Матеріали без рубрики

Весна — час, коли люди частіше, ніж будь-коли, закохуються й освідчуються. А деякі навіть роблять спокусливі пропозиції — піти до РАГСу. Залежно від побажань клієнтів, реєстрація шлюбу в Україні може коштувати від 85 копійок до 2500 гривень. Про це свідчать дані моніторингу, проведеного власними кореспондентами «Укрінформу» в обласних центрах України.

Попри усталену думку, що одруження — процедура недешева, виявляється, отримати «штамп у паспорті» в Україні можна лише за 85 копійок. Щоправда, інформацію щодо такої майже безкоштовної реєстрації працівники РАГСів бережуть від сторонніх вух як найсуворішу державну таємницю. Тільки у трьох обласних центрах — Запоріжжі, Луганську та Херсоні — наречених готові розписати за вказану символічну ціну. При цьому слід пам’ятати, що така церемонія не передбачає ані маршу Мендельсона, ні жодних урочистостей — лише відмітку в паспортах та документ про реєстрацію шлюбу.

Уряд Віктора Януковича вдається до нестандартних кроків, аби отримати чергову ін’єкцію від Міжнародного валютного фонду. За інформацією «Української правди», він звернувся до американської лобістської та консалтингової компанії APCO по допомогу у вирішенні питання фінансового вливання. Лист, який є у розпорядженні «УП», підписаний Брентом Крейном, програмним менеджером цієї аналітичної установи у Вашингтоні. Його адресовано членам Міжнародної спілки радників (IAC) та дивізіону Глобальної політичної стратегії (GPS) при APCO, куди входять відставні чиновники і топ-менеджери з різних країн.

Тема листа позначена як «терміновий запит від уряду України». У ньому пан Крейн повідомляє радників APCO про делікатне прохання, яке надійшло з Києва. З прочитаного складається враження, що нинішні українські чиновники виявили повну безпорадність у переговорах з міжнародними фінансовими установами.

«Ми отримали прохання уряду України спробувати знайти спосіб просунутися вперед у розблокуванні тупика, в який зайшли відносини України з МВФ щодо отримання подальших траншів з $15 мільярдної допомоги МВФ.

ДО «Резиденція «Синьогора»  Державного управління справами Президента України 7 березня уклала угоди з ПАТ «Івано-Франківськгаз» на постачання та транспортування 301612 кубометрів газу в 2012 році на загальну суму 1,42 млн грн, повідомив сайт «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель».

Сам газ коштуватиме 4367 грн, або $545 за тисячу кубометрів. Ще 360 грн до цієї ціни додасть транспортування за кожну тисячу кубометрів. Таким чином загальна вартість газу для карпатської резиденції Віктора Януковича склала 4727 грн, або $591 за тисячу кубометрів.

Дедалі більше українців залишаються без роботи. І винна в тому не світова криза, а українська влада. Це змушує людей шукати щастя за кордоном або перебиватися з юшки на воду та виходити на мітинги, як було під час акції «Україна проти Януковича!». Ані схід, ані захід країни вже не покладають жодних надій на нинішню владу, що протягом двох років довела свою цілковиту неспроможність.

Офіційна статистика свідчить, що 2010 року 106 тисяч українців втратили роботу, а 2011-го — ще близько 200 тисяч. Рівень прихованого безробіття ніхто не обраховував, але він у кілька разів вищий за офіційний. Бюджетні кошти, призначені для створення нових робочих місць, чиновники нахабно розкрадають, залишаючи сотні тисяч сімей без шматка хліба. Так, на гарячому попався директор Державної служби зайнятості, у якого знайшли 3 кілограми золота, діаманти й валюту на мільйони доларів.

Як ми уже повідомляли, 9 березня біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники обласних партійних організацій Одещини — ВО «Батьківщина», «Фронту змін», Народного руху, «Реформи та порядок», «Свободи», «За Україну!» — підписали угоду, в якій ідеться:

«Ми, представники українських опозиційних демократичних політичних партій, враховуючи весь досвід українського державотворення та усвідомлюючи високу відповідальність перед українським народом, відстоюючи необхідність повернення країни на демократичний шлях розвитку та забезпечення умов для добробуту і можливостей для самореалізації кожної людини, наголошуючи на потребі повноцінного забезпечення європейських стандартів свобод і прав громадян та вимагаючи припинити політичні репресії і звільнити лідерів опозиційних партій — Юлію Тимошенко, Юрія Луценка й інших політичних в’язнів, захищаючи конституційне право громадян України на формування органів влади, отже — на вільні та чесні вибори, проголошуємо наступне.

Понад 90% всіх надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб дає заробітна плата населення. Тобто ті, хто реально живе «на одну зарплату», є основними наповнювачами місцевих бюджетів.

За словами директора науково-дослідного центру проблем оподаткування Національного університету ДПА України Костянтина Швабія, середня ефективна ставка податку на зарплату в 50 разів вища за податкову ставку на доходи підприємців, та 4,5 раза вища за ставку податку на власність.

Сенсаційне викриття «Першого каналу» Росії про те, що в Одесі готувався замах на Володимира Путіна, наразі не має підтвердження. Принаймні, як повідомило цими днями видання «Коммерсантъ-Украина» з посиланням на джерело, знайоме з матеріалами справи, у ній відсутні прямі докази того, що Руслан Мадаєв (уродженець Чечні) та Ілля П’янзін (громадянин Казахстану) готували в нашому місті проти старого-нового президента РФ терористичний акт, а відтак у слідчих Служби безпеки України поки що нема підстав для пред’явлення відповідного звинувачення.

Водночас джерело, близьке до слідства, стверджує, що досліджені речові докази у справі не дають однозначної відповіді на запитання про наміри підозрюваних. Після вивчення елементів вибухових пристроїв, знайдених у квартирі, відеозаписів та фотографій у вилученому ноутбуці, свідчень, наданих затриманими, виходить, що в Одесі вони лише навчалися виготовляти вибухівку з підручних матеріалів та проводили пробні вибухи.

Дещо  із  розповідей  Заура

Рано-ранесенько я звикла бачити його у невеличкому сквері неподалік своєї оселі. Нас цілий гурт — тих, хто піклується про здоров’я і водночас бореться із зайвими кілограмами. Зо два роки тому почав приходити у сквер доволі огрядний «спортсмен», з яким усі швидко роззнайомилися. Грузин на ймення Заур виявився товариським, спостережливим і цікавим до всього чоловіком. Тривалий час він працює механіком в одному з одеських автопідприємств. Там же прилаштував на роботу молодшого брата. Решта великої родини залишилася на батьківщині.

Так склалися обставини, що у тієї рідні Зауру довелося перебувати кілька місяців (на робочому місці його заміняв брат). Повернувся лише наприкінці цьогорічної лютої зими. Великі морози вже позаду, отож у сквері ми знову разом. Після привітань у всіх очах одне запитання: як там у Грузії? Дуже хотілося почути про все з уст очевидця. Заур жваво розповідав, а нам зоставалося тільки дивуватися.

У році, що минув, утримання мережі, яка надає медичні послуги населенню Одеської області, обійшлося платникам податків в 1 мільярд 661 мільйон гривень (а з позабюджетними внесками — в 1 мільярд 827 мільйонів гривень). Це — найвитратніша стаття обласного бюджету. Такі цифри було озвучено під час підсумкової колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головну доповідь на якій мала заступник начальника управління Тетяна Кондратюк.

Як саме витрачаються виділені гроші — також почули учасники колегії. Варто наголосити на тому, що цього разу на засіданні обійшлося без агітаційних промов про реформування галузі (воно, якщо зауважили, в цьому напрямку скрізь затихло, чи не перед виборами, бува, щоб зайвий раз не зачепити за болюче й без того збурений громадський спокій). Найважливіші цифри та факти, почуті на підсумковій колегії й викладені нижче, нашому читачеві також скажуть немало.

Кожна людина, як відомо, неповторна, наділена від природи якимись індивідуальними здібностями, обдаруванням. Хтось — великий майстер у тому чи іншому ремеслі, хтось — має мистецький хист, хтось кохається в рослинах і створює довколишню красу...

Сьогоднішня наша розповідь — про жінку, яка багато чого вміє і може, а ще має особливе обдарування — ладити з людьми, допомагати їм.

У неділю, 18 березня, жителі Ісаєвого Миколаївського району обиратимуть сільського голову. Однин з кандидатів на посаду — Алла Лісовенко — молода, енергійна, працьовита, компетентна жінка. Миколаївський район — земля, де народилася і виросла Алла Анатоліївна, де живуть її батьки. Завдячуючи цьому вона дуже добре знає сільське життя, турботи, біди і радощі земляків.

До 130-річчя поетки і педагога

Сто тридцять років тому, 16 березня 1882-го, у Харкові в родині Алчевських народилася донька, яку нарекли іменем святої Христини на честь матері, що також носила це ім’я.

Родина Алчевських була знана на теренах тодішньої імперії. Олексій Кирилович був відомим українським промисловцем і банкіром (мав власний Харківський торговельний банк, заснував низку металургійних підприємств на Луганщині, навіть місто Алчевськ на Донеччині назване на його честь) і був людиною передових поглядів, активно займався громадською діяльністю. А ще більше знали про цю родину через матір — Христину Данилівну — відомого українського педагога, організатора народної освіти, яка 1862 року заснувала Харківську жіночу недільну школу — безкоштовний заклад освіти для дорослих, який існував аж до 1919-го. Замолоду у цьому навчальному закладі вчителював Борис Грінченко, інші видатні українські педагоги. Христина Данилівна підготувала і видала вкрай необхідні селянству та робітникам посібники «Що читати народові» та «Книга для дорослих», її перу належить також низка педагогічних статей про навчання дорослих, а ще — спогади «Передумане й пережите».

Всім користувачам Інтернет надав можливість оперативного доступу до величезного масиву інформації, надзвичайно полегшив роботу з пошуку потрібних статей, спілкування з різними адресатами тощо. Що й казати, це велике надбання. Однак треба пам’ятати, що новітня електронна мережа — це лише підмога, хай і неоціненна, в праці чи навчанні.

Сьогодні, скажімо, багато хто користується інтернет-перекладачем з російської мови на українську. Це, звичайно, чудово, що техніка наділена такою функцією. Але якою досконалою не була б ця система, вона не спроможна замінити людину. Тому нерідко у перекладеному тексті іноді важко збагнути, про що ж ідеться. Наприклад, з російської «пол Европы» комп’ютер скрупульозно переклав як «підлога Європи». Російський вислів «камень в почке» обернувся на «камінь у бруньці», «взялись за работу с охотой» — «взялися за роботу з полюванням». «Художник Марк Шагал» і «художник Марко Крокував», «парень с высшим образованием» і «хлопець з вищим утворенням», «здравствуй, Мишка» і «здрастуй, Ведмедик» і т. д.

Президент Віктор Янукович підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів».

Закон передбачає внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» змін щодо:

Вживання спиртного є однією із причин безпліддя українських чоловіків. Про це на прес-конференції розповів доцент кафедри урології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Олег Нікітін.

«Відомо, що вживання алкоголю, наркотиків, куріння — одна з причин безпліддя. Загально відомо також, що Україна є не останньою країною за рівнем вживання алкоголю — це етнічна особливість нашої нації», цитує ІА «Медичні новини» фахівця.

Кілька років поспіль у ці шевченківські дні у виставковій залі Одеської організації Національної спілки художників України (вул. Торгова, 2) відбувається неординарна подія. Здавалося б, нічого особливого: виставка, та й годі. Але водночас це і конференція, на якій можна побачи людей неординарних, українську інтелігенцію — науковців, представників творчих професій тощо, почути цікаві, оригінальні думки не лише про Шевченка, а й, у зв’язку з цим іменем, про сьогодення наше, про час, у якому живемо…

Цьогоріча виставка значно різниться від попередньої. І свідомо, й на генному рівні митці віддають данину шевченківській темі, вони виражають своє ставлення до життя, свої почуття та емоції. Хоча є на виставці і портрети Тараса Григоровича. Не всі вони рівноцінні, й у кожному з них — розуміння (або ж нерозуміння) художником не лише образу Пророка нації, поета, а й просто людини з її долею. Народившись кріпаком, фактично — рабом, він досяг вершин визнання своєю працею та своїм талантом. Будучи академіком як художник, та поетом, сміливістю якого захоплювалися, він свідомо став на прю з ненависним царатом, на захист свого народу.

Про це говорили на відкритті цієї виставки-конференції гості художників, знані у місті тим, що роблять українську справу, бо не можуть цього не робити. Роблять наперекір нині розповсюдженому конформізму, котрий іржею роз’їдає суспільство. Властиво, темі цій — конформізм і свобода — присвятив своє коротке вступне слово заслужений художник України Сергій Савченко, координатор виставки. А прикладом для всіх нас у цьому сенсі є життя Тараса Шевченка, перед яким стояли блискучі перспективи, та він не спокусився тією можливістю й залишився самим собою. Ця виставка, підкреслив мистець, не є ілюстративною творчістю художників, кожен був вільним у виборі, що саме подати на неї. Взявши участь у ній, він вже виявив своє ставлення до цієї акції.

До списку найбагатших людей планети, оприлюдненого 7 березня  авторитетним журналом Forbes, увійшло вісім українців. Їх сукупний капітал, за оцінкою експертів видання, становить 31,1 мільярда доларів.

Найбагатшою людиною планети вже третій рік поспіль залишається мексиканський медіамагнат Карлос Слім. Статок 72-літнього чоловіка аналітики Forbes оцінили в 69 мільярдів доларів, і це на п’ять мільярдів менше, ніж було у нього торік.

Кілька місяців тому Івана Васильовича Негоду колеги й друзі вітали зі святом: cповнилося півстоліття його роботи у споживчій кооперації. Роботи славної й почесної, такої, що не соромно озирнутися назад.

Родом цей невтомний чоловік з Луганщини, з великої селянської сім’ї. До Чернігівського кооперативного технікуму вступив, вже будучи спочатку учнем, а потім майстром виробничого цеху Сватівської райспоживспілки. З дипломом молодого спеціаліста прибув до Одеси. Звідси шлях проліг до Великої Михайлівки, де саме був потрібен інженер-технолог хлібопекарного й кондитерського виробництва.

Щодня влада підносить українцям «покращення життя» навпаки. Минулий тиждень був позначений звинувачувальним вироком Юрію Луценку, дипломатичним скандалом з Євросоюзом, зростанням цін на бензин і підвищенням тарифів на холодну воду.

Негаразди почалися не сьогодні, а два роки тому, коли Янукович та його команда прийшли до влади. Всі започатковані ними реформи зазнали краху; і в економіці, і в соціальній сфері посилюється криза. Влада розписалася у своїй неспроможності, почавши переставляти місцями чиновників на керівних посадах. У той час ціни на бензин зросли, вода для населення подорожчала.

Так останнім часом нерідко повторює Олександр Дилейко, наш односелець, кандидат на посаду сільського голови в селі Кірове Комінтернівського району. Йому не треба проводити якихось спеціальних зустрічей, бо добре знає майже кожного і в Кіровому, і в Ониськовому, і у Ставках, знає всі їхні тривоги і проблеми. Відтак, спілкуючись з односельцями, Олександр Анатолійович ніколи не дає пустих обіцянок, не заявляє з пафосом, мовляв, як стану сільським головою, то всі питання повирішую.

Здолати негаразди, втілити важливі для села задуми, переконаний і завжди на цьому особливо наголошує Олександр Анатолійович, можна тільки гуртом, всією громадою, спільно з депутатським корпусом сільради. І якщо громада висловить йому підтримку, то матиме справжнього лідера, здатного згуртувати односельців у непростій справі відновлення колишньої слави Кірового.

6 березня відбулася XVII звітно-виборна конференція Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України.

У звіті про діяльність за період з 1 лютого 2007 року по 6 березня 2012-го, з яким виступив голова правління Юрій Работін, йшлося про доробок організації щодо соціального і правового захисту журналістів, обстоювання засад свободи слова, права на незалежну медійну діяльність тощо. Промовці, які взяли участь в обговоренні, загалом схвально оцінили проведену роботу, а також окреслили ті напрямки, які потребують пильнішої уваги, зокрема домагатися реалізації на практиці принципів толерантності і консолідації в журналістському цеху Одещини, подбати про підвищення фахового рівня працівників ЗМІ, і насамперед молоді.

Першу книгу в своєму житті маленька Юлечка зрозуміла ще дев’ятимісячним немовлятком. Було це так. Мама показувала їй ілюстрації до «Курочки ряби» й пояснювала: «Бачиш, донечко, баба плаче, дід і мишка плачуть, бо яєчко розбилося». Якусь мить дитя уважно вдивлялося у малюнок, а потім скривилося та як заплаче!.. Мама була ошелешена таким співпереживанням малої невеселій ситуації. Відтоді варто було показати дівчині книжкову обкладинку, як вона готова була заплакати…

Під час бурхливих подій Помаранчевої революції мама з однорічною Юлечкою на руках брала щонайактивнішу участь у всіх масових заходах. Вдома мала, яка ще не навчилася добре говорити, окрім деяких слів, брала в рученята помаранчевий прапорець і, вимахуючи ним, по складах промовляла: «Ю-щен-ко!» Почавши добре розмовляти, чудово розмірковує не лише про народ і державу, навіть — про політику.

Ім’я Наталі Ступак уважні читачі вже помітили на сторінках «Чорноморських новин». Пише дівчина гарні вірші, ілюструючи їх тонкими виразними малюнками. А нещодавно надіслала в дарунок газеті свою оригінальну роботу, яку бачите на цьому знімку: русалка з «Чорноморкою», берег, море, кораблик — то справді ювелірна, об’ємна кольорова аплікація з незліченної кількості дрібнесеньких скручених з паперу детальок.

Наталя ще зовсім молода людина. Нині закінчує Уманський педагогічний університет за фахом технолога-педагога. Буде вчителем трудового навчання. Власне, вже ним і є, бо, навчаючись заочно, п’ятий рік викладає у Балтському педагогічному училищі методику трудового навчання.

Нащадок  Шустова живе в Одесі

…Музею коньяку ще нема, але про нього вже багато говорять. Він, безперечно, стане одним із визначних місць Одеси, де відвідувачі зможуть ознайомитися з історією виготовлення елітного напою і людьми, які заснували та розвивали у нас його виробництво. Пізнавально буде простежити — на діючій моделі — весь шлях перетворення винограду у кінцевий продукт, дізнатися про його особливості, а на завершення продегустувати різні марки коньяку і ще раз переконатися, що він посідає особливе місце серед інших спиртних напоїв. Фахівці стверджують, що якісному коньяку притаманне «відчуття хвоста павича». Так за аналогією з феєричним забарвленням птаха вони називають незвичайний післясмак коньяку.

Зараз йде підготовка експозиції, і в цьому сенсі сталася подія, варта уваги громадськості. Нащадок великої родини — Валерій Шустов — передав у дарунок майбутньому музею сімейну колекцію, пов’язану з історією виробництва коньяку. Вона нараховує 55 предметів, датованих кінцем XIX — початком XX століть. Серед них — старовинні коньячні пляшки, графин, фотознімки, дипломи, дарчий кишеньковий годинник, друковані видання з рекламою фірмового напою.

З цього приводу на підприємстві відбулася прес-конференція, на якій перед журналістами виступили Валерій Шустов і голова правління ПАТ «Одеський коньячний завод» Дмитро Шолудько.

Упродовж кількох останніх років нам з чоловіком пощастило побувати у мандрівках містами України, а також туристичними маршрутами багатьох держав. Одна з подорожей — у південну частину Туреччини. Їхали з аеропорту в невеличке курортне містечко Кемер, розташоване між стрімкими верхами Тороських гір і чистою гладінню Середземного моря. Це якихось півгодини автомобілем від знаменитої Анталії.

Сучасному курорту Кемер — менше двох десятків років. Раніше це було скромне рибальське селище, до якого ще якихось півстоліття тому можна було дістатися тільки морем. Тепер сюди сучасними шляхопроводами їдуть туристи з усього світу. Нам, наприклад, випала нагода поспілкуватися з арабами, поляками, англійцями, німцями.

Тримаю в руках навчально-методичний посібник «Організація екскурсійних послуг», який вийшов друком українською мовою наприкінці 2011 року. Його автор — кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та управління туризмом Одеського національного економічного університету Сергій Нездоймінов. Не можу не порадіти цій новинці, адже це перше видання за роки незалежності, яке підготовлене в Одесі і яке майже в повному обсязі включає матеріал з понять екскурсознавства та музеєзнавства. Як на мене, суттєвим є і те, що у посібнику розкривається й підкреслюється роль екскурсії як важливого процесу пізнання навколишнього світу (особливостей природи, сучасних та історичних подій, елементів побуту людей тощо), як вагомої складової такого немодного, на жаль, зараз поняття «патріотизм».

Сергій Нездоймінов доклав чимало зусиль, щоб подати пояснення терміну «екскурсія» в історичному сенсі, розкрити особливості розвитку екскурсійної справи в контексті еволюції туристичної діяльності. Він згадує про важливу роль Одеси у формуванні і розвитку ринку екскурсійних послуг у дореволюційний період, адже саме тут ще в 1890 році був створений Кримський гірський клуб з філіями у Ялті та Севастополі.

Турецькі фахівці намагаються з’ясувати автентичність знайденого 12 років тому Євангелія — рукопису про життя і діяння Ісуса Христа, написаного, ймовірно, апостолом Варнавою, засновником Кіпрської церкви. Зараз життєпис, написаний арамейською мовою, вивчають науковці, після цього його планують виставити на огляд публіки в етнографічному музеї Анкари. Підвищений інтерес до знахідки вже проявив Ватикан.

Євангеліє від Варнави, написане на пергаменті, було вилучено митниками в аеропорту Турецької Республіки на Північному Кіпрі в 2000 році. Після конфіскації раритет перебував у сховищі речових доказів турецького управління безпеки. І тільки зараз, після запиту Етнографічного музею Анкари в генпрокуратуру, знахідку передали вченим для дослідження та подальшої передачі в цей музей.

Найкумедніші артисти з Америки, Польщі, Росії, Англії та України візьмуть участь у другому міжнародному фестивалі клоунів «Комедіада», що пройде з 28 березня по 1 квітня в рамках «Гуморини».

Посмішка як робота

У програмі фестивалю — не тільки численні вистави та гала-концерти, а й майстер-класи для тих, хто лише вчиться смішити — акторів-початківців й усіх, кому цікаві жанри пантоміми та клоунади. Серед запланованих вистав — постановки Євгена Вороніна (Берлін), Пітера Пітовського (Нью-Йорк), Янго Едвардса (Амстердам), запрошених театрів — «Лицедії» (Санкт-Петербург), «Ніколи» (Краків), «Унісон» (Москва) і, звісно, одеських — «Маски-шоу» та «Каламбур».

Людям з обмеженими фізичними можливостями, що проживають у Харкові, дуже поталанило. Тутешнє міське творче об’єднання інвалідів «Інвапрес» уже десять років опікується цими людьми, старається зробити їхнє життя якомога яскравішим, повноціннішим.

З нагоди десятиліття керівники і члени цієї громадської організації приймали поздоровлення і влаштували зворушливу зустріч з численними гостями, які приїхали з восьми регіонів України. Зі сцени малої зали Харківського академічного театру опери і балету ім. М. Лисенка лунали на адресу ювілярів щирі вітання представників влади, громадських організацій, високо оцінювалася їх діяльність. А потім був концерт. Основні учасники якого — лауреати багатьох конкурсів та фестивалів, організованих у різний час за допомогою «Інвапрес». Присутні були вражені майстерністю, професійністю виконавців, щоразу довго не стихали оплески, захоплені вигуки.

Весна прийшла до одеських шанувальників футболу не лише відновленням ігор національної першості на стадіоні «Чорноморець», а й відкриттям музею історії нашого футбольного клубу.

Під час урочистостей з нагоди такої неординарної події перед присутніми виступили начальник управління у справах фізичної культури і спорту Одеської облдержадміністрації Юрій Поволоцький, голова міської федерації футболу Віктор Гришко, ветерани клубу Віктор Зубков, Валерій Поркуян і Павло Досич.

Січневий вибух і пожежа в центрі Одеси, від яких постраждали 13 мешканців будинку № 24 по Тираспольській вулиці, і подальша спільна операція спецслужб України, Росії та Білорусі із затримання заїжджих терористів стали черговою сенсацією одеського походження. Перший російський канал передав репортаж із СІЗО Одеського УСБУ, два в’язні якого публічно зізналися у підготовці замаху на фаворита президентської кампанії в Росії Володимира Путіна.

Спочатку мовчали, потім раптом сплив Путін

Розслідування, яке ведуть одеські правоохоронці щодо пожежі 4 січня на Тираспольській, з самого початку було огорнене ореолом таємничості. Місцеві оперативники і слідчі протягом січня — лютого всіляко приховували від журналістів щонайменші його подробиці або навіть дезінформували громадськість. А в кінці лютого таємниця виявилася не просто доступною — потенційні організатори нібито зірваного замаху побажали публічно роз­крити свій злочинний задум, кінцева мета якого — замах на Путіна.

Важко припустити, чим викликана така «послідовність» українських охоронців законності. З одного боку, маємо факт захоплення спецслужбами інтернаціональної групи підозрюваних у тероризмі. А з іншої — СБУ продовжує наполегливо ухилятися від будь-яких коментарів. Можливо, через кілька місяців заговорять про нові версії. Наприклад, про підготовку замаху на одного з одеських бізнесменів, про що раніше повідомляли деякі інформ­агентства з посиланнями на джерела в правоохоронних органах. Або про акцію відплати за недавній розстріл (замість затримання) місцевими правоохоронцями двох чеченців — Аслана Дікаєва і Хасана Хадісова. Адже не випадково 4 січня на жорсткому диску вцілілого ноутбука в напівзгорілій винайнятій квартирі чеченців були виявлені плани-схеми важливих міських об’єктів, як-от Палацу спорту, а також місця найбільшого скупчення одеситів. Може, саме для їх знищення і виготовлялися вибухові пристрої, один з яких здетонував при виготовленні? Інакше, навіщо було їхати до Одеси з неблизького Казахстану або Ічкерії?