Матеріали без рубрики

Українська громадськість як в Україні, так і поза її межами безмежно стурбована намірами провладної більшості у Верховній Раді узаконити подальше розбазарювання національної власності українського народу. Ще не вщухли гнівні голоси щодо здачі національних інтересів Харківськими угодами, як провладні сили планують нову провокацію — узаконення урядового рішення про приватизацію газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Цим самим Росія отримає важливий економічний чинник впливу на українську владу, з одного боку, а з іншого — висмоктуватиме з українців свої надприбутки за рахунок підвищення тарифів з кожного газокористувача.

Така ситуація стає можливою тільки тому, що нинішня українська влада піддається лобістським устремлінням олігархів, які не закуповують газ напряму у «Газпрому» Росії за кошти власного, приватного бізнесу, як це робиться в усьому світі. Україна закуповує газ за рахунок бюджету, тобто за кошти платників податків, а потім цей газ іде в розпорядження приватних власників, які, отримавши прибутки, виводять їх за межі України і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і «Нафтогазом України». Саме тому «Нафтогаз» перебуває на межі банкрутства, а прості громадяни, по суті, своїми податками оплачують послуги олігархам у придбанні ними вілл, літаків-вертольотів, яхт, маєтків та інших знакових предметів розкошів та престижу.

За даними британської газети The Sunday Times і чеської Lidovй noviny, Володимир Путін за час свого керівництва Росією створив імперію вартістю 130 млрд доларів.

Як повідомляє «Левый берег», за даними британського і чеського видань, статки російського прем`єра і його рідних перевищують 130 млрд доларів, що на 56 млрд більше активів офіційного лідера рейтингу журналу Forbes мексиканського магната Карлоса Слім Елу — власника комунікаційної індустрії загальною вартістю в 74 млрд доларів. Компанії, які є власністю «клану Путіна», не належать державі, але голос Путіна є вирішальним як в адміністративних, так і у фінансових питаннях.

На сайті «Укрінформу» у блозі міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка у четвер опубліковано лист за підписом «співробітники ДАІ Одеської області», в якому наведені шокуючі факти зловживань і кримінальних схем, які начебто стали нормою у роботі обласної Державтоінспекції. Названо схеми і суми — хто, кому і за що їх платить.

Автори листа, скажімо, пишуть таке: «Начальник УДАІ Якимович О.В. і начальник ГУ МВС Яцков М.В. придумали новий заробіток, виготовивши значки, схожі на нагрудний знак інспектора ДАІ (тільки невеликих розмірів), і почали ними торгувати. Суми доходять до 2000 у. о. Власникові такого «значка» на дорозі дозволене все: порушувати будь-які правила дорожнього руху, аж до керування автомобілем у нетверезому стані, і навіть їздити на викрадених автомобілях з підробленими номерами агрегата... Один з таких значків був проданий найманому вбивцеві Дікаєву Аслану. За те, щоб викупити цей «значок» у слідчих Генеральної прокуратури... довелося викласти круглу суму (100000 у.о.)».

Кожний другий українець стежить за своїм здоров’ям, але воліє лікуватися самостійно. Про це свідчать результати телефонного опитування «Здоров’я і лікування в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна в грудні цього року. Опитали тисячу громадян віком старше 18 років, які мешкають у різних областях держави.

Як засвідчили відповіді, більше половини українців — 55,9% — стежить за своїм здоров’ям (31,6% сказали «швидше так», а 24,3% — «точно так»). Зізналися, що не стежать за здоров’ям, 40,6% респондентів.

На прохання голови ради директорів «Балтійської будівельної компанії» Ігоря Найвальта (Російська Федерація) відомий російський письменник Юрій Сбітнєв розпочав у Чернігові пошуки останків святого благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського. Кінцевою метою цієї роботи є передача часточки мощів (якщо вони будуть знайдені) у храм, що зводиться компанією на честь цього святого у Передєлкіно під Москвою.

Під час прес-конференції в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» сам Юрій Сбітнєв повідомив: «Щоб знайти поховання Ігоря Чернігівського, нам необхідно виявити усипальницю чернігівських князів, яка знаходиться під Спасо-Преображенським собором. Для цього потрібні масштабні археологічні розкопки, провести які практично неможливо. Тому ми пішли шляхом сканування собору геолокатором».

Оскільки нині через бідність люди передплачують мало періодичних видань, буде не зайвим, аби побільше читачів «Чорноморки» дізналися про цікаву публікацію в газеті «Сільські вісті». З неї познайомляться з дивом, що мало б стояти у Києві на майдані Незалежності замість отого безликого стовпа, яких з десяток по всій Європі, також у Петербурзі. Ось як авторка статті Олена Кощенко описує почуття, викликані бронзовою, у повний людський зріст, скульптурою, побаченою на виставці у столичній галереї «Мистець».

«Затамувавши подих, зупинилася вражена, просто на порозі зали: переді мною ніби постала... сама Україна! Осяяна й окрилена колосковим золотим тризубом. У вишуканах шатах вона величалася в образі козацької святині — Покрови Божої Матері, що здійняла руки до небес. Постала на набатному дзвоні. Здалося навіть, що він звучить голосом історії, що докочується крізь епохи... Тільки справжній твір міг так сколихнути душу й уяву. Хто ж створив цю красу? На табличці напис: «Борис Нікончук —заслужений скульптор України. Робота має назву «Берегиня-Україна».

Друзі з Котовська прислали мені відеозапис їх святкового, новорічного концерту. Скажу чесно: я позаздрив, що вони живуть у місті, де допомагають талантам, працівникам культури. У Котовську сьогодні видають збірки місцевих поетів, запрошують на концерти відомих артистів, проводять щорічні фестивалі й карнавали. Хоча б з того, як оформлена сцена районного будинку культури, видно, як там влада ставитися до людей. У нас, в Ананьєві, співають, танцюють і грають не гірше, але...

Упродовж минулого року мені не раз доводилося стикатися з ситуацією, коли на будь-яке прохання про допомогу (не особисту) наші начальники або ввічливо обіцяли її і тихо саботували, або відразу відмовляли, посилаючись на те, що, мовляв, «грошей нема». Таку відмову я, зокрема, отримав, коли шукав кошти для проекту «Пісні Ананьєва», в рамках якого наші місцеві автори та виконавці змогли б записати, студійно і професійно, музичний диск. Сьогодні є і пісні, і аранжувальник, і студія, і виконавці — нема тільки підтримки від рідної держави.

Верховна Рада відкликала Андрія Шевченка з посади голови Комітету з питань свободи слова та інформації. За відповідну постанову 13 січня проголосували 245 депутатів. Із них: 187 — представники фракції Партії регіонів, 20 — Народної партії, 10 — позафракційні, 2 — «Нашої України — Народної самооборони», 25 — Комуністичної партії, 1 — «Реформи заради майбутнього».

Після голосування депутат з Партії регіонів Олександр Єфремов запевнив, що більшість готова підтримати сьогодні кандидатуру, запропоновану опозицією. Представники «БЮТ — Батьківщина» знову запропонували кандидатуру Андрія Шевченка. Спікер Володимир Литвин пообіцяв поставити її на голосування, коли будуть вичерпані інші питання порядку денного.

У газеті «Українське Слово» під рубрикою «Свобода слова» (№ 52 за 28 грудня 2011 року — 4 січня 2012 року) вміщено кореспонденцію «Єдина в Одесі україномовна газета під загрозою знищення». Ось цей текст.

Останнім часом на одну з найстаріших українських газет «Чорноморські новини», що виходить в Одесі, місцева влада здійснює шалений тиск, прагнучи знищити єдине у місті україномовне видання, яке послідовно відстоює національні цінності. Особливо посилилися гоніння після призначення головою облдержадміністрації Едуарда Матвійчука, який на дух не переносить вільного українського слова і все ще носиться з ідеєю надати на Одещині російській мові статус регіональної. Нині газету намагаються викинути на вулицю з приміщення, яке вона багато літ займає на законних підставах.

«04 січня о 12.25 в квартирі по вулиці Тираспольська, 24, яка знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку, сталася пожежа, під час якої загинув 26-річний чоловік, а також до реанімаційного відділення міської лікарні з опіками різних частин тіла було доставлено іншого 27-річного квартиранта. Обидва — іноземні громадяни. За попередніми висновками експертів, причиною пожежі став вибух природного газу. За даним фактом порушено кримінальну справу. Триває слідство», — пишуть про резонансну пожежу на сайті обласного УМВС.

Та одеські журналісти такою версією не вдовольняються і дедалі більше говорять про підготовку... теракту. Чому ж історія із, здавалося б, звичайною побутовою пожежею так зацікавила ЗМІ і налякала одеситів?

У переддень Нового року в усіх установах виконання покарань в Одеській області звучала музика — ув’язнені зорганізували концерти, музичні вистави. Не було снігу, але був запах хвої, мерехтіння ялинкових прикрас і, звісно ж, подарунки. А в Чорноморській виправній колонії № 74, де відбувають покарання жінки, новий рік зустрічали ще й кулінарним конкурсом.

Начальник цієї колонії полковник внутрішньої служби Ольга Каракай в інтерв’ю журналістам зауважила, що ув’язнені дуже обмежені у своїх можливостях щодо приготування їжі. Продукти, які потребують термічної обробки, їм заборонені. В їхніх холодильниках нема молочних продуктів, сирого м’яса, борошна, яєць, харчових барвників. Нема у розпоряджені цих господинь ні плит та духовок, ні міксерів і блендерів... І яким же було наше здивування, коли ми увійшли в приміщення, де проводився конкурс!

Маємо хорошу новину: скоро в Одесі буде відкрито перше «вікно життя» — спеціальний пункт, де матері зможуть анонімно залишати своїх небажаних новонароджених дітей, даючи їм шанс вижити.

Небайдужі знають, що почастішали випадки, коли немовлят просто прирікають на загибель, залишаючи їх у лісосмугах, топлячи у громадських вбиральнях, закопуючи живими... Медики кажуть, що до такого вчинку — відмови від своєї новонародженої дитини — жінку може підштовхнути сукупність, як правило, кількох життєвих причин: батько не визнає свого батьківства і відповідальності за виховання малюка, батьки матері засуджують вагітність доньки, мати не має помешкання чи фінансово не забезпечена, відтак народження дитини, на її думку, є невчасним тощо. В такій ситуації від молодої жінки (а так чинять переважно люди дуже молодого віку, хоча, трапляється, немовлят прирікають на смерть і жінки, які мають дітей) складно очікувати адекватних вчинків.

Пристрастi навколо iдеї вилучення з українського вертепу образу Жида набирають обертiв

«...Гутен морген. Я до вас. У найкращий для вас час. Мо’ згендлюю, Мо’ сторгую. Все мiняю, все купую. А що треба, то продам, бо я маю добрий крам».

Мабуть, кожен здогадається, кому належать цi слова у вертепному дiйствi. Звичайно, Жидовi — кмiтливому, ощадливому, розумному, веселому, ну й, чого грiха таїти, хитренькому.

Чи можна уявити сучасний вертеп без Мойшi та його вiрної дружини Сури? «Нi, — вiдповiсть не один українець. — Бо вiн додає дiйству такого колориту, такого заряду!»

До 130-річчя від дня народження Богдана Комарова

Серед імен видатних українських науковців ХХ ст. чільне місце належить Б.М. Комарову (1882 — 1975) — бібліографу, лексикографу, перекладачеві, мемуаристу.

Богдан Комаров народився 18 січня 1882 року у Києві. Його батько — Михайло Федорович — родом із Наддніпрянщини. Після закінчення Харківського університету Михайло Комаров практикував як юрист. Працював також на різних судових посадах в Острогорську (Воронезька область), Умані, а з 1887-го і до кінця життя — нотаріусом в Одесі. Тут, як відомо, М.Ф. Комаров заснував одну з перших «Просвіт» (1905 — 1909).

Повстанський рух в Одеській губернії у 1920 — 1923 роках

Закінчення. Початок у номерах за  29 грудня 2011 року та 5 січня 2012 року.

6

Огляд матеріалів про голод 1921 — 1922 років в Україні дає можливість дійти чіткого висновку: найменше постраждали від голоду ті місцевості, де був міцний і нищівний до радянської влади український повстанський рух. Вплив рівня повстанського руху на розмах голоду можна простежити на прикладі півдня України, який найбільше постраждав від голоду. Найбільше постраждали Херсонщина, Миколаївщина, Донеччина, де повстанського руху на той час вже майже не було. Найменше — Одеська губернія, яка постановою ЦВК Рад України від 8 листопада 1921 року разом з Волинською, Київською і Подільською губерніями була названа районом «із загрозливим рівнем бандитизму».

Напередодні Новоріччя та Різдвяних свят відома мисткиня Зоя Пасічна — член Національної спілки майстрів народного мистецтва та Національної спілки художників, заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Ростислава Палецького — звітувала персональною виставкою «Олівець-малювець» у виставковій залі Одеського історико-краєзнавчого музею.

Ну що, здавалося б, ці кольорові олівці! Затискуєш їх у жмені якнайбільше й лише висмикуєш по одному, а вже вони самі намалюють усе на світі!

Анатолій Качан — відомий в Україні письменник, твори якого вивчають у школі, представлені в хрестоматіях та антологіях української дитячої літератури. Він є автором 14 книжок для дітей та юнацтва, зокрема «До синього моря хмарина пливе» (2001), «Чари ворожбита» (2005), «Хвиля хвилю доганяє» (2007), які стали яскравою подією в українській дитячій поезії часів Незалежності, відзначені престижними літературними та мистецькими нагородами: премії імені Лесі Українки, «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця, «Київ» імені Євгена Плужника.

На думку фахівців, «живий, дихаючий талант» письменника найповніше виявився в ліричних та сюжетних творах «мариністично-степової» тематики, а також в ігровій поезії. «Чи не з тих двох стихій — безмежного степу і моря — піднялося у небо нашої поезії його мальовниче, переповнене музикою слово, увібравши в себе барви і ритми півдня України. Справді, легке і музичне, сповнене земними і морськими барвами, слово Анатолія Качана звучить осібно в усій нашій поезії для дітей» (Л. Горлач).

В Україні вірили, що змії проводять зиму в підземній печері, лижучи сірий камінь, тобто перебувають у вимушеному ув’язненні. Людина, потрапивши до такої печери, може вийти звідти лише через певний час.

У билинах змієва оселя називається по-різному: «печери білокам’яні», «нори зміїні», «печери зміїні», але неодмінною рисою є наявність металу (золота, срібла, заліза, міді) або коштовностей в її оздобленні.

Одне з найбагатших джерел рятівної для організму омеги — лляна олія, яку отримують із насіння льону. У ній жирних кислот навіть удвічі більше, ніж у риб’ячому жирі. Звісно, дуже важливо, щоб при обробці насіння зберегти всі біологічно активні речовини, вітаміни, ненасичені жирні кислоти, а це можливо при так званому холодному віджимі (льон пресують при температурі не вище 45 градусів).

Поліненасичені жирні кислоти — ліноленова (омега-3) і лінолева (омега-6) — справжній скарб лляної олії. Ці речовини називають незамінними, оскільки організм людини їх не синтезує. А без балансу омега-6 і омега-3 не буває нормального обміну речовин. І якщо омегу-6 містять й інші олії: соняшникова, гірчична, оливкова, то омега-3 є лише у риб’ячому жирі, лляній олії.

Раціон, багатий вітамінами й омега-3-кислотами з мінімальним вмістом транс-жирів, забезпечить здоров’я мозку і вражаючі інтелектуальні можливості навіть у глибокій старості, — переконують дослідники зі США.

Вчені встановили зв’язок між старінням мозку, розвитком хвороби Альцгеймера і рівнем нутрієнтів — корисних живильних речовин — в організмі. Дослідження, опубліковані в журналі «Неврологія», показали, що певні нутрієнти здатні запобігти розвитку старечого слабоумства. «Особливо корисні продукти, що містять комбінацію вітамінів В, антиоксидантів С та Е плюс вітамін D», — стверджує автор дослідження Джин Боумен, професор неврології з Університету здоров’я і науки Орегони.

Знаменитий друг «Євро-2012», 70-річний британець Фред Фінн, якого визнано «найбільшим мандрівником світу», під час різдвяних свят відвідав Львів і поділився на прес-конференції враженнями від міста — господаря футбольної першості.

Фред Фінн вже втретє побував у Львові. Цього разу він став гостем Фестивалю пампуха і висловив своє захоплення українським кулінарним мистецтвом. Легендарному британцю до душі гостинність львів’ян, непоганий рівень володіння англійською багатьох людей, у тому числі обслуговуючого персоналу, чудова кухня, а також історична частина міста з чарівною архітектурою. Не залишилися непоміченими й зусилля львів’ян для приваблення туристів. За словами Фреда Фінна, людина, яка відвідає місто Лева одного разу, обов’язково захоче до нього повернутися.

Команда донецьких альпіністів планує провести такий поєдинок напередодні старту фінальної частини «Євро-2012».
Повноцінний футбольний матч відбудеться у базовому таборі спортсменів на висоті 5600 метрів. На самій вершині місця мало, але на 50 метрів нижче є «плече» розміром як баскетбольний майданчик або поле для міні-футболу. На м’ячі, який потрапить на вершину Евересту, поставлять свої підписи найкращі футболісти України.

Генеральна Асамблея ООН проголосила 2012-й Міжнародним роком сталої енергетики для всіх та Міжнародним роком кооперативів. У такий спосіб Організація Об’єднаних Націй привертає увагу до означених проблем та заохочує світову спільноту вирішувати питання, які сьогодні є глобально важливими для людства, повідомляє інформаційний відділ Представництва ООН в Україні.

Міжнародний рік сталої енергетики для всіх. Генеральна Асамблея рекомендувала всім державам — членам ООН у 2012 році підвищити рівень обізнаності про те, наскільки важливим є вирішення завдань щодо охоплення всіх сучасним енергопостачанням, доступу до недорогих енергоресурсів, підвищення енергоефективності та екологічності джерел енергії.

У наших сусідів — у Миколаївській області та в Криму — активно вводяться в експлуатацію об’єкти добування альтернативної енергії.

Так, в останні дні минулого року на Миколаївщині запрацювала перша черга Очаківської вітроелектростанції. Десять вітрогенераторів вироблятимуть 25 МВт енергії.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України проводить конкурс впроваджених енергоефективних проектів та технологій «ТОП-100. Енергоефективність».

Учасниками конкурсу можуть стати підприємства, наукові установи і навчальні заклади, бюджетні організації та ЗМІ. Передбачено три номінації: найкраще впровадження енергоефективних технологій; найкращий проект у сфері відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива; найкраще висвітлення теми енергоефективності в ЗМІ (публікація, сюжет).

Ось і вступили ми в новий рік. І хоч, судячи з наведеного поруч опитування, українці дивляться на 2012-й більше з відчаєм, ніж з надією, мусимо пам’ятати: час, у якому випадає жити, не вибирають. Втім, час — і це теж треба пам’ятати! — можна зробити іншим, змінити, наповнити новим змістом, добрими справами. Будьмо рушійною силою цих змін! Творімо добро!
Колектив «Чорноморських новин» щиро вітає своїх передплатників з Новим роком та Різдвом Христовим! Дякуємо всім, хто залишився з нашою газетою, та ра­діємо знайомству з новими читачами!

Населення України — одне з найпесимістичніших. З-поміж 50 країн, охоплених опитуванням міжнародної організації «Геллап» (WIN-Gallup International), Україна посіла сьоме місце за рівнем песимістичних очікувань щодо стану держави у новому році. Більше половини українців вважають, що 2012-й стане роком економічних проблем, і лише 6% вірять, що він буде кращим, ніж минулий.

Як розповів Антон Грушецький, аналітик Київського міжнародного інституту соціології (фахівці саме цього інституту проводили дослідження в Україні), лише 6% наших співвітчизників сподіваються, що 2012-й стане роком економічного процвітання, 25% вважають, що він буде таким же, як і 2011-й, а 54% — роком економічних проблем.

Ще з початку грудня кожен вихованець Андрієво-Іванівської школи-інтернату написав йому листа зі своїми побажаннями та проханнями. Минали дні хвилюючого чекання, сумнівів, сподівань. Аж ось уранці, у День Святого Миколая, виглянувши за двері, всі знайшли у своїх чобітках та черевичках подарунки від нього!

От і брати Максим, Костя та Коля (на фото) щиро радіють іграшковій машинці, справжньому наручному годиннику та музичному плеєру, про які давно мріяли.

Напередодні Нового року обласна рада схвалила бюджет-2012, а також низку програм. Зокрема і «Культура Одещини — 2012 — 2015 роки».

У ній прописаний намір сконцентрувати бюджетні гроші та зусилля громади на завершенні комплексної реставрації будівлі Одеського музею західного та східного мистецтва, реконструкції будівлі обласного театру ляльок до його 80-річного ювілею (листопад 2012-го) та проведенні реставрації будівлі Одеського театру юного глядача ім. М. Островського.

Учасники Українсько-польського форуму партнерства, що відбувся наприкінці грудня у Варшаві, звернулися до парламентів двох держав з пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців та поляків.

Як повідомило ZN.UA, під час форуму, окрім євроінтеграційної та економічної складових, було обговорено питання українсько-польського поєднання та примирення, підтримки розширення українсько-польських освітніх проектів, молодіжних, наукових та студентських обмінів, питання візової політики, кордону, а також забезпечення культурно-освітніх та релігійних потреб національних меншин.