Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Що робити, якщо знайшли пташеня чи дитинча дикої тварини

Ви гуляєте в лісі й раптом побачили, що на землі пищить безпорадне пташеня або в траві зачаїлося самотнє зайченя... Перший природний порив більшості людей — взяти маля на руки, погодувати чи забрати додому. Здається, що без нашої допомоги воно приречене.

Однак у дикій природі діють зовсім інші закони, і те, що нам може здатися самотністю чи хворобою, часто є нормою.

На півдні України помітили рідкісну комаху, що є найбільшою осою Європи — сколію-гіганта. Фото та відео незвичайної комахи, яку плутають з шершнем, оприлюднили фахівці Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.

Дослідники розповіли, що сколія-гігант (Megascolia maculata) — найбільша перетинчастокрила комаха Європи, яка занесена до Червоної книги України. Самки можуть досягати 4—4,5 сантиметра завдовжки. Великі крила з фіолетовим відливом, чорне тіло з жовтими плямами та густими волосинками роблять її спра-вді ефектною. Саме через такий вигляд комаху часто плутають із шершнем і вважають небезпечною.

Висаджені у Китаї 66 мільярдів дерев б’ють рекорди росту

Нове дослідження китайських та міжнародних екологів показало, що дерева, висаджені в межах масштабних державних проєктів із лісовідновлення у Піднебесній, ростуть швидше за природні ліси, повідомляє nv.ua.

Головною причиною науковці називають те, що штучні насадження активніше реагують на підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері. Із 1978-го в країні вже висаджено 66 мільярдів дерев, а до середини цього століття планують посадити ще 34 мільярди. Основною метою ініціативи «Велика зелена стіна» є стримування пустель Гобі та Такла-Макан.

Тарутинський степ — одна з небагатьох ділянок цілинного степу в Україні та Європі, що зберегла характерні широкі трав’янисті простори і є домівкою для багатьох рідкісних видів флори й фауни, зокрема численних видів ковили.

Територія заказника, створеного у 2012 році, входить до Смарагдової мережі і є одним із ключових об’єктів природно-заповідного фонду Одеської області та складовою ревайлдинг-ландшафту регіону дельти Дунаю, що охоплює понад 5000 гектарів, наголошують у «Рі-вайлдінг Україна» (https://rewil-ding-danube-delta.com).

Символічно, що Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) почала працювати над звітом «Стійкість знизу вгору: як міста оцінюють кліматичні ризики та адаптуються до них» саме у 2023-у, який став найтеплішим за всю історію спостережень. Наступного року зафіксували новий температурний рекорд. Нині документ перебуває на етапі доопрацювання й узгодження формулювань, а фінальну версію побачимо у 2027-у.

Утім, це хороший привід поговорити з кліматологинею, завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світланою КРАКОВСЬКОЮ. І не тільки про звіт, а й про те, як зміна клімату впливає на міста і як міста впливають на кліматичну систему. Особливо на тлі погодних гойдалок, які спостерігаємо буквально в прямому ефірі.

До кінця нинішнього століття на планеті можуть зникнути тисячі видів рослин, зокрема 16% видів судинних рослин загрожує втрата понад 90% їх природного ареалу, що значно підвищує ризик їхнього вимирання, повідомляє Reuters, посилаючись на свіже наукове дослідження, опубліковане в журналі Science.

Цього разу вчені проаналізували 67 тисяч видів судинних рослин — майже п’яту частину всіх відомих представників цього типу у світі. Йдеться про рослини, які мають тканини для транспортування води й поживних речовин, тобто фактично про більшість наземної флори планети.

Після тривалих пере говорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, неподалік станції «Академік Вернадський», повідомляється на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру України (НАНЦ).

Це важливе рішення було ухвалене на 48-й консультативній нараді сторін Договору про Антарктику, яка проходила 11 — 21 травня в Хіросімі (Японія). Йому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.

У Національному природному парку «Тузлівські лимани», якраз до Дня науки в Україні (відзначається щорічно у третю неділю травня), з’явилися перші пташенята квака (або нічної чаплі) — одного із найзагадковіших і найцікавіших представників родини чаплевих, які прилетіли у кінці березня до нас з Африки, повідомив на своїй фейсбук-стрінці доктор біологічних наук, керівник наукового відділу цього нацпарку Іван Русєв.

А ще він зауважив, що у «Тузлівських лиманах» є одна невеличка колонія цього виду, і розповів цікавинки про птаха.

Сучасний світ споживає ресурси швидше, ніж природа встигає їх відновлювати. За даними звіту Всесвітнього фонду природи WWF «Жива планета», із 1970 року середній розмір популяцій диких тварин скоротився на вражаючі 73%.

Фахівці WWF-Україна пояснюють, чому планета переживає одну з наймасштабніших криз біорізноманіття в сучасній історії, як діяльність людини пришвидшує зникнення видів та які тварини в нашій країні сьогодні потребують особливого захисту.

У звіті «Про стан клімату в Європі за 2025 рік» учені зазначили, що річна температура поверхні моря на материку була найвищою за всю історію спостережень.

Льодовики в усіх європейських регіонах зазнали втрати маси. Причому Ісландія зафіксувала другу за обсягом їх втрату, відколи ведуться дослідження. Гренландський льодовиковий щит втратив 139 мільярдів тонн льоду. Сніговий покрив був на 31% нижчим за середній показник. За 11 місяців минулого року 70% річок у всій Європі мали нижчий за середній розхід води. На 95% території материка зафіксували температури, вищі за середньорічні.

В останній день березня вчені з Австралії та США зафіксували в Південній Атлантиці розпад айсберга A23a.

Він відколовся від шельфового льодовика в Антарктиді ще в 1986 році. Нині ж супутники відстежили фінальні етапи існування цієї велетенської крижаної брили на північ від Південних Сандвічевих островів.

В Одеській області є унікальний Придунайський край, де у дельті Дунаю, з його лиманами, плавнями, озерами і приморськими екосистемами, сформувався один із найцінніших комплексів водно-болотних угідь не лише України, а й усієї Європи.

Ці угіддя забезпечують існування тисяч видів рослин і тварин, регулюють мікроклімат, утримують вологу, пом’якшують наслідки посух і є ключовими оселищами для багатьох видів флори й фауни, а також основою для традиційних видів діяльності місцевого населення. Про це «Бессарабії INFORM» (https://bessarabiainform.com) розповів заступник директора з наукової роботи Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлєв.

Річка Кагач — це золоте місце серед степового Буджаку, природна оаза, навколо якої сформувалося сучасне місто Татарбунари. Більшість мешканців знають її під народною назвою Фонтанка, що ще раз підкреслює джерельний характер цього водотоку та його виняткове значення для життя в умовах степу. Про неї на своїй фейсбук-сторінці розповів заступник директора з наукової роботи Дунайського біосферного заповідника Максим ЯКОВЛЄВ.

Загальна довжина річки становить близько 30 км, з яких приблизно 8 км проходять безпосередньо через Татарбунари, формуючи історичне та природне середовище міста.

Як перелітні птахи знаходять дорогу назад, в Україну

Над Україною вже розгорнулася наймасштаб-ніша логістична операція планети. Мільйони істот, чия вага іноді менша за сірникову коробку, здійснюють неможливе: долають 10000 кілометрів без GPS, «перетравлюють» внутрішні органи заради палива та використовують квантову когерентність у сітківці ока, щоб бачити магнітне поле Землі з точністю до 10 нанотесла (нТ).

Попри закрите авіасполучення та рекордно насичене засобами РЕБ небо, ці крилаті мандрівники не змінюють курсів, прокладених тисячоліття тому. Як працює живий суперкомп’ютер, чому долина Дніпра є авіа-хабом континентального значення і як спів птахів стає сильнішим за сирени, перетворюючись на науково доведену терапію для нації, що перебуває під вогнем?

Втрата такого ключового хижака, як, скажімо, ведмідь, рись чи вовк, може спровокувати явище під назвою «трофічний каскад» — процес, за якого порушення харчового ланцюга призводить до неконтрольованої деградації всієї екосистеми.

За відсутності хижаків популяція їхньої здобичі може стрімко зрости, що призведе до надмірного випасання та виснаження ландшафту. Це, своєю чергою, може стати причиною інтенсивніших лісових пожеж, поширення хвороб та низки інших екологічних викликів.

Тридцята Українська антарктична експедиція завершує свою місію на станції «Вернадський».

Її учасники роблять фінальні виходи в океан для виконання завдань. І під час одного з них науковці зустріли горбатого кита, який влаштував їм «прощальне шоу». Під час зустрічі з ученими він зробив понад… 50 стрибків поспіль!

Україна вкрита 9,6 мільйона гектарів лісів, що становить 15,9% загальної території країни, 38% з них — експлуатаційні ліси. Лісовий сектор створює близько 1% ВВП України, забезпечує роботу приблизно 68 тисяч українців безпосередньо у лісовій галузі й лісозаготівлі та 300 тисяч робочих місць у суміжних галузях (деревообробна та меблева промисловість).

Ліси для України є важливим елементом екологічної стій-кості, кліматичної безпеки та економічної стабільності. Водночас вплив війни на лісові екосистеми виходить далеко за межі локальних пошкоджень та проявляється щонайменше у трьох вимірах — екологічному (деградація екосистем, втрата біорізноманіття), кліматичному (скорочення потенціалу лісів як кліматичного буфера), інституційному (зміна правил, процедур та зміщення балансу між господарськими потребами й природоохороною).

2026 рік в Україні почався з морозів. Не рекордних за показниками, але таких, що тримаються довго й уперто, повертаючи відчуття зими, яку, здавалося, ми вже встигли забути. Це не про екстремальні мінуси, а про саму тривалість холоду — того холоду, який поступово входить у повсякденність і змушує говорити чи не про повернення «старої» зими, що вже сприймалася радше як виняток, ніж як правило.

Упродовж останніх десятиліть січень дедалі частіше асоціювався з відлигою, нестійким мінусом, вологим повітрям і майже без різких перепадів. Ця звичка до теплої зими, пише «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua), стала настільки буденною, що тривалий мороз тепер виглядає як аномалія. Хоча насправді він лише контрастує з тими кліматичними змінами, які фіксують європейські кліматологи: поступове потепління зим, скорочення періодів стійкого холоду та зсув сезонів, що дедалі частіше ламає наші уявлення про «нормальну» погоду.

Гуляючи біля озер чи ставків, ви напевно бачили цих птахів. Здалеку вони нагадують невеликих качечок у чорному оперенні, що діловито пірнають у воду. Знайомтеся — це лиска (Fulica atra), оголошена Українським товариством охорони птахів (https://birdlife.org.ua) птахом 2026 року.

Попри свою звичність і поширеність, лиски мають чимало цікавих особливостей, про які є нагода дізнатися детальніше.

У Тарутинському степу з’явився один з найшвидших хижих птахів Євразії — сокіл балабан (Falco cherrug). У дику природу його випустили фахівці Rewilding Ukraine та Київського зоопарку.

Як повідомили в Rewilding Ukraine, балабани — ключові регулятори популяцій дрібних гризунів, а отже й архітектори екологічної рівноваги. У здорових степах ці швидкі та витривалі соколи виконують роль «санітарів», не допускаючи спалахів чисельності мишоподібних, які можуть знищувати рослинність та порушувати динаміку екосистеми. Їхнє повернення — показник відновлення ландшафту, в якому природні сили знову працюють самостійно.

Завдяки ревайлдинг-проєкту  Pelican Way of LIFE, який втілювався впродовж останніх шести років, у водно-болотних екосистемах Європи дедалі частіше почали з’являтися кучеряві пелікани.

Ці величні й миролюбні птахи є справжніми індикаторами здорових екосистем. Коли вони починають успішно гніздитися й розширювати свої популяції, це означає, що озера, дельти та болота, від яких вони залежать, також відновлюються.

Цьому дубу понад 1100 років. Він бачив хрещення Русі, Батия, козаків і смартфони.

Дуб Максима Залізняка росте в селі Буда на Черкащині, посеред Холодного Яру. Його висота — близко 30 метрів, обхват — 9 метрів. Це не просто дерево — це жива пам’ять, що вросла в землю глибше за будь-яку історію.

Унікальна подія сколихнула світ природоохоронців: у Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових — шипа (Acipenser nudiventris).

Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю. Зазначимо, що у Червоній книзі України він має статус «зниклий».

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біо-сферному заповіднику мешкають щонайменше 120 коней Пржевальського, повідомляє Державне агентство України з управління зоною відчуження на своїй фейсбук-сторінці.

За словами дослідників, розширення популяції коней Пржевальського — єдиного на планеті виду справжніх диких коней, який дивом зберігся донині, — є символом відродження природи Чорнобильської зони.

У серпні 2025 року Європа і Середземноморський басейн зазнали наймасштабнішої посухи з початку спостережень, що свідчить про поглиблення кліматичної кризи, пише інтернет-журнал https://cikavosti.com.

Згідно з аналізом Служби зміни клімату ЄС «Коперник», від нестачі вологи постраждали 53% території регіону, що стало найвищим показником із 2012-го. Для порівняння, середній рівень посухи у серпні за останні 12 років становив лише 30,1%. «нинішня посуха — безпрецедентна за масштабами й наслідками», — йдеться у звіті AFP. Найуразливішими виявилися Східна Європа, Балкани та країни східного Середземномор’я.

Близько 60% поверхні суші Землі сьогодні перебувають за межами так званої «безпечної зони» біосфери. Це означає, що людство вже перевищило природні межі експлуатації екосистем, створюючи критичне навантаження на планетарну систему. Ще 38% територій належать до категорії високого ризику.

До таких висновків дійшли вчені Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK) спільно з Віденським університетом BOKU. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі One Earth, вперше запропонувало детальну карту планетарної межі, відомої як «функціональна цілісність біосфери». Вона показує, як використання людиною біомаси змінювало стабільність екосистем із 1600 року до сьогодення.

Науковці оприлюднили тривож-ні результати дослідження, яке може змінити уявлення про стабільність глобального клімату. Згідно з новою публікацією в журналі Journal of Geophysical Research: Oceans, Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) — потужна система океанічних течій, що переносить теплі води на пів-ніч і холодні на південь — може зазнати краху вже у найближчі десятиліття, пише https://nv.ua.

AMOC відіграє ключову роль у регулюванні клімату, особливо в регіонах Північної Атлантики та Західної Європи. Її ослаблення або повне припинення здатне спричинити серйозні наслідки: холодніші зими, посухи, зменшення кількості опадів і посилення штормів. Попередні дослідження вже вказували на поступове ослаблення AMOC, однак точні терміни її можливого краху залишалися невизначеними.

«Дикі тарпановидні коні, випущені у зовнішню дельту Дунаю у Дунайському біосферному заповіднику майже п’ять років тому, виглядають і почуваються чудово», — такою радісною новиною поділилася на своїй фейсбук-сторінці команда «Ревайлдинг Україна».

Повідомляється, що цього року коні мають багато малечі, а це є важливим знаком успішної адаптації до середовища. «Через обмеження доступу до цієї частини заповідника (причина, на жаль, болісно зрозуміла — війна. — Прим. «ЧН») не так часто вдається отримати новини про цих тварин. Тож ми радіємо будь-яким звісткам про них», — кажуть в організації і додають: «Дикі коні виконують ключову екологічну роль: підтримують мозаїчну структуру ландшафту, сприяють відновленню луків і відкритих просторів, а також створюють середовище існування для багатьох інших видів. А ще, виїдаючи зайву рослинність, вони допомагають боротися з пожежами у ландшафті. Їх присутність — це ще один крок до відновлення живої, стійкої екосистеми».

Із наближенням осені та поступовим зниженням температури води активність багатьох видів риб змінюється, і білизна (жерех) не є винятком.

Кінець літа — це особливий перехідний період, що вимагає від рибалки корекції тактики та глибокого розуміння поведінки цього обережного хижака. Саме в цей час, на межі серпня та вересня, з’являється унікальна можливість упіймати трофейні екземпляри, які активно накопичують жирові запаси перед зимівлею.

Сотні людей побували у неділю на Куяльницькому лимані. І я — серед них. Усі прагнули побачити унікальне явище — кристалізацію води, як здається на перший погляд. Насправді ж вода випаровується, а сіль залишається на поверхні.

Для мене це ще й історія, етнографія і чимало цікавих епізодів з польових досліджень, іноді — екзотичних. Так, перебуваючи серед українців на острові Караорман, що в румунській частині дельти Дунаю, запитав про назву поширеного на півдні України і в Румунії дерева. Назва видалася дещо неочікуваною — «дурне дерево». Чому? Тому, відповіли, що росте як дурне. Тобто росте швидко. У нас, і то лише в зоні солоних лиманів, назва цього дерева не тільки романтична — чумак, а й індикаторна, бо квітне воно у найспекотніший період літа. Його цвітіння — сигнал, маркер відкриття соляного сезону для чумаків. У цей час інтенсивність випаровування води максимальна й утворюється соляна ропа. Тисячі пудів солі вивозили чумаки з приморських лиманів у різні регіони України і навіть у Західну Європу.