Матеріали з рубрикою «Опитування»

12–18 травня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїн-ське опитування громадської думки щодо конфесійної структури населення України та створення Православної церкви України.

Конфесійна структура населення України (суб’єктивна самоідентифікація)

Для визначення конфесійної належності респондентам спочатку ставилося запитання «До якої конфесії або релігії, якщо така є, Ви себе відносите?» й у разі, якщо респондент обирав варіант «Православна церква», його додатково запитували: «А до якої саме Православної церкви Ви себе зараховуєте?».

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 16 —21 травня, 30% респондентів заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 49% — протилежної думки. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік спостерігається з початку року.

Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, — серед мешканців Заходу та наймолодших респондентів, виборців партій БПП «Солідарність» та С. Вакарчука.

Надалі зростає запит на радикальні зміни в країні (87%). Лише 5% виступають за стабілізацію ситуації, 6% — за повернення у минуле. Запит на зміни притаманний абсолютній більшості представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп.

В  очікуванні позитиву...

Такі дані опитування, проведеного соцгрупою «Рейтинг», центром «Со-ціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень із 30 квітня по 10 травня, презентував на прес-конференції у четвер керівник «Рейтингу» Олексій Антипович.

За його словами, результати опитування засвідчили, що нинішній прохідний бар’єр мають шанс подолати шість партій: «Слуга народу» (за неї проголосували б 39,9% респондентів), «Опозиційна платформа — За життя» (10,9%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (10,6%), ВО «Батьківщина» (9,6%), «Сила і честь» (5,1%), «Громадянська позиція» (5%).

Головне управління статистики в Одеській області у жовтні 2018 року провело модульне опитування членів домогосподарств щодо доступності послуг охорони здоров’я, ліків та медичних товарів, а також для отримання інформації стосовно самооцінки здоров’я та рівня захворюваності.

Підсумки опитування свідчать, що 55,7% населення Одещини оцінює свій стан здоров’я як «добрий», 37,5% — як «задовільний», 6,8% — як «поганий».

Через п’ять років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки «Соціо-інформ» Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав, 35% — боротьбою за незалежність України. Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, схиляючись до того, що це був переворот за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% відповіли, що Майдан був результатом домовленості олігархічних кіл.

Кілька зауваг до теми, порушеної Сергієм Лащенком

Пане Сергію, прочитав ваш допис у «Чорноморських новинах» від 2 лютого під назвою «Мовна» поліція чи мотивовані ентузіасти?». Оскільки я є одним із читачів ваших доволі цікавих матеріалів, які ви друкуєте і в «ЧН», і в інших виданнях, то, гадаю, вам як автору буде цікаво знати, а що ж думають читачі про ваші твердження, думки й побажання в такому болючому питанні, як українське національне відродження. Мої думки не в усьому збігаються з вашими, але ж нікуди вам від мене не дітися — пишете ж ви ж для мене і таких, як я. Головне — що про наш біль ми говоримо, а не мовчимо, сховавши голову в пісок.

Прочитавши про ваш похід по Києву з розгляданням вивісок приватних кіосків, магазинів та магазинчиків, у мене склалося враження, що ви не обурюєтеся засиллям російськомовних назв, а просто констатуєте факт. Більше того, ви голосно крикнули про дуже важливу для українського народу проблему, й самі, схоже, злякалися свого голосу. Очевидно, щоб не перегнути палку, як ви пишете далі.

Якби вибори Президента України відбувалися сьогодні, то до другого туру потрапили б кандидати Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Про це свідчать результати опитування, проведеного спільно з 16 по 29 січня трьома соціологічними компаніями — Центром соціальних та маркетингових досліджень Socis, Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Центром Разумкова.

Як ідеться у прес-релізі за результатами дослі-дження, найбільшу підтримку населення серед тих, хто візьме участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, отримав би Зеленський — 23%. Друге місце посідає Порошенко — 16,4%. За Юлію Тимошенко готові відати свої голоси 15,7% респондентів.

Корупція є однією з трьох найпекучіших проблем, які непокоять українців. Більше за неї ми переймаємося лише високою вартістю життя та низькими зарплатами, а також воєнними діями на Донбасі.

Порівняно з минулими роками, терпимість наших громадян до корупції зменшується: нині кожен третій готовий приєднатися до усвідомленої протидії їй.

Такі основні висновки дослідження громадської думки проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення USAID (Програма сприяння громадській активності «Долучайся»). У його рамках було опитано 10169 осіб віком понад 18 років, що репрезентують усю Україну, за винятком окупованих територій АР Крим й окремих районів Донецької та Луганської областей.

«Літній театр» вже не один рік перебуває в епіцентрі скандалу. Активісти, про що наша газета не раз писала, всіляко перешкоджають, аби його територію віддали під забудову. А що про все це думає загал? Чи переймається цим питанням? Дослідницька компанія «Моніторинг» провела відповідне опитування. Всього залучили 1200 респондентів віком від 18 до 69 років, більшість з яких (58 відсотків) народилася й виросла в Одесі. Ці люди не менше разу на місяць від-відують Дерибасівську вулицю (67 відсотків) і Міський сад (61 відсоток).

Отже, 37 відсотків опитаних назвали Міськсад «уособленням Одеси», «її серцем», «символом міста» і «його душею», 19 відсотків — «зеленим місцем для відпочинку» та «оазисом». «Історичною пам’яткою Одеси» вважають його 18 відсотків респондентів, ще 9 відсотків — «місцем, у якому варто побувати кожному приїжджому», і лише 4 відсотки — «місцем культурного відпочинку одеситів».

Більшість одеситів та львів’ян розуміють День Незалежності як незалежність від інших держав, а харків’яни — як данину традиції, коли країни світу зазвичай святкують такі дати. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у цих найбільших містах України з 8 по 13 серпня і презентованого у четвер в «Укрінформі».

У жителів цих міст, зокрема, поцікавилися, як вони розуміють святкування Дня Незалежності України.

Так-от, у Львові 39% опитаних розуміють це свято як незалежність від будь-якої іншої дер-жави, 17% вважають, що воно символізує незалежність від Росії, ще 17% зазначили, що це традиційне свято, 9% розуміють цей день як незалежність від решти республік СРСР, 16% — як незалежність від СРСР.

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Із послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році», виголошеного 7 вересня

Ми з вами вибралися з глибокої і смертельно небезпечної прірви — це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, — це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок — і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда — це небезпечна і довготривала загроза.

Цими днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до ЄС. Зокрема, в першому півріччі 2017-го цей експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012-у ця частка складала 30%, а в 2009-у — 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку ЄС. А разом з безвізом — про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат.

Переважна більшість українців — 60% — вважає поточну політичну ситуацію в Україні напруженою, ще 30% — критичною. Лише 6% назвали її спокійною, а тих, хто охарактеризував її як благополучну, менше 1%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Як зазначають автори дослідження, за останній рік оцінка ситуації зовсім не змінилася, а от порів-няно з липнем 2015-го на 7% поменшало тих, хто вважає ситуацію критичною, і, відпо-відно, на 9% побільшало тих, хто називає її напруженою.

А ще опитування показало, що відносна більшість україн-ців підтримує проведення позачергових парламентських виборів: схвально таку ініціативу оцінили 48%, несхвально — 35%. Найбільше підтримують дострокові вибори на Сході (61%), дещо менше — у Центрі (48%) і на Півдні (43%), найменше — на Заході (36%). При цьому 65% зголосилися взяти участь у позачергових виборах, якщо во-ни відбудуться найближчим часом, а 23% не пішли б на них.

Підвищення тарифів на комунальні послуги лише посилить конфронтацію в суспільстві і призведе до колосальних неплатежів. Про це на брифінгу в парламенті заявив народний депутат групи «Партія «Відродження» Василь Гуляєв.

У зв’язку з цим депутатська група «Партія «Відродження» продовжить переконувати інші фракції Верховної Ради в необхідності прийняття постанови № 4218 щодо запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів.

«Наша депутатська група вже давно пропонувала підтримати проект постанови № 4218, щоб заморозити подальше підвищення плати за комунальні послуги. Постанова передбачає й обов’язкове проведення аудиту всіх компаній, які надають комунальні послуги та перехід на енергоощадні системи, це не так складно. Сьогодні ж у нас, на жаль, все діється навпаки», — заявив Василь Гуляєв.

Як свідчать дані соціологічного дослідження «Левада-центру» (РФ), проведеного в лютому—березні 2016-го, за останній рік довіра росіян до президента Путіна дещо зменшилася.

Згідно з даними експертів, наразі повністю довіряє главі держави 21 відсоток респондентів проти 26% роком ра-ніше, скоріше довіряють 52 відсотки (у 2015-у таких було 57%), не довіряють — 14 відсотків (ця цифра за рік не змі-нилася). Таким чином, кількість тих, хто довіряє, в сумі знизилася за рік на 10 відсотків, повідомляють «Крим.Реалії».

Третина респондентів не можуть сказати про президента «нічого поганого». Кількість тих, хто ставиться до Путіна із «захопленням», знизилася з 10 до 8 відсотків. Водночас кількість людей з «нейтральним або байдужим» ставленням до господарі Кремля збільшилася з 10 до 15 відсотків. «Настороженим і вичікувальним» назвали своє ставлення 8 відсотків опитаних (рік тому — 5 відсотків). Крім того, 17% росіян вважають, що президент, швидше за все, пов’язаний з корумпованими політиками.

Більше половини (60%) населення України вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчить дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року. У рамках цього дослідження було опитано 2040 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком АР Крим, а в Луганській та Донецькій областях воно проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною). Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різний час «Демініціативами» у співпраці з Центром Разумкова та КМІС.

Отож наприкінці 2015 року 60% населення вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку — практично стільки ж (58%), що й наприкінці 2014-го, та дещо більше, ніж наприкінці 2013-го (52%). У правильності напрямку розвитку подій у грудні 2015-го впевнений 21% громадян (у грудні 2014-го — 22%, у грудні 2013-го — 26%).

«Чи хочуть українці вступу до НАТО?» — таке дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, які були проведені у різні роки фондом «Демініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом зі своїми партнерами — Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова, фірмою «Ukrainian Sociology service».

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1—6 жовтня, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України.

Упродовж 2014—2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52% до 38%). З-поміж респондентів 21% не визначився щодо цього питання. Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадських організацій «Центр стратегічних досліджень» та «Агенції ненасильницьких рішень» із 31 серпня по 13 вересня провів опитування громадської думки жителів України щодо їх ставлення до методів опору інтервентам/окупантам.

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% — не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

У понеділок, 3 серпня, в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» на тему «Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ?..», присвячений 60-річчю від дня народження Ілька Кучеріва (1955—2010) — фундатора фонду «Демократичні ініціативи».

За результатами соціологічного дослідження, проведеного 22—27 липня фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільше українці сьогодні довіряють волонтерам, які вперше випередили традиційного лідера громадської довіри — церкву. Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

«Блок Петра Порошенка» і ВО «Батьківщина» — лідери за партійним рейтингом на виборах до Верховної Ради та до місцевих органів влади. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного з 27 червня по 9 липня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення клієнта.

Більше половини громадян країн НАТО (57%) виступає за вступ України до Альянсу. А от за надання Україні зброї виступає менше половини опитаних — 41%. Водночас у дослідженні не зазначається, яка частка респондентів виступає проти членства України в Альянсі та постачання їй зброї, — повідомляє сайт «Європейська правда», посилаючись на результати дослідження, проведеного Pew Research Center.

Як свідчать дані опитування, найбільше підтримують членство України в НАТО громадяни Канади (65%), США (62%), Польщі (59%), Іспанії (57%) та Великої Британії (57%). Найменша підтримка — серед мешканців Німеччини (36%) та Італії (35%).

Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Як свідчать результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією «AgriSurvey» нинішнього травня, 56% аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14% вважають, що його варто запроваджувати, але не зараз, лише 13% опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення. Решта 17% не змогли відповісти на це питання.

Про те, якими є нинішні зовнішньополітичні орієнтири громадян України, з’ясовувала соціологічна служба Центру Разумкова, провівши з 6 по 12 березня дослідження у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка не перевищує 2,3%). Дослідження проводилося за підтримки уряду Швеції.

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% — з іншими країнами СНД. Частка респондентів, котрі як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з ЄС, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012-го цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013-го — 43,4%). Натомість оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012-го — 35,3%, у грудні 2013-го — 34,0%). Втім, за останній рік дещо знизилася й оцінка пріоритетності відносин з ЄС (порівняно з квітнем 2014-го — з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

Переважна більшість українців вважає, що Росія є державою-агресором, а «ДНР» та «ЛНР» — терористичними організаціями.

Як свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова з 6 по 12 березня, агресором Росію вважають 71,8% опитаних, непричетною до конфлікту — лише 8,4%, вагалися з відповіддю — 19,8%.

«Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ, ставлення до політиків та суспільних інститутів, електоральні рейтинги» — дослідження на таку тему провела соціологічна служба Центру Разумкова з 6 по 12 березня. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за підтримки уряду Швеції.

Із 14 по 24 лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки з метою оцінки результативності російської пропаганди. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2013 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на непідконтрольних.

Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, допомогла Москві здійснити анексію Криму, забезпечити підтримку цих дій своїм населенням і спровокувати війну на Донбасі. Інформаційна війна є такою ж важливою частиною боротьби за цілісність і незалежність України, як військові дії.

В українському суспільстві домінує визнання Криму як української території, анексованої Російською Федерацією, — такої позиції дотримуються 69% громадян. І лише 14% громадян визначають Крим як територію РФ. При цьому 8% із них вважають, що включення Криму до складу Росії відбулося в цілком законний спосіб, а 6% — певні, що це приєднання було нелегальним. Для 10% населення України Крим  — це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо його статусу.

Ставлення до Криму як до анексованої Росією української території переважає в усіх регіонах України, окрім Донбасу. Найбільше підтримують таку позицію на Галичині (90% жителів регіону), Волині (88,5%),

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім АР Крим. У період дослідження не було можливості провести опитування у Луганську (відповідно, була збільшена квота інтерв’ю у Донецьку). Усього опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Для порівняння наводяться дані аналогічного загальнонаціонального опитування, проведеного цими ж інституціями 18 вересня — 4 жовтня 2012 року.

У парламентських виборах 26 жовтня 2014-го планують брати участь безумовно 55% опитаних, ще 24% не виключають таку можливість (із них скоріше так — 19%, скоріше ні — 5%), 20% точно не прийдуть.

Більшість населення України (47%) вважає, що Україна має залишатися унітарною державою,  де треба провести децентралізацію влади і розширити права областей. Крім того, абсолютна більшість громадян — 86% — не хотіла б, щоб їхня область вийшла зі складу України та приєдналася до іншої держави. Такі дані соціологічного опитування отримали фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київський міжнародний інститут соціології, обговорити які зібралися експерти під час прес-конференції «Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру — загальнонаціональне опитування».