Матеріали з рубрикою «Довкілля»

В Одеській області є унікальний Придунайський край, де у дельті Дунаю, з його лиманами, плавнями, озерами і приморськими екосистемами, сформувався один із найцінніших комплексів водно-болотних угідь не лише України, а й усієї Європи.

Ці угіддя забезпечують існування тисяч видів рослин і тварин, регулюють мікроклімат, утримують вологу, пом’якшують наслідки посух і є ключовими оселищами для багатьох видів флори й фауни, а також основою для традиційних видів діяльності місцевого населення. Про це «Бессарабії INFORM» (https://bessarabiainform.com) розповів заступник директора з наукової роботи Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлєв.

Річка Кагач — це золоте місце серед степового Буджаку, природна оаза, навколо якої сформувалося сучасне місто Татарбунари. Більшість мешканців знають її під народною назвою Фонтанка, що ще раз підкреслює джерельний характер цього водотоку та його виняткове значення для життя в умовах степу. Про неї на своїй фейсбук-сторінці розповів заступник директора з наукової роботи Дунайського біосферного заповідника Максим ЯКОВЛЄВ.

Загальна довжина річки становить близько 30 км, з яких приблизно 8 км проходять безпосередньо через Татарбунари, формуючи історичне та природне середовище міста.

Як перелітні птахи знаходять дорогу назад, в Україну

Над Україною вже розгорнулася наймасштаб-ніша логістична операція планети. Мільйони істот, чия вага іноді менша за сірникову коробку, здійснюють неможливе: долають 10000 кілометрів без GPS, «перетравлюють» внутрішні органи заради палива та використовують квантову когерентність у сітківці ока, щоб бачити магнітне поле Землі з точністю до 10 нанотесла (нТ).

Попри закрите авіасполучення та рекордно насичене засобами РЕБ небо, ці крилаті мандрівники не змінюють курсів, прокладених тисячоліття тому. Як працює живий суперкомп’ютер, чому долина Дніпра є авіа-хабом континентального значення і як спів птахів стає сильнішим за сирени, перетворюючись на науково доведену терапію для нації, що перебуває під вогнем?

Втрата такого ключового хижака, як, скажімо, ведмідь, рись чи вовк, може спровокувати явище під назвою «трофічний каскад» — процес, за якого порушення харчового ланцюга призводить до неконтрольованої деградації всієї екосистеми.

За відсутності хижаків популяція їхньої здобичі може стрімко зрости, що призведе до надмірного випасання та виснаження ландшафту. Це, своєю чергою, може стати причиною інтенсивніших лісових пожеж, поширення хвороб та низки інших екологічних викликів.

Тридцята Українська антарктична експедиція завершує свою місію на станції «Вернадський».

Її учасники роблять фінальні виходи в океан для виконання завдань. І під час одного з них науковці зустріли горбатого кита, який влаштував їм «прощальне шоу». Під час зустрічі з ученими він зробив понад… 50 стрибків поспіль!

Україна вкрита 9,6 мільйона гектарів лісів, що становить 15,9% загальної території країни, 38% з них — експлуатаційні ліси. Лісовий сектор створює близько 1% ВВП України, забезпечує роботу приблизно 68 тисяч українців безпосередньо у лісовій галузі й лісозаготівлі та 300 тисяч робочих місць у суміжних галузях (деревообробна та меблева промисловість).

Ліси для України є важливим елементом екологічної стій-кості, кліматичної безпеки та економічної стабільності. Водночас вплив війни на лісові екосистеми виходить далеко за межі локальних пошкоджень та проявляється щонайменше у трьох вимірах — екологічному (деградація екосистем, втрата біорізноманіття), кліматичному (скорочення потенціалу лісів як кліматичного буфера), інституційному (зміна правил, процедур та зміщення балансу між господарськими потребами й природоохороною).

2026 рік в Україні почався з морозів. Не рекордних за показниками, але таких, що тримаються довго й уперто, повертаючи відчуття зими, яку, здавалося, ми вже встигли забути. Це не про екстремальні мінуси, а про саму тривалість холоду — того холоду, який поступово входить у повсякденність і змушує говорити чи не про повернення «старої» зими, що вже сприймалася радше як виняток, ніж як правило.

Упродовж останніх десятиліть січень дедалі частіше асоціювався з відлигою, нестійким мінусом, вологим повітрям і майже без різких перепадів. Ця звичка до теплої зими, пише «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua), стала настільки буденною, що тривалий мороз тепер виглядає як аномалія. Хоча насправді він лише контрастує з тими кліматичними змінами, які фіксують європейські кліматологи: поступове потепління зим, скорочення періодів стійкого холоду та зсув сезонів, що дедалі частіше ламає наші уявлення про «нормальну» погоду.

Гуляючи біля озер чи ставків, ви напевно бачили цих птахів. Здалеку вони нагадують невеликих качечок у чорному оперенні, що діловито пірнають у воду. Знайомтеся — це лиска (Fulica atra), оголошена Українським товариством охорони птахів (https://birdlife.org.ua) птахом 2026 року.

Попри свою звичність і поширеність, лиски мають чимало цікавих особливостей, про які є нагода дізнатися детальніше.

У Тарутинському степу з’явився один з найшвидших хижих птахів Євразії — сокіл балабан (Falco cherrug). У дику природу його випустили фахівці Rewilding Ukraine та Київського зоопарку.

Як повідомили в Rewilding Ukraine, балабани — ключові регулятори популяцій дрібних гризунів, а отже й архітектори екологічної рівноваги. У здорових степах ці швидкі та витривалі соколи виконують роль «санітарів», не допускаючи спалахів чисельності мишоподібних, які можуть знищувати рослинність та порушувати динаміку екосистеми. Їхнє повернення — показник відновлення ландшафту, в якому природні сили знову працюють самостійно.

Завдяки ревайлдинг-проєкту  Pelican Way of LIFE, який втілювався впродовж останніх шести років, у водно-болотних екосистемах Європи дедалі частіше почали з’являтися кучеряві пелікани.

Ці величні й миролюбні птахи є справжніми індикаторами здорових екосистем. Коли вони починають успішно гніздитися й розширювати свої популяції, це означає, що озера, дельти та болота, від яких вони залежать, також відновлюються.

Цьому дубу понад 1100 років. Він бачив хрещення Русі, Батия, козаків і смартфони.

Дуб Максима Залізняка росте в селі Буда на Черкащині, посеред Холодного Яру. Його висота — близко 30 метрів, обхват — 9 метрів. Це не просто дерево — це жива пам’ять, що вросла в землю глибше за будь-яку історію.

Унікальна подія сколихнула світ природоохоронців: у Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових — шипа (Acipenser nudiventris).

Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю. Зазначимо, що у Червоній книзі України він має статус «зниклий».

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біо-сферному заповіднику мешкають щонайменше 120 коней Пржевальського, повідомляє Державне агентство України з управління зоною відчуження на своїй фейсбук-сторінці.

За словами дослідників, розширення популяції коней Пржевальського — єдиного на планеті виду справжніх диких коней, який дивом зберігся донині, — є символом відродження природи Чорнобильської зони.

У серпні 2025 року Європа і Середземноморський басейн зазнали наймасштабнішої посухи з початку спостережень, що свідчить про поглиблення кліматичної кризи, пише інтернет-журнал https://cikavosti.com.

Згідно з аналізом Служби зміни клімату ЄС «Коперник», від нестачі вологи постраждали 53% території регіону, що стало найвищим показником із 2012-го. Для порівняння, середній рівень посухи у серпні за останні 12 років становив лише 30,1%. «нинішня посуха — безпрецедентна за масштабами й наслідками», — йдеться у звіті AFP. Найуразливішими виявилися Східна Європа, Балкани та країни східного Середземномор’я.

Близько 60% поверхні суші Землі сьогодні перебувають за межами так званої «безпечної зони» біосфери. Це означає, що людство вже перевищило природні межі експлуатації екосистем, створюючи критичне навантаження на планетарну систему. Ще 38% територій належать до категорії високого ризику.

До таких висновків дійшли вчені Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK) спільно з Віденським університетом BOKU. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі One Earth, вперше запропонувало детальну карту планетарної межі, відомої як «функціональна цілісність біосфери». Вона показує, як використання людиною біомаси змінювало стабільність екосистем із 1600 року до сьогодення.

Науковці оприлюднили тривож-ні результати дослідження, яке може змінити уявлення про стабільність глобального клімату. Згідно з новою публікацією в журналі Journal of Geophysical Research: Oceans, Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) — потужна система океанічних течій, що переносить теплі води на пів-ніч і холодні на південь — може зазнати краху вже у найближчі десятиліття, пише https://nv.ua.

AMOC відіграє ключову роль у регулюванні клімату, особливо в регіонах Північної Атлантики та Західної Європи. Її ослаблення або повне припинення здатне спричинити серйозні наслідки: холодніші зими, посухи, зменшення кількості опадів і посилення штормів. Попередні дослідження вже вказували на поступове ослаблення AMOC, однак точні терміни її можливого краху залишалися невизначеними.

«Дикі тарпановидні коні, випущені у зовнішню дельту Дунаю у Дунайському біосферному заповіднику майже п’ять років тому, виглядають і почуваються чудово», — такою радісною новиною поділилася на своїй фейсбук-сторінці команда «Ревайлдинг Україна».

Повідомляється, що цього року коні мають багато малечі, а це є важливим знаком успішної адаптації до середовища. «Через обмеження доступу до цієї частини заповідника (причина, на жаль, болісно зрозуміла — війна. — Прим. «ЧН») не так часто вдається отримати новини про цих тварин. Тож ми радіємо будь-яким звісткам про них», — кажуть в організації і додають: «Дикі коні виконують ключову екологічну роль: підтримують мозаїчну структуру ландшафту, сприяють відновленню луків і відкритих просторів, а також створюють середовище існування для багатьох інших видів. А ще, виїдаючи зайву рослинність, вони допомагають боротися з пожежами у ландшафті. Їх присутність — це ще один крок до відновлення живої, стійкої екосистеми».

Із наближенням осені та поступовим зниженням температури води активність багатьох видів риб змінюється, і білизна (жерех) не є винятком.

Кінець літа — це особливий перехідний період, що вимагає від рибалки корекції тактики та глибокого розуміння поведінки цього обережного хижака. Саме в цей час, на межі серпня та вересня, з’являється унікальна можливість упіймати трофейні екземпляри, які активно накопичують жирові запаси перед зимівлею.

Сотні людей побували у неділю на Куяльницькому лимані. І я — серед них. Усі прагнули побачити унікальне явище — кристалізацію води, як здається на перший погляд. Насправді ж вода випаровується, а сіль залишається на поверхні.

Для мене це ще й історія, етнографія і чимало цікавих епізодів з польових досліджень, іноді — екзотичних. Так, перебуваючи серед українців на острові Караорман, що в румунській частині дельти Дунаю, запитав про назву поширеного на півдні України і в Румунії дерева. Назва видалася дещо неочікуваною — «дурне дерево». Чому? Тому, відповіли, що росте як дурне. Тобто росте швидко. У нас, і то лише в зоні солоних лиманів, назва цього дерева не тільки романтична — чумак, а й індикаторна, бо квітне воно у найспекотніший період літа. Його цвітіння — сигнал, маркер відкриття соляного сезону для чумаків. У цей час інтенсивність випаровування води максимальна й утворюється соляна ропа. Тисячі пудів солі вивозили чумаки з приморських лиманів у різні регіони України і навіть у Західну Європу.

Через глобальне потепління південна частина Одеської області вже до середини XXI століття може почати перетворюватися на пустелю. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу журналіста Олексія Суханова розповіла кліматологиня, учасниця Міжурядової панелі зі зміни клімату (IPCC), членкиня Національної академії наук США Світлана Краковська.

За її словами, до 2050 року тривалість літа в Україні збільшиться до 150—180 днів — майже пів року. У південних регіонах середньодобова температура влітку становитиме 28—30°С, а в Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях — 24—26°С.

Як зміна клімату впливає на водні екосистеми та посилює негативний вплив посух

Зміна клімату прискорюється, й Україна відчуває це однією з перших у Європі. Останні десятиліття супроводжуються безпрецедентними температурними рекордами та тривалими посухами, що охоплюють дедалі більші території Європи і стають новою «нормою». Всесвітній фонд природи WWF-Україна підкреслює: результати досліджень свідчать про зростання інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ в нашій країні, зокрема посух, які, своєю чергою, призводять до дефіциту водних ресурсів.

Дані Українського гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47–0,59°С, а в північній півкулі та Європі – 0,34 та 0,47°С відповідно. Ці дані показують, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні й європейські темпи.

Цьогоріч, уже традиційно, розпочалися Спільні дунайські дослідження (The Joint Danube Survey, JDS). Нагадаємо, із 2001-го вони проводяться кожні шість років синхронно з періодом планування управління річковим басейном відпо-відно до Водної рамкової директиви ЄС (ВРД).

Це найбільше міжнародне річкове дослідження у світі, адже в ньому беруть участь 14 країн, які відбирають різноманітні проби вздовж усієї течії Дунаю — а це понад 2800 кілометрів. В Україні точки відбору проб розташовані в дельті річки (райони міст Кілія та Вилкове Одеської області).

Біля Залізних Воріт-2 (гідроелектростанція на румуно-сербській ділянці Дунаю) рівень води знизився настільки, що можна побачити уламки суден, які затонули під час Другої світової війни. Про це пише «Південь сьогодні» з посиланням на «Antena 3 CNN».

За офіційними даними, об’єм стоку Дунаю становить менше половини багаторічного середнього показника за липень — менше 2000 кубічних метрів за секунду. Глибина річки не перевищує півтора метра, тому й можна побачити уламки німецьких суден, які затонули наприкінці Другої світової.

Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода — не безкінечний ресурс, а саме завдяки їй родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає дедалі менше.

Кількість і тривалість посух із 2000 року зросла на 29% порівняно з двома попередніми десятиліттями. У період із 1998-го по 2017-й вони спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярди доларів США. За прогнозами ООН, до 2050-го посухи можуть зачепити понад три чверті населення світу.

Щорічно 22 червня відзначається Всесвітній день тропічних лісів, які є не лише природними легенями нашої планети, а й надзвичайно багатою на види флори та фауни екосистемою, що зберігає більше половини всіх живих організмів. 

Ось деякі цікаві факти.

22 травня, у Міжнародний день біорізноманіття, на території Дунайського біосферного заповідника відбулася масштабна екологічна акція — зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами.

Ініціатором заходу виступила Одеська обласна державна адміністрація спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за участі ТОВ «Одеський осетринницький комплекс», Дунайського біосферного заповідника та Держрибпатруля.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України від першого дня великої війни — в окупації. Понад 130 кілометрів відділяє його від найближчого українського Херсона.

Окупаційна адміністрація відразу встановила контроль над заповідником і посадила нового «директора», який відзначився тим, що вивозить цінних тварин, занесених до Червоної книги України, на територію рашки. Частина колективу залишилася там, щоб доглядати за тваринами.

Троянда — одна з найпопулярніших рослин у світі. Приблизний вік окультуреної троянди становить 5000 років. Нині налічується близько 300 видів і 3000 сортів цих прекрасних рослин. У таких країнах, як Велика Британія, США та Іран, троянда є національною квіткою.

Цікавий факт! Найстаріший рожевий кущ у світі росте в Німеччині. Ось уже майже 1000 років він радує очі біля стіни собору в Гільдесгаймі, діставшись майже даху.

Торік у Європі демонтували 542 греблі та інші штучні бар’єри, які перешкоджали природному плину річок. Загалом відновлено 2900 кілометрів вільної течії водних артерій. Як свідчить новий звіт Руху за демонтаж гребель (Dam Removal Movement), це абсолютний рекорд: на 11% більше, ніж у 2023-у, і вп’ятеро більше, ніж у 2020-у.

Уперше зняли бар’єри на своїх річках, офіційно долучившись до цього європейського руху, чотири країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина. Отже, демонтаж гребель у 2024 році відбувся вже у 23 державах — рекордно широке охоплення на «карті змін».

«Бури, крихітко, бури!» — це гасло Дональд Трамп відродив під час своєї останньої виборчої кампанії, обіцяючи збільшити видобуток нафти та газу. Вже після інавгурації він удруге вивів США з Паризької кліматичної угоди, спрямованої на зменшення викидів парникових газів, і навіть обмежив використання словосполучення «кліматична криза» в офі-ційному мовленні.

І все це на фоні нескінченних «антирекордів», як-от аномальне потепління, подвійне прискорення танення льодовиків, зменшення площі морського льоду та екстремальна посуха на половині планети. На додачу до цього — стихійні лиха, частота і масштаби яких тільки збільшуються. Скажімо ураган Мілтон, що вбив 17 людей у США, та смертоносна повінь, яка забрала життя понад 200 іспанців.