Політ у безсмертя

Народився Ігор Бедзай 20 липня 1972 року в Миколаєві у родині залізничника — машиніста тепловоза. Ще навчаючись у Миколаївській середній школі №35, визначився з майбутньою професією: мріяв літати на реактивних винищувачах. Але на медичній комісії лікарі визнали його непридатним літати на високошвидкісних літаках і порадили вивчитися на пілота вертольотів. У 1989-у став курсантом Сизранського військового вертолітного училища, яке закінчив у 1993-у. Після розпаду СРСР молодому офіцеру пропонували залишитися у збройних силах РФ, але він рішуче заявив про повернення в Україну.

Військову службу лейтенант Бедзай розпочав в Очакові у 555-у протичовновому вертолітному полку. Штурман-оператор, командир вертольота, командир загону. Майже десять років служив в Очакові. Одружився із сусідкою по дому з Миколаєва Юлією. Народився син.

У 2004-у полк розформували, а техніку й особовий склад перевели у смт Новофедорівка Сакського району АР Крим. Там почала формуватися 10-та морська авіаційна бригада ВМС Збройних сил України. Ігоря Бедзая призначили командиром вертолітного загону, а згодом — командиром ескадрильї. Разом із чоловіком до Новофедорівки переїхала і дружина з маленьким сином Іллею. У Криму народилася донька Марійка. Дружина стала військовослужбовицею — працювала на посаді старшого механіка авіаційного обладнання. Підполковника Ігоря Бедзая призначили заступником командира бригади з льотної підготовки.

На початку березня 2014-го помер командир бригади Володимир Хоменко, і цю посаду обійняв на той час уже полковник Бедзай. Новопризначеному комбригу погрожували окупанти і місцеві колаборанти. Але він був не з боязких, і в ніч на 3 березня в умовах ризику для життя в режимі радіомовчання українську авіаційну техніку із заблокованого росіянами аеродрому «Саки» було перебазовано до Миколаєва, на аеродром «Кульбакине». 10-та морська авіаційна бригада стала єдиним підрозділом Збройних сил України, який зумів вивести з окупованого Росією Криму свою бойову техніку.

Після перебазування до Миколаєва полковник Бедзай майже п’ять років командував бригадою. Попри високий чин, продовжував літати на улюблених Мі-8 та Мі-14, зокрема й у район проведення АТО/ООС, доставляючи туди особовий склад та вантажі.

У 2019-у Ігоря Володимировича перевели на посаду заступника командувача ВМС України з авіації. Він переїхав до Одеси. Родина тоді залишилася в Миколаєві. Бачилися у вихідні. Останні дві зустрічі в Миколаєві відбулися вже після 24 лютого 2022-го — у дні народження сина та доньки. Востаннє сім’я зібралася разом 23 квітня в Одесі. Так збіглося, що вони всі почули, ніби над ними пролетів літак. Ігор Володимирович поправив: «Ні, не літак, Юлечко, це крилата ракета». Це була ракета, яка влучила у багатоповерхівку і вбила сім’ю з тримісячною Кірою та її мамою. Коли дружина з дітьми поверталися додому, бачили хмари чорного диму, переляканих людей, чули крики, плач...

Через два тижні Ігоря Бедзая не стало. Вранці 7 травня він зателефонував дружині, поговорили, як завжди, про домашні справи, про дітей, про обстріли. На прощання додав, що любить, цілує та обіймає. А вже після дванадцятої Юлії Вікторівні повідомили страшну звістку про загибель чоловіка.

Того ранку полковник Ігор Бедзай замінив молодого командира екіпажу, в якого нещодавно народилася дитина. Це був не бойовий, а рятувально-пошуковий вертоліт, який вирізнявся від військових машин білим кольором. Екіпаж виконував операцію з пошуку зниклих моряків ураженого напередодні біля острова Зміїного десантного катера «Стані-слав». Пошуки проводилися в районі дельти Дунаю. Аж раптом беззбройний пошуковий гелікоптер атакував російський винищувач, відкривши артилерійський вогонь на ураження. Досвідчений пілот Ігор Бедзай двічі зміг вивести вертоліт з-під ворожого обстрілу. Та російський пілот-убивця випустив по рятувальниках керовану ракету, від якої екіпаж не міг ухилитися. Підбитий вертоліт упав на землю на півдні Одещини. Нині відоме прізвище того російського вбивці: підполковник Ілля Сизов, який за свій злочин отримав рашистську зірку героя.

Указом Президента України від 11 травня 2022 року полковнику Ігореві Володимировичу Бедзаю за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу присвоєне звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Похований у Миколаєві з військовими почестями. Його іменем названі 10-та морська авіаційна бригада ВМС Збройних сил України і вулиці в Одесі (колишня Якутська) та Миколаєві (до того — Чкалова).

Василь ВЕЛЬМОЖКО,
краєзнавець.