Матеріали з рубрикою «Культура»

Творча зустріч з письменником Віталієм Запекою

У рамках XХV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» в ОННБ відбулася творча зустріч з письменником Віталієм Запекою.

Віталій Запека (народився 1967-го в Полтаві) — доброволець, учасник ро-сійсько-української війни з позивним «Спілберг». У 2015–2018 роках – в АТО, а з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну – знову в лавах ЗСУ — командир відділення РПГ (підрозділ, оснащений ручними протитанковими гранатометами). На початку 2024-го отримав поранення.

Родзинкою виставки-форуму «Українська книга на Одещині», став щорічний конкурс «Краща книга—2025», на який видавництва традиційно подають новодруки провідних авторів.

Редакційно-видавнича фірма «Прес-кур’єр» висунула на цей конкурс нову збірку відомого українського поета Станіслава Стриженюка «Мир. Любов, Пам’ять», яка вийшла друком наприкінці 2024-го.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулася щира й натхненна зустріч з відомим журналістом, краєзнавцем, автором понад 20 нон-фікшн книжок Олександром Галясом.

Захід було присвячено новому культурному проєкту пана Олександра «Іван Франко як поет-пісняр», що переосмислює творчість класика крізь сучасну музичну призму, досліджує, як Франкова поезія оживає у форматах, близьких нинішньому слухачеві — від народних стилізацій до репінтерпретацій. Учасники мали змогу переглянути відеокліпи на вірші Івана Франка у виконанні Христини Соловій, «Кашляючого Еда», «Другого Жмутка», «Співочих віршів» та інших.

Сонячний день, дерева, книжки, тихий гамір — так починалося виїзне свято української книги, що проходило просто неба у затишному сквері на території Балтської публічної бібліотеки. Балта вкотре підтвердила: українська культура живе там, де її люблять.

Свято відкрилося не в залі й не з офіційних промов, а з книжково-ремісничого ярмарку. Під деревами, на свіжому повітрі, зібралися читачі, письменники, видавці й місцеві умільці, які створюють унікальні речі власноруч. Тут можна було не лише придбати книжки й отримати автографи, а й поринути у світ майстерності.

Мої власні прерогативи, місце, локація і час проведення презентацій, яких завжди багато на такому форумі, як «Українська книжка на Одещині», спонукали до певної вибірковості через, здебільшого, суто емоційне сприйняття подій. Не претендуючи на повноту висвітлення та аналіз заходів, ділюся враженнями від окремих презентацій із цього книжкового свята. Заходи, про які тут ідеться, проходили впродовж трьох днів, 6 — 8 червня, в головному корпусі національної книгозбірні.

«Карусель Одеси»

У перший день роботи форуму у відділі міжнародних проєктів ОННБ відбулася пам’ятна презентація арт-книги «Карусель Одеси» поета з Люксембургу Піта Гьорольда в оформленні його співвітчизника Ферна Ролінгера (паперовий колаж). Переклад з німецької — Євгенії Іноземцевої, літературна редакція — Ірини Скрипак. Вихід книжки в Україні забезпечила Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів (видавництво «Креативна агенція «Артіль»).

Дивовижна виставка відкрилася у Музеї сучасного мистецтва Одеси. Благодійний фонд Solidarity, який фокусується на відбудові України та наданні всебічної допомоги постраждалим через війну, презентує проєкт, створений на перетині мистецтва, документалістики та доброчинності. Це виставка робіт французької мисткині Фанні Лешевальє «In memoriam. Реальність крізь мистецтво».

Сучасна французька художниця працює в техніці фотомонтажу — накладає світлини воєнних кореспондентів на репродукції впізнаваних творів класичного західного живопису. Вона через себе пропускає біль українського народу, і в результаті народжуються разючі образи, які спонукають переосмислити трагедію війни.

Завтра, 6 червня, в Одесі стартує XХV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині».

Після урочистого відкриття Інтелект-форуму-2025, який традиційно організовує і проводить Одеська національна наукова бібліотека, на гостей книжкового свята, зокрема, чекають:

28 травня в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька (директорка Юлія Пивоварова) відбулася дуже цікава дискусія «Пам’ять, що бореться: Вирій як місце зустрічі», яка об’єднали митців, дослідників, громадських діячів і посадовців довкола вистави «Вирій» (авторка п’єси Наталія Ігнатьєва) – глибокої театральної постановки про колективну пам’ять, історичні та психологічні травми, боротьбу і незламність українців.

Захід став частиною більш широкого культурного процесу повернення правди, вкорінення історичної пам’яті та утвердження національної гідності, адже в один у році День пам’яті жертв політичних репресій чи День депортації кримських татар не може вміститися все те, що варто проговорити й осмислити...

Серед учасників розмови, яку модерувала Світлана Бондар, були письменник і мовознавець, двічі репресований Олекса Різників, голова ГО «Кримські татари Одещини», депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов, головний режисер театру й постановник «Вирію», заслужений артист України Олександр Самусенко, уродженець Бахмута.

Ми з акторкою Іриною Шеляг, докторкою філософських наук Оксаною Довгополовою і докторкою політичних наук Іриною Мацишиною також долучились до цікавої розмови.

У Котловинському музеї Ренійської громади дослідження та екскурсії проводять школярі

Ніну Іванівну Дейнеку із села Котловина знають усі працівники культури Ренійської громади. Вона понад пів століття працює у цій сфері і стільки ж часу є постійною авторкою цікавих статей та віршів у місцевій газеті. Як і кілька десятиліть тому, Ніна Іванівна енергійна, сповнена ідей, у постійному пошуку, завжди в гущі усіх подій.

Народилася і виросла у Болграді, але так склалося, що практично все життя вона, болгарка за національністю, живе і працює в гагаузькому селі. Починала свою трудову діяльність у 17 років вчителькою молодших класів. Утім, уже через п’ять місяців, у 1968-у, енергійній і талановитій педагогині запропонували очолити місцевий сільський клуб. Не минуло й року, як Котловинський клуб став одним із найкращих у районі.

У Каневі на Черкащині відбувся XIV Всеукраїнський фестиваль творчості людей з інвалідністю «Дніпровські хвилі». Понад 150 талановитих дітей та дорослих з інвалідністю з різних регіонів України з’їхалися, щоб поділитися своїми талантами, енергією та натхненням. Цей захід повернувся після тривалої перерви, спричиненої пандемією та війною, і став справжнім святом дружби, підтримки та мистецтва.

Серед учасників — представники з Черкащини, Полтавщини та Одещини. Особливо тепло глядачі прийняли виступи творчої групи «Балтяночка» з Балти, повідомляє «Новинар.City» (https://novynar.city).

Цього року «Балтяночка» підготувала два танці та пісню. Спеціальним виступом став танець під «Балтський вальс», який понад пів століття негласно вважають гімном міста. Слова написав місцевий поет і журналіст Семен Цванг (сучасний переклад українською — авторки цих рядків. — Прим. ред.), музику — композитор Микола Сорока. Легкі блакитні сукні, ніжні рухи, щирі емоції учасниць — усе це зворушило глядачів.

У Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського 24 травня відкрилася персональна виставка художника-декоратора Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного Сергія Баска.

Назва експозиції «Барви України» сьогодні звучить особливо символічно — як нагадування про красу, яку потрібно берегти, і про світло, яке не можна згасити.

Концертна імпреза в Одеській опері

Трохи політики, якою сьогодні живемо. Сто років тому, коли Україна після століть неволі стала на поріг своєї державности, бездумно загубленої нерозумними князями, Європа байдуже дивилась, як вона гине. Хоч душа її — віддавна українська душа Європи — зажурено стояла понад Дніпром. Європа тоді ще не розуміла цього. Хоч найталановитіші творці в її найкращих столицях добре відчували цю зболену душу, брали для своїх безсмертних творінь український мелос, творений її безмежно талановитим народом.

Творчістю українських мистців захоплювалися у Старому й Новому світі. Нині історія, що ходить по колу, наче сліпа лошиця, знову дає Європі свій шанс допомогти Україні. Європейці сьогодні мають відчути себе українцями, хоч самі українці, на жаль, не всі відчувають себе європейцями. Але це минеться. Нині ж і День Європи, і зібрання в Києві минулого тижня лідерів Євросоюзу — все це є свідченням того, що ми — частина Європи (не відірватися б лише!).

У Золотій залі Одеського літературного музею відбулася урочиста церемонія нагородження переможців першого обласного конкурсу учнівських і студентських робіт імені Галини Могильницької «Талант і слово».

Конкурс, започаткований у 2024 році за ініціативи Одеської академії неперервної освіти, має на меті підтримку творчої молоді, популяризацію українського слова та літературної спадщини Одещини.

Під такою назвою у Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відкрилася персональна виставка Вікторії Кравченко. Її роботи — експерименти з матеріалами та текстурами. Мисткиня працює не лише з полотном, а й з тканиною, зокрема шовком, досліджуючи, як через форму та колір передати зміст і стан.

У виставковому просторі поєднані живопис і скульптура. Кожен твір авторки має важливу соціальну та культурну складову, де вона прагне не лише втілювати естетичні ідеї, а й говорити про найактуальніші проблеми, які хвилюють суспільство. Як-от картини «На струнах душі» та «Настрій війни. Український спротив». На яскраво-червоному тлі першої роботи виринає образ вогняного птаха. Він ніби злітає з попелу, розриваючи простір навколо себе. Цей образ можна сприймати як символ відродження України, її сили й нескореності. Друга картина складається з хаотичних ліній та плям, але в цьому безладі читається настрій війни: тривога, напруга, неспокій. Ця робота передає емоції тих, хто живе в реаліях війни.

13—22 червня пройде 12-й «Чілдрен кінофест» — наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків.

Уже традиційно він відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в обраних кінотеатрах Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Полтави, Тернополя, Хмельницького, Запоріжжя та Чернігова, а для онлайн-перегляду організатори підготували спеціальну програму «Найцінніший вантаж».

Завтра, 25 квітня, о 12.00 стартує щорічний конкурс читацьких відгуків «Книголюб» — партнерський проєкт Одеської національної наукової бібліотеки та громадської організації «Ротарі клуб «Одеса-Рішельє», організований за підтримки обласної організації Національної спілки письменників України, обласної бібліотеки для юнацтва, офісу Мережі креативних міст ЮНЕСКО «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО», ПАТ «ЕННІ ФУДЗ» та АБ «Південний».

Початок конкурсу приурочений пам’ятній події — відкриттю читальних залів Одеської міської публічної бібліотеки, яке відбулося 27 квітня 1830 року. Підсумки ж будуть оприлюднені 30 вересня, під час урочистостей до Всеукраїнського дня бібліотек.

У виставковій залі Одеського обласного центру української культури відбулося нагородження лауреатів обласної премії народних майстрів імені Ростислава Палецького 2025 року.

Цьогорічних переможців визначав оргкомітет у складі: Анатолія Кравченка, народного художника України; Ярослави Різникової, заступниці директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації; Валентини Вітос, директорки обласного центру української культури; В’ячеслава Кушніра, доктора історичних наук, професора, декана факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова, члена правління Національної спілки краєзнавців України; Людмила Казанчук, лауреатки премії ім. Ростислава Палецького 2019 року в номінації «Художня тканина»; Олександра Гаркавченка, керівника гуртка «Художня кераміка» в Одеському міському палаці дитячої та юнацької творчості, лауреата премії ім. Ростислава Палецького (2013) в номінації «Народна кераміка»; Антоніни Димової, завідувачки відділу декоративно-прикладного мистецтва ООЦУК, лауреатки премії ім. Ростислава Палецького (2012).

У суботу, 12 квітня, на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету (ІДГУ) відкрилися щотижневі курси гагаузької мови.

Детальніше про це журналістові видання «Південь сьогодні» (https://yug.today) розповіла директорка Обласного центру гагаузької культури, що в селі Виноградівка Болградського району, керівниця й викладачка курсів Ольга Кулаксиз.

Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до дня святого Георгія у селі Криничному, що у Болградському районі, входить до списку елементів нематеріальної культурної спадщини Одеської області, яка, у свою чергу, є частиною нематеріальної культурної спадщини України.

Ось як про цю унікальну традицію, яка на місцевому діалекті називається «Ляб за Гергюу’ ден», розповідає сайт обласного центру української культури (oocuk.com.ua).

Корпус розвитку української культури (КРУК) був створений 9 травня 2023 року як проєкт Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Національного університету «Одеська політехніка».

Про цей проєкт розмовляємо з головою КРУКа, кандидатом історичних наук, молодшим лейтенантом Збройних сил України Ігорем ЯКОВЛЄВИМ.

У п’ятницю, 21 березня, світ відзначав День поезії. Зазвичай до цього свята проводяться цілі тижні поезії, коли згадують відомих майстрів слова, які живуть серед нас, і тих, хто пішов у засвіти, але чиї рядки продовжують жити у книжках і наших серцях.

У Ренійській громаді багато цікавих поетів. Традиційно місцеві автори збираються у літературній вітальні, де знайомляться з новими творами. Вірші лунають усіма мовами багатонаціонального півдня Одещини.

І знову ми в улюбленому театрі! Та ще й день який святковий: іменини Тараса Шевченка!

Не часто доводиться бувати в цьому храмі мистецтв (даруйте за заяложений штамп), дихати тією особливою атмосферою оперного театру, де зійшлись воєдино вокал і музика, малярство, слово… Храм краси, високого злету людської душі, єднання її з душами геніїв людства різних епох.

У п’ятницю, 7 березня, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського у рамках проєкту «Читаємо. Шануємо» відбулася творча зустріч з відомим поетом, перекладачем, лауреатом літературних премій імені К.Г. Паустовського, ім. П.Г. Тичини, «Золоте перо», «Культурна столиця-2019» Станіславом Стриженюком.

Традиційно модерувала зустріч кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Ірина Нечиталюк. Привітали поета кандидатка історичних наук, завідувачка науково-педагогічної бібліотеки Одеської академії неперервної освіти Людмила Саєнко, редактор газети «Прес-кур’єр», заслужений журналіст України Йосип Бурчо, депутат Одеської обласної ради Олексій Кобильніков, кандидатка філологічних наук Любов Ісаєнко, а також Володимир Павліченко, який від імені Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України вручив Станіславові Савовичу Почесну відзнаку загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Чудовий вокальний дарунок всім присутнім від Одеського обласного центру української культури зробив Михайло Левицький.

За ініціативою Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти 2 березня, у день народження видатного єврейського письменника, драматурга і просвітника Соломона (Шолома) Наумовича (Нохумовича) Рабиновича (1859—1916), відомого за псевдонімом Шолом-Алейхем, в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч з літератором і публіцистом Леонідом Мойсейовичем Лейдерманом — лауреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році.

У затишному старовинному інтер’єрі відділу рідкісних видань та рукописів привітати власника престижної нагороди зібралися численні шанувальники його таланту, видавці, бібліотекарі, друзі та рідні.

Останнього зимового дня відбувся ювілейний Концерт-портрет професорки, лауреатки Шевченківської премії Кармели Семенівни Цепколенко, діяльність якої отримала міжнародне визнання як організаторки і голови фестивалю «Два дні і дві ночі Нової музики», що проводиться із 1993 року і примножує славу музичної України.

Цей фестиваль — єдиний у нашій країні конкурс міжнародного масштабу з опорою на видатних композиторів Європи і світу та презентацією творів українських, й особливо одеських, авторів. Пропорції вітчизняних і зарубіжних творчих сил в інших композиторських конкурсах-фестивалях Києва, Львова, Харкова тощо відрізняються тим, що там робиться ставка на вітчизняних учасників із залученням зарубіжних, тоді як одеський високо тримає статус саме міжнародного композиторського форуму, в якому представлені і співвітчизники, одесити — передусім.

Для свого музичного «портретування» Кармела Семенівна обрала два твори різного періоду: один — із перебудовних часів — фортепіанний Концерт-драму №1 (1987), а другий — написаний у піджанровій класифікації «воєнної» симфонії, у даному разі — Симфонієту (2023).

У всьому світі люди зустрічають весну з великою радістю і сподіваннями. У Болгарії, Молдові та Румунії її прихід відзначають традиційними святами й ритуалами, коріння яких сягає в далеке минуле цих народів.

Для болгар, румун і молдован Одещини 1 березня — одне з найулюбленіших свят і молоді, і старших, адже ним знаменується символічний початок нового господарського року, весни та відродження природи.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається 21 лютого, у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулася творча зустріч «Об’єднані українською». Її організували і провели у партнерстві ОННБ та Одеський обласний центр української культури (ООЦУК).

Зустріч розпочалася хвилиною мовчання на вшанування пам’яті Героїв — звитяжних захисників і захисниць України, які в різні часи боронили нашу свободу й зараз ціною власного життя відстоюють нашу землю, незалежність і майбутнє.

У Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулася творча зустріч з письменником, мовознавцем, просвітянином, дисидентом, борцем за незалежність України Олексою Різниковим. Нагода — якнайвагоміша: 88-річчя знаної і шанованої в нашому краї й у всій Україні людини.

Народився пан Олекса 24 лютого страшного 1937 року в Єнакієвому на Донбасі. Двічі репресований: 1959-го (півтора року таборів) і 1971-го (п’ять з половиною років). Після звільнення йому заборонили повертатися до Одеси — міста його студентської юності, тож деякий час жив у Первомайську. Із 1995-го — в Одесі. Багато друкується в періодиці, бере активну участь у громадсько-політичному житті міста.

Танець «Агир ава ве Кайтарма» — частина нематеріальної культурної спадщини України  й жива традиція кримських татар

Традиційний танець «Агир ава ве Кайтарма» вже століттями залишається серцем кримськотатарських весільних урочистостей, об’єднуючи різні покоління. Його виконують усі — від поважних старців до дітей. Цей танець складається з двох частин: повільної, стриманої «Агир ава» та динамічної, запальної «Кайтарми».

Щоб скласти вичерпне уявлення про творчість мистця, бажано не тільки сформувати вдалу експозицію персональної виставки, а й знайти відповідний презентаційний простір. У нашому випадку — це Музей книги відділу науково-дослідної та популяризаторської діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51), де представлені твори Лариси Дем’янишиної. У назві імпрези використані поетичні рядки Ліни Костенко: «Благословенна кожна мить життя», що ментально відповідає художниці. (Зазначу, закриття виставки, на якій експонуються більше 40 творів різних періодів творчості мисткині, відбудеться 24 лютого.)

Справді, розташування залу, його бекґраунд, параметри, освітлення, персонал — усе це вкупі з роботами презентанта створює неповторну й пам’ятну атмосферу, дозволяє по-новому сприйняти, здавалося б, давно відомі речі. І, звісно ж, цілісному уявленню та об’єктивній оцінці доробку значною мірою сприяє відстеження еволюції творчості автора. Адже здатність еволюціонувати — одна з умов художнього зростання, можливості привернути до себе увагу зацікавленої публіки і, зрештою, морального задоволення від зробленого.