Матеріали з рубрикою «Культура»
Переможна сила мистецтва
Відкриття ІІ Міжнародного фестивалю мистецтв в Одеській опері все-таки відбулося, незважаючи на активний супротив потужних сил природи. Нічний буревій, що пронісся над Одесою у ніч на 1 червня, істотно зруйнував сценічний майданчик. Чималої шкоди було завдано відео- та аудіоапаратурі, яку вже встановили для трансляції музики, вщент розбито три екрани, пошкоджено інше обладнання. За словами Надії Бабіч, завдані збитки попередньо оцінюється у мільйон гривень. Відтак відкриття фестивалю просто неба довелося перенести з суботи на вівторок.
У суботу ж фестиваль розпочався у залі Одеської опери прем’єрою двох одноактних балетів Ігоря Стравинського «Жар-птиця» і «Весна священна». Повний аншлаг! Жодного вільного місця, і це — велика радість для театру та результат щоденної копіткої роботи, спрямованої на його розвиток і наповнення. На прем’єру балетів одного з найцікавіших композиторів ХХ століття прийшла вся культурна Одеса, і не дивно — музика Ігоря Стравинського звучала тут уперше. Для театру — це новий рівень, адже музика композитора-новатора вимагає від оркестру потужності та злагодженості, а від балетної трупи — витонченості.
Призовий букет «Балаганчика»
У приміщенні Одеської обласної організації Національної спілки журналістів України нещодавно пройшла прес-конференція з гарної нагоди, а відтак і назву мала промовисту: «Букет перемог дитячо-юнацького театру «Балаганчик». Насамперед, йшлося про ще одну і водночас дуже вагому перемогу — завдяки «Балаганчику» та його незмінному керівникові Надії Іванівні Хохловій Одеса вперше прозвучала на найвищому рівні на всеукраїнському відкритому конкурсі читців імені Т. Г Шевченка, організованому Центром українських досліджень та Міжнародним Київським університетом.
За двадцять років свого існування колектив назбирав багато нагород як у місцевих конкурсах, так і в національних. Нинішнього березня, посівши перше місце на обласному фестивалі «Співець українського слова», як переможці поїхали до Києва. Там «Балаганчик» виконав композицію на вірші Т. Шевченка, В. Тарасенка та Н. Хохлової «Про волю і долю» і став лауреатом першого ступеню. Конкурс ще тривав, а переможці вже встигли здобути шостий раз перше місце на одеському конкурсі, присвяченому 110-річчю створення Одеської «швидкої допомоги». Так би мовити, з поїзда — одразу ж у бій!
Потужна енергетика «Наро...»
Виставка творів з музейних та приватних колекцій Одеси одного з найяскравіших представників нонконформізму 1970—1980 років Станіслава Сичова (1937—2003) під назвою «Наро...» відкрилася в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Відбулася також презентація однойменного альбому. На сторінках видання Станіслав Сичов представлений не лише як художник, але і як поет. Ця особливість обдарування митця, суміжна з його живописом, майже невідома загалу.
Перша персональна виставка Станіслава Сичова відбулася саме в стінах Музею західного і східного мистецтва. Директор закладу Людмила Сауленко висловила подяку тим, хто був причетний до організації нинішньої експозиції, твори для якої надали Одеський літературний музей, Музей сучасного мистецтва Одеси та галерея NT-Art. Значна частина робіт надійшла з приватних збірок, зокрема сім’ї Хандросів. Людмила і Володимир Хандроси стали також ідейними натхненниками і спонсорами виставки. Куратор проекту — Ольга Левченко, директор Всеукраїнського благодійного фонду ім. Марії Приймаченко.
П’ять стрічок «Німих ночей»
Просто неба — на яхтовому причалі одеського морвокзалу поблизу церкви Святого Миколая — 21—23 червня пройдуть кіноперформанси — четвертий фестиваль «Німі ночі».
Цьогоріч для показів відібрано п’ять стрічок: «Остання людина» (Німеччина, 1924), «Крейцерова соната» (Чехословаччина, 1926), «Патсі» (США, 1928), «Укразія» (Україна, 1925) та «Хліб» (Україна, 1930).
Стартує біля фонтана...
З 1 по 9 червня в Одеському театрі опери та балету відбудеться Другий міжнародний фестиваль мистецтв.
Мета фестивалю — включення Одеси у світовий культурний контекст та залучення вітчизняного глядача до скарбниці класичного мистецтва. Захід відбудеться за підтримки облдержадміністрації, яка виділила з бюджету на його проведення 1,5 млн грн.
Відкриється фестиваль 1 червня о 21.00 грандіозним дійством: під відкритим небом з боку Морського музею за участю дитячого та дорослого хору, оркестру та балету буде виконана сценічна кантата Карла Оффа «Карміна Бурана», розповіли організатори на прес-конференції.
Свято української книги
6 — 8 червня Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького спільно з Міністерством культури, Державним комітетом телебачення та радіомовлення, Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською обласною та Одеською міською радами, Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів, Книжковою палатою України ім. І. Федорова проводить ХІV Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Започаткована 2000-го, виставка-форум покликана сприяти збереженню і примноженню духовного та культурного надбання українського народу; розвитку і функціонуванню української мови в усіх сферах суспільного життя, її популяризації; розповсюдженню та популяризації нових видань різними мовами, що вийшли впродовж року на теренах України; поповненню бібліотек Південного регіону новою літературою. Проголошена 14 років тому мета цього масштабного культурно-просвітницького заходу не втратила своєї актуальності й нині.
Європа на Дерібасівській
Одеса традиційно є одним із центрів святкування Дня Європи в Україні. От і цьогорічна третя субота травня пройшла в нашому місті з європейським відтінком, була багата на святкові заходи, які розпочалися ще 17 травня з відкриття фестивалю європейського кіно в кінотеатрі U=CINEMA. Наступного дня в рамках Дня Європи пройшов тематичний велопробіг по Трасі здоров’я, а на Дерібасівській розпочав свою роботу ярмарок турецької культури. Пройшов і молодіжний квест, головною темою якого стало європейське коріння історії Одеси.
Ну а в офіційний День Європи, 19 травня, першим заходом був флеш-моб на Потьомкінських сходах, який о десятій ранку провели кілька сотень членів різних молодіжних організацій та національно-культурних товариств. Вишикувавшись на сходах у формі будинку, всередині якого були розгорнуті прапори країн—членів Євросоюзу та України, учасники флеш-мобу, за задумом організаторів, продемонстрували бажання України влитися в спільний дім європейських народів.
Музеї залюднила ніч
18 травня у Міжнародний день музеїв відбулася «Ніч музеїв» — акція, що проводиться після заходу сонця. Вона покликана популяризувати національне культурне надбання, розкривати власні ресурси, залучати до музеїв молодь. Ініціатива музеїв Берліна у 1997 році сьогодні підхоплена на багатьох континентах.
Вперше українські музеї долучилися до цієї ініціативи у 2007 році. Різноманітні культурні програми в цей день традиційно пропонують одеські музеї. До вашої уваги репортажі з кількох знаних закладів міста.
«stART» стартував
«S» — це знак у мистецтві (sign); «t» означає час (time). Останнє слово коментарів не потребує. 14 травня галерея «stART» зібрала своїх перших відвідувачів.
Вона розмістилася у приміщенні Будинку медпрацівників (вул. Грецька, 20), де кілька років поспіль діяла галерея «Ракурс». Вибір логотипу вже є певним свідченням професійності менеджменту. Відкриття виставки, при усій її камерності, справді зібрало як знакових художників нашого часу, так і відомих гостей, переважно людей творчих професій — журналістів, директорів установ, кінорежисерів. Зокрема, можна було бачити Кіру Муратову, театрала і художника Георгія Делієва, чиї твори також були включені в експозицію. Безперечно, це сприймається як вияв довір’я до організаторів, як аванс на майбутнє двом молодими сміливцям, котрі започаткували цей проект — арт-менеджеру Сергієві Остапенку та його партнеру Анні Савкіній. Сергій уже заявляв про себе раніше як куратор кількох резонансних проектів у галереї «Квартира №10», минулорічною виставкою Андрія Коваленка в Одеському художньому музеї тощо.
Дві світові прем’єри
28 та 29 травня у Великому залі Одеської обласної філармонії відбудеться концерт за участю Національного одеського філармонійного оркестру під орудою заслуженого артиста України Хобарта Ерла та гостей — провідних австрійських музикантів одного з найкращих і найстаріших симфонічних оркестрів у світі — Віденського філармонійного оркестру (Wiener Philharmoniker, 1842) Дитмара Кюбльбека (концертмейстер групи тромбонів) та Райнера Кюбльбека (концертмейстер групи труб), а також арфістки Йоланди Кондонасіс (США).
У програмі — твори Ігоря Стравінського («Сюїта з балету «Жар-птиця», версія 1919 року), Євгена Станковича («Соло для оркестру» та «Баня» з балету «Распутін»). Того вечора, крім досить відомої слов’янської музики, звучатиме західна. Нам пропонують дві світові прем’єри — твори американського та австрійського композиторів, відповідно, Лорена Кайзера («Концерт для арфи з оркестром») та Райнхарда Зюсса («Подвійний концерт для труби і тромбона з оркестром»).
Європа на Дерібасівській
Учора відкриттям фестивалю європейського кіно (у кінотеатрі U-CINEMA) в Одесі стартували Дні Європи.
Упродовж двох днів, 18—19 травня, Міськcад, Дерібасівська, Думська і Приморський наповняться європейським багатоголоссям: тут проходитимуть ярмарки, конкурси, вікторини, дегустації, презентації, концерти...
Камертон чутливої душі
У Всесвітньому клубі одеситів відбулася презентація роману одеситки Жанни Шобутинської (псевдонім — Діана Велесова) «Час чотирьох шансів».
Ідея створення історичного детективу виникла вже під час першого візиту до Франції. Париж надихнув її відразу, захопив її думки у полон, змінивши раз і назавжди саму сутність світосприйняття. Безмежна любов до французької культури ще з часів навчання у школі почала нестримно потребувати свого вираження.
Музейні день і ніч
Міжнародний день музеїв — 18 травня — у країнах Європи традиційно продовжиться «Ніччю музеїв». Одеса — на гребені світових тенденцій: одеські музеї також долучаться до цієї всеєвропейської акції.
Так, Одеський історико-краєзнавчий музей відкриється, як уже повідомляли «ЧН», у суботу о 12-й годині і працюватиме до півночі. У програмі цього дня та ночі — конкурс малюнка «Діти малюють музей», концерт квінтету дерев’яних духових інструментів у виконанні студентів Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, поетичний марафон та музичний квест, під час якого відвідувачам запропонують шукати скарби музею по імпровізованій карті, фаєр-шоу та виступ школи фламенко Неллі Сюпюр.
У дивосвіті рідного краю
24 травня о 15.00 у виставковій залі Одеського обласного центру української культури відбудеться відкриття виставки робіт Ірини Старченко, Богдана Перегінчука та Ніни Побережець — «Дивосвіт рідного краю» (живопис, графіка, скульптура, іграшка).
Ідея виставки — вертикальна структура архетипу світового дерева (вісь світу), його поділ на три яруси — небесний, земний і підземний, а також істоти, що населяють ці світи. Учасники працюють у різних техніках живопису, графіки та скульптури, але символіка поєднує їхні твори в одну структурну різнопланову композицію, яка і є своєрідним Світовим древом. У роботах відображено світ вірувань і міфологічних уявлень наших предків, світ народних казок і дитячих мрій.
«Українська книга на Одещині»
Міністерство культури, Держкомітет телебачення і радіомовлення, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Книжкова палата України ім. І. Федорова, Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького за підтримки одеських облдержадміністрації, обласної та міської рад 6 — 8 червня проводять XІV всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Основна мета — збереження та примноження духовного й культурного надбання українського народу, створення сприятливих умов для видання і популяризації української книги, поповнення бібліотек Півдня новими виданнями, розповсюдження книг серед читачів, підтримка молодих учених та письменників.
Три грації одеського мистецтва
Виставка творів родини Котлярових
«Летимо, торкаючись крилами» — під цією метафоричною назвою 7 травня в Одеському літературному музеї відкрилася виставка творів представників трьох поколінь відомої художньої династії: Нінель Котлярової (1926—1993), Ольги Котлярової-Прокопенко і Тетяни Бродецької. Виставка проходить у рамках художнього проекту «Наступність поколінь».
Імпреза присвячена пам’яті заслуженого майстра народної творчості України Нінель Миколаївни Котлярової. Її не стало у ці весняні дні двадцять років тому. Знаковою у творчій долі інших учасниць згадану виставку робить та обставина, що цьогоріч заслужений художник України Ольга Котлярова відзначає тридцятип’ятиріччя своєї творчої діяльності; двадцятиріччя перебування на мистецькій стезі — донька Тетяна.
У контексті часу
Подією культурного життя Одеси стала персональна виставка члена-кореспондента Національної академії мистецтв, народного художника України, живописця Анатолія Мельника (на знімку) «Чотири погляди поза часом. Мамайчуки», що відкрилася у Музеї західного та східного мистецтва і триватиме до 4 червня.
Вже кілька днів поспіль, відколи відкрилася ця унікальна експозиція полотен майстра, гортаю каталог-альбом Анатолія Мельника та розмірковую над цими роботами.
Від предтечі романтизму до «останнього романтика» і... майбутнього класика
26 квітня у філармонії відбувся концерт за участі Національного одеського філармонійного оркестру (худ. керівник і диригент Хобарт Ерл), а також гостей — диригента Миколи Сукача (Чернігів) та соліста Рустама Мурадова (Москва, РФ). У програмі — твори Л. ван Бетховена, С. Борткевича, Є. Станковича.
Унікальність музики як виду мистецтва полягає в тім, що вона не знає не лише географічних, а й часових кордонів. Кожного разу виконання творів класиків осучаснюється їх новим прочитанням, емоційним наповненням та індивідуальною інтерпретацією.
Мода на іноземців, що пишуть французькою
Французький письменник з російським корінням Андрій МАКІН пише винятково французькою. Однак майже всі його книги так чи інакше пов’язані з Росією: «Дочка Героя Радянського Союзу», «Час річки Амур», «Злочин Ольги Арбеліної», «Реквієм по Сходу». За свій «Французький заповіт» 1995-го він отримав престижну Гонкурівську премію та премію Медічі. Цей роман, перекладений на 40 мов, у тому числі й на російську, зробив автора всесвітньо знаменитим. У тому ж році письменникові було надано громадянство Франції…
Євген Чикаленко: людяність у вимірі часу
(Краезнавчий аспект)
З нагоди 150-річчя від дня народження Євгена Харлампійовича Чикаленка — активного учасника українського національного руху кінця ХIХ — початку ХХ століть, громадського і культурного діяча, відомого мецената, видавця першої на Наддніпрянщині щоденної української газети «Рада», популяризатора українського слова — група молодих істориків Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова видала торік цікаву книгу «Євген Чикаленко в процесі українського націотворення».
Я ж хочу привернути увагу читачів до цієї яскравої особистості під дещо іншим кутом зору — з позицій сучасного краєзнавства Одещини, а саме як до визначного аграрія, чий внесок у розвиток степового землеробства все ще залишається неналежно оціненим. Тим більше, що творча спадщина самого Є. Чикаленка, автора «Розмов про сільське хазяйство», «Спогадів» (1861—1907) та «Щоденників», які в наш недавній час видані у трьох томах, дає можливість ґрунтовніше висвітлити ці питання в умовах сьогодення. Слід також зауважити, що власний достаток та економічна незалежність, а також особисті цінності та широкий світогляд створювали основу для активної громадської діяльності одного з фундаторів Товариства українських поступовців, української «Громади» у Петербурзі, члена одеської та київської «Громад», ініціатора численних заходів з метою політизації українського руху.
Кольорова магія чорно-білого кіно Жоржа Мельєса
«Маг, який засунув кінематограф у капелюх і витягнув з неї кіно», — так кажуть про Жоржа Мельєса, одну з найзагадковіших постатей в історії великого екрана. Між 1896 і 1913 роками він створив 520 фільмів, де виступив і продюсером, і кінопрокатником, й актором. А вперше Мельєс використав кінокамеру для того, щоб розповісти постановочну історію, для якої він придумав безліч спеціальних прийомів. Саме ці трюки лягли в основу сучасних спецефектів.
У рамках фестивалю «Французька весна» в Одеській філармонії відбувся унікальний кіноконцерт — показ кращих короткометражних фільмів кіногенія в супроводі його прямих нащадків.
Французький театр жестів: подорож від курника до центру Всесвіту
Замість зірок — кукурудзяні зерна, замість неба — підлога сцени. І це тільки замальовка до вистави «Крик півня» французької театральної компанії «La Cie Raiemanta»…
На порожній сцені Українського театру протягом години працювала лише одна акторка — Ліз Потон. Вона, француженка, зверталася до глядачів універсальною мовою — мовою тіла: спектакль повністю побудований на акробатичних етюдах, еквілібристиці та жестах. Про що мовилося? Вийшовши по завершенню вистави до глядачів на уклін, мадам Ліз з посмішкою відповіла: «Інтерпретуйте побачене, як хочете. Вигадувати не забороняється!»
Що ж, спробуємо…
І вічна Степанова весна...
Весна приходить на Одещину з початком квітня — разом з днем народження Степана Олійника, видатного українського поета-гумориста ХХ століття. Цей день громадськість Балтського району, де народився Степан Іванович, та Миколаївського, де він зростав, а також українські майстри образного слова, а передовсім — одеські письменники, відзначають як своє невід’ємне вже рівно тридцять років свято. Від тих найперших Олійниківських читань, трансформованих згодом у літературно-мистецьке свято «Степанова весна». Свято не лише регіональне, а й за участю гостей зі столиці та інших міст країни — всеукраїнське, а нині вже й міжнародне.
Сьогодні нам нав’язують щось таке позанаціональне та невиразне, чужі, не властиві нам культурні та моральні цінності, намагаються прищепити тотальну байдужість до всього українського. Тож, вшановуючи пам’ять свого земляка — видатну постать української культури, миколаївці показують не лише приклад збереження національної пам’яті, що дуже важливо саме сьогодні, а й приклад патріотичного виховання молоді, виховання любові до свого краю, до своєї, як мовиться, маленької батьківщини. Дуже гарно про це написав земляк і навіть далекий родич Степана Олійника, головний художник Одеського Молодіжного театру, заслужений художник України Микола Вилкун у своєму вірші «Левадівцям». Його він зачитав на великому літературно-мистецькому вечорі у будинку культури Миколаївки.
Декоративно-ужиткова краса
У Художньому музеї Одеси триває розлога виставка творів декоративно-ужиткового мистецтва.
Серед численних експонатів — художня обробка скла, текстилю, металу, декоративний розпис, кераміка, ювелірне мистецтво, твори, виконані в інших техніках, монументально-декоративний живопис та скульптура, народно-декоративне мистецтво.
Схід сонця на Потьомкінських
Під час четвертого Одеського кінофестивалю, з 12 по 20 липня, буде особливо «гаряче»: на Потьомкінських сходах виступить сербський режисер Емір Кустуріца, відзначений на найпрестижніших кінофорумах Європи — Берлінському, Венеційському, Каннському, та його фолк-рок-група «No smoking orchestra». І це лише відкриття фестивалю…
За традицією ОМКФ, на Потьомкінських сходах відбудеться також масштабний кіно-перформанс у супроводі симфонічного оркестру — показ грандіозної кінопоеми класика німецького кіноекспресіонізму Фрідріха Мурнау «Схід сонця» (1927). Ця стрічка означила «схід» ери звукового кіно й отримала три статуетки «Оскар» на першій в історії церемонії вручення нагород американської Кіноакадемії. А торік цю картину, за підсумками наймасштабнішого опитування кінокритиків, визнали найкращою з усіх стрічок німого кіно.
Свято народного мистецтва
Щороку у ці весняні дні Одеський обласний центр української культури запрошує на свято народного мистецтва. Шість років тому тут уперше було вручено премію ім. Ростислава Палецького, започатковану спільно з Інтелектуальним форумом. Відтоді це стало традицією. За шість років звання лауреатів премії удостоїлися 15 майстрів народної творчості Одещини, а ще 24 — її стипендіатів.
Нинішнє свято декоративно-ужиткового мистецтва триватиме два дні. У середу, 3 квітня, о 9.30 відкриється перше засідання Народної академії творчості. Лекцію «Полісемантична система образів Ростислава Палецького у фаховому навчанні художників-керамістів» прочитає Олена Жернова. Після того для майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, методистів, творчих працівників районних будинків культури та всіх зацікавлених відбудуться майстер-класи. Їх проведуть заслужений художник України Анатолій Кравченко (техніка акварелі), художник-кераміст Олександр Гаркавченко (гончарство та ліплення з глини), викладач приватної школи «Майбуття» Ліана Серьогіна (художній розпис тканин).
Гармонія «Червоного квадрата»
У реєстрі одеських закладів культури і мистецтва поповнення: цими днями розпочав свою роботу музейно-виставковий центр сучасного декоративно-прикладного мистецтва «Червоний квадрат». Наразі до уваги відвідувачів там пропонують виставку живопису та напівкоштовного каміння — проект «LIGATURA».
З давніх-давен коштовні камені слугували прикрасами, а їх блиск і забарвлення захоплювали і дивували. Єгиптяни охоче носили прикраси з аметистів, смарагдів та бірюзи. Римляни найвище цінували сапфіри й діаманти. Семіраміда, Клеопатра та інші цариці давнини вважали найкращими перли. Мода Ренесансу та бароко віддавала перевагу кольоровому благородному камінню: сапфірам, смарагдам, топазам. Туалети дам і кавалерів епохи рококо виблискували діамантами. А епоха романтизму відкрила красу напівкоштовного каміння: гранатів, опалів, хризолітів та аквамарину. Згадуються коштовні камені й у Біблії — «дванадцять каменів Небесного Єрусалима». Камінь мовчить, та багато «розповідає»: починаючи з історії нашої планети і закінчуючи історією про свого власника…
Володимир Рунчак: «Ми цікаві світу лише тим, чим ми не схожі на світ...»
У березні у Великій залі обласної філармонії відбувся концерт Національного одеського філармонійного оркестру (НОФО, художній керівник і диригент Хобарт Ерл) під орудою гостя-диригента, відомого композитора Володимира Рунчака (Київ). Соло на бандурі Тетяни Гордійчук (Одеса).
Гравітаційне поле Канчелі
Того пам’ятного вечора твір Баха — Веберна запам’ятався поліфонічною вишуканістю, ускладненим переплетінням мелодії і, водночас, відчуттям просторовості, ясності, а в образно-емоційному сенсі — всезростаючим наближенням до Абсолюту.
Наступний номер, із яскраво вираженим національним змістом, побудований на народних українських мелодіях, захоплював романтичною піднесеністю та задушевністю. Бандура у вмілих руках Тетяни Гордійчук у задумі композитора домінувала над оркестром. Свого часу концерт був присвячений дружині автора, бандуристці Ользі Герасименко-Олійник і два роки тому виконувався у Львові на творчому вечорі на честь 80-річчя митця.
Жертви чужої війни
Кілька думок після перегляду вистави «Сімейні сцени» в Одеському українському академічному музично-драматичному театрі ім. Василя Василька (п’єса Анни Яблонської, режисер-постановник — народний артист України Ігор Равицький, художній керівник театру).
Країна-переможець ніколи не перестане воювати. Правдивість цих слів Ернеста Гемінгвея, котрий добре знав, про що говорить, наочно підтверджує приклад нашої східної сусідки — правонаступниці величезної більшовицької імперії, діти якої продовжують гинути й калічитись. «Гарячих точок» вистачало завжди, на всі покоління. Ця тема захопила у свою орбіту і мистецтво. Проблема лише в тому, як, з якими критеріями підходити до її вирішення.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206