Матеріали з рубрикою «Інтерв’ю»

Переглядів: 53

Ігор ПОРОНИК: Бути представленим у світі — у цьому завжди є сенс

У свій ювілейний рік, в умовах війни, коли більшість фонду евакуйована, колектив Одеського музею західного і східного мистецтва (ОМЗСМ) заявив про себе кількома резонансними міжнародними партнерськими проєктами — виставками творів з власної колекції у Вільнюсі та Берліні.

У першому випадку йдеться про виставку з просторою назвою — «Кімната Шедевра. Євангелісти Франса Галса з колекції Одеського музею західного і східного мистецтва», у другому — «Прелюдія: від Одеси до Берліна», на якій представлені 12 творів західноєвропейського мистецтва XVI — XIX ст., що дають загальне уявлення про різні відділи нашого музею. Остання імпреза, за задумом організаторів, була приурочена до десятої річниці російської агресії проти України та другої річниці повномасштабної війни проти нашої держави.

Переглядів: 140

Віра АГЕЄВА: «На межі західного світу і позасвіття»

Віра Агеєва — літературознавиця, літературна критикиня, популяризаторка української культури, професорка Києво-Могилянської академії (на знімку). Вона є авторкою популярних книжок «За лаштунками імперії» та «Марсіани на Хрещатику», в яких досліджує культурний спротив Російській імперії та боротьбу України за свою історію.

Про те, як в умовах війни зберегти українську ідентичність, зокрема на окупованих територіях, чому росія намагається привласнити українську історію, які два варіанти закінчення цієї війни існує, професорка розповідає у рамках проєкту «Сила вибору» Ольги Айвазовської.

Переглядів: 276

Вадим ПРИСТАЙКО: «Знаходити нові аргументи для підтримки України»

Вадим Пристайко займався дипломатією майже 30 років. Він обіймав посади в Міністерстві закордонних справ, працював послом у Канаді, був главою місії України при НАТО. Після обрання Володимира Зеленського президентом став міністром закордонних справ, а згодом і віцепрем’єром з питань євроатлантичної інтеграції. Утім, протриматися довго в новому уряді йому не вдалося: уже в червні 2020-го президент відправив його послом у Велику Британію.

Після початку повномасштабної війни Пристайко мав найвищий рівень доступу до топових політиків Лондона. Він напряму контактував із прем’єром Борисом Джонсоном, а потім — з Ріші Сунаком. Його робота, зокрема, допомогла Україні отримати від Британії надзвичайно важливу підтримку в 2022 році.

Переглядів: 198

Йожеф САБО: «Прийшли русаки — забрали будинок»

Легендарний футболіст і тренер розповів про футбол та політику

Олександр Шовковський виграв шостий матч поспіль після призначення на посаду головного тренера київського «Динамо». Лідер цього рейтингу — Йожеф Сабо із 10 перемогами, які він здобув майже 20 років тому, в сезоні 2004/05. Це і стало приводом поспілкуватися з патріархом тренерського корпусу України, який 29 лютого відсвяткував своє 84-ліття.

— Йожефе Йожефовичу, як думаєте, Олександру вдасться побити ваш рекорд?

Переглядів: 227

Олексій АНТИПОВИЧ: «Говорити російською стало соромно»

(Закінчення. Початок у номері за 11 січня)

ВВС: Опитування показують, що українське суспільство готове воювати до перемоги. Але що саме воно вкладає в це поняття?

О.А.: Поняття перемоги можна розкласти на декілька складових. Перша — це територія. І тут українці продовжують наполягати на тому, що перемога полягає у виході на кордони станом на 1991 рік.

Переглядів: 222

За що путін мстить Одесі?

Із самого початку війни російська пропаганда говорила про особливе ставлення володимира путіна до Одеси. Він, мовляв, це місто любить і не допустить військової наруги над ним. Та й сам кремлівський диктатор, очевидно, чекав від одеситів покори. Тому постійно підкреслював, що Одеса йому не байдужа. На свято, наприклад, клав квіти саме до знака Одеси, а коли мова заходила про пам’ятник цариці Катерині, переконував, що його в Одесі ніхто не посміє зачепити. Це, можливо, й стало останньою краплею у терпінні одеситів і вони проголосували за знесення монумента.

Одесити, як і всі українці, ніколи не вірили у порядність російських окупантів. А події другої половили липня переконали їх, що путін сьогодні особливо ненавидить наше місто, відверто хоче помститися за свої зруйновані мрії, не може змиритися з остаточною втратою Півдня України. Про це і розмірковують у діалозі Євген Акимович і Йосип Бурчо (діалог опублікований у номері «Прес-кур’єра» за 3 серпня 2023 року. — Прим «ЧН»).

Переглядів: 265

Олексій АНТИПОВИЧ: «Говорити російською стало соромно»

Від самого початку повномасштабної агресії росії проти України авторитетна соціологічна компанія «Рейтинг» проводить опитування, щоб визначити стан українського суспільства, бачення майбутнього, ставлення до навколишньої реальності, української влади та перспектив війни.

Коли наприкінці 2022-го «ВВС.Україна» розмовляла з керівником «Рейтингу» Олексієм Антиповичем, то він зауважував, що майже за рік від початку великої війни українці відчували гордість за свою державу, а певна частина з них очікувала, що перемогою України стане підняття синьо-жовтого прапора над кремлем.

Переглядів: 332

Іван ЛЕНЬО: «Час не розмов, а конкретних справ»

Гурт Kozak System ще із 2014 року допомагає Збройним силам України — і виступами, і зборами.

Після повномасштабного вторгнення лідер гурту Іван Леньо приєднався до підрозділу Патрульної поліції у Києві і продовжує служити досі. Водночас, за ці уже більш як півтора року «козаки» грали кожні три дні по концерту: у шпиталях, у бомбосховищах, на прифронтових територіях, за кордоном. До речі, цієї неділі, 10 грудня, гурт запрошує на приголомшливий за енергетикою концерт в Одеській філармонії.

Переглядів: 278

Олексій ПАНИЧ: Війна в Україні не за території, а за те, яким буде ХХІ століття

Час наштовхує на думку, що світ якщо не котиться до свого кінця, то остаточно втратив милосердя. Напад на Ізраїль та його військова відповідь дали сплеск антисемітизму в Європі. Про глобальну нестабільність, яка співставна з найгіршими, найчорнішими періодами XX століття, кажуть і пишуть в усьому світі.

Хто переможе у глобальній війні, скільки вона триватиме і як виживати та перемагати в ній воюючій Україні? Про це «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) говорить із філософом, перекладачем і громадським діячем Олексієм Паничем.

Переглядів: 266

Енн ЕППЛБАУМ: Путін, як і Сталін, хоче знищити Україну

Напередодні 90-х роковин Голодомору багато українців вбачає у нинішній війні продовження тієї ж політики москви проти українського народу. Як і 90 років тому, в діях кремля маємо ознаки геноциду, свідомої політики на винищення українців.

Щоб поговорити про ці історичні паралелі і про те, чому такі трагедії повторюються, ми запросили відому дослі-дницю Голодомору-геноциду, американську історикиню, лавреатку премії Пулітцера Енн Епплбаум. В інтерв’ю «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org) вона розповіла про причини, чому світ не захотів покарати СРСР за штучний голод, який організував Сталін, чому в росії Голодомор не увійшов у частину національної свідомості як злочин радянської влади та як події 1932-го — 1933-го пояснюють нинішню війну рф проти України.

Переглядів: 296

Тарас КРЕМІНЬ: Українська мова — це маркер свободи і реальної боротьби

Україна переживала багато хвиль захоплення та інтересу до своєї мови, культури, традицій. У 20-х — на початку 30-х років минулого століття — доба українізації, коли на арену вийшли молоді талановиті поети, драматурги, літературні критики, далі — блискуче покоління шістдесятників, початок 90-х — це відновлення української незалежності, яке принесло розуміння мови як ключового елементу української ідентичності.

Після початку Великої війни ми маємо рекордні, тектонічні зміни: більшість громадян України надає перевагу українській мові, а «мовні» права вважає одними з критичних факторів власної людської гідності та активно реагує на їх порушення.

Переглядів: 229

Ірма ВІТОВСЬКА: Мова — це наш кордон

«Це для України остання війна. Ми переможемо», — впевнена Ірма Вітовська, українська акторка, волонтерка, громадянська діячка. Вона зізнається: не очікувала, що комедія на двох акторів «Як виростити чоловіка в домашніх умовах» матиме такий шалений успіх у глядачів.

Саме про те, чому, як з’ясувалося, і в час війни українці потребують театру і кіно? Що саме має запит і чому? А ще — про культуру у час війни загалом, про українську мову і небажання деяких російськомовних українців розмовляти українською, про те, як вона відчуває свого глядача — у розмові з Ірмою Вітовською для «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org).

Переглядів: 241

Війна в Україні — це глобальна справа

На Економічному форумі, що відбувся цими днями у польському Карпачі, обговорювалися і питання підтримки України, яка бореться з російським агресором. У бліц-інтерв’ю для «Укр-інформу» (www.ukrinform.ua) начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі Раймунд АНДЖЕЙЧАК розповів, яким чином його країна допомагає Україні протидіяти агресору, чому ця війна має глобальний характер і чому західна цивілізація повинна допомогти Україні перемогти.

— Пане генерале, як ви оцінюєте поступ української армії на фронті, зокрема на запорізькому напрямку?

— На жаль, росіяни вже сотні років застосовують ті ж самі стандарти, зокрема дуже брутальний підхід до військової справи. Я стежу за прогресом українських військ, перебуваю у тісному контакті з українським командуванням і союзниками, аби допомога, яку ми готуємо Україні, спрямовувалася на реальні потреби і щоб вона була вчасною. Це нелегке завдання. Росіяни окопалися там дуже сильно, а тому з тактичної точки зору завдання для українців дуже складне. Зате моральний дух українських військових викликає захоплення.

Переглядів: 211

Шлях додому Як країні повернути українців?

На програму «Укрінформ: вечірній стрім» (www.ukrinform.ua) завітали Ганна НОВОСАД, співзасновниця благодійного фонду «SavED», очільниця Міністерства освіти та науки у 2019—2020 роках, та Ольга АЙВАЗОВСЬКА, голова правління Громадянської мережі «Опора».

Розмовляли про проблему, яка так чи інакше стосується ледь не кожного українця, а саме — перебування їхніх родичів, друзів, знайомих, близьких за кордоном. Ділилися думками про те, як їх повернути додому, а відтак створити відповідні умови, правильно відновлювати зруйноване й інвестувати. Роботи — непочатий край…

Переглядів: 506

Про «Пам’ять Молдови», війну і малу батьківщину

Нещодавно у рамках програми Року української культури в Республіці Молдова Одесу відвідала генеральна директорка Національної бібліотеки країни-сусідки, президентка Асоціації бібліотекарів Молдови Єлена ПІНТІЛЕЙ (на знімку). Вона була почесною гостею Інтелект-форуму — 2023 та учасницею низки заходів ОдесаБібліоСаміту й XXIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», серед яких — виїзне Свято української книги у смт Авангард.

Єлена Пінтілей люб’язно погодилася відповісти на запитання журналіста «Чорноморських новин».

Переглядів: 569

Вахтанг КЕБУЛАДЗЕ: «Росіяни — це історична хвороба»

«Росіян не існує», — каже публіцист, перекладач, філософ Вахтанг Кебуладзе. Росія змогла створити імперію, але не спромоглася стати політичною нацією: «Будь-яка людина, яка говорить: «я росіянин», водночас каже: «я імперець, я ксенофоб і ненавиджу людство».

Чому Заходу настільки важко зрозуміти природу російського світу смерті? У чому сутність поняття вибору? Чому росіяни обирають зло і чи можуть інакше? Чому перемога — це процес, а не результат? І як нам жити, щоб наближати цю перемогу?

Переглядів: 556

Вахтанг КЕБУЛАДЗЕ: «Росіяни — це історична хвороба»

«Росіян не існує», — каже публіцист, перекладач, філософ Вахтанг Кебуладзе. Росія змогла створити імперію, але не спромоглася стати політичною нацією: «Будь-яка людина, яка говорить: «я росіянин», водночас каже: «я імперець, я ксенофоб і ненавиджу людство».

Чому Заходу настільки важко зрозуміти природу російського світу смерті? У чому сутність поняття вибору? Чому росіяни обирають зло і чи можуть інакше? Чому перемога — це процес, а не результат? І як нам жити, щоб наближати цю перемогу? Про все це — у новій розмові проєкту «Сила вибору» Ольги Айвазовської та Вахтанга Кебуладзе.

Переглядів: 365

Вадим КАРП’ЯК: «Свобода слова не означає говорити що завгодно»

(Закінчення. Початок у номері за 1 червня).

Чи існує в Україні свобода слова — в умовах тотальної брехні, пропаганди й інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) з ро-сійського боку та інформаційних обмежень, накладених воєнним станом усередині нашої країни? Чи можна вважати медіями Фейсбук та інші соцмережі? Чи варто журналістам боятися конкуренції штучного інтелекту?

Переглядів: 361

Наш інформаційний фронт

Від початку війни в одеській газеті «Прес-кур’єр» постійною стала рубрика «Діалоги про Україну», під якою публікуються бесіди кандидата філософських наук, доцента Євгена АКИМОВИЧА і головного редактора «Прес-кур’єра», заслуженого журналіста України Йосипа БУРЧО, що стали своєрідними інформаційно-публіцистичними роздумами про витоки героїзму українців, святу віру в нашу перемогу над ворогом, неминучість покарання кремлівських терористів за законами міжнародного правосуддя тощо.

З нагоди Дня журналіста України свій діалог у червневому номері газети автори присвятили темі інформаційної безпеки нашої держави. При цьому головну увагу зосередити на сьогоднішніх проблемах друкованих ЗМІ, у тому числі й одеських.

Переглядів: 641

Вадим КАРП’ЯК: «Свобода слова не означає говорити що завгодно»

Чи існує в Україні свобода слова — в умовах тотальної брехні, пропаганди й інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) з російського боку та інформаційних обмежень, накладених воєнним станом усередині нашої країни? Чи можна вважати медіями Фейсбук та інші соцмережі? Чи варто журналістам боятися конкуренції штучного інтелекту?

Про все це — у розмові голови правління громадянської мережі «Опора» Ольги Айвазовської з українським політичним журналістом, ведучим токшоу «Свобода слова», одним з голосів телемарафону «Єдині новини» Вадимом Карп’яком (їх ви бачите на світлині).

Переглядів: 702

Володимир ЄРМОЛЕНКО: «Маємо будувати суспільство-фортецю»

Чи можна було передбачити велику війну росії проти України, аналізуючи поступ російського суспільства та еволюцію його ідеологій? Філософ, викладач Києво-Могилянської академії, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко називає путінізм «старечим недофашизмом» і пояснює, де шукати корені проблем російського суспільства, які сьогодні стали трагедією для України та загрозою для всього світу.

«Сила вибору» — проєкт громадянської мережі «Опора», який має на меті акцентувати важливість відповідального та усвідомленого вибору для сталого розвитку України й українського суспільства.

Переглядів: 552

Кирило БУДАНОВ: Вийти на кордони 1991 року — цілком досяжне завдання 2023-го

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов здобув широкої медійної популярності за час війни. Він був чи не єдиним із представників військового керівництва України, хто ще в листопаді 2021-го передбачив широке вторгнення, в тому числі і напад на Київ.

Відтоді чимало заяв начальника ГУР щодо майбутніх подій на фронті та всередині росії так чи інакше здійснювалися. І щодо деокупації Херсона, і щодо звільнення Зміїного, і про неможливість створити в нашій країні блекаут. Тепер Буданов вважає, що до кінця цього року Україна здатна повернути свої державні кордони.

Переглядів: 627

Чому Єльцин вибрав путіна і чому війна була неминучою?

Ігор Юхновський — перший віцепрем’єр-міністр України у 1992—1993 роках, фізик-теоретик і фронтовик Другої світової війни. Вчений і політик. Народний депутат України чотирьох скликань, у першу каденцію очолював парламентську опозицію Народної ради. За президентства Віктора Ющенка (2005—2010) керував Інститутом національної пам’яті. У свої 97 академік досі працює як учений.

Епоха, яка привела до російсько-української війни, пройшла перед очима Юхновського. То ж чому Єльцин вибрав путіна? Що призвело до встановлення в росії авторитарного режиму? Чи могло все скластися по-іншому? Про це і не тільки — розмова з Ігорем Юхновським у Львівському офісі «Радіо «Свобода».

Переглядів: 672

Андрій КРАСНОЖОН: «Архіви не горять»

В Одеській національній науковій бібліотеці 7 квітня під егідою Міністерства культури та інформаційної політики пройшла науково-практична конференція «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття», присвячена 79-й річниці звільнення Одеси від фашистських загарбників.

Учасник конференції Андрій Красножон (на знімку), доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, люб’язно погодився відповісти на запитання журналіста «Чорноморських новин».

— Пане Андрію, ваша сьогоднішня вельми цікава та в певній мірі сенсаційна доповідь присвячена питанню вивезення культурної спадщини з музеїв і бібліотек Одеси під час румунської окупації в 1941—1944 роках. Чому ця тема вас зацікавила?

— Три-чотири роки тому ми з колегами знайшли архів румунської трофейної служби, яка була організована окупаційною владою в Одесі і працювала з листопада 1941-го до середини вересня 1942-го. Трофейна служба складалася з кількох підрозділів, одним з яких була так звана «музейна команда», яка мала назву «Організація Z.1» — промовиста назва, яка асоціюється із сьогоденням. Нас шокувало, коли з’ясувалося, що люди, які вивозили цінності з Одеси, були дуже відомими — світового рівня — дослідниками. Серед них — Раду Вулпе, Мірча Петреску-Димбовіца, Пауль Нікореску (він також був мером окупованого Аккермана і багаторічним дослідником античної Тіри) та інші. Під час ознайомлення з архівом виявилося, що ці славетні імена працювали на режим Антонеску і займалися вивезенням саме музейної культурної спадщини з Одеси до Румунії. Для мене це стало відкриттям.

Переглядів: 638

Ціна питання — втрата економічної незалежності

Хто й чому захоплює сільськогосподарські землі України?

Після того, як навесні 2020 року українська влада пустила в обіг землю і не дала при цьому фермерам наростити м’язи, згорнувши програми їх фінансової підтримки, стало очевидно, що держава, розвиваючи сільське господарство, спиратиметься на агрохолдинги за латиноамериканським варіантом. На жаль, вона не лише спирається на великий бізнес та формує новий кластер агроолігархів, а й узагалі поступово витісняє сільський середній клас з економічної мапи країни. По суті, знекровлює сільські громади, яких у країні переважна більшість. І це є нонсенсом для Європи, куди ми зібралися вступати за прискореною процедурою.

Щоб одразу систематизувати проблему, зафіксуємо три важливих блоки, на яких, власне, ми й робили акцент у розмові з почесним президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Миколою СТРИЖАКОМ.

Переглядів: 733

Євген ГОЛОВАХА: «Під впливом трагічних подій ми стаємо кращими»

Коли в чомусь є сумніви, варто порадитися з мудрецем. Так робили віддавна. Допомагало. Українського психолога, соціолога, директора Інституту соціології НАН України Євгена Головаху заслужено називають мудрецем. Покладаючись на свій науковий і життєвий досвід, він поганого не порадить.

Ось і ми («Дзеркало тижня. Україна» — https://zn.ua) вирішили поставити йому кілька запитань, які хвилюють дуже багатьох.

Згадаємо недавній скандал про закупівлю яєць для ЗСУ, ціна яких виявилася вдвічі вищою, ніж у маркетах. Міністрові оборони довелося доводити, що це не корупція, а технічна помилка. Резніков у своєму кабінеті всидів, але осад залишився. То, може, не варто було розхитувати крісло міністра під час воєнних дій, а зачекати до «після війни»? З цього й розпочалася наша розмова з Євгеном Головахою.

Переглядів: 671

Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ: Головне — чим ця церква труїла голови

Ми живемо в Україні у часи величезних змін в релігійній сфері. Такі бувають раз на кілька століть. Зменшення впливу РПЦ в світі та ймовірний демонтаж Московського патріархату в Україні насправді співставні з падінням імперії. Цікаве спостереження: коли йдеться про національне відродження, то церковний підйом завжди слідує за підйомом національним. А коли йдеться про занепад, то тут зворотний порядок: занепад та деградація РПЦ сьогодні наче передвіщають падіння, власне, російської держави, з якою церква там тісно зрослася.

Віктор Єленський, вчений-релігієзнавець, новий голова Державної служби етнополітики і свободи совісті, безумовно, є «оператором» таких змін. Він так давно займається релігією, що його прогнози завжди напрочуд точні, і хоча для реалізації озвучених ним пропозицій політичному Олімпу необхідний час, але там до них неодмінно повертаються.

Переглядів: 743

Зі звільненням Криму почнеться дезінтеграція рф

«Деякі поважні військові експерти прогнозують, що звільнення Криму відбудеться до звільнення територій на сході України», — зазначив в ефірі програми «Свобода Live» голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, під тиском перемог ЗСУ в москві можуть статися зміни у військово-політичному керівництві росії. Він також скептично поставився до будівництва у Криму окупаційною владою фортифікаційних споруд, щоб зупинити наступ української армії.

— Пане Чубаров, давайте почнемо зі стратегії деокупації Криму, про яку говорить секретар РНБО Олексій Данілов. Що вам відомо про можливі корективи, які, ймовірно, будуть внесені до цього документа?

— Зрозуміло, що останній рік війни, яка триває вже дев’ять років, фактично вимагає внесення таких кардинальних змін до стратегії, хоча б у тій частині, де вказувалося про те, що звільнення Криму відбуватиметься переважно через політично-дипломатичні форуми.

Переглядів: 673

Тарас КРЕМІНЬ: 24 лютого стало і мовним рубіконом

(Закінчення. Початок у номері за 23 лютого).

— Мовні порушення фіксувалися здебільшого в освітній сфері?

— Це різні сфери: інтернет, освіта, обслуговування, транспорт, охорона здоров’я тощо.

— Скільки всього торік було накладено штрафів?

— Достатньо. Вони стосувалися різних осіб: викладачів університетів, патрульних, керівників сайтів… Частину штрафів було сплачено відразу, частину — вже цього року відповідно до процедури стягнення. Це не сотні і не тисячі. Поки що це одиниці штрафів і десятки попереджень. Але, водночас, це тисячі вимог про усунення тих або інших порушень. Ключове, як я вже сказав, що дозволяє нам накласти санкцію, — це комплекс доказів.

Переглядів: 414

Тарас КРЕМІНЬ: 24 лютого стало і мовним рубіконом

21 лютого відзначався Міжнародний день рідної або материнської мови. Українці — народ, який, попри столітній лінгвоцит, свою мову зберіг і готовий надалі захищати її від агресії російських «визволителів».

Про контрнаступ української мови і в побуті, і в бою та про імплементацію Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — у розмові «Укрінформу» (www.ukrinform.ua) з мовним омбудсменом Тарасом Кременем.

Сторінка 1 з 512345»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net