Матеріали з рубрикою «Інтерв’ю»

Як досвід Геракла може допомогти Україні в боротьбі з російською агресією? Відповідь знає член Ради безпеки Київського безпекового форуму, колишній заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський. «Подвиги Геракла: стратегія перемоги у міжнародних відносинах» — це назва його книжки, де він, зокрема, проводить паралелі між хитрощами міфічного героя і нинішньою політикою Української держави та союзників.

Данило Лубківський — дипломат, і він критично оцінює переговорний процес за участю людей, далеких від дипломатії, називаючи нинішніх перемовників з Росії та Америки комівояжерами. І нагадує, що до нормандського формату існував інший, ширший та ефективніший, який зараз варто відновити.

Поки суспільство очікує швидких див у боротьбі з корупцією, глобальна війна вже доводить перевагу західного капіталізму над російською системою, яка стрімко наближається до етно-економічного краху.

Про те, чому показові арешти не долають корупцію, як децентралізоване виробництво перемагає російську «Єлабугу» і чому Україна має відбудовувати державу на рівні ХХІІ століття — в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна (https://www.rbc.ua) розповів журналіст Микола Вересень.

Призначена майже рік тому на посаду Уповноваженої із захисту державної мови Олена Івановська цими днями представила свій перший звіт. Кореспондентка «Лівого берега» (https://lb.ua) зустрілася з мовною омбудсменкою невдовзі після цієї події, аби поставити уточнюючі запитання. Початок інтерв’ю — у номері за 21 травня.

— Із самоусвідомленням поки що складно. До речі, що зараз зі справою підпільної школи при голосіївському монастирі УПЦ МП, де викладання велося російською за радянськими під-ручниками? Вас Служба безпеки залучала до експертиз?

Призначена майже рік тому на посаду Уповноваженої із захисту державної мови Олена ІВАНОВСЬКА цими днями представила свій перший звіт. «За минулий рік до нас надійшли 2888 скарг. Українці демонструють готовність захищати своє право на отримання інформації державною мовою. Ми щиро вдячні небайдужим громадянам за якісні, конструктивні сигнали, які звертають нашу увагу на порушення мовного законодавства і захищають право на україномовний публічний простір», — сказала вона на презентації.

Кореспондентка «Лівого берега» (https://lb.ua) зустрілася з мовною омбудсменкою невдовзі після цієї події, аби поставити уточнюючі запитання. Деякі, втім, можна зарахувати до риторичних. Що робити, аби громадяни України на п’ятому році війни перестали толерувати російську і перейшли нарешті на державну мову? Певні зрушення, звісно, є, але з огляду на геноцид, який влаштовує Росія, вони недостатні і не всеохопні.

Про ключові виклики для України — від реформ до мобілізації та суспільних настроїв — в інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» й науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Початок публікації — у номері за 7 травня.

— А що показує соціологія?

— Після повномасштабного вторгнення ми побачили різке зростання відчуття єдності, ідентифікації з Україною, гордості за державу і її символи. Це супроводжувалося переходом на українську мову, зростанням споживання українського культурного продукту, і ці тенденції нікуди не зникли.

Попри війну, Україна зберігає курс на європейську інтеграцію, але цей шлях стає дедалі менш декларативним, більшає вимог до нас. Змінюється й міжнародний контекст — від ролі США до балансу сил у Європі.

Про ключові виклики для України — від реформ до мобілізації та суспільних настроїв — в інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» й науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Отакар Фолтин — відомий у Чеській Республіці військовий, безпековий аналітик і публіцист. Критик російського режиму та прихильник України.

Кореспондентка «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) зустрілася з ним для інтерв’ю у Празькому граді. Полковник Фолтин є заступником керівника Військової канцелярії президента Чеської Республіки та відповідає за аналітичний відділ. Але в розмові наголосив, що висловлює свою особисту думку, а не представляє офіційну позицію.

У Верховній Раді України останніми місяцями фіксують проблеми з ухваленням частини законопроєктів, зокрема урядових та пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями. За словами представників парламенту, причиною може бути внутрішня криза у фракції «Слуга народу». Тим часом у ВР продовжує працювати робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період.

Хто є головними суперниками чинного Президента України Володимира Зеленського на наступних виборах? Які рейтинги у посла України у Великій Британії Валерія Залужного, міністра оборони Михайла Федорова та очільника Офісу президента Кирила Буданова? Чи мають шанс в Україні проросійські кандидати? На що спираються українці у виборі голови держави? Чому українці обрали саме Зеленського у 2019-у? Чи справді те, що відбувається в парламенті, є «кризою» і чи може дійти до саморозпуску? Що потрібно Україні для успішного повоєнного майбутнього і чому євро-інтеграція відіграє тут ключову роль?

Війна в Ірані триває вже понад два тижні. За цей час, мабуть, з’явилося більше питань, ніж відповідей. Але відповіді треба шукати, оскільки від них певною мірою залежить і шлях України.

Про стан справ і перспективи розвитку ситуації — у розмові «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) з Ігорем СЕМИВОЛОСОМ, відомим дослідником Близького Сходу, директором Центру близькосхідних досліджень.

Про роль держави у створенні національних політик пам’яті і про трансформацію суспільної культури пам’яті в Україні в період повномасштабної війни «Лівий берег» (https://lb.ua) поговорив з очільником Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим.

— Пане Олександре, на вашу думку, який вигляд наразі має середовище експертів та інституцій (у тому числі державних), що працюють із полем пам’яті? Які ключові процеси, тенденції та виклики бачите в ньому?

— Я почну з думки про те, що пам’ять — це завжди модульована історія. У нас, українців, історична пам’ять дуже коротка. Відповідно в нашій родинній пам’яті нема пам’ятання до часів умовного Івана Мазепи.

Лауреат Нобелівської премії миру (1983), лідер «Солідарності» 1980-х, перший президент демократичної Польщі (1990 — 1995). Людина, що стала легендою за життя. Саме він очолив профспілковий рух у Польщі, до якого приєдналися мільйони людей і рішучі дії якого призвели до падіння комунізму у Польщі, а згодом, за ефектом доміно, — в усіх інших країнах Центральної Європи.

Попри поважний вік, Лєх Валенса продовжує активно подорожувати світом і ділитися своїм безцінним досвідом боротьби за права людини. І хоч де б він був — його незмінно супроводжує український прапорець на лацкані піджака чи на сорочці.

У воєнний час рятувальники ДСНС працюють у режимі постійної надзвичайної ситуації: ліквідовують наслідки ракетних ударів, гасять пожежі, розбирають завали... Але навесні до цих викликів додається ще один — вода. Вона приходить без попередження. Сніжна зима 2025/2026 років змушує замислитися про наслідки, які вона може з собою принести. Ситуацію ускладнюють втрата регулювальної функції Каховського водосховища, пошкодження гідроелектростанцій і припинення обміну гідрологічними даними з Росією та Білоруссю.

Чи означає це підвищену загрозу великої води — повеней і паводків — навесні 2026-го? Які регіони перебувають у зоні ризику і як готуватися до можливих природних загроз у стані війни? Про це «Дзеркалу тижня» (https://zn.ua) розповідає заступник директора з наукової роботи Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАНУ Юрій НАБИВАНЕЦЬ.

На обкладинці щорічного Munich Security Report під назвою «Under Destruction» («В процесі руйнування») зобразили «слона у кімнаті». Цей слон є алюзією на ідіому elephant in the room — очевидну проблему чи загрозу, про яку всі воліють говорити пошепки або не говорити зовсім. Для України цей образ звучить застарілим: «слон» був видимим ще у 2007-у, коли Путін з мюнхенської трибуни фактично оголосив війну європейському порядку.

У 2026-у питання стоїть уже іншим чином: хто насправді є цим «слоном» — Росія, яка не відмовляється від імперських цілей і продовжує агресію проти України, чи Сполучені Штати, які після повернення Дональда Трампа у Білий Дім послідовно б’ють по атлантичній єдності.

В інтерв’ю Ольги Айвазовської «Ідеї мусять опиратися на цінності», надрукованому в «Чорноморці» (№48 за 11.12. 2025), відомий правозахисник, в’язень радянських таборів, співзасновник Української Гельсінкської групи Мирослав Маринович говорив про необхідність мобілізації потенціалу України — інтелектуального і духовного. Він закликав нас ставати сильними, адже це буде показово для Заходу. А ще підкреслював: хлопці і дівчата, які зараз «на нулі», виконують те, чого ми очікуємо від них, але потрібна й неабияка мобілізація тилу. Такі міркування, як на мене, вимагають певної деталізації. На чому ми повинні зосередитися сьогодні, завтра, післязавтра? Отже, є привід продовжити розмову з авторитетним філософом, релігієзнавцем, правозахисником.

— Пане Мирославе, якою є оптимальна політика стосовно внутрішньо переміщених осіб? Допомагати людям у матеріальному сенсі — це зрозуміло. Але чи не варто патріотам на місцях «збирати докупи» все те, що можна зібрати? Тобто допомогти реалізуватися на новому місці україноцентричним людям, незалежно від їхнього рівня володіння українською мовою? Це, на мою думку, буде неабияке підсилення патріотичних структур на місцях.

Про відвоювання національної пам’яті, очищення від російських міфів, побудову власних наративів, а також про те, як знаходити шляхи порозуміння з Польщею на тлі історичних трагедій, голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська поспілкувалася з керівником Українського інституту національної па-м’яті Олександром Алфьоровим у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору».

Пропонуємо вам цю розмову у текстовій редакції «Лівого берега» (https://lb.ua).

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко в інтерв’ю УНІАН (https://www.unian.ua) розповів про те, чому РФ останнім часом посилила удари по Одещині, про головні цілі ворога та загрозу для регіону з боку Придністров’я.

— Пане Олександре, із середини грудня 2025 року Росія значно активізувала атаки по Одесі та області. Чому терор посилився саме зараз?

— Подібне відбувалося і раніше. Забули 2022—2023 роки — «зерновий» терор, тривалі комбіновані атаки по Одесі та Одеській області? У тому, що відбувається зараз, нема нічого дивного. Це демонструє, зокрема, що Росія не має достатнього ресурсу для терору такого рівня одночасно всіх регіонів України. Ворог концентрує увагу на окремо взятій області, в даному випадку — на Одещині, і планомірно по ній відпрацьовує.

15 липня уряд призначив на посаду Уповноваженого із захисту державної мови Олену Івановську — професорку Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Раніше «Бабель» (https://babel.ua) писав, що конкурс викликав обурення: Кабмін не дав омбудсману Тарасу Креміню піти на другий термін, а серед кандидатів не було людей з досвідом захисту державної мови.

Чотири місяці по тому кореспондентка «Бабеля» поговорила з Оленою Івановською про головні скандали навколо мовного питання і про те, як її офіс на них реагує. Зокрема — чому київські школярі частіше говорять російською, як планують обмежити російськомовний контент на Spotify, Apple Music та Youtibe і чи може Офіс омбудсмана штрафувати українських виконавців за пісні російською.

Український дипломат та колишній представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв вважає, що завдяки президенту США Дональду Трампу в України з’явилося вікно можливостей для того, щоб припинити війну. Однак єдина проблема, що йому байдуже, на яких умовах ця війна буде завершена.

В інтерв’ю «Апострофу» (https://apostrophe.ua) він розповів, чого очікувати Україні від нового чеського уряду, про запізнілу трансформацію Європейського Союзу в контексті російської агресії, що означає ядерна риторика США і Росії та як Путін намагається завоювати Україну зсередини.

Тридцять років у політичній журналістиці, більше шести років депутатства — це досвід Сергія Рахманіна. Він — очевидець всіх найголовніших історичних подій останніх десятиліть. У деяких — безпосередній учасник.

Без перебільшення, Рахманін є одним із наймудріших народних депутатів поточної Верховної Ради. Пан Сергій має цінний талант — бачити політичні процеси панорамно, а не хаотично, як більшість сучасних політичних діячів. Його умовиводи глибокі, точні, але, на жаль, доволі песимістичні.

Андрій Клименко — відомий не лише в Україні експерт з питань санкцій та безпеки, співзасновник і головний редактор інтернет-порталу Blackseanews.net. Нинішня розмова «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) з паном Андрієм — про одне з ключових питань дня: чому так повільно розгортаються і дають результат санкції, які демократичний світ запроваджує проти фашистської Росії?

Починаємо з найактуальнішого.

— Пане Андрію, ви вірите, що довгоочікувані санкції США проти «Лукойла» і «Роснєфті» будуть ефективними? Це можливо в принципі?

27 жовтня — важлива дата для всієї України: День української писемності та мови. Про визначальну роль мови для збереження нації, про те, як народна мова буквально провела нас над проваллям історичного небуття, про нову українізацію нашого суспі-льства, про зміну мовного коду, мовне донорство та реновацію мовного національного запасу «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) поговорив з директором Інституту української мови Національної академії наук України, доктором філологічних наук, професором Павлом Гриценком.

— Пане Павле, можна впевнено констатувати, що українська мова зараз звучить у суспільстві — і в публічному просторі, і в побуті — потужніше, ніж десять—двадцять років тому. Це природний результат історичних обставин, які ми зараз проходимо, чи наслідок державної політики з розвитку та підтримки державної мови?

Меган Моббс — випускниця Військової академії США у Вест-Пойнті, десантниця з досвідом служби в Афганістані, докторка клінічної психології та президентка благодійного фонду R.T. Weatherman Foundation.

Відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну цей фонд зосередив свою діяльність на гуманітарній допомозі — станом на сьогодні її обсяг перевищує 150 млн доларів. Згодом команда взялася за складніші, але не менш важливі завдання — евакуацію поранених американських добровольців, їх лікування та реабілітацію, а також повернення тіл загиблих воїнів додому.

Середня температура на планеті підвищується на всіх континентах, а Європа нагрівається вдвічі швидше за інші регіони. Дослідження свідчать, що з 1980 років тут температура підвищилась на 1,2 градуса.

Теплішає і в Антарктиді: у лютому 2022-го зафіксували рекордні +18,3 градуса. Танення льоду призводить до підвищення рівня Світового океану. Супутникові дані NASA показують, що за останні 30 років вода піднялася щонайменше на 10,2 сантиметра.

«РБК-Україна» (https://www.rbc.ua) розпитало старшу наукову співробітницю Українського гідрометеорологічного інституту та наукову співробітницю Національного антарктичного наукового центру, чотириразову учасницю експедицій на полярній станції «Академік Вернадський» Анастасію ЧИГАРЕВУ про те, що відбувається з кліматом в Антарктиді та які наслідки глобальних змін уже відчуває Україна.

(Закінчення. Початок у номері за 25 вересня)

— Чи можливий повоєнний перегляд історії після поразки Російської Федерації, яка багато років поспіль нав’язувала свої пропагандистські наративи з дегуманізації українців і намагалася переписувати історію?

— Я не виключаю і думаю, що ми для цього маємо старатися, тому що навряд чи хочеться постійно мати такого поганого сусіда, загрозливого хижака. Нам треба щось робити з ним. Як з Німеччиною зробили після війни. І з Росією треба щось робити й нарешті нормалізувати. Я не виключаю такої можливості, але поки що не бачу її.

Один із найавторитетніших істориків України, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак і голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в новому випуску відеопроєкту «Сила вибору» поговорили про те, чому необхідні остаточний вихід з «русского міра» і євроінтеграція, чому Росія без примусу до змін буде постійною загрозою для України і що стало причиною антиукраїнських настроїв у Польщі. Окремо порушили питання, чому Кремль прагне знищити українських націоналістів.

— Ви неодноразово висловлювали думку, що для людства жити у стані війни природніше. Чим пояснити нездатність людської природи до порозуміння в мирний спосіб, особливо якщо говоримо про сучасний світ?

Ніл Фергюсон, знаний науковець й автор бестселерів про економічну історію та геополітику, завжди славився своєю здатністю розглядати складні геополітичні процеси крізь призму історичних аналогій. На цьогорічному форумі YES, що пройшов під назвою «Як закінчити війну?», серед численних спікерів, які обговорювали війну в Україні в контексті європейського та глобального майбутнього, саме він пропонував найбільш виважений і реалістичний погляд на поточну ситуацію.

Хоча своїми тезами про справжній баланс сил, економічні реалії та геополітичні тенденції пан Фергюсон неодноразово примушував інших учасників форуму зняти рожеві окуляри і поглянути правді в очі, до числа песимістів його точно не віднесеш. Навпаки, британський історик переконаний, що боротьба за українську перемогу має сенс, але потребує кардинально нової — реалістичної — оцінки викликів, з якими стикається Західний світ. Власне, про рішучий раціоналізм і наслідки невивчених уроків минулого ZN.UA і поговорило із паном Фергюсоном. Його послання чітке: без розуміння справжнього масштабу загрози та готовності до пропорційної відповіді всі розмови про перемогу демократії залишаться лише розмовами.

З початком осені в Україні традиційно стартує новий політичний сезон. Так було до вторгнення.

Під час повномасштабної війни президент і парламент, обрані на п’ять років, працюють уже сьомий рік. Строки повноважень місцевого самоврядування добігають кінця, а питання перезавантаження влади Кремль використовує для маніпуляцій і просуває як одну з тем «мирних» перемовин із США.

Українські демографи, спираючись на аналітику військових, заклали одразу два можливі терміни завершення війни в Україні. А також мають попереднє розуміння, скільки наших співгромадян захочуть повернутися додому з-за кордону за умови припинення вогню. І ця цифра може бути не такою великою, як сподівається українська влада.

То чого очікувати далі і як гібридна війна намагається зіштовхувати українців між собою — про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org) з академіком Національної академії наук України, докторкою економічних наук, професоркою, директоркою Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птахи Еллою ЛІБАНОВОЮ.

Попри напружені бої на окремих ділянках фронту в Україні, російська армія не демонструє здатності до оперативного прориву. 

Позатим, Захід мусить посилити допомогу Україні, надати їй далекобійні ракети, і посприяти зусиллям щодо запобігання масовим повітряним ударам Росії по мирних українських містах.

Про це, а також про можливі сценарії завершення війни в Україні розповів колишній командувач Армії США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес в ексклюзивному інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua).

— Президент США Дональд Трамп 14 липня оголосив Росії 50-денний ультиматум з погрозою, по суті, посилити її економічну блокаду. Ви у своєму недавньому інтерв’ю сказали, що Захід і досі не використав усіх доступних інструментів, аби паралізувати РФ. На вашу думку, які конкретні економічні важелі мають застосувати США після завершення дії ультиматуму, щоби примусити Росію до миру?

Цей текст — продовження циклу розмов «Лівого берега» (https://lb.ua) з послами України в ключових країнах. Першим було інтерв’ю з амбасадором України у Великій Британії Валерієм Залужним. Нині — спілкування з представницею України у США, Надзвичайним і Повноважним Послом Оксаною Маркаровою.

— Уже відомо, що наступним послом України в США стане Ольга Стефанішина. Підсумки вашої п’ятирічної роботи на посаді підбиватимемо згодом, а зараз спитаю так: які основні виклики ви передасте Стефанішиній у спадок, з огляду на політичну ситуацію у Штатах, а також на те, що має тривалість у часі?