Матеріали без рубрики

Волонтери Дмитро і Наталя Петрики з Любашівки, підтримавши ініціативу багатьох громад, власноруч виготовляють консерви для захисників Вітчизни.

Сотні банок гречаної і перлової каші з м’ясом, паштету зі свинини, риби у власному соку відправили вже на передову, де наші воїни громлять рашистів.

Війна чи «спецоперація»? Квіти «освободітелям» чи збройний опір окупантам? Як налаштовані сьогодні одесити?

Відповіді на ці запитання шукали фахівці кафедри соціології факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, й ось що показало відповідне соціологічне дослідження, проведене 16 березня.

Дві мелодії з дня у день крутяться в голові разом зі словами, що так само створені двома видатними українцями.

Перша — це «Ще не вмерли України ні слава, ні воля», наш славень — Державний Гімн, що об’єднав нині дуже багатьох, практично всіх, кому Господь дарував щастя народитися, жити на цій землі, полюбити її щирим серцем, захищати її, думати про неї в ці дні щокожної хвилини.

24 лютого. Перший день війни. І перший дзвінок з-за кордону. Від росіянки, Даші Змєєвої, яка народилася і живе з батьками у Польщі.

— Мені так соромно, що я аж хочу порвати свій російський паспорт, — тихо прошепотіла дівчина. — Як ви там?

— Набрали бочку води, обладнали підвал як бомбосховище...

Із 17 березня щоденно в Україні та в закордонних дипломатичних установах нашої держави о 9.00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання для вшанування пам’яті загиблих унаслідок збройної агресії російської федерації.

Як зазначається в указі Президента Володимира Зеленського №143/2022, щоденна хвилина мовчання запроваджується «з метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України».

Коли в Україні гримлять гармати, українські музи не мовчать.

Колектив Одеського національного академічного театру опери та балету на чолі з Надією Бабіч за підтримки Міністерства культури та інформполітики, Держагентства з питань мистецтв та мистецької освіти й Одеської обласної військової адміністрації провів мистецьку акцію «Вільне Небо / Free Sky».

Лютнева революція 1917 року стала поворотним пунктом в історії українського народу, який після падіння самодержавства пережив справжнє національне відродження. Розпочався новий етап боротьби за українську державність.

Уже 13 березня 1917-го з телеграфних повідомлень в Одесі дізналися про петроградські події. У місті виникла рада громадських організацій, яка закликала населення згуртуватися для підтримки Тимчасового уряду й провести 16 березня маніфестацію.

Із глибин бібліотечних скарбів

Напередодні російського військового вторгнення в Україну в одній з поважних бібліотек нашого міста до моїх рук цілком випадково потрапила рідкісна як для нашого часу книжка Василя Глуздовського «На «Новій Україні» (Зелений Клин)»: Харків, Книгоспілка, 1928, іл., мапа. Крім назви, зацікавило мене й те, що майже за століття свого існування сторінки цього видання виявилися не розрізаними. Тому можу припустити, що ця книжка з моменту виходу з друку одразу ж потрапила до сумнозвісного радянського бібліотечного «спецхрану» і таким чином зберігалася до наших днів, перебуваючи поза читацькою увагою кількох поколінь одеситів.

Попри поважний вік видання, варто зазначити, що значна частина наведених у ньому фактів щодо українства Далекого Сходу ще й сьогодні вимагає новітнього сприйняття, належної оцінки та переосмислення. Загалом дослідник досить органічно сприймає назву «Зелений Клин» як свідчення тривалого переселення українців на Амур, Далекий Схід, в Уссурійський край, розглядаючи його «як віхи, що їх розставляло українське селянство» (С. 3) та сприймаючи це в реаліях двадцятих років минулого століття в якості «Нової України» (С. 5).

Рекомендації літнім людям, які залишаються вдома, від психологів ГУ ДСНС України в Одеській області.

Зберіть докупи у сумку, міцний пакет чи невеличку валізку найнеобхідніші речі та ліки, а також пропишіть важливі ваші особливості: алергії, хронічні захворювання, назви, рецептури та схему приймання ліків.

Власне, а чи багато ми знаємо про цих ледачкуватих і неспішних тварин, які багато тисячоліть живуть поруч із людиною? Про тих, хто нині є «нашими котиками» — символами свободи і боротьби за неї?

За великим рахунком, користі від цих різномастих пухнастиків небагато, особливо в міських помешканнях, тож за що ми їх так любимо, смачно годуємо, лікуємо, бережемо? Відповідь проста: тому, що вони — найкращі, тому, що вони — коти. Киці, кицюні, кішечки, котики, котяри…

Воєнна армада, яка присунула з московії й навіки змінила наше життя, внесла корективи у все: у наш побут, у наші плани, в нашу можливість робити те, що робили до… До війни.

Змінився й алгоритм роботи друкованих ЗМІ. Передусім — через порушену логістику, тобто доставку газет передплатникам. У зв’язку з цим ми змушені були перейти на онлайн-випуски «Чорноморських новин», розміщуючи матеріали на нашому сайті https://chornomorka.com, який запрошуємо всіх, хто має таку змогу відвідувати регулярно. Нині ж у співпраці з нашими партнерами — видавництвом «Чорномор’я» та Одеською дирекцією «Укрпошти» — пропонуємо вам друкований варіант газети. Сподіваємося, що ви отримаєте її у найближчі дні.

Якщо потрібні ліки

1. Контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19 приймає дзвінки та запити щодо критичних потреб:

— від медичних закладів — у лікарських засобах, виробах медичного призначення, у кисні, бронежилетах для екстреної допомоги чи інших потребах для термінового реагування;

— від громадян — щодо проблемних питань із забезпеченням інсулінами чи іншими лікарськими засобами в аптечних закладах.

(Закінчення. Початок у номерах за 17—19 та 24—26 лютого).

Павло І під час свого нетривалого правління намагався відновити історичні назви міст Криму. При ньому, в кінці XVIII ст., Феодосія знову стала Кафою, Сімферополь — Ак-Мечетю, Євпаторія — Козловим, Севастополь — Ахтіаром, Левкополь — Старим Кримом, Боспор — Керчю та ін. Та після вбивства Павла І головним пунктам краю повернули грецькі назви — Сімферополь, Севастополь, Феодосія. Цьому посприяв і цар-шовініст Микола І. Так, своїм указом від 1826 р. він повелів: «чтобы город Севастополь не именовать впредь Ахтиаром, а всегда Севастополем, также город Евпаторию не именовать Козловым, но Евпаториею».

Шановні читачі онлайн-сторінки газети «Чорноморські новини»!

Воєнна армада, яка присунула з московії і навіки змінила наше життя, внесла корективи у все: у наш побут, у наші плани, в нашу можливість робити те, що робили до… До війни.

Ще буквально вчора в редакцію телефонували читачі і запитували: «Чому нам не принесли «Чорноморку»?», «Ви працюєте?», «Коли буде наступний номер?»…

Сьогодні знаю, що дехто із передплатників друкованого видання таки отримав номер за 24-26 лютого (і це тішить, бо деякі поштові відділення таки розуміють, що преса має значення і люди мають читати перевірену інформацію, а не послуговуватися чутками від переляканих сусідів чи фейками від незліченних інтернет-брехунів). Але, на жаль, більшість передплатників так і не отримали того номера.

Прусський генерал Карл фон Клаузевіц писав, що війна є продовження політики іншими засобами. На початку ХІХ століття так і було. Армії воювали в полі, політики — у містах підписували папери. На початку ХХ століття і ближче до його середини війна стала тотальною. Зброю отримали мільйони. Вбиті — десятки мільйонів. Лінії фронтів, знищуючи цивілізацію, перетинали континенти. А політики підписували папери…

Війна за законами пітерського підворіття

Якби не з'явилася ядерна зброя «остаточне рішення» поховало б життя на планеті. Але, завдяки атомній бомбі у наростаючому процесі самознищення настала перерва. Ця перерва тривала сімдесят років. Були війни. Гинули люди. Однак жертви і руйнування не розповзалися на весь глобус. У політиків, які пережили Хіросіму, не піднімалася рука натиснути на червону кнопку. Однак століття ХХ закінчилося, а разом з ним — помер страх перед Армагедоном, останньою і вирішальною війною.

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 1 березня, 90% респондентів, думаючи про ситуацію у країні, відчувають надію. Лише 5% — розчарування. Порівняно з довоєнними часами кількість тих, хто відчуває надію, зросла утричі. Практично у всіх регіонах спостерігається максимальний рівень відчуття надії.

Так, 88% опитаних вірять у те, що Україна зможе відбити напад Росії. Практично щодня цей показник зростає. Лише 10% сьогодні не мають такої впевненості. Віра у перемогу переважає в усіх регіонах країни.

1 березня Президент України Володимир Зеленський звільнив Сергія Гриневецького з посади голови Одеської обласної адміністрації та призначив натомість офіцера, до цього призначення — командира 28-ї механізованої бригади Максима Марченка.

Новий очільник облдержадміністрації, а в нинішніх умовах — обласної військової адміністрації, народився 10 лютого 1983 року у Слов'янську, на Донеччині.

Одеська обласна військова адміністрація з метою надання необхідної допомоги в умовах воєнного стану тим, хто цього потребує, оприлюднила перелік цілодобових «гарячих ліній» в Одеській області. Це:

Департамент соціальної та сімейної політики облдержадміністрації:

(094) 949-47-59-25;

Якщо ви налякані чи в ейфорії, не можете припинити читати новини й поширювати повідомлення, ви — мішень для інформаційних спецоперацій агресора

Як не стати такою мішенню – поради від журналіста й медіакритика Отара Довженка та Lviv Media Forum.

Якщо лунає довгий сигнал сирени тривалістю до 1 хвилини, це означає — «Повітряна тривога». Якщо лунає короткий сигнал сирени до 5-10 секунд, це означає відбій повітряної тривоги.

У разі отримання сигналу повітряної тривоги від будь-якого офіційного каналу інформації необхідно пройти до укриття.

Тривожна аптечка — це список найнеобхідніших ліків і медичних виробів, з яким має бути обізнаний кожен із нас на випадок різних неприємних непередбачуваних ситуацій: військових дій, масових епідемій, стихійних лих та іншої біди.

МОЗ України рекомендує укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації. Укомплектована ж аптечка та вміння нею користуватися — одна із ланок такої готовності.

У кожній непростій життєвій ситуації дуже важливо зберігати спокій та тверезий розум. Найголовніше — впоратися зі страхом та панікою, неодмінними супутниками розгубленості, коли втрачається контроль над тим, що відбувається довкруж. Панікам і тривогам піддаються не лише жінки чи слабкі духом. Така наша людська природа, яка опирається на інстинкт самозбереження.

У соціальних мережах багато говорять про психологічну техніку «заземлення», яка допоможе впоратися із панічним станом. Ця техніка у психології має назву «Grounding» (у перекладі з англійської «заземлення»).

Складаючи плани дій у надзвичайних ситуаціях, не забувайте про своїх домашніх тварин. Дізнайтеся, куди можна перенести домашніх тварин у надзвичайній ситуації, та пам'ятайте про їх потреби, складаючи аварійний комплект запасів для вашої сім'ї.

У тривожний час знайдіть безпечне місце, де зможуть перебувати ваші домашні улюбленці, якщо ви їх не зможете забрати із собою, адже інші люди, з якими ви разом відбуватимете відповідним транспортом, можуть бути проти перебування тварин.

Кілька думок, зроджених під час патріотичної ходи одеситів «За збереження суверенітету України» 20 лютого, в День пам’яти Героїв Небесної Сотні.

У дні святкового велелюддя і в тривожні часи передчуття небезпек, мабуть, не знали ні Дерибасівська, ні Приморський бульвар, і сам Дюк не бачив такого здвигу людей, як цієї неділі.

На відміну від оригіналу, ремейк не розрахований на те, щоб вражати глядача. У кращому випадку він здатний здивувати поворотом сюжету. У гіршому — стане провалом режисера. Але історія — не вистава. Провал постановки зачепить не зал для глядачів, а мільйони людей. Спроба ж утілення сюжету грузинської війни на території України призведе до загибелі цих мільйонів.

Страх перед НАТО тут ні до чого

Відлік часу до того, як події набули незворотного характеру, треба вести не з 2014 року, не з української Революції Гідності, а з Революції троянд у Грузії і приходу до влади в цій країні Міхеїла Саакашвілі. Президенту Росії до цього здавалося, що за допомогою локальних спецоперацій можна нескінченно довго контролювати політичний простір колишніх радянських республік (за винятком країн Балтії).

17 лютого сповнилося 130 років від дня народження патріарха Української греко-католицької церкви, кардинала Йосифа Сліпого — великої людини, яка була не лише свідком подій майже цілого ХХ століття, а й співтворцем цих подій.

Життєвим кредо Йосипа Сліпого був вислів Сенеки «Per aspera ad astra» («Крізь терни до зірок»), що став центральним і в гербі патріарха й магістральним на його тернистій дорозі. І він жодного разу не зрадив цьому кредо.

За даними Головного управління статистики в Одеській області, станом на 1 грудня 2021 року наш край населяло 2352648 осіб. Найвищий показник наявного населення має (і це за нинішніх урбаністичних процесів цілком зрозуміло) місто Одеса — 1010458 осіб. Відповідно, і з-поміж районів, а їх, нагадаємо, сім, у лідерах саме Одеський, на території якого мешкає 1378380 людей. Найменш чисельним є, за даними статистів, Роздільнянський — лише 101556 осіб. В інших районах ситуація така: Березівський — 105147, Білгород-Дністровський — 196813, Бол-градський — 144560, Ізмаїльський — 205084, Подільський — 221108.

Втім, нинішня наша розмова не про те, скільки нас, а про справедливу пропорційність представництва жінок і чоловіків в органах місцевого самоврядування.

(Продовження. Початок у номері за 17-19 лютого)

Як Московія стала Росією

Колишнім січовикам назва «чорноморці» ніби була до вподоби (за словами Аполлона Скальковського, козаки, зібрані Г. Потьомкіним, «хотя весьма близко нарядом, видом и службою были сходны с Запорожцами, но … названы Черноморцами, т.е. именем, которое им было давно известно и которое они брали на себя всегда, когда бывало пускались в свои наезды на берега Черного моря»), а в Катерини ІІ неприємних асоціацій не викликало.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.

Ліна КОСТЕНКО.

Лютий місяць годилося б одеситам назвати місяцем професора В’язовського, знаного вченого-літературознавця, письменника, автора і редактора знакового в Україні другої половини ХХ століття підручника «Теорія літератури», на якому виросли цілі покоління вчителів, письменників, журналістів… Він народився у цьому місяці, 2 числа далекого 1919 року, у цьому ж місяці, 25 числа 1996 року пішов у вічність. Між цими датами — сакральне 77, стільки років вділив йому Бог для справ великих і благодатних: найперше — відбутись Людиною, в часи смертельної небезпеки очистити планету від фашистської чуми, а вже з поверненням до миру і праці по-батьків-ськи дбати про свій народ, його освіту й культуру…

(Спогади політв’язня)

Долею випало мені кілька років бути з Олексою Різниковим (Різниченком) у московинських концтаборах («зонах») для політв’язнів у Пермській області.

У зоні для в’язнів усе ретельно розписано наперед: робота, сон, харчування, обов’язки і «права» («маєш право мати право!»). Вільного часу дуже обмаль. Олекса Сергійович писав вірші, вивчав мови, працював над своїм «Кореневим словником», збирав матеріали для нього. І, звичайно, як і більшість, брав участь у хисткому житті української громади зони.