Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Джеймс Хансен, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA, ще в 1988 році заявив, що саме людство спричиняє глобальне потепління. «Я малював похмуру картину наслідків нестримного зростання температури, спричиненого використанням людством викопного палива. Але я був занадто оптимістичним. Мої прогнози щодо підвищення рівня глобальної температури справдилися. Проте я не міг передбачити, як швидко ці зростання вплинуть та спричинять екстремальні погодні умови», — зазначив фахівець.

У новому дослідженні щодо зміни глобальної температури за останні шість десятиліть, яке було опубліковане нещодавно, Хансен та його колеги показали значні підвищення частоти спекотних літніх періодів, що може трагічно вплинути не лише на наше майбутнє, а й на сьогодення.

Середина літа. Спека. Температура води в одному із озер дельти Дністра — Путрине, яке було колись найбагатшим на рибу, доходить до 38 градусів.  Через відсутність нормальних весняного екологічного і літнього санітарно-екологічного попусків із Дністровської ГЕС гідробіонти масово гинуть. На «банкет» злетілися тисячі птахів...

Про проблеми дельти Дністра, пов’язані із Дністровською ГЕС, ми писали, починаючи ще із середини 80-х років минулого століття. Тоді вперше через перекриття стоку річки греблею ГЕС у дельті зацвіли синьо-зелені водорості, загинули десятки тисяч водяних мешканців. Відтоді минуло багато часу, але істотно нічого не змінилося. Навпаки, через перерозподіл річкового стоку в дельті на її заплавних озерах і мілководних системах періодично виникають замори риби й інших живих істот.

2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь. Від нього у 1971 році розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів, яку ще називають Рамсарською. Цьоріч темою дня стали туризм і відпочинок на водно-болотних угіддях.

Такий туризм і відпочинок покликані сприяти захисту навколишнього природного середовища, збереженню біорізноманіття, збільшенню стабільної зайнятості в цій сфері. Складовою екологічного туризму є й екологічна освіта, за допомогою якої багато хто може поповнити свої знання, усвідомити вразливість природного середовища, перейнятися природними та культурними цінностями рідного регіону.

А чи знаєте ви, що в мисливських угіддях Одещини водиться 4,5 тисячі голів копитних, 93 тисячі хутрової звірини та 341 тисяча пернатих?

Як повідомляє сайт «Погляд з Одеси», посилаючись на начальника відділу лісового господарства обласного управління лісового і мисливського господарства Валентину Калошину, у підпорядкуванні цього відомства сьогодні перебуває

Міжнародні кліматичні переговори у Південній Африці (м. Дурбан) завершилися компромісом: термін дії Кіотського протоколу продовжено на п’ять років, повідомляє світоглядний портал «Рідна країна».
Хоча ухвалити новий глобальний договір учасники конференції не змогли, замість затвердження компромісних перехідних положень на 2013 — 2015 роки сторони продовжили дію Кіотського протоколу до 2020-го. Країни — учасниці договору також домовилися прийняти нову юридичну угоду зі зміни клімату, яка зобов’яже найбільші країни-забруднювачі знижувати викиди.
На думку експертів, домовленості, досягнуті на міжнародних переговорах у Дурбані, є кроком вперед, але людство все ще залишається на шляху катастрофічного росту температури на планеті через недостатні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів.

Нинішньої осені в суббассейні дельти Дунаю вперше проводилася спільна масштабна дослідницька експедиція (JDDS), у якій брали участь вчені України, Молдови і Румунії.

В ОСТАННІ РОКИ стан Дунаю під  постійною пильною увагою міжнародних екологічних організацій.
Осіння експедиція — один з елементів проекту «Спільний екологічний моніторинг, оцінка й обмін інформацією для інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю, що здійснює Міжнародна ко­місія із захисту ріки у рамках ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC) у кооперації з UNEP, UNECE і за участі місцевих партнерів з країн дунайської дельти. Менеджмент проекту на регіональному рівні успішно здійснює незалежна громадська організація — Центр регіональних досліджень.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за період з 2010 по 2035 роки загальносвітове енергоспоживання зросте на третину. При цьому половину приросту забезпечать дві країни — Китай та Індія, які відповідно до чинної кліматичної угоди (Кіотського протоколу) не мають жодних зобов’язань зі зниження викидів.
Ця інформація була озвучена на конференції з питань захисту клімату, яка проходила у Дурбані (Південно-Африканська Республіка) з 28 листопада по 9 грудня. Основне питання, яке обговорювали учасники форуму, а це представники 194 держав, — майбутнє Кіотського протоколу. Досі це єдиний міжнародний договір, який встановлює для держав обов’язкові параметри викидів парникових газів. Щоправда, у ньому визначені цілі обмеження викидів лише на період з 2008 по 2012 роки, й обов’язковий характер вони мають винятково для індустріальних країн.