Матеріали з рубрикою «В облдержадміністрації»

Працівники освіти Одещини — це половина всіх бюджетників області. Вони мають і найтриваліші відпустки, наприклад, учителі — до 56 календарних днів. Зрозуміло, що на забезпечення відпускної кампанії потрібні значні фінансові ресурси.

І люди отримали належні їм гроші: станом на 27 липня за травень, червень та липень відпускні по місцевих та обласному бюджетах освітянам виплачені в повному обсязі. Про це під час щотижневої апаратної наради в облдержадміністрації доповіла Марина Зінченко, директор департаменту фінансів ОДА.

Стосовно організації відпочинку та оздоровлення дітей. Цього літа, йшлося під час засідання, на бюджетні гроші функціонують 14 дитячих оздоровчих закладів та організовано роботу 516 таборів відпочинку на базі загальноосвітніх шкіл.

Організованим відпочинком та оздоровленням загалом планується охопити понад 80 тисяч дітей, з-поміж яких 4300 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. На ці потреби місцевими бюджетами було передбачено 57,7 млн грн, що на 32% більше, ніж торік. Загалом по області обсяг коштів, запланованих на оздоровлення дітей у 2017-у, складає 70,2 млн грн.

Про стан підготовки навчальних закладів нашої області до нового навчального року під час апаратної наради доповідав директор департаменту осві-ти і науки ОДА Олександр Лончак.

Класи, стелі, шкільні туалети, підручники… Коло питань, про які щороку звітує профільна служба, — один і той самий. Діти все одно, попри проблеми, які вдалося і не вдалося вирішити, до школи підуть і відпрацюють свій навчальний рік.

Голова облдержадміністрації Максим Степанов закликав дивитися на шкільну освіту масштабніше, по-сучасному, орієнтуватися на інноваційні зміни.

Так, ще до початку нового навчального року всі без винятку школи Одещини мають бути підключені до високошвидкісного інтернету, адже без цього сьогодні не можна. Електронні підручники, потрібні бази даних, наочний матеріал — звична практика для більшості успішних міських шкіл. Проблемними залишаються сільські райони: в деяких із них лише 20—40% навчальних закладів мають доступ до світової мережі. За словами спеціалістів, існують технічні складнощі з підключенням до інтернету на кордоні з невизнаним Придністров’ям. І все ж проблеми мають вирішити до 1 вересня.

Через несприятливі погодні умови (холодну суху весну) цьогорічні жнива на Одещині розпочалися на 10 днів пізніше від наміченого. Експерти прогнозують, що матимемо менше врожаю, аніж торік. Станом на 10 липня господарства області зібрали майже третину ранніх зернових. Про це йшлося у доповіді на щотижневій апаратній нараді Івана Петріва, начальника управління аграрної політики ОДА.

У деяких районах Одещини, за словами керівника про-фільного управління, збирають по 50—60 ц/га та вже встигли впорати чи не половину площ. Проте в центрі та на півночі врожайність часто не добирається і до 30 ц/га (йдеться про ситуацію в Окнянському, Іванівському, Ширяївському та Миколаїв-ському районах).

— Я розумію, — прокоментував ситуацію голова ОДА Максим Степанов, — що можуть застосовуватися різні аграрні  технології, але ж різниця у два рази… Мені здається, щось тут не так!

— Так, — погодився Іван Петрів, — якщо в районі ведеться постійна робота із сільгоспвиробниками, знижується ризик того, що частину врожаю приховають від звітності. Маємо факти, коли кілька сільгосппідприємств зовсім не вели потрібної звітності, хоча ми точно знаємо, що вони працюють.

Приховані врожаї, мусите розуміти, — це приховані від держави і від місцевої громади податки.

Детальніше ситуацію було проаналізовано того ж дня на селекторній нараді із головами РДА. З’ясувалося, що цифри на місцях та в профільному управлінні по деяких районах взагалі суттєво різняться, тож хто і скільки зібрав врожаю, наразі встановлюватимуть під час додаткових перевірок.

Ще одним неподобством ми могли ославитися на всю державу: спробами захоплення вирощеного, а часто вже й зібраного урожаю. Такі випадки зафіксовані в Ананьївському та Ширяївському районах.

Голова ОДА Максим Степанов незадоволений темпами робіт зі створення Єдиного центру екстреної медичної допомоги, з пультів якого скеровувалася б уся діяльність цієї служби на Одещині.

Про це стало відомо під час розширеної апаратної наради в облдержадміністрації. Про виконання протокольного доручення керівника ОДА від 6 лютого цього року щодо забезпечення доступності медичної допомоги та медичного обслуговування населення Одещини звітував начальник департаменту охорони здоров’я В’ячеслав Полясний.

Трохи історії. Єдиний центр екстреної медичної допомоги ще Бог знає відколи планували відкрити на базі міської станції «швидкої», яку мали об’єднати із обласними диспетчерськими службами, що дозволило б суттєво оптимізувати роботу медиків та виїздити на виклики до людей набагато швидше. Принаймні при трьох останніх керівниках ОДА створення такого об’єкта подавалося профільним управлінням як виграшна фішка. Далі намірів та гучних заяв справа з місця так і не зрушила.

Невже ми знову чуємо, даруйте, новий заспів до старої пісні?

Що не влаштовує нинішнього керівника області? Найперше, що процес просувається досить повільно. Під новий заклад знову шукають пристосовані приміщення та вирішують питання із програмним забезпеченням, у тому числі встановленням GPS на карети «швидкої допомоги». Зараз навігаторами обладнані менше половини всіх автівок — 73 із 182. Але цю роботу планують, за словами доповідача, завершити наприкінці літа.

Про організацію на Одещині заходів із патріотичного виховання дітей та молоді на щотижневій апаратній нараді в облдержадміністрації доповідав начальник управління молодіжної політики та спорту ОДА В’яче-слав Березуцький.

Звіт чиновник підготував розгорнутий, детальний. У довжелезному списку проведених заходів — перелік конкурсів, експедицій, фестивалів, різнопланових спортивних змагань…

Керівник управління дорікнув, що бюджетна комісія обласної ради ніяк не погодить виділення коштів на цільову комплексну програму з патріотичного виховання дітей та молоді  на 2016—2020 роки, а без грошей, мовляв, дуже непросто вести справу державної ваги, якою є виховання юних патріотів.

Згодом з’ясувалося, що майже всі затребувані гроші — а це більше мільйона громадських гривень, акумульованих у бюджеті, — чиновники вирішили витратити… на придбання макетів зброї для школярів у районах. Це підтвердила головний фінансист області Марина Зінченко, пояснивши зібранню, чому зволікають з проплатою.

— Тобто ви вважаєте, що патріотичне виховання та любов до Батьківщини полягає в тому, щоб дитина змалку вміла тримати в руках зброю? — перепитав Максим Степанов.

— Так! — впевнено відповів В’ячеслав Березуцький.

— Тоді у мене більше нема до вас питань! Я практично впевнений, що ми не будемо з вами працювати. Мені на стіл негайно покласти програму разом з іншими пропозиціями, які були щодо патріотичного виховання.

То, виходить, людина, найнята на державну роботу, взагалі не розуміє, що має робити на своїй доволі високій посаді?

— Усі без винятку протокольні доручення триматимуться достатньо жорстко на контролі, і я вимагатиму беззаперечного їх виконання, — звертаючись до підлеглих, сказав під час щотижневої апаратної наради голова ОДА Максим Степанов.

Цього року вже двічі — 6 лютого та 24 квітня — виносилися на розгляд питання профілактики й подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, а також питання забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, власним житлом. Про їх виконання доповідала начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Алла Кіріяк. Під час її звіту прозвучало, що з дорученою роботою вона не впоралася.

В області маємо три притулки для дітей та дев’ять центрів соці-ально-психологічної реабілітації на 420 місць. На превеликий жаль, усі вони сьогодні заповнені.

Ви знаєте, з чого починається будь-яке будівництво? Ні, не із закладання фундаменту. З комплексної оцінки земельної ділянки на предмет того, чи зможе певна територія (а на Одещині будь-які квадратні метри були і залишаються золотими!) безпечно для людей витримати поверхове навантаження майбутньої споруди, чи не зашкодить запланований об’єкт довкіллю, яка його пожежна безпека… Сотні моментів, які вивчаються і враховуються перед тим, як закласти перший камінь чи вбити першу палю.

Такою важливою роботою зайняті працівники Одеської філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза». Про його діяльність під час щотижневої апаратної наради доповідала заступник начальника філії Марина Шадріна. Вона, зокрема, сказала, що впродовж 2016 року колектив організації провів майже 2,5 тисячі експертиз на загальну суму 8,5 млрд грн, що дозволило заощадити понад 742 млн грн державних коштів. Тобто упереджено похибки у розрахунках архі-текторів та будівельників, що в майбутньому могло завдати шкоди як самим зведеним спорудам, так і, що найважливіше, людям.

За словами доповідачки, великою проблемою залишаються численні помилки у проектній документації, що неодмінно призводить до збільшення тривалості експертизи, а звідси — скарги та невдоволення замовників таких експертиз на буцімто зумисне затягування оплаченого процесу. І хоча структурний підрозділ силами своїх найдосвідченіших спеціалістів проводить численні навчальні семінари для проектувальників, проблема ніяк не вирі-шується на краще. Знову й знову проектувальники наступають на одні й ті ж граблі.

На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова ОДА Максим Степанов, начальник головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Олена Погребняк звітувала про стан справ з оформленням закордонних біометричних паспортів, що, зокрема, пов’язано з остаточним ухваленням Радою Європейського Союзу безвізового режиму між Україною та країнами ЄС.

До цього люди щодня подавали до 500 заяв, нині — близько тисячі. Рекордом стало 1600 заяв! Та через місяць-півтора такий відносний ажіотаж спаде, тож кому, як то кажуть, не горить, то й не біжіть стояти у чергах. Біометричних паспортів на усіх вистачить.

До відома батьків: діти з 14 років, які мають намір виїздити за кордон, також мусять мати паспорти. До цього їх вписували до закордонних паспортів батьків. Нині ж кожен повинен мати свій паспорт.

До речі, Одеса — друге місто у державі, після Києва, яке організувало електронну чергу на прийом осіб з питань оформлення закордонних паспортів та ID-карток. І ми першими підключили всі райони області до єдиної системи. Розширилася і матеріальна база служби: тільки впродовж минулого року область передала їй у користування близько тисячі квадратних метрів офісних площ. Зрозуміло, зважаючи на важливість виконання державного завдання.

На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова ОДА Максим Степанов, про стан справ у підпорядкованій царині звітував начальник Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Домікан.

Загальна площа земель лісового фонду Одещини складає 223,5 тис. га, а відтак так звана її лісистість ледве добирається до 6%, хоча кліматичні умови дозволяють довести цю цифру до 9%, а то й вище.

За своєю структурою ліси та лісонасадження області складаються із хвойних — 7,9%, твердолистяних (дуб, ясен, береза) — 85,5%, м’яколистяних (осика, вільха, липа, тополя, верба) — 3,8%, інших порід — 2,8%. Молодняку серед них — 17,6%, стиглих і перестиглих дерев — 27%, перестигаючих — 8,8%, середньовікових — 46,6%.

На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова облдержадміністрації Максим Степанов, говорили про сміття. Точніше, про те, як розв’язати на Одещині пробле-му сміттєзвалищ, і санкціонованих, і стихійних.

Таких, за інформацією тимчасово виконуючого обов’язки директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА Івана Петріва, 608, а фактично їх понад 700, як виявилося згодом, і лише 472 (77%) із них паспортизовані, тобто узаконено відкриті для експлуатації.

Недавно ми обурювалися фактами «міграції» на нашу територію непотребу зі Львова, водночас мало переймаємося тим, що й своїх відходів нажили стільки, скільки й проконтролювати годі. Сьогодні практично кожна сільська рада має своє сміттєзвалище, а то і не одне. Влада на місцях, говорилося на апаратній, мало турбується дотриманням правил утримання цих об’єктів, тож люди часто навіть не довозять непотріб до звалищ, а викидають його там, де заманеться. Сміттям завалені лісосмуги, береги річок, ставків і лиманів, навіть у курортних місцинах.

Як наголосив начальник Державної екологічної інспекції в нашій області Олександр Ставнійчук, на території Одещини нема жодного сміттєпереробного заводу, неналежно стягується екологічний податок (скажімо, торік Кодимський район зумів зібрати лише 1200 гривень), не діє система штрафів та інших санкцій тощо. Через брак коштів не діє й обласна програма поводження з твердими побутовими відходами на 2015—2017 роки. Одне слово, маємо лише наміри, які мігрують від наради до наради.

Першим питанням, розглянутим на щотижневій апаратній нараді, яку провів голова ОДА Максим Степанов, був стан виконання фітосанітарних заходів контролю на території Одещини. Доповідав виконувач обов’язків начальника обласного управління Держпродспожив-служби Сергій Поповський.

Чиновник, зокрема, запевнив, що фахівці управління відповідально скеровують свою ді-яльність на дотримання такого контролю та на виконання про-фільних міжнародних умов із фітосанітарії та безпеки харчових продуктів. Географія країн-партнерів, за його словами, з кожним роком розширюється, як і асортимент товарів, що завозяться. Торік спеціалісти служби оглянули та проінспектували понад 300 тисяч тонн вантажів, які підлягають фітоконтролю. Це переважно цитрусові, банани та овочі. Доповідач розповів про три виявлені випадки засмічення амброзією полинолистою насіння сої, яке прибуло зі США та 14 випадків попередження завезенню на наші землі європейської плодової мухи і латиноамериканської томатної молі. Говорив він і про проблемні експортні вантажі, зокрема зернові та олійні культури (понад 700 тисяч тонн), частину яких було відправлено на доочищення, адже їх не прийняли б країни, де діє суворий фітосанітарний контроль. Спеціалісти управління, сказав, не лише вибраковують сипучі вантажі, а й надають експертну допомогу при оформленні зерна та насіння на доочищення, а подеколи і на переробку.

Як розповів Сергій Поповський, з 28 по 31 березня в управлінні приймали делегацію з Єгипту, яка знайомилася з процедурами перевірки вантажів у наших портах. Кількома роками раніше працювали з китайською делегацією. Тоді підписали протоколи взаємних фітосанітарних вимог, що відкрило для нашої держави нові ринки збуту: лише торік ми туди продали 2,8 мільйона тонн сільгоспсировини, переважно кукурудзи, сої та ячменю.

В Одеській обласній державній адміністрації 6 березня відбулися одразу дві наради, мета яких — знайти шляхи для вирішення екологічних проблем нашого краю.

Перша робоча нарада під головуванням очільника ОДА Максима Степанова була присвячена ситуації, що склалася на території ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».

Про варварське розорювання заповідного степу наші читачі знають з репортажу «Аграрії» у лампасах, або Атака на Тарутинський степ» («ЧН» за 5 листопада 2016 року).

Нагадаємо коротко. Після війни тут був військовий полі-гон, який з розпадом СРСР перестав функціонувати. 26 квітня 2012-го рішенням Одеської обласної ради №445-VI на частині території колишнього полігону створено ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», який є об’єктом природно-заповідного фонду України. Судова тяганина між Міноборони та Тарутинською РДА триває п’ять років. Військове відомство намагається узаконити право розпоряджатися цією землею, але аж ніяк не для військової підготовки, а для сільськогосподарського виробництва та отримання прибутків.

На розгляд чергової апаратної наради в облдержадміністрації, яку провів голова ОДА Максим Степанов, були винесені два питання: про стан забезпечення містобудівною документацією територій та населених пунктів Одещини і про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття ними професійно-технічної та вищої освіти.

Сьогодні, доповіла тимчасово виконуюча обов’язки начальника управління з питань містобудування та архітектури ОДА Надія Бєлєнко, із 26 районів області схеми планування територій затверджені лише в шести, ще у восьми районах вони на стадії затвердження, в 11 — у фазі розробки, а в одному — до цього ще й не бралися, бо, виправдовуються, не мали достатнього фінансування.

Відсоток генеральних планів, розроблених в області після 2011 року, складає близько 2%. На стадії розробки, сказала чиновниця, ще близько 10% ген-планів населених пунктів. Найбільша кількість їх розробляється у Поділь-ському, Лиманському, Біляїв-ському та Овідіопольському районах.

...Сьогодні кількість тих, хто навчається у вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації (технікуми) та має право на отримання такої допомоги, складає 116 осіб, у ВНЗ ІІІ —IV рівнів акредитації (університети) — 769, у закладах профтехосвіти — 149. Загалом — 1034 особи.

...Після апаратної наради Максим Степанов поспілкувався з представниками ЗМІ, яких, зрозуміло, найбільше цікавило вирішення кадрових питань.

Ці важливі питання були винесені на щотижневу апаратну нараду, яку провів голова облдержадміністрації Максим Степанов.

Щодо підготовки до проведення комплексу весняно-польових робіт, то Максим Володимирович повідомив, що найближчим часом питання координації сільгосппідприємств перейде до управління аграрної політики, яке буде створене відповідно до нової структури ОДА. Його завданням стане покращення взаємодії між обласною владою та підприємствами у районах для забезпечення сільгоспвиробників необхідним фінансовим ресурсом.

— Фермер повинен чітко знати про інструментарій, який у нього є. Завдання управління — стати комунікатором між державними програмами пільгового кредитування та сільськогосподарськими підприємствами області, — зазначив Максим Степанов.

Йшлося і про те, що вже проводиться відповідна робота з банками, аби кредити, які вони пропонуватимуть сільгоспвиробникам, були для останніх посильними. А ще, наголосив керівник ОДА, необхідно активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу серед сільгоспвиробників, котрі часто не знають про пільги та технічні допомоги, якими можуть скористатися.

Пільгові перевезення пасажирів — ще одна досить проблемна тема, яку обговорили на апаратній нараді.

До минулого року витрати (а маємо 26 категорій таких пільговиків) покривалися субвенцією з державного бюджету. Нині пільгові переїзди з Одеси в райони компенсуються з обласного, а в самих районах — із місцевих бюджетів.

Питанням кредитування сільгосппідприємств Одещини була присвячена нарада з керівниками банківських установ області (а їх сьогодні 24), яку провів перший заступник голови ОДА Олександр Орлов.

Одним із провідних напрямків розвитку економічного потенціалу нашого краю, сказав Олександр Віталійович, був і залишається агропромисловий комплекс, адже область — сільськогосподарська, житниця держави. Наші сільгоспвиробники, як і економіка загалом, також залежать від коливань курсу долара. Що стосується кредитів, то вони стали невід’ємною складовою праці хліборобів. Упродовж останніх 12 років більш-менш злагоджено діє вибудувана система ділових взаємин місцевих банків і сільгоспвиробників. Найкращим, тобто показовим, у сенсі ефективної співпраці став 2008-й, коли банки видали позик на 1 мільярд гривень, а сільгоспвиробники сумлінно розрахувалися.

Чому місцевий чиновник такий пасивний, якщо йдеться про громадський, а не про його особистий інтерес?

На щотижневій апаратній нараді, яка проходила під головуванням першого заступника голови ОДА Олександра Орлова, насамперед обговорювалося питання про організацію додаткових заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Слово мав Владислав Станков, начальник управління культури і туризму, національностей та релігії ОДА.