Реформа старшої школи

Які предмети для старшокласників залишатимуться обов’язковими? Чим відрізнятимуться академічні ліцеї від профільних? Де першими випробовуватимуть навчання десятикласників по-новому?

Відповіді на ці та інші запитання шукав «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua).

Мала зарплата не мотивує вчителів

Усі, хто останні роки був дотичним до школи — діти, батьки й освітяни — впевнені, що реформувати середню освіту треба. Про це свідчать, зокрема, результати всеукраїнського дослідження щодо ставлення до змін у старшій школі, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит Міністерства освіти. В ньому взяли участь понад 80 тисяч респондентів.

Схвалили реформу старшої школи 85% старшокласників і такий же відсоток батьків учнів 10—11 класів. Батьки учнів 5—6 класів, напевно, менше задумувалися про навчання дітей через кілька років, але й серед них аж 78 відсотків висловилися за реформу старшої школи.

«Як мама двох дітей і вчителька англійської мови кажу, що навчання треба реформувати, — коментує Олена Запольська з Києва. — Учні надмірно завантажені вивченням бага-тьох предметів. Уже в середній школі дітям дуже складно без репетитора розібратися у завданнях з фізики та хімії, біології та математики. З іншого боку, бракує кваліфікованих учителів, бо мало хто погоджується за 12—14 тисяч гривень на місяць ви-кладати дітям, знервованим війною, ходити на заміни, розробляти плани і заповнювати дуже багато звітів, отримувати 200 гривень за перевірку зошитів і 1200 — за класне керівництво. У загальній сумі місячного прибутку оплата за щотижневу 21 педагогічну годину викладання — менш як 6 тисяч гривень. Вищі виплати — у тих, хто має десятиліття стажу і вищі категорії».

Загалом в Україні із 2017 року триває реформа «Нова українська школа» (НУШ), метою якої є побудова якісної сучасної конкурентоспроможної загальної середньої освіти. Нею передбачена нова структура: початкова школа (1—4 класи), гімназія (5—9 класи, базова освіта), академічний ліцей (10—12 класи, профільна освіта), пояснюють у Міносвіти. Навчання усіх учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти (ЗСО) має розпочатися 1 вересня 2027-го.

За попередніми напрацюваннями, в академічних ліцеях (10—12 класи) на кожній паралелі має бути не менше чотирьох класів (100 учнів). Саме така мінімальна кількість дасть змогу об’єднувати учнів у групи для вивчення різних предметів та додаткових курсів.

Ліцеї, за задумом, повинні бути переважно відокремленими від початкових шкіл і гімназій. Утім, громади мають право, за погодженням, вирішувати інакше. Всіх можуть об’є-днати під одним дахом, наприклад, якщо велика відстань між закладами освіти або складні умови трансферу до них.

Скажімо, у Київській області є 69 громад. Прогнозується, що кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 77,2 тисячі (це минулорічні 4—6 класи). Тож попередньо заплановано, що у столичній області діятимуть 114 академічних ліцеїв і 38 професійних коледжів, у яких діти здобуватимуть середню освіту.

Без біології, фізики, хімії, географії — перевага чи недолік?

Із 2027-го передбачене запровадження трирічної профільної середньої освіти (10—12 класи) за двома спрямуваннями: академічним — із поглибленим вивченням предметів і курсів для подальшого здобуття вищої освіти та професійним — орієнтованим на здобуття професії згідно з потребами ринку праці. Якщо казати спрощено, то академічні ліцеї готуватимуть майбутніх абітурієнтів, а професійні — тих, хто більше тяжіє до практичних занять. Пілотні ліцеї у кількох областях запрацюють уже з нового навчального року.

Чим відрізнятиметься навчання у реформованих закладах старшої школи від нинішнього? В академічних ліцеях учні зможуть обирати профілі та предмети для поглибленого вивчення, а також ті предмети/курси, які їм цікаві чи потрібні, пояснюють у Міністерстві освіти і науки. Обов’язковим буде все, що пов’язано з українською та англійською мовами, українською літературою, історією України, математикою, фізичною культурою та предметом «Захист України».

Такий список обов’язкових уроків для старшокласників викликає дискусії. Лариса Романишин, яка торік увійшла до топ-10 переможців премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine, вважає, що запропонована реформа старшої школи відкриває нові можливості для учнів, але має і свої недоліки.

Вчителька хімії, фізики та біології Сколівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів №2 Львівської області, яка починала свою кар’єру як інженер-хімік, серед позитивних аспектів реформи старшої школи виділяє можливість учнів обирати предмети, що відповідають їхнім інтересам і кар’єрним планам. «Це може підвищити їхню мотивацію і бажання вчитися, сприяти розвитку їхньої самостійності. Учні, які ви-вчають саме те, що їм цікаво, охочіше залучаються до навчального процесу та досягають кращих результатів», — коментує досвідчена успішна педагогиня.

Починаючи із 10-го класу, у 14—16-річних дітей, тільки формується розуміння багатьох складних взаємозв’язків і знань. Тому відсутність у старшій школі таких обов’язкових предметів, як біологія, фізика, хімія та географія, Лариса Романишин вважає серйозним недоліком. «Ці дисципліни забезпечують учням фундаментальні знання, відіграють ключову роль у розвитку логічного мислення та розумінні складних процесів, — упевнена вчителька. — Вони навчають учнів аналізувати великі масиви інформації, робити висновки і формулювати гіпотези. Якщо школярі не отримають базових знань у цих галузях, це може призвести до недостатньої підготовленості до викликів сучасного життя. Це може призвести до генерації покоління, яке буде менш обізнаним у питаннях, що стосуються здоров’я, навколишнього середовища та технологій».

А в перспективі це призведе до дефіциту кваліфікованих фахівців, що уповільнить технологічний прогрес та інновації, застерігає Лариса Романишин. І це зробить Україну менш конкурентоспроможною у світі, нездатною ефективно реагувати на глобальні виклики.

«Можливо, варто переглянути підходи до обов’язкових предметів, — резюмує одна з найкращих вітчизняних учительок. — Важливо, щоб учні отримували не лише свободу у виборі предметів, а й базові знання, які будуть корисними в майбутньому».

Прислухатися до Лариси Романишин спонукає те, що проєкт дослідження гідрогелів в умовах мікрограві-тації, виконаний її учнями, став найкращим серед українських пропозицій, який обрало минулого року для втілення NASA — Національне агентство США з аеронавтики і дослідження космічного простору. А цьогоріч у космосі буде втілена наукова розробка вже другої команди її учнів.

Тим часом Олександр Думишинець, вчитель ІТ (інформатики) з Києва, теж фіналіст загальнонаціональної премії для українських вчителів Global Teacher Prize Ukraine 2024, підтримує рішення не робити фізику, хімію, біологію та географію обов’язковими для всіх учнів, адже не кожному вони потрібні в майбутній професії.

«Якщо учневі необхідна фізика, він обере відповідний профіль. Якщо я планую кар’єру в STEM-галузі, ці предмети будуть у моєму навчальному плані, — пояснює свою позицію співрозмовник. — Але якщо мене цікавлять гуманітарні науки, мистецтво чи креативні індустрії, то чи потрібні мені фізика або хімія у великому обсязі?».

Пан Думишинець вважає чітко розподілену структуру навчання, коли є обов’язкові предмети, профільні дисципліни та предмети за вибором, важливою перевагою пропонованих змін у старшій школі: «Це означає, що я можу наповнити свою освіту так, як мені справді цікаво і потрібно, отримуючи базові знання та водночас поглиблюючи ті сфери, які будуть корисні для мого майбутнього. Це сучасний підхід до навчання, який допомагає уникнути перевантаження непотрібним».

Не далі, як за 30 кілометрів

У затверджених у жовтні минулого року Міністерством освіти і науки «Концептуальних засадах реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)» зазначено, що учні, поблизу домівок яких не буде таких навчальних закладів, повинні мати можливість доїжджати на навчання і/або жити в пансіонах при ліцеях. Відстань від місця проживання до місця навчання має відповідати правилу «золотої години» і не перевищувати 30 кілометрів. Якщо більше — ліцеїсти не повинні кататися щодня, а мають проживати в пансіоні.

Декларується, що мережа ліцеїв у громадах повинна бути такою, щоб на доступній відстані кожен старшо-класник міг обрати свій напрямок із трьох основних. Природничі науки, технології, математика, інженерія — це STEM (S — science, T — technology, E — engineering, M — mathematics). Другий блок — українська та іноземні мова і література. І суспільно-гумані-тарний кластер: історія, правознавство, психологія тощо.

Визначати профілі ліцеїв мають самі заклади, але департаменти освіти в областях повинні стежити за збалансованістю всіх напрямків. При цьому варто не забувати, що забезпечити вибір профілів треба не тільки міським учням, а й старшокласникам із сіл.

Уже визначилися, що у новому навчальному році старшокласники зможуть навчатися за 12-річною системою в ліцеї «Європейська освіта» у Кропивницькому. Цей навчальний заклад бере участь у пілотному проєкті реформи «Нова українська школа» (НУШ), який передбачає три роки навчання у старшій школі замість поки що звичних двох. У рамках експерименту цьогоріч передбачають набрати два 10-ті класи з різних навчальних закладів. Загалом 12-річне навчання у цьому ліцеї планують для 52 учнів.

На реалізацію експерименту, за даними управління освіти міськради, у школах Кропивницького у 2025-у закладено 19 мільйонів гривень субвенції. З них 10 мільйонів спрямують на ліцей «Європейська освіта». Решту розподілять між усіма іншими школами міста.

Багато запитань без відповідей. Ще нема, скажімо, офіційно напрацьованих механізмів щодо програм і термінів навчання вже у вишах тих студентів, які одночасно прийдуть в аудиторії після 11-річного і 12-річного шкільного навчання. Досі не озвучені детальні умови участі школярів у пілотному проєкті, старт якого заявлено на нинішній рік. Пояснення обіцяють надати навесні, під час профорієнтаційної кампанії у школах.

Валентина САМЧЕНКО.