№ 31 (22607) четвер 20 серпня 2026 року

Історія України — це історія боротьби за право бути вільною, незалежною та самостійною державою. 24 серпня 1991 року стало визначальною датою, коли український народ отримав можливість будувати власне майбутнє, спираючись на свої цінності, традиції та прагнення до свободи. Але проголошення незалежності стало не завершенням боротьби, а лише початком нового складного шляху. Сьогодні цей шлях продовжується через захист територіальної цілісності, суверенітету та самого права України на існування. Саме тому історію незалежної України варто розглядати не лише як послідовність подій, а як шлях становлення незламного народу, для якого свобода є найвищою цінністю.

24 серпня 1991 року стало точкою неповернення для України, днем, коли Верховна Рада ухвалила історичний Акт проголошення незалежності. У цей день ми не лише святкуємо, а й згадуємо тих, хто зробив нашу свободу можливою, і тих, хто вiддав за неї життя. Це день пам’ятi, вдячностi та Віри, бо Україна є не тільки державою на мапi, а й нашим домом, нашою мрiєю i нашою спiльною вiдповiдальнiстю.

Вітаю! Здрастуйте! Бонжур!
З пліч — 
мішкуватий гарнітур, —
Чотири роки у пітьмі,
Як під завалом, як в тюрмі.
Розвиднілось! Я чую-бачу:
Сирени виють, ворон кряче. 

Над будинком Роберта Серрі в Нідерландах майорить український прапор. Саме тут, у його домі, він дав ексклюзивне інтерв’ю кореспондентці «Укринформу» (https://www.ukrinform.ua/) в Гаазі. Для колишнього дипломата наш прапор — не просто символ солідарності, це знак багаторічного особистого зв’язку з Україною.

Роберт Серрі добре пам’ятає Україну початку 1990-х — країну, яка після десятиліть радянського панування здобула незалежність і відкривала нову сторінку своєї історії. Він став першим послом Нідерландів в Україні після проголошення незалежності та стояв біля витоків українсько-нідерландських відносин.

У кожному живому організмі присутні ворожі до нього мікроорганізми, які називаються інфекцією. Навіть абсолютно здоровий організм перебуває у стані невпинної боротьби із заразою. Іноді остання перемагає, що означає смерть орга-нізму. І все ж частіше перемагає організм, якщо вміє мобілізувати на боротьбу всі свої захисні функції. В інфекції є і позитивна роль, яка полягає у тому, що вона знищує слабкі організми, не здатні до боротьби за виживання. Натомість, інфекція дає можливість виживати і розмножуватися організмам сильним, пристосованим до постійної боротьби за життя. Так інфекція стає важливим фактором, хоч і не єдиним, еволюції всього живого на Землі до досконаліших форм. Як казав німецький філософ Ніцше: «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Сучасні люди настільки тісно взаємодіють між собою, що великі спільноти можна розглядати як живі організми, точніше — надорганізми. Що відіграє для них роль інфекцій? Як на мене, це різноманітні шкідливі ідеї. Інколи вони виглядають доволі привабливими, але і в цьому разі їх метою є руйнація суспільства. Як відрізнити корисні ідеї від шкідливих? Чи існує абсолютний критерій для такого поділу? Так, існує. Це заповідь: «Плодіться і розмножуйтеся». Саме такі слова мудрі люди сивої давнини вклали в уста своїх богів. І людство, в цілому, виконує цей заповіт. Кількість людей на планеті Земля невпинно зростає відповідно до зростання засобів для існування. Але на фоні загального зростання спостерігається і вимирання багатьох народів. Наприклад, стрімко вимирають усі народи Європи. Цей процес не здатний замаскувати навіть величезний потік мігрантів з різних куточків сучасного світу, що заполонив Європу. Красномовний факт: більша частина школярів у центральній частині Лондона — це вже не англійці. Анг-лійці у своїй столиці складають лише близько 30% населення, а їхні діти — ще менший відсоток.

Десятьом військовослужбовцям одного із ТЦК та СП Одеси оголошено підозру в незаконному позбавленні волі та катуванні громадян. Встановлено щонайменше вісьмох потерпілих. Про це у вівторок у своєму телеграм-каналі повідомив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За даними слідства, упродовж кількох місяців вони незаконно затримували людей, застосовували сльозогінний газ, били та силоміць доставляли до ТЦК.

Укотре переконуєшся, що мистецтвом рухають не тільки художники, але і його споживачі. За останні пів століття в Україні сформувалася ціла когорта артдилерів, колекціонерів, зрештою, арткритиків, які створюють матеріальне й інформаційне підґрунтя для його розвитку.

Нещодавно познайомився з одеситом, готовим вкладати в мистецтво не лише як матеріально цінний об’єкт, а і як ментально споріднене йому духовне надбання. Йдеться про Дениса Менчука, хірурга за фахом, який долучився до колекціонування відносно недавно, близько десяти років тому.

Припускаю, що мистецтво для людей згаданої професії є своєрідною арттерапією, джерелом позитивних емоцій, яке певним чином компенсує витрати ремесла. Про це подумалося, коли слухав емоційну розповідь про власну колекцію гостинного господаря. Приємно відзначити, що наше товариство розділяла його дружина, яка з ентузіазмом підтримує захоплення чоловіка — пані Інна, теж медик.

65 років — це не лише поважна дата. Це десятиліття пошуку, досліджень, зустрічей, громадської роботи і служіння історичній пам’яті. Саме такий ювілей відзначив відомий одеський краєзнавець, музейник, дослідник історії політичних репресій, громадський діяч Ігор Комаровський.

Ігор Леонідович — людина, для якої краєзнавство давно стало не просто професією, а способом осмислювати минуле й допомагати сучасникам краще розуміти історію свого міста, свого краю і своєї країни. Сьогодні він очолює Музей історії політичних репресій 1917 — 1991 років, працює провідним бібліотекарем відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського, а ще є керівником громадських організацій «Одеський Меморіал» та «Постраждалі від політичних репресій», членом Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

Дещо з історії ОУН в Одесі

(Закінчення. Початок у номерах за 30 липня, 6 та 13 серпня).

Щодо активних і дієвих учасників «мельниківського» підпілля, то Михайло Гуменний у переліку прізвищ назвав Крикуна, членів родини Бондарчуків, а також як «начальника штабу «мельниківців» директора ліцею Пелюшенка», зробивши застереження, що інформацію про останнього отримав від Петра Вєтряного.

Нещодавно, 15 серпня, в Україні відзначався День археолога. З цієї нагоди хочу коротко розповісти про видатного українського історика, археолога, нумізмата — професора Петра Йосиповича Каришковського.

Народився він 12 березня 1921 року в Одесі. Батько, Осип Титович Ікар (1880 — 1965) — уродженець Кам’янця-Подільського, учасник російсько-японської, Першої світової та громадянської воєн, після демобілізації з лав РСЧА (1923) працював на різних підприємствах Одеси на адміністративно-технічних посадах. Мати, Ольга Федорівна (до шлюбу — Радзієвська) (1889 — 1942) — киянка, вчителька молодших класів.

Аномальне спекотне для Європи літо призвело до такого ж катастрофічного обміління її рік — Дністра, Дунаю, Рейну, Сени…

І якщо дві останні з названих не протікають нашою територією, то Дунай і Дністер мають для України, й Одещини зокрема, величезне економічне, екологічне, культурно-туристичне — одне слово, життєдайне значення.

Зміни клімату змушують європейських фермерів шукати культури, які краще переносять спеку та посуху. Однією з них стала лаванда, яку через високу цінність і широке застосування називають «фіолетовим золотом».

Європейська комісія знизила прогноз урожаю зернових у ЄС до 262,78 млн тонн. Най-більше постраждала кукурудза. Очікується, що її зберуть десь на понад 13% менше. Натомість лаванда добре переносить високі температури й нестачу води, відтак фермери дедалі частіше віддають перевагу культурам, витривалішим до погодних аномалій.

Із 437 прокурорів з інвалідністю, які пройшли перевірку, діагноз не підтвердився у 316 (72,3%). Серед них у 207 взагалі скасовано інвалідність, а у ще 109 — змінено групу чи строк раніше встановленої інвалідності. Повністю діагноз підтвердився лише у 121 працівника. Про це йдеться у відповіді Офісу Генпрокурора на запит OBOZ.UA.

Ймовірно, частина прокурорів з інвалідністю за власним бажанням звільнилася з роботи і може не проходити перевірку та не підтверджувати свою інвалідність в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ (ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України»). Хоча в Офісі Генпрокурора окремо не фіксують кількість звільнених працівників цієї з інвалідністю.