Матеріали без рубрики

Переглядів: 47

Як «не розсипатися» в умовах стресу

Російсько-українська війна дуже вплинула на психічне здоров’я наших співвітчизників: тих, хто воює, хто пережив обстріли, хто виїхав за кордон, хто потрапив в окупацію, хто залишився вдома, але мусить адаптуватися до відключень електроенергії та загрози ракетних атак.

Війна становить серйозний виклик для нашої нервової системи. Через російську військову агресію ми постійно перебуваємо в стані страху, переживаємо потенційно травматичні події та приймаємо важливі рішення для виживання. Все це може суттєво впливати на  психологічне самопочуття.

Переглядів: 216

Карпатський січовик з подільським корінням

У березні вшановувалося 85-річчя проголошення незалежної Карпатської України і героїчної боротьби вояків «Карпатської Січі» з угорськими загарбниками. Серед січовиків було й кілька особистостей, життєвий шлях яких пов’язаний з Одещиною. Один із них — полковник, інженер Микола Литвицький (Літвицький). На жаль, інформації про нього обмаль. Навіть на сайті його рідного села Жерденівка Гайсинського району Вінницької області про героя-земляка нема й згадки.

Народився він 13 травня (за новим календарем) 1888 року в родині спадкового почесного громадянина Олекси Литвицького і Вікторії (в дівоцтві — Лісецької). Родина займалася сільським господарством і за статками належала до середняків. Статус спадкового почесного громадянина надавав переваги у звільненні від тілесних покарань та військової служби. На той час село Жерденівка, що розташовувалося на обох берегах річечки Дубина, вважалося великим — мало понад дві тисячі мешканців. Там була початкова школа, після закінчення якої Микола продовжив навчання у Вінниці, а згодом — у Подільській духовній семінарії (м. Кам’янець-Подільський). Після закінчення семінарії у 1908-у деякий час служив дяком у селі Бондурівці Ольгопільського повіту.

Переглядів: 209

Про орієнтацію і мобілізацію

Наприкінці березня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провели загальнонаціональне опитування щодо соціально-політичних орієнтацій та проблем мобілізації в Україні. Ось його підсумки (джерело: https://dif.org.ua).

Серед українців не спостерігається одностайності щодо того, який порядок — демократичний чи авторитарний — є ефективнішим. Адже думку, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок у країні, поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для забезпечення порядку є авторитаризм.

Переглядів: 206

Синергія Півдня

Недавно в Одесі відбувся перший такого масштабу й формату форум фахівців, які відповідають за надання адміністративних послуг різним категоріям населення — керівників і провідних працівників ЦНАПів з різних регіонів України.

Поділитися своїм досвідом і розповісти про непросту в період викликів воєнного стану роботу, приїхали як очільники таких центрів Одещини (Таїровської селищної та Шабівської сільської рад), так і Херсонської, Миколаївської та Чернігівської областей.

Переглядів: 291

«Дивлюсь я на небо...»

Український геній міг стати двічі лавреатом Нобелівської премії

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, Ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав...

Слова М. Петренка, музика Л. Александрової.

Найпрестижніша міжнародна премія — Нобелівська — була заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника і філантропа Альфреда Бернгарда Нобеля (1833 — 1896). Присуджується вона щороку, починаючи із 1901-го за видатні заслуги у галузях фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури і діяльності за збереження миру. У 1968-у була заснована так звана Нобелівська премія з економіки, офіційна назва — Премія Шведського центрального банку з економічних наук — теж на честь Альфреда Нобеля, вперше присуджена наступного, 1969 року. Сума Нобелівської премії змінюється, залежно від доходів «Фундації Нобеля«, але останнім часом становила не менше мільйона доларів США.

Серед лавреатів цієї найпрестижнішої у світі премії — семеро безпосередніх вихідців із України, її уродженців.

Переглядів: 176

Одеські «березільці»

Штрихи до забутого ювілею

Із столітньої давнини, 1924 року, виринув цікавий історичний факт тодішньо-го театрального життя Одеси — про відкриття у нашому місті Шостої майстерні Мистецького об’єднання «Березіль» (МОБ), заснованого легендарним українським режисером і реформатором сцени Лесем Курбасом.

З-поміж дослідників театральної спадщини найбільшу увагу висвітленню цієї події приділив знаний одеський театрознавець, театральний і телевізійний режисер, кандидат мистецтвознавства, Володимир Голота (1939 — 1996). Свого часу він детально вивчив матеріали справи, що зберігається в Державному архіві Одеської області (Ф. 5441, Оп. 1, Од. зб. 1-2) і поклав їх в основу ґрунтовної публікації (див.: Голота В. Одеська філія «Березоля» // Театральна культура: науковий збірник / КДІТМ ім. І.К. Карпенка-Карого; ред. кол.: Р. Пилипчук (відп. ред.). — 1985. — Вип. 11. — С. 70 — 81). Як на наш погляд, на підставі нових документів, оприлюднених сучасними дослід-никами, варто внести й певні коригування до змісту опублікованого тексту.

Переглядів: 413

Шевченків товариш по засланню

Серед одеських друзів Тараса Григоровича Шевченка, які підтримали його в часи заслання в казахську пустелю, передусім називають Варвару Рєпніну та Андрія Лизогуба. Рідше згадують товариша по службі в Оренбурзі Аркадія Венгжиновського, з яким поет і художник познайомився після повернення з Аральської експедиції.

Під час плавання Аралом стан здоров’я Тараса Григоровича погіршився, тому керівник експедиції капітан Олексій Бутаков навмисне винайняв велику чотирикімнатну квартиру, щоб у ній члени команди могли працювати над завершенням польових робіт.

Переглядів: 262

Перша україномовна преса в Одесі

У кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Одесі виходили українські літературно-художні альманахи «Нива» (1875), «З-над хмар і з долин» (1903) та «Багаття» (1905), у яких друкувався цвіт українського красного письменства: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Ольга Кобилянська, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Іван Липа та багато інших.

Утім, легальна українська преса на території Російської імперії з’явилася лише у 1905 році. Пов’язують це із проголошенням 17 жовтня маніфесту Миколи ІІ, у якому висловлювався «непохитний намір ввести основи громадянської свободи на засадах справжньої недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок». Формально населення отримало свободу слова і друку, але фактично це було суто декларативним актом, адже Емський указ не був скасований.

Переглядів: 428

Шевченко і цензура

Що не подобалося в словах поета імперській росії і радянським ідеологам?

Будь-яка тоталітарна держава дуже доскіпливо ставиться до найменших проявів вільнодумства і виходу за межі усталених ідеологічних норм, вбачаючи у цьому пряму загрозу своєму існуванню. Саме тому в усі часи творчі особистості були під пильним наглядом спеціалізованих державних структур, які намагалися не допустити «шкідливого впливу» на маси. І чим масштабнішою була постать, тим прискіпливішою була увага до творчості та наполегливішими спроби, якщо не вдавалося замовчати чи зламати митця, «приручити» його, зробити «своїм, зручним і правильним».

Практично всі знакові українські письменники в часи бездержавності пройшли через горнило ідеологічного проти-стояння з державною машиною. Тарасові Шевченку в цьому плані «пощастило» мати справу і з імперською цензурою, і з радянським Головлітом.

З імперською цензурою Тарас Шевченко зіткнувся практично з перших кроків виходу на широку публіку. І не лише тому, що в ті часи жоден літературний твір не мав права бути опублікованим без відмітки цензора, підпорядкованого Головному управлінню цензури Міністерства народної освіти Російської імперії, але й через самоцензуру, яка існувала у суспільстві і змушувала «дмухати на холодне».

Переглядів: 278

Українські діячі — викладачі Одеського комерційного училища

Невідомі сторінки історії Одеського національного економічного університету

(Закінчення. Початок у номері за 15 лютого)

Працюючи в ОКУ та університеті, О. Маркевич мав багато можливостей спілкуватися зі своїм ровесником Георгієм Афанасьєвим. Ось що повідомляє про цю людину Вікіпедія (подаємо у скороченні).

«Георгій (Юрій) Омелянович АФАНАСЬЄВ — історик, педагог, журналіст, громадський діяч, міністр закордонних справ Української Держави…

Переглядів: 307

Українські діячі — викладачі Одеського комерційного училища

Невідомі сторінки історії Одеського національного економічного університету

Наприкінці серпня 1862-го до будинку на розі вулиць Софіївської та Торгової при-йшли 26 хлопців віком від 14 до 18 років. Вони стали першими учнями Одеського комерційного училища (ОКУ), створеного за ініціативи й на кошти місцевих купців

і промисловців. Училище подібного зразка було лише третім у Російській імперії і першим в Україні. Від його появи можна вести відлік розвитку економічної освіти в нашій країні.

Переглядів: 318

Втрата ваги без втрати здоров’я

59% дорослих українців мають надлишкову вагу,  а майже 25% з них страждають на ожиріння. І це один із найвищих показників серед країн Східної Європи та Центральної Азії. Такі дані дослідження STEPS, проведеного  у 2019 році. А це означає, що більшість наших співвітчизників має високий ризик розвитку серцево-судинних  або інших хвороб, пов’язаних з надмірною вагою.

Втрата 5–10% маси тіла  позитивно впливає на здоров’я, але занадто швидке схуднення може призвести і до певних проблем: зниження кількості м’язової тканини, утворення каменів у жовчному міхурі, дефіциту поживних речовин тощо. Втім,  ще важливішим є те, що втрата значної кількості кілограмів упродовж короткого проміжку часу часто зумовлює  повторне набирання ваги.

Переглядів: 296

Борець за українську державність на Балтщині

…Семен був сином волосного писаря, тож після завершення школи садівництва сам долучився до сільської інтелігенції. Мав військовий досвід — у часи Першої світової війни служив у кінній гвардії царської армії, дослужився до офіцерського звання прапорщика.

Повернувшись додому, в Обжиле Балтського повіту, в 1917 році, в часи Української Центральної Ради, фронтовик С. Заболотний відіграв ключову роль у «справедливому» розподілі поміщицьких земель, чим гарантовано заробив собі величезний авторитет серед місцевого селянства, очікування якого в умовах революції передбачало як національне, так і соціальне визволення та фокусувалося попервах переважно на аграрному питанні.

Переглядів: 549

Психологічний тиск

Як розпізнати і захиститися

Психологічний тиск — це вплив не тільки на вчинки, дії людини, але й на спосіб її мислення. До такого тиску вдаються з різних причин. Часто це роблять ті, кому бракує реальної влади, або хто невпевнений у собі. Той, хто володіє внутрішньою силою та впевненістю, не тиснутиме на інших, а вирішуватиме проблеми, використовуючи прямі й чесні методи.

Види психологічного тиску

Примус. Його може застосовувати той, хто має уявну чи реальну перевагу над своєю жертвою. Скажімо, начальник, який лякає звільненням, або бандит із підворіття, що погрожує ножем. Усе це не що інше, як примус.

Переглядів: 340

Галина Журба: повернення з далекого світу

Цими днями сповнюється 135 років від дня народження талановитої української письменниці Галини Журби (Домбровської), яку Євген Маланюк назвав представницею «жіночої мужности» в українській літературі. Її життєвий шлях був пов’язаний і з Одесою: у нашому місті вона навчалася на Вищих жіночих курсах і випустила свою першу збірку оповідань «З життя».

Як зауважувала сама письменниця в автобіографічних спогадах «Далекий світ», рік її народження складався з однієї одинички та трьох вісімок. Утім, за григоріанським календарем вона появилася на світ

Переглядів: 288

Психологія ваги

Чому не можна зважуватися щодня

Намагаючись схуднути, ми радіємо кожним втраченим грамам. Однак щоденне зважування може більше нашкодити, аніж допомогти у процесі втрати ваги.

Звісно, що мрія кожної жінки — їсти і не поправлятися, але див не буває. Якщо ви довгий час вживаєте багато калорійної їжі, не витрачаючи при цьому відповідної кількості енергії, то ваша вага неодмінно збільшиться. І коли приходить усвідомлення, що потрібно худнути, хочеться, щоб це сталося якомога швидше, тому після кожного прийому їжі ми стаємо на ваги, аби побачити перші результати. А там найчастіше — лише розчарування.

Переглядів: 294

Ми не стали наївними

«Понад місяць перебував у адвокаційній поїздці так званим «Глобальним Півднем» (ПАР, Мексика, Куба). Звісно, слідкуєш за тим, що відбувається в Україні, даєш інтерв’ю зарубіжним журналістам, для яких найцікавіше — це «розкол» в українському політикумі чи суспільстві, втома від війни і «компроміси» з путіним. Однак це коментуєш здалеку. А от повертаєшся в Україну, вмикаєш ТБ, дивишся пресконференції, спілкуєшся з людьми — й одразу сприйняття загострюється: чи то «всьо пропало», чи «зрада», чи то винний Залужний, чи, навпаки, — Зеленський, чи Трамп разом з Орбаном та Фіцо», — сказав у коментарі для https://nv.ua Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Тож останнє загальнона-ціональне опитування «Демократичних ініціатив», проведене разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня методом «обличчям-до-обличчя», виявилося своєрідним ковтком свіжого повітря. Ні, українці не стали наївними, не одягнули рожеві окуляри — аж ніяк. Але труднощі двох років війни, наші досягнення і водночас розчарування загартували їх. І хоча подекуди погляди стали тверезішими, але не панікерськи-ми — це точно.

Переглядів: 300

Нафтодолари обтікають санкції

Щомісячний дохід росії від експорту нафти зараз більший, ніж до її повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, пише https://glavnoe.in.ua з посиланням на публікацію впливового аналітичного видання Bloomberg.

Доходи росії від її основних податкових джерел — нафтодоларів — майже подвоїлися в період із квітня по жовтень. Згідно з розрахунками Bloomberg, які базуються на даних російського міністерства фінансів, чисті доходи рф від продажу нафти в жовтні склали 11,3 мільярда доларів, що становить 31% від загального обсягу чистих доходів її бюджету за місяць. Це найвищий показник із травня 2022-го і перевищує будь-який інший місяць за рік до повномасштабного вторгнення в Україну.

Переглядів: 339

Книжки для незламних херсонців

На початку грудня завершилася благодійна акція «Українська книга для бібліотек Херсонщини», яка ще раз унаочнила єдність двох наших областей і єдність усієї України. Спільними зусиллями для наших мужніх херсонців було зібрано 1558 примірників на суму 256368 гривень.

Херсонську делегацію, до якої входили тамтешні бібліотекарі й директори музичних шкіл, очолювала начальниця управління культури міської ради Світлана Думинська. Передача дарунку відбулася у Музеї книги Одеської обласної наукової універсальної бібліотека ім. М. Грушевського за участі заступника голови нашої ОДА Дмитра Радулова.

Переглядів: 314

Через «Кладку» — у велику літературу

Коли пам’ять повертає мене в найкращі роки життя, завжди згадую його одеський період. Це університетський корпус на Маяковського, 7, гуртожитки на Пастера, 29 та Довженка, 5, де всі були майже ровесниками, безтурботними, життєрадісними, іноді не дуже серйозними і відповідальними. Повні рожевих мрій і космічних планів юнаки і юнки з неповторними характерами. Філфаківське покоління 1965–1970 років.

І вже тоді серед нас по-особливому виділявся високочолий худорлявий юнак, завжди серйозний і зосереджений. Про нього говорили, що це майбутній письменник — постійно щось вистукує на своїй друкарській машинці. І небезпідставно. Мине кілька років і його ім’я стане відоме всій Україні: Богдан Іванович Сушинський.

Переглядів: 362

Командарм Першого Зимового походу

20 грудня сповниться 145 років від дня народження українського командарма часів Національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., генерала Михайла Омеляновича-Павленка, життєвий шлях якого пов’язаний і з Одещиною. Саме в нашому місті після Лютневої революції він свідомо обрав українську позицію й залишився вірним своєму народові до останнього подиху.

Народився майбутній командарм армії УНР 20 грудня (8 грудня за юліанським календарем) 1878 року в місті Тифліс (Тбілісі) у родині нащадка задунайських козаків, штабс-капітана російської армії Володимира Павленка. Дід Михайла — Омелян Павленко — був сотником Задунайського козацтва, а в 1829-у, після переходу Задунайського козацького війська під владу російського царя, отримав землю під Маріуполем і став землевласником. Двоє його синів обрали віськову професію й досягли генеральських звань. Мати — Олександра — походила із грузинського князівського роду.

Переглядів: 401

«Сталінський томос» для РПЦ

19 жовтня Верховна Рада України проголосувала за проєкт закону №8371, що забороняє на теренах нашої держави діяльність релігійних організацій, які пов’язані з російською федерацією. Зокрема, йдеться про так звану Українську православну церкву (УПЦ), що насправді є структурною частиною Російської православної церкви (РПЦ). У першому читанні цей законопроєкт підтримали 267 депутатів.

Є сподівання, що цей законопроект буде схвалений у другому читанні й вступить у дію. Щоправда, є питання про його дієвість. Але вже добре хоча б те, що такий закон існуватиме.

Переглядів: 359

Градус наших настроїв

Більше половини опитаного населення Одеської області (57%) погоджується, що увесь російський народ, а не тільки політичне керівництво держави-агресорки, відповідальний за війну проти України. Не згодні з цим твердженням 30% респондентів, ще 13% — не визначилися з власною позицією щодо цього питання. Такі дані регіонального до-слідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні, оприлюднила аналітикиня фонду Поліна Бондаренко в Медіацентрі Україна — Одеса.

Сегментарно про результати цього опитування наших земляків щодо їх ставлення до мовних і безпекових питань, до питань демобілізації, внутрішньо переміщених осіб і декомунізації/децентралізації «Чорноморські новини» писали впродовж серпня-жовтня (саме опитування проводилося у липні). Тож і градус суспільної думки, і міркування наших експертів уважний читач уже знає.

Переглядів: 324

Віднайдені скарби Хортиці

Узбережжя острова Хортиця, та й сам Дніпро, готові поділитися багатьма унікальними археологічними знахідками. Через підрив Каховської ГЕС рівень води у ріці дуже впав, і вона повернулася у своє історичне русло, відкривши науковцям унікальні пам’ятки. Деяким з них — понад 1000 років.

Війська країни-агресорки підірвали дамбу Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Велика вода спочатку затопила Херсонщину, вбивши людей та заливши цілі населені пункти. Потім перетворилося на пустелю Каховське водосховище, а на Дніпропетровщині з’явилися зневоднені міста та села, стався замор риби. Однак ця трагедія відкрила «вікно» для запорізьких учених, через яке вони змогли побачити «спадок», залишений нашими пращурами сотні й навіть тисячу років тому, що весь цей час зберігався на дні Дніпра.

Переглядів: 394

Державницька мрія Володимира Мурського

Володимир Мурський належав до когорти українських патріотів, завдяки енергії, здібностям і харизматизму яких вершилася доля нашого народу й нашої держави у час Визвольних змагань 1917 — 1921 років. Він був багатогранною, талановитою особистістю — громадським і політичним діячем, публіцистом, педагогом, дипломатом і розвідником.

Тривалий час ім’я Володимира Васильовича Мурського залишалося невідомим для більшості українців. Своєрідним поштовхом для його повернення в історичну течію стала книжка російського історика Л.Ф. Соцкова «Неизвестный сепаратизм: На службе СД и Абвера: Из секретных досье разведки», що вийшла друком у 2003 році. (Вочевидь, добряче «насолив» представник уряду УНР у Стамбулі московським агентам ОДПУ). Ця книжка привернула увагу українських дослідників Володимира Окіпнюка і Дмитра Козлова, які й започаткували пошуки матеріалів про цього чільного учасника героїчних і трагічних подій становлення української державності, з’ясування деталей біографії, місця поховання, збирання його журналістської та літературної спадщини. Результатами цієї праці стали кілька публікацій в інтернет-виданні «Українська правда». Паралельно таким пошуком займався відомий одеський історик Олександр Музичко. Його ґрунтовна стаття під заголовком «Володимир Мурський: полум’яний вчитель з обличчям філософа» надрукована у колективній монографії «Чорноморська хвиля Української революції»: провідники національного руху в Одесі у 1917 — 1921 рр.» (Одеса. ТЕС, 2011).

Переглядів: 324

Щоб вік не став діагнозом...

У нашому суспільстві ще з радянських часів побутує стереотип, що жінка після 45 років приречена на хвороби — для неї «все пропало, життя закінчилося». Але ж у цивілізованих країнах ми бачимо багато жінок, ікон стилю, яким далеко за 80. Вони ведуть активне життя, радіють йому та зовсім не виглядають виснаженими.

Щоб поважний вік був у радість, необхідно максимально підготувати своє тіло. Як це зробити — розповідає відома українська лікарка-дієтологиня Оксана СКИТАЛІНСЬКА.

Переглядів: 366

Козак-бандурист Дмитро Стопкевич

Продовжуємо розповіді про учасників боротьби за незалежність України в 1917 — 1921 роках. Цього разу мова про Дмитра Стопкевича, молодого офіцера, прапорщика царської армії, котрий 20-літнім зробив свій вибір на користь держави, за яку кілька століть боролися козаки. Вся його подальша біографія тісно пов’язана з долею України.

Народився Дмитро 21 жовтня 1897 року в селі Великий Бобрик Балтського повіту Подільської губернії (тепер — с. Бобрик Перший Любашівської громади Подільського району на Одещині) в родині священника Келестина Стопкевича і Марії (в дівоцтві — Васьковська).

Переглядів: 432

У шорах минулого

В Одесі стартувало чергове електронне обговорення щодо перейменування об’єктів топоніміки. Цього разу — мова про назви 34 вулиць і провулків у Приморському, Пересипському (донедавна — Суворовському) і Хаджибейському (Малиновському) районах.

Прізвища Суворова і Малиновського зникли з офіційних назв районів у травні нинішнього року. Відповідному рішенню міськради, як відомо, передувало аналогічне електронне обговорення і висновки історико-топонімічної комісії при виконкомі міськради. На жаль, і до самої процедури обговорення є зауваження, та й не завжди остаточне рішення міськради збі-гається з побажаннями одеситів, які долучаються до нього.

Переглядів: 295

Доля «гартівця» Миколи Войцева

(За матеріалами кримінальної справи, сфабрикованої НКВС)

У статті «Передвісник Одеської держдрами» («Чорноморські новини» від 4 та 18 травня ц.р.) були наведені фрагменти спогадів відомої театральної акторки, режисерки і педагога, народної артистки УРСР Поліни Мусіївни Нятко (1900 — 1994), де подана унікальна інформація про заснування в Одесі першого в Україні українського пересувного робітничо-селянського театру імені Франка (1924), про щиру дружбу акторів-франківців із членами місцевої філії письменницької організації «Гарт», засновником і керівником якої з 1923 року був тодішній студент Одеського медичного інституту, прозаїк і драматург доби Розстріляного Відродження Іван Кіндратович Микитенко (1897 — 1937).

Серед тогочасних членів «Гарту», які регулярно відвідували театральні вистави в Одесі й брали активну участь у мистецьких зустрічах та обговореннях, вона назвала й ім’я М. Войцева, щоправда, без уточнення даних щодо його особи.

Переглядів: 414

Бо хто, якщо не ми?

Про ставлення жителів Одещини до внутрішніх переселенців, співвітчизників з інших регіонів України, а ще — до скандалів навколо центрів комплектування та соціальної підтримки (це те, що колись називалося військкоматами)

Якраз, коли я читала результати цього опитування, готуючи чергову публікацію за матеріалами соціологічного дослідження від Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, до редакції зайшла пані Ольга, колишня жителька Костянтинівни (Донеччина). Вона приїхала до Одеси 23 лютого 2022 року на день народження онука. Повернутися додому вже не змогла — не було куди.

Про її ставлення до одеситів та як, за її оцінкою, одесити ставляться до вимушених переселенців — трохи нижче. А спершу — про саме опитування, яке, чесно кажучи, мене особисто дещо збентежило.

Сторінка 1 з 41912345»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net