Роман Кракалія. Новелетки
Парасолька
Скільки людей може вмістити одна парасолька? Дівоча. Японського виробництва.
…Середина літа… А тут — то дощ, то спека. Морські погоди. Хлюпнуло несподівано — мовби хвиля морська накрила. А тендітна японська парасолька не хоче відкриватись. Не любить їхня техніка поспіху. Ледь устигли під якийсь мур. Вузенький дашок нахилений кудись убік. Ніби й затишно. І парасолька враз — як наче парашутний вихлоп.
А чорні хмари то з гуркотом зударяються, й тоді напасний дощисько — стіною, а то розійдуться, і блисне сліпуче сяйво з небес. А вони все стояли в обіймах одне одного, під парасолькою, у фас і в профіль — немовби одна постать. Бачили тільки одне одного. Не завважили, як море людей присусідилось під ту парасольку — і що їх тягло туди? А парасолька ж не рукавичка з казки, читаної в далекому дитинстві. Вона й для двох замала. Хитромудрі японці придумали цю парасольку для своїх тендітних японок. Та от дивина! Вони сконструювали свою парасольку в такий спосіб, що під нею водночас можуть знайти прихисток ще багато людей, якщо вони опромінені тими двома, і ніхто нікому там не заважатиме. Розумні ж, чортяки! Коли під парасолькою двоє, котрі вже знайшли одне одного, вони, звісно ж, нікого більш не побачать.
То скільки спраглих сердець вона може прихистити? Хтозна!..
Вже людей напхалось під ту парасольку достобіса, а вони й не помічали нічого того. Бачили тільки одне одного. Дощ не відступав, немовби хотів роз’єднати їх. Зупинився й гатив по ненависній парасольці. Люди все підбігали й ставали поряд, а вони й не помічали нікого, наче були то безтілесні створіння.
А дощ все хлюпався й хлюпавсь довкола, й нікому не тісно було під парасолькою, де двоє знайшли одне одного...
Кінець епохи столів
Мені наснився мій стіл.
Який чудовий він був! Широкий – для всього, що лиш душа запрагне, було у нього місце. Ліворуч – тумбочка на коліщатках з багатьма шухлядками, а в них – папери, папери, течки…
Він дуже допомагав мені у моїй роботі, я любив його, як брата. Все, пов’язане з ним, додавало отієї екзистенційної повноти, з ним так легко було і цікаво. За цим столом дуже зручно було сидіти. І працювалось добре. Телефон, що під рукою завжди, і календарі, і все-все, що необхідне.
Де він тепер, мій стіл, такий чудовий, якраз для мене придуманий, такий мені щиро відданий?.. Бува, згадував про нього. Радістю й сумом виповнювали душу ті спогади.
Й от цей сон… Мій стіл утікав од мене в найбільш дивовижний спосіб. Він… біг. Чому він тікав од мене, мій чудовий, мій рідний стіл? Біг поволеньки, спроквола, так собі – підтюпцем, та все озиравсь, чи я ще десь тут. На чотирьох воно, звісно, скоріше.
Ставав і я тоді, й так ми відпочивали обидва, здається, що й відсапувались. Я не знав, звісно, що це сон, й тому не міг зрозуміти, чому так тікає від мене мій рідний стіл. А він, рідненький мій, такий мудрий, такий освічений, такий… завше готовий прислужитися, він не міг знати, що там, не надто й далеко відсіль, він не потрібен буде вже ніколи.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
