Матеріали без рубрики

Раніше Великий піст був часом відмови від м’яса. Сьогодні ж ми, за деякими винятками, перетворилися на майже нестримних жерунів м’яса. Подальший текст — «Відповіді» віденського кардинала Крістофа Шенборна щоденному виданню «Heute» — можливо, попсує нам апетит і допоможе повернутися до розумної практики посту.

«В усьому світі не менше третини всього врожаю зернових іде на корм худобі. Та кількість зерна, якою відгодовують 100 м’ясних корів, могла б слугувати їжею для 2000 людей. Уся м’ясна худоба в усьому світі споживає таку кількість кормів, яка відповідає потребам у калоріях 8,7 мільярда людей — це більше, ніж населення Земної кулі.

Нині, схоже, серед містечкових керманичів пішла така мода: вистрибувати один поперед одного з ініціативами. Та хоч би при цьому радилися з фахівцями, щоб не виглядати принаймні смішно. Люди ж не ідіоти!

Ось УНІАН, посилаючись на прес-службу облдержадміністрації, повідомило, що у Донецькій області в рамках регіональної акції «Вітамінізація дітей» понад 400 тисяч школярів і дошкільнят у березні — квітні безплатно отри­мають майже по 2 кілограми яблук вітчизняного виробництва кожен! І що перші вантажівки з яблуками для дітей уже прибули в регіон. Яблука почали завозити в школи і дитсадки, щоб, хваляться, протягом березня і квітня, в період авітамінозу, підтримати дитячий організм додатковою порцією вітамінів. Мовляв, на останній сесії обласної ради депутати підтримали ініціативу губернатора та схвалили рішення про виділення 7 мільйонів гривень для вітамінізації дітей регіону. Проект охопить 28 міст та 17 районів Донеччини.

Села Арчепитівка та Бобрик Любашівського району нещодавно прогриміли на всю країну. Інтернет-видання, теленовини зарясніли заголовками «Молочний бунт», «Скільки «доїтимуть» селян?» і т. п. Про акцію протесту селян проти визискувального ставлення до них з боку приймальників та переробників молока коротко повідомлялося й у «Чорноморських новинах». Нині ми даємо детальнішу інформацію про ситуацію у цих селах.

Невеличке село Арчепитівка, у якому, власне, й зародився «молочний протест», розташоване в глибинці. Роботи для людей нема. Дев’яносто відсотків місцевого населення живуть з доходів від присадибного господарства. Якщо ж говорити про щоденну «живу копійку», то її дає реалізація молока. Іншого приробітку у цих краях, як і в більшості сіл України, сьогодні, на жаль, селянам просто не дано. Чи ж не допече оголошення від заготівельників про зниження на 40% закупівельної ціни на молоко?!

«Як жити, коли відбирають останні засоби існування?» — підняли голос в Арчепитівці. Почувши про арчепитівську сходку, власники худоби провели подібні акції й у сусідніх селах. Коли кількість сіл-«заворушників» перевалила за десяток, а районна влада продовжувала розводити руками, до селян виїхав заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Анатолій Новаковський. Приїхав, на відміну від районного керівництва, без охорони, уважно вислухав людей. Погодився, що справді треба щось робити. У присутності громади зателефонував до директора Первомайського молочноконсервного комбінату. Цей завод базується в Миколаївській області, і туди здають свою продукцію селяни з Любашівського району, оскільки він значно ближчий від одеських заводів. Керівник підприємства сказав, що без збитку для свого виробництва платитиме за молоко відповідної жирності та щільності не менше, ніж по 2 гривні 60 копійок. Анатолій Новаковський також дав адресу обслуговуючого кооперативу в Саратському районі для бажаючих вивчити подібний досвід (така поїздка вже відбулася — Авт.). Пообіцяв підтримку, якщо схожі кооперативи почнуть створюватися на півночі області.

Усім, кому не байдужа доля «Чорноморки»!

У суботу, 24 березня, з ініціативи спілки читачів «Чорноморських новин» у Палаці студентів відбудеться зустріч шанувальників газети, її авторів-дописувачів, друзів.

Міжнародна експертиза не знайшла в українських сирах, що першими потрапили під заборону Росспоживнагляду, пальмової олії. Про такі результати незалежної експертизи, зробленої за кордоном на замовлення української сторони, повідомив голова Держветфітосанітарної служби України Іван Бісюк.

На початку «сирної війни» з Росією його відомство доправило на закордонне тестування зразки сирів трьох виробників: Пирятинського і Менського сирзаводів та підприємства «Гадячсир». За словами Івана Бісюка, експертиза підтвердила: ці сири якісні і не містять рослинних олій. Офіційні результати тестів, які мають стати вагомим аргументом у «сирній війні», розраховують отримати за 10 днів, повідомила ТСН.

У четвер на Соборній площі зібралися кілька десятків одеситів, щоб висловити свою підтримку жертві жахливого злочину, скоєного молодими нелюдами у Миколаєві.

Схожі акції пройшли у кількох містах України. В самому Миколаєві зібрався багатотисячний мітинг. Люди обурювалися діями міліції, вимагали повернення смертної кари для виродків, збирали кошти на підтримку дівчини. До слова, про миколаївську трагедію говорить практично весь світ. Кошти на лікування присилають і з Японії, і з Австралії, і зі США. (Кошти можна переказувати на картку «Приватбанку» — 6762 4620 5746 3702, Суровицькій Тетяні Романівні.) На жаль, самій Оксані стало гірше, вона вже не може самостійно дихати і її перевели на штучну вентиляцію легенів.

Верховна Рада ухвалила внесла зміни до Сімейного кодексу щодо підвищення шлюбного віку.

Цими змінами передбачено, що відтепер шлюбний вік для чоловіків і жінок встановлюється на рівні 18 років, оскільки це відповідає готовності до сімейного життя за критеріями фізичної, соціальної та моральної зрілості жінки. Раніше жінкам дозволялося брати шлюб з 17 років.

Перші два з десяти корейських швидкісних 9-вагонних поїздів Hyundai Rotem, що невдовзі курсуватимуть Україною, 14 березня після розвантаження в Одеському морському порту прибули у локомотивне депо «Застава-1».

У свій перший рейс українською залізницею корейські потяги відправилися у заводській целофановій упаковці. Український локомотив акуратно, рухаючись із швидкістю 5 км/год., відбуксирував новенький Hyundai Rotem, який може розвивати швидкість до 180 км/год., у депо. Тут корейські наладчики виявили, що вагони стоять не в тому порядку. Як з’ясувалося, ще в Кореї їх неправильно завантажили і в такому ж неправильному порядку поставили на рейки та зчепили в Одеському порту. Тож перше, з чого довелося починати, правильно розташувати вагони. Після цього з них зняли плівку та перейшли до перевірки комплектації.

Шевченківське свято в Одесі 1920 року

Щороку майже у всіх населених пунктах України відбуваються урочистості з нагоди дат народження та смерті українського генія Т. Г. Шевченка. І щороку, починаючи з совєтських часів, бачимо одну й ту саму сумну картину: чиновники-українофоби, політикани, плазуни покладають квіти до пам’ятників тому, кого насправді люто ненавидять, мовою якого нехтують і нащадків кого паплюжать. Багато хто з представників національних меншин, заради захисту яких так багато українців колись і тепер готові пожертвувати частиною власних національних інтересів, не нехтують нагодою вилити відро помиїв на Кобзаря, його рідну мову і всіх його співвітчизників. На жаль, сьогодні українці, перебуваючи у полоні малоросійства, ліберально-космополітичних модних слів, не здатні змінити сірі кольори цієї картини, наповнити свято реальним змістом, виконуючи заповіти ідеолога запеклої національної боротьби. Більше того, багато хто нині бажає уподібнити Т. Г. Шевченка собі, «огламурюючи» його, «скидаючи з п’єдесталу», зводячи до рівня богемно-гермафродитного персонажу.

Однак, на щастя, зміст та характер Шевченківських свят не завжди був таким формально-знівельованим, і це зароджує надію на те, що історичний прецедент колись відіграє роль євшан-зілля. Маю на увазі величне відзначення 59-ї річниці з дня смерті Т.Г. Шевченка в Одесі у 1920-у — єдине в історії нашого міста, що супроводжувалося багатотисячними вуличними мітингами і демонстраціями та ще й за участю численних військових. До того ж це була взагалі наймасовіша громадська акція в історії Одеси ХІХ — перших десятиліть ХХ століть. І забувати про цю величну подію ми не маємо права, особливо у важке сьогодення.

З нагоди 650-річчя перемоги у битві на Синіх Водах Одеська обласна організація ВО «Свобода» у рамках Українського народного університету 21 березня запрошує на:

— зустріч з одеським письменником Володимиром Рутківським, лауреатом Шевченківської премії за 2012 рік, автором історичної повісті для дітей «Сині Води», та істориком Ромасом Батурою з Литви.

Зустріч розпочнеться о 18.00 за адресою Шампанський провулок, 2, арт-клуб «Республіка» (вхід вільний);

— концерт легендарного українського рок-гурту «КОМУ ВНИЗ», який розпочнеться там же, в арт-клубі «Республіка», о 20.00.

Зверніть увагу: до 20 березня квитки на концерт продаватимуться зі знижкою — по 50 грн, а вже безпосередньо у день концерту — по 60 грн. Придбати їх можна в арт-клубі «Республіка» (Шампанський провулок, 2) та в кафе-бутику «Бандероль» (провулок Віце-адмірала Жукова, 4/1) з 11.00 до 23.00 або замовити за тел.: 063-56-35-301, 098-00-10-519.

Не  красні  враження  від  Красних  Окон

Чи гадала ще два-три роки тому Наталя Срібницька, підприємець у селищі Красні Окни, що матиме таку халепу з позовами й судами, адресованими їй селищною радою, з якою раніше ніяких конфліктів не виникало? Та й уві сні таке б не привиділося!

Двадцять років жінка займається бізнесом. Усе, як належить, оформила: одержала в центрі селища під оренду ділянку площею 4 сотки, почала бізнес із невеличкої крамнички, а коли справи пішли краще, збудувала пивний бар, облаштувала до нього мощені плиткою доріжки, східці. Звісно, коли маєш пивбар, неодмінна й зрозуміла вимога мати в барі чи десь поруч, даруйте, туалет. На клаптику вільної площі пані Наталя планувала звести конче необхідне складське приміщення, розбити невеликі квітнички. Тим більше, що в технічному паспорті, інших дозвільних та проектних документах усе те відображено в деталях, схвалено, завірено підписами й мокрими печатками.

Хто читав статтю «Татарбунарська Аляска і передвиборна свистопляска», той, напевно, звернув увагу на багато незавершених речень із знаком питання.

Та й справді, аналізуючи події листопада — грудня 2011 року та половини січня 2012-го, пов’язані з демонтажем труб у Татарбунарському районі, мимоволі напрошуються запитання...

Як могло статися, що на території Дивізійської та Безім’янської сільських рад спочатку вночі, а потім і в денний час упродовж двох з половиною місяців демонтувалися труби внутрішньогосподарських зрошувальних систем діаметром від 530 до 1220 мм, працювали сучасні японські екскаватори «Камацу», кран, великовантажні машини, зварювальні агрегати, провадилися величезні обсяги робіт (тільки на ділянці «Дивізія-1» труби демонтовані із семи полів, на ділянці «Дивизія-2» — на трьох — чотирьох полях, на території Безім’янської сільради — на трьох полях, по одному полі — в селах Тузли та Нове), і при цьому не було адекватної реакції ні з боку сільських рад, ні з боку районної влади?..

Вперше на рівні області (та й вперше в Україні!) оголошено конкурс соціальних проектів, розроблених громадськими організаціями та творчими спілками Одещини, для виконання яких надаватиметься фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету.

Цьому була присвячена прес-конференція, яку провела заступник начальника управління — начальник відділу взаємодії з інститутами громадянського суспільства управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю ОДА Алла Орлова.

Під час звітно-виборної конференції Одеської обласної організації НСЖУ, що відбулася нещодавно, двом її делегатам від «Чорноморських новин» були вручені почесні відзнаки. Редактор газети, заслужений журналіст України  Іван Мельник нагороджений нагрудним знаком «Лідер України». Цього звання він удостоївся за рішенням експертної ради міжнародної іміджевої програми «Лідери XXI століття». А ветерану «Чорноморки» Борису Дуброву вручено козацький орден «Честь і воля» третього ступеня — за публіцистичні твори про подвиги борців за волю і незалежність України.

Іван АРТЕМЕНКО.

Відколи в Арцизі постав бюст-постамент Тараса Григоровича Шевченка, патріотично налаштовані українці мають місце для святкових зібрань-зустрічей. Саме тут відзначають українські свята і знаменні дати: Шевченківські — у березні — травні, День української мови й писемності — в листопаді, День Соборності — в січні, День Незалежності тощо. Сповіщаючи одне одного про чергову зустріч, активісти так і кажуть: «Йдемо до Шевченка».

Ось і 9 березня, в день 198-річчя від дня народження, до Шевченка прийшли зранку чимало людей: представники політсил — Української народної, Соціалістичної партій, «Фронту змін», «Батьківщини», активісти-патріоти. Відкрила святкове зібрання голова райорганізації СПУ Валентина Євтушек, наголосивши на великому значенні Тараса Григоровича в житті України, в боротьбі за її незалежність. Учасники зібрання натхненно виголошували теплі слова любові до Великого Кобзаря та вітання зі святом. Перед земляками виступили голови районних парторганізацій — УНП Олег Хом’як, «Фронту змін» Ігор Ладо, наші земляки з активною громадянською позицією Алла Павлова, Анфіса Маріна, Євдокія Запорожченко, Анатолій Цупаленко та інші.

9 березня місто Котовськ, як і вся Україна, відзначило 198-у річницю з дня народження видатного українського поета і художника, мислителя і філософа, великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Шевченківські дні — це завжди поштовх заглянути до «Кобзаря», пошукати нові дослідження і документальні фільми про Тараса, спроба відійти від забальзамованого стереотипу Пророка-страдника, по-новому відкрити для себе його геніального, але не святого, молодого, а не старця (Шевченко помер у 47 років!).

Весна — час, коли люди частіше, ніж будь-коли, закохуються й освідчуються. А деякі навіть роблять спокусливі пропозиції — піти до РАГСу. Залежно від побажань клієнтів, реєстрація шлюбу в Україні може коштувати від 85 копійок до 2500 гривень. Про це свідчать дані моніторингу, проведеного власними кореспондентами «Укрінформу» в обласних центрах України.

Попри усталену думку, що одруження — процедура недешева, виявляється, отримати «штамп у паспорті» в Україні можна лише за 85 копійок. Щоправда, інформацію щодо такої майже безкоштовної реєстрації працівники РАГСів бережуть від сторонніх вух як найсуворішу державну таємницю. Тільки у трьох обласних центрах — Запоріжжі, Луганську та Херсоні — наречених готові розписати за вказану символічну ціну. При цьому слід пам’ятати, що така церемонія не передбачає ані маршу Мендельсона, ні жодних урочистостей — лише відмітку в паспортах та документ про реєстрацію шлюбу.

Уряд Віктора Януковича вдається до нестандартних кроків, аби отримати чергову ін’єкцію від Міжнародного валютного фонду. За інформацією «Української правди», він звернувся до американської лобістської та консалтингової компанії APCO по допомогу у вирішенні питання фінансового вливання. Лист, який є у розпорядженні «УП», підписаний Брентом Крейном, програмним менеджером цієї аналітичної установи у Вашингтоні. Його адресовано членам Міжнародної спілки радників (IAC) та дивізіону Глобальної політичної стратегії (GPS) при APCO, куди входять відставні чиновники і топ-менеджери з різних країн.

Тема листа позначена як «терміновий запит від уряду України». У ньому пан Крейн повідомляє радників APCO про делікатне прохання, яке надійшло з Києва. З прочитаного складається враження, що нинішні українські чиновники виявили повну безпорадність у переговорах з міжнародними фінансовими установами.

«Ми отримали прохання уряду України спробувати знайти спосіб просунутися вперед у розблокуванні тупика, в який зайшли відносини України з МВФ щодо отримання подальших траншів з $15 мільярдної допомоги МВФ.

ДО «Резиденція «Синьогора»  Державного управління справами Президента України 7 березня уклала угоди з ПАТ «Івано-Франківськгаз» на постачання та транспортування 301612 кубометрів газу в 2012 році на загальну суму 1,42 млн грн, повідомив сайт «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель».

Сам газ коштуватиме 4367 грн, або $545 за тисячу кубометрів. Ще 360 грн до цієї ціни додасть транспортування за кожну тисячу кубометрів. Таким чином загальна вартість газу для карпатської резиденції Віктора Януковича склала 4727 грн, або $591 за тисячу кубометрів.

Дедалі більше українців залишаються без роботи. І винна в тому не світова криза, а українська влада. Це змушує людей шукати щастя за кордоном або перебиватися з юшки на воду та виходити на мітинги, як було під час акції «Україна проти Януковича!». Ані схід, ані захід країни вже не покладають жодних надій на нинішню владу, що протягом двох років довела свою цілковиту неспроможність.

Офіційна статистика свідчить, що 2010 року 106 тисяч українців втратили роботу, а 2011-го — ще близько 200 тисяч. Рівень прихованого безробіття ніхто не обраховував, але він у кілька разів вищий за офіційний. Бюджетні кошти, призначені для створення нових робочих місць, чиновники нахабно розкрадають, залишаючи сотні тисяч сімей без шматка хліба. Так, на гарячому попався директор Державної служби зайнятості, у якого знайшли 3 кілограми золота, діаманти й валюту на мільйони доларів.

Як ми уже повідомляли, 9 березня біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники обласних партійних організацій Одещини — ВО «Батьківщина», «Фронту змін», Народного руху, «Реформи та порядок», «Свободи», «За Україну!» — підписали угоду, в якій ідеться:

«Ми, представники українських опозиційних демократичних політичних партій, враховуючи весь досвід українського державотворення та усвідомлюючи високу відповідальність перед українським народом, відстоюючи необхідність повернення країни на демократичний шлях розвитку та забезпечення умов для добробуту і можливостей для самореалізації кожної людини, наголошуючи на потребі повноцінного забезпечення європейських стандартів свобод і прав громадян та вимагаючи припинити політичні репресії і звільнити лідерів опозиційних партій — Юлію Тимошенко, Юрія Луценка й інших політичних в’язнів, захищаючи конституційне право громадян України на формування органів влади, отже — на вільні та чесні вибори, проголошуємо наступне.

Понад 90% всіх надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб дає заробітна плата населення. Тобто ті, хто реально живе «на одну зарплату», є основними наповнювачами місцевих бюджетів.

За словами директора науково-дослідного центру проблем оподаткування Національного університету ДПА України Костянтина Швабія, середня ефективна ставка податку на зарплату в 50 разів вища за податкову ставку на доходи підприємців, та 4,5 раза вища за ставку податку на власність.

Сенсаційне викриття «Першого каналу» Росії про те, що в Одесі готувався замах на Володимира Путіна, наразі не має підтвердження. Принаймні, як повідомило цими днями видання «Коммерсантъ-Украина» з посиланням на джерело, знайоме з матеріалами справи, у ній відсутні прямі докази того, що Руслан Мадаєв (уродженець Чечні) та Ілля П’янзін (громадянин Казахстану) готували в нашому місті проти старого-нового президента РФ терористичний акт, а відтак у слідчих Служби безпеки України поки що нема підстав для пред’явлення відповідного звинувачення.

Водночас джерело, близьке до слідства, стверджує, що досліджені речові докази у справі не дають однозначної відповіді на запитання про наміри підозрюваних. Після вивчення елементів вибухових пристроїв, знайдених у квартирі, відеозаписів та фотографій у вилученому ноутбуці, свідчень, наданих затриманими, виходить, що в Одесі вони лише навчалися виготовляти вибухівку з підручних матеріалів та проводили пробні вибухи.

Дещо  із  розповідей  Заура

Рано-ранесенько я звикла бачити його у невеличкому сквері неподалік своєї оселі. Нас цілий гурт — тих, хто піклується про здоров’я і водночас бореться із зайвими кілограмами. Зо два роки тому почав приходити у сквер доволі огрядний «спортсмен», з яким усі швидко роззнайомилися. Грузин на ймення Заур виявився товариським, спостережливим і цікавим до всього чоловіком. Тривалий час він працює механіком в одному з одеських автопідприємств. Там же прилаштував на роботу молодшого брата. Решта великої родини залишилася на батьківщині.

Так склалися обставини, що у тієї рідні Зауру довелося перебувати кілька місяців (на робочому місці його заміняв брат). Повернувся лише наприкінці цьогорічної лютої зими. Великі морози вже позаду, отож у сквері ми знову разом. Після привітань у всіх очах одне запитання: як там у Грузії? Дуже хотілося почути про все з уст очевидця. Заур жваво розповідав, а нам зоставалося тільки дивуватися.

У році, що минув, утримання мережі, яка надає медичні послуги населенню Одеської області, обійшлося платникам податків в 1 мільярд 661 мільйон гривень (а з позабюджетними внесками — в 1 мільярд 827 мільйонів гривень). Це — найвитратніша стаття обласного бюджету. Такі цифри було озвучено під час підсумкової колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головну доповідь на якій мала заступник начальника управління Тетяна Кондратюк.

Як саме витрачаються виділені гроші — також почули учасники колегії. Варто наголосити на тому, що цього разу на засіданні обійшлося без агітаційних промов про реформування галузі (воно, якщо зауважили, в цьому напрямку скрізь затихло, чи не перед виборами, бува, щоб зайвий раз не зачепити за болюче й без того збурений громадський спокій). Найважливіші цифри та факти, почуті на підсумковій колегії й викладені нижче, нашому читачеві також скажуть немало.

Кожна людина, як відомо, неповторна, наділена від природи якимись індивідуальними здібностями, обдаруванням. Хтось — великий майстер у тому чи іншому ремеслі, хтось — має мистецький хист, хтось кохається в рослинах і створює довколишню красу...

Сьогоднішня наша розповідь — про жінку, яка багато чого вміє і може, а ще має особливе обдарування — ладити з людьми, допомагати їм.

У неділю, 18 березня, жителі Ісаєвого Миколаївського району обиратимуть сільського голову. Однин з кандидатів на посаду — Алла Лісовенко — молода, енергійна, працьовита, компетентна жінка. Миколаївський район — земля, де народилася і виросла Алла Анатоліївна, де живуть її батьки. Завдячуючи цьому вона дуже добре знає сільське життя, турботи, біди і радощі земляків.

До 130-річчя поетки і педагога

Сто тридцять років тому, 16 березня 1882-го, у Харкові в родині Алчевських народилася донька, яку нарекли іменем святої Христини на честь матері, що також носила це ім’я.

Родина Алчевських була знана на теренах тодішньої імперії. Олексій Кирилович був відомим українським промисловцем і банкіром (мав власний Харківський торговельний банк, заснував низку металургійних підприємств на Луганщині, навіть місто Алчевськ на Донеччині назване на його честь) і був людиною передових поглядів, активно займався громадською діяльністю. А ще більше знали про цю родину через матір — Христину Данилівну — відомого українського педагога, організатора народної освіти, яка 1862 року заснувала Харківську жіночу недільну школу — безкоштовний заклад освіти для дорослих, який існував аж до 1919-го. Замолоду у цьому навчальному закладі вчителював Борис Грінченко, інші видатні українські педагоги. Христина Данилівна підготувала і видала вкрай необхідні селянству та робітникам посібники «Що читати народові» та «Книга для дорослих», її перу належить також низка педагогічних статей про навчання дорослих, а ще — спогади «Передумане й пережите».

Всім користувачам Інтернет надав можливість оперативного доступу до величезного масиву інформації, надзвичайно полегшив роботу з пошуку потрібних статей, спілкування з різними адресатами тощо. Що й казати, це велике надбання. Однак треба пам’ятати, що новітня електронна мережа — це лише підмога, хай і неоціненна, в праці чи навчанні.

Сьогодні, скажімо, багато хто користується інтернет-перекладачем з російської мови на українську. Це, звичайно, чудово, що техніка наділена такою функцією. Але якою досконалою не була б ця система, вона не спроможна замінити людину. Тому нерідко у перекладеному тексті іноді важко збагнути, про що ж ідеться. Наприклад, з російської «пол Европы» комп’ютер скрупульозно переклав як «підлога Європи». Російський вислів «камень в почке» обернувся на «камінь у бруньці», «взялись за работу с охотой» — «взялися за роботу з полюванням». «Художник Марк Шагал» і «художник Марко Крокував», «парень с высшим образованием» і «хлопець з вищим утворенням», «здравствуй, Мишка» і «здрастуй, Ведмедик» і т. д.

Президент Віктор Янукович підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів».

Закон передбачає внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» змін щодо:

Вживання спиртного є однією із причин безпліддя українських чоловіків. Про це на прес-конференції розповів доцент кафедри урології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Олег Нікітін.

«Відомо, що вживання алкоголю, наркотиків, куріння — одна з причин безпліддя. Загально відомо також, що Україна є не останньою країною за рівнем вживання алкоголю — це етнічна особливість нашої нації», цитує ІА «Медичні новини» фахівця.