Матеріали з рубрикою «Інтерв’ю»

Кожного 7 квітня, у річницю загибелі атомного підводного човна «Комсомолець», що затонув 1989-го у Норвезькому морі, моряки-підводники пострадянських країн вшановують пам’ять загиблих колег. І нема нічого дивного в тому, що підводники з України послуговуються російськими датами: свого підводного флоту Україна ще не мала, як не має і зараз. Можна з певною натяжкою вважати підводний човен (ПЧ) «Запоріжжя» елементом підводних частин

ВМС України, та навіть цей човен лише в середині квітня, ймовірно, вийде в море — вперше за більш ніж 20 років.

Про пам’ять, історію та сучасність підводного флоту, перспективи українських ВМС на цьому напрямку — наша розмова з досвідченим підводником, капітаном першого рангу запасу Олександром КАЛІНІЧЕНКОМ.

Своїми думками про сучасну Європу, місце у ній Литви та України з читачами «Чорноморських новин» поділився заступник посла Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс (на знімку). Нещодавно він відвідав Одесу, зустрівся зі студентами Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та виступив на одному з місцевих телеканалів.

— Які переваги отримала Литва, ставши членом Європейського Союзу?

— Наша держава стала частиною найбільшої та найвпливовішої політичної й економічної спільноти в Європі, одного з найпотужніших світових гравців. Разом з членством у ЄС ми отримали доступ до європейського спільного ринку, свободу пересування, що є важливим для наших громадян. У Литви з’явилася можливість відстоювати свої інтереси не лише індивідуально як окремого суб’єкта з допомогою Європейського Союзу ми можемо говорити від імені 27 країн — членів ЄС, а не однієї. На міжнародній арені, для такої невеликої країни, як наша, це дуже велика перевага. А якщо висловитись у загальних рисах, ми стали членом демократичного сучасного об’єднання, яке, можливо, сьогодні переживає складний період, та все ж, скажу вам, кращої структури у Європі наразі нема.

Про виклики і завдання, які стоять перед людьми з обмеженими можливостями, сьогоднішня розмова з головою Татарбунарського районного спортивного клубу інвалідів «Прометей» Миколою КОДЖЕБАШЕМ.

— Доброго здоров’я, Миколо Степановичу! Розкажіть, будь ласка, з чим завітали до нашої громадської газети «Райцентр».

— Хочу поділитися наболілим, розповісти про ті проблеми, з якими інваліди сільської місцевості стикаються у житті. Бо якщо у великому місті їм хоч трохи легше пересуватися — і доріжки рівніші, і є транспорт, пристосований до інвалідних візків, то, скажімо, в наших Татарбунарах, а особливо в селах, дуже важко спілкуватися один з одним. Прикуті до ліжка, у багатьох навіть візків нема. А якщо і є, то сільськими дорогами практично неможливо пересуватися.

Голова Національного банку Сергій Арбузов в ексклюзивному інтерв’ю для читачів газети «Чорноморські новини» розповів, яким буде курс гривні, у чому зберігати заощадження і коли українці зможуть брати доступні житлові кредити.

— Сергію Геннадійовичу, в останньому листі МВФ до української влади мовиться про необхідність більшої гнучкості валютного курсу. Багато експертів підтверджують, що помірна девальвація гривні пішла б вітчизняній економіці на користь. Якими, з огляду на це, будуть політика і дії НБУ?

— Політика Національного банку залишиться послідовною і прогнозованою. Коли хтось говорить про необхідність девальвувати курс, щоб стимулювати експорт чи обмежити імпорт, то не можна забувати про велику кількість інших негативних чинників, що впливають при цьому на економіку.

Зокрема, девальвація неминуче виллється в зниження довіри до національної валюти, посилення інфляції й інфляційних очікувань, погіршення підприємницьких і споживчих настроїв, зниження ощадної активності населення.

На початку лютого Одесу відвідав керівник програм професійної підготовки офісу зв’язку НАТО в Україні Баррі Л. Адамс. Він люб’язно погодився відповісти на низку запитань, котрі цікавлять наших читачів.

— Під час президентства Віктора Януковича Україна відмовилася від планів вступу до НАТО (зміни до закону України «Про основи національної безпеки та оборони») й оголосила про так званий позаблоковий статус. Як це позначилося на співпраці України та НАТО?

— У той же час ми бачимо, що українська влада хоче якомога більше поглибити практичну співпрацю з НАТО. І позаяк ми займаємося практичним співробітництвом, це рішення, в принципі, мало вплинуло на нашу роботу. Я можу сказати про свою програму, яку я очолюю. Минулого року ми напевно більше, ніж до того, підготували ваших державних службовців — близько семисот у понад п’ятдесяти заходах. Звичайно, багато залежить від готовності як середнього рівня вашого керівництва, так і від міністра оборони. У нас багато роботи, яку ми робимо разом, ми реалізуємо багато спільних проектів, тому я б не сказав, що рівень співпраці між Україною та НАТО зменшився.