Матеріали з рубрикою «Культура»

Улітку в Польщі традиційно проходять українські фестивалі — як на українських етнічних землях, так і в місцях проживання повоєнних виселенців. Два з них відбулися в липні.

На початку липня зібрав людей з усього світу черговий міжнародний фестиваль «Європейські зустрічі національних меншин «Під кичерою». Його ініціатор та організатор — найвідоміший поза межами України лемківський ансамбль пісні і танцю «Кичера» з Лігниці, що в Нижній Сілезії, де українці проживають на вигнанні в розпорошенні після сумнозвісної операції «Вісла» в 1947 році.

В одеській галереї «Артком» (вул. Торгова, 2) експонується персональна виставка Валентина Тишецького (Вінниця).

Валентин Антонович Тишецький народився у м. Крижополі на Вінниччині. 1978 року закінчив Московське державне художнє училище па­м’яті 1905 року (педагоги О.В. Конягін, Е.Г. Ліпкінд, М.М. Булгакова, Б.Я. Малінковський). В основі навчання закладу — художньо-педагогічна система відомих ро­сійських викладачів, художників-практиків: Василя Бакшеєва, Олександра Герасимова, Олексія Грицая, Миколи Кримова та інших реалістів. Вони розвивали традиції російського настроєвого імпре­сіонізму, який культивувало свого часу Московське училище живопису, архітектури, скульптури, зокрема такі майстри як К.О. Коровін, В.Д. Полєнов, В.О. Сєров.

Мозаїчне панно, мозаїчна підлога, оздоблена мозаїкою колона... Ці поняття лише недавно увійшли в наш побут. Хоча варт уточнити: не в наш, а в побут скоробагатьків, олігархів тощо. Якраз вони і створюють попит на такі роботи.

В Одесі у цьому жанрі мистецтва успішно працюють художники, об’єднані в майстерні мозаїки «ArtMosaik». Цими днями роботи майстрів представлені в Художньому салоні Одеської організації Національної спілки художників України.

Зняте геніальне кіно про генія, тим паче — генія кінематографу, — завдання складне. Чи вдалося його виконати українці Світлані Фетисовій — сценаристу та режисеру картини «Параджанов», найочікуванішої української прем’єри фестивалю? Про геніїв краще од усіх розповідають їх власні твори — і цей фільм не став винятком з цього правила. Однак, як виявилося, ця стрічка — начебто і не про Сергія Параджанова…

Робота над картиною велася довгих шість років. До створення байопику про легенду українського кінематографу залучили  як продюсера — відомого режисера та сценариста Романа Балаяна, як співрежисера та виконавця головної ролі — французького актора вірменського походження Сержа Аведікяна. Перший знав його особисто, другий настільки вдало перевтілився у нього, що під час перегляду перепитуєш себе: «Чи це, бува, не комп’ютерними спецефектами оживили самого Параджанова?» Та все ж фільм про нього вони не зняли: більшість героїв та подій, показаних у картині, вигадані.

Одесу вже всімнадцяте накриє «Зелена хвиля». Міжнародний книжковий ярмарок, який традиційно проводиться в самому серці, на Дерібасівській і в Міському саду, відкриє почесний громадянин міста письменник-сатирик Михайло Жванецький.

На кілька днів головна вулиця Одеси перетвориться на книжковий світ: з 1 по 4 серпня працюватиме XVII міжнародний книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Щороку його відвідує близько 10 тисяч книгоманів. До нашого міста з’їдуться більше сотні видавництв, книготорговельних організацій, завітають письменники з Білорусі, Польщі, Вірменії і Грузії. Свою продукцію представлять відомі поліграфічні центри України та Росії. Один з акцентів нинішньої «Зеленої хвилі» — дитяча література і саморозвиток малечі, адже 2013-й оголошений роком дитячої творчості. Виставку, вже за доброю традицією, відкриє Михайло Жванецький. Сатирик роздаватиме свої автографи на спеціальній сесії з 17.30 до 18.00 (у конференц-залі виставки на Дерібасівській).

Вже четвертий рік поспіль Одеський міжнародний кінофестиваль збирає глядачів та всіх, хто для них старається, — акторів, режисерів, сценаристів, продюсерів, кінокритиків — з різних куточків світу. Кажучи жартома, але пам’ятаючи, що у кожному жарті є частка правди: фільми-відкриття фестивалю характеризують етапи його становлення та розвитку. Судіть самі за назвами — «Серцеїд» (2010), «Артист» (2011), «Реальність» (2012), «Надія не згасне» (2013). Анекдотично символічно, еге ж?

Ні слова
про Ейзенштейна

Спочатку фестиваль був у всіх на вустах, але тепер надія, що за допомогою фестивального пітчингу справді розвиватиметься український кінематограф, як обіцяють організатори, хіба що жевріє. Так само, як не згасає надія роззяв побачити справді іменитих зірок на червоній доріжці під час помпезних церемоній кінофестивалю. Цього року його відкривали разом з Олександром Роднянським, Тимуром Бекмамбетовим, Гошею Куценком, Валерієм Тодоровським, Роджером Корманом, Іржі Менцелем, Кірою Муратовою, Йосом Стелінгом та Еміром Кустуріцею. Останньому вручили нагороду «За внесок у кіномистецтво», що справедливо, і це він прокоментував зі сцени Оперного театру так: «…радий нарешті відвідати місто, про яке писав Бабель». Отакої! І це — з вуст кінорежисера! Ні слова про Потьомкінські сходи Ейзенштейна, де пізніше відомий кінодебошир дав концерт зі своїм не менш відомим гуртом «No smoking orchestra»…

Одеський театр опери та балету завершує нинішній сезон казковою прем’єрою: цими днями глядачі побачать музичну казку у двох діях під назвою «Смарагдове місто».

Постановка створювалася за мотивами відомої книги Олександра Волкова «Чарівник Смарагдового міста», хоча автор лібрето одеситка Тамара Каганович обіцяє глядачам відхилення від сюжету і чимало цікавих сюрпризів:

— Нашим спектаклем охоплено 200 років музичної історії, тут зустрічаються композитори XVIII, XIX і XX століть. Вони, мабуть, дуже здивувалися б, якби дізналися, що зуст­рінуться в одному творі в Одесі, в оперному театрі.

Колись Ніцше казав «бог помер», натякаючи на моральну кризу людства, а тепер усі автори кажуть «глядач помер», маючи на увазі, в принципі, те саме. Мовляв, публіка не потребує більше «високого мистецтва». Однак фестиваль старого кіно та нової музики — «Німі ночі», що з аншлагами пройшов на причалі морвокзалу в Одесі, доводить протилежне: існує не тільки глядач, а й слухач елітарного, справжнього мистецтва…

До певної міри «Німі ночі» можна назвати фестивалем відродження. У прямому сенсі — відродження забутого кіно: за три фестивальні дні пройшли покази п’яти відреставрованих німих фільмів. «Німі ночі» — це також фестиваль відкриттів. У переносному сенсі, бо кожна з показаних стрічок супроводжувалася грою вже відомих музикантів, та для декого з них така форма роботи — озвучування фільму — була новизною. Скажімо, такого досвіду у рамках цього фестивалю набуло білоруське інструментальне авангардне тріо «Port Mone», озвучивши картину Миколи Шпиковського 1930 року «Хліб», ідеологічну та естетичну «пару» Довженкової «Землі».

В Одеському українському академічному музично-драматичному театрі ім. В. Василька відбулася прем’єра «Про любов… без слів», жанр якої у театрі визначили так: музично-пластична вистава (режисер-постановник, хореограф, автор драматургічного матеріалу — спільно з О. Плетньовим — балетмейстер з Москви Тетяна Борисова).

На сцені — звичайний танцювальний майданчик з великою мушлею для оркестру. Такі повсюдно можна було колись побачити у менших чи більших містах, містечках та селищах «от Москвы до самых до окраин», здебільшого у парках культури та відпочинку. Одразу ж за ними у темних алеях усамітнювались парочки, куди музика долинала вже крізь гущавину й темінь парку. Ті поцілунки під запахущими липами чи в запаморочливім бузковім тумані, ті проводжання-прощання-кружляння тихими вуличками до самого ранку… Крізь життя не одного покоління проходить цей танцмайданчик. І ті солодкі спомини, адже вистава охоплює досить тривалий період 1920—1980 років, й це навіть більше, аніж короткий курс ВКП(б). Майже все, що тоді відбувалося, молодшому поколінню цілковито незнайоме. А в старшого воно тихо живе у серці десь на самім споді, як спогад про молодість, яка, на жаль, ніколи вже не вернеться.

2013-й для музикантів усього світу проходить під знаком Сергія Рахманінова: минає 140 років від дня народження і 70 років від дня смерті видатного композитора сучасності.

Великий музикант і громадянин усього світу, Сергій Рахманінов писав і виконував музику, яка стала символом змін у буремному ХХ столітті. Працюючи на його початку віце-президентом Імператорського Російського товариства, він сприяв становленню Одеської музичної академії, 100-річчя якої відзначатиметься у вересні.

З повагою до великої особистості і з нагоди сторічного ювілею академії студенти та аспіранти кафедри спеціального фортепіано класу заслуженого діяча мистецтв України, професора Тетяни Шевченко підготували чудовий концерт, присвячений Сергію Рахманінову.

Завершивши 19 червня прем’єрною виставою «Про кохання… без слів» (режисер і хорео­граф Тетяна Борисова) 88-й сезон на стаціонарі, колектив Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька через день-другий перепочинку вирушить у гастрольну подорож областю.

Для васильківців стало вже доброю традицією виїздити з виставами в райони Одещини: впродовж десятиліття проводиться всеукраїнська культурно-мистецька акція «Майстри мистецтв — трудівникам села» й Одеський український театр є її активним учасником.

21 червня в Одесі стартує Міжнародний фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі» — неординарна та неповторна подія для України

Цього року глядачі матимуть нагоду насолодитися п’ятьма німими стрічками 1920-х років: ре-прем’єрами реставрованих версій українських фільмів «Укразія» (реж. Петро Чардинін, 1925) та «Хліб» (реж. Микола Шпиковський, 1930), шедевром світового кінемато­графу, німецькою експресіоністичною драмою «Остання людина» (реж. Фридріх-Вільгельм Мурнау, 1924), флаппер-комедією Кінга Відора «Патсі» (США, 1928) та камерною драмою чеського режисера Густава Махати «Крейцерова соната» (1927).

Правління Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка повідомляє про присудження премії фонду «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» у 2013 році. Лауреатами стали:

Роман КОВАЛЬ — письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття, автор та упорядник 44 книг, циклів радіопередач «Холодний Яр», сценаріїв документальних фільмів «Незгасимий огонь Холодного Яру», президент історичного клубу «Холодний Яр». Нагороджений за подвижницьку діяльність в організації вшанувань героїв Визвольної боротьби українців за свою незалежність, зокрема холодноярців, спорудження їм пам’ятників, відновлення могил, найменування їхніми іменами вулиць, повернення з небуття багатьох історичних постатей.

«Вояк духовного заслону — супроти зла, насильства і брехні». Так визначив свою роль у літературі Іван Малюта, журналіст, літературознавець, поет, автор книги «Агов!», що вийшла у видавництві ім. Олени Теліги в грудні 2012-го. Складається вона з двох частин. У першій — «Не поступитися сумлінням» — проза і нариси, есе, статті. У другій — «На дзвіниці душі» — поезії, серед яких є справжні перлини як-от «Українська ідея», «До хохлів і не тільки» та інші.

Кожен з 26 прозових творів, що складають першу частину книги, ґрунтується на власних враженнях (за винятком «Коли йдеться про честь» про М. Рильського та репліки «Забожилася б і Кася») від зустрічей з людьми, котрі здійснили, за висловом В. Овсієнка, «моральні подвиги» в ім’я України в умовах тотальних доносів і жорстоких репресій, які панували в СРСР. Про гідність, честь і мудрість своїх сучасників, з якими звела автора доля, він пише як про зразок поведінки для себе і своїх читачів.

Відкриття ІІ Міжнародного фестивалю мистецтв в Одеській опері все-таки відбулося, незважаючи на активний супротив потужних сил природи. Нічний буревій, що пронісся над Одесою у ніч на 1 червня, істотно зруйнував сценічний майданчик. Чималої шкоди було завдано відео- та аудіоапаратурі, яку вже встановили для трансляції музики, вщент розбито три екрани, пошкоджено інше обладнання. За словами Надії Бабіч, завдані збитки попередньо оцінюється у мільйон гривень. Відтак відкриття фестивалю просто неба довелося перенести з суботи на вівторок.

У суботу ж фестиваль розпочався у залі Одеської опери прем’єрою двох одноактних балетів Ігоря Стравинського «Жар-птиця» і «Весна священна». Повний аншлаг! Жодного вільного місця, і це — велика радість для театру та результат щоденної копіткої роботи, спрямованої на його розвиток і наповнення. На прем’єру балетів одного з найцікавіших композиторів ХХ століття прийшла вся культурна Одеса, і не дивно — музика Ігоря Стравинського звучала тут уперше. Для театру — це новий рівень, адже музика композитора-новатора вимагає від оркестру потужності та злагодженості, а від балетної трупи — витонченості.

У приміщенні Одеської обласної організації Національної спілки журналістів України нещодавно пройшла прес-конференція з гарної нагоди, а відтак і назву мала промовисту: «Букет перемог дитячо-юнацького театру «Балаганчик». Насамперед, йшлося про ще одну і водночас дуже вагому перемогу — завдяки «Балаганчику» та його незмінному керівникові Надії Іванівні Хохловій Одеса вперше прозвучала на найвищому рівні на всеукраїнському відкритому конкурсі читців імені Т. Г Шевченка, організованому Центром українських досліджень та Міжнародним Київським університетом.

За двадцять років свого існування колектив назбирав багато нагород як у місцевих конкурсах, так і в національних. Нинішнього березня, посівши перше місце на обласному фестивалі «Співець українського слова», як переможці поїхали до Києва. Там «Балаганчик» виконав композицію на вірші Т. Шевченка, В. Тарасенка та Н. Хохлової «Про волю і долю» і став лауреатом першого ступеню. Конкурс ще тривав, а переможці вже встигли здобути шостий раз перше місце на одеському конкурсі, присвяченому 110-річчю створення Одеської «швидкої допомоги». Так би мовити, з поїзда — одразу ж у бій!

Виставка творів з музейних та приватних колекцій Одеси одного з найяскравіших представників нонконформізму 1970—1980 років Ста­ніслава Сичова (1937—2003) під назвою «Наро...» відкрилася в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Відбулася також презентація однойменного альбому. На сторінках видання Станіслав Сичов представлений не лише як художник, але і як поет. Ця особливість обдарування митця, суміжна з його живописом, майже невідома загалу.

Перша персональна виставка Станіслава Сичова відбулася саме в стінах Музею західного і східного мистецтва. Директор закладу Людмила Сауленко висловила подяку тим, хто був причетний до організації нинішньої експозиції,  твори для якої надали Одеський літературний музей, Музей сучасного мистецтва Одеси та галерея NT-Art. Значна частина робіт надійшла з приватних збірок, зокрема сім’ї Хандросів. Людмила і Володимир Хандроси стали також ідейними натхненниками і спонсорами виставки. Куратор проекту — Ольга Левченко, директор Всеукраїнського благодійного фонду ім. Марії Приймаченко.

Просто неба — на яхтовому причалі одеського морвокзалу поблизу церкви Святого Миколая — 21—23 червня пройдуть кіноперформанси — четвертий фестиваль «Німі ночі».

Цьогоріч для показів відібрано п’ять стрічок: «Остання людина» (Німеччина, 1924), «Крейцерова соната» (Чехословаччина, 1926), «Патсі» (США, 1928), «Укразія» (Україна, 1925) та «Хліб» (Україна, 1930).

З 1 по 9 червня в Одеському театрі опери та балету відбудеться Другий міжнародний фестиваль мистецтв.

Мета фестивалю — включення Одеси у світовий культурний контекст та залучення вітчизняного глядача до скарбниці класичного мистецтва. Захід відбудеться за підтримки облдержадміністрації, яка виділила з бюджету на його проведення 1,5 млн грн.

Відкриється фестиваль 1 червня о 21.00 грандіозним дійством: під відкритим небом з боку Морського музею за участю дитячого та дорослого хору, оркестру та балету буде виконана сценічна кантата Карла Оффа «Карміна Бурана», розповіли організатори на прес-конференції.

6 — 8 червня Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького спільно з Міністерством культури, Державним комітетом телебачення та радіомовлення, Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською обласною та Одеською міською радами, Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів, Книжковою палатою України ім. І. Федорова проводить ХІV Всеукраїнську ви­ставку-форум «Українська книга на Одещині».

Започаткована 2000-го, виставка-форум покликана сприяти збереженню і примноженню духовного та культурного надбання українського народу; розвитку і функціонуванню української мови в усіх сферах суспіль­ного життя, її популяризації; розповсюдженню та популяризації нових видань різними мовами, що вийшли впродовж року на теренах України; поповненню бібліотек Південного регіону новою літературою. Проголошена 14 років тому мета цього масштабного культурно-просвітницького заходу не втратила своєї актуальності й нині.

Одеса традиційно є одним із центрів святкування Дня Європи в Україні. От і цьогорічна третя субота травня пройшла в нашому місті з європейським відтінком, була багата на святкові заходи, які розпочалися ще 17 травня з відкриття фестивалю європейського кіно в кінотеатрі U=CINEMA. Наступного дня в рамках Дня Європи пройшов тематичний велопробіг по Трасі здоров’я, а на Дерібасівській розпочав свою роботу ярмарок турецької культури. Пройшов і молодіжний квест, головною темою якого стало європейське коріння історії Одеси.

Ну а в офіційний День Європи, 19 травня, першим заходом був флеш-моб на Потьомкінських сходах, який о десятій ранку провели кілька сотень членів різних молодіжних організацій та національно-культурних товариств. Вишикувавшись на сходах у формі будинку, всередині якого були розгорнуті прапори країн—членів Євросоюзу та України, учасники флеш-мобу, за задумом організаторів, продемонстрували бажання України влитися в спільний дім європейських народів.

18 травня у Міжнародний день музеїв відбулася «Ніч музеїв» — акція, що проводиться після заходу сонця. Вона покликана популяризувати національне культурне надбання, розкривати власні ресурси, залучати до музеїв молодь. Ініціатива музеїв Берліна у 1997 році сьогодні підхоплена на багатьох континентах.

Вперше українські музеї долучилися до цієї ініціативи у 2007 році. Різноманітні культурні програми в цей день традиційно пропонують одеські музеї. До вашої уваги репортажі з кількох знаних закладів міста.

«S» — це знак у мистецтві (sign); «t» означає час (time). Останнє слово коментарів не потребує. 14 травня галерея «stART» зібрала своїх перших відвідувачів.

Вона розмістилася у приміщенні Будинку медпрацівників (вул. Грецька, 20), де кілька років поспіль діяла галерея «Ракурс». Вибір логотипу вже є певним свідченням професійності менеджменту. Відкриття виставки, при усій її камерності, справді зібрало як знакових художників нашого часу, так і відомих гостей, переважно людей творчих професій — журналістів, директорів установ, кінорежисерів. Зокрема, можна було бачити Кіру Муратову, театрала і художника Георгія Делієва, чиї твори також були включені в експозицію. Безперечно, це сприймається як вияв довір’я до організаторів, як аванс на майбутнє двом молодими сміливцям, котрі започаткували цей проект — арт-менеджеру Сергієві Остапенку та його партнеру Анні Савкіній. Сергій уже заявляв про себе раніше як куратор кількох резонансних проектів у галереї «Квартира №10», минулорічною виставкою Андрія Коваленка в Одеському художньому музеї тощо.

28 та 29 травня у Великому залі Одеської обласної філармонії відбудеться концерт за участю Національного одеського філармонійного оркестру під орудою заслуженого артиста України Хобарта Ерла та гостей — провідних австрійських музикантів одного з найкращих і найстаріших симфонічних оркестрів у світі — Віденського філармонійного оркестру (Wiener Philharmoniker, 1842) Дитмара Кюбльбека (концертмейстер групи тромбонів) та Райнера Кюбльбека (концертмейстер групи труб), а також арфістки Йоланди Кондонасіс (США).

У програмі — твори Ігоря Стравінського («Сюїта з балету «Жар-птиця», версія 1919 року), Євгена Станковича («Соло для оркестру» та «Баня» з балету «Распутін»). Того вечора, крім досить відомої слов’янської музики, звучатиме західна. Нам пропонують дві світові прем’єри — твори американського та австрійського композиторів, відповідно, Лорена Кайзера («Концерт для арфи з оркестром») та Райнхарда Зюсса («Подвійний концерт для труби і тромбона з оркестром»).

Учора відкриттям фестивалю європейського кіно (у кінотеатрі U-CINEMA) в Одесі стартували Дні Європи.

Упродовж двох днів, 18—19 травня, Міськcад, Дерібасівська, Думська і Приморський наповняться європейським багатоголоссям: тут проходитимуть ярмарки, конкурси, вікторини, дегустації, презентації, концерти...

У Всесвітньому клубі одеситів відбулася презентація роману одеситки Жанни Шобутинської (псевдонім — Діана Велесова) «Час чотирьох шансів».

Ідея створення історичного детективу виникла вже під час першого візиту до Франції. Париж надихнув її відразу, захопив її думки у полон, змінивши раз і назавжди саму сутність світосприйняття. Безмежна любов до французької культури ще з часів навчання у школі почала нестримно потребувати свого вираження.

Міжнародний день музеїв — 18 травня — у країнах Європи традиційно продовжиться «Ніччю музеїв». Одеса — на гребені світових тенденцій: одеські музеї також долучаться до цієї всеєвропейської акції.

Так, Одеський історико-краєзнавчий музей відкриється, як уже повідомляли «ЧН», у суботу о 12-й годині і працюватиме до півночі. У програмі цього дня та ночі — конкурс малюнка «Діти малюють музей», концерт квінтету дерев’яних духових інструментів у виконанні студентів Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, поетичний марафон та музичний квест, під час якого відвідувачам запропонують шукати скарби музею по імпровізованій карті, фаєр-шоу та виступ школи фламенко Неллі Сюпюр.

24 травня о 15.00 у виставковій залі Одеського обласного центру української культури відбудеться відкриття виставки робіт Ірини Старченко, Богдана Перегінчука та Ніни Побережець — «Дивосвіт рідного краю» (живопис, графіка, скульптура, іграшка).

Ідея виставки — вертикальна структура архетипу світового  дерева (вісь світу), його поділ на три яруси — небесний, земний і підземний, а також істоти, що населяють ці світи. Учасники працюють у різних тех­ніках живопису, графіки та скульптури, але символіка поєднує їхні твори в одну структурну різнопланову композицію, яка і є своєрідним Світовим древом. У роботах відображено світ вірувань і міфологічних уявлень наших предків, світ народних казок і дитячих мрій.

Міністерство культури, Держкомітет телебачення і радіомовлення, Українська асоціація видавців та книгорозповсю­джувачів, Книжкова палата України ім. І. Федорова, Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького за підтримки одеських облдержадміністрації, обласної та міської рад 6 — 8 червня проводять XІV всеукраїнську виставку-форум «Україн­ська книга на Одещині».

Основна мета — збереження та примноження духовного й культурного надбання українського народу, створення сприятливих умов для видання і популяризації української книги, поповнення бібліотек Півдня новими виданнями, розповсюдження книг серед читачів, підтримка молодих учених та письменників.

Виставка творів родини Котлярових

«Летимо, торкаючись крилами» — під цією метафоричною назвою 7 травня в Одеському літературному музеї відкрилася виставка творів представників трьох поколінь відомої художньої династії: Нінель Котлярової (1926—1993), Ольги Котлярової-Прокопенко і Тетяни Бродецької. Виставка проходить у рамках художнього проекту «Наступність поколінь».

Імпреза присвячена пам’яті заслуженого майстра народної творчості України Нінель Миколаївни Котлярової. Її не стало у ці весняні дні двадцять років тому. Знаковою у творчій долі інших учасниць згадану ви­ставку робить та обставина, що цьогоріч заслужений художник України Ольга Котлярова відзначає тридцятип’ятиріччя своєї творчої діяльності; двадцятиріччя перебування на мистецькій стезі — донька Тетяна.