Шлях важкий, але правильний

Що насправді означає «відкриття переговорів»?

Процес розширення ЄС складається із 33 політичних розді-лів — від зовнішньої політики 

до сільського господарства та рибальства. Країни-кандидати повинні імплементувати всі закони та нормативні акти ЄС у кожному з цих розділів.

Ці розділи поділені на шість кластерів. 15 червня Молдова й Україна відкрили перший кластер, відомий як «Основи» («Fundamentals»), який складається із п’яти розділів, що переважно стосуються верховенства права.

Цей кластер завжди відкривають першим і закривають останнім — це означає, що країна-кандидат виконала всі умови Брюсселя. Наразі Україна та Молдова розпочали перегово-ри щодо п’яти із 33 політичних розділів.

Коли почнуться переговори щодо решти розділів?

У Брюсселі, а також у Києві та Кишиневі сподіваються, що інші п’ять кластерів можуть бути відкриті вже в липні або, принаймні, до кінця року. У будь-якому разі це буде рекордно швидкий темп.

Албанія, ще одна країна-кандидат до ЄС, відкрила всі шість кластерів за 11 місяців у 2024—2025 роках. Європейська Комісія вважає, що Кишинів і Київ готові до цього, оскільки виконали необхідну підготовчу роботу за два роки від літа 2024-го.

Коли будуть готові до вступу?

Україна поставила перед собою дуже амбітну мету — закрити всі розділи до кінця 2027 року, а Молдова — до 2028-го. Це вимагатиме масштабних реформ з боку країн-кандидатів 

і політичної волі всіх 27 держав-членів ЄС рухатися такими темпами.

Згідно зі звітом Європейської Комісії про прогрес, опублікованим у листопаді минулого року, Україна мала лише чотири політичні розділи, у яких рівень підготовки був оцінений як «добрий». Для більшості інших розділів було зафіксовано лише «певний рівень підготовки». У Молдови кількість розділів із «добрим рівнем» становила лише два.

Закривати розділи значно складніше, ніж відкривати. Наприклад, ЄС вимагає повного реформування багатьох сфер, особливо судової системи. Достатньо подивитися на Албанію: відкривши розділи в листопаді 2025 року, країна досі не закрила жодного з них. Або на Чорногорію — ниніш-нього фаворита на вступ до ЄС, яка відкрила свій перший розділ ще у 2013-у і наразі закрила лише 16 із 33.

Чи всі країни ЄС хочуть пришвидшити розширення?

Це викликає сумніви. Біль-шість держав заявляють, що підтримують розширення ЄС, але наголошують, що воно має ґрунтуватися на заслугах. У брюссельській термінології це означає, що жодних скорочених процедур чи прискореного членства не буде.

Протягом останніх місяців у Брюсселі циркулювали численні політичні документи, підготовлені різними країнами ЄС, із пропозиціями прискорити розширення. Серед ідей — запровадження «асоційованого членства», яке дозволило б деяким або всім країнам-кандидатам брати участь у роботі окремих інституцій ЄС, але без права голосу.

Утім, процес розширення ЄС завжди був політичним. Кожна із 27 держав-членів має понад 100 можливостей застосувати право вето — під час відкриття та закриття кожного розділу, а також щодо проміжних критеріїв для багатьох із них — і може робити це з будь-яких причин.

Північна Македонія не просувається на шляху до ЄС із 2022 року через болгарське вето, оскільки Скоп’є досі не внесло зміни до конституції, які  відображали б роль болгарської громади в країні.

Сербія не досягла прогресу на своєму євроінтеграційному шляху з 2021 року значною мірою через занепокоєння низки держав ЄС щодо її близькості до Москви у питаннях зовнішньої політики.

Також варто пам’ятати, що навіть після відкриття та за-криття всіх переговорних розділів на кожну країну-кандидата чекатиме потенційно тривалий процес ратифікації в усіх державах-членах ЄС.

У Бельгії ратифікація може вимагати голосування у 11 регіональних та національних парламентах. У таких країнах, як Угорщина та Франція, можливе проведення референдумів, де існує значний скептицизм щодо розширення ЄС, особливо стосовно України.

Наразі найбезпечнішою ставкою є припущення, що до кінця цього десятиліття до ЄС приєднається лише Чорногорія.

Рікард ЙОЗВЯК.

«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода».