Матеріали без рубрики

Одеська обласна військова адміністрація з метою надання необхідної допомоги в умовах воєнного стану тим, хто цього потребує, оприлюднила перелік цілодобових «гарячих ліній» в Одеській області. Це:

Департамент соціальної та сімейної політики облдержадміністрації:

(094) 949-47-59-25;

Якщо ви налякані чи в ейфорії, не можете припинити читати новини й поширювати повідомлення, ви — мішень для інформаційних спецоперацій агресора

Як не стати такою мішенню – поради від журналіста й медіакритика Отара Довженка та Lviv Media Forum.

Якщо лунає довгий сигнал сирени тривалістю до 1 хвилини, це означає — «Повітряна тривога». Якщо лунає короткий сигнал сирени до 5-10 секунд, це означає відбій повітряної тривоги.

У разі отримання сигналу повітряної тривоги від будь-якого офіційного каналу інформації необхідно пройти до укриття.

Тривожна аптечка — це список найнеобхідніших ліків і медичних виробів, з яким має бути обізнаний кожен із нас на випадок різних неприємних непередбачуваних ситуацій: військових дій, масових епідемій, стихійних лих та іншої біди.

МОЗ України рекомендує укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації. Укомплектована ж аптечка та вміння нею користуватися — одна із ланок такої готовності.

У кожній непростій життєвій ситуації дуже важливо зберігати спокій та тверезий розум. Найголовніше — впоратися зі страхом та панікою, неодмінними супутниками розгубленості, коли втрачається контроль над тим, що відбувається довкруж. Панікам і тривогам піддаються не лише жінки чи слабкі духом. Така наша людська природа, яка опирається на інстинкт самозбереження.

У соціальних мережах багато говорять про психологічну техніку «заземлення», яка допоможе впоратися із панічним станом. Ця техніка у психології має назву «Grounding» (у перекладі з англійської «заземлення»).

Складаючи плани дій у надзвичайних ситуаціях, не забувайте про своїх домашніх тварин. Дізнайтеся, куди можна перенести домашніх тварин у надзвичайній ситуації, та пам'ятайте про їх потреби, складаючи аварійний комплект запасів для вашої сім'ї.

У тривожний час знайдіть безпечне місце, де зможуть перебувати ваші домашні улюбленці, якщо ви їх не зможете забрати із собою, адже інші люди, з якими ви разом відбуватимете відповідним транспортом, можуть бути проти перебування тварин.

Кілька думок, зроджених під час патріотичної ходи одеситів «За збереження суверенітету України» 20 лютого, в День пам’яти Героїв Небесної Сотні.

У дні святкового велелюддя і в тривожні часи передчуття небезпек, мабуть, не знали ні Дерибасівська, ні Приморський бульвар, і сам Дюк не бачив такого здвигу людей, як цієї неділі.

На відміну від оригіналу, ремейк не розрахований на те, щоб вражати глядача. У кращому випадку він здатний здивувати поворотом сюжету. У гіршому — стане провалом режисера. Але історія — не вистава. Провал постановки зачепить не зал для глядачів, а мільйони людей. Спроба ж утілення сюжету грузинської війни на території України призведе до загибелі цих мільйонів.

Страх перед НАТО тут ні до чого

Відлік часу до того, як події набули незворотного характеру, треба вести не з 2014 року, не з української Революції Гідності, а з Революції троянд у Грузії і приходу до влади в цій країні Міхеїла Саакашвілі. Президенту Росії до цього здавалося, що за допомогою локальних спецоперацій можна нескінченно довго контролювати політичний простір колишніх радянських республік (за винятком країн Балтії).

17 лютого сповнилося 130 років від дня народження патріарха Української греко-католицької церкви, кардинала Йосифа Сліпого — великої людини, яка була не лише свідком подій майже цілого ХХ століття, а й співтворцем цих подій.

Життєвим кредо Йосипа Сліпого був вислів Сенеки «Per aspera ad astra» («Крізь терни до зірок»), що став центральним і в гербі патріарха й магістральним на його тернистій дорозі. І він жодного разу не зрадив цьому кредо.

За даними Головного управління статистики в Одеській області, станом на 1 грудня 2021 року наш край населяло 2352648 осіб. Найвищий показник наявного населення має (і це за нинішніх урбаністичних процесів цілком зрозуміло) місто Одеса — 1010458 осіб. Відповідно, і з-поміж районів, а їх, нагадаємо, сім, у лідерах саме Одеський, на території якого мешкає 1378380 людей. Найменш чисельним є, за даними статистів, Роздільнянський — лише 101556 осіб. В інших районах ситуація така: Березівський — 105147, Білгород-Дністровський — 196813, Бол-градський — 144560, Ізмаїльський — 205084, Подільський — 221108.

Втім, нинішня наша розмова не про те, скільки нас, а про справедливу пропорційність представництва жінок і чоловіків в органах місцевого самоврядування.

(Продовження. Початок у номері за 17-19 лютого)

Як Московія стала Росією

Колишнім січовикам назва «чорноморці» ніби була до вподоби (за словами Аполлона Скальковського, козаки, зібрані Г. Потьомкіним, «хотя весьма близко нарядом, видом и службою были сходны с Запорожцами, но … названы Черноморцами, т.е. именем, которое им было давно известно и которое они брали на себя всегда, когда бывало пускались в свои наезды на берега Черного моря»), а в Катерини ІІ неприємних асоціацій не викликало.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.

Ліна КОСТЕНКО.

Лютий місяць годилося б одеситам назвати місяцем професора В’язовського, знаного вченого-літературознавця, письменника, автора і редактора знакового в Україні другої половини ХХ століття підручника «Теорія літератури», на якому виросли цілі покоління вчителів, письменників, журналістів… Він народився у цьому місяці, 2 числа далекого 1919 року, у цьому ж місяці, 25 числа 1996 року пішов у вічність. Між цими датами — сакральне 77, стільки років вділив йому Бог для справ великих і благодатних: найперше — відбутись Людиною, в часи смертельної небезпеки очистити планету від фашистської чуми, а вже з поверненням до миру і праці по-батьків-ськи дбати про свій народ, його освіту й культуру…

(Спогади політв’язня)

Долею випало мені кілька років бути з Олексою Різниковим (Різниченком) у московинських концтаборах («зонах») для політв’язнів у Пермській області.

У зоні для в’язнів усе ретельно розписано наперед: робота, сон, харчування, обов’язки і «права» («маєш право мати право!»). Вільного часу дуже обмаль. Олекса Сергійович писав вірші, вивчав мови, працював над своїм «Кореневим словником», збирав матеріали для нього. І, звичайно, як і більшість, брав участь у хисткому житті української громади зони.

Коли в Олекси Різниченка запитати, як у нього справи, то часто можна почути у відповідь:

Я почуваюся як грім,
Що накопичується в хмарі,
Ще до пори існує стрим,
Та прийде час — і грім ударить!

Як  репресували  літеру  Ґ

За нею прийшли вдень, себто коли вона й не чекала, бо брали тоді, як правило, посеред ночі. Хоча, по правді, чекання арешту було десь у самій підсвідомості, бо ж усіх навколо брали, брали, брали…

Були такі колективи, де всіх до одного забрали і замінили іншим колективом, «нашим». Таке сталося у Молдавії, у республіках Середньої Азії та в усіх автономних. Там весь Алфавіт — латинський чи арабський — поміняли на «кирилицю», себто на «нашу»! Але ж вона була наша! І весь колектив її був наш, а її родичка в Росії, у радянській Росії, мала цілком виняткові права, не мала жодної альтернативи… Але час такий непевний, а її становище — таке хистке, що слід було чекати найгіршого…

У ніч проти дати 22.02.2022, яка точно увійде в історію вищих злетів українства, відійшов у засвіти Іван Дзюба — один з тих, хто і вірив у незалежну Україну, і збудував її.

Ким був Іван Дзюба? Дисидентом, шістдесятником, літературним критиком, громадським діячем. Він — один із засновників Народного руху України, редактор журналу «Сучасність» у 1990-х, другий міністр культури України (1992 — 1994), один з учасників ініціативної групи «Першого грудня». Академік, Герой України. А ще — інтелектуал, блискучий знавець історії та літератури, зокрема й російської. Його статті про Гоголя чи про Салтикова-Щедріна — то справжня розкіш і насолода для читача.

Пам’ятка для сім’ї

В Україні волонтерська група #Миготові розробила пам’ятку для сімей на випадок кризової ситуації: в ній експерти дали відповіді на найпоширеніші питання щодо попередніх запасів, стратегії дій на випадок відсутності електрики та інтернету тощо.

Радимо завантажити пам’ятку, яка детально відповідає на такі запитання: Яка стратегія ваших дій у разі надзвичайної ситуації? Які запаси треба зробити вдома? Як підготувати транспортні засоби? Які медикаменти та засоби першої допомоги потрібно мати? Як підготувати рюкзак безпеки (так звану тривожну валізу)? Як підготуватися до відсутності газу та електрики? Де шукати правдиву інформацію? Як підготувати дітей? Як подбати про домашніх тварин (собаки, коти)? Що робити, якщо ви дізналися про наближення військових дій? Що робити, почувши сирену? Що робити в разі артобстрілу чи бомбардування? Що робити в разі появи чужих військових та пострілів зі стрілецької зброї?

На тлі скупчення російських військ на кордоні з Україною та загрози повномасштабного вторгнення саме єднання різних країн, а також людей всередині України є одним з головних факторів боротьби з агресією Кремля. Про це в інтерв’ю «Радіо »Свобода» заявила по-сол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

Дипломатка розповіла про військові засоби, які були передані Великою Британією Збройним силам України, допомогу в розбудові українського флоту, а також роботу дипломатів заради мирного врегулювання ситуації.

«То мудрий батько, який знає свою дитину», – казав Ланцелот у п’єсі В. Шекспіра «Купець з Венеції». Звісно, що герой Шекспіра мав на меті не тільки «визнання дитини» в юридичному сенсі сучасного аналізу ДНК, а й знання батьком вдачі та задатків своєї дитини, адже дитяча вдача часто супроводжує людину все життя.

Кайзер Австрії Фердинанд I (1793 — 1875) отримав прізвище «Добренький». Але не тому, що був добрим, а тому, що був не сповна розуму. У народі його називали «Guetinand, der Fertige». Однією з його фраз, мовлених після того, як лікар порадив йому легку їжу, аби шанувати шлунок, була: «Я — кайзер і я хочу галушок!». Як тут не задати слова козака Данила у повісті Миколи Гоголя «Страшна помста»: «Галушки — християнська їда. Всі святі люди і угодники божі їли галушки».

До 90-річчя від дня народження майстра декоративно-ужиткового живопису, народного художника України Ростислава Палецького

Якби життя у нас ішло природним шляхом, 10 січня 2022-го народному художникові України Ростиславу Палецькому сповнилося б 90 років. Скільки було б написано робіт, у скільки країн світу вони б розлетілися, скільки творчих висот було б узято майстром!

Та не так сталося, як хотілося б... Чиясь зловорожа рука звела зі світу світлу людину, народного майстра, який жив і творив свої дивовижі в селі Троїцькому Любашівського району на Одещині. Звели зі світу, не давши дожити навіть до Шевченкового віку — 47 років. Отак на 47-у році життя душа його звернула вбік від планети Земля та й подалася космічним бездоріжжям кудись у засвіти, залишивши в його хаті в калюжі крові нерухоме тіло митця з розбитою головою... Є якийсь містичний зв’язок між зловісними датами його життя й датами життя Тараса Шевченка: не дожив один рік до віку Шевченка, не дожив два дні до дати смерті Кобзаря...

Доля звела мене з Ростиславом Палецьким у далекому 1970-у. А передісторія зустрічі така. Після того, як у київському КДБ мене запевнили, що вишу мені не бачити, як своїх вух, я звернулася за порадою до Євгена Сверстюка. Він запропонував вихід: подати документи до Одеського державного університету імені Іллі Мечникова, адже там завдяки ректорові Олександрові Івановичу Юрженку здобувають освіту ті, кого виключили з інших ВНЗ. І додав, що з університету, звісно, виключать, але ж якийсь час можна буде вчитися. Так я з’явилася в Одесі, успішно склала вступні іспити, стала студенткою.

Як Московія стала Росією

На початку 1990-х в Україні був популярним анекдот-байка про те, як росіянин, напросившись переночувати в хату українця, звечора поставив на порозі свої капці. А прокинувшись вранці, сказав: «Бачиш, чиї на порозі капці стоять? Чиї капці — того й хата». І вигнав українця з хати.

Для Московії та Російської імперії такими «капцями» протягом століть були, з-поміж іншого, вербальні маркери. Запозичуючи чужі назви й нав’язуючи іншим свої, чіпляючи на супротивників усілякі ярлики, ця держава обґрунтовувала своє право на панування над іншими народами. Зокрема й над українцями.

З часу винайдення антибіотики значно знизили захворюваність і смертність від інфекційних хвороб. Водночас вони змусили мікроорганізми мутувати для захисту від них, тому антимікробні препарати втрачають свою ефективність. Коли мікроби стають остаточно стійкими до антибіотиків, їх ще називають резистентними.

Антибіотикорезистентність — один із найбільших викликів сучасної медицини та науки, ос-кільки мікроорганізми, які мали загинути під впливом препаратів, набувають стійкості до них. Уже через антимікробну стійкість щороку у світі помирають 700 тисяч людей.

Історик Леонід Смоленський: талант націєтворця і талан людини

Наприкінці минулого року українська громадськість відзначила 160-ліття від дня народження нашого видатного земляка Євгена Харлампійовича Чикаленка, уславленого мецената, одного з визначних борців за зняття імперських заборон на освітньо-культурний розвиток української нації, за відродження української мови, преси та книговидання, відомого активіста громадсько-просвітницьких організацій Одеси та Києва кінця ХIХ — початку ХХ століть.

Як свідчать численні публікації сучасних київських дослідників його культурно-історичної спадщини Н. Миронець та І. Старовойтенко, «українство Є. Чикаленка формувалося з юних років». З рідного села Перешори життєва стежина привела Євгена до Одеси, де цікаві зустрічі та знайомства сприяли зміцненню його національних почуттів. Після закінчення в Одесі свого першого навчального закладу — приватного пансіону англійця Рандаля, який запам’ятався хлопцеві дошкульними глузуваннями однокласників над його «мужичою мовою», він продовжив навчання в одеській приватній гімназії. Тоді там працювали незабутні педагоги — історик А. Андрієвський, учитель музики, композитор П. Ніщинський і неперевершений лектор Л. Смоленський (1844 — 1905). Останнього Є. Чикаленко назвав українським пророком, впливовим і шанованим учителем, який сформував своїми лекціями не одного свідомого українця.

Роздуми над книжкою

Жив донедавна на Одещині чудовий журналіст Борис Устименко. Та ось уже скоро 40 днів з часу відходу його у кращі світи.

Писав багато і мудро, шанували його всі редактори наших газет. 2006 року він зробив мені унікального дарунка — книжку під дивною назвою «Карнафей».

Координаційна рада із захисту української мови та культури 14 січня ухвалила звернення до уряду України та українців світу про визнання колядок, щедрівок та вертепу національною культурною спадщиною українського народу:

«Українські новорічно-різдвяні традиції — колядки, щедрівки, Вертеп, засівання та инші, з ними тісно пов’язані, поза сумнівом, є однією з «культурних візитівок» Українського Народу.

У селі Гвоздавка Друга Зеленогірської територіальної громади в листопаді 1941 року румунсько-німецькі окупанти влаштували концтабір. За офіційними даними, у цьому гетто фашисти закатували, заморили голодом і холодом 4772 особи. Сьогодні тут віднайдено п’ять місць масових захоронень, але їх може бути й більше.

Ще є живі свідки тих трагічних подій. Чимало спогадів залишили по собі старожили. Скажімо, збереглася розповідь жителя Гвоздавки Другої Павла Григоровича Рублі, в якій він повідав, що євреїв зганяли до табору з Молдови, Бессарабії, з Балти, Ананьєва, з Поділля та інших місць.

Мій ярий крик, мій біль тужавий,
Випалюючи ржу і гріх,
Ввійде у складники держави.
Як криця й камінь слів моїх.
Зі збірки «Перстень Полікрата» (Львів, 1939).

1 лютого сповнилося 125 років від дня народження українського письменника, публіциста, культуролога-енциклопедиста Євгена Маланюка — одного з найяскравіших представників вітчизняної літератури XX століття, поета української еміграції.

Творчий доробок Євгена Маланюка став широко відомим лише на початку 1990-х років — через три десятиліття після його смерті. Довгий час ім’я цього поета було під забороною радянської влади. Його творчість замовчували, фальсифікували. Змушений жити поза межами України, він усією своєю діяльністю прагнув сприяти відродженню української держави, утвердженню самобутньої української нації.

1 лютого в Україні розпочалася кампанія зі щеплення від поліомієліту. Її перший етап охопить дітей віком від 6 місяців до 6 років, які пропустили вакцинацію за Національним календарем, і триватиме три тижні.

Таких заходів необхідно вжити через виявлення восени 2021 року вірусу у 20 дітей на Рівненщині й Закарпатті (тоді одна дитина отримала параліч, а 19 були контактними і мали безсимптомний перебіг). Ще один випадок захворювання на поліомієліт зафіксований уже в січня 2022-го, знову на Закарпатті.

Напередодні Дня Соборності «Укрпошта» ввела в обіг марку із зображенням Малого державного герба України — тризуба.

На поштовій марці, окрім зображення тризуба, містяться кольори прапора України, вони ж представлені і на конверті до цього випуску. На штемпелі для погашення поштової марки розміщено відомий вислів В’ячеслава Чорновола «Україна починається з тебе».

Нещодавно сповнилося 140 літ від дня народження природознавця, бібліографа, лексикографа, організатора української освіти на Одещині в 1917—1918 роках Богдана Михайловича Комарова.

Народився він 18 січня (за новим літочисленням) 1882-го в Києві у великій родині відомого бібліофіла і бібліографа, фольклориста, лексикографа, перекладача, одного із засновників одеської «Просвіти» Михайла Федоровича Комарова. Загалом у Богдана було п’ятеро сестер і брат: Маргарита, Любов, Галина, Леоніда, Віра та Юрій. Невдовзі разом з батьками переїхав до Одеси. У 1900-у закінчив 4-у Одеську чоловічу гімназію (нині в цьому приміщенні розташовується Музей західного і східного мистецтва).