже відкритого навчатимуться не тільки діти, а й проходитимуть підготовку учителі, які потім працюватимуть в аналогічних центрах на місцях.

Бути справжнім учителем — це талант і дар від Бога. Вшановуючи педагогів, які безмежно віддані своїй професії, з повагою кажемо про них: учителі, які надихають.

Про те, як обрана професія стала її долею, розповідає вчителька молодших класів Одеської загальноосвітньої школи №55 Олена Василівна ГОНКІВСЬКА:

— Ще з дитинства мріяла про оту стежину, що веде до школи, хотіла стати вчителькою. До речі, навіть день мого народження припав на професі-йне свято освітян. Тож, як мовиться, мені сам Бог велів обрати цю професію.

Багато секретів учительської майстерності запозичила у мого класного керівника Ніни Петрівни Розлуцької, яку згадую з особливою повагою та вдячністю. Вона назавжди залишилася для мене тим маленьким далеким вогником, що осві-тив початок мого шляху. Але найважливіше те, що завдяки їй зрозуміла: вчителювання — це моє, і саме цій професії хочу присвятити своє життя.

У 2018—2019 навчальному році учні десятих класів опановують новий предмет — інтегрований курс «Громадянська освіта».

Попервах це нововведення викликало неабиякий ажіотаж і велику кількість запитань від сус-пільства. Педагоги пояснили: кожна людина ще зі шкільної лави повинна мати уявлення про свої права, обов’язки та роль у державі. Запровадивши цей курс, на загальноосвітні заклади поклали відповідальність за виховання свідомого громадянина.

Міносвіти затвердив Порядок проведення державної підсумкової атестації, згідно з яким, атестація з математики цьогоріч стане обов’язковою для випускників 4-х та 9-х класів, а з 2021-го — для всіх випускників шкіл.

«Атестація з української мови є обов’язковою для здобувачів всіх рівнів загальної середньої освіти. Атестація з математики є обов’язковою для здобувачів початкової та базової середньої освіти. Атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики є обов’язковою для здобувачів повної загальної середньої освіти», — йдеться у документі.

З нинішнього року процедура реєстрації учасників та порядок визначення результатів ЗНО дещо зміняться, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.

«Для участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання основний період реєстрації (цьогоріч — з 5 лютого до 25 березня) зможуть подавати документи особи, які проживають на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або розташованих на лінії зіткнення, або переселилися з них. У додатковий період реєстрації (цьогоріч — з 3 до 20 травня) зможуть подавати документи особи, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та не встигли зареєструватися для участі в ЗНО в основний пері-од реєстрації», — йдеться у Наказі Міністерства освіти і науки Україні від 07.12.2018 №1353 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо зовнішнього незалежного оцінювання».

Упродовж минулого року в Одеській області облаштували 51 сучасний кабінет фізики, хімії та біології.

— Оснащені кабінети з’явилися у 17 школах Одещини природничого напрямку. Ніколи за всі роки незалежності такого не було! Наші діти дуже талановиті, і ми маємо допомагати їм всебічно розвиватися й надати кожному доступ до сучасної та якісної освіти. «Вчитель+», «BeSmart», «STEM-лабораторії» — всі ці проекти наша інвестиція в майбутнє, — підкреслив голова облдержадміністрації Максим Степанов.

У Рішельєвському ліцеї стартував новий освітній проект «Вчитель+», який презентував особисто голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов.

— Ми розпочинаємо унікальну освітню програму, аналогів якої в Україні нема. «Вчитель+» — це мережа дистанційної освіти. Проект, який дозволить привести найкращих учителів до сільських шкіл й особисто до кожного учня. Відтепер якісні знання доступні незалежно від місця проживання, і масштаби цих змін ми, переконаний, побачимо у вигляді виграних олімпіад, міжнародних стартапів і бізнес-ідей. Інвестуючи в освіту, ми змінюємо країну, — зазначив очільник ОДА.

Проект націлений на те, щоб учні у найвіддаленіших школах отримували якісні знання з допомогою сучасних технологій. Перші уроки, які вестимуть найкращі педагоги для учнів усієї області, транслюватимуться з Рішельєвського ліцею. Згодом навчання відбуватиметься дистанційно з Одеської академії неперервної освіти. Буде створено відкритий освітній простір. Причому навчатимуться не лише школярі, а й учителі — проект покликаний допомогти в розв’язанні проблеми кадрового дефіциту педагогів, адже наразі у школах бракує понад 600 викладачів, переважно природничо-математичних дисциплін.

Що таке екологічна безпека та як з її допомогою змінити навколишнє середовище? Для більшості українських дітей ці питання надскладні, адже в навчальних закладах учням не викладають правові та практичні засади екології.

Аби заповнити цю прогалину, вже четвертий рік поспіль на базі Одеського державного екологічного університету діє «Екошкола», слухачам якої у цікавих новітніх форматах розповідають про їхні права та обов’язки щодо довкілля. От і цими днями, 7—9 грудня, відбулася зимова сесія «EcoSchool—2018: Child Friendly Planet» (планета, доброзичлива до дітей), у якій взяли участь 35 учнів 8—10 класів.

У програмі — майстер-класи та тренінги, інтерактивні заняття, які проводили понад 20 лекторів та спікерів. Учні ж розпові-дали про власний екодосвід, розраховували свій екослід, визначали, де на карті Одеси найбрудніші (в екологічному, звісно ж, сенсі) точки та як зробити їх безпечнішими.

На базі Одеського центру професійно-технічної освіти цими днями відкрився Центр професійної досконалості для учнів, які освоюють будівельні спеціальності. Він став сучасною освітньою платформою, що об’єднує заклади профтехосвіти, роботодавців і виробників будматеріалів.

В урочистому відкритті центру взяв участь заступник голови Одеської облдержадміністрації Сергій Колебошин, який, зокрема, зазначив: «Ми відкриваємо справжній професійно-технічний хаб. Тут зможуть навчатися, підвищувати кваліфікацію й отримувати перекваліфікацію спеціалісти з різних закладів і різних областей України. Цей проект є надзвичайно важливим, адже проблема трудової міграції та дефіциту кадрів існує не лише в Одеській області. Відкриття Центру професійної досконалості — це той ресурс, який дозволить бажаючим отримати якісні професійні знання та сприятиме впровадженню дуальної освіти».

У перший день навчального року в Одесі запрацював новий освітній заклад — ліцей «Європейський», що на вулиці Маршала Говорова, 8а.

На урочистій лінійці там побували голова облдержадміністрації Максим Степанов, очільники обласної та міської рад Анатолій Урбанський і Геннадій Труханов, депутати, педагоги, батьки.

У новоствореному ліцеї 20 класів, чотири з яких — для першокласників. Загалом він розрахований на 1000 учнів. Це перша в Одесі школа, зведена з нуля, яка відповідає європейським стандартам доступності: просторі класи, широкі двері, ліфт і підйомник для дітей з обмеженими фізичними можливостями, дві спортивні зали. Особливу увагу проектанти та будівельники приділили пожежній безпеці. У стелі розташовані датчики системи пожежогасіння та звукового оповіщення. У разі надзвичайної ситуації сигнал автоматично надійде до рятувальників. Поруч з головним корпусом — двоповерхові майстерні, де проходитимуть уроки праці. Педагоги вже замовили необхідне обладнання.

У райони Одеської області передадуть понад 28 тисяч наборів для першачків «Нової української школи» — «Шість цеглинок» LEGO.

До кінця 2018 року кожен учень першого класу комунального та державного закладу загальної середньої освіти регіону матиме змогу використовувати такі набори у навчанні.

«Сучасне навчання має бути цікавим та захоплюючим. Особливо, коли це стосується першачків. Понад 28 тисяч наборів «Шість цеглинок» LEGO сьогодні відправляємо в райони та міста області. Вони допоможуть реалізувати ігрові методи навчання «Нової української школи». Адже кожен день дитини, яка починає навчатися, має бути корисним та яскравим», — підкреслив голова облдержад-міністрації Максим Степанов.

4 червня відбулося перше засідання експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти з визначення порога «склав/не склав».

Члени експертної комісії після обговорення ухвалили рішення встановити пороговий бал з української мови і літератури, що відповідає 23 тестовим балам, з математики — 10, з біології — 22, з англійської, німецької, французької, іспан-ської мов — 19.

Фіксований перелік конкурсних предметів, ЗНО на магістратуру з «Права» та «Міжнародного права», 7 заяв на бюджет та 150 балів на лікарські спеціальності — ці та інші новації чекають завтрашніх вступників. Вони передбачені Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2018 році, які вже пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Отже, як повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки, наступного року для вступу після 11 класів на бакалавра чи магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань два конкурсні предмети будуть фіксованими, а третій абітурієнт зможе обрати з двох альтернативних варіантів.

Нові умови прийому містять список спеціальностей, з яких замість творчих конкурсів проводитимуться творчі заліки — нова форма вступного випробування. На цьому етапі доконкурсного відбору вступники заздалегідь підтверджуватимуть свої творчі здібності. За підсумками творчих заліків вони зможуть взяти участь у конкурсі на основі ЗНО. Творчі заліки виші проводитимуть з 1 лютого до 26 липня.