Єврейська квітка в балтському суцвітті

В урочистому відкритті Днів єврейської культури взяла участь директорка департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Олена Олійник, міський голова Балти Сергій Мазур, директор одеського Музею геноциду «Територія па-м’яті», кандидат філософських наук Павло Козленко, голова правління БФ «Пам’ять. Гідність. Свобода» Аліса Шевчук.

Важливим моментом свята стала передача книжок Балтській міській територіальній громаді. 22 бібліотеки отримали 180 видань єврейських авторів у перекладі українською мовою. Такий подарунок має особливе значення, адже книга робить пам’ять доступною, відкриває її для школярів, учителів, читачів бібліотек і всіх, хто прагне краще зрозуміти єврейську історію як частину історії України.

У ярмарку єврейської культури, що розгорнувся у кінотеатрі «Родина», учасники представили традиції шести єврейських свят, частували гостей стравами національної кухні, серед яких — традиційна випічка, кошерне вино, сік та горіхи.

Простір фестивалю наповнили пісні мовою їдиш, виступи музичних колективів Балти, дитячі майстер-класи, присвячені єврейським традиціям. Саме через музику, смак, гру і живе спілкування культура постала не як музейна вітрина, а як частина повсякденного людського досвіду.

Однією з центральних подій стало відкриття Музею єврейської історії Балти, облаштованого на третьому поверсі місцевої синагоги. Експозиція охоплює період від середини XVIII до середини XX століть: від матеріалів 1768 року до експонатів, пов’язаних із трагічними подіями Другої світової війни. Це простір, у якому історія єврейського містечка постає цілісно — через життя громади, традиції, документи.

Я була щиро вражена тим, як тонко, глибоко й людяно була подана інформація — це справжня жива розповідь про місто, його людей, родини, долі. Кожен експонат, кожна світлина, кожна історія працювали на те, щоб повернути з небуття реальних балтян — людей, які жили в цьому місті, творили його обличчя, говорили його мовами, працювали, навчали дітей, святкували, переживали трагедії.

Саме ці людські історії оживили експозицію, зробили її емоційно зрозумілою навіть для тих, хто вперше відкриває для себе єврейську сторінку історії Балти. Вона дає можливість відчути: за кожною датою стояла родина, за кожною фотографією — життя, за кожним іменем — доля.

Музейна експозиція багато в чому спирається на результати багаторічної дослідницької праці організатора фестивалю Павла Козленка. Саме тому проведення Днів єврейської культури для нього і його команди стало не формальним заходом, а глибоко особистою справою пам’яті, вдячності й відповідальності перед містом та його історією.

Керівник єврейської громади, Почесний громадянин міста Балта, один з натхненників створення музею Вадим Винярський розповів, що нині єврейська громада є не дуже великою, а от у 1910 році тут діяли 22 синагоги (!), два кладовища, Балтське товариство допомоги бідним породіллям юдейського віросповідання, жіноче єврейське училище Т.Е. Липецькер, казенне однокласне початкове чоловіче училище з ремісничим класом, громадське чоловіче училище, три приватні чоловічі училища, два змішані училища, талмуд-тора, а в 1912-у — ще й єврейське позичково-ощадне товариство. Він зазначив, що Балта була одним із центрів сіоністського руху початку ХХ століття.

Перший день фестивалю завершився показом українсько-французької військової драми «Шттл», яку представила виконавиця головної ролі, одеситка Анісія Стасевич. Фільм став важливою розмовою про пам’ять, війну, взаємну підтримку українців і євреїв, а також про крихкість людського дому, культури й нормального життя перед обличчям насильства. У нинішніх умовах повномасштабної російської агресії проти України ця тема звучить особливо гостро.

11 травня програма Днів єврейської культури була зосереджена на меморіальних та освітніх заходах. Учасники відвідали Меморіал пам’яті в’язнів Балтського гетто і Праведників народів світу, для школярів провели квест «Єврейська Балта», а також відбулася зустріч Ігоря Щупака, відомого історика, директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», автора численних підручників, заслуженого працівника освіти України, з учителями історії Балтської міської територіальної громади.

Дні єврейської культури в Балті показали, що збереження спадщини — це безперервний процес діалогу між минулим і майбутнім. Це робота з документами й експозиціями, книжками й уроками, меморіалами й живими зустрічами, родинною пам’яттю й сучасною культурною практикою.

Для Одещини така подія має особливе значення. Вона ще раз засвідчує: багатонаціональна історія нашого краю є важливою складовою українського культурного простору. Пам’ять про єврейську Балту — це не лише історія однієї громади. Це частина спільної історії України, яка сьогодні, в умовах війни, набуває ще більшої цінності.

А якщо ви захочете узнати про Балту ще більше — завітайте до Балтського історичного музею, відкритого у 2011 році завдяки старанням його директора, крає-знавця та Почесного громадянина міста Петра Ткача.

У багатій колекції експонатів музею, що відображає різні епохи та події, — кістки мамонта і мастодонта, розкопані місцевими жителями, скіфські предмети, римські амулети, атрибути козацького життя, предмети побуту селян і ремісників та речі колишніх власників цих земель князів Любомирських.

Тут ви почуєте історії про таємничі підземні ходи й підземелля, що пролягають і під річкою Кодимою, з’єднуючи дві частини міста, які свого часу перебували в різних державах — Османській імперії та Речі Посполитій.

Тут ви узнаєте, що у 1776-у Балта отримала магдебурзьке право, що протягом 1925—1928 років місто було столицею Молдавської Автономної РСР, що тут народилися Ройтман Арон — керівник Державного оркестру Головного управління кінематографії СРСР, Менахем Шейнкин — сіоніст, громадський діяч, один із засновників Тель-Авіва, Віктор Григорович —український філолог, професор Новоросійського університету, один із основоположників слов’янської філології, член багатьох іноземних наукових товариств, а також ще багато чого цікавого.

Ярослава РІЗНИКОВА.