№ 13 (22589) четвер 9 квітня 2026 року

Десять років тому Дональд Трамп переміг Гілларі Клінтон і здобув президентство США значною мірою завдяки своїй критиці безрозсудної війни в Іраку та політичного істеблішменту, відповідального за неї. Неоконсерватори під керівництвом президента Джорджа В. Буша завели країну в болото, розтративши американську кров і скарби, а Клінтон, перебуваючи на посаді сенатора США, підтримувала це. Трамп обіцяв поставити Америку на перше місце, утримуючи країну від дорогих «вічних воєн».

Потім, після повернення до Білого дому в січні 2025-го, Трамп став першим політиком в історії, який зажадав присудити йому Нобелівську премію миру. Восени він заявив, що особисто поклав кінець «восьми війнам лише за вісім місяців». Але премію отримала лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо. Ображений, Трамп став войовничим політиком, втрутився у справи Венесуели та викрав її президента в січні, а також разом з Ізраїлем розпочав війну проти Ірану.

У квітні люди з уразливих груп отримають державну доплату у розмірі 1500 гривень. Одержувачам не потрібно подавати заяви, звертатися до органів соцзахисту чи збирати додаткові документи.

Виплата буде здійснена автоматично на банківські рахунки або через відділення «Укрпошти».

Нинішні ситуація у сфері друкованих ЗМІ в Україні не те що надскладна чи критична — катастрофічна. Для прикладу наведу такий факт: із колись понад трьох десятків періодичних видань Одещини (обласного, районного та міського розповсюдження, або, як тепер кажуть, локальних медіа) у передплатному каталозі «Укрпошти» на перше півріччя 2026-го залишилося лише вісім. А скільки їх прийдуть до своїх у другому півріччі, у 2027-у?..

То як же порятувати ту дрібку газет, які, усупереч усім труднощам, продовжують фіксувати на папері історію сьогодення? Про це і йшлося під час зустрічі, що відбулася у редакції «Вечірньої Одеси», керівників друкованих видань, представників активу НСЖУ та репортерів з головою Державного комітету телебачення і радіомовлення Олегом Наливайком.

Олег Іванович зазначив, що цього року Держкомтелерадіо повернули функцію опіки над друкованою пресою (із 2019-го ця відповідальність лежала на Мінкульті). І зараз очолюваний ним комітет готує програму підтримки місцевих друкованих ЗМІ з бюджетним фінансуванням. «Тут у пріоритеті — прифронтові регіони, але Одеса, безумовно, має бути одним із лідерів одержання такої підтримки», — зауважив він.

19 квітня на Дерибасівській, навпроти Міського саду, відбудеться фотовиставка «Пам’ять — це імена, які ми не маємо права забути», присвячена українським військовополоненим та зниклим безвісти.

Організатори — благодійний фонд «Сила для Сильних» спільно з громадською орга-нізацією «Серце Одеси в полоні».

На засіданні комісії із соціальних питань Балтської міської ради ключовою темою стало реформування освітньої мережі громади. Найбільше обговорення викликали питання припинення набору до 10-х класів у частині шкіл та подальше перепрофілювання закладів освіти.

Чому не всі школярі підуть у 10-й клас рідної школи?

Як пояснив заступник начальника управління освіти, культури, молоді та спорту Петро Кулик, запропоновані рішення є частиною загальнонаціональної реформи старшої профільної школи: ліцеї мають відповідати вимогам — мінімум два класи на паралелі та кілька профілів навчання. Жоден із сільських закладів наразі не відповідає цим вимогам. Саме тому пропонується припинити набір до 

3 квітня, напередодні дня народження унікальної американської співачки українського походження Квітки Цісик — жінки, яка стала голосом України далеко за її межами, — в Одеській гімназії №26 відбулася знакова подія: відкриття музею її імені.

Ось як про це повідомляється на фейсбук-сторінці цього навчального закладу.

Час очікування завершився. Час сенсів — настав. Сьогодні — день, до якого ми йшли довго. Два роки наполегливої праці, натхнення, віри та любові… Два роки, що промайнули, мов один день. І сьогодні ми з гордістю кажемо: «3 квітня — день відкриття музею імені Квітки Цісик у 26-й гімназії Одеси».

Верховний Суд прийняв до розгляду касаційну скаргу прокуратури Одеської області у справі навчального корпусу торгово-економічного коледжу на вулиці Інглезі, який багато років тому «трансформувався» у православний храм Московського патріархату.

Перше засідання мало відбутися цими днями, але його перенесли на середину квітня, повідомляє «Думська» (https://dumskaya.net).

Ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії Римо-католицької церкви, єпископ Станіслав Широкорадюк закликає всіх людей доброї волі долучитися до підписання електронної петиції про передачу історичної будівлі католицької школи та семінарії, що по вул. Ніни Строкатої, 23 в Одесі, релігійній громаді РКЦ.

У зверненні, поширеному на офіційному сайті РКЦ в Україні, зазначається, що у 2017 році замість повного повернення приміщення дозволили лише оренду 300 кв. м. (ціле приміщення має близько 3000 кв. м). Орендована частина здебільшого слугувала як склад для зберігання гуманітарної допомоги. У 2020-у, коли ординарієм дієцезії став єпископ Станіслав Широкорадюк, були проведені ремонти: облаштовано приміщення для недільної школи, катехези, музичні класи та центр Францисканської духовності. Коли чиновники побачили результати ремонтів, вирішили залишити приміщення за собою.

Як Китай заробляє на Росії й Україні

Кожна війна є також бізнесом. Перерозподіл ресурсів, стимулювання оборонної промисловості, створення нових логістичних ланцюжків, локалізація стратегічних виробництв — усе це лише видима сторона економіки війни. Для одних це означає прибутки від оборонних замовлень, для інших — виживання й адаптацію. Ті, хто отримує прибутки, не гинуть на полі бою, і це є підставою для «теорій змови», які стверджують, що саме економічні, а не політичні інтереси живлять ініціаторів війн. Це стосується як фізичних осіб, так і цілих країн.

Багато написано про геополітичні вигоди, які Китай отримує від війни Росії проти України. Пекін вирішує цілу низку власних стратегічних проблем, спостерігаючи за тим, як Росія вбиває цивільне населення, нищить українські міста й інфраструктуру, а ЗСУ, своєю чергою, перемелюють піхоту, озброєння, обладнання та стратегічні об’єкти нафтогазового комплексу РФ. Перетворення Росії на економічну руїну — в інтересах КНР, освоєння ресурсів Сибіру — давно в планах Піднебесної. Дуже зручно й вигідно зберігати мундир білим і сяючим та збурювати повітря пустопорожніми фразами про сприяння якнайшвидшому миру, водночас постачаючи обом сторонам усе необхідне як для виживання, так і для продовження війни.

Як війна на Близькому Сході впливає на продовольчу безпеку України? До чого призведуть дорогий дизель і нестача добрив?

«Політарена» (https://politarena.ua) проаналізувала, що буде з посівною і врожаєм.

Державне агентство розвитку туризму презентувало національну програму, яка формує новий погляд на мандрівки Україною «Подорож до себе. Шляхи відновлення» і впроваджується за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України у співпраці з ГО «Бренд Юкрейн».

Програма спрямована на формування нової філософії подорожей, що емоційно відновлюють українців та наповнюють їх відпочинок новими сенсами. «Подорож до себе. Шляхи відновлення» збирає туристичні дестинації Одещини та інших областей, місця розміщення, природні об’єкти, досвіди і практики, що допоможуть відновити ресурс, насолодитися природою, пізнати культуру, кухню, традиції різних регіонів, відвідати майстерклас з випікання хліба, спробувати дихальні практики, погодувати кіз на фермі чи зліпити із глини свій перший глечик.

У давнину вітряки стояли на високих пагорбах чи не біля кожного українського села і, ловлячи своїми широкими крилами вітер, приводили в рух важкі жорна, щоб перемолоти вирощене тяжкою працею зерно на житнє (для повсякденного вжитку) або пшеничне (до святкового столу) борошно.

Сьогодні вітряних млинів небагато залишилося. Кілька з них можна побачити у селі Пирогове під Києвом, де під відкритим небом зберігаються архітектурні пам’ятники з усіх куточків України. А от в робочому стані — лише один. У селі Будеї Подільського району. Його розмашисті крила височіють над мальовничими тутешніми краєвидами і за сильного вітру ще й сьогодні за десять годин можуть намолоти 10 пудів борошна.

Мало хто знає, але історія античних міст Північного Причорномор’я почалася не з відомої всім Ольвії. Найпершим грецьким поселенням у нашому регіоні була Борисфеніда, заснована ще приблизно у 645—644 роках до нашої ери.

Що особливо цікаво: сучасний острів Березань тоді ще не був островом, а довгим вузьким мисом, який лише у IV ст. до н.е. відокремився від материка через підняття рівня Чорного моря. Саме на його південному краю греки і заснували свою колонію.

(18 квітня — День пам’яток історії та культури)

Виникнення села, що ташується на лівобережжі Тилігулу, пов’язують з чорноморським козацтвом, яке здавна розвивало Північне Причорномор’я.

Навесні 1790-го степові лицарі, нагороджені за звитягу в борні з турками цими благодатними землями, звели перші хати. Хутірець назвали Павлівкою.

Як у Балті вшанували Степана Олійника (1908 — 1982)

Раніше на Одещині у перші квітневі дні щороку проводили масштабний фестиваль «Степанова весна», який збирав сотні людей. Цьогоріч він мав би відбутися вже 45-й раз, але війна внесла свої корективи.

Та, попри це, головне збереглося — пам’ять. У Балті довели: навіть у складні часи культура і слово мають значення. Вони стають опорою, джерелом сили й віри. І поки звучать вірші Степана Олійника — живе і він сам.

2 квітня на подвір’ї Балтського ліцею №1 імені Олеся Гончара відбулося вшанування видатного українського поета-гумориста Степана Олійника. Тут, біля його погруддя, зіб-ралися учні, вчителі та жителі громади.

Директор історичного музею Петро Ткач наголосив: Балтська земля багата на людей, які прославляють Україну далеко за її межами. Серед них і Степан Олійник, який «усе життя присвятив боротьбі з людськими вадами через сатиру і гумор».

Продовжуємо говорити про медіацію як про сучасний метод і напрямок врегулювання конфліктів. У попередніх статтях (див. «ЧН» за 19 та 26 березня) ми більше дізналися безпосередньо про метод медіації та ознайомилися, за якими принципами працює медіатор, а також про першоджерело медіації — конфлікт.

Сьогодні пропоную розібратися в тому, як ми самостійно можемо запобігти конфлікту та врегулювавати побутові ситуації в родині, з сусідами, в колективі тощо. Далі дізнаємося про інструменти і спробуємо взяти собі на допомогу основні практики.

В Одеській області є унікальний Придунайський край, де у дельті Дунаю, з його лиманами, плавнями, озерами і приморськими екосистемами, сформувався один із найцінніших комплексів водно-болотних угідь не лише України, а й усієї Європи.

Ці угіддя забезпечують існування тисяч видів рослин і тварин, регулюють мікроклімат, утримують вологу, пом’якшують наслідки посух і є ключовими оселищами для багатьох видів флори й фауни, а також основою для традиційних видів діяльності місцевого населення. Про це «Бессарабії INFORM» (https://bessarabiainform.com) розповів заступник директора з наукової роботи Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлєв.

Великдень для українців часто асоціюється із багатовіковими традиціями, християнськими віруваннями та сімейними застіллями.

У святкових кошиках, які несуть на освячення до храму, можна знайти найрізноманітніші продукти — від писанок і печеного м’яса до шоколадних яєць та бананів чи томатів.