№ 34 (22561) четвер 4 вересня 2025 року

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», 26—27 серпня Одещину відвідав митрополит Філадельфійський, владика Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк.

На запрошення Одеського екзарха владики Михайла Бубнія у перший день візиту високоповажний гість очолив богослужіння у кафедральному храмі Святого апостола Андрія Первозванного, а в наступний — у храмі Вознесіння Господнього. Владики зустрілися з родинами полеглих захисників, відвідали соціальні та благодійні осередки Одеського екзархату: храм Перенесення мощів святого Миколая Чудотворця, «Будинок Милосердя» сестер Воплоченого Слова, реабілітаційний центр «Преображення Господнього» та туристичну ферму «Світлиця «Ластівка», побували у районах міста, що зазнали руйнувань внас-лідок ворожих атак. А ще завітали до благодійного фонду «Добрий самарянин» при Одеській народній церкві, ознайомилися з діяльністю на користь потребуючих, зустрілися з курсантами Військово-морського ліцею і представниками бізнес-спільноти — членами Клубу Маразлі.

У суботу, 30 серпня, близько 12-ї години дня у середмісті Львова кількома пострілами впритул вбито відомого політика, громадського і державного діяча Андрія Парубія.

Вбивця, пересвідчившись, що зробив свою чорну справу, з місця злочину втік. Як показало розслідування, далі він перевдягнувся, позбувся зброї і виїхав за межі області. У Нацполіції розповіли, що на прямий слід підозрюваного вийшли через 24 години після вбивства, а через 36 годин його затримали на Хмельниччині.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті 27 серпня ухвалила рішення про визнання Київської митрополії Української православної церкви (КМ УПЦ) афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», повідомляється на сайті ДЕСС.

Такому рішенню передувало здійснення дослідження щодо наявності ознак афілійованості КМ УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

Як  Пекін  збирає  союз  автократів  проти  Вашингтона

Саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який завершився у китайському Тяньцзіні, став у багатьох аспектах унікальним. І річ не в тому, що на 25-у зустріч глав держав й урядів приїхала рекордна кількість учасників — 26 (десять членів ШОС, 14 партнерів по діалогу та два спостерігачі), і навіть не в тому, що значна частина з них залишиться на «парад побєдобєсія» 3 вересня, коли у Китаї (і в Росії) відзначатимуть перемогу у «війні проти японської агресії та світовій антифашистській війні». Для основних гостей — Владіміра Путіна та Нарендри Моді, а також для самого Сі Цзіньпіна цей саміт розпочався дещо раніше його формального відкриття.

Путін пройшовся червоною доріжкою в Анкориджі й отримав від Дональда Трампа індульгенцію на вихід «у світ», продовжуючи вбивати українців. Моді відвідав Японію та домовився про значну активізацію двосторонніх зв’язків протягом наступних десяти років і 58 млрд дол. інвестицій. Своєю чергою Сі Цзіньпін з’їздив на Тибет, щоб «відзначити» 60 років утворення Тибетського автономного регіону (фактичне узаконення захоплення Тибету КНР), затьмарити факт 90-річчя Далай-лами і ще раз нагадати, що там, де ступила нога китайського солдата, жодна інша нога вже не ступить. Згодом вони зустрілися на заході у Тяньцзіні, який японські експерти назвали з незвичною для себе відвертістю «антиамериканським самітом».

…А слава — заповідь моя.

Тарас ШЕВЧЕНКО.

Слава ходила за ним назирці. Куди він — туди й вона. Він — у ворожі тили, і вона — туди ж. Він на «нуль» зібрався зі своїми побратимами-снайперами, і вона ж. Він — в Америку за протезами, отам вже подивувала всіх.

Нарешті, заповзялася таки довідатися, звідкіля це у нього такі гарні трафунки щоразу, та й заховалася, непоміченою ніким, у тому непередбачуваному бункері «Азовсталі». Вона ж пильнувала своїх, а не чужинців. Свіча ледве блимала, то й не помітили, фотографуючись та розглядаючи фотки в телефоні. А ворог підступний. Важка бомба — і нема бункера. І нікого в живих. Тільки слава знову на волі, щоби нагадувати кожному, хто знав чи лише чув про нього і про всіх з того бункера, а новачкам, котрі приходили у військо, розповідати, що от був такий воїн з позивним «Хват» — справді хват, який на льоту міг вихопити золоте перо дивовижного птаха — птаха військової удачі; трохи згодом те все перетвориться в реальне щире золото Зірки Героя України, яким він завжди був — од самого початку своєї воєнної кар’єри.

Українська пенсійна система потребує змін через високі виплати для окремих категорій пенсіонерів, адже на 4 тисячі суддів держава витрачає на місяць на пенсії 440 мільйонів гривень.

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, укотре наголосивши на необхідності реформування пенсійної системи України через її несправедливість, пише Delo.ua.

За майже чотири роки війни припинили роботу понад 50% друкованих видань та понад 300 інших медіа. Наша країна стала єдиною в Європі, де нема щоденних друкованих видань, і навіть у столиці відсутня міська газета. Інформаційний простір заповнюють анонімні ресурси, які не дотримуються професійних стандартів.

П’ять українських медіаорганізацій і майже 150 локальних редакцій закликали включити до плану дій уряду і донорів заходи з підтримки незалежних медіа. Про це йдеться у відкритому листі, спрямованому 27 серпня на адресу Кабінету Міністрів України і міжнародних донорів.

В останні дні літа в Одесі пройшов літературний фестиваль PORT. Він став справжньою симфонією емоцій: зустрічі з авторами, розмови про книги, декоративне мистецтво й інсталяції, аромат кави у дворику нашої національної бібліотеки…

Кожна фестивальна локація жила своїм ритмом: головна сцена, музей книги, дворик воркшопів, читальна зала. У кожній точці вирувало життя, але всі вони творили єдину хвилю PORT LITFEST, яка підхоплювала гостей та несла крізь вихор літературних відкриттів.

Урочисте нагородження лавреатів та дипломантів уже V муніципального літературного конкурсу ім. Івана Франка відбулося традиційно 27 серпня, у день народження видатного українця. Проходило воно в Центральній міській бібліотеці, названій на його честь.

Учасників імпрези привітала очільниця управління культури департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради Людмила Крижалко.

У суботу, 6 вересня, о 14.00 в Музеї української книги Одеської обласної бібліотеки ім. М.С. Грушевського відкриється виставка відомого одеського митця, члена Національної спілки художників України та Асоціації художників-християн Григорія Вовка. Виставка має назву «Простір мистецтва» і стане вже 391-ю у творчому доробку Григорія Петровича, а також його 54-ю персональною експозицією.

Цього разу митець знову запрошує глядача до простору своїх думок, емоцій-них вражень, переживань і надій. Центральна ідея виставки розкривається в авторській концепції, яку сам художник формулює так: «Простір мистецтва цікавий по-різному кожному. Хтось у це заглиблюється більше, а хтось — обмаль. Воно не проходить мимо, навіть коли у людини нема інтересу і нахилу. Йдучи вулицею, кожен бачить будівлі, монументи, обеліски, сквери й т.д. Усе побачене кожним віддзеркалюється у свідомості через погляд і йде в підсвідомість. Митці уважно стежать і спосте-рігають життя для того, щоб сформувати творчий образ для глядача. Простір в окремих частках світогляду митця набуває витончених відчуттів. Хвилі емоцій надихають на нові забуті кроки в житті, які відголоском летять у дитинство, коли вперше взяв у руки кольоровий олівець, туш або учнівську ручку. Погляд у дитинство віддзеркалює чистоту сприйняття навколишнього світу зі своїми фантазіями та розуміннями. І всі негаразди тікають у хащі. Тільки чистий погляд залишається відкритим без примар, але з надією на гарне, мрією про гармонію Божого створіння. За-глибитись у роздуми та отримати задоволен-

Автор цих рядків упродовж тривалого часу є активним користувачем штучного інтелекту (ШІ), який допомагає йому у вирішенні низки наукових проблем. У процесі такої взаємодії він навіть провів інтерв’ю зі ШІ, аби краще зрозуміти його можливості та обмеження. Це незвичне спілкування стало поштовхом до написання власних роздумів про співпрацю з новітніми технологіями.

Сьогодні про ШІ пишуть усі: одні бачать у ньому майбутнього союзника людини, інші — небезпечного конкурента. Чи стане ШІ союзником науки, чи її суперником? Чи допоможе він розкрити нові горизонти знань, чи, навпаки, поставить під сумнів роль дослідника? То яка ж думка автора?

Коли дитина починає ходити до школи, батьки вже не можуть стежити, чи завжди вона миє руки після туалету, чи дає очам відпочити, чи п’є вдосталь води. Тому обов’язок батьків — ще до школи пояснити малечі принципи особистої гігієни й довести до автоматизму користування ними.

Ось шість ключових звичок, які потрібно передати дітям змалечку.