№ 21 (22597) четвер 11 червня 2026 року

Як «м’ясні» антирекорди ламають літній наступ РФ

Упродовж травня інтенсивність бойових дій на українському фронті сягнула історичного максимуму. За даними Генерального штабу ЗСУ, лише за один місяць зафіксовано понад 7000 (!) бойових зіткнень. Проте за фасадом безпрецедентної гіперактивності ворога ховається глибока криза російської воєнної машини. Замість значних оперативних проривів агресор отримав колосальне виснаження та абсолютні антирекорди втрат. Весняна кампанія окупантів фактично вигоріла, передавши естафету літньому етапу, в який російська армія входить із серйозними симптомами логістичного «інфаркту», пише «Укрінформ» (https://mail.ukr).

Весна втрачених ілюзій

Аналізуючи підсумки весняної кампанії, експерти сходяться на тому, що для російського командування вона стала синонімом абсолютного провалу. Попри ставку на масовані піхотні накати (в середньому 226 атак на добу), територіальні здобутки ворога виявилися мізерними й непропорційними витраченим ресурсам.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося 7 травня – 3 червня, довіра до президента Володимира Зеленського стабілізувалася на рівні 61% (не довіряють йому 34% респондентів, баланс довіри-недовіри становить + 27%).

Загалом соціологи запитували про довіру до 18 різних публічних діячів.

У спису представників сфери оборони всі мають позитивний баланс довіри-недовіри. Найкраще респонденти ставляться до Роберта Бровді (70% довіряють, 7% не довіряють, а баланс становить +63%), Валерія Залужного (73%, 21%, +52%), Кирила Буданова (70%, 22%, +48%), Андрія Білецького (49%, 12%, +38%), Олександра Сирського (52%, 36%, +16%).

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №452/2026 про призначення державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери. За поданнями Національної спілки журналістів України державні стипендії строком на два роки призначені 13 журналістам і медійникам, а ще п’ять ветеранів журналістики отримали довічні державні стипендії. Кандидатури претендентів розглянула та підтримала Комісія з призначення державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери при Державному комітеті телебачення і радіомовлення України.

Серед лауреатів дворічних державних стипендій — журналісти, які безпосередньо документують російсько-українську війну. Це воєнна кореспондентка «5 каналу» Ольга КАЛІНОВСЬКА, яка працює на фронті з 2014 року та є авторкою програми «Невигадані історії» про боротьбу українських захисників. Державну стипендію також призначено телеоператору телеканалу «Інтер» В’ячеславу РОМОДАНУ, який регулярно працює на Донеччині, Луганщині та Харківщині, висвітлюючи бойові дії та життя цивільного населення поблизу фронту. Серед стипендіатів і сумський журналіст та воєнний кореспондент Олександр СОЛОМКО — співзасновник «Ямпільського інформаційного агентства», який від початку повномасштабного вторгнення здійснив понад сто виїздів у прикордонні громади Сумщини, документуючи російські обстріли та воєнні злочини. Відзначено також харківську воєнну журналістку Ганну ЧЕРНЕНКО, чиї репортажі з фронту та прифронтових територій стали важливою частиною документування війни

Як досвід Геракла може допомогти Україні в боротьбі з російською агресією? Відповідь знає член Ради безпеки Київського безпекового форуму, колишній заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський. «Подвиги Геракла: стратегія перемоги у міжнародних відносинах» — це назва його книжки, де він, зокрема, проводить паралелі між хитрощами міфічного героя і нинішньою політикою Української держави та союзників.

Данило Лубківський — дипломат, і він критично оцінює переговорний процес за участю людей, далеких від дипломатії, називаючи нинішніх перемовників з Росії та Америки комівояжерами. І нагадує, що до нормандського формату існував інший, ширший та ефективніший, який зараз варто відновити.

В Одесі відбувся потужний Молитовний сніданок Чорноморського регіону — Black Sea Prayer Breakfast, який об’єднав понад 300 учасників: представників влади, духовенства, військових, ветеранів, капеланів, громадського сектору, бізнесу, дипломатичного корпусу та міжнародних партнерів України.

У час повномасштабної війни цей захід набув особливого змісту. Він став простором спільної молитви за мир і Перемогу України, важливим майданчиком міжнародної солідарності, моральної підтримки та консолідації зусиль довкола захисту свободи, людської гідності й справедливості.

135 років тому народився полковник Армії Української Народної Республіки, командир Січових стрільців, засновник і перший голова Української військової організації та Організації українських націоналістів Євген Коновалець.

З’явився він на світ 14 червня 1891 року в мальовничому селі Зашків поблизу Львова (тепер входить до складу Львівської міської територіальної громади) у сім’ї управителя місцевої народної школи Михайла Коновальця. Мати, Марія Сорока, яка походила з українського роду священників Венгриновських, також учителювала. Дід Євгена, Михайло Коновалець, був у цьому селі грекокатолицьким парохом. Незаперечний вплив на ідейне виховання хлопця мав батьків брат — о. Володимир Коновалець. У такій високоінтелігентній і патріотичній родині й зростав Євген, виховуючи в собі стійкість характеру, любов до свого народу та презирство до ворогів.

У Музеї будинку офіцерів ВМС України в Одесі відкрилася виставка «Музей Української Перемоги: Сенси» — перша фізична презентація колекції однойменної ініціативи у місті, де цей проєкт розпочався у 2022 році.

Виставка пропонує погляд на культурну спадщину в часи невизначеності — не як на застиглий архів, а як на простір відкритих питань про пам’ять, втрату, відповідальність і майбутнє. Її основою стали 3D-документація, інсталяції та відеороботи, що фіксують трансформацію міського середовища, матеріальних свідчень війни та способів спільного переживання цієї реальності.

«Час збирати каміння». Цей біблійний вислів пов’язаний з періодом підсумовування, осмислення зробленого, охоплення внутрішнім прискіпливим зором творчої самості як передумови виходу на новий щабель духовного розвою й публічності. Саме під таким кутом зору сприймається презентація альбому-каталогу «Художник-педагог Микола Іванович Резніченко» — складової програми XXVI виставки-форуму «Українська книга на Одещині», яка відбулася 6 червня у відділі мистецтв Одеської національної наукової бібліотеки.

Презентація синхронно збіглася в часі з виставкою творів родини Резніченків в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського, яка діє і зараз. Власне, під час цього вернісажу і було вперше презентовано альбом-каталог. Його автори — викладач «худграфу», мистецтвознавець Андрій Тарасенко і його учениця, здобувачка освітнього ступеня магістра Анна Пономарьова. Виставка в ОУНБ ім. М.С. Грушевського знайомить з доробком цієї творчої, художньо обдарованої родини, члени якої поєднали заняття мистецтвом із педагогічною діяльністю, адже всі вони так чи інакше пов’язані зі своєю alma mater — художньо-графічним факультетом ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. Крім Миколи Івановича, одного з колишніх деканів «худграфу», в експозиції представлені твори його дружини, майстрині традиційної ляльки-мотанки Галини Володимирівни Резніченко (1957—2025) та їхньої доньки Яніни Миколаївни Твердохлібової, яка обрала шлях батьків. Нині вона — декан художньо-графічного факультету нашого педуніверситету.

До кінця нинішнього століття на планеті можуть зникнути тисячі видів рослин, зокрема 16% видів судинних рослин загрожує втрата понад 90% їх природного ареалу, що значно підвищує ризик їхнього вимирання, повідомляє Reuters, посилаючись на свіже наукове дослідження, опубліковане в журналі Science.

Цього разу вчені проаналізували 67 тисяч видів судинних рослин — майже п’яту частину всіх відомих представників цього типу у світі. Йдеться про рослини, які мають тканини для транспортування води й поживних речовин, тобто фактично про більшість наземної флори планети.

Одеситка Владислава Бевзюк презентувала унікальну колекцію панно, виготовлених винятково з природних матеріалів морського походження. Створена нею колекція отримала статус національного рекорду і внесена до Єдиної бази рекордів України.

Презентоване зібрання налічує 27 авторських панно, виготовлених упродовж останніх двох десятиліть. Серед основних матеріалів — морські камінці, мушлі та пісок. За свою унікальність та технологію виготовлення колекція визнана рекордом України (категорія «Мистецтво, колекції»).

Серед карантинних хвороб виноградної лози серйозну небезпеку становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса) — Xylella fastidiosa Wells et al. Економічний збиток від неї може коливатися від часткового зменшення врожаю та його якості до повної втрати. Шкодочинність проявляється також у скороченні довговічності виноградників.

Бактеріоз винограду — бактеріальна хвороба, включена до переліку регульованих шкідливих організмів списку А-1, які відсутні на території України.

«Укрзалізниця» повідомила, що влітку попит на квитки зростає із чотирьох людей на одне місце до шести-семи, що й призводить до труднощів з їх придбанням.

У компанії зазначили, що за перший тиждень літа залізницею скористалися 472873 пасажирів. Найбільше перевіз поїзд №104 Львів-Лозова (понад 13 тисяч осіб).

Класифікація Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) налічує понад 100 типів пухлин головного мозку. Вони можуть бути як доброякісними й майже не впливати на здоров’я людини, так і злоякісними, що швидко прогресують і потребують термінового втручання.

За даними Міжнародного агентства з дослідження раку, у 2022 році у світі було зареєстровано 321731 новий випадок раку мозку та центральної нервової системи й 248500 смертей.

На Одещині запрацювали дві сучасні станції очищення води для медичних закладів.

Проєкт реалізували у Березівському і Білго-род-Дністровському районах за підтримки Європейського Союзу та Всесвітньої організації охорони здоров’я.