З мрією про українське панування: Чорноморська доктрина Юрія Липи

У 1920-х — 1930-х роках Юрій Липа активно увійшов у культурне життя Галичини та української еміграції. Він був послідовником великого націоналіста Дмитра Донцова, одним зі школи «вісниківців», співробітником «Літературно-наукового вісника», який редагував Дмитро Донцов у Львові. Збірники поезій Юрія Липи випромінювали вітальність, боротьбу, бажання вилікувати українців від комплексу меншовартості, угодовства, привчити до наступальності. Ці твори та погляди включили його до кола ідеологів українського модерного націоналізму.

У 1938 році, напередодні переламних світових подій, Юрій Липа розпочав публікацію своє трилогії — трьох видатних праць, що уславили його ім’я. У Львові було видано «Призначення України». Книга мала історіософське спрямування. Чітко відповідала на питання про місію України: «призначення України — тільки у ній самій». Отже, національний егоїзм, бажання першості в усьо-му, геополітичні прориви. Все це було окреслене історичними екскурсами та аналізом тогочасної політики, в яку тоді увірвалися яскраві, вітальні персонажі. На них покладалася надія покінчити з лівацтвом, допомогти Європі здолати комуністичну загрозу, визволити Україну з-під московського ярма.

У 1940-у ці надії мали підстави для реалізації. Натхненний цим, Юрій Липа друкує продовження — «Чорноморську доктрину». Праця започаткувала серію публікацій Українського Чорноморського інституту, заснованого ним та його соратниками на еміграції з надією на те, що колись цей центр забазується в Одесі. Вже у «Призначенні України» він часто згадував про Чорноморський регіон, важливість гідрографії, торговельних шляхів як базису розвитку. Значний вплив на погляди Юрія Липи мав засновник української географії Степан Рудницький. Вочевидь, одеський досвід Юрія, осягнення ним Моря, Порту, Припортового Міста як соціальних феноменів спонукали його розвинути ідеї про потужність морського геополітичного чинника, що висловлювалися ще з античних часів (вчення про таласократію — володарювання на морях).

Ключове поняття у доктрині Юрія Липи, взяте ним з архітектури, — склепіння. В архітектурних спорудах склепіння перекривають переважно круглі, багатокутні, еліптичні в плані приміщення і дозволяють закривати значні простори без додаткових проміжних опор. Україна визначена ним як перекриття моря, тобто країна, що забезпечує сталість великому регіону. Він наголошував на важливості Криму як органічної частини України. Для нього, на відміну від тих, хтось сьогодні у дивний спосіб зрікається на користь «татарськості» (нагадаю, що у Криму татари — це лише невелика національна меншина) українськості Криму, було очевидним: Крим є українською етнічною територією без жодних штучних ханств та автономій, що підірвали б цілісність України.

Увесь текст Юрія Липи — це чітке постулювання українських інтересів, за реалізацію яких сучасна Україна взялися тільки нещодавно, під впливом російської агресії. Автор безкомпромісно наголошує на прагматичності українських інтересів, національних прагненнях, продиктованих суворими геополітичними законами виживання. Не реалізуєш їх, не закриєш тили — зникнеш. Реалізуєш інтереси — запануєш. Третього шляху нема. Того третього, якого шукали й шукають слабкодухі, вічно боячись когось образити.

Доктрина Юрія Липи — експансивна. Він, безумовно, претендує не тільки на землі «у кордонах 1991 року», а й на так звані російські, зокрема Поволжя і Дон. У його планах було створення Балто-Чорноморської вісі держав — для контролю над чорноморськими шляхами. Звісно, Україні мала відводитися первинна роль. При цьому Юрій Липа чудово розумів, що росія не може мати у цих геополітичних комбінація самостійної ролі, бо вона шкодить Україні самим існуванням.

Тому логічним завершенням трилогії була праця 1941 року «Розподіл Росії». У ній теж підкреслено значення Чорноморського регіону. Росії нема як держави. Уся територія, штучно зліплена шляхом завоювань, має розпастися, деімперіалізуватися і бути прагматично використаною українцями та иншими народами Євразії.

Чорноморська доктрина Юрія Липи підкреслювала значущість флоту, його правильної організації, морської освіти, тісного зв’язоку між геополітичними, економічними та політичними візіями. Міцне внутрішнє становище держави — основа її зовнішньої могутності, а не навпаки.

Сучасна Україна ще далека від ідеалу Юрія Липи, ідеалу націоналіста. Нам бракує рішучості союзників, зокрема у Балто-Чорноморській вісі. І все ж сучасна наша держава вже значно чіткіше усвідомила його головні тези. Подальше очищення Одеси та инших причорноморських міст від міазмів «рускомірского» впливу, зміцнення морської освіти, світоглядного виховання сприятимуть реалізації доктрини українського панування, Чорноморської доктрини як частини призначення України. Україна вже приступила до демонтажу росії як головної перешкоди для реалізації Чорноморської доктрини. Росія палає, і далі буде тільки краще для нас та гірше для них.

Наша доктрина — це наша Перемога.

Олександр МУЗИЧКО.