Матеріали з рубрикою «Опитування»

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України проводилося фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 21 вересня в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім  АР Крим  та Луганської області. В період опитування у Луганській області йшли інтенсивні військові дії, тому за рахунок Луганської  було відповідно збільшено квоту Донецької області, жителі якої  за багатьма параметрами  мало відрізняються від луганчан.   Усього було зібрано 2035 анкет.  Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

У виборах Верховної Ради мають намір взяти участь 65% населення — на 12% менше, ніж  напередодні виборів 2012 року. Існують істотні регіональні відмінності у готовності людей прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, — у Західному (88%) та Центральному (76%) регіонах, істотно менша  — у Південному (57%) та Східному (59%),  а на Донбасі  до участі у виборах зголосилися лише 23,5% жителів.

Як ми вже повідомляли, нещодавно керівник громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр представив громадськості та журналістам результати опитування  на тему «Сучасна ідентичність одеситів та ставлення мешканців Одеси до актуальних політичних проблем в Україні».

На запитання щодо своєї національної ідентичності, ставлення до путінської агресії та до збереження територіальної цілісності країни відповіли 1000 випадково обраних одеситів. Зауважимо, що таке опитування, проведене в час, коли країна перебуває у стані війни з Росією і люди схильні ділити світ на біле та чорне, є особливо актуальним, а відтак і цікавим. Актуальне й цікаве воно ще й тому, що всеукраїнський перепис населення, який планувалося провести нинішнього року, загальмував, а останній був ще в 2001-у, коли Україна була зовсім іншою.

У рамках «круглого столу» «Чи готові одесити себе захищати?» голова громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр озвучив результати комплексного дослідження щодо сучасної ідентичності одеситів та ставлення мешканців міста до актуальних політичних проблем.

Як показало дослідження, проведене в Одесі 22—29 серпня (опитано 1000 респондентів, статистична похибка — 2,5 відсотка), 73,3% городян вважають себе українцями, 16,6% — росіянами (у 1989-у українцями ідентифікували себе 48,9% жителів нашого міста, а в 2001-у — 61,6%). Більше 80% респондентів заявили, що добре володіють українською мовою, не володіють — менше 3%. При цьому 28% опитаних вважають рідною українську мову, 33% — російську, 28% — українську та російську, 8% — мову своєї етнічної групи, а близько 3% не змогли визначитися з відпо-віддю. Щодо мови навчання відповіді розподілилися так: українську вибрали б 34,8% респондентів, ро-сійську — 21,9%, не має значення, якою мовою навчатимуться діти, для 36% респондентів.

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування, проведеного 28 червня — 10 липня, щодо ставлення українців до ситуації на Сході.

Опитавши 4000 респондентів, соціологи отримали таку картину у цифрах (помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5%).

Більше половини респондентів (58%) вважають, що за збройними протистояннями на Сході України стоять російські спецслужби, а майже половина (49%) — що до цього має причетність оточення колишнього президента В.Януковича. Ще чверть покладають відповідальність на Партію регіонів (28%) та на місцевих олігархів (24%). Кожен п’ятий (18%) відповів, що за цим стоять місцеві мешканці, невдоволені по-літикою нової влади, 15% — радикальні нацiоналiстичнi організації, 11% — західні спецслужби, 6% — українські спецслужби. Інший ва-ріант назвали 4%, не визначилися з відповіддю — 11%.

«Майже 70% виборців підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради у 2014 році», — про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори  майбутні» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

Експерт зазначила, що соціологічне опитування проводилося напередодні позачергових президентських виборів і, згідно з результатами опитування, навіть на сході України, зокрема на Донбасі, більшість людей підтримують ідею проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Так, на Донбасі за проведення виборів висловилися 48,6% опитаних, проти — 30,3%. На сході в цілому, відповідно, 73,1% та 9,7%.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» представила результати загальноукраїнського соціологічного дослідження «Україна напередодні президентських виборів, травень», проведене силами трьох соціологічних служб: Центром соціальних та маркетингових досліджень «Соціс», Київським міжнародним інститутом со-ціології та соціологічною групою «Рейтинг».

Аудиторія дослідження — населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: репрезентативна, квотна вибірка 6200 респондентів (по 2067 респондентів для кожного із соціологічних центрів) в усіх регіонах України (без урахування населення АР Крим). Метод дослідження — особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face) за місцем проживання респондента. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал) — не більше 0,8%. Терміни проведення дослідження (польового етапу): 8 — 13 травня.

Незадовго до виборів Президента України центр соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» проаналізував, за кого голосуватимуть одесити. Також досліджувалося питання «Електоральні вподобання одеситів напередодні виборів мера». З результатами знайомив журналістів провідний менеджер центру «Соціс» Олександр Чашковський.

Дослідження проходило в Одесі з 7 по 13 травня. В усіх чотирьох районах опитали по 250 респондентів. В анкеті питань було багато й різних. І стосувалися вони не лише електоральних вподобань стосовно мера й президента чи Верховної Ради, а й ставлення людей до влади загалом, побоювань, соціального й психологічного самопочуття.

За результатами нового всеукраїнського опитування, оприлюдненого IRI, незважаючи на розбіжності в країні, супротив російській військовій інтервенції залишається високим, виборці в усіх регіонах очікують майбутніх президентських виборів і, незважаючи на кризу, що триває, довіра до уряду залишається стабільною.

По всій країні високим залишається супротив російській військовій інтервенції — переважна більшість респондентів (85%) виступають проти введення ро-сійських військ для захисту російськомовних громадян. Ця переважна більшість поширена у всіх регіонах (97% — на Заході; 94% — у Центрі; 69% — на Сході; 75% — на Півдні), серед усіх вікових груп, а також і серед чоловіків, і серед жінок. Варто зауважити, що серед російськомовних громадян проти військового втручання Москви також виступає більшість — 68% опитаних.

Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», більшість опитаних українців висловилися за те, що першочергово потрібно провести реформи у боротьбі з корупцією (63%) та в економіці (61%).

На думку 42% респондентів реформ також потребують армія та оборона і забезпечення територіальної цілісності України (33%). 35% опитаних очікують реформ в охороні здоров’я, 30% — у соціальному захисті населення, 28% — промисловості, 25% — сільському господарстві, 21% — в міліції.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» учора презентувала результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, проведеного чотирма авторитетними соціологічними службами — центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС», Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова.

Як показало опитування, українці демонструють наразі дуже високий рівень електоральної активності: близько 84% виборців готові чи скоріше готові взяти участь у волевиявленні. При цьому тих, хто протилежної думки, — 11%.

Чим більше влада вдається до репресій стосовно Євромайдану, тим глибший розкол між нею і суспільством. Політичної розправи над своїм народом не сприймають громадяни в усіх регіонах, незалежно від політичних уподобань.

Світоглядну сутність Майдану спробували означити соціологи. Про його глибинні причини і перспективи «Дзеркало тижня. Україна» розмовляло з директором фонду «Демо­кратичні ініціативи» Іриною БЕКЕШКІНОЮ.

Пісня співачки Софії Ротару «Червона рута»  — найпопулярніша в Україні. Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи «Рейтинг».

Як з’ясувалося, ви­значити улюблені пісні українців не так уже й просто. У рамках опитування респонденти назвали близько 800 творів, і це при тому, що аж чверть не змогла визначитися з улюбленою піснею. Відтак, щоб скласти рейтинг, із 800 названих соціологи виділили три десятки найпопулярніших.

Отже, згідно з результатами дослідження, найулюбленішою піснею українців є «Червона рута» (питома вага в ТОП-30 складає 14,3%). Серед найпопулярніших також  — «Чорнобривці» (5%), «Одна калина» (4,3%), «Несе Галя воду» (4,1%), «Ой, смереко» (3,9%), «Миллион алых роз», «Хуторянка», «Рідна мати моя» та «Катюша» (по 3,6%), «Айсберг», «День Победы» (по 3,3%), «О Боже, какой мужчина» (3,2%), «Черемшина» та «Ой, на горі два дубки» (по 3%).

Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 24 грудня. Євромайдан та події навколо підписання угоди України з ЄС були названі як головна політична подія у світі (24,5%). Втім, 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі.

Політиком 2013-го 23% опитаних назвали Віктора Януковича, натомість 35% його ж назвали головним розчаруванням року.

Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 55% населення, у правильному напрямку розвитку подій впевнені 26%, і 19% своєї думки не визначили.

В останній місяць року Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» та соціологічна група «Рейтинг» провели масштабне опитування, яке дає уявлення про те, чим живуть українці на порозі 2014-го, які мають пріоритети і політичні уподобання, кому довіряють, а хто з лідерів втратив довіру співгромадян.

Отож, згідно з результатами до­слідження, 49,1% опитаних проголосували б на референдумі за приєднання України до Європейського Союзу, проти — 29,6%. Ще 21,3% — не визначилися або не готові взяти участь у такому референдумі. Серед тих, хто визначився, число прихильників ЄС ще вище — 62,4%.

Якби найближчим часом відбувався референдум щодо вступу України у Митний союз, то 32,5% громадян України підтримали б його, 41,9% — проголосували б проти. Ще 25,6% — не визначилися або не готові брати участь у такому референдумі.

Опитування учасників Майдану було проведено 7 (субота) і 8 (неділя) грудня фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології. Усього було опитано 1037 респондентів (375 — 7 грудня і 662 — 8 грудня) за методикою, яка забезпечувала випадкову вибірку учасників Майдану.

Серед мотивів, що спонукали людей вийти на Майдан, трьома найпоширенішими виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії (70%), відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (53,5%) та прагнення змінити життя в Україні (50%). Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні (39%). Заклики опозиції були стимулом для 5% учасників і стільки ж вийшли на Майдан, прагнучи помститися владі за все, що вона коїть.

Три чверті офісних працівників принаймні раз отримували зарплату «в конвертах». Більшість з них упевнені: боротися з нелегальними виплатами необхідно, але це завдання не під силу державі. Про це свідчать результати опитування 3739 респондентів, проведеного у вересні—жовтні дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

Близько 90% респондентів упевнені: боротися з «чорними» зарплатами необхідно. Однак далі думки розходяться: 67% вважають за необхідне змінювати підхід до оплати праці, а ось кожен п’ятий стверджує, що за нелегальні виплати необхідно карати роботодавців. Щодо ж до ролі держави, то, сприймаючи Україну як країну з процвітаючою корупцією, більшість офісних співробітників не надто вірить, що уряду вдасться змусити роботодавців платити тільки «білу» зарплату. Такої думки дотримуються більше половини «білих комірців».

66% українців вважають, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. Менше чверті — його заперечують.

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 66% українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу, натомість не погодилися з цим 22% опитаних, ще 12% респондентів не ви­значилися з цього питання.

80% українців хочуть жити в приватних будинках, а не в квартирах

Якби в українців був вибір, 8 із 10 воліли б жити у приватних будинках замість квартир. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене Всеукраїнською організацією роботодавців у сфері будівництва, проектування та архітектури.

За словами голови організації Дмитра Третьякова, якщо раніше таке бажання могла здійснити тільки дуже невелика частина населення, то сьогодні вартість квартир зрівнялася з вартістю невеликого будинку за містом. «В українському суспільстві склалися стереотипи, що свій будинок або дача недалеко від міста доступні тільки багатим людям. Раніше це було так, але сьогодні сучасні технології будівництва дозволяють зробити приватний будинок доступним, навіть з урахуванням вартості земельної ділянки», — запевняє Дмитро Третьяков.

 На думку офісних співробітників, най­більш престижною є професія IT-спеціаліста. Про це свідчать дані опитування, проведеного кадровим порталом hh.ua.

Престижними вважаються ті професії, які мають високий суспільний статус, користуються впливом і повагою. З одного боку, престиж професії залежить від рівня складності і відповідальності праці, а з іншого — від затребуваності фахівців на ринку, що визначається як макроекономічною ситуацією в регіоні, так і соціально-політичною кон’юнктурою. Але дедалі частіше основним показником престижності фаху є зарплата.

Наодинці з Днем незалежності країни — наче із дзеркалом. Адже все в країні відбувається з нашого дозволу, але не з веління. І можна скільки завгодно тримати образу на країну — як скорботний вираз обличчя, коли треба підбивати підсумки, можна скільки завгодно намагатися торгуватися з Батьківщиною на тему «ось візьму й виїду за кордон, і ні за що тут не відповідатиму»… Однак відповідальність за Україну — на всіх нас назавжди. Як назавжди наша незалежність.

Напередодні Дня незалежності України Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка і центр «Соціальний моніторинг» провели спільне соціологічне дослідження про ставлення наших громадян до Дня незалежності України.

Всього було опитано 2008 респондентів, які проживають у всіх областях України, включаючи м. Київ і АР Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Ми розмовляємо з головою правління Українського інституту соціальних досліджень — завідувачкою відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ Ольгою БАЛАКІРЕВОЮ.

Фахівці благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» оприлюднили результати дослідження оцінки здоров’я українців, проведеного компанією GFK Ukraine  з ініціативи та практичної допомоги фонду.

У рамках дослідження респонденти відповіли на запитання про те, як вони оцінюють стан свого здоров’я, які чинники впливають на нього, що вони роблять, аби покращити своє самопочуття, й до яких джерел звертаються, аби знайти інформацію про методи лікування та профілактики. Дослід­ження також допомогло зрозуміти, чим українці відрізняються від жителів Росії та інших країн, де було проведено аналогічне опитування, й ви­значити рівень довіри українців до сучасних медичних технологій.

Лише кожен сьомий житель Росії та України хоче жити в єдиній державі. Кількість прихильників об’єд­нання Росії та України в одну державу приблизно однакова у двох країнах — 15% в Росії та 14% в Україні. Про це свідчать дані травневих опитувань Київ­ського міжнародного інституту соціології (КМІС) і «Левада-Центру» (Росія).

І в Україні, і в Росії більшість опитаних хотіли б, щоб обидві країни були незалежними, але дружніми державами — з відкритими кордонами, без віз і митниць (в Україні — 72%, в Росії — 58%). В Україні ця кількість зменшилася з лютого на 4%, в Росії — на 6%.

Три  чверті  українців  терплять  порушення  трудових  прав

Найчастіше, за словами респондентів, роботодавці нехтують правами на відпустку та гідну оплату праці. Більшість офісних працівників бодай раз у житті пробувала добиватися справедливості, хоча успіху досягала далеко не завжди. Тому наразі лише кожен п’ятий активно відстоює свої законні права перед роботодавцем. Інші — бояться втратити робоче місце або ж не вірять у результативність скарг. Такі висновки отримав дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Порушення трудових прав працівників — норма українського ринку праці. Три чверті респондентів заявили, що роботодавці так чи інакше порушують їхні законні права. Лише десята частина з опитаних вважає, що не має підстав скаржитися на керівництво.

Чимало експертів сходиться на думці, що затягування з проведенням земельної реформи породжує в суспільстві зростаючу недовіру до неї. Відтак питання щодо можливостей купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення, а отже, й формування земельного ринку варто вирішувати якнайшвидше.

Слід зазначити, що зняття мораторію не зобов’язує українців продавати чи купувати землю. Воно лише знімає наявну зараз заборону це робити і відкриває нові можливості. Світовий же досвід засвідчує: за наявної продуманої аграрної політики ринок земель дозволяє значною мірою підвищити ефективність аграрного сектора.

Переважна більшість  (69,4%) громадян України вважає, що президент Віктор Янукович здійснює особистий вплив на суди і діяльність правоохоронних органів у справах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Таку думку поділяє переважна більшість жителів Західного (84,0%), Центрального (75,9%) і Східного (68,1%) регіонів та відносна більшість жителів Півдня (39,5%); більше 90% тих, хто на останніх парламентських виборах голосував за ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода», 85,2% представників електорату ПП «УДАР» Віталія Кличка», 53,1% — електорату Компартії і  43,3% тих, хто голосував за Партію регіонів.

Навіть серед прихильників Партії регіонів відносна більшість схвалює боротьбу опозиції з «кнопкодавством».

Більшість громадян України (55,4%) підтримують блокування засідань Верховної Ради, яке проводилося депутатами опозиційних фракцій з вимогою забезпечити особисте голосування депутатів. Не підтримують такі дії опозиції тільки 17,9% опитаних Центром Разумкова.

Навіть серед жителів Донбасу тільки кожен третій вірить, що Тимошенко могла замовити вбивство Щербаня, а 64% упевнені, що цього не було. У Центральній Україні версію влади розділяє лише кожен десятий.

Переважна більшість населення України (76%) не вірить у те, що Юлія Тимошенко замовила вбивство Євгена Щербаня. Вірять у таку можливість 24% респондентів. Про це свідчать дані соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повідомляє «Дзеркало тижня. Україна».

Тотальна більшість (91%) висококваліфікованих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, оскільки українську молодь не влаштовує економічна та політична ситуація в країні. І мова не лише про студентів — 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, насамперед у країнах Європи, США та Канаді. Такі дані було отримано в результаті опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua в листопаді 2012 року.

Майже половина респондентів (48%) відповіла, що має серйозні наміри виїхати з України. 43% опитаних зізналися, що іноді розглядають можливість пошуку роботи за кордоном, і лише 4% зовсім не планують виїжджати з України. У той же час 5% респондентів хочуть використовувати навчання за кордоном для того, щоб залишитися там працювати.

Закінчення. Початок у номері за 30 серпня.

На тлі, зрозуміло, біло-синьому, напередодні, теж зрозуміло, виборів. Що, як в Україні ведеться, завжди чи то вирішальні, чи то доленосні, чи то взагалі останні, але цього разу — точно...

(Початок цієї статті, що базується на результатах свіжих соціологічних опитувань, опублікованої у «Дзеркалі тижня» напередодні Дня незалежності, «ЧН» передрукували у номері за четвер. У першій частині — мова про те, як сьогодні в Україні ставляться до Незалежності нашої держави, до атрибутів державності: мови, прапора, гімну, національної грошової одиниці, а також про те, що сталося з півднем України, який у своїх симпатіях дещо вирізняється з-поміж загальнодержавних тенденцій).

На тлі, зрозуміло, біло-синьому, напередодні, теж зрозуміло, виборів. Що, як в Україні ведеться, завжди чи то вирішальні, чи то доленосні, чи то взагалі останні, але цього разу — точно.

...Власне, ми про День Незалежності. Як завжди, напередодні свята соціологічна служба Центру Разумкова, цього разу спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, з’ясовували, як громадяни незалежної країни до незалежності ставляться. Що вийшло — нижче...

Незалежність: підтримка
з боку громадян і її особливості

У референдумі 1 грудня 1991 р. взяли участь 84% громадян. З них підтримали державну незалежність України — 90%, проголосували проти — близько 8%.

Для довідки

З незалежністю, громадяни, в нас усе гаразд і навіть краще, ніж будь-коли. Правда, не скрізь і не в усьо­му, але про все по черзі.

Кількість громадян, котрі підтримали б незалежність країни, якби референдум відбувався сьогодні, — найвища за час проведення нами досліджень (із 2001 року) і становить 64% (проти 51% у згаданому 2001-у). Не підтримали б незалежність — 18% ( проти 29%). Ще стільки ж гіпотетичний референдум — або питання про нього — проігнорували.

І що примітно. Якщо раніше кількість прибічників незалежності коливалася у суворій залежності від політичної ситуації в країні, то з приходом стабільності в особі Віктора Федоровича кількість ця стабільно, хоч і повільно, збільшується.