Матеріали з рубрикою «Минуле і сьогодення»

Переглядів: 59

Nоn omnis moriar

14 січня невеликою групою ми десантувалися у Миколаївську громаду Березівського району, щоб відвідати місце поховання Леоніда Смоленського — видатного педагога, викладача історії, одного із керівників та ідеологів одеського українства ХІХ століття, а також зустрітися з представниками місцевої влади та громадськості.

Про віднайдення Антоном Гриськовим місця поховання цього знаного українського громадського діяча я дізналася зі статті «Слова його лились, текли і в серце падали глибоко...», опублікованій у газеті «Чорноморські новини» (№46 за 28.11.2024), і з розповіді самого автора під час його візиту до департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.

Переглядів: 109

Поетична енциклопедія української Одеси

(Поема Олекси Різникова через призму часу)

Інколи трапляється, що деякі матеріали «Чорноморки» я відкладаю у спеціальну папку, щоб за нагоди прочитати уважніше. Люблю, не поспішаючи, робити помітки чи виписувати до спеціального блокнота найцікавіші думки та фрази. Тим паче, коли йдеться про поезію. Так було і з публікацією «Олекса Різників. Промінь з Одеси. Уривки з поеми» (24.12.2020).

Так-от, з огляду на певні обставини я повернувся до цього матеріалу аж… через чотири роки! Звичайно, таку велику паузу спровокувала масштабна війна з Росією. Поезія відійшла на другий план, набагато актуальнішими здавалися останні новини з фронтів. Та й великі центральні газети — на кшталт «Дня», «Дзеркала тижня» та інших — перестали виходити. А мені неодноразово доводилося бути ретранслятором ідей «Чорноморки» завдяки цим та деяким іншим потужним всеукраїнським виданням.

Й ось призабута мною, але така бажана тепер публікація. Інтуїція мене ніколи не підводить. Раз поклав до папки, то щось цінне там однозначно буде! Читаю з насолодою і роблю висновок: Олекса Різників проявив себе не лише як талановитий поет, а й фактично виступив у ролі творця своєрідної енциклопедії українського сегмента цього причорноморського міста. Поема «Промінь з Одеси» стала чимось на зразок «перенасиченого розчину» — так колись кіно-критики оцінювали фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Тобто у поемі, як і в згаданій стрічці, дуже багато інформації, але кожен рядок є настільки актуальним, що матеріал не втомлює, а лише додає сил, окрилює.

Переглядів: 72

Поетова сага

«Я жив, як міг, я не лукавив…» — під таким епіграфом, рядком з вірша Бориса Нечерди, в бібліотеці ім. Михайла Грушевського відбувся вечір пам’яти Поета.

Вступним словом його відкрила заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Ярослава Різникова. Цікавим і змістовним був виступ доцентки ОНУ ім. І.І. Мечникова Ірини Нечиталюк — модераторки зустрічі. Кожен, хто особисто знав або й не знав поета, міг взяти слово. Студенти читали вірші Бориса Нечерди. Присутні могли довідатися і про маловідому поки що його прозу.

Переглядів: 281

Єство режимів — терор

5 серпня — один із кількох днів у році, коли ми вшановуємо пам’ять жертв сталінського Великого терору 1937—1938 років.

Саме 5 серпня 1937-го за наказом НКВС СРСР почала реалізовуватися постанова Політ-бюро ЦК ВКП(б) від 2 липня того ж року «Про антирадянські елементи», яка дала поштовх наймасовішим політичним репресіям сталінського режиму.

Переглядів: 348

П’ять імперських міфів про Крим

Культурні пам’ятки й надбання Криму Москва давно вважає частиною своєї історії. Хоча багато з них суперечать основним тезам російської пропаганди. Тоді їх або забувають, цілеспрямовано ігноруючи (як-от більшість усього, що пов’язане з історією кримських татар), або ж вони обростають чутками (пригадаємо хрещення Володимира в Херсонесі та, відповідно, «Крим — ворота християнства»).

У проєкті «Території культури», створеному в партнерстві з компанією «Перша приватна броварня», «Лівий берег» (https://lb.ua) зібрав головні міфи російської пропаганди про півострів, пов’язані з культурним контекстом.

Переглядів: 320

Непокарана ідеологія терору

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний меморіальний день в Україні, встановлений указом президента від 21 травня 2007 року для привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії нашої країни, спричинених насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, для відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Цьогоріч, уже традиційно, в Одесі меморіальні заходи пройшли на Другому християнському кладовищі, де в 1937 році були поховані понад п’ять тисяч невинно закатованих одеситів, і на Західному кладовищі, біля місця, де у 2011-у було перепоховано тіла 1086 жителів Одещини, розстріляних НКВС у 1937—1938 роках і таємно захоронених на 6-у кілометрі Овідіопольської дороги.

Переглядів: 337

Одеська адреса Аркадія Казки

Вивчаючи науково-літературну спадщину незабутнього одеського письменника, літературознавця і краєзнавця Григорія Дем’яновича Зленка (1934—2015), з цікавістю перечитав його книжку «Подорож у минуле: розповіді про пошуки і знахідки» (Одеса, «Маяк», 2019), де особливу увагу звернув на статтю «…Світу білого не випив», присвячену вшануванню пам’яті нині, на жаль, малознаного українського поета доби Розстріляного Відродження Аркадія Васильовича Казки (1890—1929). А в тогочасному літературному процесі то була досить помітна особистість.

Скажімо, ділячись своїми враженнями від цілком випадкової зустрічі в редакції «Літературної газети» в Києві з біографом і збирачем творів частково вцілілої поетичної спадщини А.В. Казки, літературним критиком Станіславом Тельнюком (1935—1990), до речі, батьком відомих виконавиць українських народних пісень — сестер Тельнюк, Григорій Зленко наводить спогад про те, що начебто славетний Павло Григорович Тичина (1891—1967) на схилі літ якось наголосив: «Я не знаю, чи був би я таким Тичиною, якби не дружба з Казкою…».

Переглядів: 471

Різні долі двох уродженців українського Таганрогу

Указ Президента України № 17/24 «Про історично населені українцями території Російської Федерації» нарешті відкриває перспективу впровадження державної політики, спрямованої на налагодження зв’язків з українством на теренах його поширення за межами держави.

Указ передбачає створення плану дій щодо збереження національної ідентичності українців у Російській Федерації, в тім числі на історично населених ними землях, відновлення історичної пам’яті, вивчення наслідків насильницької русифікації українського етносу на території РСФСР, збір фактів і свідчень злочинів, вчинених проти українців тощо.

Переглядів: 414

В історії родини — історія народу

Як уже повідомляли «ЧН», нещодавно в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського відбулася презентація книжки Марини Гримич «Умерови. Історія однієї родини на тлі кримськотатарського руху у ХХ — ХХІ ст.», ініційована головою громадської організації «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутовим.

Те, що зала була заповнена вщерть, зовсім невипадково. Комусь цікаво було почути розповідь про презентовану книгу, що так вдало поєднала документальний виклад із захопливими особистими історіями. Інші прагли зустрітися з натхненником її видання і головним героєм — заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеровим, у житті якого, ніби в краплі води, віддзеркалилася доля всього багатостраждального, але нескореного народу.

Переглядів: 451

Сильні, бо пам’ятаємо

Знищення пам’яті — інструмент геноциду. Так реалізовувала його в Україні росія імперська, потім — совєтська, а нині — путінська. Для неї важливо, щоб ті, хто зостався живим після спроб знищити все, не вважали себе українцями. Забули, що робило нас народом: мову, культуру, історію. Тому росіяни не лише вбивають українців, які чинять спротив перетворенню їх в «адін народ», а й винищують усе, що заперечує цю тезу: книги, пам’ятники, музеї…

Атака 1 січня 2024-го була спрямована супроти пам’яті про найбільш ненависних кремлю постатей: Степана Бандери і Романа Шухевича.

Переглядів: 427

Знищені, але незнищенні

У ніч на 1 січня 2024 року російські війська здійснили низку терористичних обстрілів території України, внаслідок чого постраждали, зокрема, й пам’ятки історичного й культурного значення.

Так, у результаті атаки «шахедами» знищено близько 600 квадратних метрів покрівлі Львівського національного університету природокористування у містечку Дубляни, де навчався лідер ОУН Степан Бандера (105 років від дня народження якого минуло якраз у перший день 2024-го).

Переглядів: 454

Так поставало наше військо

З  історії  формування  ЗСУ в  Одеському  регіоні

(Закінчення. Початок у номері за 30 листопада)

14 жовтня 1991 року

Вчора взяв участь у зустрічі в Одеському будинку офіцерів із полковником Віленом Мартиросяном, народним депутатом СРСР від Рівненської області у 1989—1991 рр., заступником голови Руху, першим головою «Союзу офіцерів України» (СОУ). Зустріч тривала 4 години. Мартиросян дуже емоційно розповідав про себе, про свою діяльність і закликав офіцерів вступати до СОУ: «Ми маємо знати — хто є хто, Батьківщина має знати своїх героїв».

Переглядів: 471

Найсмертоносніший — червень 1933-го

До 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ оприлюднив результати наукових досліджень демографічних втрат нашої країни. Загальні демографічні втрати, зазначається на офіційному сайті наукової установи (https://idss.org.ua/index), складаються з утрат через надсмертність і втрат ненародженими.

Втрати через надсмертність — це різниця між загальним числом смертей під час голоду та їх очікуваною кількістю, яка могла бути за умови відсутності голоду. Тобто втрати через надсмертність враховують не всю кількість померлих, а її надлишок унаслідок голоду.

Переглядів: 438

Технологія Голодомору

Триває збір доказів про плани путіна щодо умисного голоду в Україні

Є щось символічне в тому, що напередодні чергових роковин Голодомору-геноциду стало відомо про пошук доказів щодо причетності президента росії володимира путіна до створення умов для умисного голоду в Україні ще напередодні «великого вторгнення».

Правозахисники з міжнародного альянсу Global Rights Compliance зібрали докази, які свідчать: важливою метою росі-йських окупантів були запаси українського збіжжя, існував план розкрадання продовольства у безпрецедентних масштабах.

Переглядів: 540

Так поставало наше військо

З історії формування ЗСУ в Одеському регіоні

6 грудня відзначатиметься чергова річниця створення Збройних сил України, які вже десятий рік поспіль боронять нашу землю від лютого рашистського ворога. У ці дні ми особливо славимо наших захисників та захисниць і водночас згадуємо, як 32 роки тому створювалися ЗСУ, попри шалений опір з боку залишків радянської імперії, яка трансформувалася в нинішню рашистську орду. Процес формування ЗСУ був і залишається таким же драматичним, як і вся історія незалежності України.

Пропонуємо нашим читачам спогади давнього друга й автора газети Олексія Воловича (на знімку) про деякі моменти формування ЗСУ в Одеському регіоні, до яких він був особисто причетним. Ці спогади охоплюють період з осені 1991-го по зиму 1992-го й базуються на його щоденникових записах, які нині вже можна розглядати як історичний документ.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net