№ 17 (22593) четвер 14 травня 2026 року

У сучасній політології глобальна нестабільність інколи характеризується терміном «зиґзаґ» — для пояснення ситуації, коли відбувається несподівана трансформація стратегічних орієнтирів, ідеологічних засад держави або політичного лідера, що суперечить попереднім та усталеним традиціям. Такий маневр зазвичай диктується не національними інтересами, а вузькокорпоративними вигодами, миттєвими рейтингами або особистими амбіціями, що призводить до системного ігнорування норм міжнародного права та внутрішнього законодавства.

На моє переконання, саме така логіка дій сьогодні домінує у правлячих режимах як Російської Федерації, так і Сполучених Штатів Америки. Це породжує парадоксальну ситуацію: Москва і Вашингтон фактично солідаризуються у своїх спробах обійти класичні механізми міжнародної безпеки. Ми бачимо ерозію безпекових інституцій на користь персоналізованої волі лідерів. Це створює середовище, де «право сили» заміщує «силу права», що особливо помітно в контексті російсько-української війни та глибинної кризи трансатлантичної солідарності, яку Д.Трамп намагається переформатувати під свої суто транзакційні інтереси.

Учора, 13 травня, у Вищому антикорупційному суді продовжилося засідання, на якому обирали запобіжний захід ексочільнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Йому висунуте звинувачення у відмиванні грошей у складі організованої групи. На час здачі цього номера «ЧН» у друк засідання ще тривало.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро просили суд відправити Єрмака під варту з правом внесення 180 млн грн застави. Якщо її внесуть, то САП просило зобов’язати Єрмака здати закордонні па-спорти (а їх у нього аж чотири), не відлучатися без дозволу з Києва, утриматися від спілкування з колишнім віцепрем’єром Олексієм Чернишовим та його дружиною (які, за даними розслідувачів, мали бути сусідами в елітному поселенні із чотирьох маєтків), а також низкою інших фігурантів справи.

Як 9 травня стало головною датою радянського культу

9 травня парад на Червоній площі у Москві пройшов без військової техніки. Офіційно — у зв’язку з «оперативною ситуацією». Фактично — через страх перед українськими дронами. Вперше з початку російсько-української війни зазнав трансформації ритуал, який видавався незмінним і священним для російського культу «пабєди».

У звичному для нас вигляді цей ритуал склався аж ніяк не у сорокових роках ХХ століття. І парад, і культ ветеранів (але не всіх), і вічний вогонь, і облаштування меморіальних комплексів з’явилися пізніше. Перші десятиліття після завершення Другої світової про «пабєду» в СРСР воліли не згадувати.

У попередньому номері «ЧН» ми повідомляли, що на 24 травня в Одесі планується «Коцюбіїв-фест» на ознаменування 611-ї річниці першої писемної згадки про Коцюбіїв.

На жаль, як повідомили ініціатори події — громадська організація «Одесі 600+», цей фестиваль поки що переноситься. 

Ви звернули увагу, як, крім грошей і нафти, ця війна девальвувала всю зброю? Раніше вважалося, що мати кілька тисяч ракет досить, щоб усі боялись, щоб не насміхалися. Але Україна за чотири роки витримала удари понад 13 тисяч ракет! А до них — ще півтори сотні тисяч дронів! І не перетворилася на попіл, і не злякалася, і не здалася.

Такого самого облизня впіймали США з Іраном. Попри бравурні заяви Трампа, Тегеран продовжує опиратися та кепкувати з Вашингтона, хоча ракет там випущено стільки, що вони вже закінчуються на складах.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав заяви колишньої прессекретарки президента Юлії Мендель в інтерв’ю Такеру Карлсону брехнею та маніпуляцією.

«Гидота, яку вона наговорила, — це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів.

Європейська федерація журналістів підтримала виключення Союзу журналістів Росії з Міжнародної федерації журналістів, назвавши у коментарі НСЖУ це рішення «цілком легітимним і обґрунтованим».

Відповідне рішення конгрес МФЖ у Парижі ухвалив 7 травня після тривалого процесу, який розпочався ще на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

В Україні розшукують нового лотерейного мільйонера. 10 травня цього року житель Одеси виграв 1000000 гривень у «Лото-Забава», але досі не з’явився за своїм виграшем.

Ба більше, є всі підстави вважати, що він навіть не знає про свою удачу. Відомо лише кілька деталей. Щасливий білет №0024590 коштував 30 гривень. Його придбали 8 травня в точці продажу лотерей від «М.С.Л.», що в супермаркеті «Копійка» на вул. Святослава Ріхтера, 2.

Про ключові виклики для України — від реформ до мобілізації та суспільних настроїв — в інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» й науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Початок публікації — у номері за 7 травня.

— А що показує соціологія?

— Після повномасштабного вторгнення ми побачили різке зростання відчуття єдності, ідентифікації з Україною, гордості за державу і її символи. Це супроводжувалося переходом на українську мову, зростанням споживання українського культурного продукту, і ці тенденції нікуди не зникли.

Нещодавно в Одесі відбувся міжнародний форум «Build & Power Odesa 2026» — важлива подія, яка засвідчила, що внутрішній потенціал нашої країни, зокрема й Одещини, досить вагомий: ми не тільки думаємо про сталий розвиток та інновації, а й готові до співпраці з іноземними інвесторами та партнерами, приймаємо рекомендації експертів і ділимося практичним досвідом розвитку в непростих умовах воєнного стану.

Організаторами заходу, який об’єднав провідних представників у сфері будівництва, інвестицій та інфраструктури, виступили Одеська регіональна торгово-промислова палата і Спілка будівельників Півдня України за підтримки UGB Ukrgasbank.

В Україні створили нову високоефективну лазерну зброю для полювання на ворожі безпілотники. Вдосконалений лазерний комплекс «Тризуб» тепер працює у складі мобільної причіпної системи.

Як повідомляється на порталі «Мілітарний» (https://militarnyi.com), установка, створена компанією Celebra Tech, наразі проходить завершальні тести, але вже зараз показує вражаючі результати: комплекс легко справляється з розвідувальними апаратами на дистанції до 1500 метрів. (Для популярних на фронті FPV-дронів ефективна зона ураження становить 800—900 метрів).

Кожна нова виставка з нагоди Дня матері, яку традиційно впродовж багатьох років проводить Одеська обласна організація НСХУ, при всій своїй зовнішній схожості щодо тематики, жанрових уподобань і притаманній одеситам інтенсивної колористичній палітрі, завжди неповторна своєю атмосферою. Це стосується і цьогорічної, яка відкрилася 7 травня у виставковій залі спілки (вул. Торгова, 2).

Виставка має лаконічну назву — «Свято матері». В українській мові вживається і слово «празник» у сенсі дня, вільного від роботи, але день підвищеної уваги до матері — жінки, яка привела нас у цей світ, — це щось святе, піднесене, тому слово «свято» тут доречніше, змістовніше. Образ матері — сакральний, це архетип, що живе і живить колективну свідомість на рівні підсвідомому. В українській культурі домінує образ прародительки — Великої матері, доброї захисниці, Берегині, що виростає до образу Землі-матері. У багатьох культурах образ матері амбівалентний, має як добру, так і злу, агресивну природу, але в українській традиції він переважно світлий, позитивний. Саме подібними категоріями, судячи з виступу незмінного куратора проєкту, заслуженого художника України Сергія Савченка, мислили організатори виставки. Тому загалом вона вдалася весняно-світлою, піднесеною, з доброю енергетикою, що дуже важливо у наш неспокійний, воєнний час. Це загальне враження посилювала атмосфера довіри, камерності, відкритості, яка встановлюється у середовищі ментально близьких людей.

Мистецька зустріч, присвячена 90-річчю від дня народження видатного одеського композитора і педагога Олександра Красотова (5.05.1936 — 5.10.2007), поєднала презентацію виставки із живою пам’яттю про людину, яка виховала цілу плеяду музикантів.

У межах заходу були представлені тематична виставка періодики та книжка «Перлина біля моря» Михайла Пойзнера і Валерія Шерстобитова, в якій ідеться про О. Красотова та ще трьох одеських композиторів, чиї імена формують музичне обличчя міста.

12 травня в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відбулася творча зустріч із сучасною українською письменницею Юлією Семеновою-Хлапук — авторкою прози, що поєднує психологічну глибину, відвертість й уважність до емоційних станів людини.

У просторі музею зібралися читачі, представники бібліотечної спільноти, поціновувачі літератури та всі, кому цікаві нові голоси сучасної української прози. Попри складний воєнний час, Одеса продовжує залишатися центром активного культурного життя та живого діалогу між автором і читачем.

Завтра, 15 травня, о 16.00 Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова (вул. Польська, 19) запрошує на відкриття виставкового проєкту Юлії Данилевської «Бо вже той самий день, коли...».

Цей проєкт реалізується у рамках щорічної міжнародної акції до Дня Музеїв (18 травня), яка проводиться у понад 150 країнах світу. У 2026-у вона проходить під гаслом: «Музеї, що об’єднують розділений світ». Цей слоган підкреслює потужну роль цих закладів як мостів між культурними, соціальними та геополітичними розбіжностями. Як надійні громадські простори і місця навчання музеї сприяють мирному співіснуванню та взаємній повазі. Вони створюють середовище, де історії, предмети та люди зустрічаються, пропонуючи можливості для роздумів, обміну та спільного розуміння.

Щороку у третю суботу травня в Україні відзначають День науки — свято тих, хто досліджує, відкриває і пояснює світ.

Це не просто формальна дата в календарі, а нагадування про те, що саме наука лежить в основі розвитку людства — від елементарних побутових зручностей до складних технологій, які змінюють наше життя. Завдяки науці ми лікуємо хвороби, досліджуємо космос, створюємо нові матеріали й технології. Вона формує не лише наш комфорт, а й наше мислення, бо вчить ставити запитання, шукати докази і не задовольнятися простими відповідями.

Американські вчені провели революційне дослідження, під час якого перенесли ген довголіття від кротових щурів звичайним мишам, повідомляє ScienceDaily.

Кротові щури відомі своєю здатністю жити до 41 року, що майже вдесятеро перевищує тривалість життя інших гризунів. Дослідники виявили, що секрет криється в особливому гені, який відповідає за вироблення гіалуронової кислоти високої молекулярної маси (HMW-HA).

Найбільший дитячий кінофестиваль оголосив цьогорічну програму

12—21 червня відбудеться 13-й Чілдрен Кінофест — один із найбільших українських культурних проєктів для дітей і підлітків. Як і завжди, він буде повністю безплатним. Цього року подія стане особливою ще й тому, що свій 10-й ювілей відзначить Дитячий кіноконкурс — змагання юних режисерів та режисерок віком 7—14 років, яке проводиться у межах фестивалю.

Кінотеатральні покази про-йдуть у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Чернігові, Полтаві, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці, Запоріжжі, Тернополі та Луцьку. Відвідування потребує попередньої реєстрації — зробити це можна буде із 5 червня на сайті фестивалю (https://childrenkinofest.com/ua/schedule). Для реєстрації групи понад п’ять осіб варто звернутися до місцевого координатора. В Одесі фестиваль відбудеться в кінотеатрі «Сінема Сіті» (ТРЦ “FontanSky»). Регіональний координатор — Євген Дворський, тел. (097) 072-28-68.