Матеріали без рубрики

Г.П. Щипківський. Бучая: дилогія. — Одеса: Астропринт, 2024. — 212 с.

Як велич будь-якої події залежить від величі очевидців, так і значущість того чи іншого населеного пункту в історії країни великою мірою на совісті людей, які не просто народилися там і виросли, але й залишили вдячну пам’ять про свою так звану малу батьківщину. Бо насправді, кожен людський пуп закопано у самісінькому центі Всесвіту. На жаль, хронічна амнезія невдячних уродженців поступово перетворює те осердя світу на Богом, а відтак і людьми забутий загумінок. На жаль...

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), цукровий діабет є однією з десяти причин смертності у світі — 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з ним. Близько 422 мільйонів людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет. З них понад 95% — з діабетом 2-го типу. Упродовж останніх кількох десятиліть поширеність цієї хвороби невпинно зростає.

Що таке цукровий діабет?

Цукровий діабет — це група метаболічних захворювань, які характеризуються підвищенням рівня глюкози (цукру) в крові, що є наслідком порушення вироблення або засвоєння інсуліну. Надалі це призводить до серйозних пошкоджень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервових закінчень.

20 листопада 2024-го — у день, коли багато хто готувався ледь не до ядерного удару з боку Росії (а низка іноземних посольств навіть призупинила роботу) — у столичному музеї Революції Гідності проходила презентація мемуарів до 20-річчя Помаранчевої революції. Написав їх Володимир Філенко, передмову додав Тарас Стецьків, а допомагав із впорядкуванням матеріалів та модерував історик Олександр Зінченко. Саме з паном Олександром «Главком» (https://glavcom.ua/) тримав контакт, перепитуючи, це не скасовується, бува, захід через ядерну паніку. «Ні. Революція — за планом», — бадьоро відповідав він.

І революція, чи то пак презентація, справді відбулася за планом — у невеличкому інформаційному центрі музею, де заледве вистачило стільців для усіх зацікавлених. У вікна центру було видно Майдан, на який щоразу вказували промовці, коли хотіли уточнити, де відбулася та чи інша подія.

«Плейбек-вікенд», організований ГО «Арт-Плейбек» у співпраці з театром «Синергія» та за підтримки грантової програми Per Forma, із серпня по листопад відбувся у чотирьох містах України — Одесі, Чорноморську, Роздільній та Миколаєві.

Це дійство стало справжньою подією для місцевих громад, об’єднуючи людей через інтерактивну форму мистецтва — плейбек-театр, де глядачі розповідали особисті історії, а актори на сцені одразу імпровізували й відтворювали їх. Це було не лише способом самовираження, а й потужним інструментом формування глибоких соціальних зв’язків, підтримкою та переживанням емоцій разом з іншими.

Соціологи вперше зафіксували зниження частки українців, готових терпіти війну стільки часу, скільки доведеться.

Як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 20 вересня — 3 жовтня, 15% респондентів заявили, що готові витримати війну кілька місяців, а 4% — до пів року. Але більшість українців — 63%, як і раніше, відповіли ствердно на запитання щодо готовності нести тягар війни.

А ви знаєте, що об’єднує трьох політиків на відомому фото? Ні, не тільки Ялтинська конференція. Усі троє — Вінстон Черчилль, Теодор Рузвельт і Йосип Сталін — померли від інсульту, однієї з найпоширеніших і найнебезпечніших на планеті хвороб.

Про виклики, пов’язані з цією хворобою, напередодні Всесвітнього дня боротьби з інсультом, що відзначався 29 жовтня, ми поспілкувалися з головним неврологом департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, лікаркою вищої категорії, кандидаткою медичних наук Лілією ЗВЯГІНОЮ.

Результати всеукраїнського опитування свідчать, що понад 70% щоденних курців віком 18—29 років користуються електронними виробами для куріння: 37% — вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, а 36% — електронні сигарети.

Серед підлітків 13—15 років 40% хоча б раз вживали електронні сигарети, а близько 20% роблять це зараз. Половина опитаних підлітків віком 15—16 років мали досвід куріння е-сигарет, а кожен п’ятий (19%) вживав їх упродовж останніх 30 днів.

У вівторок, 29 жовтня, о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».

Експозицію присвячено археологам, які, попри жорстокі репресії та цензуру, продовжували свою фахову діяльність і залишили важливий слід в історії цієї науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення довгий час були приховані або навмисне забуті.

Усі знають, що Одеська наукова бібліотека є найстарішою в Україні, але й при цьому цифра «195» — вражає! Мала можливість висловити слова шани й любові та привітати чудовий колектив ОННБ, натхненний Іриною Бірюковою, під час святкування цього ювілею 25 вересня.

Промайнуло стільки буремних історичних подій, змінилися політичні обрії, сформувалися зовсім інші підходи до діяльності книгозбірень. Але Одеська наукова бібліотека, не перериваючи традицій, вистояла і не просто зберегла свої скарби, а наростила книжковий фонд, розвинула нові технології книгозберігання, допомагаючи в науковому й творчому пошуку тисячам читачів.

Україна належить до країн, де є ризик інфікування сказом. Пропонуємо дізнатися більше про цю небезпечну хворобу через добірку цікавих фактів.

Поширений майже на всіх континентах. Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії.

Майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти

Гінекологічні онкозахворювання — найпоширеніші види раку в жінок. Щороку в понад мільйона жінок діагностують рак шийки матки, яєчників, тіла матки чи інші види гінекологічних онкозахворювань. При цьому майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти завдяки вакцинації, регулярним профілактичним обстеженням та здоровому способу життя. То як же уберегти себе?

Торік в Україні майже 21,5% всіх онкохвороб припадало на рак жіночих статевих органів. 10,4% усіх захворювань на злоякісні новоутворення становить рак тіла матки. Найчастіше його діагностують у жінок, які не проходять регулярно медичні огляди. У 9,1% пацієнток рак тіла матки було виявлено у занедбаному стані (III стадія), а в 5% — на IV стадії. Лікування в таких випадках складніше і займає більше часу.

В Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація перевидання праці Євгена Чикаленка «Розмова про сільське хазяйство». Захід пройшов за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті та Odesa Business Club.

Презентована книжка — перше за сто років перевидання праці видатного мецената та громадського діяча Євгена Чикаленка, однієї з ключових постатей в українському національному русі початку ХХ століття. Він був не лише громадсько-культурним діячем, натхненником і засновником перших українських громадських та політичних організацій, преси, видавцем, публіцистом, популяризатором української друкованої продукції, автором мемуарів та благодійником, але й успішним аграрієм.

У столиці і багатьох містах України на початку вересня традиційно запровадили карантин через розповсюдження цієї дуже алергенної рослини: амброзію зриватимуть та спалюватимуть, а при сильному засміченні — скошуватимуть або вириватимуть із корінням. Експерти зауважують, що найоптимальніше все ж таки виривати з коренем, бо інакше вона знову проросте після дощів і через місяць зацвіте. Дієвою може бути й обробка спеціальними хімічними засобами.

Амброзія належить до карантинних бур’янів. Ця однорічна рослина може виростати до двох (а іноді й до чотирьох) метрів заввишки. Розмножується насінням, яке здатне зберігатися у ґрунті від 5 до 40 років. При цьому одна рослина спроможна за сезон випускати до мільярда пилкових зерен, «начинених» алергеном.

І це встановлена, досліджена та зафіксована в документах дата

(Закінчення. Початок у номері за 5 вересня)

— Якщо ми говоримо про Одесу та Одещину, що варто знати іншим про наш регіон?

— Доросійський період нашого міста справді є білою плямою. І це не провина сучасних істориків. Так сталося через політику, яку провадила загальна імперська історична школа. Замовчування, перекручування, не рекомендоване дослідження османсько-турецьких джерел. Не рекомендоване вивчення османсько-турецької мови, через яку можна було дослідити османські документи.

2 вересня в медіацентрі Любашівської публічної бібліотеки імені В.Є. Панченка відбувся літературний захід-реквієм, присвячений пам’яті видатного українського літературознавця, критика, письменника, культурного і громадського діяча, уродженця Любашівщини Володимира Євгеновича Панченка (2.09.1954 — 14.10.2019).

Головною подією дня стала презентація книги однокурсниці В.Є. Панченка, кандидатки філологічних наук, доцентки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Любові Ісаєнко «Володимир Панченко: у своєму часі та понад часом.

«День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни» — результати опитування під такою назвою, проведеного з 8 по 15 серпня Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, дослідники оприлюднили напередодні головного свята нашої держави.

Як свідчать результати опитування, абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Уже третій рік поспіль така гордість  перебуває на майже однаково високому рівні (2022-й — 90,5%, 2023-й — 88,5%, 2024-й — 88%), що є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу. Такий рівень гордості присутній серед представників усіх вікових груп.

Чи відновлюються нервові клітини, чи повинен мозок бути великим і чи правда, що діти зараз розумніші, ніж раніше?

За різними відомостями, у головному мозку людини міститься від 85 до 95 млрд нейронів, які, у свою чергу, мають трильйони з’єднань, або синапсів (зон контакту між нейронами та іншими збудниками). Найвища швидкість передачі інформації між нейронами становить близько 400 км/год.

Фонд імені Іллі Грабара спільно з платформою «Меморіал» оголошують про проведення 29 серпня, у День пам’яті захисників України, національної акції «Стіл пам’яті».

У ресторанах і закладах, які приєднаються до ініціативи, один столик залишатиметься заброньованим на весь день. Це — стіл у пам’ять про людей, які віддали життя за Україну на фронті.

Соціологічна група «Рейтинг» (https://ratinggroup.ua), оприлюднила результати опитування, проведеного 5—12 липня в рамках проєкту «Дослідження ключових проблем та врахування експертних думок у розробці стратегії реінтеграції».

Оцінка ситуації

Понад 80% опитаних вважають, що економічна ситуація в країні за останній рік погіршилася, 10% — що не змінилася, лише 2% бачать покращення.

Щоб не страждати від деменції, обмежте у своєму раціоні кількість ковбаси, магазинної шинки та сосисок і, навпаки, додайте горіхів та бобових.

До таких висновків дійшли експерти, провівши масштабне дослідження, результати якого нещодавно представлені на міжнародній конференції Асоціації Альцгеймера.

20 серпня минає 80 років від дня загибелі від рук більшовицьких катів Юрія Липи, письменника, лікаря, одного з ідеологів українського націоналізму, автора української геополітичної концепції.

Тривалий час між дослідниками біографії Юрія Липи точилася дискусія стосовно місця його народження. Зрештою, одеська історикиня Світлана Кучеренко на підставі архівних документів встановила, що Юрій (Георгій) Липа народився в селі Старі Санжари на Полтавщині в родині священника Андрія Андрійовича Геращенка та Єлизавети Іванівни (в дівоцтві — Булдовської). Влітку 1909 року, після смерті рідної матері, хлопчика всиновив хрещений батько — лікар Іван Львович Липа. Після цього йому змінили прізвище, ім’я та по батькові.

Сучасники називали акторку геніальною, діамантом у золотій оправі та порівнювали з французькою зіркою Сарою Бернар

Винятково колоритна мова, вроджена благородність, почуття міри — так про приму українського театру Марію Заньковецьку, чий 170-й день народження вшановували 4 серпня, писав у спогадах актор і режисер Іван Мар’яненко. Велику публіцистичну розвідку створив про неї у 1907 році Симон Петлюра. А Михайло Грушевський назвав царицею української сцени, зазначивши: «Її високе мистецьке обдарування, її беззавітне служіння українському мистецтву вписало її ім’я навіки не лише в історію українського театру, але й в історію українського національного життя».

Чисельні фото Марії Заньковецької, яка незабутньо зіграла понад 30 ролей, передають її харизму. Талановита імпровізаторка долала багато перепон на шляху до слави і визнання. Виступала у Києві, Чернігові, Харкові, Одесі, Миколаєві, Полтаві, інших містах. Вистави з участю акторки в часи Російської імперії, коли загалом забороняли українську мову і культуру, приходив дивився цар. Однак Марія з українських Заньків принципово відмовлялася ставати зіркою імператорського театру, не звабилася на наполегливі вмовляння перейти на російську сцену з утриманням на рік — 24 тисячі рублів.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2023 році в нашій державі на туберкульоз захворіли 835 дітей та підлітків, що значно перевищує показники 2022-го. В Одесі та області ця недуга зачепила 51 дитину та 20 підлітків. Станом на початок червня 2024-го діагностовано туберкульоз 24 дітям і підліткам. Тенденція останніх років вказує на збільшення дитячої захворюваності.

Серед основних причин такого явища експерти/ки називають не лише воєнні дії, а й збільшення виявлення випадків захворювання завдяки інноваці-йним методам діагностики.

Кожна третя людина у світі протягом життя захворіє на інсульт або деменцію. А якщо говорити про всю родину, то мало хто не матиме власного досвіду лікування й догляду за пацієнтами з неврологічним захворюванням.

Деменція — це те, що в народі називають слабоумством. Якщо спрощувати, це щось на кшталт іржі або дірок у нашому мозку, які порушують когніцію (такі функції, як пам’ять, мислення чи увага). У найгірших випадках людина може стати повністю безпорадною, навіть не впізнаватиме своїх рідних. Такий стан талановито зображено в кількох фільмах, як-от «Усе ще Еліс» чи «Батько».

Українці хочуть повернути кордони 1991 року, але чиїми руками?

Атака росії на клініку «Охматдит» та інші об’єкти цивільної й медичної інфраструктури Києва, Дніпра, Кривого Рогу обпалила душі мільйонів людей в усьо-му світі, які співчувають трагедії України. Здавалося б, кадри страждання наших дітей та відео запуску ракет, яке того ж дня зі сміхом знімали росіяни, що сиділи в човні десь на Каспії, перекреслюють можливість будь-якого діалогу з агресором. Із ким говорити? З нелюдами? Та щойно новий гострий біль від наслідків ракетних ударів трохи вщух, тема переговорів про мир/перемир’я/заморожування війни повернулася в інформаційний простір. І це — ще одна форма тортур, яких зазнає українське суспільство: думати про можливі варіанти миру з ворогом, який хоче, щоб тебе не було. Публічно заявляє про це й так само відкрито вбиває, пише «Дзеркало тижня» (zn.ua).

21 липня — особлива для українців дата, бо цього дня, тільки в різні роки, народилися дві знакові для нас постаті — Олена Теліга (1906) й Олег Ольжич (1907). Про Олега Ольжича автор цих рядків розповідав на сторінках «Чорноморських новин» 20 червня — до 80-ї річниці його трагічної загибелі. Нижче йтиметься про талановиту поетку та активну діячку Організації українських націоналістів Олену Телігу. Втім, неодноразово поставатиме й ім’я Ольжича, бо їх об’єднувала не лише дата народження, хоча й у різні роки, але про це згодом…

Олена Теліга народилася 21 липня 1906 року в родині українських інтелігентів неподалік від Москви. Її батько, інженер-гідротехнік Іван Шовгенів (Шолґєнов), був родом із села Ка-м’янка Куп’янського повіту Харківської губернії і до переїзду мав прізвище Шовгеня. Мати — Уляна Нальянч-Квачковська — родом із Старокостянтинова на Поділлі зі священницької сім’ї, була чуйною і доброю жінкою. Мовою спілкування Шовгенівих на той час була російська, але колискові мати співала українською мовою.

140 років тому, в червні 1884-го з’явився на світ справжній герой Першої світової війни й чільний учасник Української революції Митрофан Очеретько. У біографічній літературі фігурують кілька дат його народження, 4, 11 та 23 червня. Сподіватимемося, що дослідники віднайдуть документи про достеменну дату народження Митрофана Михайловича.

Майбутній військовик народився на хуторі Кошелиха, що неподалік села Матяшівка, Лубенського повіту Полтавської губернії в багатодітній родині нащадка запорожців Михайла Очеретька. Батько мав міцне господарство, родючу землю, сподівався, що й син працюватиме на землі, а відтак відправив його до Лубенської нижчої сільськогосподарської школи 1-го розряду (сьогодні це Лубенський лісотехнічний фаховий коледж), оплачуючи понад сотню карбованців за рік навчання. Керував цією школою від часу заснування Георгій Крат, який перетворив її на зразкове господарство, привчав учнів любити рідну землю, шанувати народні традиції, культуру та історію свого народу. Разом з вихованцями зростав і його син Павло Крат, майбутній український громадсько-політичний діяч та селекціонер.

Прогноз погоди каже, що найближчим часом на нас чекає суха погода і спека. Та й пора зараз така — саме в тіні й у воді сидіти днями.

Під кондиціонерами через брак електроенергії ми навряд чи прохолодимося, тож, крім базових правил, слід проінспектувати свою поведінку. Адже те, що ми їмо, п’ємо, які ліки приймаємо, впливає на те, як тіло реагує на спеку надворі, пише LB.ua, переказуючи основні тези із статті Washington Post.

Дані Інституту національної пам’яті свідчать, що за кордоном може бути близько 250 тисяч поховань українських історичних і культурних діячів. Олег Слабоспицький, голова правління благодійного фонду «Героїка», що опікується, зокрема, могилами видатних земляків за межами України, зазначає: лише військових-учасників визвольних змагань налічують близько 100 тисяч. Про такі поховання дбають активні українці за кордоном, посольства, проте чимало могил зникають через несплату оренди за місце на цвинтарі.

Цвинтар Святого Андрія в американському містечку Савт-Бавнд-Брук називають найбільшим і найвідомішим українським за океаном. Ідея створити його з’явилася в емігрантів на початку 1950-х. Тамтешній український пантеон налічує майже 10 тисяч могил. Там поховані президенти УНР в екзилі Андрій і Микола Лівицькі, Степан Витвицький, військові діячі УНР, воїни УПА, політики, науковці, митці, письменники, як-от Євген Маланюк і Тодось Осьмачка. (Саме на цьому цвинтарі свій останній спочинок знайшло подружжя наших земляків — правозахисниці Ніни Строкатої-Караванської та дисидента, правозахисника, письменника, мовознавця Святослава Караванського. —  Прим. «ЧН».)

30 червня відзначатимемо 117-річчя від дня народження командувача Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Що ж до Одеси, то з нею пов’язана «кругліша» дата: 75-ліття останнього відвідування легендарним воїном нашого міста для лікування в санаторії «Лермонтовський».

Ім’я Романа Шухевича вперше з’явилося в донесеннях чекістів після того, як Червона армія розпочала наступ на землі Західної України, в березні 1944-го. Відтоді він став об’єктом полювання радянських спецслужб. І чим запекліше повстанці чинили опір владі СРСР, тим активніше більшовицькі нишпорки розшукували командувача УПА.