№ 30 (22606) четвер 13 серпня 2026 року

У Миколи Рябчука багато іпостасей. Він — провідний науковий співробітник відділу полі-тичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та кандидат політичних наук. І це важить, бо ми говоримо на політичні теми. Але також журналіст, публіцист, прозаїк, перекладач, колумніст і лауреат Шевченківської премії 2022 року. Тож компетентно говорить про мову й культуру.

У ширшому розумінні ця розмова присвячена трансформації, яку проходить український соціум. Війна ламає не тільки долі, вона ламає й ті установки та стереотипи, з якими людина могла жити десятиліттями. А оскільки у кожного вони свої (як і рівень та інтенсивність світоглядної перебудови), то й конфліктогенність у суспільстві зростає. Шопенгауер колись порівняв людей із дикобразами, які хочуть тепла, але колють одне одного гострими голками. Уявімо на мить, що ці дикобрази ще й відчувають біль від щоденних втрат, переживають величезний стрес і втому…

У Роттердамі (Нідерланди) відбулася історична подія: за дорученням Президента України було ексгумовано та доправлено на Батьківщину останки полковника Армії УНР Євгена Коновальця.

На своїй фесбук-сторінці голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров написав:

«Мав за честь бути учасником цього процесу — від узгодження з Президентом у січні цього року до самого моменту прощання на цвинтарі Кросвайк. Маю сказати, що отримав від адміністрації кладовища та міста виключне право бути спостерігачем за ексгумацією.

Колишній віцемер Одеси Олег Бриндак уклав угоду зі слідством, отримав умовний термін і втратив депутатський мандат.

Як повідомляють джерела «Думської» (https://dumskaya.net), колись найближчий соратник Труханова отримав три роки умовно з п’ятирічною забороною обіймати керівні посади. Отже, він стане першим із довгого списку «колишніх» Труханова, кого позбавлять депутатського мандата. Крім того, не зможе брати участь у виборах у найближчі п’ять років.

Напередодні Міжнародного дня корінних народів світу, що відзначається 9 серпня, у парку Номана Челібіджихана відбувся захід, ініційований ГО «Кримські татари Одещини». Для дітей і дорослих підготували цікаву й насичену програму, яка поєднала культурні, пізнавальні та інтерактивні імпрези.

Серед почесних гостей — представники національно-культурних товариств Одещини, генеральний консул Республіки Туреччина в м. Одесі Мухіттін Челік.

Упродовж останніх років книгозбірні дедалі активніше утверджуються як осередки культурних ініціатив, суспільної взаємодії та творчих практик. У цьому контексті Музей української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського посідає помітне місце. Його діяльність демонструє сучасні підходи до поєднання бібліотечної, музейної та просвітницької роботи, спрямованої на популяризацію української книги та культурної спадщини. За п’ять років існування музей став знаним культурним простором Одеси, де відбуваються презентації новодруків, виставки, творчі зустрічі та інші мистецькі події.

Від ідеї до створення 18 серпня 2021 року в ООУНБ відбулася знакова подія — відкриття Музею української книги. Проєкт став однією з ключових культурних ініціатив, присвячених 30-річчю незалежності України, та важливим кроком у переосмисленні ролі сучасної бібліотеки.

18 серпня сповнився б 51 рік відважному прикордонникові, колишньому начальнику Ізмаїльського прикордонного загону полковнику Ігореві Момоту. Однак у ніч із 10 на 11 липня 2014-го він разом з побратимами загинув поблизу селища Зеленопілля на Луганщині від потужного удару реактивними системами залпового вогню «Град» з території Росії.

Народився герой 18 серпня 1965 року у Тирасполі в родині військового. Невдовзі після народження сина командування відрядило батька, Федора Якимовича Момота, служити в Угорщину. Там, у містечку Комаром, що на кордоні зі Словаччиною, Ігор пішов до першого класу. Уже тоді, в школі, улюбленим його одягом були перешиті мамою батькові військові сорочки захисного кольору.

Жінка-легенда. Жінка, без якої не можна уявити українську Одесу. Це про Ганну Антонівну Рудик, знану в місті учительку української мови та літератури, патріотку, громадську діячку, людину відкритого і щедрого на добро серця.

А ще — надійного друга «Чорноморських новин». Вона була з нами у найважчі часи, коли місцеві янучари поставили за мету знищити українську газету Одещини, позбавивши її фінансування, заборонивши розповсюдження через кіоски і передплату, та ще й долучивши до цієї ганебної мети міліцейсько-прокурорсько-судові органи. Вистояли. І серед перших, хто був тоді в обороні «Чорноморки», — Ганна Антонівна. Таке ніколи не забувається.

Як не забудеться і та жертовна підтримка, яку вона разом з чоловіком Миколою Григоровичем Ковалем надали нашому колезі, журналістові й письменникові Роману Тарасовичу Кракалії в останні місяці його життя. Доземний уклін їм за це.

То хто ж вона, наша ювілярка? Чому стала саме такою? Звідки в неї стільки чеснот? Щоб бодай трохи в цьому розібратися, звернемося до текстів, надрукованих свого часу в «ЧН».

Дещо з історії ОУН в Одесі

(Продовження. Початок у номерах за 30 липня і 6 серпня).

Утім, найбільший інтерес викликає обґрунтування Бондарчуком власної позиції щодо вступу до націоналістичної організації «мельниківців». За його словами, це «утиски українського народу з боку окупаційної влади, які зростали з кожним днем, закриття українського театру імені Т. Шевченка, де працював директором до останньої днини, закриття українських навчальних закладів. Віддалення фронту, коли німці дійшли до Волги й окупували частину Північного Кавказу, а фашистська пропаганда трубила, що Радянський Союз більше існувати не буде… Саме в той час і з’явився Федір Крикун, який пропагував лінію українських націоналістів — побудови української самостійної держави, за яку веде боротьбу організація українських націоналістів. Крикун наполягав, що ОУН веде боротьбу з усіма окупантами — як з німецько-румунськими, так і з більшовиками. Правда, про останніх говорилося найменше, оскільки вважалося, що радянської влади може більше не бути. Завдячуючи цьому агітаційному впливу й обробці в націоналістичному дусі Крикуна Федора я й вступив до організації українських націоналістів — «мельниківців». (Архів УСБУ в Одеській області. Спр. 08583. Том 1. — Арк. 32—33).

Протягом тисячоліть людство сприймало старіння як незмінний закон природи, перед яким однаково безсилі і правителі, і вчені, і звичайні люди. Пошуки еліксиру молодості, філософського каменю чи секрету безсмертя століттями залишалися лише красивими легендами та мріями. Однак XXI століття вперше поставило перед наукою питання, яке ще зовсім недавно здавалося фантастичним: чи здатна людина не просто лікувати хвороби старості, а й впливати на самі біологічні механізми старіння?

На початку року світові медіа активно обговорювали повідомлення про те, що під час зустрічі лідерів Китаю, КНДР і Росії Сі Цзіньпіна, Кім Чен Ина та Володимира Путіна мікрофон нібито випадково зафіксував їхню розмову, в якій вони торкнулися теми біотехнологій та довголіття. За поширеною версією, у запису чути, як Сі Цзіньпін зауважує: «Раніше люди рідко доживали до 70 років, але в наші дні в 70 років ти все ще дитина». Далі, за словами перекладача, Володимир Путін нібито сказав: «З розвитком біотехнологій, людські органи можна постійно трансплантувати, і люди можуть молодіти й молодіти, і навіть досягти безсмертя». Насамкінець Сі Цзіньпін додав: «За прогнозами, у цьому столітті є шанс прожити до 150 років».

Як не стати жертвою фейкових зборів на ЗСУ

У час війни українці неодноразово доводили: наша сила — у єдності та підтримці одне одного. Волонтерський рух, збори на ЗСУ, допомога постраждалим — усе це стало невід’ємною частиною нашого життя. Проте, на жаль, навіть благодійність є прикриттям для нової хвилі шахрайства.

Кіберполіція фіксує збільшення випадків шахрайських повідомлень, у яких зловмисники від імені державних установ, військових підрозділів чи благодійних фондів збирають кошти на підтримку ЗСУ. У цих повідомленнях вказуються нібито «офіційні» реквізити карток, QR-коди, а часто навіть використовуються підроблені логотипи держорганів чи справжні фото поранених військових.