Матеріали без рубрики

Переглядів: 436

«Миколайчики» від краян

Уже шістнадцять років поспіль 19 грудня, у день Святого Миколая, члени благодійного фонду «Рідний край» навідуються із солодощами та подарунками у Ясенове Друге до дітей з інвалідністю та дітей-сиріт.

Святкове дійство, яке влаштовується цього чудового зимового дня, проходить з благословення священника отця Романа під склепінням відродженого меценатами сільського храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Переглядів: 426

Час для подяки

Сьогодні ви тримаєте в руках останнє число «Чорноморки» за 2021 рік. Дякуємо за те, що читали, а отже й підтримували українське слово.

Особливо ж подяка тим, хто своїми посильними внесками, разовими чи й регулярними, долучився до випуску газети, переказавши кошти на редакційний рахунок чи оформивши передплату для малозабезпечених сімей, бібліотек, інтернатних закладів, військових частин. Ось вони, сучасні Чикаленки, чия відданість українській справі сягає не лише глибини душі, а й глибини кишені: Євген Акимович, Арсенія Велика, Микола Веселовський, Олексій Волович, Анатолій Глущак, Ганна Головата, Ольга Гольд, Василь Дяченко, Світлана Завальна, Любов Ісаєнко, Микола Коваль, Віктор Медвєдєв, Галина Могильницька, Володимир Павліченко, Микола Пасічник, Ярослав Прокопишин, Ганна Рудик, Віктор Чеголя, Софія Шеренгова, Олександр Школьний. Дякуємо всім, і нехай добро віддасться кожному сторицею.

Переглядів: 370

Святкуймо! Але безпечно

У ці новорічно-різдвяні дні одеситів і гостей міста запрошують на всілякі святкові дійства, які проходитимуть на різних локаціях в обласному центрі.

Але перш ніж рушати на ту чи іншу атракцію, подбайте про власну безпеку і безпеку тих, хто поруч з вами. Передусім, не долучайтеся до масових гулянь, якщо ви чи хтось із близьких, з ким контактуєте, почувається зле. Пам’ятайте: коронавірус не взяв на свята тайм-аут, а, навпаки, зловтішається потенційною легкою здобиччю.

Переглядів: 400

За чесний діалог з людьми

Президент і його команда втрачають рейтинг та до-віру українців, бо оминають реальні проблеми громадян, а лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко вимагає від влади чесного й прозорого діалогу з людьми, наголосив політолог Тарас Загородній під час «круглого столу» «Послання президента парламенту — енергійний старт виборчої кампанії. Хто основні гравці?», що відбувся в ІА «Інтерфакс-Україна.

«Звичайно, фактор Тимошенко буде досить вагомим, бо в неї є розгалужена партійна структура, вона постійно наголошує на некомпетентності влади, по-стійно тисне на них по всіх фронтах. Це стосується, зокрема, її вимог щодо зниження тарифів та ліквідації «Нафтогазу», який, попри обіцянки президента, продає газ уже по 46 гривень за куб», — зауважив експерт.

Переглядів: 826

Як подолати минуле, або Глобальна історія України за Ярославом Грицаком

(Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. К.: Портал, 2021. — 432 с.)

Аксіоматично: однією з підвалин модерного українського націоналізму (вживаю це слово в академічному значенні, без жодних політичних конотацій) стала написана наприкінці XVIII століття «Історія Русів», яка розходилася в численних списках по старшинських родинах колишньої Гетьманщини, і щодо авторства якої досі точаться суперечки (що, цілком можливо, й не дійдуть ніколи остаточного розв’язання). Цей текст не лише вплинув на перші «наукові» історії України Дмитра Бантиша-Каменського (перше видання 1822 р.) і Миколи Маркевича (видана в 1842—1843 рр.), але й мав величезне значення для розвитку і становлення нашого літературного романтизму (який, своєю чергою, ліг в основу формування новітньої української тожсамості). Напевно, і Шевченко був би іншим, якби не читав гордої й волелюбної промови (як тепер відомо, цілком вигаданої) ув’язненого Павла Полуботка, зверненої до деспотичного імператора Петра І.

Наступні дві впливові синтетичні історії в одному томі з’явилися вже на початку ХХ століття. Микола Аркас був сином російського адмірала і водночас — талановитим дилетантом-істориком і митцем; у своїй з любов’ю зредагованій Василем Доманицьким «Історії України-Русі» (перше видання 1908 р.) він дещо осучаснив романтичні схеми ХІХ століття. Натомість наш найбільший тоді (та й, напевно, і дотепер) фаховий історик Михайло Грушевський у популярній «Ілюстрованій історії України» (1913 р.) коротко виклав ту схему, яку від кінця ХІХ століття сам же розробляв у багатотомній «Історії України-Руси»: історія українського народу була тяглою і розвивалася паралельно з історією тих держав, до складу яких у різні часи входила українська територія.

Переглядів: 413

Глибинно закорінений й достоту вільний

26 грудня сповнилося 70 років художникові, гончареві, викладачеві Олександру Івановичу Гаркавченку.

Народився він на Запоріжжі, недалеко від Гуляйполя, столиці нашої вольниці, що, мабуть, і позначилося на його характері. З дитинства в Олександра проявилися малярські здібності, й уже з 12 років він мріяв учитися на художника. Після школи дали характеристику для вступу в інститут. Але спочатку потрапив до машинно-будівельного технікуму. Військову службу проходив в Одесі, а після армії вступив на художньо-графічний факультет педінституту ім. К.Д. Ушинського.

Переглядів: 431

Січи не січи, а калачі у печі

Надія МОВЧАН-КАРПУСЬ

Лиш прощається січень з груднем, а вже лютий його підпирає. Зимове сонце розпочало свою велику роботу вигрівання землі. Воно підіймається все вище й вище, несміливими легкими кроками наближається до весни. В народі так і кажуть: «Січневе сонце на весну повертає».

Ледь помітно довшають дні, але про тепло думати ще годі. Надто сердито дзвенять у тятивах електричних дротів морозні вітри, припікають вуха, обличчя, пробираються під одяг... Глибоко промерзають маленькі річки та озерця. Січуть колючим снігом заметілі, піднімаючись у круговерті над обійстями, хатами, долинами, левадами. Холодні вітри голодними вовками виють у полях. Натужно гуде ліс...

Переглядів: 382

Сійся, родися...

Щороку я ходив посівати до нашої давньої знайомої, бабусиної подруги ще з тих часів, як вони ходили до школи, пані Григорчук, а може, Григоряк, не пригадую тепер, я називав її Григорчихою — так і залишилась у моїй пам’яті.

Жила неподалік, в самому кінці крутого узвозу, який починався поруч з нами, за два будинки. Узвіз той був дуже крутий, тож дітлахи обрали його собі для швидкісного спуску на санчатах. Мене, малого, до них не пускали, а тому лише спостерігав за божевільним летом санчат і потерпав, щоб ніхто не влетів у паркан, яким закінчувався узвіз, — далі був заверт під прямим кутом, і бідолашний паркан добре таки страждав од малих шибеників, та так, що врешті господарі махнули рукою й перестали його лагодити, а найголовніше — вже не сварили дітлашню…

Переглядів: 635

Солодка згуба

На порозі – зимові свята. Традиційним доповненням до новорічних і різдвяних подарунків для малечі будуть різні цукерки.

Та чи корисні вони?

Чому важливо відмовитися від звичайних цукерок?

Переглядів: 624

Невиразні підозри і реальні загрози

Порівняно із загрозою можливої війни в центрі Європи сюжет, про який піде мова нижче, не здається важливим. Ну, подумаєш, п’ятому президентові України оголосили підозру у скоєнні злочину за статтею 111, ч. 1 (державна зрада) та статтею 258-3, ч. 1 (створення терористичної організації). І хочуть посадити до в’язниці. Так, нині засуджених й ув’язнених президентів у світі більше десятка. Дехто з них уже відсидів і вийшов на волю.

За змовою із невстановленими особами

Однак більшість з глав держав за ґрати потрапила через банальну корупцію або в результаті махінацій на виборах. У нас — інший випадок. Якщо підозри справедливі, в чому є великі сумніви, то Петро Олексійович Порошенко зрадив державі і створив терористичну організацію, щоб повалити самого себе. Це, погодьтеся, крутіше за спробу «державного перевороту», оголошеного Володимиром Олександровичем Зеленським.

Переглядів: 609

Навіть актуальніший, ніж був за життя

До 160-річчя від дня народження Євгена Чикаленка

Євген Чикаленко є нині актуальнішим, ніж був за свого життя, тому що меценатство сьогодні в Україні не в моді.

Сьогодні в моді спонсорство, інвестиції — все те, що пахне фінансовими чи політичними дивідендами. Поширеним зараз є обкрадання бюджету. В Україні заведено давати хабарі і брати їх. Сьогоднішні грошові мішки не люблять розкидатися грішми. Вони воліють ховати їх в офшорах. Чикаленко ж віддавав свої великі статки заможного поміщика своїй нації, розвиваючи і пропагуючи її ідентичність.

Переглядів: 621

З когорти меценатів

21 грудня, у 160-у річницю від дня народження українського мецената, одного з ініціаторів скликання Центральної Ради Євгена Чикаленка, «Укрпошта» ввела в обіг марку із зображенням його порт-рета. Випуск ініційований Українським інститутом національної пам’яті.

Як меценат Євген Чикаленко заснував Фонд допомоги українським письменникам ім. Д. Мордовця, підтримував діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, видавав твори І. Франка, М. Коцюбинського, В. Винниченка та інших літераторів, україномовну газету «Рада», словники сільськогосподарської, природничої та математичної лексики. Його наукова праця «Розмови про сільське господарство» стала на той час головним посібником-порадником для українських селян.

Переглядів: 585

Якщо ми разом — неможливого дуже мало

21 грудня — День служби зайнятості України

Щорічно напередодні свята подумки проводжу підумки роботи за рік, що минув. Безумовно, останні два роки були дуже важкими, непростими, зважаючи на світові події, зумовлені пандемією, але і в цій ситуації колектив нашого Центру, можна сказати, гідно справився з покладеними на нас обов’язками, що ще раз підтверджує: всі закони реалізують люди на робочих місцях, і від їхньої стійкості, відповідальності залежить успіх будь-якої справи.

Тож сьогодні з нагоди свята створення нашої Служби передаю найщіріщі вітання колективу Одеського обласного центру зайнятості, всім моїм колегам, а особливо — колективу, який маю честь очолювати і який у будь-яких робочих ситуаціях працює ефективно та добросовісно. Бажаю всім міцного здоров’я, емоційного та фінансового благополуччя і віри у те, що якщо МИ РАЗОМ — неможливого дуже мало.

Переглядів: 602

Із Вифлеємським вогнем і вогником у серцях

Перед початком сесії Одеської обласної ради, що відбулася 17 грудня, представники скаутської організації «Пласт» принесли у залу благодатний Вифлеєм-ський вогонь і передали його голові облради.

«За традицією, наприкінці року українські скаути передають Вифлеємський вогонь у різні куточки України, приносять його у церкви, лікарні та державні установи. Отримуючи цей вогонь, слід пам’ятати, що він є символом добра, миру, злагоди та любові до людей. Тож нехай Вифлеємський вогонь надихає всіх вас, шановні депутати, на мудрі рішення, добрі справи й дарує різдвяну радість», — з такими словами звернулися пластуни до обранців нашої обласної громади.

Переглядів: 608

«Успенка» тепер у законі

При вході на подвір’я старовинного будинку — синя табличка, як зазвичай буває на державних та комунальних закладах, із надписом: «Компактне поселення внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО й ООС «Успенка».

— А ми самі цю табличку зробили, — наголошує одна із мешканок будинку, багатодітна мати із Маріуполя Тетяна.

Переглядів: 609

Олександр РУСИЙ. Сатиричним пером

Як з гарантом розмовляти

Нам потрібні журналісти,
щоби славити гаранта,
а хто проти, ті – писаки,
тобто найманців команда.

Переглядів: 808

Найперша з цінностей — свобода

88% жителів південних областей, зокрема Одещини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного із 6 по 19 жовтня, Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Результати третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини», яке з 2016-го проводиться кожні два роки, щоб вивчити сприйняття, уявлення і розуміння прав людини та основоположних свобод в українському суспільстві, були презентовані в Одесі 16 грудня.

Переглядів: 722

У Перешори, до Чикаленка

У сім’ї Євгена Чикаленка згадували найвідомішу думку-афоризм свого великого родича, яку він часто повторював: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».

Ще задовго до 160-річчя від дня народження нашого видатного земляка Євгена Харлампі-йовича Чикаленка (21 грудня1861 р. — 20 червня 1929 р.) стезю до села Перешори Куяльницької територіальної громади Подільського району, де був його родовий маєток, торувало чимало шанувальників цього щедрого українського мецената-патріота. Саме тут поміщик-українофіл втілював свої агрономічні новації та виявляв свою любов до праці на землі та всього українського.

Дитинство Євгена минуло у місті Ананьєві, де батько служив секретарем повітового суду. Тільки після смерті діда, Івана Михайловича Годорожія-Чикаленка, батьки переїхали до родинного маєтку. Відставний урядник повітового суду раптом захопився у Перешорах сільським господарством і помітно примножив нажиті дідом статки. Він прикупив ще 900 десятин землі і поставив господарство на ширшу ногу. Справа пішла, і Харлампій Іванович цареву службу остаточно залишив.

В «Илюстрированном путеводителе по Юго-Западным казенным железным дорогам» видання 1899 року писалося: «Маєток цей, що має 2000 десятин, один із найкращих у Херсонській губернії в сенсі застосування інтенсивної культури; у ньому є завод коней…, а також завод сірої української худоби. Крім того, влаштовано розсадник лісових порід: акації, ясеня, клена, ільма; щорічно засівається та засаджується 5 десятин лісу». З плином часу «млинок і садок» поглинув морок історії, як і панську садибу, де ташувалась місцева школа…

Переглядів: 613

Ні стриму, ні сраму...

Сотні бід тяглись за нами вслід,
Щоб нашу честь, язик, ім’я затерти.
Іван ФРАНКО.

Ненавиджу суржик.

І співчуваю тим, хто розмовляє суржиком: це не вина їхня, а біда, на яку вони самі часто не зважають, властиво — не помічають. Якою мовою вони розмовляють — українською, російською? Суржик — не мова. Це небезпечна хвороба. Не смертельна, звісно, бо, як мовиться в одній пісні, «можна жити хохлом, і не згіркне від того хлібина». Науковці, одначе, стверджують, що така скалічена балачка отуплює людину, зводить її мислення до примітиву. Хоч це не завжди помітно з першого погляду. Та, як би там не було, суржик — це справді ракова пухлина на тілі української мови.

Переглядів: 781

Щоб і робота до душі, і щоб зарплата гідна

Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України.

Створена у грудні 1990 року. На сьогодні Служба є активним посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи, вона на безоплатній основі надає послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, послуги з державного соці-ального страхування на випадок безробіття, а також здійснює виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.

Переглядів: 607

Роботу знаходить той, хто її шукає!

ТОП-5 гарантій захисту від незаконного звільнення

В умовах соціально-економічних потрясінь збереження роботи стає одним із ключових пріоритетів як для окремих громадян, так і для держави в цілому.

Відповідно до статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Ці приписи деталізуються у статті 5-1 Кодексу законів про працю України, за змістом якої держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння в збереженні роботи. Нагадаємо, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про зайнятість населення», державна політика зайнятості населення базується на принципах пріоритетності забезпечення повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики держави.

Переглядів: 664

Февзі МАМУТОВ: «Ми сподіваємося на повернення!»

Прикро, що після 2014 року інформації про Крим і кримчан у нас суттєво поменшало. Знаємо про наступ Росії на свободу слова, про арешти дисидентів, але це лише в загальних рисах. Тому дуже цікаво спілкуватися з вихідцями з Криму, особливо, якщо у них залишилися родичі, друзі та знайомі на півострові.

Февзі Мамутов якраз і належить до такої категорії. Та й за поглядами він із «наших», тобто з тих проєвропейськи налаштованих кримчан, які не можуть існувати в умовах несвободи. Тому, живучи в Одесі, без особливих проблем став депутатом обласної ради. Тут народився і його син, ставши таким чином «одеситом у першому поколінні». З теми самореалізації ми й розпочинаємо нашу розмову:

Переглядів: 584

Уціліти і вижити

Кожен із нас будь-коли може зіткнутися з небезпечними ситуаціями в повсякденному житті (аварії, пожежі, шквальний вітер, землетрус тощо). Тому дуже важливо вміти оцінювати їх ризики, знати основні ознаки загрози, що насувається, пам’ятати порядок дій і не розгубитися в критичний момент.

Правильно діяти в кризових ситуаціях — це порятунок.

Переглядів: 468

Підтвердження дошлюбного прізвища

При зверненні за призначенням пенсії до органів ПФУ бувають непоодинокі випадки щодо необхідності підтвердження дошлюбного прізвища (тобто прізвище в деяких документах не збігається з паспортом).

У ситуації, коли шлюб розірвано і жодних документів не збереглося, потрібно отримати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану. Це можна зробити в будь-якому відділі ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації акта цивільного стану й місця проживання заявника.

Переглядів: 536

Привіт від друзів і від недругів

Гра у запобігання «подальшій ескалації агресії» не просто безглузда. Вона прямо веде до масштабної війни. Швидше за все, із застосуванням тактичної ядерної зброї. Досвід «Мюнхенської змови» 1938 року треба, ймовірно, враховувати. Але із застереженнями. Чемберлену і Даладьє було зручніше розмовляти з Гітлером, ніж сучасному Заходу з Путіним. Якби фюрер мав чемоданчик з червоною кнопкою, вся розмова вклався б у два слова: «Хенде хох!».

Ескалація страху

У Путіна, крім валізки з ядерною кнопкою, є ще й право вето в Раді безпеки ООН. А «Руки вгору!» президент Росії виголосив у 2014 році, коли захопив український Крим. І 44-й президент США Барак Обама руки слухняно підняв. Чим подав приклад лідерам вільного світу. Після цього почалася ескалація російської агресії. Вона триває і зараз.

Переглядів: 586

На спомин про Галину Могильницьку

12 грудня відійшла в засвіти Галина Анатоліївна Могильницька (народилася 8 травня 1937 року в Одесі) — легендарна жінка, яка упродовж багатьох десятиліть залишалася символом незламності українського духу, беззаперечним авторитетом для викладачів української мови та літератури Одещини, непересічною поеткою, яка написала один із найпотужніших творів доби Незалежності — ліро-епічну історичну поему «Роґніда» (торік твір було номіновано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка).

Г. Могильницька походила з потужного українського роду, який не приймав ідеології, який

бунтував проти неправди й комуністичного терору. Бенедь Могильницький, брат дідуся, був одним із організаторів повстання на Кривоозерщині (тоді — Одещина, сьогодні — Миколаївська область) проти продрозверстки в 1921 році. Професор Андрій Кореневський, брат бабуні, був репресований, а в часи Хрущова реабілітований. Бабусю й дідуся (Олександра Пилиповича та Ксеню Федорівну) кілька разів «розкуркулювали». Під час окупації дідусь зберіг шкільну бібліотеку, а на мансарді вдома переховували євреїв від нацистських загарбників.

Переглядів: 531

Втрата невимірної глибини

12 грудня пішла із життя одна з кращих поетес сучасної України, видатна полемістка, публіцистка, легендарна політична діячка, шанований український педагог-словесник, літературознавець і методист, відмінниця освіти України, заслужена працівниця освіти України, лауреатка літературних премій імені Василя Стуса та імені Ірини Калинець Галина Анатоліївна Могильницька.

Нелегкий життєвий і творчий шлях Галина Анатоліївна сприймала як виклик долі, завжди мала власну громадянську позицію, позбавлену упередженості й страху перед переслідуваннями. Не зламали її ані роки зумисного ігнорування, ані багаторічні санкції проти її таланту. Вона завжди боролася за щасливу долю України: її державність, національну самоідентифікацію народу, за високий рівень української культури й освіти.

Переглядів: 542

Життя, обрамлене Славою!

Пані Галина Могильницька. 1937 – 2021.

За боротьбу проти комуністичного режиму,

за високу поетичну та дослідницьку творчість,

за активну громадську діяльність,

за відродження української церкви,

за незламний патріотизм,

за плекання великого українського, лицарського духу в нас, сучасниках...

Переглядів: 537

Її життя — служіння людям

На 85-у році життя перестало битися серце шановної та поважної людини, педагога Галини Анатоліївни Могильницької, яка за період своєї трудової діяльності зробила вагомий внесок у розвиток освіти Одещини.

Галина Анатоліївна народилася 8 травня 1937 року в спадкоємно-педагогічній родині в Одесі. Закінчила філологічний факультет Одеського державного універси-тету ім. І.І.Мечникова. Працювала за призначенням у Балтському педагогічному училищі на посаді викладача україн-ської мови та літератури. Із 1970-го по 1980-й — методист районного методкабінету та інспектор шкіл Кривоозерського райвідділу народної освіти Миколаївської області, а з 1980-го — учитель української і російської мов та літератур, органі-затор позакласної і позашкільної роботи, заступник директора з навчально-виховної роботи Кривоозерської середньої школи №1.

Переглядів: 536

Тривожна тенденція

Лічені дні залишаються до завершення кампанії з передплати друкованих ЗМІ на 2022 рік, а редактори видань інформують Національну спілку журналістів України про незадовільні темпи відновлення передплатних тиражів.

Основними факторами такої ситуації газетярі з локальних видань називають запровадження оператором поштового зв’язку «Укрпошта» пересувних відділень та скорочення графіків роботи стаціонарних пунктів поштового зв’язку, звільнення листонош.

Сторінка 11 з 419«789101112131415»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net