№ 22 (22598) четвер 18 червня 2026 року

Європейський Союз 15 червня відкрив переговори з Україною та Молдовою про вступ до ЄС після того, як обрання нового уряду в Угорщині усунуло останню перешкоду для просування процесу приєднання до блоку із 27 країн.

Однак подальший шлях може виявитися не менш складним, адже країнам необхідно провести правові та політичні зміни, необхідні для набуття повноправного членства в ЄС, повідомляє «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org).

Під час чергової цинічної атаки на Київ під ударом опинилося серце україн-ської духовності — Києво-Печерська лавра. Це не просто національна святиня. Це духовний і культурний скарб людства, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятка, внесена до списку об’єктів під найвищим рівнем захисту відповідно до Гаазької конвенції. Атака на такі об’єкти є одним із найтяжчих злочинів проти світової культурної спадщини.

Російський удар пошкодив величний Успенський собор — серце Лаври, символ віри, історичної пам’яті та тисячолітньої духовної традиції України.

Історія циклічна: московські загарбники століттями намагалися стерти цей храм із лиця землі, палили, руйнували й нищили у різні епохи. Сьогодні нащадки тих самих імперських катів знову показали своє справжнє обличчя.

Для російських терористів нема нічого святого. Ні людського життя. Ні віри. Ні храмів. Ні історії. Ні спадщини, що належить усьому людству. Світ має зупинити це варварство!

«Якщо ви переходите в депресію, ви помагаєте Путіну», — так історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак відповідає на запитання про моральне виснаження українців на п’ятому році Великої війни. Водночас головною темою розмови стала не лише війна, а й те, якою Україна вийде з неї. На думку вченого, справжня перемога полягає в побудові держави із сильними інституціями, незалежними судами й владою, обмеженою правилами, а не особистими зв’язками.

В інтерв’ю LB.ua історик пояснив, чому вважає, що Росія не може існувати без війни, як змінився суспільний договір між владою і громадянами після 2022 року, чому Україна стала фактором безпеки для всієї Європи та хто, на його думку, може очолити державу після завершення війни.

В Одесі стартував найбільший фестиваль кіно для дітей і підлітків — 13-й Чілдрен Кінофест. Упродовж десяти днів у кінотеатрі «Сінема Сіті» глядачам покажуть нові європейські стрічки, ретроспективні фільми, гіти країн Північної Європи та фіналістів ювілейного Дитячого кіноконкурсу.

Як ми уже повідомляли, безкоштовні покази традиційно відбудуться у кінотеатрах 12 міст України: Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Полтави, Тернополя, Хмельницького, Запоріжжя та Чернігова. Подивитися фільми можна за умови попередньої реєстрації, яка триває на сайті фестивалю.

«Батько у війні: внутрішня структура, межі та відповідальність» — тема першого дня роботи міжнародної науково-практичної конференції, яка 12 — 13 червня проходила в НУ «Одеська юридична академія». Центральне місце в програмі займала доповідь провідного юнгіанського аналітика і письменника Луїджі Дзої (Мілан, Італія).

Не ставлю за мету характеризувати конференцію загалом, зазначу лише, що в ній, крім західних учених, брали участь провідні психоаналітики України, зокрема Дмитро Залеський, перший в у нашій країні індивідуальний член Міжнародної асоціації аналітичної психології (IAAP), редактор українського видання книжки Луїджі Дзої «Історія гордині: Психологія і межі розвитку» (Львів, «Астролябія», 2020). Тема другого дня конференції — «Сновидіння як простір переживання і опрацювання травми» — зібрала психологів, психотерапевтів, викладачів, частина з яких перебуває нині на військовій службі. Серед іноземних учасників, які виступили онлайн — юнгіанська аналітикиня Сьюзен Шварц (Цюрих, Швейцарія).

У межах XXVI Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» у відділі рідкісних видань і рукописів Одеської національної наукової бібліотеки відбулася творча зустріч із Миколою Томенком — відомим українським державним і громадським діячем, науковцем й активним популяризатором нашої минувшини і культури. Тема — «Світо-глядна війна за українську історію та культуру».

Микола Томенко — народний депутат України IV—VIII скликань, заступник голови Верховної Ради (2007, 2008—2012), віцепрем’єр-міністр з гуманітарних питань (2005), кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, автор численних просвітницьких ініціатив і культурно-громадських проєктів.

Під час зустрічі він поділився власним баченням ролі української культури, освіти та історичної пам’яті в умовах повномасштабної війни. Йшлося про значення мови й культури у формуванні національної ідентичності, захист українського історичного наративу та протидію російській пропаганді й імперським міфам.

Микола Томенко, який викладає в Національній академії Служби безпеки України, переконаний, що світоглядне протистояння за українську історію та культуру має не менше значення, ніж бойові дії на фронті.

Ясно, що найбільша потреба сьогодні — це зброя, як наступальна, так і оборонна. Одначе, зокрема з огляду на війну, яка фактично триває вже дванадцять років, Україна має й інші дуже помітні потреби. Між ними — гуманітарна допомога, допомога перебудови тощо. Багато «гуманітарки» приходить від громадських не українських організацій і навіть урядових мереж. За час Трампа — далеко менше.

Мій стрийко, який за Польщі був в Україні адвокатом та суддею, а опісля жив в Америці, постійно наголошував, що Україні потрібно розумних людей. Він дуже цінив високу освіту. Фактично український розум уможливлює успіхи нашого народу у цій війні, не відбираючи непоборимости нашого українського духа та козацького роду. Наша надзвичайна винахідливість дала нам можливість перемагати проти переважаючих сил. Москалів далеко більше, чим наших.

* * *

Вишиванко, моя вишиванко,
Оберіг українського роду.
Намальований сонцем в світанку,
Закодований небом зісподу.
 
Прочитаю в тобі кожну квітку,
Зазирну я у кожну травинку,
Візерунками вишиту нитку,
Віднайду у ній долю-билинку.

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського 16 червня відкрилася персональна виставка Валентини Коваленко «Збережена мить», приурочена до 80-річчя від дня народження мисткині.

І експозиції представлені як знані твори художниці у техніці декоративного ткацтва, так і ті, що тривалий час залишалися поза увагою широкого загалу. Вперше відвідувачі можуть побачити значну частину її графіки, акварелей та робіт гуашшю — камерних, емоційних і надзвичайно особистих, що відкривають інший бік творчості Валентини Коваленко.

Сучасна людина живе у світі величезного вибору. Аптеки пропонують сотні препаратів, інтернет рясніє порадами щодо здоров’я, а реклама переконує у виняткових властивостях різноманітних засобів. У цьому інформаційному потоці легко загубитися і ще легше потрапити в пастку простих пояснень.

У свідомості багатьох людей слово «натуральний» майже автоматично асоціюється з безпечністю, а «синтетичний» — із чимось чужим і потенційно шкідливим. Ми охоче довіряємо трав’яним настоям, біологічно активним добавкам чи народним рецептам, нерідко ставлячи їх вище за препарати, створені в лабораторіях. На перший погляд, міфи про «натуральні» ліки здаються цілком безневинними. Зрештою, що поганого в тому, щоб випити трав’яний чай чи скористатися рецептом, який передавався в родині з покоління в покоління? Проблема виникає тоді, коли віра в такі засоби починає витісняти здоровий глузд і наукові знання. Саме в цей момент нешкідливий міф перетворюється на реальну загрозу для здоров’я і навіть життя.

Під час недавнього книжкового форуму, де на численних майданчиках особливу увагу приділяли популяризації читання, розвитку читацької культури та розширенню знань про літературу й культуру серед людей різного віку та соціального статусу, 5 червня у внутрішньому дворику Одеської національної наукової бібліотеки відбулася тематична зустріч із представниками Управління патрульної поліції в Одеській області.

Локація «Порядок — це ти» була присвячена правилам дорожнього руху та безпеці на дорогах.