Матеріали без рубрики

Соціологи провели опитування серед росіян щодо їхнього ставлення до скасування переходу на «зимовий» і «літній» час. Як з’ясувалося, майже 30% опитаних виступають за повернення переведення стрілок годинників. Проте таких, хто це не схвалює, виявилося більше — 44%. Ще 27% респондентів байдужі до цієї пропозиції.

Прихильники повернення зимового і літнього часу, повідомляє сайт «Аргументы и Факты», скаржаться на погіршення стану здоров’я (19%). Зокрема, відзначають, що стало важче прокидатися вчасно (79%), постійно перебувають у поганому настрої через темінь на вулиці (77%), багатьом стало важче працювати вранці (63%).

22  січня — День  Соборності  України

День Соборності України — свято, яке відзначається щороку в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 року) Четвертого універсалу Центральної ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Україн­ську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918-го. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.

Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. І це, напевне, перше, що я не можу пробачити сучасним українським політикам. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву «синдром Збруча», однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР — історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.

На полях Першої світової війни відбувалося братання Українських січових стрільців, що воювали у складі війська Австро-Угорщини, та українців-вояків армії Російської імперії. Згодом усвідомлена необхідність єдності змусила українські західні регіони до проголошення самостійності з метою возз’єднання з Українською Народною Республікою.

21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності святкується з 1999-го.

Ідея соборності України у творчості Шевченка і сучасному житті

Традиційно все українське починається з Шевченка. Особисто в мене інші фаворити української літератури, але традиція є традицією. Отже, ідея соборності у творчості Шевченка має два напрями: радикальний (об’єднання етнічних українських земель) і помірковано-наївний, що збігається з метою «братчика» Костомарова у листі подяки до О. Герцена: «…мы бы желали, чтобы все другие Славяне соединились с нами в один союз, даже под скипетром русского царя».

Якою ж український геній насправді бачив Україну? Навряд чи ми колись дізнаємося про це, але гадаю, що власне поетові ближча патріотично-радикальна точка зору, а поміркована була розвинена: цензурою царату (Шевченка й так висилали, а могли б взагалі стратити); толерантністю й моральними принципами поета; відсутністю методів боротьби за радикальні ідеї соборності...

Ранок 19 січня в Одесі розпочався з резонансної пожежі: у самому центрі Аркадії спалахнув елітний нічний клуб-ресторан «Ассоль».

Як поінформувало управління МНС в Одеській області, о 08.47 на центральний пульт зв’язку надійшло повідомлення про пожежу в нічному клубі «Секрет», розташованому в центрі Аркадії. На момент прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, вогонь охопив і розташовану впритул будівлю ресторану «Ассоль». Пожежі присвоїли підвищений номер виклику. Площа загоряння сягала 200 кв. м, причина пожежі і сума збитку уточнюються.

Американський журнал The Economist обновив свій індекс «біг-мака». Згідно з ним, українська національна валюта недооцінена на 50,2%. Таким чином, за цим індексом вартість одного долара США в Україні повинна рівнятися 4 гривням. До того ж, за цим рейтингом, українська валюта — друга за недооціненістю у світі.

Індекс «біг-мака» — неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності, заснований на теорії, за якою валютний курс повинен вирівнювати вартість кошика товарів у різних країнах, але замість кошика товарів береться один стандартний бутерброд, що випускається компанією «Мак’Дональдз». Це робиться для того, щоб визначити реальні обмінні курси різних держав. Таке дослідження проводиться журналом The Economist з 1986 року. «Біг-мак» як еталон використовується з двох причин: по-перше, він містить у собі достатню кількість різних продовольчих товарів (хліб, сир, м’ясо, овочі), а по-друге, ««Мак’Дональдз» представлений у більшості країн світу.

Минулого тижня провладна більшість Верховної Ради відмовилася включати до порядку денного два антикорупційні закони, подані опозиційними депутатами. Один документ зменшував суму разової витрати держчиновника, що підлягає декларуванню, із 150 тисяч до 15 тисяч гривень. Другий законопроект містив правки до Кримінального кодексу, що приводили його у відповідність до Конвенції ООН проти корупції.

Пропрезидентська більшість у парламенті послідовно блокує будь-які антикорупційні ініціативи, бо знає, що ухвалений закон може бумерангом ударити по «своїх» депутатах. Проте члени «Фронту змін» Арсеній Яценюк і Микола Мартиненко домоглися створення парламентської комісії з розслідування діяльності скандальної компанії «Лівела».

Попри всю свою позірну шляхетність та європейськість (котра вже давно в минулому), які потрібно відновлювати, Одеса — місто байдуже, щоб не сказати: жорстоке. Цю байдужість і цю жорстокість сповна відчула на собі Анна Яблонська, яка потребувала лише одного: щирої зацікавленості та підтримки. На жаль, Одеса не розгледіла цей молодий, ще не зміцнілий талант, який у майбутньому міг прославити це місто у світі. Говорити про це сьогодні потрібно ще й тому, щоби у майбутньому не припуститися подібної помилки.

У той час, як отримувала визнання у Європі (згадаймо лише поїздку до Великобританії), тут, на Батьківщині, у її рідному місті, для неї — а точніше, — для її п’єс, двері великих театрів були зачинені. Зате її визнали у Росії — Москва, як завжди, переманює таланти, особливо з України, де їх завжди багато, щоби потім назвати їх своїми. Анну Яблонську там називали явищем в російській драматургії. На тій лише основі, що вона писала російською мовою…

Інформація про 304 випадки захворювання на вітряну віспу за тиждень та про карантин у дитячих садках не відповідає дійсності. Про це повідомила начальник епідеміологічного відділу обласної СЕС Людмила Красницька.

У вівторок, о пів на сьому вечора, на офіційному сайті міста з’явилася дивна інформація, яка ви­кликала гучний резонанс серед батьків школярів та дошкільнят. Буцімто, за останній тиждень в Одесі стрімко зросла кількість випадків захворювання на вітряну віспу. «Так, у період з 9 по 15 січня 2012 року зареєстровано 304 випадки захворювання, що на 15% більше, ніж за попередній тиждень (304 проти 249). В епідпроцес втягнуто 63 дитячі дошкільні заклади», — повідомляв сайт. Однак, за словами Людмили Красницької, кількість недужих, яку обнародувало управління охорони здоров’я міськради, не відповідає дійсності. Насправді таку кількість хворих зареєстровано не в період з 9 по 15 січня, а з початку року. Тому жодного приводу для паніки нема. «Яких-небудь ускладнень для вітряної віспи на цей період часу взагалі нема. Захворювання реєструються у дитячих дошкільних закладах в одиничних випадках, і з цього приводу заклади не закриваються — там лише проводяться протиепідемічні заходи», — наголосила Людмила Красницька

Перший робочий тиждень після новорічних канікул розпочався страшною вранішньою аварією на проспекті Шевченка. Головними винуватцями фігурують місцеві «мажори». На гучний інцидент швидко зреагував очільник області.

«STOP, мажоре!»

Одеським «мажорам» оголошено війну. Про це на апаратному засіданні, яке відбулося в понеділок, заявив Едуард Матвійчук. Він повідомив, що зранку мав довгу розмову з новим керівником обласної міліції, результатом якої є дві речі. По-перше, раз і назавжди планується вирішити питання зі справами одеських «мажорів», які чинять свавілля на дорогах, і при цьому завжди виходять сухими з води. Яскравий тому приклад — ранкове ДТП поблизу Палацу спорту, свідком якого був сам голова ОДА. За його словами, один з місцевих князьків на BMW X5 після бурхливої ночі в нічному клубі, алкогольних напоїв та наркотичних курильних препаратів на скаженій швидкості врізався у Wolksvagen Passat. Удар був настільки сильним, що обох «німців» розвернуло. Авто отримали серйозні пошкодження — бампери, капоти та двигуни буквально перетворилися в спресований металобрухт (на знімку). Водій та пасажири BMW X5 не постраждали, а от власник «Фольксвагена» у важкому стані потрапив до лікарні. За словами завідуючого оперативним відділенням міської станції «Швидкої допомоги», у постраждалого — струс мозку, травми грудної клітки та тупа травма живота. Проте, коли справа дійшла до даїшників, розпочалася підтасовка фактів: свою вину горе-чиновник намагався спихнути геть на третю особу, яка до інциденту не мала ніякого відношення. Побачене настільки вразило губернатора, що він, не відкладаючи справу в довгу шухляду, вирішив негайно оголосити війну «мажорам» на дорогах. «Я звертаюся до всіх! Шановні наші чиновники, шановні наші бізнесмени! Віднині, і в цьому ми знайшли повне розуміння з керівництвом обласної міліції, віднині з цим буде покінчено!» — заявив він.

Випадки із зникненням людей у катакомбах для Одещини не новина. Підземелля приваблює своєю таємничістю, тож цікаві забираються туди всупереч правилам безпеки і попередженням. Так, у 2006 році в катакомбах Холодної Балки зникло троє осіб. Їх вдалося знайти через 5 годин. У 2009-у в районі села Нерубайське пропав спелеолог, якого, на щастя, через дві доби знайшли живим. Сьогодні в підземних коридорах шукають Костянтина Шарикова…

Спелеолог-аматор Костянтин Шариков спустився у катакомби Холодної Балки 7 січня. 22-річний юнак всупереч правилам безпеки перебування в штучних підземних порожнинах, відправився туди один. Спочатку батьки і друзі шукали хлопця власними силами, однак час ішов, а результатів не було, тож 10 січня вони звернулися за допомогою до МНС. Операція з пошуку Костянтина тривала не одну добу, в ній брали участь майже вісімдесят рятівників, співробітників міліції і добровольців, а також аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, який забезпечував обігрів пошуковців, освітлення місця стоянки та організацію зв’язку за допомогою польових телефонів.

Одинадцять осіб загинуло, доля ще двадцяти чотирьох людей залишається невідомою, десятки постраждалих, понад чотири тисячі шокованих, Середземномор’ю загрожує масштабне екологічне лихо... Такі попередні наслідки катастрофи круїзного лайнера Costa Concordia, що сталася минулої п’ятниці біля берегів Італії.

Судно, на якому відпочивало понад три тисячі людей і ще було понад тисячу персоналу, вночі минулої п’ятниці напоролося на підводний риф і почало тонути. Слідство покладає провину на капітана лайнера Франческо Скеттіно, його арештовано. Капітана обвинувачують у ненавмисному вбивстві, затопленні і втечі з корабля.

Головного редактора газети «Сегодня» Ігоря Гужву звільнено з посади, а генеральний директор видавничого холдингу «Сьогодні мультимедіа» Олена Громницька написала заяву «за власним бажанням». Про це йдеться у заяві наглядової ради видавничого холдингу «Сьогодні мультимедіа», зробленій за результатами внутрішнього розслідування скандалу, який спалахнув у колективі газети «Сегодня» («ЧН» про це повідомляли 10 грудня).

У заяві зазначається, що розслідування, яке тривало з 13 грудня по 17 січня, показало необхідність підвищення прозорості ухвалення рішень всередині «Сьогодні мультимедіа», але cистемних порушень не виявлено. (Нагадаємо, екс-редактор газети та частина співробітників звинуватили Олену Громницьку в запровадженні цензури та корупційних схем).

Міністри культури Польщі та України пропонують внести дерев’яні церкви польської й української частини Карпат до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Як повідомило Польське радіо, міністр культури Польщі Боґдан Здроєвський підготував та передав пропозицію в цій справі міністрові культури України Михайлу Кулиняку. Польський урядовець водночас попросив — згідно з відповідними процедурами — підготувати необхідні документи до Центру світової спадщини ЮНЕСКО в Парижі. Спільну пропозицію Києва та Варшави слід подати до кінця січня, що дозволить розпочати процедуру зарахування церков до списку ЮНЕСКО ще в 2012-у.

До 100-річчя подвижника національної справи Ярослава Стецька  (19 січня 1912 — 5 липня 1986)

«Я визнаю, що українська держава існує, існує потенціально в серцях українського народу. Не існує поки що реально, але існує морально і правно в наших душах. Змислом мого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна без холопа і без пана. Я вірю в перемогу», — так говорив 24-річний Ярослав Стецько на Львівському процесі, де у 1936-у судили керівників ОУН. А ще у цьому виступі він наголосив: «Я висував у своїй діяльності тезу, що Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, довкола якого повинні зосереджуватися змагання інших поневолених народів. Україна має бути їхнім ідейним і моральним провідником у їхніх визвольних змаганнях». Цим двом переконанням Я. Стецько підпорядкував кожну мить свого життя як один з провідних діячів ОУН, як організатор і керівник впродовж 20 років Антибільшовицького блоку народів (АБН) та ініціатор Європейської ради свободи (ЄРС).

Минулої суботи, 14 січня, відбулося урочисте відкриття пам’ятної меморіальної дошки на фасаді залізничної станції Красилів (Хмельницька область) усесвітньо відомому одеському лікареві-гомеопату, українському політичному діячеві, полковнику армії УНР Іванові Митрофановичу Луценку.

Ініціатором встановлення пам’ятної таблиці виступила хмельницька молодіжна організація «Пластовий рух «Сокіл» за підтримки місцевої міської і районної влади, повідомив «Рупор Одеси» (http://rupor.od.ua) з посиланням на члена Спілки краєзнавців України Віталія Лавренчука.

Інформаційний центр «Україна-2012» опублікував ці правила, розказані знаменитим футболістом і нинішнім тренером збірної України у розмові з журналістом Геннадієм Чеховським. Ось ці правила:

— Залежно від тієї чи іншої ситуації я налаштовую команду по-різному. Відповідно ставлюся до хлопців: іноді треба закрутити гайки, бо відчуваю, що в команді виник дисбаланс. З іншого боку, футболістів іноді треба й «погладити». Я журналістам ніколи своїх карт не відкрию. Це — секрет. Крім того, є речі, які важко ви­словити, — їх треба відчувати зсередини.

Україна стане магнітом для туристів. Так вважає Фред Фінн — Друг «Євро-2012». Містер Фінн знає, що каже, адже весь світ його знає як «The most traveled man». На борту літака британець «накрутив» мільйони миль, 2000 разів перетинав Атлантику, сотні разів був в Африці! І це майже все у відрядженнях. Занесла доля «летючого британця» і до України. «Євро-2012» Фред Фінн зустріне з дружиною-українкою в Комсомольську на Полтавщині.

Сумарна довжина перельотів Фреда Фінна — понад 24 мільйони кілометрів, а це все одно, що злітати на Місяць і назад 31 раз. У 1983 році він був занесений до Книги рекордів Гіннесса за кількість проведених у повітрі годин як пасажир. Британець віддавав перевагу надзвуковому літаку «Конкорд». На честь його 600-го польоту на «Конкорді» (всього їх було 718) виробник літака та авіаперевізник влаштували для Фреда фотосесію на тлі «Конкорда» і «роллс-ройса». А компанія British Airways підготувала рекордсмену лист, який дозволяв йому знайомитися з членами екіпажу і співробітниками авіакомпанії в будь-якій точці світу.

У рейтингу найпривабливіших для подорожей країн 2012 року, опублікованому на сайті СNN, Україна разом із Польщею посіли третє місце. Як зазначено у статті СNN, «Євро-2012» — нагода добре розважитися всім, хто любить поєднувати яскраві спортивні події з «шаленою дорожньою пригодою».

«Цього разу вибір УЄФА зрадив звичним місцям проведення турніру в Англії, Франції та зупинився на стадіонах Польщі й України. Цей чемпіонат є найвіддаленішим з усіх, що проводилися чи будуть проводитися», — відзначає СNN.

У нашому місті підростає гарна зміна хокеїстів. Цим хлопчакам енергії не позичати. Вони залюбки відвідують тренування у хокейному клубі «Умка». З великою насолодою спостерігав я за грою 6 — 8-річних спортсменів. Їхньому запалу могли б позаздрити багато хто з дорослих. Тренують юних початківців Валерій Клименко та Євген Положай. Досвідчені наставники у всьому для них є гарним прикладом. Саме тренери сказали, що мій молодший братик Микола та його друг Мишко Завірюха подають великі надії на майбутню професійну гру.

Коли закінчився турнір з тенісу в спортивному клубі «Престиж», я підійшов до Мишкової сестрички — восьмикласниці СШ №67 Катрусі Завірюхи. Дівчина була дуже стомлена після поєдинку з надзвичайно сильними суперниками, однак враженнями від гри ділилася охоче.

Навіть перебуваючи у місцях позбавлення волі, громадянин України має цілу низку прав, реалізація яких є обов’язком держави. І серед них — право на паспорт як основний документ, що засвідчує особу.

Втім, реалії, як розповів начальник Одеської виправної колонії №12, підполковник внутрішньої служби Хокмдар Новрузов, із майже 4 тисяч ув’язнених, що відбувають свої терміни в Одесі, десь 30 — 40 відсотків не мають паспортів. І якщо під час відбування покарання відсутність цього документа може і не відчуватися, то, вийшовши на волю, людина без паспорта опиняється у дуже скрутному становищі. Найчастіше саме відсутність цього документа призводить до того, що людина не може вести законослухняний спосіб життя й знову потрапляє за ґрати.

Із 10 січня по 31 березня триватиме приписка юнаків до призовних дільниць за місцем проживання.

На підставі закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий комісар Малиновського районного військового комісаріату м. Одеси підполковник Євген Борисов видав наказ про приписку до районної призовної дільниці громадян України чоловічої статі 1995 року народження.

За версією британських учених, понеділок, 16 січня, — найдепресивніший день 2012 року.

За так званою «формулою щастя», розробленою британськими експертами, саме в цей день європейці відчували післясвяткову зневіру, повідомило The Wall Street Journal. Поганий настрій навіював європейцям думку про те, що найближчим часом їх чекає мало приємного. До цього додається холодна погода, непогашені борги та несплачені рахунки, а також розуміння того, що до січневої зарплати ще цілі два тижні...

Вчені дійшли висновку: посмішка — найкращий засіб справитися з головним болем.

Є навіть приклади хірургічного втручання у взаємо­зв’язок між головним болем та усміхненим виразом обличчя. Так, одна жінка, впродовж трьох десятиліть потерпала від нестерпного болю голови. Часом вона навіть декілька днів не підводилася з ліжка. Їй поставили діагноз: мігрень. Врешті згодилася на операцію з видалення лицьового м’яза, який дозволяє людям насуплюватися. Після процедури зізналася, що почувається прекрасно.

Італійці, французи, іспанці, греки та мальтійці живуть довго і щасливо завдяки середземноморській дієті — до такого висновку дійшла команда вчених з університету Гетеборга (Швеція) за підсумками 30-річного спостереження.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Українська колядка.

Традиції святкування Різдва в кожній землі свої. А наша, одеська, може пишатися тим, що зібрала їх, тих традицій, на своїй території тисячі. Адже в нашому краї проживає понад сто тридцять національностей! Усі відтінки святкування Різдва Христового українцями показав Одеський обласний центр української культури, об’єднавши одним святковим циклом «Сніп-рай».

Тисячоліттями збагачувалася українська земля новими традиціями та ритуалами: у дохристиянські часи тут панувало язичництво, з дев’ятого століття нашої ери з’являється християнство з його міфами та героями. Але сьогодні, в ХХІ столітті, українці, переселившись з села у місто, потрохи забувають свої традиції, втрачають зв’язок з предками. Тепле родинне спілкування замінив інтернет, рецепти страв, які віками передавалися від матері до дочки, замінили напівфабрикати із супермаркетів, участь в обрядах — перегляд шоу по телебаченню. Українці, на жаль, дедалі більше замикаються в собі.

«Не цураймося звичаїв роду нашого, бо рід міцний там, де міцні звичаї, адже в них мудрість і доброта, достойність і краса. Звичаї і традиції, обряди і народні дійства — найдавніші форми духовної культури. У них, немов у барвистому віночку, в одне ціле переплелися дохристиянські і християнські культури українців. Для того, щоб вони сприймалися молоддю як добра традиція, необхідно зрозуміти їх суть, їхні глибокі корені, — наголосила заступник директора обласного центру української культури Валентина Вітос. І додала: — Нерідко в українських родинах святкування відбувається за звичним сценарієм: передсвяткові приготування (закупки на базарах, прибирання, кухарство), що часто цілковито виснажують людину; зранку хтось іде до церкви, а потім — святкова родинна гостина, телевізор у кращому випадку, а то й лише розпивання спиртного. А що з таких поверхневих святкувань може почерпнути наша молодь?!»

Низка християнських організацій звернулася до всіх українців із закликом провести 22 січня о 14-й годині на головних майданах міст та сіл Всенародну спільну молитву. Ініціатори сподіваються, що цей день завдяки спільній молитві стане ще й святом духовного єднання українців.

«Молитва за Україну — це молитва за український народ, за душі всіх жителів України-Руси всіх часів, за «і мертвих, і живих, і ненарожденних земляків… в Украйні і не в Украйні...», за всіх «безневинно убієнних» (такі є написи на могилах), замучених, жертовно полеглих, — за всіх тих, хто й після смерті, за влучним висловом Ліни Костенко, «тримає останню лінію оборони», коли вже «живі» не витримують і здаються на милість завойовників. Пам’ятаймо їх усіх, «наших прадідів великих», і складаймо достойну шану тим, хто жив і діяв за Божими заповідями, бо «нема більшої любові, як покласти життя за брата свого», — йдеться у зверненні.

Українська громадськість як в Україні, так і поза її межами безмежно стурбована намірами провладної більшості у Верховній Раді узаконити подальше розбазарювання національної власності українського народу. Ще не вщухли гнівні голоси щодо здачі національних інтересів Харківськими угодами, як провладні сили планують нову провокацію — узаконення урядового рішення про приватизацію газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Цим самим Росія отримає важливий економічний чинник впливу на українську владу, з одного боку, а з іншого — висмоктуватиме з українців свої надприбутки за рахунок підвищення тарифів з кожного газокористувача.

Така ситуація стає можливою тільки тому, що нинішня українська влада піддається лобістським устремлінням олігархів, які не закуповують газ напряму у «Газпрому» Росії за кошти власного, приватного бізнесу, як це робиться в усьому світі. Україна закуповує газ за рахунок бюджету, тобто за кошти платників податків, а потім цей газ іде в розпорядження приватних власників, які, отримавши прибутки, виводять їх за межі України і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і «Нафтогазом України». Саме тому «Нафтогаз» перебуває на межі банкрутства, а прості громадяни, по суті, своїми податками оплачують послуги олігархам у придбанні ними вілл, літаків-вертольотів, яхт, маєтків та інших знакових предметів розкошів та престижу.

За даними британської газети The Sunday Times і чеської Lidovй noviny, Володимир Путін за час свого керівництва Росією створив імперію вартістю 130 млрд доларів.

Як повідомляє «Левый берег», за даними британського і чеського видань, статки російського прем`єра і його рідних перевищують 130 млрд доларів, що на 56 млрд більше активів офіційного лідера рейтингу журналу Forbes мексиканського магната Карлоса Слім Елу — власника комунікаційної індустрії загальною вартістю в 74 млрд доларів. Компанії, які є власністю «клану Путіна», не належать державі, але голос Путіна є вирішальним як в адміністративних, так і у фінансових питаннях.

На сайті «Укрінформу» у блозі міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка у четвер опубліковано лист за підписом «співробітники ДАІ Одеської області», в якому наведені шокуючі факти зловживань і кримінальних схем, які начебто стали нормою у роботі обласної Державтоінспекції. Названо схеми і суми — хто, кому і за що їх платить.

Автори листа, скажімо, пишуть таке: «Начальник УДАІ Якимович О.В. і начальник ГУ МВС Яцков М.В. придумали новий заробіток, виготовивши значки, схожі на нагрудний знак інспектора ДАІ (тільки невеликих розмірів), і почали ними торгувати. Суми доходять до 2000 у. о. Власникові такого «значка» на дорозі дозволене все: порушувати будь-які правила дорожнього руху, аж до керування автомобілем у нетверезому стані, і навіть їздити на викрадених автомобілях з підробленими номерами агрегата... Один з таких значків був проданий найманому вбивцеві Дікаєву Аслану. За те, щоб викупити цей «значок» у слідчих Генеральної прокуратури... довелося викласти круглу суму (100000 у.о.)».

Кожний другий українець стежить за своїм здоров’ям, але воліє лікуватися самостійно. Про це свідчать результати телефонного опитування «Здоров’я і лікування в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна в грудні цього року. Опитали тисячу громадян віком старше 18 років, які мешкають у різних областях держави.

Як засвідчили відповіді, більше половини українців — 55,9% — стежить за своїм здоров’ям (31,6% сказали «швидше так», а 24,3% — «точно так»). Зізналися, що не стежать за здоров’ям, 40,6% респондентів.