Матеріали без рубрики

Переглядів: 1213

З вірою у нашу перемогу

19 липня могло б бути гарне свято, адже «Чорноморським новинам» сповнилося 105 років. Найстаріша газета в Україні, яка, попри всі перепони і труднощі, приходила й продовжує приходити до своїх читачів у друкованому вигляді.

Поважна ювілейна дата. Тож і свято мало б бути поважним. Але всі плани перекреслив триклятий ворог, який присунув на нашу землю сіяти страх і смерть. От і цієї ночі біснувався, сипав на голови українців, зокрема й на наш край, ракети, випалюючи житла людей, школи, університети, лікарні, будинки культури…

Про те, що москва і вся рассєюшка не є нам ні братами, ні навіть друзями, «Чорноморські новини» писали ще на зорі Незалежності України й упродовж усіх років нашої відновленої державності. Гортаючи підшивки «Чорноморки» за останні три десятиліття, кожен охочий може пересвідчитися, що наша газета системно, аргументовано, послідовно й наполегливо наголошувала на тому, що нам треба вирватися із пут московської облуди, з її політичних, економічних і духовних тенет і розвивати стосунки з цивілізованим світом — європейською та євроатлантичною спільнотами. На жаль, на Одещині донедавна переважали ті, хто був протилежної думки. От і дочекалися «братського» захисту.

Переглядів: 1121

Пам’ятний прорив до Одеси

Рівно 30 років тому, 21 липня 1992-го, день у день, сталася ця екстраординарна подія, яка, без сумніву, окремою сторінкою вписана в історію Військово-Морських сил України.

Кораблі, так само, як люди, мусять бодай раз у житті здійснити щось незвичайне, щось, що виходить за межі їхнього призначення. Бува, що це залишається надовго в історії. Але музейна доля не для них. Для них не важливо, довгим чи коротким буде їхнє життя, але важливо, щоби їх пам’ятали.

Переглядів: 1111

Сто п’ятий липень

У час війни не до ювілеїв. Отож не задля привітань-побажань, а щоб лише означити цю дату для історії (а сьогод-нішнє теж колись стане історією), констатуємо: 19 липня сповниться 105 років, як вийшов друком перший номер нашої газети. Найстарішої з нині сущих на Одещині й однієї з найповажніших за віком у всій Україні.

Усякого було на тому віку. І нічо-го не викреслити, не переписати. Гортаєш оті пожовтілі й вицвілі від часу підшивки — і наче потрапляєш у давнішу чи ближчу минувшину. 1917-й, 1932—1933-ті, 1937-й, 1941-й, 1945-й, 2014-й… Й отак закарбовані на шпальтах «Чорноморки» 105 років нашого життя. Із тим, що тримаєте в руках, — 22377 випусків. Десятки чи й сотні тисяч подій і прізвищ, сотні томів журналістських статей та читацьких дописів — усе це багатюща першоджерельна база, передусім для істориків, якою вони, власне, й послуговуються.

Переглядів: 1119

Засекречений в’язень

Особова справа Василя Івановича Сірого (1926—2011), розпочата гебістами 1970 року, на відміну од політв’язнів із зазначеним терміном покарання, була із грифом «Цілком таємно». Навіть після реабілітації (2001) її не видавали йому на руки під різними приводами.

Ще б пак: ішлося про злочини радянської каральної психіатрії.

Переглядів: 1094

Морський міністр УНР

14 липня сповнилося 155 років від дня народження Володимира Олександровича Савченка-Більського, генерал-хорунжого по адміралтейству (контр-адмірала), організатора українських військових частин та морського міністра УНР, який, будучи в авангарді борців за державність України, понад чотири десятиліття свого життя присвятив розбудові вітчизняних армії та флоту.

Володимир Савченко-Більський народився 14 липня 1867 року в містечку Олишівка Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер селище міського типу цієї області). Батько, Олександр Савович, був знаним на всю губернію іконописцем, мав старовинне козацьке коріння, що брало свій початок від литовського шляхтича Сави Більського, котрий ще наприкінці XVI століття прийшов на Запорізьку Січ. Мати — також козацького походження — належала до роду Суліїв, з якого вийшло багато громадських діячів старої України. Один з них — Федір Сулій, який свого часу був головою українського гуртка в Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря заснував Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові. Другий дядько Володимира, Митрофан Сулій, входив до делегації, що відважилася звернутися до царя Олександра II з клопотанням дарувати Україні культурно-освітню автономію.

Переглядів: 790

Право на бездимне повітря

Як уже повідомляли «ЧН» (див. номер за 16-18 червня), із 11 липня в ресторанах, адмінбудівлях, на підприємствах та в інших визначених громадських місцях заборонено курити пристрої для нагрівання тютюну (айкоси, гло).

Отож, із понеділка кафе, бари та інші приміщання ресторанного бізнесу Одещини повинні були повністю звільнитися від диму сигарет для нагрівання (айкосів, гло) на рівні зі звичайними цигарками, а також кальянами та електронними сигаретами. На порушників чекають санкції. Навіть наявність попільнички на столі — уже привід для накладення штрафу. Для закладів ресторанного господарства це 3000 гривень у випадку першого порушення і 15000 — у разі повторного впродовж року.

Переглядів: 990

Проворний віник

Барвінок — на вінок, а полин — на віник. Без перевесла і віник розсиплеться. У приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина»...

А ще мовлять: проворний, як новий віник. Або: втікав, ніби деркачем по спині нашмагали.

Переглядів: 1173

У правильному напрямку

За результатами тринадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 18—19 червня, 75% респондентів вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. 13% — протилежної думки, ще 12% — не змогли визначитися. У всіх регіонах та серед усіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного.

93% опитаних упевнені в тому, що Україна зможе відбити напад росії. Високий показник впевненості спостерігається серед мешканців усіх макрорегіонів та представників різних вікових груп.

Переглядів: 968

Ключові пріоритети — оборонна й енергетична автономія

Європейські громадяни масово підтримують спільну політику безпеки та оборони й очікують, що ЄС поетапно припинить свою залежність від російських джерел енергії, свідчать результати оприлюдненого нещодавно дослідження «Євробарометр».

Як повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, опитування підтвердило також велику підтримку дій ЄС у відповідь на російську агресію проти України.

Переглядів: 971

Як українці перемогли у 1991-у

Минуле ХХ століття сповнене наших помилок, наслідком яких стали страждання та смерть мільйонів українців. Але врешті ми отримали свою головну перемогу — незалежну українську державу, яка постала у 1991 році. Мета українського національного руху, сформульована Миколою Міхновським ще 1900-го, була досягнута. Гасло українських націоналістів «Здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі за неї» — реалізоване. І перша його частина сталася завдяки жертві тисяч тих, хто десятиліттями йшов до кінця.

Але як українцям вдалося перемогти у 1991-у? Це складне питання. А проста відповідь, яку пропонує путінська пропаганда, — нібито американці розвалили СРСР — є неправильною. Адже поки американці до останнього намагалися вберегти глобальну «стабільність» і зберегти цілісність СРСР, ми, українці, поставили останню крапку в існуванні комуністичної імперії. Причому ми заклали основи цього краху ще на початках творення Союзу: українці змусили більшовиків змінити формат колишньої імперії, перетворивши росію на федерацію — союз умовно незалежних національних республік. Це був компроміс, на який більшовики змушені були піти з українським національним рухом, навіть попри те, що завдали йому вій-ськової поразки. Тоді, у 1920-ті, цей компроміс здавався не-

Переглядів: 1012

Провулок Вільгельма Габсбурґа

Те, що війна переломила долі — це стало вже трюїзмом. Ми і всі разом, і кожен зосібна переживаємо свою, власну війну… Головне, що ми разом, а раз так, то, як у дитячій казці про віника: окремо кожну стеблинку можна зламати, а от весь зв’язаний віник — ніколи.

Ми опинилися в Європі і до нас можна ставитися по-різному… Ми, як і всі, щораз дивимося повідомлення про війну в Україні, молимося за наших вояків, виходимо на марші та мітинги…Спілкуємося з європейцями. Розповідаємо, хто ми такі — УКРАЇНЦІ…

Переглядів: 666

Інфаркт у час війни

Дай Боже, щоб ваше серце реагувало на все, що нині коїться навколо, більш-менш спокійно. Але то ого-го яке серце треба мати. Далеко не кожне витримує…

Як запевняють у профільному міністерстві (а кожному, хто читає ці рядки, дай, Боже, не перевірити це на собі), гострий інфаркт міокарда входить до пріоритетних послуг програми медичних гарантій. Навіть за умов воєнного стану програма діє, а людина з підозрою на інфаркт має отримувати всю необхідну екстрену діагностику безоплатно. У разі підтвердження діагнозу повний спектр медичної допомоги також надається безкоштовно.

Переглядів: 655

Як стукає сердечко?

Перинатальні центри України отримають 300 телеметричних кардіографів для вагітних, 20 з яких надійдуть у медзаклади Одещини.

За допомогою цих апаратів лікарі зможуть відстежувати серцебиття плоду навіть без присутності в палаті.

Переглядів: 1098

«А ми тую червону калину підіймемо...»

Чи не з перших днів новітньої Вітчизняної війни цивілізованих українців проти дикої путінської орди національна й світова культурні спільноти на противагу ворожій навалі відкрили так званий мистецький фронт. Адже ворог безжально знищує і мирне населення, і музеї, художні галереї, школи, виші... Грабує безцінну національно-культурну спадщину, вилучає на окупованих територіях з бібліотек та палить неугодні кремлівському «божку-істукану» книги вкупі з патріотичною періодикою.

Та, як засвідчує багатостраждальна історія українського народу, нашу культуру ще нікому не вдалося задушити-знищити. Як і нашу націю. Нарівні з фронтовими гарматами рашистам дошкуляють митці, щодня виплескуючи у культурний простір нові карикатури і «фотожаби» на ворожі потуги, на невгамовний на генетичному рівні інстинкт окупантів тягнути у свої смердючі чамбули все, що потрапляє на очі, а також нові й нові пат-ріотичні інсталяції, колажі, плакати, вірші та інші твори, що висміюють ницість ординців.

Переглядів: 1004

Дисидент. Борець. Українець

Раніше сказали б: ініціатива. Тепер кажуть: проєкт. Хоча, без сумніву, кожен подібний проєкт народжується в голові ініціативної особистості. Як-от і цей — «Одеські дисиденти» (певна річ, що не лише одеські). Й одним з таких мужніх людей є, безперечно, Олекса Різників.

Кремезний, козацької статури (як ми зазвичай числимо наше славне козацтво), завжди позитивний чоловік, з пишним чубом та бородою біблійного пророка… Не метушливий, доброзичливий — багатьом біля нього спокійно і затишно, без особливих амбіцій… А в тих часах, коли духовно єднався з борцями проти режиму — юнак, який ще лише намацував свій путівець у велике життя. Й саме той рішучий виступ супроти тоталітарної системи — написана удвох з Володимиром Барсуківським листівка, що виявила юнацьку сміливість та молодечу безкомпромісність, — правдоподібно, якраз і був пророцтвом майбутнього падіння тієї системи, пророцтвом, дарованим з небес, чи від народу свого — почерез гени. Властиво, це можна сказати про багатьох, коли не про всіх, кого називаємо дисидентами 1960—1970 років і котрі саме цим й увійшли в новітню історію України — поіменно й страдницькими життєписами своїми.

Добре знають Олексу Різниківа в Одесі, знають і поза нею. Десь він виступав зі своїми літературними чи мовознавчими працями, розповідями про свій життєвий шлях, десь отримував свої відзнаки — а їх у нього подостатком, десь презентував нову книжку…

Переглядів: 967

Андрій КРАСНОЖОН: «Цивілізація — ось що ми зараз захищаємо»

Уже кілька років відомий історик Андрій Красножон разом з колегами з Інституту археології НАН України займається розкопками у Білгород-Дністровській фортеці та на Приморському бульварі Одеси, за якими уважно стежать не тільки наукове співтовариство, а й люди, далекі від науки.

Незадовго до початку бойових дій Андрій Васильович став ректором Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Журна-лістка «Думської» (https://dumskaya.net) зустрілася з ним у кабінеті на другому поверсі головного корпусу вишу на Старопортофранківській вулиці. Поговорили про те, як працює університет в умовах повномасштабної війни, про плани. А ще — з цікавістю послухала його оцінку того, що відбувається в країні і нашому місті, як історика і вченого.

Переглядів: 891

Літо. Сонце. Меланома

Шкіра — найбільший орган людини, що захищає від інфекцій і травм, регулює температуру тіла. Вона накопичує воду і жир, виробляє вітамін D. Має три основні шари: епідерміс (зовнішній), дерма (внутрішній), гіподерма (глибокий шар жиру).

Меланоцити — клітини, що виробляють пігмент (колір) шкіри, який надає їй засмаги. Вони перебувають у найглибшому шарі епідермісу.

Переглядів: 912

Імуннозахисники з... лісу

Про користь грибів і чому їх потрібно їсти

Ви ніколи не задумувалися, як у природі все надзвичайно геніально влаштовано, щоб людина в різні пори року вижила і була здоровою? Наприклад, сезонні овочі, фрукти, ягоди, горіхи, гриби — все у свій час дає плоди, компонентів яких організм потребує саме в цей час року.

Сьогодні мова про гриби, про їхню користь. Почитавши інтернет, може скластися враження, що гриби — це лише клітковина і рослинний білок, який вкрай погано засвоюється, а відтак толку від грибів мало.

Переглядів: 1016

Єдині «ліки» — мир і стабільність

Кількість осіб, змушених тікати від конфліктів, насильства, порушень прав людини та переслідувань, спричинених війною в Україні та іншими смертельними конфліктами, уперше в світі перевищила приголомшливий рубіж у 100 мільйонів.

Ця цифра має бути сигналом до активізації дій щодо сприяння миру та усунення всіх причин вимушеного переміщення, сказав верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. «Сто мільйонів — це кричуща цифра — однаковою мірою протверезна й тривожна. Це рекорд, який ніколи не слід було встановлювати. Це має слугувати тривожним дзвінком для розв’язання та запобігання руйнівним конфліктам, припинення переслідувань та усунення основних причин, які змушують невинних людей залишати свої домівки», — наголосив він.

Переглядів: 1029

Три сестри (не за Чеховим)

Сьогодні всі сили ворога стягнуті навколо Сєверодонецька. Йдуть жорстокі бої і значна частина міської інфраструктури знищена. Нема ні газу, ні світла, ні зв’язку... Бракує води...

Це місто — дуже важливе для росіян. Адже від 2014 року Сєверодонецьк — адміністративний центр Луганської області.

Переглядів: 775

Чехи пам’ятають «Празьку весну»

Любашівчанку Ніну Райхерт війна змусила емігрувати в Чехію, на свою історичну батьківщину. Отримала статус біженки та право вільно працювати в країнах Євросоюзу.

Парадоксально, що її далекі предки ще у ХІХ столітті подалися з Європи в Україну, щоб обживати причорноморські степи. Тодішня влада виділила переселенцям землі неподалік Врадіївки, де далекого 1905-го працьовитий люд заснував Богемку. Не так давно богемські чехи відзначили 115-річчя свого села. Вони зберегли свою мову, віру, культуру, не втрачали тісних зв’язків з чеськими родичами. Щоправда, останнім часом більше половини українських чехів з Богемки повернулися до своєї етнічної домівки.

Переглядів: 861

Облога спілкуванню не завада

Дуже скоро — навіть швидше, ніж підказує наша уява — ми не зможемо читати книжки. Йдеться, звісно, про тих, котрі ще читають щось. Книжок не буде, бо їх не друкуватимуть. Що буде з видавництвами — важко передбачити. А книжки зникнуть. Себто вони залишаться у якихось сховищах, збережуться в бібліотечних фондах, архівах.

А спочатку щезне папір. Його вже сьогодні невистачає. Паперове виробництво в Україні не працює. Не відомо, як довго триватиме війна, але після неї буде не до паперу. Книжки — а їх писатимуть багато, і буде це, назагал, воєнна література, звичайно — матимуть попит, та їх, мабуть, вже треба буде шукати у віртуальному просторі, хоч, може, й не одразу. Але скільки часу книжки зберігатимуться там — ось питання. І чи не зменшиться число читачів тих електронних видань, якщо їх і нині небагато?..

Переглядів: 977

Творець перших радіокерованих пристроїв

Україна зараз переживає складні часи, які увійдуть до підручників історії як героїчна боротьба нашого народу проти московської навали. Здається, що нині не на часі писати про ювілеї учених чи письменників. Але якщо про це промовчимо ми, то наш ворог і надалі називатиме їх «великими русскими учеными/писателями» тільки тому, що вони працювали в період панування російської чи радянської імперій.

До таких особистостей належить і талановитий український фізик Микола Дмитрович Пильчиков із надзвичайним талантом першопрохідника, в доробку якого десятки відкриттів та винаходів світового значення. Не дарма його образно називають українським Едісоном (Теслою).

Переглядів: 931

Кліщ не дрімає

Під час воєнного стану й аж до розмінування відвідувати ліси у дев’яти регіонах України суворо заборонено. Адже там небезпечно: нерозірвані снаряди, розтяжки, вибухові предмети. Будьте обачними, уважно дивіться під ноги та не підіймайте нічого з землі! А якщо побачили щось підозріле – не чіпайте, а негайно телефонуйте на «101».

А ще із настанням тепла щороку в лісах і на луках активізується така загроза, як іксодові кліщі, здатні переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють в організм під час присмоктування кліща до тіла.

Переглядів: 949

Нервові тики у дітей: як уберегти психіку малечі під час війни

Через війну українці переживають значне психологічне навантаження. Багато людей втратили свої домівки, ще більше змушені залишати оселі у пошуках безпечнішого місця перебування. Відтак цей складний період позначається на житті кожного, особливо на дітях, адже їхня нервова система ще не сформована остаточно.

Наслідками можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки і близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив на малечу психотравматичних факторів війни.

Переглядів: 812

Не віддамо ні метра свого

В останні кілька місяців у рамках перемовин з росією широко обговорюється питання, що, можливо, Україна відмовиться чи відкладе вступ до НАТО, але при цьому отримає гарантії безпеки від провідних держав світу. Чи підтримують таку ідею українці?

Як засвідчили результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 13-18 травня, думки респондентів розділилися практично порівну.

Переглядів: 792

Ідеологічні маркери сьогодення

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Переглядів: 582

З Альмою на передовій

У перший тиждень війни біля зруйнованого рашистською артилерією будинку наші воїни підібрали покинуте цуценя американського шарпея.

Історія нового «бійця» 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади викликала величезний резонанс, нею цікавилися не тільки українські, а й закордонні медіа.

Переглядів: 579

В очікуванні визволення

45-річна Наталя Альохіна дивом вибралася з Херсона разом з донькою і сином та дісталася до Любашівки, де й оселилися. Однак в окупованому місті залишилися її чоловік, який працює водієм маршрутки, сестра-близнючка з дітьми та інша рідня.

Від дня приїзду, 11 квітня, жінка шукала бодай якусь роботу, бо ж на допомогу від держави внутрішнім переселенцям прожити, м’яко кажучи, важкувато. А хто шукає, той знаходить. Тож уже із 1 травня вправно шиє військову амуніцію нашим захисникам, підоспівши на підмогу майстриням-культпрацівницям Валентині Вовк, Наталі Ілющенко та Олені Шлоді.

Переглядів: 723

Будівничі українського війська

Наприкінці цього місяця (24 та 26 травня) сповниться 130 років від дня народження двох старшин Армії УНР — Дмитра Жупінаса та Юрія (Георгія) Бонч-Осмоловського. Обидва, тоді ще поручники, належать до будівничих українського війська на Одещині (кінець 1917-го — початок 1918-го).

Дмитро Васильович Жупінас народився 24 травня 1892 року в містечку Сміла Черкаського повіту Київської губернії (тепер — Черкащина), де це прізвище поширене і донині. Згідно із записом у посмертній статті, навчався у Білоцерківському сільськогосподарському училищі. За даними штабу Армії УНР, Першу світову закінчив поручником піхоти, служив у 12-у драгунському Стародубському полку. Мав поранення та нагороди за особисту хоробрість.

Сторінка 6 з 419«2345678910»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net