Матеріали з рубрикою «Культура»

Не залишилися осторонь святкувань 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка і медики, серед яких чимало людей з аматорським хистом: художників, поетів, музикантів, а також шанувальників творчості геніального Поета.

Так, в Одеському міському центрі здоров’я (головний лікар Ігор Ратовський) відбувся творчий вечір, приурочений поетичній спадщині Великого Кобзаря. У ньому взяли участь представники медичної громади, студенти-медики, учасники творчих колективів і музичних шкіл обласного центру. Лунали народні пісні, пісні на слова Тараса Шевченка, балади у супроводі бандури, люди говорили про велич Тарасового слова, про його пророчий зміст.

До  200-річчя  великого  кобзаря

Як уже повідомлялося, в рамках виставки, присвяченої 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка, яка відкрилася 28 лютого в Одеському музеї західного і східного мистецтва, відбулася наукова конференція «Тарас Шевченко: життя і творчість. Тарас Шевченко та сучасний контекст» (див. «ЧН» від 6 березня). У ній взяли участь відомі науковці, які під різним кутом зору, з огляду на власні зацікавлення і пріоритети розглядають творчість й особу геніального митця. Серед учасників — Тетяна Ананченко, Оксана Шупта-В’язовська, Михайло Гнатюк (Львів), В’ячеслав Кушнір, Олександр Музичко, Володимир Сподарець.

«Ми вирішили розширити формат виставки і запросити не лише художників, мистецтвознавців, колекціонерів і журналістів, але й літературознавців, істориків, культурологів, щоб збагатити контакти з культурним простором», — наголосив один з організаторів заходу Сергій Савченко.

Нещодавно в ОННБ ім. М.Горького відбулася презентація альбому «С искренней благодарностью…» (О., 2014). В його основі — автографи діячів культури: авторів, видавців та колекціонерів — дарувальників бібліотеки, що зібрані співробітниками відділу мистецтв «Горьківки» за чотири десятиліття.

Це ілюстроване, адресно-персоніфіковане видання, в якому на основі фонду відділу відображений творчий потенціал україно- й одесоцетричних авторів, у тому числі інтернаціональної когорти симпатиків нашого міста. Серед дарувальників і  вихідці з Одеси та Одещини, представники культурних центрів Ізраїлю, Німеччини, Росії, Франції.

Виставка, присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка, що охоплює малярство, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво, 28 лютого відкрилася в Музеї західного і східного мистецтва. Це свого роду творчий звіт Одеської обласної організації Національної спілки художників України. У рамках виставки відбулася і наукова конференція «Т. Шевченко: життя і творчість. Т. Шевченко та сучасний контекст» за участі провідних одеських учених, а також гостей зі Львова.

«…Це було колись, давно, ще в ХХ столітті: я подумав, що якщо доживу до ХХІ, то ми будемо відзначати 200 років від дня народження Тараса Шевченка(!). Й ось раптом, як це буває в нашій свідомості, ця подія настала. Що зміниться того дня, 9 березня? Має змінитися, може, вже змінилося?.. Сьогодні ми тут, у Музеї західного і східного мистецтва. Може, хтось скаже, що це не зовсім наш профіль? Але я відповім, що Шевченко є представником не лише національної культури, бо давно вийшов за межі національного», — наголосив під час емоційного виступу мистецтвознавець, старший співробітник музею Володимир Островський.

Під такою назвою 2 березня Одеська обласна рада миру провела вечір, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Захід пройшов у переповненій концертно-виставковій залі благодійного фонду «Надія. Добро. Добробут», що на Французькому бульварі. Автор програми і ведуча — викладач музичної школи № 3 Жанна Мигаль. Жанна Михайлівна провела значну пошукову роботу, готуючи програму, присвячену Великому Кобзареві, вона крок за кроком провела присутніх через тяжке, але таке величне життя Тараса Шевченка — від народження до спочинку над Дніпром.

У Міжнародний день рідної мови, що відзначався 21 лютого, в одеській загальноосвітній школі № 105 відбувся літературний вечір «Любові пам’ять незабутня… (Жінки в житті Тараса Шевченка)».

Цей захід підготували і провели учителі української мови та літератури Надія Петрівна Білошкура та Лілія Олександрівна Ішкова разом з учнями 7—9-х класів.

Стартував Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків та робіт декоративно-прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику, який триватиме до травня.

До участі в конкурсі, який проводять Державна служба з надзвичайних ситуацій України та Добровільне пожежне товариство, допускаються сюжетні композиції, виконані в техніці аплікації, колажу, вишивки, в’язання, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чеканки, ліплення, вітражу, іграшок тощо.

В Одеському літературному музеї відкрито пересувну виставку робіт молодого київського скульптора Олексія Леонова «Шляхами духу». Його творчий доробок представляє ряд історичних персоналій переважно орієнтального та античного світу, які відіграли визначну роль у духовному розвитку людства.

Це третя персональна виставка скульптора в нашому місті. Вперше одесити познайомилися з творчістю Олексія під час камерної виставки в Будинку-музеї ім. М. Реріха, а два роки тому стали свідками чергової імпрези в Музеї західного і східного мистецтва.

Учасникам відкриття «Шляхів духу» подарувало музичне вітання чарівне тріо бандуристок «Намисто» школи ім. С. Столярського, у виконанні якого прозвучали популярні українські пісні (художній керівник Мар’яна Бондар).

14 лютого о 15.00 в Одеському художньому музеї (вул. Софіївська, 5а) відкриється персональна виставка живопису Анатолія Горбенка.

Народився Анатолій Олександрович у Кіровограді 8 лютого 1944 року в родині робітника. Закінчив Одеське державне художнє училище та художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. З 1970-го почалася активне творче життя митця. Перша персональна виставка робіт відбулася в 1976-у в Іллічівську.

Перед вагомим списком відкриттів та досліджень Галілео Галілея можна, як кажуть в Одесі, «з повагою скинути капелюха». І ми пишаємося, що у фондах нашої «Горьківки» зберігаються унікальні документи та матеріали про життя і діяльність цього великого італійця.

Серед них — рідкісне мініатюрне видання 1896 року — лист до Христини ді Лорена, написаний Галілеєм у 1615-у. Книжка розміром у 256-у частку аркуша має 205 сторінок і заслуговує на титул «найменшої книги світу». В антикварному каталозі фірми Breslauer u. Meyer (зараз Martin Breslauer) у Берліні в 1900 році ця книжечка позначена як найменша у світі. Для її друку був використаний шрифт «Дантіно», висота букв якого менше 1 мм.

24—25 січня у Великому залі Одеської обласної філармонії під керівництвом головного диригента та художнього керівника НОФО, народного артиста України Хобарта Ерла прозвучали увертюра «Еґмонд», Симфонія № 4 та Концерт № 1 для фортепіано з оркестром Людвіга ван Бетховена. Соліст — відомий британський піаніст Сем Хейвуд.

Перший твір у виконанні НОФО — увертюра до опери «Еґмонд» — написаний більше 200 років тому (1810) на тему однойменної героїчної поеми Гете. Її провідна ідея — «від мороку до світла». Граф Еґмонд — герой Нідерландів часів національної боротьби з іспанським владарюванням (XVI ст.). Похмурі, гнівно-застережливі, трагічні акорди вступу — ніби емоційна проекція нашої української дійсності. У контексті останніх подій виконання творів бунтаря Бетховена, перед­вісника романтизму, сприймалося не просто як данина високому мистецтву. Окремі бетховенські твори залишаються зразком сміливої громадянської позиції переконаного республіканця. Згадаймо епізод, коли після проголошення Наполеона імператором композитор знищив посвячення йому на партитурі Дев’ятої симфонії!

У неділю в Одесі відбудеться День Відкритих Людей. Цей мультиформатний благодійний захід має на меті популяризувати ідею ефективної доброчинності серед громадян і водночас залучити якомога більше людей до відповідних проектів. Місце проведення — коворкінг-центр Hub Odessa на Грецькій, 1а.

За задумом організаторів, під одним дахом об’єднаються більше півтора десятка благодійних фондів, громадських організацій, волонтерських груп і проектів со­ціального підприємництва. Багато з них уже давно відомі в Одесі своєю активною діяльністю, як-от БФ «Дорога до дому», «Добрий Самарянин», Інститут ранньої дитячої реабілітації ім. Януша Корчака, со­ціальна «Гончарна студія» та інші.

У Воронцовському палаці, що на Приморському бульварі в Одесі, відкрито художню виставку «Зимові барви України», присвячену 200-річчю Т.Г. Шевченка.

Творчість Тараса Шевченка, його літературна та образо­творча спадщина таїть у собі цілу галерею витончених художніх образів, які продовжують надихати сучасних українських митців.

Наприкінці минулого року кілька викладачів Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової взяли участь у загальнопольській докторантській конференції, яка відбулася у Варшаві в Музичному університеті Фридерика Шопена.

Докторатом у Польщі називають підготовку всіх дисертацій — не лише докторських, а й кандидатських. Конференція відбувалася під патронатом кафедри теорії музики та композиції, якою керує доктор, професор Аліція Гроно-Осинська. Учасники форуму представили матеріали власних музикознавчих досліджень. Доповіді присвячувалися музиці, яка складає репертуарну основу артистичної діяльності молодих учених, тож неодмінною частиною їхніх виступів стала участь у концерті, де звучали твори — предмет наукового до­слідження. У цьому концерті показали свою майстерність піаністи і духовики, вокалісти та струнники, ударники, представники інших музичних спеціальностей. Серед слухачів доповідей та концерту — керівники, студенти й викладачі Музичного університету Фридерика Шопена, в тому числі професор Мечислава Демська-Трембач, чиї оригінальні, теоретично глибокі узагальнення запам’яталися одеситам під час її виступів на весняній конференції в ОНМА.

Наприкінці грудня одеських шанувальників симфонічної музики порадував своїм мистецтвом один із провідних українських диригентів — народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Володимир Сіренко (Київ). Під його орудою НОФО виконав взірцеві твори польської й чеської музики — Концерт для фортепіано з оркестром № 2 Ф. Шопена та Симфонію № 7 А. Дворжака. Соло виконав заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів Юрій Кот (Київ).

Обидва твори належать до вершин творчості композиторів-романтиків, містять багато технічно складних моментів. Спільне в них те, що концерт і симфонія проникнуті патріотичним духом. У першому випадку — як реакція на придушення польського повстання 1830 року, у другому (незважаючи на британське замовлення твору) — завдяки використанню гуситських гімнів.

Нещодавно учні 8-А класу одеської гімназії №2 представили на суд глядачів велику літературно-танцювально-музичну композицію, присвячену долі і творчості Тараса Шевченка, «Дорогами Тараса».

«Театр одного класу» створила класний керівник Аліна Володимирівна Фелечко, яка виступила і драматургом, і режисером-постановником цієї складної за структурою вистави. І хоч за своєю основною спеціальністю вона — вчитель математики, однак продемонструвала і прекрасне знання життя та творчості Кобзаря, і неабиякий талант театрального режисера. А талановитий клас Аліни Володимирівни якнайкраще втілив задум свого вчителя-режисера.

Рік, що минає, для Одеського театру опери та балету був насиченим, творчим. Уже вдруге відбувся Міжнародний фестиваль мистецтв, на його сцені було показано 254 вистави, поставлено кілька прем’єр, серед яких — два балети та чотири опери. А ще — кілька десятків концертних програм. Про це і не тільки йшлося на підсумковій прес-конференції.

Прощальний концерт року відбувається в Одеській опері вже традиційно. Нинішній присвячений двом композиторам, які, на перший погляд, мало чим пов’язані між собою. Хіба тим, що обидва — знаменитості. У прощальному концерті звучатимуть твори італійського композитора ХІХ століття Джакомо Россіні та відомого радянського творця Ісака Дунаєвського. Концерт має цікаву назву, яка починається пушкінським рядком і завершується по-одеськи непередбачувано: «Там чаруючий Россіні…і Дунаєвський».

Молодий одеський філолог Сергій Остапенко став бронзовим призером світового чемпіонату зі степу. Змагання, які проходили на початку грудня в німецькому містечку Різа, зібрали найкращих степістів із 18 країн світу — України, США, Росії, ПАР, Австралії, Австрії, Великобританії, Німеччини, Чехії, Хорватії, Канади, Італії, Швейцарії...

Сергієві Остапенку лише 23, а його ім’я вже прогриміло на цілий світ як одного з найкращих виконавців степу. Його за соло в Німеччині нагородили бронзою.

Одеська обласна рада миру, Одеська єпархія УПЦ (МП) та благодійний фонд «Медичний центр «Надія, Добро і Добробут» запрошують на традиційний благодійний культурно-просвітницький фестиваль «Різдвяні вечори-2014».

Місце проведення більшості заходів — концертно-виставкова зала, що на Французькому бульварі, 32 (вхід із Шампанського провулку).

9 січня (15.00) — відкриття фестивалю «Різдвяні вечори-2014». Вітальне слово — секретаря Одеської обласної ради миру, президента БФ «Медичний центр «Надія, Добро і Добробут», Героя України, почесного громадянина  Одеської області, почесного громадянина міста Одеси В.С. Філіпчука.

На скромній афіші, що запрошувала на ювілейний концерт приват-професора Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Кардашева — стежинка із фортепіанних клавіш, чорних і білих, що стрімко біжить в далину.

Концерт готувався з любов’ю та вдячністю випускниками професора у секреті від ювіляра, і лише на останньому етапі Анатолію Олександровичу довелося підключитися, змиритися і взяти участь.

Оголошено імена номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року, які допущені до участі у третьому турі конкурсного відбору.

29 листопада в Одеській філармонії відбувся концерт за участі НОФО і польських артистів — диригента Бартоша Жураковського та солістки Марти Лелек. У програмі — музика їхніх співвітчизників В. Лютославського та М. Карловича, а також англійського композитора Б. Бріттена.

Особливість програми в тому, що представлені твори, незалежно від формалістичних уподобань, ґрунтуються на фольклорі своєї країни.

Зазначу, що для гостя-диригента, на відміну від солістки, це була перша зустріч з одеською публікою. Скрипаль Марта Лелек уже мала концерт з НОФО в 2010 році. Тоді солістка виконала один із творів М. Карловича. Тож ми мали можливість розширити своє уявлення про музикальну культуру Європи та познайомитися із молодими, але вже досить відомими польськими виконавцями.

Наприкінці листопада в ОННБ ім. М. Горького відбулася благодійна акція — передача особистої книжкової колекції відомого одеського письменника-мариніста, громадського діяча, який впродовж багатьох років очолював Одеську письменницьку організацію та Одеський обласний комітет захисту миру, Івана Петровича Гайдаєнка  (1914—1994).

Фонди бібліотеки поповнилися виданнями з історії, філософії, політики, економіки, географії, релігієзнавства, мореплавства, вітчизняної та зарубіжної класичної літератури, а також цінними документами, які відроджують культурну пам’ять нашого народу та розкривають різнопланові сторони життє­спри­ймання, що є справжньою скарбницею інформації для дослідників і читачів. Цінність колекції у тому, що вона налічує понад тисячу книжок та інших видів видань, які мають іменний екслібрис, є відображенням наукових і культурних інтересів не лише письменника, але й інтелектуальних кіл радянської доби. Цей дарунок «Горьківці» зробила донька письменника Валентина Гайдаєнко.

Виставка «Urbi et Orbi» Алли Ворохти в Літмузеї

В Одеському літературному музеї триває виставка живопису Алли Ворохти (на знімку) «Urbi et Orbi» («Місту і світу»). Художниця — одеситка, кожна її картина нагадує нам про це. Закінчивши в 1971-у художньо-графічний факультет Одеського педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, через два роки вона почала там викладати і присвятила цій справі понад три десятиліття.

Усе почалося з невеличкого будиночку на 5-й станції Великого Фонтану. Це перша робота, яку намалювала Алла Іванівна. Потім були натюрморти, морські пейзажі і навіть трохи дивакувата картина з оголеним, червоного кольору, силуетом дівчини, який уважно розглядає чи то турист, чи то студент. Є тут і цікаві пейзажі з Чехії, куди торік художниця їздила на міжнародний бієнале графіки. Багато картин з квітами, особливо трояндами та півоніями — улюбленими рослинами мисткині.

Саме тут, в Одеській обласній філармонії, 4 та 15 грудня відбудеться прем’єрний показ останньої рок-опери одеського композитора Євгена Лапейка «Нитка Аріадни» на вірші Марини Цвєтаєвої.

Про нову постановку журналістам на прес-конференції розповіли вдова композитора, директор дитячої музичної школи № 3 Олена Тихонова і режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв Росії, народний артист Татарстану Георгій Ковтун.

Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька відзначив десятиліття вистави «Шельменко-денщик» за п’єсою Г. Квітки-Основ’яненка на своїй сцені. Прем’єра, яку поставив заслужений діяч мистецтв України Володимир Туманов, відбулася в листопаді 2003-го. За 10 років актори Українського театру виходили на сцену в образах героїв комедії «Шельменко-денщик» 134 рази — як в Одесі, так і на гастролях, повідомляє прес-служба театру.

Найпопулярніша з українських класичних комедій — п’єса про хитромудрого денщика капітана Скворцова — від часу її написання не сходить зі сцен театрів України. Автор, класик національної літератури Г. Квітка-Осно­в’яненко, зобразив живих і колоритних персонажів, яскраво і точно відтворив характерні риси українців: перед­усім, вміння виживати за найрізноманітніших обставин. До речі, 29 листопада ми відзначатимемо 230-річчя від дня народження видатного драматурга.

В Одеському російському театрі — прем’єра. Нова вистава за п’єсою російського драматурга Семена Злотникова «Божі справи» — це чотири історії кохання від різних людей під назвами «Лотерейний квиток», «Роздвоєння особистості», «Лялечка» та «Маргінал». Усі ролі — дві чоловічі і дві жіночі — виконує народний артист України Олег Школьник.

Семен Злотников — відомий драматург: його п’єси з 1970-х йдуть у десятках театрів світу, а найвідоміші з них — «Прийшов чоловік до жінки» та «Йшов старий від старої». Нині він проживає в Ізраїлі. Для одеського театру — це перший спільний з цією країною проект.

У Літературному музеї урочистим концертом відзначили п’ятирічний ювілей молодіжного жіночого хору «Оріана» Одеського обласного центру української культури.

У Золотій залі щебетухи у вишиванках порадували поціновувачів української музики і співу вісімнадцятьма творами: піснями на вірші Тараса Шевченка, сучасними народними творами, духовною та народною музикою. Виступ присвятили до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря.

Одеська філія Грецького фонду культури (Одеса, Красний провулок, 20), фонд культури «Панайотіс Яннакос» (Греція) та галерея XOTARIS (о. Крит, Греція) оголошують про проведення традиційного, вже XIX, конкурсу «Дух Еллади з нами» серед дітей та учнівської молоді.

Тема цьогорічного творчого змагання, яке триватиме з листопада нинішнього року по березень 2014-го, — «Іліада — Одіссея». Роботи-претенденти повинні спиратися на міфологічні епічні поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» і на давньогрецьку міфологію загалом, оскільки гомерівські тексти містять легенди і міфи стародавньої Греції.

Хоч в історії нашого міста не збереглося особливих спогадів про перший період активної уваги до китайської культури, який припав на п’ятдесяті роки минулого століття, і все ж знаменита пісня того часу «Москва — Пекін» з незабутнім першим рядком «Русский с китайцем — братья навек!», напевно, назавжди закарбувалася у пам’яті старшого покоління. Тоді, після перемоги комуністичної революції в Китаї в 1949 році й утворення КНР, багато тисяч китайських студентів приїхали вчитися в СРСР, зокрема й в Одесу, а на прилавках з’явилися яскраві китайські термоси і не менш яскраві літрові емальовані кухлі.

Й ось, через майже 60 років, почався новий період активної присутності в Україні та Одесі представників Китаю. Тільки тепер до великої кількості китайських студентів додалися ще й бізнесмени з Піднебесної. І все це, ще й з урахуванням тієї величезної ролі, яку почав відігравати Китай у світовій економіці, призвело до зростання в Україні, в тому числі і в нашому місті, непідробних уваги й інтересу до китайської культури.