Матеріали без рубрики

На Одещині десь 15 тисяч осіб не мають певного місця проживання. Як повідомив сайт 048.ua, посилаючись на директора обласного центру обліку бездомних громадян Станіслава Чеканова, ці підрахунки дещо умовні, оскільки беруть до уваги і тих, хто може потенційно стати безхатьком. «Точної кількості бездомних не знає ніхто. За нашими даними, в Одесі близько 10 тисяч безхатьків, а в області — ще половина цієї цифри», — розповів Станіслав Чеканов, зауваживши при цьому, що це практично населення невеликого міста.

Як показує аналіз причин, що прирікають людей на життя під відкритим небом, 60 відсотків з них опиняються на вулиці через шахрайство з їхнім житлом або через алкогольну чи наркотичну залежність, інші 40 відсотків — вихідці з місць позбавлення волі.

Трудівники України, одесити!

До вас звертається трудовий колектив Приватного акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Стальканат-Сілур». Ми закликаємо вас: підтримаєте нас у нашій боротьбі проти загарбників рідного для багатьох одеситів підприємства, допоможіть захиститися від злочинної бездіяльності чиновників і рейдерства «бандитів у міліцейських погонах».

Наш завод, заснований у 1806 році, сьогодні є великим конкурентноспроможним підприємством України, яке динамічно розвивається. Торгові марки «Стальканат» і «Сілур» добре відомі споживачам близького і далекого зарубіжжя. Нас на підприємстві працює понад дві тисячі осіб, а це значить, що дві тисячі сімей живуть завдяки тій заробітній платі, яка стабільно виплачується на «Стальканаті». Повірте, для багатьох це єдиний прибуток у сімейному бюджеті.

Якщо найближчим часом не реформувати медичну галузь, вона завалиться остаточно. Самі медики зізнаються, що професіонали «вимирають», не передаючи свого досвіду молодим. А ось молодь вчитися «на лікаря» не дуже й прагне — в медичних вишах недобір. Влада безпорадно намагається щось «реформувати», але в неї виходить як завжди — все зводиться до закриття лікарень. Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, очолюваний «регіоналами», продукує якісь закони, але до покращення це не призводить. У цьому кожен українець переконується щодня.

Провладна більшість профільного комітету ВР грає у власну гру, мало звертаючи увагу на напрацювання представників опозиції. Скажімо, з восьми поправок, поданих лідером «Фронту змін» Арсенієм Яценюком до закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я», врахували тільки одну.

У господарському суді Одеської області сьогодні розглядаються п’ять справ, які стосуються, м’яко кажучи,  не партнерських відносин між, з одного боку, комунальним підприємством «Видавництво «Чорномор’я» і, з іншого — редакціями трьох незалежних газет: «Вечерней Одессы», «Чорноморських новин» та «Юга».

Дві з цих трьох справ — за позовами «Чорноморських новин» і «Юга» — про усунення перешкод у володінні службовими приміщеннями і три — за позовами КП «Видавництво «Чорномор’я» — про сплату заборгованості редакціями газет «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини» та «Юг». Уже відбулися перші засідання щодо розгляду всіх п’яти cправ. Сторони наводять свої аргументи, підтверджують їх відповідними документами, свідченнями, дебатують — одне слово, триває судовий процес.

«А долги-то дутые…» — під такою назвою у сьогоднішньому номері газети «Юг» опублікована замітка, в якій повідомляється про те, що у вівторок, 7 лютого, відбулося засідання господарського суду Одеської області за позовом комунального підприємства «Видавництво «Чорномор’я» до незалежної газети «Юг» про стягнення заборгованості — 52 тисячі гривень — за комунальні послуги.

Головуючий у цій справі суддя Олександр Демешин, дослідивши всі матеріали справи, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, згідно з яким у позові видавництву «Чорномор’я» відмовлено повністю, а це підтверджує: у редакції газети «Юг» боргів з комунальних платежів нема.

П’ятий Євроатлантичний форум «Україна та ЄС на порозі нової Угоди про асоціацію: вільна торгівля, енергетична безпека та демократія» зібрав багато міжнародних та вітчизняних експертів, і якщо спочатку (див. «ЧН» за 2 та 4 лютого) вони здебільшого говорили про нинішній стан стосунків України з Євросоюзом загалом, то згодом перейшли до більш конкретних тем. Зокрема, до обговорення перспектив імплементації Угоди про асоціацію.

Представник Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, виступаючи, підкреслив: якби Угоду про асоціацію (УА) було спокійно підписано, широка громадськість та ЗМІ не звертали б такої уваги на цей великий і глибинний документ. Суспільний інтерес до УА потребує задоволення, і це неабиякий стимул для тих, хто працює над угодою та її підписанням. Наразі текст документа для більшості громадян недоступний. Згодом, коли він відкриється для широкого загалу, розпочнуться нові дискусії щодо його змісту та окремих положень. «Наприклад, хтось може сказати, що та чи інша стаття підриває інтереси українського виробника, бо змушує впроваджувати дорогі екологічні стандарти. З іншого боку, слід розуміти, що загальнонаціональні інтереси не повинні ототожнюватися винятково з інтересами власників великих підприємств», — зауважив Олександр Сушко. Він також підкреслив, що в Україні вигоди від різних інтеграційних проектів часто порівнюються винятково з прогнозами зростання промислового виробництва чи ВВП і при цьому нехтуються інтереси звичайних українців. «Якими відсотками ВВП можна виміряти ту вигоду, яка буде від запровадження екологічних стандартів, зростання середньої тривалості життя тощо?» — запитав він і наостанок зазначив: ми повинні готуватися до того, що дискусії навколо Угоди про асоціацію стануть більш предметними і жвавими.

У багатостраждальній бібліотеці №8 централізованої бібліотечної системи для дітей м. Одеси у ці дні, на зламі січня — лютого, панує атмосфера історичних подій періоду Української Народної Республіки, дух любові та синівської відданості Вітчизні.

Втім, дух України тут присутній завжди. Можна було б згадати, як тероризували цю бібліотеку за патріотичне спрямування її роботи ті, для кого патріотизм має лише червоний колір — а таких в Одесі багато, на жаль: від схиблених на ідеології тоталітаризму простих жителів і до міських депутатів та чиновників. Ці прагнення будь-що нагнути бібліотеку до стандартів радянського минулого досягли апогею минулого року: тоді її було позбавлено права носити почесне ім’я двох славних одеситів — Івана та Юрія Лип. Але від цього бібліотека не стала інакшою, залишаючись і понині осередком виховання українського патріотизму серед своїх читачів — учнів навколишніх шкіл, зокрема гімназії №4, з якою бібліотека давно співпрацює. Формування історичної свідомості вихованців педагоги цієї гімназії вважають своїм важливим завданням. Тут часто бувають відомі українські письменники, науковці. На основі почутого під час зустрічей з іменитими гостями, історичних фактів педагоги дають своїм учням цілковиту можливість самим сформувати власну думку про ту чи іншу подію, спонукають їх до прагнення дізнатися більше, аніж написано у шкільному підручнику. Навчають умінню захистити свої переконання навіть тоді, коли найбільші авторитети для них — батьки —  мають дещо іншу думку. Багато дізналися гімназисти і про трагедію під Крутами, готуючись до вшанування пам’яті героїв.

Продовження. Початок у номерах за  28 січня та 4 лютого.

У неділю, у свято чумак нізащо не вирушить в дорогу, а дасть в ці дні спокій собі та худобі. По дорозі траплялися церкви — наші, румунські та болгарські. Залишимо, було, вартовників при волах і возах, а самі йдемо до церкви. Я, оскільки вмів читати та співати ще малим, ставав на клірос і співав навіть у румунських церквах, хоча одне тільки «доміне мілоєшті». Народ майже повсюди був заможний та гостинний: забачать чумаків і розбирають з церкви по хатах на обід. Мені, як помічнику на кліросі, діставалась найбільша честь та частування; скоріш за все, запросить до себе дячок, а іноді й священик; напоять, нагодують, ще й на дорогу чогось їстівного дадуть. Саме так пригостили мене з батьком в Ганському, де я співав з синами управляючого Сендерка, не знаючи, що доведеться бути в них школярем. А якось випало мені заступити священика і дячка разом. Приходимо ми в слобідку Кошкову, маєток Потоцького. Раптом назустріч нам люди.

Підготовка України і Польщі до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року перебуває на завершальній стадії. Основна частину робіт в обох країнах успішно завершена, і сьогодні організатори можуть зосередитися на деяких доопрацюваннях та операційній частині.

Генеральний секретар УЄФА Джанні ІНФАНТІНО в інтерв’ю офіційному виданню УЄФА до «Євро-2012» «Official Preview Guide» розповів про очікування союзу від україно-польського чемпіонату, актуальний стан підготовки двох країн та досвід організації подібних масштабних заходів.

Майже три сотні поліцейських, які працювали на місці терактів 9/11 в Нью-Йорку, після трагедії захворіли на рак: жахливий діагноз було встановлено 297 правоохоронцям, чий середній вік становив лише 44 роки, 56 офіцерів поліції від пухлини померли.

Як зауважує «1+1», американська преса називає ці дані «приголомшливими». За статистикою, до терактів 11 вересня в Нью-Йорку впродовж року серед поліцейських фіксувалося близько шести випадків захворювання на рак, а після — ця цифра зросла до 16. Найпоширеніший діагноз — рак легенів, крім того, пухлини виявляють у жовчних протоках, гортані, носовій порожнині.

Рута садова. Її сіро-зелене листя, а також насіння здавен використовували не тільки як приправу до салатів, омлетів з овочами, рибних страв, але і як лікарську рослину. Як пряність можна вживати молоді свіжі та сушені листки, їх незвичайний аромат робить приємнішим смак риби, яєць, паштетів з сиру. Однак до рути треба звикнути. У сумішах з іншими прянощами її використовують для приготування дичини. Пряність додають до готової страви, і то в невеликій кількості. Використовують її і для приготування оцтових настоянок.

Селера. Відома як коренеплід, який разом з морквою та петрушкою додають до супів, тушкованої яловичини або вживають в салатах у сирому чи вареному вигляді. Цю рослину вирощували ще в давнину. Поряд з плодами як пряність можна вживати і листя. Воно добре сушиться, зберігає аромат, а відтак може стати в нагоді взимку.

Про те, що алкоголь шкодить здоров’ю, — знають усі. А от про його користь (звісно, мова про малі дози) розповів нещодавно в журналі American Journal of Clinical Nutrition доктор Френк Ху з Гарвардської школи суспільного здоров’я в Бостоні.

Дослідження, проведене вченим, засвідчило: помірне споживання алкоголю на 30% знижує у жінок ризик захворювання на діабет 2-го типу.

Як ми вже повідомляли в попередньому номері газети, з понеділка у кабінетах редакції, і не тільки нашої, стовпчик термометра опустився нижче нульової позначки. «Глючить» офісна техніка, позамерзала вода в чайниках, пляшках, які тримали для поливу квітів. Теплолюбні кімнатні рослини загинули...

Через такі екстремальні умови не вийшов четверговий номер газети «Юг». Ми, замерзаючи (без верхнього одягу та рукавиць холод вмить проймає до кісток), все ж підготували номери і на четвер, і на суботу. Але сьогодні змушені звернутися до вас, наші дорогі читачі, поставитися з розумінням до ситуації, а відтак не ображатися на те, що наступного четверга газета не вийде. У приміщенні видавництва, яке всілякими способами зазіхає і на кабінети редакції (наступного тижня нас чекають два судові засідання з цього приводу), вже частково розморожено опалювальну систему, виключено подачу води, і через це, даруйте за натуралізм, навіть у туалет сходити неможливо.

Президент України Віктор Янукович підписав указ про призначення головою Служби безпеки України Ігоря Калініна.

Новопризначеного шефа СБУ називають людиною, якій глава держави дуже довіряє. Таку думку підтверджує і той факт, що саме Ігоря Калініна президент невдовзі після вступу на посаду призначив начальником управління Державної охорони України.

Від морозів в Україні померло майже втричі більше людей, ніж у Росії, у п’ять разів більше, ніж у Польщі, та у 80 разів більше, ніж в Австрії.

У період сильних морозів, повідомив у п’ятницю сайт МНС України, померла 101 особа.

Так вийшло, що на старість (я 1943 року народження) лишилася самітньою й дуже немічною. Маю серйозну хворобу серця, гіпертонію, ще й пошкодила ногу, тому ходжу з ціпком. Фізично працювати чи щось для себе принести не можу. Доводиться просити чужих людей. Аж не віриться, що колись серед інших односельців  виводила місцевий колгосп у передовики.

Працювала на фермі техніком штучного осіменіння корів. Завжди мала стабільний показник: понад сто телят на сто запліднених корів. Цього домагатися дуже нелегко, тому часто в районі мене ставили у приклад іншим, мій фотопортрет був на Дошці пошани. Все те у минулому, а в підсумку навіть не маю тепер земельного паю.

Упродовж двох днів буксири криголамного типу портового флоту Іллічівського морського торговельного порту звільняють акваторію від льоду, товщина якого місцями сягає 10 — 15 сантиметрів. Щорічно в районі поромної переправи зимують понад 50 лебедів, кілька сотень качок та чайок, і без ділянок вільної води птахи можуть загинути.

За словами начальника служби охорони навколишнього середовища порту Юрія Яковищенка, порятунок пернатих від морозів вже став для портовиків доброю традицією. «Щорічно із середини 1990-х тут зимує птаство, щороку його кількість зростає, і ми постійно стежимо за ситуацією, особливо коли різко знижується температура. Якщо замерзає акваторія, як наприклад, цього року, порт виділяє буксири криголамного типу, щоб вони обламували лід, для того щоб птахи могли плавати у вільній воді і не замерзали. Також портовики підгодовують пернатих. Коли дуже холодно, зернові термінали навіть виділяють зерно, — розповідає Юрій Яковищенко. — Були зими, коли вода в акваторії цілком замерзала й обламувати лід уже не вдавалося, тоді справді доводилося рятувати лебедів — їх забирали в спеціально обладнані вольєри у господарських приміщеннях порту, годували, а з поверненням тепла випускали назад».

14 лютого, у день усіх закоханих, Одеський історико-краєзнавчий музей (Гаванна, 4) порадує городян спеціальною програмою «Два чоботи — пара».

На тих, хто цього дня завітає до музею, чекає літературна гра «Листи коханим», різномані конкурси та вікторини, а також спеціальна музична програма.

«Зараз визначний момент не лише для відносин між Україною та ЄС, а й для самої України, адже вона повинна проаналізувати, чи справді віддана цим цілям, чи потрібні вони їй. І Європейському Союзу, і Україні потрібне хороше партнерство, засноване на спільних цінностях та юридично зобов’язуючих угодах. Й остаточне прийняття Угоди про асоціацію було б дуже важливим кроком у цьому напрямку», — розпочав другий день V Євроатлантичного форуму «Україна та ЄС на порозі нової Угоди про асоціацію: вільна торгівля, енергетична безпека та демократія» голова Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшера (про перший день роботи цього форуму «ЧН» розповідали у номері за 2 лютого).

Він зазначив, що нинішня українська адміністрація постійно підкреслює свою зацікавленість у Європейському Союзі та в сповідуванні європейських цінностей, зокрема свободи ЗМІ тощо. З іншого боку, ми бачимо, що реформи не виправдовують очікування і внутрішній розвиток в Україні стосується в основному дуже відомих справ проти представників опозиції. «Ці процеси вважаються політично вмотивованими, і ці справи — лише одна з ознак існування більш широкої проблеми. Ми бачимо труднощі у сфері дотримання основних цінностей», — підкреслив голова Представництва ЄС в Україні. Що стосується багатьох реформ, їх результати, на думку політика, не завжди можна вважати вдалими, хоча й розпочиналися вони з добрими намірами. «Бізнес-клімат в Україні також викликає серйозне занепокоєння. Знову ж таки реальність дуже відрізняється від тих цілей, які були поставлені органами влади України після обрання президента Януковича», — зазначив він.

Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер закликає владу США уникати зустрічей з керівництвом України на найвищому рівні. Свій заклик він обґрунтовує порушенням, на його думку, українською владою демократичних принципів і переслідуванням опозиції, — повідомляє ZN.UA.

«Посадові особи США повинні проінформувати українську владу, що поки Київ триматиме в ув’язненні лідерів опозиції і погіршуватиме демократію, ніякі зустрічі на найвищому рівні не будуть можливі», — сказав Стівен Пайфер. Він підкреслив: «Якщо Україна справді хоче приєднатися до Європи, то її керівництво має прийняти демо­кратичні цінності, які існують в Європі. Якщо керівництво не готове прийняти такі цінності, то як може Європа і Захід інтегрувати Україну?»

З нового року запрацювала всеукраїнська цілодобова «гаряча» телефонна лінія «Пульс податкової». У режимі нон-стоп кваліфіковані телефоністки приймають скарги від громадян на недобросовісних чиновників-хабарників. Про суть новинки і досягнення податкової служби в 2011-у розповів журналістам головний податківець Одещини Олександр Чернобай.

Минулий рік став для податкової служби роком реформ. Прийняття нового Податкового кодексу, реформування відомства, від центрального апарату до місцевих органів, — вдосконалень було багато. Деякі з них ще пахнуть свіжою фарбою печаток. Так, буквально цими днями податкову Одеської області зареєстрували у державного реєстратора. Відтепер вона не податкова адміністрація, а має офіційну назву: Державна податкова служба в Одеській області. На цьому нововведення не вичерпалися. «Сьогодні ми переходимо від фіскальної функції до сервісної. Це завдання поставлено перед нами Президентом України Віктором Януковичем у рамках Програми еконо­мічних реформ на 2011 — 2014 роки», — повідомив Олександр Чернобай, голова ДПС в Одеській області.

У 2011 році у Канаді вийшла друком книжка англійською мовою під назвою «Священний Престол і Голодомор. Документи з ватиканських таємних архівів про Великий Голодомор 1932 — 1933 років у Совєтській Україні». Нещодавно у Римі відбулася її презентація, повідомив тижневик «Українське слово».

Книжку, де зібрано понад 50 документів, видали отець Атанасій Маквей та професор Любомир Луцюк. Отець Маквей уже понад десять років здійснює пошукову роботу у ватиканських архівах. Він цікавиться історичними документами про Україну, оскільки, як зауважує, з української сторони ці матеріали ніхто не вивчає. Отець Маквей поставив за мету переписати всі документи стосовно українських справ ще й з огляду на те, що п’ять років тому папа Бенедикт ХVІ відкрив для дослідження науковців документи з ватиканських архівів за період 1922 — 1939 років. Три роки тому отець Маквей несподівано знайшов там документи про Голодомор і вирішив опрацювати ці матеріали, щоб у разі, якщо оприлюднюватимуться недостовірні факти про ставлення Ватикану до Голодомору (що дуже часто трапляється), мати готову відповідь на закиди. Згодом до Рима приїхав із Канади професор Любомир Луцюк, який також цікавився матеріалами про Голодомор. Історики вирішили спільно працювати над книгою, що мала вийти англійською мовою.

Продовження. Початок у номері за  28 січня.

А вздовж цього зеленого безкрайнього моря чорною стрічкою ледь примітно в’ється рівна, тверда дорога. Валка розтягнеться ледь не на півверсти. Воли йдуть «вільним поступом», погойдуючи круторогими головами. Міцні, свіжо змащені вози широкими ободами ледь помітно котяться широкою дорогою. Ні скрипу, ні стуку. Широко крокує передній чумак, розмахуючи без потреби батогом, вартовники, які сторожували всю ніч волів, хроплять, розтягнувшись на возах; мовчки, задумливо йдуть старики, кожний біля своїх волів, молоді весело споглядають вгору і по боках, один пісню затягне, другий достане довгим батогом ховрашка, що перетинає дорогу, той гукне до своїх круторогих. Копошаться та дзижчать у траві комашині створіння, весело снують та співають пташки над головою. Кожен подих хвалить Господа по-своєму. У повітрі благодать, в душі справжній рай...

«Не дамо загинути жодній пташині». Учасником цієї благочинної місії, організованої Малою академією літератури і журналістики, може кожен, у кого добре і співчутливе серце. І великих зусиль докладати не доведеться. Варто тільки захотіти, дослухатися до пташиного співу й оцих наших порад.

Чи є в тебе за вікном годівничка для птахів?

Цими днями з Південної Кореї в України теплоходом «Beluga-R» відправлено два перші електропоїзди, виготовлені фірмою «Hyundai». Вони придбані за програмою підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу і мають забезпечити пасажирам швидкісне пересування між містами, в яких відбудуться матчі «Євро-2012», а також належний рівень комфорту.

Теплохід з незвичайним вантажем, за попередніми даними, перебуватиме в дорозі 30 — 40 днів і десь на початку березня прибуде до Одеського морського торговельного порту. Тут готові до вивантаження поїздів. Зокрема, враховано те, що корейські вагони дещо довші, ніж наявні в «Укрзалізниці», а відтак залізничну мережу адаптовано під потрібний розмір. Розроблено й технологію різних варіантів вивантаження. Всі роботи з приймання потягів контролюватимуть корейські спеціалісти. Далі сформовані поїзди будуть відправлені до Харкова.

Робота над текстом Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС майже завершена. За сприятливих обставин уже з наступного року ця угода могла б стати дороговказом суспільно важливих реформ, забезпечуючи незворотність європейської інтеграції нашої держави, підтверджуючи остаточний вибір на користь європейської моделі суспільного та економічного розвитку. Однак політичні ризики, що виникли внаслідок ерозії демократії в Україні, ставлять подальші кроки під сумнів. І це в той час, коли після п’яти років переговорного процесу Україна та ЄС упритул підійшли до укладання наймасштабнішого й найамбітнішого двостороннього документа за весь період двосторонніх відносин.

Про завершення переговорного процесу щодо УА сторони оголосили під час саміту Україна — ЄС у Києві 19 грудня 2011 року. І якщо ще донедавна передбачалося, що УА може бути офіційно підписана влітку 2012-го та набути чинності в частині «економічних» розділів і повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі вже на початку 2013-го,

нині такий сценарій видається нереальним. Справа в тому, що судові процеси над лідерами опозиції, які в ЄС однозначно спри­ймають як «вибіркове судочинство», та інші прояви згортання демократичних свобод в Україні зумовили гальмування процесу укладання УА. Більшість держав — членів ЄС вважають за неможливе укладення такої масштабної і важливої для Євросоюзу угоди з країною, яка демонстративно нехтує своїми зобов’язаннями у сфері дотримання стандартів демократії і чиї євроінтеграційні декларації так сильно не збігаються з реальними діями.

Є й інші політичні ризики, зокрема посилення тиску на Україну з боку Російської Федерації з метою схилити Київ до відмови від УА з Євросоюзом і приєднання до керованого РФ Митного/Євразійського союзу. Оскільки членство України у будь-якому митному союзі позбавляє її права самостійно укладати угоди про вільну торгівлю, такий крок унеможливить укладання Угоди про асоціацію з ЄС.

Відповідь директору видавництва «Чорномор’я», колишньому шеф-редактору газети «Одесская реклама» В. І. Носачу

Приводом для цієї статті стала публікація «Шум из ничего, или Почем свобода слова» у газеті «Одесcкая реклама» від 22 грудня 2011 року за підписом директора видавництва «Чорномор’я» і в той час ще шеф-редактора цієї газети В.І. Носача. У ній автор скаржиться на редакції газет «Вечерняя Одесса», «Юг» і «Чорноморські новини», які займають певну площу в редакційному корпусі видавництва та заважають цьому комунальному підприємству добре жити.

Ми очікували, що редакції названих вище газет самі дадуть відповіді шеф-редактору «Одесской рекламы», але, як уже не раз підтверджувалося, журналісти можуть захищати всіх, крім себе. Тому й не з’явилася в одеській пресі відповідь В.І. Носачу. А він, мабуть, вирішив, що редакціям нічого йому заперечити. Ми хочемо розчарувати пана директора: свобода слова, на яку він замахується, вартує розголосу, великого розголосу, і ми хочемо,

Тиждень розпочався з чергової спроби влади захопити завод «Стальканат».

У понеділок, коли керівники підприємства Володимир Немировський та Сергій Фаєрмарк перебували за кордоном — вони поїхали в Австрію та Бельгію в пошуках інвестора для модернізації виробництва, — до воріт заводу під’їхало кілька автобусів та джипів з озброєними людьми у камуфляжі та в чорних масках. Щоб потрапити на територію підприємства, зламали огорожу. Правоохоронці показали охороні ордер на обшук і постанову судді Приморського райсуду В.В. Іванова від 25 січня. Силовики не могли не знати, що кримінальну справу призупинено 27 січня. Окрім УБОПу, на територію заводу наполегливо намагалися пройти співробітники податкової служби Одеської області, щоб провести позапланову перевірку за постановою слідчого обласної прокуратури. Юрист підприємства пояснила податківцям, що перевірка неможлива, оскільки керівництво заводу відсутнє з поважних причин. Третіми були співробітники МНС, які також навідалися саме того дня з перевіркою.

Силовикам не вдалося захопити завод. Юрист «Стальканату» показала «гостям» рішення про призупинення карної справи, датоване 27 січня, тоді вони вирушили в офісний центр «Стальканату» на Михайлівській площі, звідки вилучили всі можливі документи. На заводі зараз постійно чергують працівники. Підприємство перебуває під по­стійною загрозою.

Щоб розібратися з тим, що відбувається, до Одеси прибув перший заступник голови Комітету Верховної Ради по боротьбі з організованою злочинністю Геннадій Москаль. У вівторок він дав прес-конференцію, у якій також взяли участь в. о. генерального директора «Стальканату» Ігор Глазирін та керівник міської організації «Фронту змін» Олександр Остапенко.

У понеділок у кабінетах редакції, і не тільки нашої, температура знизилася до нуля градусів. Замерзла вода у вазі (результат — на фото), загинули вже деякі кімнатні квіти, «глючить» комп’ютерна техніка...

Через такі екстремальні умови не вийшов четверговий номер газети «Юг». Ми, наразі, замерзаючи (працювати без рукавиць неможливо — здається, що пальці, торкнувшись клавіатури, примерзнуть до неї), підготували цей номер і готуємо суботній. Але чи включаться завтра комп’ютери?..

Отак, мовчки, «без тиску на свободу слова» обласна влада Одещини може закрити рота одразу цілій низці обласних газет, бо ж у приміщенні працює з десяток видань. Серед ЗМІ, які сьогодні виморюють холодомором, — «Вечерняя Одесса», «Юг» і «Чорноморські новини», — найстаріші газети, у яких обласна рада руками свого комунального підприємства «Чорномор’я» ось уже п’ятий рік намагається відібрати редакційні приміщення.

«Продається церква» — під таким заголовком в одному з місцевих інтернет-видань нещодавно з’явилася новина про те, що одна з релі­гійних громад Одещини продає свій молитовний дім. Здавалося б, кому згодиться таке приміщення? Та станом на 1 січня в Одеській області діють 1290 зареєстрованих релігійних організацій, з яких переважна більшість (1239) належать до християнства, 12 — до іудаїзму, 10 — до ісламу, 29 — до нетрадиційних та новітніх віросповідань, і не всі вони мають власні приміщення. Отже, попит, можливо, і буде.

Взагалі, останнім часом так звані «релігійні питання» активізувалися. Торік прийнято низку нормативно-правових актів, що стосуються цієї сфери. Зокрема, Кабінет Міністрів постановою від 17 жовтня 2011 року № 1199 знизив тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, централізованого водопо­стачання і водовідведення для релігійних організацій, а також на природний газ для вироблення такого тепла (крім обсягів, які використовуються для виробничо-комерційної діяльності) до рівня тарифів населення. А ще вступила в дію постанова Кабміну № 1340 «Про внесення змін до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» — і тепер закордонні місіонери, на проповіді та семінари яких українців так часто запрошують з рекламних оголошень та афіш, мають спершу погодити свою діяльність на теренах України з обласними державними адміністра­ціями. Тобто держава не проти, аби українці ходили на релігійні зібрання, але тільки на «дозволені». Відлуння радянської влади…