№ 27 (22554) четвер 17 липня 2025 року

З початком повномасштабної агресії РФ проти України стало остаточно ясно: світовий порядок, який сформувався після Другої світової війни і певною мірою модифікувався після Холодної війни, більше не діє. Це означає, що саме зараз відбуваються геополітичні зміни, які мають привести до становлення нового світоустрою і нової системи безпеки. Формується новий світовий порядок.

Цю тему «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) обговорив зі знаним українським дипломатом, Надзвичайним і Повноважним Послом України Вадимом Пристайком.

Чи  буде  Україна  із  зерном  у  2025  році?

Попри труднощі, цього року Україна може зібрати понад 80 мільйонів тонн зернових та олійних культур — на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн).

З якими викликами зіткнулися аграрії та чи вистачить країні продовольства, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю (https://naglyad.org).

Із 25 червня на Приморському бульварі Одеси тривають археологічні розкопки, які провадять студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського спільно з фахівцями Інституту археології НАН України.

Цими днями ректор університету Андрій Красножон презентував результати експедиції меру Одеси Геннадію Труханову, повідомляє пресслужба міської ради.

Із 28 липня по 15 серпня естакада Одеського порту буде закрита на капітальний ремонт.

Як повідомили в міськраді з посиланням на Адміністрацію морських портів України, у зв’язку з цим вантажівки будуть змушені заїжджати в порт через міські вулиці, як це було до зведення естакади. Початок ремонту збігається з відкриттям спуску Блажка після чергової реконструкції. Частина міського трафіку з вулиці Приморської буде переспрямована на цей спуск, і це дасть змогу вантажівкам курсувати вулицею Приморською.

9 липня на фасаді Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.С. Василька відкрито пам’ятну дошку народному артистові України і Праведнику народів світу Генріху Романовичу Осташевському.

У церемонії відкриття меморіальної дошки, ініційованої Одеською регіональною асоціацією євреїв-колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів, яку очолює повний кавалер ордена «За заслуги», Почесний громадянин Одеси Роман Маркович Шварцман, взяли участь представники єврейської громади, міської та обласної влади, духовенства й театральної спільноти.

Наскільки тривожна ситуація наразі з емігрантами, чи зможе існувати держава з таким «дефіцитом» молоді, які фактори здатні вплинути на рішення людей їхати чи залишатися і завдяки кому та чому наша країна зможе встояти у цій війні — розмова з директором Інституту соціології НАН України, доктором філософських наук Євгеном Головахою. Початок — у номері за 10 липня.

Із 2002-го в країнах Європи проводиться Європейське соці-альне дослідження. Кожні два роки роблять опитування і на їх основі в ЄС розробляються державні стратегії та соціальні програми. У 2004-у мені з Інститутом соціології НАН з неймовірними труднощами вдалося через міжнародні організації туди пробитися. А з 2012-го необхідно було долучати до участі державні структури. Пішов я в міністерство. А мені там: а що мені з того буде, а чому, а навіщо?.. Кажу, це ж для країни, вона ж увійде в європейський простір, кошти знайдемо — ваша справа провести всю документацію, перемовини… І не дослухалися. Тепер вони нас самі попросили в те дослідження — Київська школа економіки буде цим займатися. А колись я як бідний родич туди стукав.

48,5 мільйона євро на відбудову Одещини, міжурядові угоди, міжнародні партнерства та стратегічні меморандуми — такими є підсумки для нашого краю Ukraine Recovery Conference-2025, яка 10-11 липня проходила в Римі.

«Вдячні Президенту України Володимиру Зеленському та прем’єр-міністерці Італії Джорджі Мелоні за лідерство, підтримку і досягнуту домовленість про італійський патронат у відновленні Одещини, — написав у своєму Телеграм-каналі голова обласної ОВА Олег Кіпер і додав: — Повертаємося з результатами: 33,5 млн євро — на відновлення шести архітектурних пам’яток національного значення в Одесі; 6 млн євро — на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області; 9 млн євро — на реалізацію важливого аграрного проєкту «Програма підтримки відновлення економічного потенціалу агропродовольчого сектору — Pro.UKR».

27 липня Музей сучасного мистецтва Одеси (МСМО) продовжить цикл лекцій про фундаторів одеської художньої школи. Йтиметься про Миколу Артемовича Павлюка (1901 — 1984)

Коли ми потрапляємо у хол МСМО (вул. Європейська, 32), нашу увагу привертають три великі портретні постери художників, що належать до двох поколінь однієї епохи, — Михайла Жука, Теофіла Фраєрмана і Миколи Павлюка. Три провідні особистості, чия художня практика й культурна діяльність залишили особливо яскравий слід в історії Одеси та всієї України. Після руйнації старої освіти в 1919 році саме вони стали фундаторами нової. В умовах нелюдської політичної системи всі троє залишалися гуманістами і несли світло знань новій генерації митців. Мені імпонує, як послідовно команда МСМО просуває, даруйте за прозу, цей бренд.

Вперше Миколу Артемовича Павлюка я побачив на «худ-графі» десь у 1978 році, куди він як куратор часом навідувався на запрошення професора П.А. Злочевського. Невисокий, кремезний, уже літній чоловік з’я-вився на сходах адміністративного корпусу. Він міг «стріляти» цигарки в когось з викладачів чи студентів, оскільки, піклуючись за його здоров’я, сім’я заборонила йому курити. Ми, тоді третьокурсники, вже знали, що це авторитетний художник і педагог, про якого наш учитель Валерій Гегамян говорив з повагою. Валерій Арутюнович найбільше цінував у колегах порядність, тактовність і професіоналізм. Павлюк як художник і педагог був методично грамотний, здебільшого дотримувався системи П. Чистякова. Наприклад, Микола Резніченко згадував, що Микола Артемович як консультант особливу увагу приділяв композиції, ілюструючи свої пояснення графічними схемами на клаптиках паперу.

9 липня відзначила гарний ювілей українська майстриня сонячного пензля, «південна чаєчка» (з грецької мови ім’я Лариса перекладається як «чайка»), «легка як пір’їнка» (за висловом світлої пам’яті її колеги-друга Віктора Гоманюка, який народився цього ж дня), «жінка-мрія» (як пише мистецтвознавець, художник Володимир Кудлач), «найулюбленіша, мудра, талановита мисткиня» (наголошує філологиня-письменниця Любов Ісаєнко) — Лариса Семенівна Дем’янишина.

Вона — живописець, графік, художниця-ілюстраторка, педагогиня, член правління Одеської обласної організації Національної спілки художників України і Творчого об’єднання художників м. Південного «Новація», голова Південного міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, віцепрезидентка Клубу творчої інтелігенції, лауреатка премії імені Ростислава Палецького, громадська діячка, волонтерка, організаторка й активна учасниця численних проєктів, виставок, пленерів, майстер-класів, як в Україні, так і за кордоном.

Новела

Стояли обіч поваленого дерева, лишень зрідка перемовлялися стиха… Струнка тополя лежала рівно, сливе так само, як стояла ще донедавна у цій закутині старого двору. Густою кроною на гаражних дахах — як би на подушках спочиваючи. Жінки стояли обіч, дивились чи й не дивились. Говорили про недавню непогідь, дивувалися, зітхали.

Три дні шаленіла буря. Летіло майже поземно то колюче снігове круп’я, а то стрімко падало з неба важке дощів’я. Такого ніхто ще тут не бачив.

Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації оголосив прийом заявок на здобуття літературної премії імені Валентина Мороза.

Конкурс спрямований на розвиток української мови, художнього слова та читання, виявлення й підтримку обдарованих, талановитих молодих авторів віком від 18 до 30 років включно.

Як  працюватиме  «пакунок  школяра»?

Влада анонсувала нову програму для батьків першокласників. Після оформлення заявки у «Дії» українці зможуть отримати п’ять тисяч гривень на підготовку першачка до школи.

Які умови програми та хто може нею скористатися, роз’яснює Центр громадського моніторингу та контролю ((https://naglyad.org).

Цьогоріч, уже традиційно, розпочалися Спільні дунайські дослідження (The Joint Danube Survey, JDS). Нагадаємо, із 2001-го вони проводяться кожні шість років синхронно з періодом планування управління річковим басейном відпо-відно до Водної рамкової директиви ЄС (ВРД).

Це найбільше міжнародне річкове дослідження у світі, адже в ньому беруть участь 14 країн, які відбирають різноманітні проби вздовж усієї течії Дунаю — а це понад 2800 кілометрів. В Україні точки відбору проб розташовані в дельті річки (райони міст Кілія та Вилкове Одеської області).

Біля Залізних Воріт-2 (гідроелектростанція на румуно-сербській ділянці Дунаю) рівень води знизився настільки, що можна побачити уламки суден, які затонули під час Другої світової війни. Про це пише «Південь сьогодні» з посиланням на «Antena 3 CNN».

За офіційними даними, об’єм стоку Дунаю становить менше половини багаторічного середнього показника за липень — менше 2000 кубічних метрів за секунду. Глибина річки не перевищує півтора метра, тому й можна побачити уламки німецьких суден, які затонули наприкінці Другої світової.