Матеріали без рубрики

Смерть Симона Петлюри не завершила його історію, а започаткувала столітню боротьбу за пам’ять про нього

Цьогорічний травень значною мірою пройшов під знаком Симона Петлюри — українського державця, очільника Директорії УНР, творця українського війська та Головного Отамана Армії УНР, зазначається у статті «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua)

26 травня минули 100-ті роковини з дня його трагічної смерті в Парижі. Цій події була присвячена низка заходів — від випуску ювілейної монети до наукових конференцій і видання книги. Однак однією з найпомітніших подій стало відкриття в Національному музеї історії України виставки «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри». Вперше за роки незалежності українці можуть побачити раритетні особисті речі Головного Отамана Армії УНР, а також елементи одностроїв лідерів визвольного руху. Колекція, яка впродовж багатьох років збиралася та зберігалася на Заході зусиллями небайдужих представників української діаспори, нарешті в Україні. Тож можна сказати, що Симон Петлюра теж поволі повертається на Батьківщину з еміграції.

Очима сучасників

Сучасники по-різному сприймали Симона Петлюру. Хтось був до нього більш прихильним, хтось — менше. Вистачало й критиків. Для прихильників він був людиною, яка намагалася втримати українську державність у хаосі революції, символом Армії УНР і, поза сумнівом, Головним Отаманом.

Іноді найбільшу силу мають не гучні слова, а маленькі щоденні перемоги. Історія Анастасії — саме про це. Про дівчинку, яка від самого народження веде непросту боротьбу, але не втрачає світла в очах, віри в себе та любові до життя. Попри біль, складні прогнози лікарів, вимушений переїзд і численні труднощі, Настя продовжує йти вперед — крок за кроком, надихаючи всіх навколо своєю щирістю, талантом і силою духу.

Анастасія Коробка народилася у Луганську в грудні 2011 року. Від самого народження її життя стало справжнім випробуванням — дівчинка з’явилася на світ із важкою патологією суглобів. Лікарі не давали втішних прогнозів і казали батькам, що Настя, найімовірніше, ніколи не зможе ходити самостійно. Але навіть тоді в родині жила надія.

У рамках проєкту Learn Across Borders в Одесі відбулася презентація нової методики викладання української мови як іноземної. Захід став комунікаційною платформою для обміну академічним досвідом між педагогами України та Румунії.

Офіційне відкриття конференції провели менеджер проєкту, директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Стратегії ЄС для Дунайського регіону» Ігор Усатюк і ректорка Одеської академії неперервної освіти Любов Задорожна.

Платформа «Меморіал» спільно з громадською організацію «Всесвітній день вишиванки» започатковують нову традицію на вшанування полеглих захисників і захисниць України.

Акція відбудеться 21 травня — у третій четвер місяця, коли українці в усьому світі відзначають День вишиванки.

Цьогоріч новим символом цього міжнародного свята, символом вдячності та пам’яті стане вишита стрічка, яку можна прикріпити біля портретів на алеях героїв вашого міста чи громади, біля пам’ятної дошки на будинку або закладі освіти, місці роботи...

Пов’язування вишитої стрічки знаменуватиме зв’язок із тими, хто вже ніколи не одягне вишиванку, а водночас — нашу відповідальність перед пам’яттю про них, незгасну любов до тих, хто віддав своє життя, захищаючи наше. Як зазначають організатори, мета акції — сформувати традицію вшанування полеглих героїв у межах Дня вишиванки.

«Завдяки любові українців до цього свята День вишиванки має свій особливий настрій — світлий, радісний, щирий. Утім, щодня — й особливо в цей святковий день — українці повинні пам’ятати, завдяки кому мають можливість бути вільними, одягати вишиванки, спілкуватися українською мовою», — зазначають натхненники нової ініціативи.

(До 126-ї річниці від дня народження ідеолога українського націоналізму)

Слово «доктрина» з латини означає знання, приведене у чітку, тезову, систему, згідно з певними принципами. Далеко не всі автори наважуються на такі концептуальні праці, що визначають віхи національної думки. А от одесит Юрій Липа — наважився. Бо на час друку своєї видатної праці «Чорноморська доктрина» (1940) мав уже міцну інтелектуальну основу та досвід. Цього досвіду набув в Одесі, де минули його юнацькі роки.

Його батько — видатний український діяч, письменник — Іван Липа зміг дати синові прекрасну та глибоку українську освіту, що спиралася на найкращі тогочасні інтелектуальні досягнення. Юрій отримав ґрунтовні знання з історії, географії, політики, літератури. Знання іноземних мов дозволило йому глибоко осягнути тогочасні інтелектуальні моделі. Вищу медичну освіту здобув у Познанському університеті.

26 квітня минуло 40 років від Чорнобильській трагедії — наймасштабнішої техногенній катастрофі в історії людства.

Упродовж тривалого часу тодішня влада приховувала від власних громадян справжній стан справ, реальну картину того, що сталося тієї квітневої ночі 1986-го на Чорнобильській АЕС у доволі благополучній за радянськими мірками Прип’яті. Хоча, цілком імовірно, система й сама не усвідомлювала до кінця масштабів трагедії. Знадобилося майже три роки, щоб почати говорити про причини і наслідки аварії на ЧАЕС відверто і відкрито.

Самолікування стало невід’ємною частиною повсякденного життя сучасної людини. У ситуаціях, коли час обмежений, а симптоми здаються незначними, багато хто обирає швидке рішення: звернутися не до лікаря, а до домашньої аптечки чи поради фармацевта. З одного боку, це свідчить про зростання обі-знаності й самостійності у питаннях здоров’я, з іншого — приховує потенційну небезпеку, яка не завжди очевидна на перший погляд.

МОЖЛИВІСТЬ самостійно полегшити стан при легких нездужаннях є безперечною перевагою, оскільки це заощаджує час, зменшує навантаження на медичну систему і дає людині відчуття контролю над власним самопочуттям. Однак там, де закінчується користь, нерідко починається ризик, бо неправильний вибір препарату, ігнорування симптомів або недо-оцінка серйозності стану можуть призвести до ускладнень.

Квітень 1945 року. Через карпатське село Ямельниця на Львівщині йде великий підрозділ НКВС. Він прямує до лісу — до криївки українських повстанців. Починається бій, який триває кілька годин. Наприкінці бою нквсівці чують фламандську лайку. Вони беруть у полон українського націоналіста, яким виявився бельгієць Альберт Газенбрукс.

Ця подія стала кінцем історії підпільного радіо «Самостійна Україна» з кодовою назвою «Афродіта». Воно виходило в ефір протягом півтора року — з осені 1943-го до весни 1945-го — під двома окупаціями, в тилу ворога, ще й п’ятьма мовами! У квітні 1945-нр востаннє прозвучало: «Увага! Увага! Ви чуєте голос «Вільної України».

16 квітня на 91-у році завершив свій земний шлях ветеран Народного руху України, почесний мешканець Арцизької громади, шанований лікар-хірург Володимир Антонович ТЕРАВСЬКИЙ.

Народився він 24 грудня 1935 року в селі Іванівці Деражнянського району Хмельницької області. У 1960-у закінчив Одеський медичний інститут ім. М.І. Пирогова, отримавши спеці-альність «лікувальна справа» та кваліфікацію лікаря. Того ж року був зарахований на посаду лікаря-терапевта Кам’янської лікарні Арцизького району. Згодом став головним лікарем Теплицької дільничної лікарні.

У 1970-у Володимира Антоновича перевели на посаду заступника головного лікаря Арцизької центральної районної лікарні, а в 1977-у очолив хірургічне відділення цього медичного закладу. Із 2002-го по 2024-й працював уже звичайним хірургом, навчаючи молоде покоління лікарів. Із вересня 2024-го за станом здоров’я полишив лікарську справу.

За понад шістдесят років практики Володимир Теравський провів більше 15 тисяч операцій. Наприкінці 2022-го його ім’я як найстаршого практикуючого хірурга нашої країни було внесене до Книги рекордів України.

Мало хто знає, але історія античних міст Північного Причорномор’я почалася не з відомої всім Ольвії. Найпершим грецьким поселенням у нашому регіоні була Борисфеніда, заснована ще приблизно у 645—644 роках до нашої ери.

Що особливо цікаво: сучасний острів Березань тоді ще не був островом, а довгим вузьким мисом, який лише у IV ст. до н.е. відокремився від материка через підняття рівня Чорного моря. Саме на його південному краю греки і заснували свою колонію.

У Чорному морі, за десятки кілометрів від узбережжя Одещини, лежить маленький скелястий клаптик суші — острів Зміїний. Його площа менша за багато міських кварталів. Але історія цього острова — величезна: від античних міфів до сучасної війни з Росією.

Сьогодні Зміїний знають у всьому світі як символ українського спротиву. Та його історія почалася тисячі років тому.

Замість проби Манту із квітня в Україні запроваджуються нові, чутливіші та ефективніші, методи діагностики туберкульозу, повідомив генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Йдеться, зокрема, про тест вивільнення гама-інтерферону — лабораторний аналіз венозної крові, який не дає хибнопозитивних результатів. Під час нього стимулюють T-лімфоцити пацієнта специ-фічними антигенами бактерії Mycobacterium tuberculosis, яка спричиняє туберкульоз, та вимірюють рівень виробленого гамма-інтерферону. Якщо він вищий за референтні значення, це свідчить про наявність інфекції.

20 березня сповниться 387 років від дня народження Івана Мазепи, гетьмана України у 1687 — 1709 роках.

Ще за часів Мазепи склалося прислів’я «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Безумовно, не слід сприймати цей вислів як зовсім точний. По-перше, були, і забагато. Якраз період Руїни породив ще один вислів: «Що козак — то полковник, що сотник — то гетьман», яке підкреслювало розбрат, чим користалися вороги. По-друге, були серед гетьманів і більш чи менш достойні люди. Передусім ідеться про Петра Дорошенка. На жаль, у підсумку, він склав зброю і пішов служити москалям. Ці часи добре відображені у безсмертному творі Лесі Українки «Бояриня».

Приблизно 10 секунд — це час, за який нікотин та інші токсичні сполуки через легені або слизову оболонку ротової порожнини потрапляють у кров, коли людина курить, вейпить або використовує нікотинові снюси. Через кров шкідливі хімічні речовини розносяться по всьому тілу — до мозку, серця та інших органів.

Утім, небезпеку становить не лише нікотин, який викликає звикання та залежність. Аерозоль вейпів (електронних сигарет), наприклад, містить важкі метали та токсичні сполуки, які утворюються під час нагрівання рідин з ароматизаторами. Ці речовини можуть спричиняти запалення дихальних шляхів та шкодити серцево-судинній системі.

Легіонельоз (або хвороба легіонерів) — це інфекційна хвороба, яку спричиняють бактерії роду Legionella, найчастіше — Legionella pneumophila. Вона може призводити до тяжкого ураження легень і розвитку пневмонії.

Особливість цієї інфекції полягає в тому, що бактерії поширюються через водні системи, які широко використовують у сучасній інфраструктурі міст — від кондиціонування до душових і фонтанів.

Січень 1918 року. Одеса стояла на межі катастрофи. У місто, розбурхане війною, революцією й безладом, увірвалися більшовики під проводом Михайла Муравйова — колишнього царського офіцера, який став головним виконавцем ленінської по-літики «очищення тилу від контрреволюції».

27—30 січня 1918-го в Одесі спалахує більшовицьке повстання. Його підтримують екіпажі кораблів Чорноморського флоту, зокрема крейсера «Алмаз», броненосців «Синоп» та «Ростислав». Саме «Алмаз» став плавучою катівнею, де нова влада вершила самосуд над «ворогами революції».

Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні представило в Одесі інтерактивну інсталяцію в межах загальнонаціональної інформаційної кампанії з протидії торгівлі людьми та експлуатації «Тобі це знайомо?».

Одеса стала десятим і фінальним містом загальнонаціонального туру інсталяції Україною. Вона експонувалася у велелюдному місці - на залізничному вокзалі, щоб охопити якнайширшу авдиторію, розповідаючи, як розпізнавати небезпечні ситуації та дізнатися, куди звертатися по допомогу.

Третього березня Станіславові Савовичу виповнилося 95 років. Він — знакова постать культурно-мистецького середовища Одеси, степового півдня України.

Народився ювіляр у Гайвороні, що на річці Південний Буг. З північного заходу сусідить Бершадь (Вінниччина). Рукою кинути на південь — постане Саврань (Одещина, до якої тривалий час входив Гайворонський район). А коли рушити трохи далі строго на північ — славнозвісна Умань на Черкащині.

Сьогодні, 5 березня, минає 76 років від дня загибелі Романа Шухевича — видатного політичного і військового діяча, головнокомандувача Української повстанської армії, який став символом боротьби за незалежність України. На його честь ще в 2016-у в Пересипському районі Одеси названо вулицю (колишня — Ярослава Галана).

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові. Походив з відомого галицького роду, з якого вийшла когорта політичних, культурно-громадських і військових діячів. Дід Романа — Володимир Шухевич — був відомим українським ученим-етнографом. Дядько Степан брав участь у Визвольних змаганнях 1917—1921 років, служив в Українській галицькій армії, у 1918-у був військовим комендантом Одеси. У 1920—1930-х Степан Шухевич став адвокатом і захищав саме українців, незважаючи на їхнє соціальне й матеріальне становище. У 1936-у йому довелося захищати й свого небожа під час львівського процесу над членами ОУН.

«Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені». Цей відомий вислів належить Євгену Чикаленку і якнайточніше відображає його життєву філософію: любов до Батьківщини вимірюється не лише почуттями, а й діями.

Більше про постать мецената, видавця та активного діяча українського національного руху початку ХХ століття одесити дізналися під час лекції в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського. Захід провела відома освітянка, ініціаторка мовно-літературного «Освіторіуму» та організаторка літературно-краєзнавчих подорожей і майстеркласів Вікторія Пономаренко (на знімку).

Людство століттями шукає відповідь на питання: як зберегти молодість? Бажання залишатися здоровим, фізично активним та привабливим породило різноманітні anti-age практики та поради з біохакінгу. Однак старіння все ще залишається малокерованим процесом, який так чи інакше відбувається.

Учені вже навчилися покращувати стан шкіри, омолоджувати яйцеклітини жінок старшого репродуктивного віку. Втім, змінити закладений з народження набір генів наразі практично неможливо, але дотримання простих порад може зберегти кілька десятків років життя.

(До 155-річчя від дня народження Лесі Українки)

Жіночі образи у творчості Лесі Українки несуть особливу місію. Вони мають неабияку внутрішню енергію, яка зачаровує і дивує водночас. Всупереч поді-ям, усі жінки є сильними духом, волелюбними та чутливими. В кожної з них читачеві є чого повчитися.

Героїня Кассандра з однойменної драматичної поеми має живий та гострий розум. Володіючи даром пророцтва, вона неухильно каже людям тільки правду. Хоча через це зазнає пості-йного непорозуміння і злоби від навколишніх... Адже правда часто є гіркою. Та, незважаючи ні на що, вона не чинить так, як її брат Гелен, який теж називає себе пророком, але говорить людям лише те, що вони хочуть почути. Кассандра ж є непорушною, бо, як вона каже:

Пам’яті Валер’яна Підмогильного, українського письменника, перекладача, одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження: до 125-х роковин від дня народження (1901—1937)

(Закінчення. Початок у номері за 12 лютого).

Український поет і прозаїк Тодось Осьмачка розповідав: «Майстри українського слова дали Підмогильному мистецьку душу, а Захід блиском свого мистецтва причарував його серце». Члени нової організації бажали бути захисниками своєї національної правди, зрозумілої і освяченої всіма народами. Молоді, талановиті, всебічно обдаровані члени «Ланки» були повні бажання віддати всі свої сили Україні, її народу, її незалежності. Про це і сказав у своєму виступі Валер’ян Підмогильний 24 травня 1925 року у великому залі Всенародної бібліотеки, де він проводив дискусію представників літературно-громадських організацій та вузівської молоді на тему «Шляхи розвитку української літератури». Виступ його був принциповим захистом свободи творчості.

Автор цього філософсько-ліричного нарису — професор фармакології, академік Національної академії медичних наук України — багато років присвятив створенню і впровадженню лікарських засобів, що допомагають продовжувати людське життя та покращувати його якість. Робота вченого завжди ґрунтувалася на точних розрахунках, експериментальних даних і клінічних доказах, на тій частині медицини, де слово «порятунок» вимірюється в дозах, формули — у міліграмах, а надія — у результатах досліджень.

Утім, за десятиліттями наукової діяльності він неодноразово бачив те, що залишається поза межами таблиць і протоколів. У погляді пацієнта, який отримує свої ліки, у тремтінні пальців літньої людини, котра тримає маленьку пігулку, є щось значно глибше, ніж хімія чи фармакологія. Там, у тих простих жестах, живе людська надія: крихка, але незламна. Саме вона часто є тим невидимим механізмом, який дає сенс лікуванню.

15 січня сповнилося 155 років від дня народження Агатангела Кримського — знаменитого ученого-сходознавця, тюрколога, перекладача, великого ерудита і поліглота, історика й літературознавця, релігієзнавця та фольклориста, письменника, який знав понад 60 мов!

Агатангел Кримський народився 1871-го у Володимирі-Волинському. Талант до мов проявився ще змалку. У три з половиною роки він умів читати, у п’ять — пішов до училища у Звенигородці, куди переїхала сім’я. Далі було навчання в Острозькій та Київській гімназіях і вступ до Колегії Павла Ґалаґана. В Острозькій прогімназії вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови, а в Колегії Ґалаґана опанував ще й грецьку, італійську і турецьку.

Із 1 січня в Україні оновлено і розширено календар профілактичних щеплень. Тепер він охоплює обов’язкову безоплатну вакцинацію проти 11 інфекцій: туберкульоз, гепатит B, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, гемофільна інфекція (Хіб-інфекція), кір, краснуха, епідемічний паротит, ВПЛ-інфекції (інфекція, спричинена вірусом папіломи людини), повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ.

Оновлений календар профілактичних щеплень впроваджується в Україні, щоб забезпечити дітям надійніший захист від інфекційних хвороб з перших днів життя та зробити графік вакцинації зручнішим для батьків. Зміни ґрунтуються на сучасних наукових доказах, узгоджені з міжнародними рекомендаціями та досвідом різних країн і відповідають світовим медичним стандартам.

Як уже повідомляли «ЧН», Міністерство охорони здоров’я і партнери запустили нову національну програму «Скринінг здоров’я 40+», яка створена на основі рекомендацій доказової медицини для людей віком 40 років і старше.

Скринінг — це обстеження, тести та інші процедури для виявлення хвороб або факторів ризику в людей без симптомів. Це простий і безпечний спосіб завчасно виявити недуги, які можуть непомітно розвиватися й проявитися пізніше вже у вигляді ускладнень. А 40+ — це вік, коли різко зростає ризик розвитку серцево-судинних хвороб і діабету.

Інструкція для медичного застосування лікарського засобу як дзеркало наших страхів

Таблетки та інші лікарські засоби вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасної людини. Вони символізують не лише медичну допомогу, а й надію на одужання, полегшення симптомів та повернення до звичного ритму життя. Для багатьох прийом пігулки асоціюється з контролем над власним здоров’ям й упевненістю, що навіть серйозна хвороба буде подолана.

Відкривши упаковку ліків, ми перш за все натрапляємо не на таблетку, а на аркуш паперу, складений у кілька разів. Це — інструкція або листок-вкладка, де надрукована інформація про препарат та його застосування. Вона є універсальним документом для пацієнта, робочим інструментом для фахівців і відповідає юридичним вимогам. Тому в одному тексті є зрозумілі поради («як приймати», «коли звернутися до лікаря») і розділи, які без спеціальної підготовки майже неможливо зрозуміти. Пацієнт не зобов’язаний осягати фармакокінетичні показники, аналізувати біодоступність чи період напіввиведення, робити висновки з механізму дії. Нерозуміння цих розділів не означає недостатню обізнаність і не ставить під загрозу лікування.

Південь України сьогодні динамічно й свідомо позбувається російських культурних ідеологем. Замість чужих повертаються питомо українські традиції, а ще на їх основі народжуються нові — життєствердні, зрозумілі для нашого люду.

Одну із таких традицій започаткувала в Одесі команда «Вишиванкового фестивалю», запросивши земляків до спільної коляди. І ця ідея знайшла відгук — до Різдва на узбережжі свободи приєдналася понад тисяча людей.

Фундація Лозинських ухвалила 73 стипендії для студентів в Україні

Фундація Лозинських була заснована у штаті Нью-Йорк у 1998 році після смерті др-а Івана Лозинського, юриста за освітою, адвоката та судді з України, який приїхав до Америки як емігрант і займався підприємництвом. Його бажанням було допомагати молодим особам в Україні здобути вищу освіту, бо, як він завжди казав, Україні потрібні розумні, тобто освічені, люди.

Основні фонди для Фундації походили від спадку Івана Лозинського. Її заснували його сестра та племінники, щоби вшанувати пам’ять пана Івана та його молодшого брата Євгена, який помер двадцять років раніше. Обидва брати походили з Івано-Франківщини, були членами української молодіжної організації «Пласт» та Організації українських націоналістів.