Андрій Парубій: життя, віддане Україні

Свої співчуття родині Андрія Парубія і всій Україні висловила низка світових політиків, назвавши це вбивство жахливим, шокуючим.

Інформаційний простір переповнений словами співчуття і гіркоти від непоправної втрати.

Про слід, який залишив в історії новітньої України Андрій Парубій, — у заяві політичної партії «Європейська солідарність», депутатом від якої він був у нинішньому скликанні Верховної Ради.

«Європейська солідарність» з глибоким потрясінням та болем дізналася про трагічну подію — жорстоке, цинічне, підле вбивство народного депутата України від фракції «ЄС», колишнього Голови Верховної Ради України, колишнього секретаря РНБО Андрія Парубія. Нашого колеги, друга, брата.

Цей ганебний злочин стався у Львові, місті, яке стало одним із символів боротьби українського народу за свободу і демократію. Ми вважаємо, що вбивство Андрія Парубія не є випадковим злочином, а має ознаки політичного терору, спрямованого проти української державності.

Андрій Парубій був одним із державотворців сучасної України. Він стояв біля витоків Помаранчевої революції та Революції Гідності, очолював загони самооборони Майдану, а в березні 2014 року брав безпосередню участь у створенні нової Національної гвардії та Сил оборони України. На посаді Голови Верховної Ради завжди захищав незалежність, суб’єктність та авторитет нашого парламенту.

Його політична діяльність була нерозривно пов’язана з відстоюванням демократичного шляху України, європейських цінностей та зміцненням обороноздатності нашої держави. Саме тому ми не виключаємо, що за цим жорстоким убивством стоїть російська федерація — держава-терорист, яка веде проти України агресивну війну і використовує методи політичних убивств та диверсій для дестабілізації українського суспільства.

Для команди «Європейської солідарності» це не просто непоправна втрата. Це вирване серце, шматок нашої душі.

Андрій Парубій — син й онук українських дисидентів та по-літв’язнів. Його життя було присвячене Україні. Від Революції на граніті до Помаранчевого Майдану, від Революції Гідності до боротьби у Верховній Раді — він завжди стояв на передовій захисту української державності, мови, церкви, армії.

Андрій жорстко протистояв ратифікації «харківських угод», блокуючи це голосування. Тоді банда Януковича завела проти нього кримінальну справу і погрожувала арештом.

У часи Революції Гідності він очолював самооборону Майдану. Як секретар РНБО стояв біля витоків створення добровольчих батальйонів і Національної гвардії, формування нових Збройних сил України. Як Голова Верховної Ради доклав усіх зусиль для ухвалення закону про мову, відстоював парламент як незалежний інститут та символ демократії.

У перші дні повномасштабного вторгнення долучився до 206-го батальйону, на рівні з усіма виконував бойові розпорядження, чергував на блокпостах, допомагав в евакуації цивільного населення і звільненні Київщини.

Андрій мав беззаперечний авторитет серед військових, у парламенті, серед дипломатів і міжнародних партнерів. Сьогодні наша команда отримує тисячі дзвінків від армії, від полі-тиків, від друзів України у світі — всі шоковані цим терактом. Це не просто вбивство. Це справжня терористична війна, це «денацифікація» по-російськи. Це атака на захисників у військовому та політичному сенсах. І водночас — прояв слабкості влади, яка не здатна гарантувати безпеку навіть тим, хто є символами державності. Але нас не залякати!

За Андрієм полювала росія. Ми знали, що він, як і інші члени нашої команди, був у так званих «розстрільних списках» кремля ще з 2014 року. Проти нього намагалися організувати напади й раніше. 24 грудня 2014-го неподалік готелю «Київ» невідомий кинув йому під ноги бойову гранату. Тоді Парубій отримав поранення.

Він був небезпечним для ворогів, бо завжди говорив правду, боровся безкомпромісно. Але, на жаль, цькування і приниження переживав і всередині країни. Скільки разів його намагалися знецінити, принизити ті, хто не був вартим навіть його мізинця. Скільки разів ниці люди знущалися над державником і патріотом. Сьогодні день, коли ці нікчеми мають стати на коліна перед пам’яттю Андрія Парубія. Усі, хто його знецінював і переслідував, повинні попросити вибачення.

«Європейська солідарність» вимагає від влади та правоохоронних органів невідкладного, чесного, прозорого розслідування цього терористичного акту. Українці мають почути імена виконавців і замовників. Ми наголошуємо, що це був замах не лише на нашого друга і соратника. Це удар по всій Україні, спроба підірвати нашу державність і посіяти страх.

Ми переконані, що Андрій Парубій заслуговує на найвище вшанування — на присвоєння звання Героя України. Його внесок у захист Незалежності, української мови, ідентичності, формування сучасної армії та парламентаризму є неоціненним.

Наші серця сьогодні з родиною Андрія — з його батьком, дружиною, донечкою, сестрою. Ми розділяємо їхній невимовний біль і скорботу.

Андрій Парубій назавжди залишиться в історії України як один із тих, хто творив нашу Незалежність і захищав її у найважчі часи.

Ми закликаємо Верховну Раду України:

1. Звернутися до парламентів та урядів іноземних держав у міжнародні організації засудити цей акт політичного терору, який є частиною агресивної війни росії проти України.

2. Просимо Європейський парламент та парламенти держав-членів ЄС вшанувати пам’ять колишнього Голови Верховної Ради України, депутата фракції «ЄС» хвилиною мовчання.

3. Вимагати від правоохоронних органів негайного, професійного, прозорого та результативного розслідування вбивства Андрія Парубія, за необхідності із залученням іноземних експертів.

4. Закликати міжнародних партнерів України посилити політичний та санкційний тиск на росі-йську федерацію як державу-терориста, яка не зупиняється перед убивством українських політичних та громадських діячів.

5. Звернутися до партнерів надати Україні додаткову підтримку у сфері оборони та безпеки, зокрема в розбудові систем захисту від терористичних і диверсійних атак.

6. Наголосити на важливості зміцнення національної єдності всередині України, об’єднання демократичних сил, уникнення політичних переслідувань та цькування опонентів.

Чесність Андрія Парубія, його жертовність, патріотизм і відданість Україні назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь.

Україна сьогодні як ніколи потребує єдності Вільного світу. Лише спільними зусиллями ми зможемо зупинити державу-терориста, яка намагається знищити український народ і підриває основи міжнародного порядку.

Вічна пам’ять, Андрію! Слава Україні!

На ще одну, мало знану, рису Андрія Парубія звернув увагу його побратим і колега по парламенту Володимир В’ятрович: «Його всі знають як політика. І не дивно — він був цілковито зосередженим на громадсько-політичному житті з юних літ. Але був й інший Парубій, який написав цю пісню, яку досі співають при ватрах у таборах, навіть не знаючи, хто її автор.

Чорні хлопці рушають у ніч,
Крок за кроком і пліч-о-пліч.
Захід сонця позаду згасає.
Таємничими схилами гір
Ми йдемо до холодних зір.
Темна ніч чорних хлопців вітає.
 
Не згасіть свого вогнища ви!
Гей, дівча, не заплющуй очі!
Виглядайте — і прийдем з пітьми,
Ми прийдем опівночі.
 
Чорні хлопці, попереду шлях,
Ліс нам батько, а небо — дах,
Вовче лігво в негоду сховає.
Боротьба причаровує нас.
 
Дух повстання ще в горах не згас.
Небезпеці назустріч рушаєм.
Чорні хлопці рушають у ніч,
Крок за кроком і пліч-о-пліч.
 
Захід сонця позаду згасає.
Таємничими схилами гір
Ми йдемо до холодних зір.
Темна ніч чорних хлопців вітає...»