Матеріали з рубрикою «Із перших вуст»

Багато хто запитує, чи ефективними є санкції проти Росії. У цьому дописі для свого блогу я хотів би пояснити, чому відповідь на це питання — однозначне «так». Санкції, ухвалені Європейським Союзом та його партнерами-однодумцями, вже сильно б’ють по Владіміру Путіну та його спільниках, і їхній вплив на російську економіку лише посилюватиметься. Нам потрібно набратися стратегічного терпіння, поки Росія не припинить свою агресію, й Україна зможе повністю відновити свій суверенітет.

З моменту жорстокого вторгнення Росії в Україну ЄС ухвалив шість пакетів санкцій проти Москви. Наразі ми також завершуємо роботу над пакетом щодо «дотримання та приєднання до санкцій». Його метою є уточнення низки положень задля більшої юридичної точності під час їх імплементації виконавцями, а також задля узгодження санкцій ЄС із санкціями наших союзників та партнерів у рамках Групи семи. Наші обмежувальні заходи вже зараз спрямовані проти майже 1200 фізичних осіб і 100 організацій у Росії, а також проти значної кількості секторів російської економіки. Ці санкції були ухвалені в тісній координації із членами Групи семи, і той факт, що понад сорок інших країн, у тому числі традиційно нейтральні, також запровадили їх або вжили подібних заходів, підвищує їх ефективність.

Пригадуєте, як буквально в перших днях війни всі ми з хвилюванням стежили за повідомленнями про острів Зміїний та про наших полонених там священиків? Сьогодні за масивом воєнної інформації про всі ті жахіття, що їх чинить ворог на нашій землі, можливо, не одразу й пригадаються якісь факти про те, що ж там конкретно тоді сталося і як потрапили в полон цивільні люди, апріорі вельми далекі од війни — хоч таких не може нині бути серед нас.

Розповідає Олександр Чоков — пастор християнської церкви «Сіон» міста Південного (вже будемо називати його саме так — українським словом), у недавньому минулому — волонтер, а від 2019-го — штатний капелан.

Звернення Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Конституції України

Дорогі українці! Незламні громадяни незламної країни!

Великий народе з великою історією!

Свідоме суспільство правової держави!

Той факт, що все вищезгадане — правда, доводить багато речей.

Давні документи й літописи, пам’ятки історії та права, релігійні традиції та народні звичаї, наука, література, музика, живопис, легенди та міфи, прислів’я та приказки і навіть випуски новин. Усе це по-своєму змальовує нашу державу і нас із вами. Але є одна річ, яка, на мій погляд, дає найбільш детальну та об’єктивну оцінку. Це Конституція України!

Уявіть на мить, що візія путіна своєї слави здійснилася. Припустімо, що йому дозволено залишити собі всі території України, які тепер контролюють російські війська. Припустімо, що коли б він приєднував цю завойовану територію та її нажаханий народ до великої росії, ніхто не схотів би і пальцем рухнути.

Чи принесло би це мир? Чи світ став би безпечнішим? Чи ви були б у безпеці?

У глибині душі ми знаємо відповідь. Така пародія стала би найбільшою перемогою агресії в Європі з часів Другої світової війни. Ми знаємо, що путін не зупиниться на розчленуванні України. Лише минулого тижня він порівняв себе з Петром Великим і привласнив росії вічне право «повертати» будь-яку територію, будь-коли населену «слов’янами», — доктрина, яка дозволяє завойовувати величезні простори Європи, включаючи території союзників у НАТО.

Як змінилася і ще змінюватиметься демографічна ситуація в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення? Чи будуть підстави для повоєнного бебібуму? Як тривалий колоніальний статус України і соціальні катастрофи ХХ століття вплинули на сучасні кількість і склад українського населення? Коли в Україні нарешті можна буде провести перепис населення?

На ці й інші запитання в ефірі «Громадського інтерактивного телебачення» відповіла академік-секретар відділення економіки НАН України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ академік Елла ЛІБАНОВА. Ось головні тези з цього інтерв’ю.

Що Америка буде і не буде робити в Україні

Вторгнення, яке, на думку Владіміра Путіна, мало закінчитися за кілька днів, триває вже четвертий місяць. Український народ здивував Росію і надихнув світ своєю жертовністю, мужністю й успіхами на полі бою. Вільний світ і багато інших країн на чолі зі Сполученими Штатами стали на бік України з безпрецедентною військовою, гуманітарною та фінансовою підтримкою.

Оскільки війна триває, я хочу бути ясним щодо цілей Сполучених Штатів у цій боротьбі.

Наше інформаційне поле перегріте величезним обсягом інформації. На превеликий жаль, це використовують російські спецслужби. Розуміючи настрої та психологію людини, вони намагаються реалізувати свої інформаційно-психологічні операції (ІПСО). І дещо в них вдається. А технології російських спецслужб не змінюються з часів

Першої світової. Більшовики тоді розвалювали армію через своїх агентів-агітаторів та підбурювання суспільства. Те саме рашисти намагаються робити сьогодні.

Міцний народе нашої найсміливішої країни!

Усі наші захисники й захисниці!

Завершився вже третій місяць нашої оборони. Це великий термін.

Термін, якого не передбачали провідні розвідки світу. Цього навіть не допускали наші вороги. І це те, що спонукає світ зовсім по-іншому дивитися на нашу землю, на Україну.

Це три місяці воєнних злочинів російських окупантів. Три місяці їхніх ударів, руйнувань, блокади. І три місяці масових подвигів наших людей, які захищають свою власну землю, свою власну країну.

Одеська ОВА розповсюдила звернення до жителів краю такого змісту:

«За минулі кілька днів збільшилася кіль-кість звернень від громадян щодо виникнення незручностей і збільшення перевірок на транзитній ділянці, в районі Паланки, траси Одеса-Рені.

У вівторок, 3 травня, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон звернувся до Верховної Ради. У засіданні ВР брав участь Президент України Володимир Зеленський. У своїй онлайн-промові очільник британського уряду сказав:

— Для мене превелика честь звернутися до вас у таку важливу історичну годину. Я вітаю вашу мужність. Ви продовжуєте свої сесії попри варварський напад на вашу свободу. Щодня ракети та бомби, як дощ, зливою падають на голови безневинних людей вашої країни. путін і далі продовжує свою сміхотворну, незаконну кампанію проти української землі. Його солдати вже не мають виправдання через незнання того, що вони роблять. Вони скоюють воєнні злочини, їхні звірства зростають. Хоч би де вони тікали — залишали Бучу, Гостомель, Ірпінь. Ми бачимо сліди цих звірств, — ми робимо все можливе, щоб притягнути їх до відповідальності за скоєні воєнні злочини. І в цей момент ще невідомості маю для вас звістку: Україна переможе! Україна буде вільна!

Президент США Джо Байден назвав дії путіна та його сил в Україні геноцидом, і доказів цьому, за його словами, стає дедалі більше. Цю заяву він озвучив у вівторок під час поїздки до штату Айова.

«Ваш сімейний бюджет, ваша здатність заправляти свій бак — це все не повинно залежати від того, чи оголосить диктатор війну і вчинить геноцид за пів світу звідси», — сказав Байден у розмові з жителями містечка Менло.

Виступ Президента України Володимира Зеленського на засіданні Ради Безпеки ООН

Учора я повернувся з нашого міста Бучі, цими днями звільненого від військ російської федерації. Складно знайти такий воєнний злочин, який окупанти не вчинили б там. Російські військові розшукували й цілеспрямовано вбивали кожного, хто служив нашій державі. Вони розстрілювали жінок за дверима будинків, коли підходили й просто кликали того, хто є живий. Вони вбивали цілі родини — дорослих убивали і дітей. І намагалися спалити їхні тіла.

Я звертаюся до вас від імені народу, який щоденно вшановує пам’ять загиблих. Щоденно, зранку. Пам’ять загиблих мирних людей. Яких убивали пострілом у потилицю або в око після катувань. Яких розстрілювали просто на вулицях. Яких кидали в криниці, щоб вони там загинули в стражданнях. Яких убивали у квартирах, у будинках, підриваючи гранатами. Давили танками просто в цивільних автівках посеред дороги. Заради задоволення. Яким відрубували кінцівки, перерізали горло. Яких ґвалтували й убивали на очах у їхніх же дітей. Їм виривали язик лише тому, що не чули від них того, що хотіли почути.

Звернення Президента Володимира Зеленського до українських міст 21 березня

Великий народе великої України!

У цьому відео я хочу окремо звернутися до українських міст та хоробрих жителів цих міст. До вільного півдня України, де сонце світить тільки бажаним гостям, а не випадковим «туристам» на танках. До Бердянська, Каховки, Енергодара, до Мелітополя і, звісно, Херсона.

До Херсона, де сьогодні ми побачили, як у вільних людей стріляють раби. Раби пропаганди, яка підміняє їхню свідомість. Раби, які звикли пакувати в автозаки всіх. Навіть бабусю з чистим білим плакатом. І навіть дівчину з аркушем А4, на якому написано лише одне слово — «мир».

Звернення Президента Володимира Зеленського
(9 березня 2022 року, за чотири хвилини до півночі)

Європейці! Українці! Маріупольці!

Сьогодні день, який визначає все. Визначає, хто на чиєму боці. Російські бомби впали на лікарню та пологовий будинок у Маріуполі. Дитячу лікарню. Пологовий будинок, який працює! Будівлі зруйновані. Станом на цей час — 17 поранених. Розбір завалів іще триває. Люди вчасно почали ховатися від повітряної загрози. Від 500-кілограмових авіаційних бомб, які окупанти скидають на наші українські міста. І вже багато разів.

Звернення Президента України Володимира Зеленського 8 березня 2022 року

Українці! Українки!

Завжди цього дня ми вітаємо зі святом. Зі святом весни. Українських жінок, наших дівчат, дружин, матерів.

Завжди.

Але не сьогодні.

Сьогодні я просто не можу сказати вам традиційні слова. Я не можу просто привітати. Не можу. Коли стільки смертей. Коли стільки горя. Коли стільки страждань.

Коли триває війна. Повномасштабна терористична війна проти нашого народу. Народу України.

До уваги тих жителів Одещини (жінки з дітьми, літні люди, особи з особливими потребами), хто в часі війни прагне знайти прихисток за кордоном.

Одеська обласна військова адміністрація наголошує, що наразі у нас функціонують такі пункти пропуску:

Виступ Президента України 19 лютого на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки

Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати, а Росія — що не хоче нападати. Хтось із нас бреше. Це ще не аксіома, але вже не гіпотеза.

Пані та панове!

Два дні тому я був на Донбасі, на лінії розмежування. Юридично — між Україною й тимчасово окупованими територіями. Фактично — розмежування між миром та війною. Де з одного боку — дитячий садочок, а з іншого — снаряд, що влучив у нього. З одного боку — школа, з іншого — снаряд, що прилітає на шкільний двір.