Добрий чин

28 березня набув чинності Закон України №3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань».

Пробаційний нагляд означає, що засуджені за деякі кримінальні злочини відбуватимуть покарання без ізоляції від суспільства, тобто не у в’язниці. Це альтернатива ув“язненню, що передбачає накладення на засудженого певних обов’язків. Одним із таких обов’язків може стати зобов’язання носити електронні засоби контролю і нагляду.

Оксана називає їх «діти», хоча це дорослі люди, але рівень їхнього розвитку такий, що вони залишаються дітьми навіть у 50...

Оксана Долгіх — керівниця й авторка проєкту «Особливий театр ляльок». У 2019 році разом із чоловіком Ігорем Чалігавою створили громадську організацію «Фонд Зураба», яка займається реабілітацією людей з вадами інтелекту.

Два літа тому, напередодні Покрови Пресвятої Богородиці, у Ясеновому Другому, на цвинтарі так званого сільського кутка Горобіївка, врочисто освятили й відкрили для віруючих каплицю на честь рівноапостольної мироносиці Марії Магдалини. Саме у день цієї святої, що припадає на 4 серпня, місцевий люд здавна вшановує рідних, котрі відійшли у вічність, та відзначає храмове свято.

Ідея благоустрою кладовища та її втілення у життя належить уродженцеві села, заступникові голови правління, начальникові фінансово-економічного управління ПАТ «Укртатнафта», завідувачеві кафедри фінансів Кременчуцького національного уні-верситету імені Михайла Остроградського, докторові економічних наук Віктору Володимировичу Бабіченку. За власні кошти меценат подбав про комфортне перебування односельців у скорботні та поминальні дні біля могил померлих родичів.

Найвищою людською цінністю є життя. Право людини на життя — це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право не може оновлюватися чи відбиратися. Тому захист прав на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.

Але під час війни саме ця цінність опиняється під ударом. А найбільш беззахисними є діти. За офіційними даними, на початок другої декади вересня цього року в Україні через війну постраждали 1133 дитини, з них 384 загинули і ще 749 зазнали поранень. Українська влада неодноразово повідомляла про факти примусової депортації українців, у тому числі дітей без батьків, до росії. Загарбники депортували понад два мільйони жителів тимчасово окупованих територій України, серед яких кілька сотень тисяч дітей. Діти — це генофонд нашої країни, її майбутнє, тому цей злочин не має терміну давності.

Непроста це справа — проводити фестивалі під час війни, та ще й для такої непростої — маломобільної — цільової аудиторії. Але напередодні Всесвітнього дня людей поважного віку (1 жовтня) дев’ятий фестиваль «Планета довгожителів» таки відбувся, попри не дуже сприятливі умови. І видався одним із найщиросердніших, бо за постійної тривоги кожен день життя відчувається особливим...

Напередодні фестивалю його організаторка — громадська організація «ІТ-бабусі» — провела п’ять тренінгів з правової освіти, які у різних районах міста відвідали 106 пенсіонерів. Упродовж тижня мешканців «Планети довгожителів» запрошували до театрів, вони долучалися до читок сучасних п’єс...

Упродовж осені ДТЕК «Одеські електромережі» встановить у нашій області щонайменше 30 лелечих гнізд на електричних опорах у рамках еколого-просвітницького проєкту #Лелеченьки.

Щоб привернути увагу суспільства до захисту лелек та збереження довкілля, компанія, уже традиційно, долучатиме до цієї ініціативи лідерів думок та небайдужих жителів Одещини. Зауважимо, що проєкт #Лелеченьки відповідає Цілям сталого розвитку ООН (№15 «Захист екосистем суші»).

Правління і секретаріат Одеської регіональної ор-ганізації Національної спілки журналістів України висловлює щи-ру вдячність нашому колезі з По-льщі Хенрику Чеславу Кошьчєльному за надання благодійної допомоги для ветеранів журналістики, медиків і переселенців, які нині перебувають в Одесі.

Серед того, що вже доставлено адресатам, — інвалідні візки, ходунки, предмети санітарної гігієни та харчові набори.

Ірина Коваленко, її 80-річна матір Ніна Григорівна Запорожець, Марія Толоченко, Валентина Барановська, Ліана Коваленко і вчителька Людмила Шалай з початку війни у своєму селі Воробіївка (Знам’янська громада Березівського району) організували виготовлення вареників для українських воїнів та всіх причетних до захисту країни від ворожої навали. Зі звичайної домашньої кухні їх уже відправлено приблизно 32000 штук, а це десь тонна смачної і поживної провізії.

Цих людей об’єднало багато що — любов до рідної країни, бажання зробити свій внесок у перемогу, а ще — турбота про рідних та їхніх побратимів, бо ж із кожної сім’ї хтось із чоловіків воює на фронті. Так, у Ірини Коваленко — зять, в інших жінок — сини. Тож вареники, відправлені захисникам, доносять до них і часточку домашнього тепла.

Щодо господині кухні, де влаштована «штаб-квартира» з приготування вареників, то раніше пані Ірина займалася випіканням тортів. Свого часу вона самотужки навчилася надзвичайно гарно декорувати свої кондитерські вироби, використовуючи сучасні тенденції та матеріали і лише якісні домашні продукти. І досягла у цьому неабиякого успіху. Кожен її торт виглядав як витвір мистецтва. Та війна змусила відкласти улюблену справу на «потім» і взятися за те, що важливе, що на часі.

До Дня Незалежності у рамках проведення загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» в офісі Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України відкрилася народна бібліотека.

Народна бібліотека, як розповів голова одеського осередку НСЖУ Юрій Роботін, уже налічує кілька тисяч унікальних видань. Такої колекції нема в жодній українській бібліотеці. Це книжки, представлені авторами-журналістами за 23 роки проведення конкурсу, в тому числі подаровані з автографами.

Фахівець із соціальної роботи Любашівської територіальної громади Ірина Токан опікується малозахищеними верствами населення Троїцького старостинства та вимушеними переселенцями. Будучи добросердечною та відповідальною, вона сумлінно ставиться до своєї роботи. Знає проблеми і біди кожного з підопічних та родин, які потрапили у скрутні життєві обставини.

Напередодні Великодня пані Ірина особисто розвозила чи безпосередньо на місці роботи роздавала пасочки, спечені небайдужими волонтерками. Опікується і внутрішньо переміщеними особами, яких сьогодні тут більше 70. Утім, щодня кількість тих, хто втікає від війни, зростає. Їхні розповіді про окупацію, нелюдські катування, знущання та вбивства рашистами мирних українців ятрять серце.

У березні-квітні в екосистемі нашого краю внаслідок підпалів виникло більш як пів сотні пожеж. Завдяки пожежникам, тероборонівцям, представникам місцевої влади та простим людям вдалося побороти вогненну стихію та ліквідувати осередки займання. Але нищівний вогонь завдав непоправної шкоди фауні та флорі.

Керівник громадського об’єднання рибалок «Кодима» та досвідчений мисливець Михайло Єпур із Гвоздавки Другої розповів, що в районі Ясенівського і Познанського старостинств вигоріло близько 50 гектарів лісу та гектар кодимських плавнів. Пожежами знищено гніздування багатьох птахів. Особливо постраждали фазани. Курочки до останнього сиділи на своїх гніздах, а коли злітали, то, обпалені вогнем, падали на своїх ще не окрилених пташенят.

Військову амуніцію виготовляють у костюмерній Центру культури і дозвілля Любашівської селищної ради. Зокрема, вже пошили 20 плащ-палаток та пробну партію аптечок, а зараз розпочали кроїти й майструвати розгрузки.

Кроїнням займається досвідчений художник-оформлювач, а шиють вироби вправні швачки Валентина Вовк і Наталя Ілющенко. Над військовим замовленням працюють близько місяця. Трудяться натхненно, як і в розпал пандемії коронавірусу, коли бракувало захисних масок. Необхідною матерією, фурнітурою та потужною швейною машинкою майстринь забезпечили патріоти з волонтерської організації «Архангел Михаїл», започаткованої любашівчанкою Катериною Хмелевською для матеріально-продуктової підтримки наших воїнів.

Від початку війни Одеса отримує вагому гуманітарну допомогу від міст-побратимів та міст-партнерів.

Цього разу до нас прибула важлива матеріальна підтримка — дві сучасні машини швидкої допомоги з повним комплектом медичного обладнання.

Одесити, які мешкають у різних країнах Європи, не забувають про свою країну, нині обпалену війною. Звідусіль до Одеси, Чорноморська та Южного прибувають поштою медикаменти й сотні укомплектованих аптечок, які сьогодні так потрібні нашим захисникам.

Цими днями одеська громада також отримала допомогу з Данії: продукти тривалого зберігання, дитяче харчування, медикаменти, корми для тварин, засоби побутової хімії та особистої гігієни.

Комунальне підприємство «Парки Одеси» запрошує дітей пільгових категорій відвідати Динопарк.

Захоплюючу безоплатну мандрівку в імпровізований світ Юрського періоду пропонують здійснити дітям-сиротам, дітям-переселенцям, дітям з багатодітних родин та з інвалідністю.

У період війни прості сільські жінки не перестають дивувати своїм патріотизмом, працелюбністю і майстерністю. Майже в кожному селі серед них з’явилися лідерки, які згуртовують подруг на допомогу рідній армії.

Жіночі батальйони забезпечують наших воїнів домашніми м’ясними і рибними консервами, борщем, закрученим у трилітрові слоїки, пирогами, вертутами та різноманітними смаколиками. Отак, не відходячи від кухонних столів, вони що-дня наближають перемогу в нещадній боротьбі з путінською московією.

До Одеси прибула пара білих левів з відомого «Фельдман-екопарку», що на Харківщині. Їхній вольєр було зруйновано внаслідок обстрілу міста, тож тварин, які практично півтора місяці мучилися у тісній клітці, потерпали від нестачі їжі і спраги та нажили тяжких пролежнів, могли приспати.

Однак королівській парі не дали пропасти працівники Одеського зоопарку. До Харкова виїздив його директор Ігор Бєляков, щоб супроводжувати тварин у дорозі. За його словами, нині левами, яким потрібне тривале лікування, займаються спеціалісти нашого звіринця.

На виставах в Одеському національному театрі опери та балету нерідко можна побачити людей на інвалідних візках — створення безбар’єрного середовища впродовж багатьох років залишається одним із пріоритетів цього закладу культури.

Задля зручності осіб з обмеженими фізичними можливостями головні входи у театр та зал для глядачів обладнані пандусами. У центральній частині залу передбачені спеціальні місця для такої категорії відвідувачів. На першому поверсі є туалет для осіб з інвалідністю.

У 2021 році ДТЕК «Мережі» встановила на електроопорах 197 платформ для гнізд лелек, 2342 спеціальних птахозахисних маркерів і кожухів на електролі-ніях, 137 штучних гніздівель для хижих птахів та провела наймасштабнішу еколого-просвітницьку акцію в Україні #Лелеченьки. Ці ініціативи допомогли зберегти понад 1650 пернатих, у тому числі тих, що перебувають під захистом Бернської конвенції та Червоної книги України.

— Захист біорізноманіття на територіях діяльності — один із пріоритетів у нашій роботі. Компанія, починаючи з 2013-го, дбає про збереження птахів і з кожним роком масштабує програму орнітологічної безпеки. Ми прагнемо поєднувати досягнення цілей бізнесу з конкретним внеском у захист і збереження навколишнього середовища та біорізноманіття.