№ 38 (22565) четвер 2 жовтня 2025 року

Минулої неділі, 28 вересня, у Республіці Молдова відбулися чергові парламентські вибори, результати яких матимуть вирішальне значення для зміцнення її суверенітету і незалежності, а також для збереження й подальшого розвитку її євроінтеграційного курсу.

Оскільки Молдова є парламентською республікою, вибори до парламенту мають надважливе і навіть доленосне значення. Лідер правлячої партії «Дія та солідарність» (PAS) Ігор Гросу, який також є спікером парламенту, вважає, що голосування 28 вересня поставило перед громадянами вибір між війною і миром. За його словами, результати цих виборів визначать майбутнє країни не лише на найближчі чотири, а й на багато років уперед.

Звернення Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня захисників і захисниць України

Шановні наші воїни! Усі наші захисники й захисниці! Кожен, хто обрав для себе абсолютно гідний шлях захисту нашої незалежності, нашої держави, наших людей, права українців жити вільно на своїй землі. Сьогодні ваш день — день мільйонів, усіх, хто присвячує своє життя життю України.

День, коли українці вітають своїх захисників і захисниць. День, коли згадуємо полеглих воїнів. День, коли українці звертаються з молитвами, щоб Покрова Пресвятої Богородиці оберігала нашу державу.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у понеділок, 27 жовтня, в День української писемності та мови.

Радіодиктант — це нитка, що сплітає наші голоси в один, захищаючи душу нації через кожне написане слово. Щорічно він об’єднує українців та знавців української мови в усьому світі. Започаткований командою Українського радіо у 2000-у.

Дев’ятеро загиблих, тисячі осель без світла, затоплені підвали, паркінги, магазини, машини… Дощ, що стояв над Одесою стіною понад добу, перетворив вулиці на бурхливі потоки, які зносили з ніг людей і все, що траплялося на шляху.

Ось як учора (1 жовтня) вранці описав ситуацію у своєму телеграм-каналі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер:

«Другий день Одещина потерпає від потужної зливи. Негода завдала серйозних збитків нашому регіону: підтоплення доріг, перебої в електропостачанні, пошкодження майна, повалення дерев. Але найстрашніше — негода забрала людські життя.

За попередніми даними, внаслідок негоди в Одесі загинули дев’ятеро людей, з-поміж них — одна дитина.

(Закінчення. Початок у номері за 25 вересня)

— Чи можливий повоєнний перегляд історії після поразки Російської Федерації, яка багато років поспіль нав’язувала свої пропагандистські наративи з дегуманізації українців і намагалася переписувати історію?

— Я не виключаю і думаю, що ми для цього маємо старатися, тому що навряд чи хочеться постійно мати такого поганого сусіда, загрозливого хижака. Нам треба щось робити з ним. Як з Німеччиною зробили після війни. І з Росією треба щось робити й нарешті нормалізувати. Я не виключаю такої можливості, але поки що не бачу її.

Багатовіковий досвід людства створив мільйони аксіом. Тобто положень, що не потребують доказів, приймаються без застережень. Серед інших: події без причини не буває.

Керівництво Національного університету «Одеська політехніка» вирішило «творчо» підійти до споконвічних істин: хай, мовляв, аксіома й не потребує доказів, але редагувати її ніхто не забороняв. Ось і взялося вдосконалити потрібну аксіому, а до події, яку само й звершило, «підігнати» причини.

Як уже повідомляли «ЧН» (див. номер за 11 вересня), 8—9 вересня в Одесі відбулася ХІ Всеукраїнська наукова конференція «Народний рух України: місце в історії та політиці». Сьогодні пропонуємо вашій увазі одне із досліджень, вміщених у збірнику матеріалів конференції — «Діячі Народного руху України на шпальт ах газети «Чорноморські новини» періоду повномасштабної війни росії проти України: біобібліографічні портрети». Через великий обсяг статті робимо це без посилань на газетні публікації (а їх за цей період було аж 114), в яких ішлося про відомих рухівців.

Після російського військового вторгнення 24 лютого 2022 р. журналістика України зазнала кардинальних змін. Інформа-ційне поле радикально змінилося, а теми, на яких сфокусувалися медіа, стали значно гострішими та більш патріотичними. Газети й онлайн-видання почали активно висвітлювати події війни, героїзм українських захисників, спротив цивільного населення, а також викривати військові злочини та пропаганду ворога. Важливою складовою стало підкреслення національної ідентичності та єдності у боротьбі за свободу. Особливу роль у цьому процесі відіграють персоналії — видатні діячі й борці за незалежність України, чиї історії надихають і зміцнюють патріотичний дух.

До 70-ї річниці оселі Спілки української молоді «Карпати» під Нью-Йорком

«Під Нью-Йорком табори військові,
Синьо-жовті мають прапори.
Як убити з кров’ю чи без крові,
Вишкіл там ведуть професори.
Всі вони, майстри удару в спину,
Вішальники, гангстери, збуї,
В боротьбі за «вільну Україну»
Пропонують методи свої…
Дітваки діаспори гнилої,
Вислухайте поклики мої:
Ваші вчителі — то не герої,
А звичайні вбивці й шахраї…».

Так писала радянська преса. Тобто так оцінили основоположників, керівників та виховників сумівської молоді на таборах оселі біля Елленвіла, Нью-Йорк, писаки, радянські пропагандисти. Для батьків сумівців це було тільки поштовхом до подальшої праці.

Судний день (День суду) — в есхатології авраамічних релігій — останній день існування світу, коли над людьми з метою виявлення праведників і грішників Богом буде здійснено останній страшний суд. В історії людства він має бути один, та в долі українського народу кожне століття мало не один такий день. І тільки незламність духу, неймовірне прагнення свободи і любов до рідної землі дозволяла українцям бути нескореними. Завжди вистояти в нерівній боротьбі з ворогом, зміцнити дух і передати його міць наступним поколінням допомагали Кобзарі. Сила українського слова і пісня й досі тримають наш народ на улюбленій землі.

Таким сучасним Кобзарем постає Станіслав Стриженюк, автор драматичної козацької думи «Судний день», де оживають доленосні події початку ХVIII століття. Про цей період української історії вже багато написано, але тільки коли факти наповнюються емоціями, переживаннями і нервом бринять у серці, вони перемагають байдужість і піднімають людей на великі справи. І саме так своєю художньою майстерністю, своїм нервом Станіслав Стриженюк минуле робить сучасним і ставить у стрій нових патріотів України.

Найкраще вдома, в рідній стороні,
Де серце залишається навіки.
Не хочеться нам жить на чужині,
Де все чуже: сади, стежки і ріки.

До Всесвітнього дня річок (28 вересня) WWF-Україна звернула увагу на проблему поступового зникнення малих річок в Україні

Малі річки (до них належать річки з площею водозбору до двох тисяч квадратних кілометрів), які колись вільно текли ледь не в кожному куточку нашої країни, сьогодні перебувають під загрозою зникнення. За останні десятиліття тисячі їх деградували або повністю щезли через людську діяльність та зміну клімату, зауважує Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

У суботу, 27 вересня, на концертному майданчику «Мушля», що в парку ім. Т.Г. Шевченка, відбулося справжнє свято душі — захід «Від патефона до смартфона», організований КП «Парки Одеси» спільно з громадськими організаціями «Айті-бабусі», «Срібний вік» та «Золота середина» в рамках фестивалю «Планета довгожителів», приуроченого Міжнародному дню людей поважного віку.

Цей день став яскравим свідченням того, що вік — це не цифра в паспорті, а стан душі.

Люди з великим життєвим досвідом, які виходили на сцену, дивували глядачів своїми талантами: дефіле у стилі «подіум старшого віку», щирим декламуванням віршів і гуморесок, виконанням пісень, що лунали від серця, запальними танцями.

Особливої сили додав виступ богатиря Миколи Пасічника та його учнів — вони демонстрували свою майстерність і дарували гарний настрій учасникам через цікаві конкурси.

А завершився день частуванням смачною кашею, яку богатир зварив власноруч, додавши, як він сказав, «крім спецій ще й молитву — щоб у всіх усе було добре».