№ 24 (22551) четвер 19 червня 2025 року

Президент США Дональд Трамп вагається з тиском на Росію, бо й досі не полишає надії затягнути Путіна за стіл переговорів. Водночас він дедалі більше роздратований тим, що все іде не за його планом, і може застосувати щодо Росії «іранський сценарій».

Роздратований американський лідер і Президентом України Володимиром Зеленським, але водночас захоплюється його позицією.

Учора, 18 червня, столиця України була у жалобі: внаслідок масованої комбінованої (безпілотники і ракети різних типів) атаки, яку рашисти здій-снили у ніч на 17 червня, у Києві загинули 28 осіб, понад 130 отримали поранення. Тієї ж ночі від ворожого бомбардування в Одесі загинули двоє людей, 17 осіб зазнали поранень.

Це був один з наймасовіших ударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення. А загалом тої ночі московити послали на голови українців понад 440 дронів і 32 ракети. «Брати»-кровопивці цілилися на Київ, Одесу, Запоріжжя, Чернігівщину, Житомирщину, Кіровоградщину, Миколаївщину...

Як Балтський ліцей №1 готується до переходу на нову модель старшої школи

Із 2027-го українські старшокласники навчатимуться за новою трирічною системою профільної освіти — з правом обирати власну освітню траєкторію, гнучкими навчальними планами та суттєво меншою кількістю обов’язкових предметів. Але для деяких учнів це майбутнє настає вже із 1 вересня 2025-го.

Балтський ліцей №1 ім. Олеся Гончара — один із 30 закладів, які першими впроваджують нову модель старшої школи. Тут не чекають змін, а творять їх: переглядають програми, готують учителів, створюють освітні простори й пробують те, що для більшості шкіл стане реальністю після першопрохідців.

12 червня під орудою декана факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, доктора історичних наук, професора В’ячеслава Кушніра відбулася заохочувальна поїздка за участі студентів-старшокурсників та аспірантів цього факультету до селища Миколаївка Березівського району. Її мета — налагодження співпраці на ниві історичного краєзнавства та обмін думками з тамтешніми жителями щодо перспектив розвитку місцевого сільського зеленого туризму під патронатом голови Миколаївської селищної ради Віктора Купченка, а також огляд цікавих пам’яток історії та культури.

Ініціаторами та модераторами поїздки виступили автор цих рядків і завідувачка сектору культури відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської селищної ради Анжела Острікова. Ми спільно визначили найцікавіші об’єкти огляду та попередньо узгодили дату і маршрут поїздки.

Сьогодні, 19 червня, в Україні відзначається День фермера — свято, встановлене з метою підкреслення значення фермерських господарств для розвитку аграрної галузі країни, їх внеску у вирішення питань продовольчої безпеки держави.У 2024 році фермерські господарства Одещини отримали 31,4% урожаю зернових та зернобобових культур і 32,6% — олійних, зібраного підприємствами області всіх форм господарювання.

У структурі виробництва фермерськими господарствами зернових та зернобобових культур найбільшу питому вагу торік становили пшениця — 62,3% від загального обсягу, ячмінь — 20,9% та кукурудза — 10,3%. Щодо олійних культур, то тут першість за соняшником (61,8%), ріпаком озимим та кользою (28,2%).

1. Знав: Херсон чекає

Нетерпляче очікував зустрічі з Херсоном. Ось він, на тому березі. Ще наче вчора — закарбувала пам’ять: змагання, нагородження — привіз тоді до Одеси почесні відзнаки. Команда їхня гарно виступила, честь міста вони відстояли. Все це таке вже далеке… Честь країни — от що сьогодні найважливіше… І найважче.

Знав: Херсон чекає. Щойно довідався про наступ (у військах така інформація швидко розповсюджується), негайно перевівся в штурмовики. Скористався відпусткою командира: він добрий, простить, та й солдати ми — таки ж не ледащо якесь. Щирий друг Богдан — рішуче: «Я з тобою! Будемо разом звільняти». Та й куди ж Богданові без нього? А йому — без Богдана? Вірний друг у житті часом надійніший од батька-матері. Не обійтися без нього й на військовій службі. А вже на війні без друга надійного — ну просто ніяк. Вони ж із Богданом ще з часів спільної служби в теробороні Одеси, один без одного — нікуди. Хоч друзів мав подостатком, та мусить бути один — найвірніший.

Але звідкіль це в очах Богданових ніби дрібка якоїсь непевности появилася? «Не сумнівайся, друже, ми ж не перший раз беремо участь у боях. Та й укріпилися добряче на цьому березі». Утім у глибині душі розумів: небезпека велика, мабуть, немало їх тут залишиться, на цих берегах.

Перша тисяча дітей захисників і захисниць України отримали сповіщення у застосунку «Дія» про можливість компенсації вартості навчання за контрактом у закладах фахової передвищої або вищої освіти.

Для зарахування компенсації необхідно протягом двадцяти календарних днів підтвердити сертифікат на компенсацію у застосунку.

Переможні уроки від письменника та вояка Сергія Мартинюка

У рамках нещодавньої виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася, зокрема, й презентація новодруку «Позивний «Письменник», або Як ірпінці русню відірпінили: [щоденникові записи]» (Одеса, «Астропринт», 2025, 304 с.). Я відгукнувся на запрошення автора — відомого письменника, родом з Балтщини, військового Сергія Мартинюка. Нині він проживає в Ірпені Київської області, але аж ніяк не пориває зв’язків з рідною Одещиною. Саме у Балті та Одесі вийшли його книжки «Здобули волю — здобудемо долю», «З Україною в серці», і згадана вже «Позивний «Письменник», або Як Ірпінці русню відірпінили».

Остання книжка розповідає про участь Сергія Мартинюка в організації та здійсненні збройної відсічі агресорам у перші місяці повномасштабної війни росії проти України у лютому 2022 року. Лейтмотивом усієї книги є один з перших абзаців, де автор описує свої почуття на початку війни: «Сам собі сказав: «Нарешті. Маски скинуто. Моя Україна сьогодні потребує солдата Мартинюка, а не письменника Мартинюка. До зброї!». Основне гасло цієї 370-річної війни повинно бути тільки одне: українці мають вбити, покалічити стільки окупантів, щоб вони найближчі 100 років при словах «Україна», «Українець» з переляку ховалися по підвалах і божеволіли від страху. Нам треба відбити бажання навіть думати погано про Україну».

Чому пам’ятник Битві народів, як і раніше, важливий

На південно-східній околиці Лейпцига височіє грандіозна споруда із сірого граніту. Це — пам’ятник Битві народів (Vоlkerschlachtdenkmal), мовчазний свідок історії, який, незважаючи на свій вік, залишається одним із найзначніших символів не тільки міста, а й усієї Німеччини.

Війна, що об’єднала ворогів

Битва під Лейпцигом, що відбулася у жовтні 1813 року, увійшла в історію як найбільша битва до Першої світової війни.

Творча зустріч з письменником Віталієм Запекою

У рамках XХV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» в ОННБ відбулася творча зустріч з письменником Віталієм Запекою.

Віталій Запека (народився 1967-го в Полтаві) — доброволець, учасник ро-сійсько-української війни з позивним «Спілберг». У 2015–2018 роках – в АТО, а з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну – знову в лавах ЗСУ — командир відділення РПГ (підрозділ, оснащений ручними протитанковими гранатометами). На початку 2024-го отримав поранення.

Родзинкою виставки-форуму «Українська книга на Одещині», став щорічний конкурс «Краща книга—2025», на який видавництва традиційно подають новодруки провідних авторів.

Редакційно-видавнича фірма «Прес-кур’єр» висунула на цей конкурс нову збірку відомого українського поета Станіслава Стриженюка «Мир. Любов, Пам’ять», яка вийшла друком наприкінці 2024-го.

У рамках виставки-форуму «Українська книга на Одещині» у головному залі Одеської національної наукової бібліотеки відбувся меморіал пам’яті Євгена Акимовича, який пішов із життя у березні цього року.

Відомий вчений і викладач, письменник і публіцист, щирий патріот України і громадський діяч Євген Олександрович Акимович написав і видав (переважно власним коштом) півтора десятка історико-культурологічних і публіцистичних книжок, неодноразово був лауреатом премій Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», часто проводив публічні презентації своїх видань у бібліотеках Одеси.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулася щира й натхненна зустріч з відомим журналістом, краєзнавцем, автором понад 20 нон-фікшн книжок Олександром Галясом.

Захід було присвячено новому культурному проєкту пана Олександра «Іван Франко як поет-пісняр», що переосмислює творчість класика крізь сучасну музичну призму, досліджує, як Франкова поезія оживає у форматах, близьких нинішньому слухачеві — від народних стилізацій до репінтерпретацій. Учасники мали змогу переглянути відеокліпи на вірші Івана Франка у виконанні Христини Соловій, «Кашляючого Еда», «Другого Жмутка», «Співочих віршів» та інших.

Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода — не безкінечний ресурс, а саме завдяки їй родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає дедалі менше.

Кількість і тривалість посух із 2000 року зросла на 29% порівняно з двома попередніми десятиліттями. У період із 1998-го по 2017-й вони спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярди доларів США. За прогнозами ООН, до 2050-го посухи можуть зачепити понад три чверті населення світу.